ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2019 року

м. Київ

Справа № 910/1002/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Малашенкової Т.М. (головуючий), Бенедисюка І.М., Булгакової І.В.,

розглянув у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" (далі - ПрАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь", Комбінат, позивач, скаржник),

на рішення Господарського суду міста Києва від 24.04.2019 (суддя Смирнова Ю.М.) та

постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.09.2019 (головуючий - суддя Коробенко Г.П., судді Кравчук Г.А., Агрикова О.В.)

у справі № 910/1002/19

за позовом ПАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь"

до відповідачів Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - Укрзалізниця, відповідач)

про стягнення 414 287,32 грн.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог, ухвал суду першої інстанції

1.1. У січні 2019 року ПрАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Укрзалізниці про стягнення з штрафу у розмірі 414 287,32 грн.

1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Укрзалізницею неналежно виконано взяті на себе зобов`язань в частині своєчасної доставки вантажу, що стало підставою для нарахування останньому штрафу у вищевказаному розмірі на підставі статті 116 Статуту залізниць України.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.04.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.09.2019: позов задоволено частково; стягнуто з Укрзалізниці на користь ПрАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" 79 187, 67 грн штрафу та судовий збір у розмірі 1 319,80 грн; в іншій частині позову відмовлено.

2.2. Оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій в частині задоволених вимог мотивовані тим, що факт порушення відповідачем правил перевезення вантажу доведено. При цьому, суди дійшли висновку про наявність виняткових обставин, які є підставою для зменшення нарахованої позивачем неустойки на 10% до 79 187,67 грн. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог щодо стягнення штрафу за порушення строків доставки вантажу за залізничними накладними, згідно з якими вантаж видано одержувачу до 24.07.2018 (включно) на суму 326 301,02 грн, суд виходив з того, що позивачем пропущено строк позовної давності.

3. Короткий зміст вимог касаційних скарг

3.1. У касаційній скарзі до Верховного Суду Комбінат просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 24.04.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.09.2019, ухвалити нове рішення яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі, судові витрати покласти на відповідача.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

4. Доводи осіб, які подали касаційні скарги

4.1. Скаржник вважає, що судами попередніх інстанцій порушено та не правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, а саме: статті 129 Конституції України, статей 16, 256, 257, 258, 261, 909, 920, 925 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), пунктів 134, 136 Статуту залізниць України, статей 233, 307, 315 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статей 2, 3, 5, 86, 236 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

4.2. Комбінат зазначає, що суди попередніх інстанцій дійшли висновку про правомірність нарахування позивачем штрафних санкцій у виді штрафу, передбаченого статтею 116 Статуту залізниць України, в сукупному розмірі 414 287,32 грн, проте частково відмовив у стягненні штрафу за несвоєчасну доставку вантажу у зв`язку з спливом строку позовної давності.

4.3. Комбінат зазначає, що пункти 134, 136 Статуту залізниць України є спеціальними нормам, які регулюють питання перебігу строку позовної давності за позовами про відшкодування збитків внаслідок недостачі вантажу.

4.4. Скаржник посилається на правову позицію Верховного Суду викладену у постанові від 11.04.2019 у справі №905/729/18. В ній зазначено, що положення пунктів 134, 136 Статуту залізниць України слід застосовувати у системному зв`язку з положенням статті 315 ГК України, таким чином, що строк позовної давності починає свій перебіг з дня одержання відповіді на претензію позивача або з дня закінчення строку, встановленого частиною 3 статті 315 ГК України для відповіді на претензію. Враховуючи, що дотримання претензійного порядку не є обов`язковим, то у вирішенні питання про початок перебігу позовної давності в розумінні цієї норми ГК України слід виходити з того, що такий перебіг починається після закінчення строку пред`явлення претензії і строку її розгляду (частин другої та третьої статті 315 ГК України) незалежно від того, чи пред`являлася відповідна претензія до перевізника.

4.5. Комбінат зазначає, що суди повинні були застосувати строк позовної давності 9 місяців з дня отримання вантажу позивачем.

4.6. Скаржник звертає увагу на те, що посилання суду першої інстанції під час ухвалення рішення на постанову Верховного Суду від 24.04.2018 у справі № 905/3245/16 є необґрунтованим, оскільки у цій справі № 910/1002/19 позов пред`явлено вантажоодержувачем до перевізника, а не перевізником до вантажоодержувача, що виключає застосування частини п`ятої статті 315 ГК України до спірних відносин.

4.7. Комбінат вважає, що суди попередніх інстанцій необґрунтовано зменшено розмір штрафу, оскільки в цьому випадку відсутні виняткові обставини, з урахуванням яких суд міг скористатися своїм правом та зменшити розмір штрафу.

5. Позиції, викладені у відзивах на касаційні скарги

5.1. Від Товариства відзив на касаційну скаргу не надходив.

6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6.1. У період з 22.06.2018 по 30.07.2018 Акціонерним товариством "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" до станції призначення Сартана Донецької залізниці були прийняті до перевезення завантажені та порожні вагони, одержувачем яких було ПрАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь", що підтверджується відповідними залізничними накладними у кількості 94 шт, копії яких містяться в матеріалах справи.

6.2. Відповідно до графи 52 вищевказаних залізничних накладних вагони, які прямували до станції призначення Сартана Донецької залізниці Укрзалізницею доставлені після закінчення встановленого строку доставки, про що свідчать відповідні календарні штемпелі видачі вантажу на цих накладних.

6.3. Судами встановлено, що вантаж відповідачем було доставлено одержувачу з порушенням встановленого терміну доставки - одна доба на кожні повні та неповні 200 км щодо вагонних відправок, визначеного статтею 41 Статуту залізниць України та Правилами обчислення термінів доставки вантажу.

6.4. В залізничних накладних, за якими Укрзалізницею допущено прострочення доставки вантажу, відмітки про причини затримки вантажу, які дають право залізниці на збільшення терміну доставки, та тривалість цієї затримки не проставлені.

6.5. Внаслідок прострочення Укрзалізницею строків доставки вантажів, визначених Правилами обчислення термінів доставки вантажів, які затверджені наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 та зареєстровані в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 №865/5086 (далі - Правила обчислення термінів доставки вантажів) ПрАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" нарахувало Укрзалізниці штраф на загальну суму 414287,32 грн.

6.6. Відповідач не заперечував щодо правильності розрахунку позивачем розміру заявленого до стягнення штрафу по вищезазначеним накладним. Проте, відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог з підстав пропуску позивачем строку позовної давності за накладними, згідно яких вантаж видано одержувачу до 24.07.2018 (включно), а також посилається на наявність підстав для зменшення судом розміру неустойки.

6.7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач не звертався до відповідача з претензією про оплату штрафу за прострочення доставки вантажу та порожніх вагонів у період з 22.06.2018 по 30.07.2018 за спірними залізничними накладними, претензійна робота щодо спірних перевезень між сторонами не проводилася.

6.8. Також суди зазначили, що фактичне звернення позивача із позовною заявою до суду здійснено 25.01.2019 (дата накладної Укрпошта стандарт, яка міститься на конверті позивача про надсилання позовної заяви до Господарського суду міста Києва).

6.9. Відповідачем у відзиві на позовну заяву та заяві про застосування строку позовної давності заявлено про застосування щодо заявлених позовних вимог за залізничними накладними, згідно яких вантаж видано одержувачу до 24.07.2018 (включно) наслідків спливу строку позовної давності.

6.10. Також відповідачем було подано до суду заяву про зменшення розміру неустойки на підставі частини третьої статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України до 5%, а саме до 4399,32 грн.

Обґрунтовуючи вказану заяву відповідач посилався на те, що позивача обслуговує Регіональна філія "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" та майже вся залізнична мережа Регіональної філії "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" знаходиться в зоні АТО, що значно ускладнило транспортне сполучення. Відповідач зазначає, що порушення термінів доставки вантажу мали місце з поважних та незалежних від перевізника причин. Проведення АТО та бойові дії у межах Донецької та Луганської областей суттєво вплинули на фінансове становище Регіональної філії "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", за підсумками роботи за перше півріччя 2018 року філія отримала збиток у сумі 295676 тис грн. Укрзалізниця також зазначає про відсутність завдання позивачу збитків у зв`язку з порушенням термінів доставки вантажу.

7. Межі розгляду справи судом касаційної інстанції

7.1. З урахуванням меж розгляду справи судом касаційної інстанції, визначених статтею 300 ГПК України, не можуть бути взяті до уваги аргументи скаржника про необхідність встановлення обставин справи, про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

7.2. Згідно з компетенцією, визначеною законом, Верховний Суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

8. Джерела права та оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

8.1. Причиною виникнення спору у справі № 910/1002/19 є питання про наявність або відсутність підстав для задоволення позовних вимог Комбінату щодо стягнення штрафу з Укрзалізниці за несвоєчасну доставку вантажу.

8.2. Ухвалюючи рішення суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що: відповідач не заперечував проти факту порушення строків доставки вантажу; вказане підтверджується наявними в матеріалах справи накладними; позивачем правильно обчислено штраф на загальну суму 414 287,32 грн. Проте вказавши, що позивач не звертався до відповідача з претензією про оплату штрафу за прострочення доставки вантажу та порожніх вагонів у період з 22.06.2018 по 30.07.2018 за спірними залізничними накладними, претензійна робота щодо спірних перевезень між сторонами не проводилася, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що перебіг шестимісячного строку позовної давності у даному випадку щодо вищевказаних залізничних накладних починається від відповідного дня видачі вантажу.

8.3. З огляду на вказане, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача штрафу за порушення строків доставки за залізничними накладними, відповідно до яких вантаж видано одержувачу до 24.07.2018 (включно) на суму 326 301,02 грн, з огляду на пропуск позивачем строку позовної давності.

8.4. За таких обставин, враховуючи наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про часткове задоволення позовних вимог ПрАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" до Укрзалізниці про стягнення штрафу, належний розмір якого за розрахунком суду складає 87 986,30 грн.

8.5. Разом з тим, відповідачем подано до суду першої інстанції заяву про зменшення розміру неустойки на підставі частини третьої статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України до 5% обґрунтованої суми позову 87 986,3 грн, а саме до 4 399,32 грн.

8.6. Вирішуючи питання про зменшення нарахованого Укрзалізниці штрафу, судами попередніх інстанцій враховано доводи відповідача про те, що:

- частина залізничної мережі Регіональної філії "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" знаходиться в зоні проведення АТО, що спричиняє знаходження частини залізничних колій на непідконтрольній Україні території та використання лише одного залізничного сполучення з міста Маріуполь між станцією Волноваха та станцією Камиш-Зоря, яке забезпечує обслуговування значної кількості підприємств, у зв`язку з чим має місце затримка доставки вантажу, що підтверджується схемою Донецької залізничної дороги та не заперечується позивачем;

- за підсумками роботи за перше півріччя 2018 року Регіональна філія "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" отримала збиток у сумі 295676,00 тис. грн., що підтверджується звітом про фінансові результати за перше півріччя 2018 року.

Також судами враховано долучені позивачем до матеріалів справи документи, які свідчать про зниження виробництва та його простій.

8.7. За таких обставин, суди попередніх інстанцій, дослідивши докази надані відповідачем на підтвердження свого клопотання та оцінивши доводи відповідача, дійшли висновку про доведеність виняткових обставин, які є підставною для зменшення нарахованої позивачем неустойки на 10% до 79 187,67 грн.

8.8. Доводи касаційної скарги Комбінату стосуються спростування висновків судів попередніх інстанцій щодо застосування строку позовної давності до позовних вимог ПрАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" про стягнення штрафу з Укрзалізниці у розмірі 326 301,02 грн (тобто, вимог щодо поставлення вантажу виданого одержувачу до 24.07.2018 (включно).

8.9. Дослідивши доводи касаційної скарги комбінату, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм права, Касаційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги Комбінату з огляду на таке.

8.10. Відповідно до статей 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

8.11. Згідно з частиною першою статті 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

8.12. За змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

8.13. Положеннями статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, а статті 258 - до окремих вимог встановлено позовну давність в один рік.

8.14. Частиною третьою статті 925 ЦК України, яка є загальною нормою, визначено, що до вимог, що випливають із договору перевезення вантажу, пошти, застосовується позовна давність в один рік з моменту, що визначається відповідно до транспортних кодексів (статутів).

8.15. При цьому приписами частини першої статті 258 ЦК України визначено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

8.16. Що стосується перевезення вантажів залізницею, то відповідно до пункту 136 Статуту залізниць України позови до залізниць можуть бути пред`явлені у шестимісячний термін, що обчислюється відповідно до вимог статті 134 цього Статуту, яким передбачено також і 6-місячний строк для пред`явлення претензії, з визначенням певних умов, обставин, підстав та строку його обчислення.

8.17. За приписами пункту 134 Статуту залізниць України, претензії до залізниць можуть бути заявлені протягом шести місяців. Зокрема, згідно з пунктом "а" частини другої цієї статті, зазначені терміни обчислюються з дня видачі вантажу, багажу або вантажобагажу - для претензій про відшкодування за псування, пошкодження або недостачу вантажу, багажу та вантажобагажу.

8.18. Частиною п`ятою статті 307 ГК України, яка кореспондується із частиною четвертою статті 909 та статті 920 ЦК України, встановлено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів за цими перевезеннями визначаються транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

8.19. Отже, пункти 134, 136 Статуту залізниць України є спеціальними нормами, які регулюють питання перебігу строку позовної давності за позовами про відшкодування збитків внаслідок недостачі вантажобагажу. Статут залізниць України затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 №457 і останні зміни в нього вносилися постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2002 №1973.

8.20. Господарський кодекс України, прийнятий Верховною Радою України 16.01.2003 за №436-IV і набрав чинності з 01.01.2004, та статтею 315 якого передбачено певні особливості обчислення строків позовної давності за договором перевезення, також є спеціальним законом, який повинен застосовуватися до правовідносин сторін переважно щодо норм права, як такий, що прийнятий пізніше та містить порядок обчислення строків позовної давності.

8.21. Відтак, положення пунктів 134, 136 Статуту залізниць України слід застосовувати у системному зв`язку з положенням статті 315 ГК України таким чином, що строк позовної давності починає свій перебіг з дня одержання відповіді на претензію позивача або з дня закінчення строку, встановленого частиною третьою статті 315 ГК України для відповіді на претензію. Враховуючи, що дотримання претензійного порядку не є обов`язковим, то у вирішенні питання про початок перебігу позовної давності в розумінні цієї норми ГК України слід виходити з того, що такий перебіг починається після закінчення строку пред`явлення претензії і строку її розгляду (частини друга та третя статті 315 ГК України) незалежно від того, чи пред`являлася відповідна претензія до перевізника.

8.22. При цьому відсутність відомостей щодо звернення позивача до відповідача з претензією не впливає на порядок обчислення позовної давності, оскільки визначений законом строк, в межах якого особа має право звернутися з позовом до суду, не може поглинатися строком на реалізацію права на досудове врегулювання спору.

8.23. Аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постановах від 11.04.2019 у справі № 905/729/18, від 13.08.2019 у справі № 910/11614/18 та від 10.09.2019 №905/2303/18.

8.24. Касаційний господарський суд підстав для відступлення від вказаної правової позиції не вбачає.

8.25. Таким чином, позов до перевізника у цій справі може бути пред`явлений протягом 6 місяців після спливу 6-місячного строку, передбаченого для пред`явлення претензії, та 3-місячного строку, передбаченого для надання відповіді на претензію, що узгоджується з положеннями пунктів 134, 136 Статуту залізниць України та статтею 315 ГК України.

8.26. Оскільки судами попередніх інстанцій встановлено, що Комбінат звернувся до суду з позовом до Укрзалізниці 25.01.2019, що підтверджується відміткою поштової установи на описі вкладення та поштовому конверті, то Верховний Суд дійшов висновку про те, що позивач звернувся до суду з даним позовом в межах позовної давності.

8.27. За таких обставин, з огляду на те, що судами попередніх інстанцій здійснено перевірку розрахунку штрафу, наданого Комбінатом, та визнано, що сума стягнення штрафу у розмірі 326 301,02 грн є обґрунтованою, суд касаційної інстанції приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Комбінату в частині стягнення з Укрзалізниці штрафу у розмірі 326 301,02 грн за несвоєчасну доставку вантажу.

8.28. З огляду на викладене у розділі 8 цієї постанови, суд касаційної інстанції частково погоджується з доводами Комбінату, викладеними у касаційній скарзі.

8.29. Проте, щодо аргументів скаржника про зменшення судами попередніх інстанцій нарахованого Укрзалізниці штрафу на 10% до 79 187,67 грн, суд касаційної інстанції вважає за необхідне зазначити таке.

8.30. Під час розгляду справи судом першої інстанції Укрзалізниця подала заяву про зменшення розміру неустойки до 5% обґрунтованої суми позову 87 986,3 грн, а саме до 4 399,32 грн.

8.31. Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

8.32. Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій, розглянувши справу та оцінивши докази, дійшли висновку про можливість зменшення штрафу у сумі 87 986,30 грн на 10% до 79 187,67 грн.

9. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

9.1. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

9.2. Частинами першою та другою статті 311 ГПК України встановлено, що підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення.

9.3. Враховуючи, що судом першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, під час вирішення спору не застосовано спеціальні норми пунктів 134, 136 Статуту залізниць України у системному зв`язку із статтею 315 ГК України, проте судами попередніх інстанцій встановлено всі фактичні обставин справи, суд касаційної інстанції вважає за можливе ухвалити нове рішення в частині відмови у задоволенні позову про стягнення штрафу у розмірі 326 301,02 грн, скасувавши судові акти попередніх інстанцій у зазначеній частині та ухваливши нове рішення про задоволення позову в частині вимог про стягнення 326 301,02 грн.

9.4. За таких обставин перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги.

10. Судові витрати

10.1. Відповідно до частини чотирнадцятої статті 129 ГПК України якщо суд касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

10.2. Відповідно до пункту 4 частини першої статті 315 ГПК України, у зв`язку зі скасуванням судових актів попередніх інстанцій з ухваленням нового рішення про відмову в позові, підлягають новому перерозподілу і судові витрати, понесені у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанцій, а також підлягають розподілу судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

10.3. Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати, пов`язані з поданням позовної заяви, апеляційної скарги та касаційної скарги, покладаються на Укрзалізницю пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

10.4. У матеріалах справи відсутні відомості щодо виконання оскаржуваного рішення та постанови в частині стягнення з Укрзалізниці суми судового збору за подання позовної та апеляційної скарг, тому поворот виконання зазначених рішення та постанови в цій частині касаційною інстанцією не здійснюється. Водночас Укрзалізниця не позбавлена права, за наявності підстав, звернутися з відповідною заявою в порядку статті 333 ГПК України.

Керуючись статтями 129, 300, 301, 308, 311, 314, 315, 317 ГПК України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 24.04.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.09.2019 у справі № 910/1002/19 скасувати в частині відмови Приватному акціонерному товариству "Металургійний комбінат "Азовсталь" у стягненні з Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" штрафу у розмірі 326 301,02 грн.

3. Ухвалити у цій частині нове рішення про задоволення позову.

Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд.5, ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (84400, Донецька обл., місто Лиман, вул. Привокзальна, будинок 22, ідентифікаційний код 40150216) на користь Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" (87500, Донецька обл., місто Маріуполь, Орджонікідзевський район, вул. Лепорського, будинок 1, ідентифікаційний код 00191158) штраф у розмірі 326 301,02 (триста двадцять шість тисяч триста одна) грн.

4. В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 24.04.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.09.2019 у справі № 910/1002/19 залишити без змін.

5. Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд.5, ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (84400, Донецька обл., місто Лиман, вул. Привокзальна, будинок 22, ідентифікаційний код 40150216) на користь Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" (87500, Донецька обл., місто Маріуполь, Орджонікідзевський район, вул. Лепорського, будинок 1, ідентифікаційний код 00191158) 4 894,52 (чотири тисячі вісімсот дев`яносто чотири) грн судового збору, сплаченого за подання позовної заяви, 9 123,50 (дев`ять тисяч сто двадцять три) грн судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги та 12 164,66 (дванадцять тисяч сто шістдесят чотири) грн судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги.

6. Видачу відповідних наказів доручити Господарському суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Малашенкова

Суддя І. Бенедисюк

Суддя І. Булгакова