ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/2182/19

19 грудня 2019 року

м.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Чепенюк О.В.,

за участю секретаря судового засідання Кухар О.Л.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Васильчук І.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Тернопільської митниці ДФС, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови і зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА _1 звернувся до суду з позовом до Тернопільської митниці ДФС, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці ДФС №UA403000/2019/001242/2 від 24.07.2019 про коригування митної вартості товарів;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA403030/2019/00832 від 24.07.2019;

- зобов`язати Тернопільську митницю ДФС підготувати та подати Головному управлінню Державної казначейської служби України у Тернопільській області висновок про повернення надмірно сплачених митних платежів у сумі 38 737,00 грн.

Позов обґрунтовано тим, що у липні 2019 року позивачем придбано у Товариства «ML-Mobile GbR» (Німеччина, 35440, м. Лінден, Фрідріх-Еберт-Штрассе, 58) транспортний засіб марки «VOLKSWAGEN», модель «Passat», ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , пробіг 56327 кілометрів, вартість якого склала 8500 євро. Розрахунок між позивачем та нерезидентом Товариством «ML-Mobile GbR» проведений готівкою у повному обсязі, про що останній видав рахунок-фактуру (інвойс) №19/421 від 11.07.2019.

Автомобіль придбавався ОСОБА_1 та ввозився на територію України для особистого користування з метою вільною обігу.

17.07.2019 агентом з митного оформлення (декларантом позивача) для здійснення митного оформлення транспортного засобу подано до Тернопільської митниці ДФС електронну митну декларацію (ЕМД) № UA403030/2019/013158 на ввезений транспортний засіб, у якій визначено митну вартість за основним методом, за фактурною вартістю, у розмірі 8500 євро. Одночасно із ЕМД надано відповідачу ряд документів для підтвердження митної вартості товару і обраного методу її визначення, зокрема надано рахунок-фактуру (інвойс) №19/421 від 11.07.2019.

Відповідач за результатами розгляду поданої уповноваженою особою декларанта митної декларації та доданих до неї документів 24.07.2019 прийняв рішення про коригування митної вартості товарів №UA403000/2019/001242/2, яким визначив митну вартість товару за резервним методом у розмірі 13002 євро, у зв`язку з неподанням повного пакету документів для підтвердження заявленої митної вартості.

У рішенні Тернопільської митниці ДФС зазначено, що митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв`язку з тим, що документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні, а саме: для підтвердження фактурної вартості декларантом не подано банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару, для страхування (якщо здійснювалось) - страхових документів. Вартість колісних транспортних засобів та їх складових частин, що ввозяться на митну територію України, визначається за середніми цінами їх продажу в країні придбання або в провідних країнах-експортерах. У митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару у зв`язку з тим, що інформація яка міститься на загальнодоступних інтернет ресурсах вартість даного товару є значно вищою за заявлену декларантом. Митна вартість товару визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно зі статтею 64 Митного кодексу України (далі МК України). За основу для обрахунку митної вартості даного товару взято інформацію щодо вартості транспортного засобу обрахованого згідно ЕМД №UA403010/2019/9575 від 19.06.2019 на рівні 13002 євро.

У зв`язку з прийнятим рішенням про коригування митної вартості товарів №UA403000/2019/001242/2 відповідачем було оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за № UА403030/2019/00832.

З рішенням про коригування митної вартості товарів та карткою відмови позивач не погоджується та вважає їх протиправними, посилаючись на те, що ним було надано документи, які дають можливість митному органу однозначно визначити митну вартість задекларованого товару за основним методом. Твердження митного органу про неможливість застосування обраного позивачем методу визначення митної вартості товару за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартості операції), є необґрунтованим та безпідставним, а документи, подані позивачем до митного органу відповідають вимогам чинного законодавства і підтверджують заявлені позивачем відомості про митну вартість товарів.

Позивач вказує, що рахунок-фактура №19/421 від 11.07.2019 - це єдиний документ виданий продавцем Товариством «ML-Mobile GbR» і який засвідчує дійсну вартість придбаного автомобіля в сумі 8500 євро, інші документи, які б визначали числові значення митної вартості придбаного транспортного засобу, у позивача відсутні. Розрахунок не здійснювався через фінансову установу, а готівкою, а тому надати будь-які банківські платіжні документи, на необхідності подання яких наполягав відповідач, можливості не було.

Відтак, позивач вважає, що визначення відповідачем митної вартості товару та коригування її у сторону збільшення за резервним методом здійснено з порушенням вимог митного законодавства України, що слугувало підставою для надмірної сплати позивачем митних платежів у сумі 38 737,00 грн, що у свою чергу стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Ухвалою судді від 07.10.2019 позовну заяву було залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

Після усунення позивачем недоліків позовної заяви ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 22.10.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи та призначено у справі судове засідання на 19.11.2019 о 10.30 год.

06.11.2019 за вх.№15068/19 від представника третьої особи Головного управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області надійшли пояснення щодо позову (а.с.76-77), у яких щодо вимоги позивача про зобов`язання Тернопільську митницю ДФС підготувати та подати Головному управлінню Державної казначейської служби України у Тернопільській області висновок про повернення надмірно сплачених митних платежів вказано, що третьою особою жодним чином не було порушено прав та інтересів позивача. Нормативними актами встановлений порядок повернення надмірно сплачених митних та інших платежів. Висновок про повернення з Державного бюджету України позивачу надмірно сплачених до бюджету мита та податку на додану вартість на виконання Головному управлінню не надходив.

07.11.2019 за вх.№15140/19 представником відповідача подано до суду відзив на позов, у якому він позовні вимоги заперечує (а.с.80-87). В обґрунтування своєї позиції вказує, що митною вартістю товарів є ціна, яку декларант дійсно сплатив за придбаний товар, щодо якого здійснюється митне оформлення. Така ціна має бути підтверджена належними та достовірними документами, зокрема зовнішньоекономічним договором (контрактом) або рахунком-фактурою (інвойсом). При цьому, якщо рахунок сплачено, декларант в обов`язковому порядку зобов`язаний надати банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.

Декларантом в інтересах позивача 17.07.2019 було подано до митного оформлення МД №UA403030/2019/013158, згідно з якою митну вартість товару визначено на рівні 8500 євро. Разом з МД подано також рахунок-фактура (інвойс) № 19/421 від 11.07.2019, декларація про походження товару № EP028215 від 26.07.2016, акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу № UA20903/2019/47379 від 15.07.2019 та інші документи. Під час їх опрацювання та здійснення перевірки числового значення заявленої декларантом митної вартості товару було згенеровано форми митного контролю 103-1, 105-2, 106-2 із застосуванням профілів ризику Автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (далі - АСАУР). За результатом опрацювання згенерованих профілів ризику посадовою особою митниці здійснено відповідні митні формальності та встановлено, що митна вартість товару нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел; обов`язкове залучення відповідного спеціалізованого підрозділу, а також звернення до підрозділу Державної фіскальної служби (ДФС) для визначення митної вартості за VIN- кодами: WVWZZZ3CZGE055213.

До митного оформлення подано рахунок-фактуру (інвойс) № 19/421 від 11.07.2019, з якого вбачається, що продавцем транспортного засобу є юридична особа, яка зобов`язана вести бухгалтерський облік усіх здійснених нею операцій. Крім того, такий рахунок-фактура свідчить лише про необхідність сплати зазначених у ній коштів та є не є доказом фактичної сплати коштів та не може вважатися платіжним документом у розумінні Митного кодексу України.

Документи щодо підтвердження сплати коштів за транспортний засіб позивачем до митного органу не подані як до митного оформлення, так і на вимогу митниці, а тому за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, заявленої декларантом, посадовою особою митниці прийнято рішення про коригування митної вартості № UA403000/2019/001242/2 від 24.07.2019 у зв`язку з тим, що декларантом документально не підтверджено числові значення складових митної вартості товарів, які є обов`язковими при її обчисленні, а саме: фактурну вартість; на вимогу митного органу декларантом не надано додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості згідно із вимогами частин другої-третьої статті 53 МК України.

У рішенні про коригування митної вартості UA403000/2019/001242/2 від 24.07.2019 зазначено причини, через які заявлена декларантом митна вартість не могла бути визнаною, описано послідовність застосування методів визначення митної вартості, а також причини застосування резервного методу відповідно до статті 64 МК України.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання Тернопільську митницю ДФС підготувати та подати Головному управлінню Державної казначейської служби України у Тернопільській області висновок про повернення надмірно сплачених митних платежів у відзиві на позов представник відповідача вказує, що нормами чинного законодавства встановлений чіткий порядок повернення надмірно сплачених митних та інших платежів, при цьому обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення із доданими до неї документами, що підтверджують суму помилково та/або надміру сплачених митних платежів. Позовні вимоги в цій частині передчасними.

Відповідач вважає позовні вимоги безпідставними, просить у задоволенні позову відмовити повністю.

У судових засіданнях позивач підтримав позовні вимоги, з мотивів, наведених у позовній заяві. Зазначив, що при покупці транспортного засобу розрахунок між ним та Товариством ML-Mobile GbR було проведено готівковими коштами, будь-яких інших розрахункових документів, крім рахунку-фактури (інвойсу) № 19/421 від 11.07.2019 із написом на ньому про підтвердження здійснення оплати у сумі 8300 євро готівкою та 200 євро завдатку через платіжну систему Western Union, продавець не видав. Зазначив, що здійснення платежів за покупку ввезеного на територію України транспортного засобу у сумі 8500 євро підтверджується листом Товариства ML-Mobile GbR від 06.12.2019. Крім того, позивач вказав, що завдаток за придбання позивачем автомобіля у сумі 200 євро було сплачено його дружиною ОСОБА_2 через платіжну систему Western Union.

У судових засіданнях представник відповідача позов не визнала з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

У судовому засіданні 19.11.2019 представник третьої особи просив відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у письмових поясненнях.

У судових засіданнях 19.11.2019 та 05.12.2019 оголошувалася перерва з необхідністю витребування в учасників справи додаткових доказів.

05.12.2019 до суду від представника Головного управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області надійшла заява про розгляд справи за його відсутності (а.с.106).

Відповідно до частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

З огляду на клопотання представника третьої особи про розгляд справи за його відсутності, розгляд справи продовжено за відсутності представника Головного управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області.

Розгляд справи, враховуючи обґрунтування позовних вимог і необхідність з`ясування обставин у справі, які потребували усних пояснень сторін, обсяг і характер доказів, які необхідно було зібрати у справі, здійснювався відповідно до вимог статей 258, 262 КАС України.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

ОСОБА_1 придбав у продавця Товариства «ML-Mobile GbR» (Німеччина, 35440, м. Лінден, Фрідріх-Еберт-Штрассе, 58) автомобіль марки «VOLKSWAGEN», модель «Passat», ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , рік випуску 2016, країна походження - Німеччина, пробіг 56327 кілометрів, що підтверджується рахунком - фактурою (інвойсом) №19/421 від 11.07.2019 (а.с.27-28). Згідно із зазначеним рахунком вартість придбаного позивачем автомобіля становила 8500,00 EUR (євро), з яких: 200 євро було сплачено позивачем в якості завдатку через платіжну систему Western Union, а решту 8300 євро були сплачені позивачем готівкою.

15.07.2019 при перетині митного кордону України Львівською митницею ДФС було проведено митний огляд автомобіля марки VOLKSWAGEN, модель «Passat», ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , про що складено акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу №UA20903/2019/47379 від 15.07.2019.

17.07.2019 уповноваженою особою позивача, агентом з митного оформлення ОСОБА_3 , для здійснення митного оформлення вказаного транспортного засобу подано до Тернопільської митниці ДФС в електронній формі митну декларацію №UA403030/2019/013158 на ввезений транспортний засіб (а.с.88).

Згідно з графою 31 митної декларації №UA403030/2019/013158 до митного оформлення заявлений товар «автомобіль легковий, бувший у користуванні, призначений для використання на дорогах загального користування для перевезення пасажирів, пошкоджений після участі в ДТП; марка: «VOLKSWAGEN»; модель: «Passat»; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ; модельний рік виготовлення: 2016; календарний рік виготовлення: 2016; тип двигуна: дизельний; об`єм циліндрів двигуна: 1968 куб.см.; потужність двигуна: 110 кВт., загальна кількість місць, включаючи місце водія: 5; колісна формула: 4x2; тип кузова: седан; колір: чорний; торговельна марка: VOLKSWAGEN; виробник: «VOLKSWAGEN AG». Одержувачем товару вказано ОСОБА_1 (графа 8 митної декларації).

Митну вартість транспортного засобу визначено за основним методом - за ціною договору (вартість операції). Так, в графі 42 митної декларації «ціна товару» зазначено 8500,00 EUR (євро), що еквівалентно 246 732,28 грн (графа 45 митної декларації).

До митної декларації №UA403030/2019/013158 від 17.07.2019 декларантом долучено наступні документи:

рахунок-фактура (інвойс) № 19/421 від 11.07.2019 (а.с.27-28);

декларація про походження товару № EP028215 від 26.07.2016;

акт про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу № UA20903/2019/47379 від 17.07.2019;

свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 26.07.2016 (а.с.21);

свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_3 від 20.07.2017 (а.с.20)

договір про надання послуг митного брокера № 2019-003 від 16.07.2019;

паспорт громадянина України НОМЕР_4 від 25.03.2005;

інші некласифіковані документи – Foto від 16.07.2019;

інші некласифіковані документи – Довідка № 16.07.2019-10 від 16.07.2019 (а.с.25);

інші некласифіковані документи – Заява від 16.07.2019;

касовий ордер, що підтверджує сплату митних та інших платежів № 0.0.1406201621.1 від 12.07.2019;

паспортний документ фізичної особи, що дає право на перетин державного кордону України FН 200465 від 27.07.2017.

Як вбачається із витягу з автоматизованої система митного оформлення «Інспектор» (а.с.89), під час здійснення митного контролю імпортованого товару із застосуванням системи управління ризиками за МД №UA403030/2019/013158 відбулось спрацювання профілів ризику: 103-1 «Перевірка поданих товаросупровідних та товаротранспортних документів (в тому числі наданих на вимогу митного органу) та/або відомостей про них на предмет розбіжностей у відомостях, що зазначені у цих документах, митній декларації чи документах, що її заміщують, їх електронних копіях, розміщених в ЄАІС Держмитслужби»; 105-2 «Контроль правильності визначення митної вартості товарів»; 106-2 «Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів»; 210-1 «Проведення митного огляду транспортного засобу». За результатами опрацювання згенерованих профілів ризику відповідачем встановлено, що вартість транспортного засобу нижча наявної цінової інформації, отриманої у тому числі із зовнішніх джерел; обов`язкове залучення відповідного спеціалізованого підрозділу для визначення митної вартості за VIN- кодом WVWZZZ3CZGE055213, валюта - EUR, вартість - 15450.

Вважаючи, що документи, подані для підтвердження митної вартості товарів, не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також у зв`язку з спрацюванням ризиків АСАУР, посадовою особою митниці під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів було розпочато процедуру консультацій декларанта з митним органом. Уповноваженій особі декларанта 17.07.2019 направлено електронне повідомлення наступного змісту: «У зв`язку з тим, що документально не підтверджено числові значення митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні, а саме фактурну вартість та витрати на страхування (якщо здійснювались) прошу відповідно до частини другої статті 53 МК України надати документи, що підтверджують заявлену митну вартість, а саме: якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. У разі відсутності вище зазначених документів, відповідно до частини третьої статті 53 МК України прошу надати (за наявності) такі документи: копію митної декларації країни відправлення, висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією» (а.с.91).

На вказаний запит уповноваженою особою декларанта надано відповідачу витяги із сайту оголошень Mobile.de (а.с.94-95); висновок експертного товарознавчого дослідження судового експерта Мазура ОСОБА_4 С. №330/19 від 18.07.2019, у якому вказано, що вартість VOLKSWAGEN Passat 2.0 TDI (BlueMotion Technology) Comfortline (3G/3C), становить 233 946,76 грн (8065,07 EUR (євро)) (а.с.31-41); копію митної декларації країни відправлення №19PL402010E0782015 від 13.07.2019 (а.с.19).

Листом від 18.07.2019 уповноважена особа декларанта повідомила відповідача про те, що до поданої МД № UA403030/2019/013158 від 17.07.2019 інших документів, окрім вже наданих, додатково надати не може і протягом 10 днів додано не буде (а.с.92).

Відповідач за результатами розгляду поданої уповноваженою особою декларанта митної декларації №UA403030/2019/013158 від 17.07.2019 та доданих до неї документів, здійснив коригування митної вартості транспортного засобу та виніс рішення про коригування митної вартості товарів № UA403000/2019/001242/2 від 24.07.2019 (а.с.54), яким визначив митну вартість імпортованого автомобіля за резервним методом у розмірі 13002,00 EUR (євро).

В графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів зазначено: «митна вартість імпортованого товару не може бути визнана у зв`язку з тим, що документально не підтверджено числові значення складових митної вартості, які є обов`язковими при її обчисленні, а саме: для підтвердження фактурної вартості декларантом не подано банківських платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару, для страхування (якщо здійснювалось) - страхових документів; висновок про вартісні характеристики, виготовлений спеціалізованою експертною організацією не може бути прийнятий до уваги, оскільки обрахунок вартості КТЗ здійснюється від мінімальної ціни, хоча Методикою товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затверджена наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092 (із змінами та доповненнями) встановлено, що вартість КТЗ та їх складових частин, що ввозяться на митну територію України, визначається за середніми цінами їх продажу в країні придбання або в провідних країнах-експортерах (пункт 7.53 Методики). Вартість колісних транспортних засобів та їх складових частин, що ввозяться на митну територію України, визначається за середніми цінами їх продажу в країні придбання або в провідних країнах-експортерах. У митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару у зв`язку з тим, що інформація, яка міститься на загальнодоступних інтернет ресурсах вартість даного товару є вищою за заявлену декларантом. Відповідно митним органом розпочато процедуру консультації та направлено повідомлення про надання документів для підтвердження заявленої митної вартості товару. На вимогу митного органу декларантом не було подано документів, що підтверджують заявлену митну вартість згідно частини другої статті 53 МК України, а саме: платіжних документів, що стосуються оцінюваного товару, якщо здійснювалось страхування - страхові документи, та додаткових документів відповідно до частини третьої статті 53 МК України копію митної декларації країни відправлення. Другорядні методи не були застосовані через відсутність достатньої інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів. Метод на основі віднімання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені із ціни. Метод на основі додавання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару. За результатом проведеної консультації з декларантом, відповідно до положень частини четвертої статті 57 МК України, дійшли згоди про неможливість визначення митної вартості згідно з положеннями статей 59-63 МК України. Митна вартість товару визначена за резервним методом визначення митної вартості згідно статті 64 МК України. За основу для обрахунку митної вартості даного товару взято інформацію щодо вартості даного транспортного засобу обрахованого згідно ЕМД №UA403010/2019/9575 від 19.06.2019 на рівні 13002 євро» (а.с.55).

У зв`язку з прийнятим рішенням відповідачем було оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за № UА403030/2019/00832 (а.с.56-57).

В подальшому імпортований автомобіль було випущено у вільний обіг у зв`язку із сплатою митних платежів згідно з митною вартістю товару, визначеною декларантом, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною органом доходів і зборів, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х МК України, про що зазначено у відомостях про подробиці розрахунків (графи 45-47 МД) (а.с.97), до МД надано платіжне доручення від 25.07.2019, що підтверджує сплату фінансових гарантій у вигляді грошової застави (графа 44 МД, а.с.30, 97).

Вважаючи дії митного органу щодо визначення вартості придбаного позивачем та ввезеного на територію України транспортного засобу на рівні 13002 євро, що значно вище його задекларованої вартості, протиправними, та такими, що потягли за собою надмірну сплату позивачем митних платежів у сумі 38 737,00 грн, ОСОБА_1 11.09.2019 звернувся до Тернопільської митниці ДФС із вимогою про повернення надмірно сплачених ним митних платежів (а.с. 58-61). У вказаній вимозі позивач просив визнати протиправними та скасувати картку відмови №UA 403030/2019/00832, рішення про коригування митної вартості товарів від 24.07.2019 №UA403000/2019/001242/2 та підготувати і подати Головному управлінню Державної казначейської служби України у Тернопільській області висновок про повернення ОСОБА_1 надмірно сплачених митних платежів у сумі 38 737,00 грн.

У відповідь на вказану вимогу Тернопільською митницею ДФС було надано позивачу відповідь від 18.09.2019, у якій вказано, що у митного орану відсутні підстави для перегляду рішення про коригування митної вартості №UA403000/2019/001242/2 від 24.07.2019 та повернення ОСОБА_1 зарезервованих в якості грошової застави коштів (а.с.62).

Не погоджуючись із відмовою відповідача у прийнятті митної декларації та коригуванням митної вартості товару, а також із відмовою відповідача підготувати та подати Головному управлінню Державної казначейської служби України у Тернопільській області висновок про повернення ОСОБА_1 надмірно сплачених митних платежів у сумі 38 737,00 грн, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відтак, суд, зважаючи на предмет позову, перевіряє чи оскаржувані рішення та картка відмови відповідачем прийняті у відповідності до зазначених вище умов.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.

Розділ ІІІ МК України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частиною першою статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина друга статті 52 МК України).

Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).

Як встановлено судом та уже зазначалося вище, декларант позивача надав наявні у нього документи, що підтверджують митну вартість товару і обраний ним метод її визначення згідно із частиною другою статті 53 МК України, серед яких рахунок-фактура (інвойс) № 19/421 від 11.07.2019 (а.с.27-28). З пояснень представника позивача вбачається, що розрахунок проводився готівкою з продавцем Товариством ML-Mobile GbR в сумі 8300 євро та шляхом переказу через платіжну систему Western Union 200 євро завдатку, на підтвердження чого йому не було надано жодних розрахункових документів, крім вказаного рахунку-фактури. Разом з тим, Товариством ML-Mobile GbR надало Дядику ОСОБА_5 лист-підтвердження від 06.12.2019 (оригінал і переклад якого долучено до матеріалів адміністративної справи (а.с.113)) про те, що автомобіль марки «VOLKSWAGEN», модель «Passat», ідентифікаційний номер НОМЕР_1 було продано за ціною 8500 євро. Зазначено про те, що клієнт пересилав Товариству ML-Mobile GbR завдаток у розмірі 200 євро через платіжну систему Western Union 09.07.2019. В салоні Товариства клієнт оплачував готівкою 8300 євро 11.07.2019. На основі цього було оформлено рахунок-фактуру №19/421 від 11.07.2019 і підписано даний документ з обох сторін, що підтверджує факт купівлі-продажу автомобіля Passat B8. Відтак, надати будь-які інші банківські документи позивач не міг до митного оформлення, бо їх не існувало.

У судовому засіданні позивач підтвердив, що особисто проводив розрахунок з продавцем, після оплати коштів на рахунку-фактурі представником Товариством ML-Mobile GbR зроблено відмітку про його оплату скріплену підписом, печаткою.

Крім того, на підтвердження вказаних у рахунку-фактурі №19/421 від 11.07.2019 та листі від 06.12.2019 відомостей щодо перерахування завдатку у сумі 200 євро у матеріалах справи наявна квитанція про перерахування 09.07.2019 ОСОБА_2 , яка є дружиною позивача, що підтверджується копіями паспортів громадянина України ОСОБА_1 серії НОМЕР_4 (а.с. 118), ОСОБА_2 серії НОМЕР_5 (а.с 119) та свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_6 від 09.09.2011 (а.с. 120)) за допомогою платіжної системи Western Union на рахунок Manfred Kosubek, який є одним із власників Товариства ML-Mobile GbR, 200 євро (а.с. 109).

Як визначено частинами першою, другою статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У частині третій статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Із наведених положень випливає, що орган доходів і зборів досліджує документи стосовно усіх товарів, які переміщуються через митний кордон, на предмет перевірки правильності визначення митної вартості. Виключно висновки, що ґрунтуються на дослідженні документів, доданих до митної декларації, можуть бути підставою для витребування додаткових документів. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі.

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару автомобіля марки «VOLKSWAGEN», модель «Passat», ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , у розмірі 8500 євро та надання відповідачу необхідних документів для підтвердження заявленої митної вартості товару. При цьому позиція відповідача полягає у тому, що відсутні документи, що підтверджують сплату за товар, який підлягав митному оформленню.

Відповідно до частини другої статті 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо: використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Зі змісту надісланого позивачу митним органом повідомлення від 17.07.2019 слідує, що відповідач поставив під сумнів митну вартість товару у зв`язку із відсутністю банківських документів, що підтверджують оплату товару. Разом з тим, у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. Умови оплати безпосередньо ціни товару не стосуються та не можуть у зв`язку із цим бути підставою для відмови у визнанні митної вартості. Згідно з частиною сьомою статті 58 МК України платежі необов`язково повинні бути здійснені у вигляді переказу грошей (зокрема, але не виключно). Водночас, позивачем надано відповідачу та суду рахунок-фактуру (інвойсу) № 19/421 від 11.07.2019 із написом на ньому про підтвердження Товариством ML-Mobile GbR здійснення оплати за придбаний транспортний засіб у загальній сумі 8500 євро, з них: у сумі 8300 євро готівкою та 200 євро завдатку через платіжну систему Western Union.

При цьому суд погоджується з позицією позивача, що оскільки основна сума розрахунку за товар сплачувалась в готівковій формі Товариству ML-Mobile GbR, то цей факт не може бути підтверджений банківськими документами.

Також суд звертає увагу, що банківські документи свідчать про факт переказу певної суми коштів, проте не свідчать про суму коштів, яка має бути сплачена за відповідний товар. Тобто прямого зв`язку між відомостями банківських документів та митною вартістю товару немає, а відтак ненадання декларантом лише банківських документів, що засвідчують факт перерахування коштів не може поставити під сумнів достовірність інших доказів, які прямо свідчать про митну вартість товару.

Такий висновок зроблений Верховним Судом 03.04.2018 у справі №809/322/17, 17.07.2019 у справі № 809/827/17, 23.07.2019 у справі №1140/3242/18, який в силу частини п`ятої статті 242 КАС України має бути врахований судом при застосуванні норм права у спірних правовідносинах.

Крім того, відповідач ставить під сумнів митну вартість товару у зв`язку з тим, що не надано додаткових документів. Разом з тим, додаткові документи, зокрема, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, мають бути надані, якщо за умовами поставки здійснювалося страхування.

Суд не заперечує права органу доходів і зборів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів (частина п`ята статті 54 МК України), проте вважає, що при цьому він має довести підстави застосування норм частини третьої статті 53 МК України: наявність розбіжностей у поданих декларантом документах, ознаки підробки або відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Відтак, відповідно до статті 55 МК України орган доходів і зборів має право здійснювати коригування митної вартості товару, заявленої декларантом, за відповідних умов, зокрема, якщо ним у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до частини десятої статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

витрати, понесені покупцем:

а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів;

б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами;

в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, повязаних із пакуванням;

належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у звязку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів;

б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів;

в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо);

г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

витрати на страхування цих товарів.

Разом з тим, ні в запиті про надання додаткових документів від 17.07.2019, ні в спірному рішенні про коригування митної вартості відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації (хоча ціна, зазначена у документах, відповідає ціні, зазначеній у митній декларації); не зазначив які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах; які саме складові митної вартості не підтверджені документально.

Суд звертає увагу, що надані документи не містять розбіжностей чи ознак підробки, а відповідач не спростував їх достовірність та не обґрунтував неможливість їх врахування при визначенні митної вартості спірного товару.

На підставі досліджених письмових доказів суд вважає, що використані декларантом відомості підтверджені документально та визначені кількісно; їх достовірність не спростована відомостями від компетентних органів інших країн щодо не підтвердження обставин відчуження позивачу продавцем нерезидентом - Товариством ML-Mobile GbR товару або що видані позивачу документи є фіктивними, недійсними.

Судом встановлено, що страхування автомобіля не здійснювалося; відомості про те, що таке за умовами купівлі-продажу повинне було здійснюватися за рахунок позивача з жодних документів не випливає. Тому вимога надати документи про вартість страхування автомобіля є необґрунтованою та за наведених умов не виконуваною, оскільки обов`язок застрахувати цей автомобіль у позивача був відсутній.

Також судом встановлено, що позивач не ніс додаткові витрати на транспортування придбаного автомобіля.

Відтак, з поданих при митному оформленні документів не вбачається, що позивач поніс (чи повинен понести) витрати, що можуть бути включені до митної вартості імпортованого товару, що визначені частиною десятою статті 58 МК України. Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях. Разом з тим, ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатньою підставою для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Крім того, декларантом позивача надано митному органу на підтвердження задекларованої митної вартості транспортного засобу висновок експертного товарознавчого дослідження судового експерта ОСОБА_6 №330/19 від 18.07.2019, у якому вказано, що вартість транспортного засобу ввезеного на митну територію України позивачем марки VOLKSWAGEN, модель «Passat», становить 233 946,76 грн (8065,07 EUR (євро)) (а.с.31-41).

Як вбачається з оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів від 24.07.2019 цей висновок не прийнятий до уваги Тернопільською митницею ДФС, оскільки обрахунок вартості КТЗ здійснюється від мінімальної ціни, хоча Методикою товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092 (із змінами та доповненнями) встановлено, що вартість КТЗ та їх складових частин, що ввозяться на митну територію України, визначається за середніми цінами їх продажу в країні придбання або в провідних країнах-експортерах (п. 7.53 Методики). Разом з тим, жоден з учасників справи, у тому числі відповідач, не надав суду докази на підтвердження того, що саме від мінімальної ціни проведено розрахунок КТЗ.

На запит позивача від 06.12.2019 щодо визначення судовим експертом ОСОБА_6 вартості придбаного ОСОБА_1 транспортного засобу не за середньою ціною продажу, а за покупною ціною ідентичних автомобілів в країні придбання (а.с.115), судовим експертом ОСОБА_6 надано відповідь від 11.12.2019 (а.с.116-117), у якій вказано, що відповідно до пункту 7.53.3 Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 № 142/5/2092, вартість КТЗ, що ввозяться на митну територію України (С1), визначається за формулами

С1 = Сср1*(1 ± (Гк/100) ± (Дз / 100)) ± Сдод,

Сср1 = Сд1 * К1,

де: Сср1 - середня ціна КТЗ, що ввозиться на митну територію України, у країні придбання чи в країнах-експортерах.

Середня ціна КТЗ (їхніх складників), що ввозяться на митну територію України, не враховує витрати на доставку їх до митного кордону України, страхування, комісійні і брокерські винагороди та інші витрати;

К1 - коефіцієнт приведення вартості КТЗ у провідній країні-експортері до його вартості в країні придбання….

Згідно «Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 № 1440, для визначення ринкової вартості КТЗ застосовують порівняльний та методичний підходи, у яких враховується ринкова вартість - є змінною у часі величиною і враховує комплекс показників фактичного технічного, експлуатаційного стану КТЗ, умови його експлуатації і зберігання, його оновлення, комплектність та укомплектованість, особливості кон`юнктури ринку регіону, місцевості де проводиться оцінка. Тому експерт вважає, що оцінка транспортного засобу проведена з врахуванням і дотриманням стандартів оцінювання майна.

Також суд зазначає, що за змістом пункту 5 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 № 689, під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватися такі джерела інформації: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС; спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку; інформація, отримана від ДФС, про ціни на товари та/або сировину, матеріали, комплектуючі, які входять до складу товарів; інформація, отримана від митних органів іноземних держав за результатами перевірки автентичності документів, які подавалися під час митного контролю та митного оформлення товару; інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю, в тому числі, за результатами проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи; інформація, отримана від державних органів, установ та організацій на запити територіальних органів та/або ДФС; цінова інформація, отримана в рамках домовленостей, укладених між ДФС та асоціаціями, спілками та іншими об`єднаннями імпортерів та виробників; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; інформація отримана з мережі Інтернет.

Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Верховний Суд у постанові від 02.04.2019 у справі №809/784/16 зауважив, що спрацювання системи є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів.

Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України, на підставі якого відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу. За правилами частини третьої, восьмої згаданої статті кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта статті 57 МК України).

На підставі системного аналізу вказаних законодавчих положень суд дійшов висновку, що, виходячи з принципу послідовності, передбаченого статтею 57 МК України, відповідач при виборі методу визначення митної вартості повинен проводити консультації з декларантом, обмінюючись наявною у кожного з них інформацією. При цьому застосування резервного методу відповідно до вимог, встановлених статтею 64 МК України можливе лише за наявності обґрунтованих підстав незастосування попередніх п`яти.

Разом з тим, доказів того, що відповідач провів необхідну консультацію у належний спосіб матеріли справи не містять. Саме лише посилання на проведення консультації і надіслання запиту 17.07.2019 не можна вважати таким, що відповідає нормам закону.

Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, у рішенні вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів); посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні. Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Між тим, як вбачається з рішення про коригування митної вартості товарів №UA403000/2019/001242/2 від 24.07.2019, у ньому зазначено лише про неможливість застосування другорядних методів визначення митної вартості у зв`язку з відсутністю достовірної інформації про ціну угоди щодо ідентичних та подібних товарів. Вказано, що метод на основі віднімання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про ціни ідентичних чи подібних (аналогічних) товарів, що продаються на території України, а також про складові компоненти, що можуть бути виділені із цін; метод на основі додавання вартості не може бути використаний оскільки відсутня інформація про вартість всіх витрат, що зараховуються до ціни товару. Доказів в підтвердження проведення посадовою особою відповідача перевірки наявності чи відсутності відомостей про митне оформлення ідентичних чи аналогічних товарів, як цього вимагають митні процедури, відповідачем суду не надано.

Відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом.

Такі висновки суду відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 31.07.2018 у справі №809/719/17.

При прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем використано інформацію, надану у зв`язку зі спрацюванням ризиків АСАУР «Митна вартість товару нижча митної вартості ідентичних товарів, вартість 15450 євро». Разом з тим, документів, які б підтверджували митну вартість у розмірі 13002 євро, відповідач суду не надав.

Верховний Суд у постанові від 08.02.2019 в справі №825/648/17 (№К/9901/16592/18) зробив висновок, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Відповідач не виконав обов`язку щодо наведення у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, інформації (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну).

Відтак, суд вважає, що відповідач не обґрунтував ціну, яка визначена ним у розмірі 13002,00 євро, що значно вища ніж та, яка зазначена в документах, поданих для митного оформлення оцінюваного транспортного засобу.

Також, у оскаржуваному рішенні зазначено, що митну вартість визначено за резервним методом визначення митної вартості згідно статті 64 Митного кодексу України, а за основу для обрахунку митної вартості даного товару взято інформацію щодо вартості транспортного засобу обраховану згідно ЕМД від 19.06.2019 №UA2403010/2019/9575 на рівні 13002,00 євро поданої іншим декларантом. Однак жодного обґрунтування чому саме ця декларація взята за основу для обрахунку та посилання на те, за яким принципом обрано саме такий спосіб обрахунку митної вартості товару і як це узгоджується із вимогами Митного кодексу України відповідачем не зазначено.

Наведене не дає підстав вважати рішення відповідача про коригування митної вартості товарів обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України.

В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення орган доходів і зборів повинен обґрунтувати (довести) законність свого рішення; відповідно рішення органу доходів і зборів не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Суд вважає, що відповідачем не обґрунтовано ціну, яка визначена ним у розмірі 13002 євро внаслідок проведеного коригування митної вартості за резервним методом; відповідач не довів того, що товар за такою митною вартістю дійсно був увезений до України. Отже, рішення відповідача про коригування митної вартості товарів №UA403000/2019/001242/2 від 24.07.2019 не ґрунтується на нормах чинного законодавства, а тому його слід визнати протиправним та скасувати.

Оскільки фактичною підставою для оформлення картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA403030/2019/00832 є протиправне рішення про коригування митної вартості товарів№UA403000/2019/001242/2 від 24.07.2019, похідні позовні вимоги про скасування картки відмови підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання Тернопільську митницю ДФС підготувати та подати Головному управлінню Державної казначейської служби України у Тернопільській області висновок про повернення надмірно сплачених митних платежів у сумі 38 737,00 грн, то суд зазначає наступне.

Порядок повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені врегульовано розділом ІІІ Порядку повернення авансових платежів (передоплати) і помилково та/або надміру, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2017 № 643.

Так, відповідно до пункту 1 розділу ІІІ цього Порядку повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплаченої суми митних, інших платежів та пені здійснюється за заявою платника податків протягом 1095 днів від дня її виникнення.

Як визначено пунктом 3 розділом ІІІ Порядку № 643 до заяви додаються: - документи, що підтверджують суму помилково та/або надміру сплачених митних, інших платежів та пені; - виконавчий лист суду та/або рішення суду, що набрало законної сили (за наявності), щодо скасування рішення митниці ДФС, яке призвело до виникнення помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені; - документи, що підтверджують право на перенесення граничних строків для подання заяви щодо повернення надміру сплачених митних платежів (за наявності).

Після реєстрації в митниці ДФС заява платника податку про повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені передається на опрацювання до Підрозділу. Підрозділ перевіряє факт перерахування суми коштів з відповідного рахунку до державного бюджету за допомогою автоматизованої системи митного оформлення та відсутність у нього податкового боргу. За результатами опрацювання готує висновок або лист про відмову в поверненні коштів з відповідним обґрунтуванням (пункт 11 цього розділу). Митниця ДФС у строк не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви передає висновки згідно з реєстром висновків за відповідними платежами для виконання відповідному органу Державної казначейської служби України (далі - орган Казначейства) (пункти 4,5,8 розділу ІІІ Порядку № 643).

Таким чином, порядок повернення фізичним особам з бюджету надмірно сплачених митних платежів чітко регламентовано: 1) набрання рішенням суду про скасування рішення митниці про коригування митної вартості та картки відмови є підставою для звернення декларанта до митниці про повернення зайво сплачених коштів; 2) заява особи про повернення коштів з бюджету є підставою для проведення відповідної перевірки, за наслідками якої приймається відповідне рішення.

Враховуючи вказане вище, суд приходить до висновку, що вимога ОСОБА_1 про зобов`язання відповідача підготувати та подати Головному управлінню Державної казначейської служби України у Тернопільській області висновок про повернення надмірно сплачених митних платежів є передчасною, а тому у її задоволенні слід відмовити.

Суд, враховуючи встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково. Виходячи з повноважень суду, передбачених частиною другою статті 245 КАС України, суд приймає рішення про визнання протиправними та скасування рішення Тернопільської митниці ДФС №UA403000/2019/001242/2 від 24.07.2019 про коригування митної вартості товарів та картки відмови Тернопільської митниці ДФС в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA403030/2019/00832. В решті - позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Як визначено частинами першою, третьою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Оскільки суд задовольняє позов частково, то на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача Тернопільської митниці ДФС судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, тобто, 2 075,33 грн за задоволення вимог про визнання протиправними та скасування рішення Тернопільської митниці ДФС №UA403000/2019/001242/2 від 24.07.2019 про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA403030/2019/00832. В іншій частині (в якій відмовлено у позові) судові витрати повинен нести позивач.

Керуючись статтями 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Тернопільської митниці ДФС, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови і зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA403000/2019/001242/2 від 24.07.2019.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Тернопільської митниці ДФС в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №UA403030/2018/00832 від 24.07.2019.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці ДФС на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 2 075,33 грн (дві тисячі сімдесят п`ять грн 33 коп).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд.

Позивач : ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_7 ).

Відповідач : Тернопільська митниця ДФС (вулиця Текстильна, 38, місто Тернопіль, 46020, ідентифікаційний код юридичної особи 39420537).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: Головне управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області (бульвар Т.Шевченка, 39, місто Тернопіль, 46025, ідентифікаційний код юридичної особи 37977599).

Повний текст рішення складено та підписано 24.12.2019.

Головуючий суддя Чепенюк О.В.

Згідно з оригіналом:

Суддя Чепенюк О.В.