-
скопійовано
-
-
-
-
-
скопійовано
-
-
Постанова
Іменем України
18 грудня 2019 року
м. Київ
справа № 2-1903/11
провадження № 61-8950св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Синельникова Є. В.,
суддів: Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю., Хопти С. Ф.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Львівської області у складі колегії суддів: Ванівського О. М., Цяцяка Р. П., Шеремети Н. О., від 27 листопада 2017 року,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП).
Позовна заява мотивована тим, що 23 березня 2011 року на автодорозі сполученням Київ-Чоп сталася ДТП за участю автомобіля «Citroen Jumper», під його керуванням, та трактора МТЗ-80 з причепом, під керуванням ОСОБА_2 . Внаслідок ДТП автомобілю, яким він керував, спричинені механічні пошкодження, розмір заподіяного йому матеріального збитку становить 122 507,82 грн, а також 725 грн - витрати на евакуацію належного йому транспортного засобу. Винним у вчиненні цієї ДТП є ОСОБА_2 . Посилаючись на вищевикладене, позивач просив стягнути з відповідачів 123 232,82 грн на відшкодування майнової шкоди, а також 3 000 грн на відшкодування моральної шкоди.
У жовтні 2011 року ОСОБА_3 звернулася до суду із зустрічним позовом, в обґрунтування якого зазначала, що вона є власником трактора МТЗ-80 з причепом, яким на момент ДТП керував її племінник ОСОБА_2 . Вказувала, що винним у зазначеній ДТП є ОСОБА_1 , що підтверджується постановою Стрийського міськрайонного суду
від 07 червня 2011 року. Внаслідок ДТП їй було завдано майнової шкоди у розмірі 12 790 грн, яку вона просила суд стягнути з винної особи.
ОСОБА_2 також звернувся до суду із зустрічним позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 3 000 грн на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 31 січня 2017 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 78 868, 99 грн на відшкодування майнової шкоди та 1 500 грн - моральної шкоди. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 19 717,26 грн на відшкодування майнової шкоди. В іншій частині позову відмовлено.
Позов ОСОБА_3 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 2 558 грн завданої майнової шкоди.
Позов ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з
ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 2 000 грн на відшкодування моральної шкоди.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що у постанові суду, якою встановлена вина ОСОБА_1 , не зазначено мотиви її прийняття, а тому суд вважав за можливе встановити ступінь вини у зазначеному
ДТП ОСОБА_1 на рівні 20%, а ОСОБА_2 - 80%, виходячи із того, що останнього було притягнуто до адміністративної відповідальності за частинами першою, п`ятою статті 121, частинами першою, другою статті 126 КУпАП. Таким чином завдана ОСОБА_1 майнова шкода підлягає стягнення відповідно до ступеня вини кожного учасника ДТП. При цьому внаслідок ДТП позивачу завдано моральної шкоди, яка виразилася у душевних хвилюваннях та порушенні звичайного способу життя. Крім того, оскільки ОСОБА_1 є також винним у зазначеній ДТП, то з нього на користь відповідачів слід стягнути моральну шкоду.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Рішенням Апеляційного суду Львівської області від 27 листопада 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 та ОСОБА_2 задоволено частково. Рішення суду першої інстанції скасовано і ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні первісного та зустрічних позовів.
Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що вина
ОСОБА_1 у зазначеній ДТП встановлена у постанові суду у справі про адміністративне правопорушення від 07 червня 2011 року, яка у силу вимог частини четвертої статті 61 ЦПК України 2004 року є обов`язковою для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої прийнято цю постанову, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою, а тому відсутні підстави для покладення на відповідачів відповідальності за заподіяну позивачу майнову шкоду. При цьому наявний в матеріалах справи експертний висновок про розмір майнової шкоди є неналежним доказом, оскільки такий був встановлений станом на 2015 рік, тоді як ДТП сталася у 2011 році. Крім того, позовні вимоги ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про відшкодування шкоди за рахунок ОСОБА_1 є недоведеними та задоволенню не підлягають.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводи
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
Касаційна скарга та пояснення до неї мотивовані тим, що постановою Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 07 червня
2011 року було закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв`язку із закінченням строку притягнення його до адміністративної відповідальності, а тому вина в цьому випадку не встановлювалася, однак суд помилково обґрунтовував свою позицію на підставі цієї постанови. Крім того, вважає, що експертний висновок про розмір завданої йому майнової шкоди є належним та допустимим доказом, який відповідачі не спростували. Зазначає, що у суді апеляційної інстанції він заявляв клопотання про відвід судді-доповідачу Ванівському О. М., який брав участь у розгляді цієї справи щодо перегляду ухвали Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 12 березня 2014 року про забезпечення позову. Таким чином у позивача були обґрунтовані підстави сумніватися у неупередженості та об`єктивності судді, оскільки у нього вже була сформована думка щодо спірних правовідносин, однак у задоволенні його клопотання було безпідставно відмовлено.
Відзив на касаційну скаргу
У березні 2018 року від ОСОБА_3 надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому вона посилається на необґрунтованість доводів скарги та законність ухваленого судом апеляційної інстанції рішення.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 21 лютого 2018 року відкрито касаційне провадження в указаній справі, а ухвалою цього ж суду від 23 травня
2018 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
23березня 2011 року на автодорозі сполученням Київ-Чоп сталася ДТП за участю автомобіля «Citroen Jumper», під керуванням ОСОБА_1 , та трактора МТЗ-80 з причепом, який належить на праві власності ОСОБА_3 , під керуванням ОСОБА_2 .
Постановою Стрийського міськрайонного суду Львівської області
від 07 червня 2011 рокузакрито провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею
124 КУпАП у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення. Цією постановою встановлено, що ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Citroen Jumper» не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку, внаслідок чого здійснив зіткнення трактором МТЗ-80, чим вчинив правопорушення, передбачене статтею
124 КУпАП.
Відповідно до висновку судової автотоварознавчої експертизи
від 25 жовтня 2016 року вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Citroen Jumper», унаслідок пошкодження у ДТП 23 березня
2011 року становить 122 507,82 грн.
Позиція Верховного Суду
Оскільки судове рішення оскаржується лише в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 , то в силу положень статті 400 ЦПК України в іншій частині його законність колегією суддів не перевіряється.
Касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Частиною першою статті 1167 ЦК України передбачено, що відповідальність за моральну шкоду, завдану фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, покладається на особу, яка її завдала, за загальним правилом за наявності її вини.
Відповідно до частини другої статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується (пункти 1, 2 частини першої статті 1188 ЦК України).
Відповідно до частини четвертої статті 61 ЦПК України 2004 року вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов`язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Постановою Стрийського міськрайонного суду Львівської області
від 07 червня 2011 рокузакрито провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею
124 КУпАП у зв`язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення. Цією постановою встановлено, що ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Citroen Jumper» не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку, внаслідок чого здійснив зіткнення трактором МТЗ-80, чим вчинив правопорушення, передбачене статтею
124 КУпАП.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Установивши, що ДТП, внаслідок якої ОСОБА_1 завдано майнової та моральної шкоди, сталася з його ж вини, що підтверджується постановою суду у справі про адміністративне правопорушення, яка є обов`язковою для вирішення спірних правовідносин, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення його позовних вимог.
Зазначений висновок узгоджується із правовою позицією Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду, викладеною у постанові від 05 вересня
2019 року у справі № 234/16272/15-ц (провадження № 61-31395сво18).
Доводи ОСОБА_1 про те, що провадження у справі про адміністративне правопорушення закрито у зв`язку із закінченням строку притягнення його до адміністративної відповідальності, а тому вина в цьому випадку не встановлювалася, є помилковим, оскільки зі змісту постанови суду вбачається, що ДТП сталася унаслідок недотримання заявником безпечної швидкості руху, неврахування ним дорожньої обстановки, у зв`язку з чим він вчинив правопорушення, передбачене статтею 124 КУпАП. За такої умови закриття адміністративного провадження у зв`язку із закінченням строку притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності не звільняє його від відповідальності за спричинену ним шкоду.
Доводи касаційної скарги щодо упередженості судді-доповідача Ванівського О. М. під час розгляду апеляційної скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . колегією суддів відхиляються, оскільки вони зводяться до незгоди із висновками суду апеляційної інстанції, викладеними у оскаржуваному судовому рішенні. Верховним Судом не встановлено наявності обґрунтованих підстав для відводу судді під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції з підстав наявності сумнівів об`єктивності та неупередженості судді.
Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Керуючись статтями 400, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Апеляційного суду Львівської області
від 27 листопада 2017 року - без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Є. В. Синельников
Судді: О. В. Білоконь
О. М. Осіян
Н. Ю. Сакара
С. Ф. Хопта
скопійовано
-
скопійовано
-
