КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2019 року справа № 320/394/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Сакевич Ж.В., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення

Суть спору: ОСОБА_1 (далі позивач) звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (далі відповідач), в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 04.07.2019, просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення від 06.11.2018 №0095285206 "Про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску".

- визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 03.01.2019 № Ф-2614-25 про сплату боргу (недоїмки).

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що позивачем протягом 2015-2018 років єдиний внесок сплачувався згідно вимог частини 8 статті 9 Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування” у повному обсязі. 01.06.2019 позивачем отримано постанову Броварського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Київській області про відкриття виконавчого провадження від 21.03.2019 (ВП 58680578) про стягнення боргу по єдиному внеску в розмірі 15685,82 грн. по вимозі Головного управління ДФС у Київській області про сплату боргу (недоїмки) № Ф-2614-25 від 03.01.2019.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву (том 1 а.с. 57-60) та відзив на заяву про збільшення позовних вимог (том 2 а.с. 44-45). Відповідач вважає, що оскаржуване рішення прийнято відповідачем правомірно і у відповідності до вимог чинного податкового законодавства. В обґрунтування відзиву посилався на те, що підставою для нарахування штрафних санкцій є несвоєчасна сплата позивачем єдиного соціального внеску. Відповідач зазначив, що згідно інтегрованої картки платника єдиного внеску ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) станом на 20.05.2014 виникла недоїмка в сумі 503,40 грн., у зв`язку з несплатою самостійно нарахованого грошового зобов`язання з єдиного внеску згідно поданого звіту № 1406653523 від 07.05.2014.

У зв`язку з несвоєчасним погашенням боргу в інтегрованій картці платника єдиного внеску позивача починаючи з 20.05.2014, 20.06.2014, 21.07.2014, 11.09.2014, 22.09.2014, 20.10.2014 нараховувалася недоїмка за зобов`язаннями згідно поданої податкової звітності № 1406653523 від 07.05.2014, № 1408030595 від 16.06.2014, № 1408394323 від 02.07.2014, № 1411111776 від 11.09.2014, № 1411112375 від 11.09.2014, № 1412156654 від 03.10.2014.

Також, відповідач послався на те, що позивачем невірно заповнено платіжне доручення, а саме, не вказано ідентифікаційного номера, що унеможливлює ідентифікувати платника в системі обліку.

Також, на момент винесення податкової вимоги від 03.01.2019 № Ф-2614-25 про сплату боргу контролюючому органу не було відомо про неузгодженість рішення від 06.11.2018 № 0095285206 у зв`язку з отриманням ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі вже після винесення оскаржуваної вимоги, а саме, 01.02.2019.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.01.2019 (суддя Балаклицький А.І.) відкрито провадження в адміністративній справі №320/394/19, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

У зв`язку із тимчасовим відстороненням судді ОСОБА_2 І. від здійснення правосуддя, розпорядженням керівника апарату Київського окружного адміністративного суду від 28.03.2019 №111 призначений повторний автоматизований розподіл справи.

Внаслідок повторного автоматизованого розподілу справу №320/394/19 передано для розгляду судді Кушновій А.О.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.04.2019 прийнято адміністративну справу №320/394/19 до провадження судді Київського окружного адміністративного суду Кушнової А.О. Постановлено здійснити розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання по справі на 02.05.2019, витребувано докази від сторін.

Підготовче судове засідання 02.05.2019 було відкладено на 04.06.2019 у зв`язку з нетриманням позивачем відзиву на позовну заяву.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.06.2019 повторно витребувано докази від відповідача, продовжено строк проведення підготовчого провадження по справі на 30 календарних днів, відкладено підготовче засідання на 04.07.2019.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.07.2019 прийнято до розгляду заяву про збільшення позовних вимог б/н від 04.07.2019, встановлено строк для подання відзиву, відповіді на відзив та заперечень, витребувано докази від відповідача та Броварської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області, відкладено підготовче засідання на 30.07.2019.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.08.2019 повторно витребувано докази від відповідача, попереджено про винесення судом окремої ухвали в разі невиконання вимог суду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.09.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 24.09.2019.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.09.2019 замінено відповідача у справі - Головне управління ДФС у Київській області на його правонаступника Головне управління ДПС у Київській області.

В судових засіданнях по справі, які відбулись 02.05.2019, 04.06.2019, 04.07.2019, 30.07.2019, 05.08.2019, 08.08.2019, 09.08.2019, 16.0.2019, 24.09.2019 позивач наполягав на задоволенні позовних вимог.

В судових засіданнях по справі, які відбулись 04.06.2019, 05.08.2019, 08.08.2019, 09.08.2019, 24.09.2019 представник відповідача проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позову.

Позивачем 16.09.2019 до Київського окружного адміністративного суду подано клопотання від 16.09.2019 про розгляд справи в порядку письмового провадження. Представник відповідача проти розгляду справи в порядку письмового провадження не заперечував, про що зазначив в клопотанні позивача про розгляд справи в порядку письмового провадження (том 2 а.с. 205).

Відповідно до ч.3 ст.194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Приймаючи до уваги подане позивачем клопотання про подальший розгляд справи в порядку письмового провадження, враховуючи відсутність заперечень у представників відповідача та те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін та відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, у витребуванні додаткових доказів суд прийшов до висновку здійснювати подальший розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі наявних у справі доказів.

Протокольною ухвалою суду від 24.09.2019 постановлено здійснювати розгляд справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА _1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянкою України, про що свідчить копія паспорту громадянина України серія НОМЕР_2 , виданого Броварським РВ Управління ДМС України в Київській області 03 червня 2015 року (том 1 а.с. 8-9), реєстраційний номер облікової ставки платника податків НОМЕР_1 (том 1 а.с. 8), місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням № 0095285206 Головного управління ДФС у Київській області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 26.11.2018 (далі — Рішення) на підставі частини десятої та пункту 2 частини одинадцятої статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску застосовано до ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , штрафні санкції в сумі 9627,74 грн., з яких штраф за період з 26.07.2016 по 10.10.2018 у розмірі 5309,63 грн., пеня в розмірі 4318,11 грн. (том 1 а.с. 63-66).

Рішення було надіслано позивачу засобами поштового зв`язку та отримано позивачем 06.12.2018, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення з штрихкодовим ідентифікатором 0740104046405 (том 1 а.с. 67).

Вимогою про сплату боргу (недоїмки) № Ф-2614-25 від 03.01.2019 Головного управління ДФС у Київській області, яка виставлена ОСОБА_1 , встановлено, що загальна сума боргу платника єдиного внеску станом на 31.12.2018 становить 15685,82 грн., у тому числі недоїмка 6058,08 грн.; штрафи 5309,63 грн.; пеня 4318,11 грн. (том 2 а.с. 53).

Вимога про сплату боргу була надіслана позивачу засобами поштового зв`язку та отримана 31.01.2019, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 0740023980901 (том 2 а.с. 53).

Не погоджуючись із рішенням ГУ ДФС у Київській області та висновками про несплату (неперерахування) та несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску та нарахуванням штрафних санкцій ОСОБА_1 за захистом порушених прав та інтересів звернулася до Київського окружного адміністративного суду із позовом з вимогою про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску та вимоги про сплату боргу.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, а також вимога про сплату боргу застосовані до позивача з причини періодичного порушення позивачем термінів сплати єдиного внеску протягом 2016-2018 років, в результаті чого застосовано штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум та нарахована пеня з розрахунку 0,1 відсотка сум недоплати за кожен день прострочення та винесено оскаржуване Рішення на суму 5309,63 грн., нарахована пеня 4318,11 грн., про що свідчить висновок за скаргою ФОП ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ) на рішення № 0095285206 від 06.11.2018 (том 2 а.с. 55-56).

Вирішуючи, чи було дотримано позивачем вимоги законодавства при виконанні зобов`язань по сплаті єдиного соціального внеску, суд виходив з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України від 08.07.2010 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» №2464-VI (далі – Закон №2464-VI у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин).

Згідно з абзацом четвертим пункту першого статті 4 Закону №2464-VI, платниками єдиного внеску є, зокрема, фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту).

Частиною 2 статті 6 Закону №2464-VI визначено, що платник єдиного внеску зобов`язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно з частиною 5 статті 9 Закону №2464-VI сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - договір про добровільну участь).

Згідно з частиною 7 статті 9 Закону №2464-VI, єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.

Платники, зазначені в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, які не мають банківського рахунку, сплачують внесок шляхом готівкових розрахунків через банки чи відділення зв`язку.

Відповідно до абзацу 3 частини 8 статті 9 Закону №2464-VI (в редакції Закону № 77-VIII від 28.12.2014), платники єдиного внеску, зазначені у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року, крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, які сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Відповідно до абзацу 3 частини 8 статті 9 Закону №2464-VI (в редакції Закону № 2148-VIII від 03.10.2017), Платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Згідно з абзацом 5 частини 8 статті 9 періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до органу доходів і зборів (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік. У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця її останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи.

Згідно з частиною 11 статті 9 Закону №2464-VI), у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Частиною 10 ст. 25 Закону №2464-VI передбачено, що на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

Також, відповідно до п.2 ч. 11 ст. 25 Закону №2464-VI, орган доходів і зборів за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладає на платника єдиного внеску штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Вирішуючи, чи було дотримано позивачем вимоги законодавства при сплаті єдиного соціального внеску за 2015-2018 роки, суд виходить з такого.

Судом встановлено, що між позивачем та Броварською ОДПІ (м. Бровари) Київської області 12.03.2013 укладено договір № 120320135 про визнання електронних документів (том 1 а.с. 197-199). Про отримання контролюючим органом Договору свідчить квитанція від 13.03.2013 (том 1 а.с. 200).

Судом встановлено, що позивачем 29.04.2016 подано до контролюючого органу Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2015 рік (том 1 а.с. 201). Згідно Таблиці 3, ОСОБА_1 , одержала дохід безпосередньо від нотаріальної діяльності, сума доходу, заявлена в податковій декларації, становить 91532,20 грн., сума нарахованого єдиного внеску становить 31761,62 грн. Звіт було отримано контролюючим органом 29.04.2016, про що свідчить відповідна квитанція (том 1 а.с. 202).

Згідно меморіального ордеру ПАТ “КБ “ПриватБанк” № 15 від 04.05.2016, сума сплаченого позивачем єдиного соціального внеску за 2015 рік становила 31761,62 грн. (том 1 а.с. 203).

Сплата позивачем протягом 2015 року єдиного соціального внеску також підтверджується наданими позивачем доказами, а саме: квитанцією від 19.01.2015 № 84+BU на суму 504,61 грн. (том 1 а.с. 11), квитанцією від 19.01.2015 № 85 ЭjKM на суму 504,61 грн. (том 1 а.с. 11); квитанцією від 17.02.2015 № 1903 на суму 504,61 грн. (том 1 а.с. 12); квитанцією від 17.02.2015 № 1902 на суму 504,61 грн. (том 1 а.с. 12); квитанцією від 17.03.2015 № 4638 на суму 504,61 грн. (том 1 а.с. 13); квитанцією від 17.03.2015 № 4640 на суму 504,61 грн. (том 1 а.с. 13); квитанцією № КП4259/1 від 08.04.2015 на суму 504,61 грн. (том 1 а.с. 14); квитанцією № КП4260/1 від 08.04.2015 на сум 504,61 грн. (том 1 а.с. 14); квитанцією № 15541 від 06.04.2015 на суму 504,61 грн. (том 1 а.с. 14); квитанцією № 15540 від 06.04.2015 на суму 504,61 грн. (том 1 а.с. 14); квитанцією від 06.05.2015 на суму 504,61 грн. (том 1 а.с. 15); квитанцією від 06.05.2015 на суму 504,61 грн. (том 1 а.с. 15); квитанцією від 08.05.2015 на суму 504,61 грн. (том 1 а.с. 16); квитанцією від 15.07.2015 на суму 504,61 грн. (том 1 а.с. 17); квитанцією від 06.08.2015 на суму 504,61 грн. (том 1 а.с. 18); квитанцією № ПН221367 від 17.09.2015 на суму 504,61 грн. (том 1 а.с. 19); квитанцією від 19.10.2015 на суму 504,61 грн. (том 1 а.с. 20); квитанцією від 13.11.2015 на суму 504,61 грн. (том 1 а.с. 21); платіжним дорученням № 0.0.476742947.1 від 16.12.2015 на суму 605.40 грн. (том 1 а.с. 22).

Також судом встановлено, що позивачем 26.04.2017 подано до контролюючого органу Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2016 рік (том 1 а.с. 204). Згідно звіту сума доходу, заявлена в податковій декларації, становить 1102475,05 грн., сума доходу, на яку нараховується єдиний внесок з урахуванням максимальної величини бази нарахування єдиного внеску становить 259134,00 грн.; сума нарахованого єдиного внеску становить 57009,48 грн. Звіт було отримано контролюючим органом 26.04.2017, про що свідчить відповідна квитанція (том 1 а.с. 205).

Згідно платіжного доручення ПАТ “КБ “ПриватБанк” № 7 від 27.04.2017, сума сплаченого позивачем єдиного соціального внеску за 2016 рік становила 57009,48 грн. (том 1 а.с. 206).

Сплата позивачем протягом 2016 року єдиного соціального внеску також підтверджується наданими позивачем доказами, а саме: квитанцією від платіжним дорученням № 0.0.49175177.1 від 19.01.2016 на суму 605,40 грн. (том 1 а.с. 23); платіжним дорученням № 0.0.491755270.1 від 18.01.2016 на суму 605,40 грн. (том 1 а.с. 23); платіжним дорученням № 0.0.508663837.1 від 19.02.2016 на суму 330,00 грн. (том 1 а.с. 24); платіжним дорученням № 0.0.508659846.1 від 19.02.2016 на суму 330,00 грн. (том 1 а.с. 24); платіжним дорученням № 0.0.524547849.1 від 20.03.2016 на суму 330,00 грн. (том 1 а.с. 25); платіжним дорученням № 0.0.524550982.1 від 20.03.2016 на суму 330,00 грн. (том 1 а.с. 25); платіжним дорученням № 0.0.536505604.1 від 15.04.2016 на суму 330,00 грн. (том 1 а.с. 26); платіжним дорученням № 0.0.536503267.1 від 15.04.2016 на суму 330,00 грн. (том 1 а.с. 26); платіжним дорученням № 0.0.555916811.1 від 20.05.2016 на суму 330,00 грн. (том 1 а.с. 27); платіжним дорученням № 0.0.555913580.1 від 20.05.2016 на суму 330,00 грн. (том 1 а.с. 27); платіжним дорученням № 0.0.564270631.1 від 08.06.2016 на суму 330,00 грн. (том 1 а.с. 28); платіжним дорученням № 0.0.564267886.1 від 08.06.2016 на суму 330,00 грн. (том 1 а.с. 28); платіжним дорученням № 0.0.580046516.1 від 08.07.2016 на суму 330,00 грн. (том 1 а.с. 29); платіжним дорученням № 0.0.580048422.1 від 08.07.2016 на суму 330,00 грн. (том 1 а.с. 29); платіжним дорученням № 0.0.598893041.1 від 12.08.2016 на суму 330,00 грн. (том 1 а.с. 30); платіжним дорученням № 0.0.598896205.1 від 12.08.2016 на суму 330,00 грн. (том 1 а.с. 30); дублікатом квитанції № 0.0.615170672.1 від 12.09.2016 на суму 330,00 грн. (том 1 а.с. 31); дублікатом квитанції № 0.0.615172724.1 від 12.09.2016 на суму 330,00 грн. (том 1 а.с. 31); дублікатом квитанції № 0.0.629219902.1 від 06.10.2016 на суму 330,00 грн. (том 1 а.с. 32); дублікатом квитанції № 0.0.629221059.1 від 06.10.2016 на суму 330,00 грн. (том 1 а.с. 32); дублікатом квитанції № 0.0.650947840.1 від 14.11.2016 на суму 330,00 грн. (том 1 а.с. 33); дублікатом квитанції № 0.0.650949555.1 від 14.11.2016 на суму 330,00 грн. (том 1 а.с. 33); квитанцією № 223 від 20.12.2016 на суму 330,00 грн. (том 1 а.с. 34); квитанцією № 224 від 20.12.2016 на суму 330,00 грн. (том 1 а.с. 35).

Також судом встановлено, що позивачем 11.04.2018 подано до контролюючого органу Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2017 рік (том 1 а.с. 207). Згідно Звіту сума доходу, заявлена в податковій декларації, становить 423621,10 грн.; сума доходу, на яку нараховується єдиний внесок з урахуванням максимальної величини бази нарахування єдиного внеску становить 180229,45 грн.; сума нарахованого єдиного внеску становить 39650,48 грн. Звіт було отримано контролюючим органом 16.04.2018, про що свідчить відповідна квитанція (том 1 а.с. 208).

Згідно платіжного доручення ПАТ “КБ “Приват Банк” № 22 від 11.04.2018, сума сплаченого позивачем єдиного соціального внеску за 2017 рік становила 39650,48 грн. (том 1 а.с. 209).

Сплата позивачем протягом 2017 року єдиного соціального внеску також підтверджується наданими позивачем доказами, а саме: дублікатом квитанції № 0.0.694145342.1 від 20.01.2017 на суму 350,00 грн. (том 1 а.с. 36); дублікатом квитанції № 0.0.694153913.1 від 20.01.2017 на суму 350,00 грн. (том 1 а.с. 36); дублікатом квитанції № 0.0.705564393.1 від 14.02.2017 на суму 704,00 грн. (том 1 а.с. 36); дублікатом квитанції № 0.0.705561864.1 від 14.02.2017 на суму 704,00 грн. (том 1 а.с. 36); дублікатом квитанції № 0.0.728416912.1 від 18.03.2017 на суму 704,00 грн. (том 1 а.с. 37); дублікатом квитанції № 0.0.728415887.1 від 18.03.2017 на суму 704,00 грн. (том 1 а.с. 37); дублікатом квитанції № 0.0.745474813.1 від 14.04.2017 на суму 704,00 грн. (том 1 а.с. 37); дублікатом квитанції № 0.0.745558421.1 від 14.04.2017 на суму 704,00 грн. (том 1 а.с. 37); дублікатом квитанції № 0.0.769535209.1 від 19.05.2017 на суму 704,00 грн. (том 1 а.с. 38); дублікатом квитанції № 0.0.769526888.1 від 19.05.2017 на суму 704,00 грн. (том 1 а.с. 38); дублікатом квитанції № 0.0.785872148.1 від 15.06.2017 на суму 704,00 грн. (том 1 а.с. 38); дублікатом квитанції № 0.0.785873466.1 від 15.06.2017 на суму 704,00 грн. (том 1 а.с. 38); дублікатом квитанції № 0.0.805822650.1 від 14.07.2017 на суму 704,00 грн. (том 1 а.с. 39); дублікатом квитанції № 0.0.805826689.1 від 14.07.2017 на суму 704,00 грн. (том 1 а.с. 39); дублікатом квитанції № 0.0.825147126.1 від 11.08.2017 на суму 704,00 грн. (том 1 а.с. 39); дублікатом квитанції № 0.0.825142955.1 від 11.08.2017 на суму 704,00 грн. (том 1 а.с. 39); дублікатом квитанції № 0.0.842113448.1 від 05.09.2017 на суму 704,00 грн. (том 1 а.с. 40); дублікатом квитанції № 0.0.842112069.1 від 05.09.2017 на суму 704,00 грн. (том 1 а.с. 40); дублікатом квитанції № 0.0.867815132.1 від 11.10.2017 на суму 704,00 грн. (том 1 а.с. 40); дублікатом квитанції № 0.0.867812771.1 від 11.10.2017 на суму 704,00 грн. (том 1 а.с. 40); дублікатом квитанції № 0.0.883828767.1 від 01.11.2017 на суму 704,00 грн. (том 1 а.с. 41); дублікатом квитанції № 0.0.883830047.1 від 01.11.2017 на суму 704,00 грн. (том 1 а.с. 41); дублікатом квитанції № 0.0.910314867.1 від 07.12.2017 на суму 704,00 грн. (том 1 а.с. 41); дублікатом квитанції № 0.0.910312912.1 від 07.12.2017 на суму 704,00 грн. (том 1 а.с. 41).

Також судом встановлено, що позивачем 09.04.2019 подано до контролюючого органу Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2018 рік (том 1 а.с. 210). Згідно Звіту сума доходу, заявлена в податковій декларації, становить 351748,00 грн.; сума доходу, на яку нараховується єдиний внесок з урахуванням максимальної величини бази нарахування єдиного внеску становить 165012,19 грн.; сума нарахованого єдиного внеску становить 36302,68 грн. Звіт було отримано контролюючим органом 10.04.2019, про що свідчить відповідна квитанція (том 1 а.с. 211).

Про сплату позивачем єдиного соціального внеску за 2018 рік свідчать дублікат квитанції ПАТ “КБ “ПриватБанк” № 0.0.968443580.1 від 19.02.2018 за січень 2018 року на суму 819,06 грн. (том 1 а.с. 212); платіжне доручення ПАТ “КБ “ПриватБанк № 21 від 11.04.2019 за лютий-березень 2018 року на суму 7415,57 грн. (том 1 а.с. 213); дублікат квитанції ПАТ “КБ “ПриватБанк” № 0.0.1090940073.1 від 21.07.2018 за 2 квартал 2018 року на суму 11686,85 грн. (том 1 а.с. 214); дублікат квитанції ПАТ “КБ “ПриватБанк” № 0.0.1164903297.1 від 20.10.2018 за 3 квартал 2018 року на суму 2457,18 грн. (том 1 а.с. 215); платіжне доручення ПАТ “КБ “ПриватБанк” № 27 від 29.12.2018 за 4 квартал 2018 року на суму 13924,02 грн. (том 1 а.с. 216).

Сплата позивачем протягом 2018 року єдиного соціального внеску також підтверджується наданими позивачем доказами, а саме: дублікатом квитанції № 0.0.936051651.1 від 11.01.2018 на суму 704,00 грн. (том 1 а.с. 42); дублікатом квитанції № 0.0.9360523245.1 від 11.01.2018 на суму 704,00 грн. (том 1 а.с. 42); дублікатом квитанції № 0.0.968443580.1 від 19.02.2018 на суму 819,06 грн. (том 1 а.с. 43); дублікатом квитанції № 0.0.964213731.1 від 15.02.2018 на суму 819,06 грн. (том 1 а.с. 43); дублікатом квитанції № 0.0.987284521.1 від 15.03.2018 на суму 819,06 грн. (том 1 а.с. 44); дублікатом квитанції № 0.0.987272141.1 від 15.03.2018 на суму 819,06 грн. (том 1 а.с. 44); дублікатом квитанції № 0.0.1008102178.1 від 11.04.2018 на суму 819,06 грн. (том 1 а.с. 45); дублікатом квитанції № 0.0.1008103730.1 від 11.04.2018 на суму 819,06 грн. (том 1 а.с. 45); дублікатом квитанції № 0.0.1042476376.1 від 20.05.2018 на суму 819,06 грн. (том 1 а.с. 46); дублікатом квитанції № 0.0.1042474690.1 від 20.05.2018 на суму 819,06 грн. (том 1 а.с. 46); дублікатом квитанції № 0.0.1060938931.1 від 15.06.2018 на суму 819,06 грн. (том 1 а.с. 47); дублікатом квитанції № 0.0.1060941572.1 від 15.06.2018 на суму 819,06 грн. (том 1 а.с. 47); дублікатом квитанції № 0.0.1080134281.1 від 10.07.2018 на суму 819,06 грн. (том 1 а.с. 48); дублікатом квитанції № 0.0.1080136954.1 від 10.07.2018 на суму 819,06 грн. (том 1 а.с. 48); дублікатом квитанції № 0.0.1106604351.1 від 13.08.2018 на суму 819,06 грн. (том 1 а.с. 49); дублікатом квитанції № 0.0.1106601638.1 від 13.08.2018 на суму 819,06 грн. (том 1 а.с. 49); дублікатом квитанції № 0.0.1125577728.1 від 05.09.2018 на суму 819,06 грн. (том 1 а.с. 50); дублікатом квитанції № 0.0.1125576408.1 від 05.09.2018 на суму 819,06 грн. (том 1 а.с. 50); дублікатом квитанції № 0.0.1154532444.1 від 10.10.2018 на суму 819,06 грн. (том 1 а.с. 51); дублікатом квитанції № 0.0.1154530338.1 від 10.10.2018 на суму 819,06 грн. (том 1 а.с. 51); дублікатом квитанції № 0.0.1179260059.1 від 08.11.2018 на суму 819,06 грн. (том 1 а.с. 52); дублікатом квитанції № 0.0.1179261536.1 від 18.11.2018 на суму 819,06 грн. (том 1 а.с. 25).

Отже, судом встановлено та підтверджується матеріалами справи належне і у повному обсязі виконання позивачем обов`язку зі сплати нарахованого єдиного соціального внеску протягом 2015-2018 років.

Стосовно виникнення позивача заборгованості зі сплати єдиного внеску у 2014 році та направлення контролюючим органом сум єдиного внеску, сплачених позивачем протягом 2015-2018 років, на погашення заборгованості позивача з єдиного соціального внеску, яка виникла у 2014 році, суд виходить із наступного.

Згідно розрахунку податкового боргу № 7155/10-36-52-06 від 06.08.2019, за відомостями інтегрованої картки платника по єдиному соціальному внеску позивача, станом на 01.04.2014 року обліковується переплата в сумі 1,10 грн. Згідно поданих звітів з 20.05.2014 по 21.07.2014 року нарахований єдиний внесок в сумі 1513,50 грн., сплата відсутня. Станом на 01.08.2014 обліковується борг на суму 1512,40 грн. За період з 01.08.2014 по 31.12.2014 відповідно поданих звітів нарахований єдиний внесок в сумі 3027,00 грн., сплачено 1513,83 грн. Станом на 01.01.2015 обліковується борг в сумі 3025,57 грн., за період з 01.01.2015 по 31.12.2015 відповідно поданим звітам нарахований єдиний внесок в сумі 8879,20 грн., сплачено 9889,96 грн., станом на 01.01.2016 обліковується борг в сумі 2014,81 грн. За період з 01.01.2016 по 20.12.2016 відповідно поданим звітам нарахований єдиний внесок в сумі 8470,80 грн., 26.12.2016 нарахована штрафна санкція в сумі 2210,00 грн., сплачено 8470,80 грн. Станом на 01.01.2017 обліковується борг в сумі 9125,74 грн. За період з 01.01.2017 по 31.12.2017 відповідно поданим звітам нарахований єдиний внесок в сумі 16148,00 грн., сплачено 16188,00 грн. Станом на 01.01.2018 обліковується борг в сумі 9085,74 грн. Станом на 22.07.2019 року в ІКП по єдиному внеску ФОП ОСОБА_1 , обліковується борг в сумі 5860,08 грн. (том 2 а.с. 151-152).

Отже, судом встановлено, що заборгованість позивача по сплаті єдиного соціального внеску виникла у зв`язку з невідображенням в Інтегрованій картці платника по єдиному соціальному внеску позивача сплати позивачем єдиного соціального внеску згідно платежів, здійснених: 19.05.2014 згідно квитанції № 4472; 16.06.2014 згідно квитанції № 6739; 03.07.2014 згідно квитанції № 8416; 12.08.2014 згідно квитанції № 1435; 11.09.2014 згідно квитанції № 4130; 17.10.2014 згідно квитанції № 8277 та у зв`язку з направленням контролюючим органом сум, сплачених позивачем в якості єдиного соціального внеску, на погашення заборгованості минулого періоду, про що свідчить копія ІКПП ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 (том 2 а.с. 80-129).

Бюджетним кодексом України від 8 липня 2010 року № 2456-VI визначаються правові засади функціонування бюджетної системи України, її принципи, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства.

Статтею 45 Бюджетного кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) визначено, що податки і збори та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету (за винятком установ України, які функціонують за кордоном). Податки і збори та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.

У відповідності до частини 6 статті 9 Закону №2464-VI, для зарахування єдиного внеску в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному органу доходів і зборів. Зазначені рахунки відкриваються виключно для обслуговування коштів єдиного внеску Обслуговування коштів єдиного внеску здійснюється згідно з положенням про рух коштів, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування. Розрахункове обслуговування органу доходів і зборів здійснюється відповідно до умов договорів між центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, і власниками рахунків.

За змістом пунктів 3.1-3.3 розділу III Положення про рух коштів єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом

Міністерства фінансів України від 12.03.2016 № 54, зареєстрованим в Міністерстві

юстиції Україні 02.03.2016 за № 330/28460, страхові кошти, що сплачуються страхувальниками, зараховуються на рахунки 3719, відкриті на ім`я територіальних органів Міндоходів в управліннях (відділеннях) Казначейства. На кінець операційного дня у регламентований час засобами програмного забезпечення шляхом формування меморіальних документів страхові кошти, які надійшли за день (з урахуванням повернення помилково або надміру сплачених сум та/або безпідставно стягнутих сум єдиного внеску) на рахунки 3719 територіальних органів Міндоходів, перераховуються Головними управліннями Казначейства на відповідні рахунки головних управлінь Міндоходів на підставі договорів про здійснення розрахунково-касового обслуговування, укладених органами Казначейства з власниками рахунків. До 10 год. 00 хв. наступного операційного дня страхові кошти з рахунків 3719 головних управлінь Міндоходів засобами програмного забезпечення шляхом формування меморіальних документів перераховуються Головними управліннями Казначейства на відповідні рахунки 3719, відкриті на ім`я Міндоходів у Казначействі України, на підставі договорів про здійснення розрахунково-касового обслуговування, укладених з власниками рахунків.

Пунктом 1, 2 частини 10 статті 9 Закону №2464-VI встановлено, що у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборі днем сплати єдиного внеску вважається, зокрема, день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів; у разі сплати єдиного внеску готівкою - день прийняття до виконання банком або іншою установою - членом платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі.

Крім цього пунктом 22.4 статті 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 5 квітня 2001 року №2346-III визначено, що при використанні розрахункового документа ініціювання переказу вважається завершеним з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника.

Пунктом 1 Порядку заповнення документів на переказ у разі сплати (стягнення) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску, здійснення бюджетного відшкодування податку на додану вартість, повернення помилково або надміру зарахованих коштів, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України 22.10.2013 № 609, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.11.2013 за № 1878/24410, діючим на час здійснення позивачем спірних платежів (Далі — Порядок № 609), визначено, що при сплаті (стягненні) податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), здійсненні бюджетного відшкодування податку на додану вартість, поверненні помилково або надміру зарахованих коштів поле "Призначення платежу" розрахункового документа заповнюється таким чином: поле № 1: друкується службовий код (знак) "*" (ознака платежу); поле № 2: друкується розділовий знак ";"; друкується код виду сплати (формат ссс - тризначне число); поле № 3: друкується розділовий знак ";"друкується один з нижченаведених реквізитів: а) код клієнта за ЄДРПОУ (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8); б) реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України (далі - Міндоходів) і має відповідну відмітку у паспорті; в) реєстраційний (обліковий) номер платника податків, який присвоюється Міндоходів (завжди має 9 цифр); у разі здійснення платником податків - юридичною особою сплати за відокремлений підрозділ друкується код за ЄДРПОУ відокремленого підрозділу, за який здійснюється така сплата; поле № 4: друкується розділовий знак ";"; друкується роз`яснювальна інформація про призначення платежу в довільній формі. Кількість знаків, ураховуючи зазначені вище поля і розділові знаки, обмежена довжиною поля "Призначення платежу" електронного розрахункового документа системи електронних платежів Національного банку України, при цьому використання символу ";" не допускається;

Пунктом 6 Порядку № 609 визначено, що при сплаті єдиного внеску поле "Призначення платежу" розрахункового документа заповнюється таким чином: 1 - службовий код ("*"); 2 - код виду сплати ("101" - сплата суми податків і зборів /єдиного внеску); 3 - код за ЄДРПОУ платника, який здійснює сплату; 4 - друкується роз`яснювальна інформація про призначення платежу; 5 - не заповнюється; 6 - не заповнюється; 7 - не заповнюється;

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивачем було сплачено єдиний соціальний внесок готівкою, а саме:

- 19.05.2014 було сплачено єдиний соціальний внесок готівкою в розмірі 504,61 грн. згідно квитанції № 4472 від 19.05.2014, призначення платежу: Клас ризику 1, розмір єдиного соціального внеску 36,76%, 3,60% (том 1 а.с. 217);

- 16.06.2014 було сплачено єдиний соціальний внесок готівкою в розмірі 504,61 грн. згідно квитанції № 6739 від 16.06.2014, призначення платежу: Клас ризику 1, розмір єдиного соціального внеску 36,76%, 3,60% (том 1 а.с. 217);

- 03.07.2014 було сплачено єдиний соціальний внесок готівкою в розмірі 504,61 грн. згідно квитанції № 8416 від 03.07.2014, призначення платежу: Клас ризику 1, розмір єдиного соціального внеску 36,76%, 3,60% (том 1 а.с. 217);

- 12.08.2014 було сплачено єдиний соціальний внесок в розмірі 504,61 грн. згідно квитанції № 1435 від 12.08.2014, призначення платежу: Клас ризику 1, розмір єдиного соціального внеску 36,76%, 3,60% (том 1 а.с. 217);

- 11.09.2014 було сплачено єдиний соціальний внесок готівкою в розмірі 504,61 грн. згідно квитанції № 4130 від 11.09.2014, призначення платежу: Клас ризику 1, розмір єдиного соціального внеску 36,76%, 3,60% (том 1 а.с. 217);

- 17.10.2014 було сплачено єдиний соціальний внесок готівкою в розмірі 504,61 грн. згідно квитанції № 8277 від 17.10.2014, призначення платежу: Клас ризику 1, розмір єдиного соціального внеску 36,76%, 3,60% (том 1 а.с. 217).

Отже, судом встановлено, що у строк, передбачений частиною 8 статті 9 Закону №2464-VI, позивачем здійснено оплату сум єдиного соціального внеску, проте реєстраційний номер облікової картки платника податків помилково зазначено не у графі “призначення платежу”, а в ідентифікаційних відомостях платника.

Судом встановлено, що грошові кошти, сплачені позивачем згідно квитанцій № 4472, 6739, 8416, 1435, 4130, 8277 не були зараховані в ІКП з єдиного соціального внеску протягом 2014 року, про що свідчить наявна в матеріалах справи копія ІКП позивача за 2014 рік (том 2 а.с. 63-65).

Судом встановлено, що 07.12.2018 року позивачем подано до Броварського управління ГУ ДФС у Київській області заяву про перенесення сплати по єдиному соціальному внеску на карту платника податків ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 в загальній сумі 3027,66 грн. (том 2 а.с. 4).

Заява була отримана Головним управлінням ДФС у Київській області 07.12.2018, про що свідчить відмітка вхідної кореспонденції.

Судом встановлено, що 07.12.2018 контролюючим органом сформовано внутрішній висновок № 262, на підставі якого зараховано кошти на суму 3027,66 грн., про що свідчить відповідь Броварського управління ДФС ГУ ДФС у Київській області № 5663/10-36-52-06 від 19.06.2019 (том 2 а.с. 30).

Згідно відповіді Броварського управління ГУ ДФС у Київській області № 5663/10-36-52-06 від 19.06.2019 повідомляється, що заборгованість позивача по єдиному соціальному внеску виникла з причини невірного зазначення призначення платежу в розрахункових документах за 2014 рік; підтверджується зарахування коштів ІКП з ЄСВ ФОП ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ) (том 2 а.с. 30). Відповідь була направлено позивачу 02.07.2019 засобами поштового зв`язку, про що свідчить копія квитанції АТ “Укрпошта” (том 2 а.с. 31).

Судом встановлено, що грошові кошти, сплачені позивачем згідно квитанцій № 4472, 6739, 8416, 1435, 4130, 8277 зараховані в ІКП з єдиного соціального внеску 07.12.2018 року, про що свідчить копія витягу з системи “Податковий блок” стосовно висновку № 262 від 07.12.2018 (том 2 а.с. 66), зворотний бік інтегрованої картки за 2019 рік (том 2 а.с. 7-29).

З огляду на встановлені обставини суд приходить до висновку, що допущена позивачем помилка не свідчить про несплату необхідної суми єдиного соціального внеску у визначений законодавством строк та не спричинила настання жодних негативних наслідків або збитків для відповідного бюджету та держави в цілому, оскільки страхові кошти в подальшому у будь-якому разі підлягали перерахуванню на відповідні рахунки 3719, відкриті на ім`я органу доходів та зборів в казначействі. До того ж, згодом позивач вжив відповідні заходи щодо спрямування коштів за належністю.

Суд вважає, що допущення помилки під час перерахування платником суми грошового зобов`язання з єдиного соціального внеску у строк, встановлений Законом №2464-VI, має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова, а тому не може слугувати підставою для притягнення платника до відповідальності за несплату або несвоєчасну сплату єдиного соціального внеску.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постановах від 20.02.2018 у справі №816/591/16, від 14.02.2018 у справі №816/1254/17, 12 червня 2018 року у справі №826/1/16 (К/9901/28108/18), від 14 листопада 2018 року по справі №805/3665/16-а, від 07 лютого 2019 року по справі №820/3561/16, 24 жовтня 2018 року у справі №760/6097/16-а (2а/760/590/16).

Відповідно до ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За таких обставин, суд, з урахуванням правових позицій Верховного Суду, приходить до висновку, що рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 06.11.2018 №0095285206 "Про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску" та вимога Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 03.01.2019 № Ф-2614-25 про сплату боргу (недоїмки) є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, ці норми одночасно покладають обов`язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23.07.2002 у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління ".

Під час розгляду справи відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не були надані належні та допустимі докази на підтвердження правомірності своїх дій під час винесення рішення від 06.11.2018 №0095285206 та вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 03.01.2019 № Ф-2614-25.

Будь-яких доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав, а також не навів жодних контраргументів на підтвердження обґрунтованості прийнятих спірних рішення та вимоги.

З огляду на зазначене, беручи до уваги докази, наявні у матеріалах справи у їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач як суб`єкт владних повноважень діяв необґрунтовано, не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та Законом України.

Виходячи з системного аналізу положень законодавства України та наявних в матеріалах справи доказів, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов позивача підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як встановлено судом, позивачем за подання адміністративного позову сплачено судовий збір у розмірі 1571,20 грн. згідно дубліката квитанції № 0.0.1246513648.1 від 21.01.2019 року на суму 768,40 грн. (том 1, а.с.3); згідно дубліката квитанції № 0.0.1399610713.1 від 04.07.2019 року на суму 802,80 грн. (том 2 а.с. 34). Витрати позивача, пов`язані з залученням свідків та проведенням судових експертиз відсутні, отже, судові витрати (судовий збір) у розмірі 1571,20 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Київській області від 06.11.2018 №0095285206 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску.

3. Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про сплату боргу (недоїмки) від 03.01.2019 № Ф-2614-25.

3. Стягнути судовий збір у розмірі 1571,20 грн. (одна тисяча п`ятсот сімдесят одна грн. 20 коп.) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місцез проживання: АДРЕСА_2 ), за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень – Головного управління ДПС у Київській області (ідентифікаційний код 43141377, місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Народного ополчення, буд. 5А).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.

Повний текст судового рішення складено 20.12.2019.

Суддя Кушнова А.О.