ПОСТАНОВА

Іменем України

23 грудня 2019 року

Київ

справа №809/989/14

адміністративні провадження №К/9901/11520/18, №К/9901/11522/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді Стеценка С. Г.,

суддів Бучик А. Ю., Тацій Л. В.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державного підприємства "Виробниче об`єднання "Карпати" до управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, касаційне провадження в якій відкрито за касаційними скаргами Державного підприємства "Виробниче об`єднання "Карпати", управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.05.2015 (головуючий суддя Кафарський В. В.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2016 (головуючий суддя Ніколін В .В., судді: Гінда О. М., Качмар В. Я.),

В С Т А Н О В И В:

І. Короткий зміст позовних вимог

1. У квітні 2014 року Державне підприємство "Виробниче об`єднання "Карпати" (далі - ДП «ВО «Карпати», Підприємство, позивач) звернувся з позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську (далі - УПФ, пенсійний орган, відповідач), в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просило: визнати неправомірними дії щодо включення до графи 14 розрахунку сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, з січня 2014 року сум фактичних витрат, які не підтверджені розрахунками в 2013 році, в загальному розмірі 36431,47 гривень, зокрема, по пенсіонерах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та зобов`язати УПФ виключити зазначені суми з даного розрахунку; визнати неправомірними дії щодо включення до графи 16 розрахунку з березня 2014 року суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах, пенсіонеру ОСОБА_14 в розмірі 365,34 гривень та зобов`язати відповідача виключити зазначену суму з даного розрахунку; визнати неправомірними дії щодо перепризначення дат досягнення пенсійного віку в розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пенсій на пільгових умовах з січня 2014 року пенсіонерам ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_15 , ОСОБА_14 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_17 ; визнати неправомірними дії щодо включення у графу №15 розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій на пільгових умовах за лютий 2014 року по пенсіонеру ОСОБА_18 суми 516,03 гривень, та з березня 2014 року по пенсіонеру ОСОБА_19 суми 60,08 гривень, зобов`язати УПФ виключити зазначені суми з розрахунків (далі - спірні суми, розрахунки).

2. Обґрунтовуючи вимоги позовної заяви, Підприємство посилалося на те, що відповідач, на переконання позивача, протиправно включив до спірних розрахунків суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених ОСОБА_3 та ОСОБА_7 , й визначив нові дати досягнення пенсійного віку іншими пенсіонерами, зазначеними у цих розрахунках, оскільки Закон України від 08.07.2011 №3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (далі - Закон №3668-VI), яким до статті 26 Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-ІV) внесені зміни щодо віку, з якого виникає право на призначення пенсії, не діяв станом на час призначення пенсії вказаним вище особам, а відтак не підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.05.2015, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2016, позов задоволено частково. Визнані неправомірними дії УПФ по перепризначенню дат досягнення пенсійного віку в розрахунках сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах з січня 2014 року пенсіонерам ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_15 , ОСОБА_14 , ОСОБА_8 , ОСОБА_17 , та по включенню до розрахунків за січень-березень 2014 року сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, по пенсіонерах ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_14 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 . Зобов`язано відповідача виключити з даних розрахунків суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, вказаним пенсіонерам.

4. Приймаючи таку постанову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що, оскільки правовідносини з приводу відшкодування витрат на виплату пільгових пенсій, призначених згідно підпунктів "б"- "з" статті 13 Закону України від 05.11.1991 №1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон №1788-XII), виникають з моменту призначення таких пенсій, то у відповідності з приписами статті 58 Конституції України, пункту 2 рішення Конституційного суду України від 09.02.1999 у справі №1-7/99, згідно яких до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, підчас якого вони настали або мали місце, обов`язок компенсації спірних витрат до досягнення пенсіонерами віку, визначеного статтею 26 Закону №1058-ІV (в редакції Закону №3668-VI), може поширюватись виключно на пільгові пенсії, призначені після 01.10.2011.

5. Також, суди дійшли висновку, що тільки у випадку зміни розміру пенсії або настання обставин, які безпосередньо впливають на суму відшкодування, органи пенсійного фонду мають право для донарахування додаткової суми відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за попередні періоди. Спираючись на такі висновки, в оскаржуваних судових рішеннях вказано на порушення відповідачем вимог законодавства, оскільки останній, згідно з позицією судів, не мав права на включення до розрахунків донарахування за попередні періоди щодо пенсіонерів, які отримують пенсію вже тривалий період, що вбачається з графи 3 розрахунків.

ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги, узагальнені доводи особи, яка її подала, а також узагальнений виклад позиції інших учасників справи

6. Не погоджуючись із вказаними вище судовими рішеннями, сторони подали касаційні скарги (позивач - в частині відмови у задоволенні позовних вимог; відповідач стосовно задоволення позовної заяви), у яких, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просять їх скасувати (кожен в оскаржуваній частині) та задовольнити позов (вимога ДП «ВО «Карпати»), а також відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі (вимога УПФ).

7. Мотивуючи вимоги касаційної скарги, УПФ посилається на те, що суди попередніх інстанцій, на думку пенсійного органу, помилково не поширили на спірні правовідносини відповідні правові норми Закону №1058-ІV (в редакції Закону №3668-VI), Закону України від 26.06.1997 №400/97-ВР «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №400/97-ВР; зі змінами, внесеними Законом України від 04.04.2013 №184-VII «Про внесення змін до деяких законів України щодо добровільної сплати єдиного внеску»; далі - Закон №184-VII), а тому дійшли передчасних і необґрунтованих висновків про наявність підстав для задоволення позову. При цьому, відповідач наполягав, що спірні розрахунки складено ним у відповідності з вимогами Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за №64/8663 (далі - Інструкція №21-1).

8. Підприємство аргументувало свою касаційну скаргу тим, що оскаржувані судові рішення, в частині відмови у позові, ухвалені, на його переконання, при неповному з`ясуванні обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору, без надання їм належної правової оцінки й перевірки їх доказами, а тому скаржник наголошує на невідповідності висновків судів вимогам законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини.

9. У запереченні на касаційну скаргу відповідача Підприємство, посилаючись на доводи, аналогічні викладеним у позовній заяві, вказує на безпідставність, на його думку, наведених УПФ аргументів, які, як вважає ДП «ВО «Карпати», не зумовлюють скасування оскаржуваних судових рішень, які відповідають закону.

10. Правом на подання заперечень на касаційну скаргу відповідач не скористався.

ІV. Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи

11. Ухвалами Вищого адміністративного суду України від 23.11.2016 та 12.12.2016 відкриті касаційні провадження у справі за вказаними касаційними скаргами.

12. В подальшому справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

13. За правилами підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

14. Протоколами автоматизованого розподілу судової справи між суддями і передачі судової справи раніше визначеному складу суду визначено колегію суддів для розгляду касаційних скарг у складі судді-доповідача Гриціва М. І., суддів: Берназюка Я. О., Коваленко Н. В.

15. У зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Гриціва М. І. (Рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20.05.2019 №13) та на підставі розпоряджень заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду, протоколами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями і передачі судової справи раніше визначеному складу суду, визначено колегію суддів для розгляду касаційних скарг у складі судді-доповідача Стеценка С. Г., суддів: Бучик А. Ю., Тацій Л. В.

16. Ухвалою Верховного Суду від 20.12.2019 справу призначено до касаційного розгляду в порядку письмового провадження з 21.12.2019.

V. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

17. Як встановлено судами попередніх інстанцій, Державне підприємство "Виробниче об`єднання "Карпати" зареєстроване як юридична особа та згідно з частиною третьою статті 15 Закону №1058-ІV є платником страхових внесків до Пенсійного фонду України.

18. У судовому засіданні встановлено, що пенсіонерам ОСОБА_3 призначено пільгову пенсію з 28.01.2009, ОСОБА_7 - з 04.01.2010, ОСОБА_20 - з 05.07.2009, ОСОБА_8 - з 18.07.2010, ОСОБА_14 - з 21.03.2010, ОСОБА_17 - з 14.03.2011.

19. Вказані обставини визнаються і не заперечуються учасниками справи.

20. Дослідженими під час розгляду справи розрахунками за січень-березень 2014 року підтверджено, що позивачу заявлено до відшкодування суми фактичних витрат на виплату та доставку пільговий пенсій: по пенсіонеру ОСОБА_18 - в розмірі 516,03 гривень (розрахунок за лютий 2014 року); по пенсіонеру ОСОБА_19 в розмірі 60,08 гривень (розрахунок за березень 2014 року). Дані суми за попередній період включені до графи 15 спірних розрахунків.

VI. Позиція Верховного Суду

21. Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

22. За змістом статей 1 та 2 Закону №400/97-ВР суб`єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об`єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об`єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників сплачують збір на обов`язкове державне пенсійне страхування.

23. Пунктом 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону №1058-IV передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

24. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди, особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

25. На момент набрання чинності Законом №1058-IV питання щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону №1788-XII було врегульовано Законом №400/97-ВР.

26. Відповідно до абзацу четвертого пункту 1 статті 2 Закону №400/97-ВР для платників збору, визначених підпунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об`єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

27. В свою чергу, відповідно до Законів №1058-IV та №400/97-ВР розроблена Інструкція №21-1 згідно з пунктом 6.4 якої розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", які надсилаються підприємствами до 20-го січня поточного року та протягом десяти днів з новопризначених пенсій.

28. Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, що визначено пунктом 6.7 Інструкції.

29. Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, відповідний розрахунок за спірний період направлявся позивачу, що не заперечується сторонами.

30. Поряд із цим, станом на дату призначення вказаних пільгових пенсій абзац четвертий пункту 1 статті 2 Закону №400/97-ВР діяв у наступній редакції: "Для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об`єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення", відповідно до якої жінки мають право на пенсію за віком після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.

31. З 28.04.2013 абзац 4 пункту 1 статті 2 Закону №400/97-ВР діє в новій редакції, відповідно до якої, для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об`єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

32. Законом №3668-VІ (чинний з 01.10.2011) внесені зміни до статті 26 Закону №1058-IV, а саме - збільшено пенсійний вік до 60 років та запроваджено поетапне підвищення пенсійного віку для жінок 1961 року народження і старших.

33. Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що кінцевою датою відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій колишнім працівникам-жінкам, є момент досягнення ними пенсійного віку, визначеного статтею 26 Закону №1058-ІV зі змінами, чинними з 01.10.2011.

34. Отже, оскільки обов`язок відшкодування суб`єктом господарювання сплачених відповідачем пільгових пенсій у часі прив`язаний законодавством до досягнення особою загального пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону №1058-IV, суб`єкти господарювання мають відшкодовувати витрати на виплату та доставку пенсій за Списком №2 до досягнення пенсіонерами пенсійного віку з урахуванням приписів вказаної статті.

35. Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 28.11.2019 у справі №802/1343/16-а.

36. Разом з тим, висновки судів попередніх інстанцій наведеному правозастосуванню не відповідають, оскільки, виходячи з визначеного названими вище законодавчими приписами режиму правового регулювання спірних правовідносин, в контексті встановлених судовим розглядом обставин цієї справи, відповідач правомірно включив до спірних розрахунків витрати на виплату та доставку пенсій особам, включеним до таких розрахунків, які не досягли віку, передбаченого статтею 26 Закону №1058-IV.

37. З цих же підстав, колегія суддів визнає правомірним дії відповідача, в частині визначення дати досягнення пенсіонерами, вказаними у спірних розрахунках, пенсійного віку, визначеного статтею 26 Закону №1058-ІV зі змінами, чинними з 01.10.2011.

38. Наведені ж у касаційній скарзі позивача мотиви, не містять належних і обґрунтованих міркувань, які б спростовували такий висновок Верховного Суду й свідчили про порушення відповідачем вимог законодавства, яким врегульовані спірні правовідносини.

39. Ураховуючи викладене, переглянувши оскаржувані судові рішення в межах вимог і доводів касаційних скарг, повноважень касаційного суду, Верховний Суд дійшов висновку, що суди попередніх інстанцій, задовольняючи частково позовні вимоги, неправильно застосували норми матеріального і допустили порушення норм процесуального права, що потягло за собою ухвалення судових рішень, які не відповідають критеріям законності та обґрунтованості.

40. За правилами пункту 3 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

41. Своєю чергою, за приписами частини першої статті 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

42. Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 355, 356 КАС України, Суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити у задоволенні касаційної скарги Державного підприємства "Виробниче об`єднання "Карпати".

Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську - задовольнити.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 21.05.2015 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2016, в частині задоволених позовних вимог про визнання неправомірними дій Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську по перепризначенню дат досягнення пенсійного віку в розрахунках сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, з січня 2014 року пенсіонерам ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_15 , ОСОБА_14 , ОСОБА_8 , ОСОБА_17 , та по включенню до розрахунків за січень-березень 2014 року сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, по пенсіонерах ОСОБА_3 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_14 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 та зобов`язання Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську виключити з даних розрахунків суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, вказаним пенсіонерам - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог - відмовити.

В решті оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

С. Г. Стеценко,

А. Ю. Бучик,

Л. В. Тацій,

Судді Верховного Суду