open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem
Справа № 129/2551/19

Провадження № 33/801/955/2019

Категорія: 156

Головуючий у суді 1-ї інстанції Бондар О. В.

Доповідач: Бурденюк С. І.

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2019 року м. Вінниця

Суддя Вінницького апеляційного суду Бурденюк С.І., з участю особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши апеляційну скаргу останнього на постанову Гайсинського районного суду Вінницької області від 08.11.2019 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП

в с т а н о в и в :

Постановою Гайсинського районного суду Вінницької області від 08.11.2019 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі 10 200 (десять тисяч двісті) гривень на користь держави з позбавленням права керування усіма видами транспортних засобів на строк 1 (один) рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 352 грн. 40 коп.

Згідно матеріалів справи, 2.09.2019 р. близько 6 год. 23 хв. на автодорозі М12 на 275 км ОСОБА_1 , керував автомобілем «МАЗДА-6» д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння, від проходження огляду на стан сп`яніння в передбаченому законом порядку відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п.2.5 ПДР України, скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В своїй апеляційній скарзі особа, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 просить скасувати постанову Гайсинського районного суду Вінницької області від 08.11.2019 року, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та закрити провадження по справі у зв`язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення. Вимоги мотивує, що він був позбавлений можливості представити суду докази своєї невинуватості та приймати участь у судовому засіданні, оскільки викликів до суду він не отримував. Вини своєї не визнає.

В судовому засіданні в Апеляційному суді особа, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу, при цьому пояснив, що не керував автомобілем в стані алкогольного сп`яніння, він просив працівників поліції доставити його до найближчого медичного закладу для проходження медичного огляду в законний спосіб, оскільки техніці для встановлення стану сп`яніння, наявної у працівників поліції він не довіряє. Також зазначає, що у протоколі вказано, що він перебував з ознаками алкогольного сп`яніння, а з якими саме ознаками у протоколі не вказано. Не роз`яснено йому прав. Понятих чи свідків він взагалі не бачив, а бачив лише як працівники поліції зупинили якийсь автомобіль і ходили від нього до того автомобіля з документами, конкретних громадян він не бачив.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, заслухавши думку ОСОБА_1 , який підтримав апеляційну скаргу, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Стаття 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає відповідальність водіїв за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані алкогольного сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Судом першої інстанції в порушення вимог ст.280 КУпАП не вжито належних заходів спрямованих на встановлення всіх обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення та ухвалення законного рішення як того вимагає Закон.

Згідно зі ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків

Судом першої інстанції при винесенні постанови не вжито належних заходів спрямованих на встановлення всіх обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення.

Приймаючи рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.130 КУпАП, суд допустив неповноту при з`ясуванні обставин справи, а також однобічність у дослідженні доказів по справі, надав перевагу сумнівним доказам, при відсутності в залі судового засідання власне самого ОСОБА_1 .

Суд в постанові зазначив, що ОСОБА_1 не з`явився у судове засідання, будучи належно повідомленим про час, день і місце розгляду справи та в той же час ОСОБА_1 зазначає, що не отримував жодних викликів у судові засідання, а підпис, який стоїть у рекомендованому повідомлені про вручення поштового відправлення, йому не належить, отримав лише повідомлення на останнє судове засідання з запізненням на один день.

Розглянувши дану справу, суддя районного суду обмежився лише наявністю протоколу, письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , внаслідок чого допустив однобічність та необ`єктивність своїх висновків.

Так районним судом не дано оцінки тому, що за наявності у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння, працівники поліції не відсторонили його від керування автомобілем, що є обов`язковою умовою при такому виді правопорушення у відповідно до ст. 266 КУпАП.

Крім того, працівниками поліції не було вилучено посвідчення водія у ОСОБА_1 , що також є незрозумілим в процесуальному розумінні.

Щодо письмових пояснень свідків, то вони викликають сумнів, оскільки носять шаблонний характер з зазначеними у них відомостями щодо правопорушення без індивідуалізації обставин, що засвідчує кожен свідок окремо. Свідками не написано пояснень власноручно, а тільки підписано однотипний текст.

Крім того, у вказаних поясненнях відсутній підпис посадової особи, що відбирала пояснення .

Виконуючи вимоги Закону, Апеляційним судом у судове засідання викликались свідки ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , які могли би усунити деякі неточності та неузгодженості щодо матеріалів, та обставин обвинувачення, проте ці свідки на виклик суду не з`явились.

З огляду на викладене, суд не може спростувати доводів особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , через відсутність у справі доказів, які беззаперечно б доводили вину ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушенні, при умові, що свідки не з`явились і доводи апеляційної скарги неможливо спростувати при безпосередньому їх передослідженні в апеляційному суді, при умові, що ОСОБА_1 був відсутній в місцевому суді та вини не визнає.

Вказане викликає сумніви у правдивості інформації, зазначеної в протоколі про адміністративне правопорушення, та суті законності відмови ОСОБА_1 пройти медичний огляд в законний спосіб, і який саме спосіб, а усунити вказані сумніви та неузгодженності в апеляційного суду не має процесуальної можливості, оскільки працівники поліції в судове засідання не з`явились.

Постанова судді згідно ст. 283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, установлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.

Приймаючи до уваги, що всі сумніви щодо доведеності вини правопорушника слід тлумачити на його користь, за відсутності переконливих доказів вини ОСОБА_1 , апеляційний суд приходить до висновку, що при апеляційному розгляді справи не доведено, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП , а саме відмова від проходження медичного огляду.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що деталі обвинувачення у кримінальному процесі мають дуже суттєве значення, а його неконкретність розглядається ЄСПЛ як порушення права на захист (Справа «Маттоціа проти Італії» від 25 липня 2000 року).

Відповідно ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Норми Конституції є нормами прямої дії, а згідно ч. 2 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться виключно на її користь, тобто суд може притягнути особу до адміністративної відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи. Докази, що викликають такі сумніви, суд має вмотивовано відхилити у своїй постанові.

Зазначене узгоджується і з правовою позицією ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п.43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).

Згідно вказаної позиції ЄСПЛ «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Необхідно, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням.

Крім того, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов`язок здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення.

Відповідно до цієї ж статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов`язок сприяти максимальному забезпеченню процесуальних прав учасників судового провадження.

Згідно ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю при відсутності складу адміністративного правопорушення.

В зв`язку з зазначеним вище, на переконання апеляційного суду, постанова судді районного суду підлягає скасуванню, а провадження в справі - закриттю.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 55 Конституції України ст. ст. 38, 247, 293, 294 КУпАП , ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Скасувати постанову Гайсинського районного суду Вінницької області від 08.11.2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП.

Провадження в справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя:

Джерело: ЄДРСР 86581636
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку