Провадження №11-сс/991/282/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 грудня 2019 року місто Київ

Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду колегією суддів у складі:

головуючого Михайленка Д. Г., суддів Глотова М. С., Чорненької Д. С.,

за участю секретаря судового засідання Онуфрієнко І. В.,

учасники судового провадження: захисник Куликовський В. В., прокурор Мусіяка В. В.,

розглянула апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_1 адвоката Куликовського Валерія Віталійовича на ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 27.03.2019 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42016000000001254, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 16.05.2016 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 191, частиною 3 статті 209, частиною 2 статті 364, частиною 1 статті 366 Кримінального кодексу України.

Історія провадження

1.23.10.2019 ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 191, частиною 2 статті 28 - частиною 1 статті 366 Кримінального кодексу України (далі - КК) (том 1 а. с. 8-43).

2.20.03.2019 детектив Національного бюро Четвертого відділу детективів Третього підрозділу детективів головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Цвєтков Ю. С. звернувся до слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва з клопотанням про арешт майна.

3.27.03.2019 ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва накладено арешт на майно підозрюваного ОСОБА_1 (том 1 а. с. 66-67).

4.25.04.2019 на вказану ухвалу слідчого судді захисник підозрюваного ОСОБА_1 адвокат Куликовський В. В. подав до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу (том 1 а. с. 70-74).

5.27.05.2019 Київський апеляційний суд повернув апеляційну скаргу як подану з пропуском строку на апеляційне оскарження (том 1 а. с. 100-101).

6.13.11.2019 Верховний Суд скасував ухвалу Київського апеляційного суду від 10.06.2019 та призначив новий розгляд в суді апеляційної інстанції (том 1 а. с. 180-186).

7.03.12.2019 Київський апеляційний суд постановив передати провадження за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_1 адвоката Куликовського В. В. до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду (том 1 а. с. 201).

8.19.12.2019 матеріали провадження надійшли до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду (том 1 а. с. 208).

9.19.12.2019 суддя-доповідач призначив апеляційну скаргу до розгляду (том 1 а. с. 209).

Короткий зміст оскаржуваної ухвали та мотиви слідчого судді

10.Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 27.03.2019: (1) частково задоволено клопотання детектива, а саме: (2) накладено арешт на майно підозрюваного ОСОБА_1 із забороною відчуження, розпорядження та користування грошовими коштами, які знаходяться на банківських рахунках, в тому числі на залишки грошових коштів на закритих банківських рахунках підозрюваного ОСОБА_1 в АТ «Укрексімбанк», АТ «Таскомбанк», АТ КБ «Приватбанк», АТ «ОТП Банк», АБ «Південний».

11.Арешт накладено з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання для запобігання приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Вимоги та короткий зміст апеляційної скарги

12.В апеляційній скарзі захисник висловлює прохання скасувати арешт, накладений на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках підозрюваного ОСОБА_1 , та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання детектива про арешт майна.

13.В обґрунтування апеляційної скарги захисник наводить доводи щодо: (1) порушення норм кримінального процесуального законодавства, оскільки на день звернення детектива з клопотанням про арешт (20.03.2019) досудове розслідування у кримінальному провадженні було зупинено на підставі пункту 3 частини 1 статті 280 КПК - у зв`язку з наявною необхідністю виконання процесуальних дій у межах міжнародного співробітництва; (2) відсутності правових підстав для накладення арешту, а саме: (а) відсутності обґрунтованої підозри; (б) невстановлення завдання, на виконання якого накладено арешт; (3) порушення конституційних прав підозрюваного ОСОБА_1 , оскільки накладено арешт на рахунки, призначені для виплати заробітної плати.

14.В апеляційній скарзі захисник зазначає, що апеляційна скарга подана без пропущення строку на апеляційне оскарження, оскільки оскаржувана ухвала постановлена без повідомлення та за відсутності ОСОБА_1 .

Позиції учасників судового провадження

15.Захисник підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити.

16.Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Оцінка та мотиви Суду

17.Для правильного вирішення апеляційної скарги Суд має розглянути такі питання: (1) Чи можливо накласти арешт на майно, у разі якщо досудове розслідування у кримінальному провадженні було зупинено на час звернення сторони обвинувачення до слідчого судді з відповідним клопотанням? Якщо так, то (2) чи законно накладено арешт?

18.З урахуванням обставин цього кримінального провадження, Суд на ці два питання надає ствердні відповіді.

(1) Чи можливо накласти арешт на майно, у разі якщо на час звернення сторони обвинувачення до слідчого судді з відповідним клопотанням досудове розслідування у кримінальному провадженні було зупинене?

19.Кримінальне провадження - досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв`язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (пункт 10 частини 1 статті 3 КПК).

20.Завданнями кримінального провадження є, зокрема, забезпечення повного розслідування з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений (частина 1 статті 2 КПК).

21.Досудове розслідування - стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності (пункт 5 частини 1 статті 3 КПК).

22.Досудове розслідування як діяльність уповноважених органів державної влади (органів досудового розслідування) здійснюється виключно в межах визначених КПК строків. Досудове розслідування як стадія кримінального провадження починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та закінчується прийняттям процесуального рішення про закінчення кримінального провадження (закриття кримінального провадження, направленням до суду обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності) (пункт 5 частини 1 статті 3, частина 2 статті 214, частина 1 статті 219 КПК).

23.Предметом діяльності органів досудового розслідування є збирання доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження, оскільки саме на сторону обвинувачення покладається обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 КПК (стаття 91, частина 1 статті 92 КПК).

24.Здійснення досудового розслідування до внесення відомостей або без такого внесення не допускається (частина 3 статті 214 КПК).Так само слідчі (розшукові) дії не можуть проводитися після закінчення строків досудового розслідування, крім їх проведення за дорученням суду у випадках, передбачених частиною 3 статті 333 КПК. Будь-які слідчі (розшукові) або негласні слідчі (розшукові) дії, проведені з порушенням цього правила, є недійсними, а встановлені внаслідок них докази - недопустимими (частина 8 статті 223 КПК).

25.Оскільки зупинення досудового розслідування можливе лише після повідомлення особі про підозру, Суд далі наводить аналіз норм КПК щодо кримінальних проваджень, в яких особі повідомлено про підозру (стаття 280 КПК).

26.Нормами КПК обмежені строки досудового розслідування після повідомлення особі про підозру (частина 2 статті 219 КПК). Тривалість досудового розслідування обумовлюється, зокрема, складністю кримінального провадження (частина 4 статті 294 КПК), що впливає на обсяг процесуальних дій, спрямованих на зібрання достатнього обсягу доказів на підтвердження обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, у зв`язку з чим строк досудового розслідування може бути продовжений.

27.Зазначене вище підтверджується серед іншого встановленими у КПК підставами для продовження строку досудового розслідування та повідомлення про завершення досудового розслідування.

28.Так, прокурор продовжує строк досудового розслідування, якщо переконається, що додатковий строк необхідний для отримання доказів, які можуть бути використані під час судового розгляду, або для проведення чи завершення проведення експертизи, за умови що ці дії не могли бути здійснені чи завершені раніше з об`єктивних причин (частина 6 статті 295 КПК), а слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про продовження строку досудового розслідування після повідомлення особі про підозру, зокрема, якщо слідчий не доведе, що додатковий строк необхідний для отримання доказів, які можуть бути використані під час судового розгляду, або для проведення чи завершення проведення експертизи, за умови що ці дії не могли бути здійснені чи завершені раніше з об`єктивних причин (частина 5 статті 295-1 КПК).

29.Завершення досудового розслідування обумовлюється достатністю зібраних доказів для встановлення обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Так, у разі визнання зібраних під час досудового розслідування доказів достатніми для складання обвинувального акту чи клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, сторона обвинувачення зобов`язана повідомити сторону захисту про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування (частина 1 статті 290 КПК).

30.Обумовленість завершення досудового розслідування зібраними доказами підтверджується і особливостями завершення досудового розслідування у кримінальних провадженнях на підставі угод. Так, у разі якщо угоди досягнуто під час досудового розслідування, обвинувальний акт з підписаною сторонами угодою невідкладно надсилається до суду (частина 1 статті 474 КПК). Однак прокурор має право відкласти направлення до суду обвинувального акту з підписаною сторонами угодою до отримання висновку експерта або завершення проведення інших слідчих дій, необхідних для збирання та фіксації доказів, які можуть бути втрачені зі спливом часу, або які неможливо буде провести пізніше без істотної шкоди для їх результату у разі відмови суду в затвердженні угоди (частина 1 статті 474 КПК).

31.Таким чином, КПК пов`язує продовження строку досудового розслідування саме з необхідністю отримання доказів, а не із здійсненням інших процесуальних дій, які цього не стосуються, а завершення досудового розслідування - з достатністю зібраних доказів і не пов`язане з достатністю вчинення інших процесуальних дій, які не стосуються отримання доказів.

32.Наведене дає підстави для висновку, що призначення строків досудового розслідування полягає в тому, щоб регламентувати часовий проміжок саме і лише для отримання доказів (фактичні дані, отримані у передбаченому КПК порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню (частина 1 статті 84 КПК)).

33.Саме тому частиною 5 статті 280 КПК і передбачено, що після зупинення досудового розслідування проведення слідчих (розшукових) дій не допускається, крім тих, які спрямовані на встановлення місцезнаходження підозрюваного. Обмежень щодо проведення процесуальних дій, які не стосуються отримання доказів, після зупинення досудового розслідування КПК не містить.

34.Слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні (частина 1 статті 223 КПК). При цьому С уд звертає увагу, що сторона обвинувачення здійснює збирання доказів не лише шляхом проведення слідчих (розшукових) дій, а й шляхом здійснення інших процесуальних дій, а саме: шляхом проведення негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених КПК (частина 2 статті 93 КПК). В свою чергу, слідчі (розшукові) дії є різновидом процесуальних дій, які здійснюються стороною обвинувачення або за її дорученням.

35.При цьому докази можуть збиратись і в результаті здійснення заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема, тимчасового доступу до речей і документів, тимчасового вилучення майна (пункти 5-6 частини 1 статті 131 КПК). Так, для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов`язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні (частина 4 статті 132 КПК).

36.У зв`язку із наведеним вище, (1) положення частини 2 статті 280 КПК, за яким до зупинення досудового розслідування слідчий зобов`язаний виконати всі слідчі (розшукові) та інші процесуальні дії, проведення яких необхідне та можливе,слід тлумачити так, що до зупинення досудового розслідування необхідно виконати всі дії, в результаті яких можна отримати докази, а (2) положення частини 1 статті 282 КПК, за яким зупинене досудове розслідування відновлюється постановою слідчого, прокурора, зокрема, у разі потреби проведення слідчих (розшукових) чи інших процесуальних дій, слід тлумачити так, що відновлювати досудове розслідування у цьому випадку необхідно тільки з метою отримання доказів, тобто під процесуальними діями в частині 2 статті 280 КПК та частині 1 статті 282 КПК розуміються ті дії, які спрямовані на отримання доказів. При цьому відновлювати досудове розслідування для здійснення процесуальних дій, які не спрямовані на отримання доказів, КПК не вимагає.

37.Зазначене обумовлюється недопустимістю збирання доказів поза межами строків досудового розслідування чи власне поза кримінальним провадженням, оскільки в протилежному випадку зібрані у такі часові проміжки докази будуть недопустимими.

38.З матеріалів цього провадження вбачається, що 06.03.2019 детектив зупинив досудове розслідування, після чого 20.03.2019 подав до слідчого судді клопотання про арешт майна.

39.У цьому провадженні детектив подав клопотання про арешт майна для забезпечення мети, яка не пов`язана зі збиранням доказів, а саме: з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання (пункт 3 частини 2 статті 170 КПК). За таких обставин подання стороною обвинувачення клопотання про арешт майна можливе після зупинення досудового розслідування і без його відновлення.

40.Із врахуванням викладеного вище, Суд приходить до висновку, що накласти арешт на майно, яке не пов`язане із процесом збирання доказів, у разі якщо на час звернення сторони обвинувачення до слідчого судді з відповідним клопотанням досудове розслідування у кримінальному провадженні було зупинене та не було відновлене, є можливим.

41.Отже, звернення 20.03.2019 детектива до слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва з клопотанням про арешт майна та відповідно ухвала слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 25.03.2019 про накладення арешту на майно підозрюваного ОСОБА_1 не порушують вимоги КПК з підстав того, що станом на зазначені дати досудове розслідування було зупинене.

(2) Чи законно накладено арешт?

42.Оскаржуваною ухвалою накладено арешт на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках підозрюваного ОСОБА_1 .

43.Суд погоджується з висновком слідчого судді про наявність підстав для арешту майна підозрюваного ОСОБА_1 , виходячи з наведеного нижче.

44.Так, слідчим суддею арешт майна був накладений з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання на підставі пункту 3 частини 2 статті 170 КПК. У цьому випадку арешт накладається на майно підозрюваного за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених КК, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна (частина 5 статті 170 КПК).

45.З матеріалів провадження вбачається, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42016000000001254 від 16.05.2016 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 191, частиною 3 статті 209, частиною 2 статті 364, частиною 1 статті 366 КК.

46.У межах цього кримінального провадження, 23.10.2018 ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених частиною 5 статті 191, частиною 2 статті 28 - частиною 1 статті 366 (том 1 а. с. 8-43).Санкцією частини 5 статті 191 КК передбачене додаткове покарання у виді конфіскації майна, яке може бути призначено ОСОБА_1 у разі доведення його вини. За таких обставин слідчим суддею було дотримано передбачені КПК підстави для накладення арешту майна.

47.В апеляційній скарзі захисник посилався на відсутність доказів наявності обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого злочину, що є підставою для скасування підставою для відмови в задоволенні клопотання. Суд не погоджується з цими доводами з огляду на таке.

48.Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК (частина 1 статті 173 КПК).

49.Можливість застосування арешту майна з метою забезпечення виконання покарання у виді конфіскації майна обумовлюється процесуальним статусом ОСОБА_1 - статусом підозрюваного. З наданих детективом матеріалів (витягу з Єдиного державного реєстру та повідомлення про підозру) достовірно можна встановити статус ОСОБА_1 (том 1 а. с. 6-7, 8-43).

50.Крім того, з наданих детективом матеріалів вбачається, що ОСОБА_1 (на той час обіймав посаду директора ТОВ «Завод модифікованих жирів») підозрюється в заволодінні протягом вересня 2013 - січня 2014 років майном АТ «Ощадбанк» в особливо великих розмірах (коштами у сумі 20 000 000 доларів США, що було еквівалентно 160 000 000 гривень) шляхом зловживання службовими особами ПрАТ «Креатив» (генеральним директором ОСОБА_3 , головним бухгалтером ОСОБА_4 ), ТОВ «ЗМЖ» (директором ОСОБА_1 ) своїм службовим становищем, за попередньою змовою групою осіб у складі ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_16 , ОСОБА_14 , своїм службовим становищем, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах.

51.Крім того, ОСОБА_1 підозрюється в тому, що своїми умисними діями, які виразились у складанні та видачі службовою особою ТОВ «ЗМЖ» завідомо неправдивих документів, а саме актів взаємних розрахунків між ПрАТ «Креатив» і ТОВ «ЗМЖ» за попередньою змовою групою осіб у складі ОСОБА_5 та ОСОБА_1 ,

52.За версією органу досудового розслідування бенефіціарні власники групи «Креатив», заволоділи грошовими коштами, отриманими ПрАТ «Креатив» в АТ «Ощадбанк» за договором кредитної лінії № 1 від 14.01.2014 в сумі 20 000 000 доларів США. Зазначений кредитний договір було укладено за відсутності правових підстав та за відсутності достатнього забезпечення виконання ПрАТ «Креатив» зобов`язань за цим договором. Безпідставне отримання грошових коштів та подальше їх неповернення призвело до настання 01.10.2015 безповоротного зменшення активів АТ «Ощадбанк» (збитків) на суму 133 198 000 гривень через витрати на формування резерву за цим кредитом.У подальшому за рахунок кредитних грошових коштів було профінансовано купівлю іноземними компаніями, підконтрольоними бенефіціарним власникам групи «Креатив» - «Quadra Commodities SA Limited» (Беліз) та «Titan LTD» (Беліз), корпоративних прав ПАТ «Чорноморгідрозалізбетон» та ТОВ «ООЕЗ». У подальшому корпоративні права (контрольні пакети) компаній «Quadra Commodities SA Limited» та «Titan LTD» були оформлені на дітей ОСОБА_5 - ОСОБА_6 та ОСОБА_7

53.За версією сторони обвинувачення ОСОБА_1 , діючи під керівництвом ОСОБА_5 як директор ТОВ «ЗМЖ» мав: погодити і підписати підготовлені та складені ОСОБА_4 , ОСОБА_9 та ОСОБА_15 договір про ніби поставку ПрАТ «Креатив» до ТОВ «ЗМЖ» товару та інші, пов`язані з цим документи, а в подальшому погоджувати інші документи для створення враження дійсності виконання умов вказаного договору (том 1 а. с. 27).

54.На підтвердження обґрунтованої підозри детектив надав слідчому судді витяги з: (1) інформації щодо активних операцій з компаніями групи креатив в межах камеральної перевірки АТ «Ощадбанк» (на виконання розпорядження Національного банку України від 0208.2017 №593-ро), згідно висновку якої встановлено недотримання вимог законодавства України, нормативно-правових актів Національного банку України, внутрішніх нормативних документів АТ «Ощадбанк» на етапах кредитного процесу, зокрема за договором кредитної лінії № 1 від 14.01.2014, укладеного з ПрАТ «Креатив» (том 1 а. с. 51-55); (2) висновку експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи від 10.05.2018 № СЕ2017/093, згідно з яким вартість активів (майна) у ПрАТ «Креатив», наданого у заставу за договором кредитної лінії № 1 від 14.01.2014, документально не підтверджується (пункт 4 висновку), розмір збитків АТ «Ощадбанк» в результаті необґрунтованої видачі, неповернення кредиту за договором кредитної лінії № 1 від 14.01.2014 станом на 01.10.2015 документально підтверджується в сумі 133 198 000 гривень (пункт 6 висновку) (том 1 а. с. 56-58).

55.Надані детективом докази дають Суду підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.У цьому контексті Суд також враховує, що станом на момент здійснення апеляційного перегляду, досудове розслідування завершено та стороною обвинувачення відкрито матеріали в порядку статті 290 КПК. Вказане свідчить, що прокурором визнано зібрані докази достатніми для складення обвинувального акту (відповідного клопотання) для направлення його до суду.

56.Суд також погоджується з висновком слідчого судді про наявність ризику приховування та відчуження грошових коштів.

57.В апеляційній скарзі захисник зазначає, що оскаржуваною ухвалою накладено арешт рахунки ОСОБА_1 , відкриті для зарахування заробітної плати, що унеможливлює отримання заробітної плати та порушує конституційні права ОСОБА_1 . При цьому надано довідка АТ «ОТП БАНК» від 24.04.2019 (том 1 а. с.83), що рахунок № НОМЕР_1 у гривні відкритий в рамках зарплатно-карткового проекту, на який підозрюваному нараховується заробітна плата.

58.Згідно статті 10 Конвенція про захист заробітної плати (на яку посилається захисник) заробітна плата може стати об`єктом арешту або передачі лише у такій формі й у таких межах, які визначено національним законодавством. Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім`ї.

59.У той же час, захисником не доведено зберігання на вказаному рахунку (чи наявність встановлених обмежень щодо зарахування на вказаний рахунок) виключно коштів за платежами, які за своїм призначенням є заробітною платою.

60.При цьому за особистою письмовою згодою працівника виплата заробітної плати може здійснюватися через установи банків, поштовими переказами на вказаний ними рахунок (адресу) з обов`язковою оплатою цих послуг за рахунок роботодавця (частина 5 статті 24 Закону України «Про оплату праці»), що дає можливість Суду відхилити цей довід сторони захисту.

61.При цьому КПК не встановлює заборони щодо можливості накладення арешту на грошові кошти, які розміщені на банківських рахунках. Так, арешт може бути накладений на гроші у будь-якій валюті у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах (частина 10 статті 171 КПК).

62.Із урахуванням викладеного, Суд приходить до висновку, що ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 27.03.2019 арешт на майно підозрюваного ОСОБА_1 було накладено у відповідності до вимог КПК.

Висновки Суду за результатами розгляду апеляційної скарги

63.Оскарження ухвал слідчого судді здійснюється в апеляційному порядку (стаття 310 КПК).

64.За наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін (пункт 1 частини 3 статті 407 КПК).

65.З наведених вище мотивів, ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 25.03.2019 про арешт майна слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

66.Керуючись статтями 2, 3, 84, 131, 132, 170, 173, 214, 405 КПК, колегія суддів постановила:

1.Апеляційну скаргу захисника Куликовського В. В. - залишити без задоволення.

2.Ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 27.03.2019 про арешт майна - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Г. Михайленко

Судді М. С. Глотов

Д. С. Чорненька