ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

26 листопада 2019 року

м. Дніпро

справа № 160/4548/19

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Чабаненко С.В.,

суддів: Чумака С.Ю., Юрко І.В.,

за участю секретаря судового засідання Сколишева О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2019 року у справі №160/4548/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю " АЙ ПІ ДЖІ КРІСПС ПРОДАКШН" до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування постанов

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ай пі джі кріспс продакшн" звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, в якому просило визнати протиправними та скасувати:

- постанову головного управління Держпраці у Дніпропетровській області №ДН55/24/АВ/МГ-ФС/146 від 21.02.2019 року про накладення штрафу у розмірі 1 210 170,00 грн.;

- постанову головного управління Держпраці у Дніпропетровській області №ДН55/24/АВ/МГ-ФС/146 від 21.02.2019 року про накладення штрафу у розмірі 4173,00 грн.;

- постанову головного управління Держпраці у Дніпропетровській області №ДН55/24/АВ/ІП-ФС/147 від 21.02.2019 року про накладення штрафу у розмірі 4173,00 грн.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2019 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області №ДН55/24/АВ/МГ-ФС/146 від 21.02.2019 року про накладення штрафу у розмірі 1 210 170,00 грн. Визнано протиправною та скасовано постанову головного управління Держпраці у Дніпропетровській області №ДН55/24/АВ/МГ-ФС/146 від 21.02.2019 року про накладення штрафу у розмірі 4173,00 грн. Визнано протиправною та скасовано постанову головного управління Держпраці у Дніпропетровській області №ДН55/24/АВ/ІП-ФС/147 від 21.02.2019 року про накладення штрафу у розмірі 4173,00 грн.

Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення та прийняти нове про відмову в задоволенні позову в повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача за довіреністю (Олійник В.М.) підтримав доводи апеляційної скарги. В свою чергу представник позивача (Душацький С.С.) подав відзив на апеляційну скаргу. в якому виклав доводи щодо необґрунтованості її мотивів.

Перевіривши підстави для перегляду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено письмовими доказами, наявними в матеріалах справи, на підставі направлення на проведення інспекційного відвідування від 17.01.2019 року №28, наказу від 09.01.2019 року №38-І у період з 17.01.2019 року по 30.01.2019 року інспектором праці ГУ Держпраці у Дніпропетровській області було проведено інспекційне відвідування ТОВ «Ай пі джі кріспс продакшн» за місцезнаходженням: 49051, м. Дніпро, вул. Курсантська, буд.26, код ЄДРПОУ 40976752.

За результатами інспекційного відвідування був складений акт від 30.01.2019 року №ДН55/24/АВ, відповідно до висновків якого встановлені наступні порушення ТОВ «Ай пі джі кріспс продакшн»:

- ст. 96 КЗпП України, ч.ч.3,4 ст.6 Закону України «Про оплату праці», а саме: в акті зазначено, що оплата праці працівників позивача здійснювалась на основі штатних розкладів, які затверджувались директором підприємства. Зазначеними штатними розкладами деякі посадові оклади встановлено без врахування кваліфікаційних характеристик професій, що призводить до мінімізації заробітної плати;

- п. 4 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» від 17.07.2003 року №1078, ч.6 ст. 95 КЗпП України, ст. 33 Закону України «Про оплату праці», а саме: у листопаді та грудні 2018 року 29 працівників позивача не отримали частину заробітної плати у вигляді індексації.

Вказаний акт було направлено на адресу позивача та отримано поштовим зв`язком 30.01.2019 року.

04.02.2019 року ТОВ «Ай пі джі кріспс продакшн» були подані заперечення на акт від 30.01.2019 року №ДН55/24/АВ.

07.02.2019 року на підставі акта інспекційного відвідування відповідачем винесено припис про усунення виявлених порушень №ДН55/247/АВ/П, яким зобов`язано позивача усунути вищезазначені порушення та письмово проінформувати про виконання вимог припису.

21.02.2019 року на підставі акта інспекційного відвідування відповідачем прийняті та направлені на адресу позивача оскаржувані постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами:

- №ДН55/24/АВ/МГ-ФС/146, якою накладено на позивача штраф у розмірі 1210170 грн. за не нарахування індексації заробітної плати 29 працівникам;

- №ДН55/24/АВ/ІП-ФС/147, якою накладено на позивача штраф у розмірі 4173 грн. за неврахування кваліфікаційних характеристик професій у посадових окладах працівників.

Також, 04.03.2019 року отримано позивачем рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу №ДН55/24/АВ/МГ/ІП від 06.02.2019 року, що підтверджується листом Дніпропетровської дирекції АТ «Укрпошта» від 24.06.2019 року №39-Ю-02-2019062110184/1358.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновку, що при винесені оскаржуваних постанов, відповідач діяв всупереч вимог чинного законодавства. а тому такі рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до абзацу 3 частини 1 статті 1 Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

Відповідно до стати 259 Кодексу законів про працю України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Центральні органи виконавчої влади здійснюють контроль за додержанням законодавства про працю на підприємствах, в установах і організаціях, що перебувають у їх функціональному підпорядкуванні, крім органів доходів і зборів, які мають право з метою перевірки дотримання податкового законодавства здійснювати такий контроль на всіх підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування.

Пунктом 1 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою КМ України від 17.07.2013 року передбачено, що він визначає механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених ч.2 ст.265 КЗпП та частинами 2-7 ст.53 Закону України «Про зайнятість населення».

Згідно з пунктом 2 Порядку №509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).

Уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу (пункт 3 Порядку №509).

Пунктом 6 Порядку №509 передбачено, що про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Відповідно до приписів пункту 7 Порядку №509 справа розглядається за участю представника суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.

Таким чином, з аналізу наведеного вбачається, що уповноважена особа праві розпочати розгляд справи про накладення штрафу за умови встановлення факту повідомлення суб`єкта господарювання чи роботодавця про розгляд справи не пізніше ніж за 5 днів до дати такого розгляду в один із способів, що передбачений пунктом 6 Порядку №509.

За загальним правилом справа повинна розглядатися за участю представника суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Можливість розгляду справи без їх участі чітко обмежена наявністю інформації про повідомлення вказаних осіб відповідно до п.6 Порядку №509 та відсутністю обґрунтованого клопотання про відкладення розгляду справи.

В свою чергу ТОВ «АЙ ПІ ДЖІ КРІСПС ПРОДАКШН» 04.03.2019 року отримало від відповідача рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу №ДН55/24/АВ/МГ/ІП від 06.02.2019р.

Зі змісту цього рішення позивачу стало відомо, що відповідач призначив розгляд справи про накладення штрафу за порушення законодавства про працю на 21.02.2019 року на 11 год. 00 хв., тобто, позивач дізнався про розгляд справи про накладення штрафу лише через 11 днів після дати такого розгляду, що свідчить про необізнаність позивача про розгляд справи стосовно нього та унеможливило його участь у розгляді такої справи.

Отже, відповідач фактично здійснив розгляд справи та відповідно прийняв рішення за відсутності позивача та за відсутності доказів, з яких вбачалось поінформованість позивача стосовно дати, часу, місця розгляду його справи в строки, що визначені Порядком №509.

Відповідно до частини першої статті 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з підпунктом 6 пункту 4 вказаного Положення № 96 Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Згідно з підпунктом 54 пункту 4 Положення № 96 Держпраці відповідно до покладених на неї завдань накладає у випадках, передбачених законом, штрафи за порушення законодавства, невиконання розпоряджень посадових осіб Держпраці.

Так, статтею 265 КЗпП передбачено застосування фінансової санкції (штрафу) як вид відповідальності за порушення трудового законодавства.

Штраф нараховується за результатами перевірки органу Держпраці суб`єкта господарювання або роботодавця, якщо під час проведення такої перевірки встановлено ознаку порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення. Порядок проведення планових та позапланових перевірок органами Держпраці затверджено Постановою КМУ від 26.04.2017 р. №295.

Відповідно до абз.4 ч.2 ст.265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

При цьому приписи ст. 265 КЗпП не передбачають строкiв давностi для притягнення суб`єктiв господарювання до фінансової вiдповiдальностi, а також будь-яких спеціальних виключень в тому, що стосується притягнення до відповідальності за скоєння юридичних осіб, який є роботодавцем, правопорушення, передбаченого цією нормою.

Штрафи, накладення яких передбачено частиною другою цієї статті, є фінансовими санкціями, не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України, та накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Як вбачається з матеріалів справи, в ході перевірки контролюючим органом встановлено порушення законодавства, які передбачають фінансову відповідальність у вигляді штрафної санкції згідно абз.4 ч.2 ст.265 КЗпП України в розмірі - 1210170 грн., а саме у зв`язку з недотриманням мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Крім того, встановлено порушення вимог ст. 96 КЗпП України, згідно якої тарифна система оплати праці використовується при розподілі робіт залежно від їх складності, а працівників - залежно від кваліфікації та за розрядами тарифної сітки, вона є основою для формування та диференціації розмірів заробітної плати.

Під час перевірки відповідачем встановлено порушення щодо своєчасності виплати індексації заробітної плати, а також деякі посадові оклади встановлено без врахування кваліфікаційних характеристик професій.

На спростування наведених висновків позивачем надані розрахункові відомості щодо нарахування та виплати індексації заробітної плати у відповідні періоди, які відповідачем не були враховані. Крім того надані пояснення щодо підстав встановлення посадових окладів працівникам підприємства.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до статті 18 Закону України “Про державні соціальні стандарти державні соціальні гарантії” від 05.10.2000 № 2017 - ІІІ (далі - Закон № 2017-ІІІ), Законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому і окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, у тому числі індексація доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Згідно з ч.2 ст. 19 Закону № 2017-ІІІ державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ організацій незалежно від форми власності.

Ст. 8 Закону України “Про оплату праці” від 24.03.95 № 108/95-ВР, зі змінами та доповненням (далі - Закон № 108/95 - ВР), передбачено, що держава здійснює регулювання оплати праці працівника підприємств усіх форм власності шляхом встановлення розміру мінімальної заробітної плати та інших державних норм і гарантій.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 95 КЗпП України заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.

Закон України від 3 липня 1991 року № 1282-ХІІ “Про індексацію грошових доходів населення” (далі - Закон № 1282) визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 № 1078 (надалі - Порядок № 1078).

Згідно з вимогами п. 1 Порядку № 1078 цей Порядок визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.

Відповідно до п. 11 Порядку № 1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. Відповідно до п. 2 порядку 1078 індексації підлягає оплата праці найманих працівників підприємств, установ, організацій у грошовому виразі, яка включає оплату праці за виконану роботу згідно з тарифними ставками (окладами) і відрядними розцінками, доплати, надбавки, премії, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством, а також інші компенсаційні виплати, що мають постійний характер.

Відповідно до п. 2 порядку 1078 індексації підлягає оплата праці найманих працівників підприємств, установ, організацій у грошовому виразі, яка включає оплату праці за виконану роботу згідно з тарифними ставками (окладами) і відрядними розцінками, доплати, надбавки, премії, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством, а також інші компенсаційні виплати, що мають постійний характер.

Відповідно до п. 5 Порядку № 1078 якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

Індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється у розмірі 103%.

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях (абз. 3 п.1-1 Порядку № 1078).

Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з березня 2003 - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 року № 491-IV “Про внесення змін до Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” (абз. 4 п.1-1 Порядку № 1078).

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту (абз. 5 п.1-1 Порядку № 1078).

Крім того, відповідно до абз. 1 п.4 Порядку № 1078 індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Індексується заробітна плата всіх працівників (незалежно від її розміру), але тільки в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

Зарплату індексують у межах прожиткового мінімуму для працездатної особи (у листопаді 2018 року цей показник складає -1841 грн., у грудні 2018 - 1921 грн.).

Як встановлено судом першої інстанції, оплата праці працівників ТОВ «АЙ ПІ ДЖІ КРІСПС ПРОДАКШН» в 2018 році здійснювалась на основі штатних розкладів, які затверджувались директором підприємства, зокрема, відповідно до штатного розкладу, який введено в дію з 01.01.2018 року.

Наведені відповідачем в постанові №ДН55/24/АВ/МГ-ФС/146 від 21.02.2019 року доводи стосовно того, що працівниками підприємства не було отримано частину заробітної плати у вигляді індексації за листопад та грудень 2018 року, спростовані наявними в матеріалах справи доказами (а.с. 33-40, т.1), згідно яких означеним працівникам відповідно до розрахункових відомостей за листопад та грудень 2018 року індексація була нарахована та виплачена разом із заробітною платою в строки, передбачені законодавством, що підтверджено відомостями на виплату грошей відповідно із підписами співробітників підприємства про отримання цих коштів.

Будь-яких аргументованих пояснень щодо підстав неврахування цих доказів представник відповідача не надав, в тому числі в суді апеляційної інстанції.

При цьому наведені докази позивач додавав до своїх заперечень на акт інспекційного відвідування від 30.01.2019 року № ДН55/24/АВ 04.04.2019 року вих. № 04/02/19.

Отже, фактично ТОВ «АЙ ПІ ДЖІ КРІСПС ПРОДАКШН» проведено індексацію заробітної плати у встановленому законодавством порядку та здійснено компенсацію виплати сум індексації заробітної плати всім працівникам, що були зазначені в акті інспекційного відвідування та постанові №ДН55/24/АВ/МГ-ФС/146 від 21.02.2019 року.

Щодо постанови №ДН55/24/АВ/ІП-ФС/147 від 21.02.2019 року, якою накладено на позивача штраф у розмірі 4173 грн. за неврахування кваліфікаційних характеристик професій у посадових окладах працівників, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про оплату праці» та статті 96 Кодексу законів про працю України системами оплати праці є тарифна та інші системи, що формуються на оцінках складності виконуваних робіт і кваліфікації працівників.

Тарифна система оплати праці включає: тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і професійні стандарти (кваліфікаційні характеристики).

Тарифна система оплати праці використовується при розподілі робіт залежно від їх складності, а працівників - залежно від кваліфікації та за розрядами тарифної сітки. Вона є основою для формування та диференціації розмірів заробітної плати.

На підставі ч. 4 ст. 96 КЗпП України тарифна сітка (схема посадових окладів) формується на основі тарифної ставки робітника першого розряду та міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів).

Згідно з ч.6 ст.96 КЗпП України мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка) встановлюється у розмірі не меншому за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб на 1 січня календарного року.

У відповідності до ч. 11 ст.96 КЗпП України колективним договором, а якщо договір не укладався - наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу, виданим після погодження з виборним органом первинної професійної організації (профспілковим представником), а у разі відсутності профспілкової організації - з вільно обраними та уповноваженими представниками (представником) працівників, можуть встановлюватися інші системи оплати праці.

За приписами ч. 1 ст. 97 КЗпП України оплата праці працівників здійснюється за погодинною, відрядною та іншими системами оплати праці.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону України «Про оплату праці» норми і гарантії в оплаті праці, передбачені частиною першою цієї статті та КЗпП України, є мінімальними державними гарантіями.

При цьому, як зазначено в оскаржуваній постанові, підставою для застосування штрафу, визначеного абзацом 8 ч.2 ст. 265 КЗпП України, є встановлення посадових окладів без врахування кваліфікаційних характеристик професій.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про державний бюджет України на 2018 рік» розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня у місячному розмірі становив 3723 гривні, у погодинному розмірі - 22,41 гривні.

В свою чергу в акті інспекційного відвідування встановлено, що фактично оплата праці працівників ТОВ «АЙ ПІ ДЖІ КРІСПС ПРОДАКШН» здійснювалась на основі штатних розкладів, які затверджувались директором підприємства.

За твердженням відповідача зазначеними штатними розкладами деякі посадові оклади встановлено без врахування кваліфікаційних характеристик професій, так наприклад: відповідно до штатного розпису, який введено в дію з 01.11.2018 року, налагоджувальнику технологічного устаткування (код за класифікатором професій 7442, класифікація «Інші кваліфіковані робітники з інструментом»), токарю (код за класифікатором професій 8211, класифікація «робітники, що обслуговують машини»), комірнику (код за класифікатором професій 9411, класифікація «найпростіші професії») встановлено однакові оклади 3740 грн.

При цьому з матеріалів справи вбачається, що рівень встановленої заробітної плати, визначеним в акті інспекційного відвідування категоріям осіб ТОВ «АЙ ПІ ДЖІ КРІСПС ПРОДАКШН», перевищує законодавчо встановлений розмір мінімального доходу.

Представник позивача наголошував, що посади налагоджувальника технологічного устаткування та токаря насамперед пов`язані з виконанням різноманітних функцій по роботі з обладнанням, інструментами, які в цілому схожі за своєю складністю та відповідальністю, вимоги за посадами вимагають наявності середньої спеціальної освіти, володіння певними навичками та вміннями, наявність певного технічного досвіду, тощо, а посада комірника хоча й не відноситься до вищевказаних посад, проте, за рівнем складності виконуваної роботи та відповідальності за її виконання не відрізняється від праці налагоджувальника чи токаря, а отже, встановлення для працівників різних категорій однакових окладів у розмірі 3740 грн., було доцільними та обґрунтованими.

Колегією суддів при вирішенні питання щодо наявності з боку позивача порушень ст. 96 КЗпП України враховується, що розмір встановлених на підприємстві окладів перевищує розмір мінімальної заробітної плати, регулювання оплати праці на підприємству носить договірний характер, оклади наведених працівників визначено з урахуванням складності та відповідальності, що виключає порушення державних гарантій, а також не свідчить про погіршення проти чинного законодавства становища працівників.

Таким чином, висновки головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про порушення позивачем вимог трудового законодавства не підтверджені під час розгляду справи судом, а тому прийнята на підставі цих висновків постанова № ДН55/24/АВ/ІП-ФС/147 від 21.02.2019 року про накладення штрафу є необґрунтованою і підлягає скасуванню.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Згідно ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 315, 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області – залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08 серпня 2019 року у справі №160/4548/19 – залишити без змін.

Постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом тридцяти днів до Верховного Суду, відповідно до ст.ст. 328 – 329 КАС України.

Головуючий - суддя С.В. Чабаненко

суддя С.Ю. Чумак

суддя І.В. Юрко