ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.12.2019Справа № 910/10131/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., за участю секретаря судового засідання Філон І.М., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Чоколівський 18»

до Київської міської ради

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмет спору, на стороні відповідача Солом`янська районна в місті Києві державна адміністрація

про скасування рішення в частині

Представники:

від позивача: Драган Я.С.;

від відповідача: Савченко А.Р.;

від третьої особи: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Чоколівський 18» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради (далі - відповідач), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Київської міської ради № 284/5096 від 02.12.2010 в частині включення до Переліку об`єктів комунальної власності територіальної громади міста Києва, що розміщені в Солом`янському районі, житлового будинку, загальною площею (9 798, 80 кв.м.), що знаходиться за адресою: м. Київ, бул. Чоколівський 18 (пункт № 799 Додатку 9 таблиці 6 Переліку об`єктів комунальної власності територіальної громади міста Києва, що розміщені в Солом`янському районі затвердженого Рішенням Київської міської ради № 284/5096 від 02.12.2010).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що житловий будинок 18 площею (9 798, 80 кв. м. ) , на бул. Чоколівський у м. Києві неправомірно віднесено до переліку об`єктів комунальної власності, оскільки прийняття рішення про передачу будинку, який є спільною власністю у комунальну власність потребує обов`язкової згоди співмешканців будинку на таку передачу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.08.2019 позовну заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Чоколівський 18» - залишено без руху. Встановлено Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Чоколівський 18» строк протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви, а саме надати суду: докази сплати саме Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Чоколівський 18» судового збору у розмірі 1 921, 00 грн. - оригіналу платіжного доручення про перерахування судового збору.

14.08.2019 через відділ автоматизованого документообігу суду від Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Чоколівський 18» надійшло клопотання про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.08.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи здійснюється в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 12.09.2019.

04.09.2019 через відділ автоматизованого документообігу суду відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що житловий будинок загальною площею 9798,80 кв.м. за адресою: м. Київ, бул. Чоколівський, 18 був віднесений до комунальної власності територіальної громади міста Києва раніше, ніж прийнято спірне рішення Київради № 284/5096. Крім того, відповідач зазначає, що зміна форми власності багатоквартирного житлового будинку з комунальної власності на приватну відбувається після відчуження (приватизації) усіх часток цього будинку (квартир).

У судовому засіданні 12.09.2019 представник позивача надав заперечення на відзив, в яких зазначає, що з моменту набуття фізичними особами права власності на квартири у спірному будинку вони одночасно набули право спільної власності на всі допоміжні приміщення будинку, технічне обладнання, елементи зовнішнього благоустрою цього будинку.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.09.2019 з власної ініціативи залучено до участі у розгляді справи третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмет спору, на стороні відповідача Солом`янську районну в місті Києві державну адміністрацію. Зокрема, зобов`язано Солом`янську районну в місті Києві державну адміністрацію у строк до 15.10.2019 надати суду письмові пояснення з приводу заявлених позовних вимог та докази на підтвердження викладених обставин, з урахуванням положень ч. 3-7 ст. 165 ГПК. Продовжено строк підготовчого провадження у справі № 910/10131/19 на 30 днів. Підготовче засідання відкладено на 17.10.2019.

02.10.2019 через відділ автоматизованого документообігу суду від Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації надійшли письмові пояснення, в яких третя особа зазначає, що житловий будинок загальною площею 9798,80 кв.м. за адресою: м. Київ, бул. Чоколівський, 18 був включений до комунальної власності територіальної громади міста Києва раніше, ніж прийнято спірне рішення Київради № 284/5096.

08.10.2019 відповідач через відділ автоматизованого документообігу суду подав заперечення на відповідь на відзив, в яких зазначає, що спірним рішенням у зв`язку з ліквідацією районних в місті Києві рад було вирішено передати все майно, що перебувало у комунальній власності районних рад у місті Києві до комунальної власності територіальної громади міста Києва, тобто змінився лише суб`єкт права комунальної власності, а не форма власності майна.

Судове засідання призначене на 17.10.2019 не відбулося у зв`язку із тим, що 17.10.2019 в період з 09 год. 39 хв. до 11 год. 40 хв. із приміщень, які займає Господарський суд міста Києва, розташованих по вул. Б. Хмельницького, 44, 44-Б, 44-В у місті Києві, було проведено евакуацію працівників Господарського суду міста Києва та відвідувачів суду у зв`язку із надходженням повідомлення про замінування будівель суду, про що 17.10.2019 керівником апарату суду Кривенко О.М., начальником відділу господарського забезпечення Гончаренко ОВ. та начальником посту охорони порядку військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ОСОБА_1 складено акт щодо знеструмлення електромереж суду, вихід з ладу сервера автоматизованої системи та інші умови, що впливають на безперебійність та функціонування автоматизованої системи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.10.2019 підготовче засідання у справі № 910/10131/19 призначено на 07.11.2019.

У судовому засіданні 07.11.2019 представник позивача надав відповідь на пояснення, в якій зазначає, що прийняття рішення про передачу будинку з квартирами, які приватизовані та мають форму приватної власності, а також з допоміжними приміщеннями, що є спільною власністю співвласників будинку, у комунальну власність пов`язується з обов`язковою згодою співмешканців будинку на таку передачу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.11.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті. Судове засідання у справі № 910/10131/19 призначено на 28.11.2019.

У судовому засіданні 28.11.2019 оголошено перерву до 12.12.2019.

09.12.2019 через відділ автоматизованого документообігу суду відповідач подав додаткові пояснення, в яких, зокрема зазначає, що на час прийняття оскаржуваного рішення не всі квартири в будинку були приватизовані.

У цьому судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, причин неявки суду не повідомив, однак був повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання належним чином, що підтверджується розпискою про оголошення перерви.

Приймаючи до уваги, що представник третьої особи був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представників третьої особи не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 12.12.2019 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

02.12.2010 Київською міською радою прийнято рішення № 284/5096 «Про питання комунальної власності територіальної громади міста Києва», яким вирішено затвердити переліки об`єктів права комунальної власності територіальної громади міста Києва згідно з додатками 1 - 10 до цього рішення.

Додатком № 9 до рішення Київської міської ради від 02.12.2010 № 284/5096 затверджено Перелік об`єктів комунальної власності територіальної громади міста Києва, що розміщені в Солом`янському районі (таблиця 6), відповідно до якого під пунктом 799 вказано житловий будинок, одиниця виміру шт., інвентарний номер 178, площа кв.м. 9 798, 80 (загальна); 0 (нежитлових приміщень); протяжність, штука, сума 1; первісна вартість 12 572, 97 грн, залишкова вартість 6311, 11 грн; адреси будинків, спору, приміщень бул. Чоколівський, 18.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.12.2016 в будинку за адресою: м. Київ, бул. Чоколівський, 18 було створено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Чоколівський 18», що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Так, листом від 22.10.2018 № 108-16589 Солом`янською районною в місті Києві державною адміністрацією було надано відповідь на запит позивача № 218 від 12.10.2018, яким повідомлено, що на підставі рішення Київської міської ради від 02.12.2010 № 284/5096 будинок № 18 на бул. Чоколівський було передано до комунальної власності територіальної громади міста Києва. Крім того, повідомлено позивачу, що відповідно до Закону України «Про місцеві державні адміністрації», рішення Київської міської ради від 09.10.2014 № 270/270 «Про удосконалення структури управління житлово-комунальним господарством міста Києва», розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 31.01.2011 № 121 «Про реалізацію районним в місті Києві державними адміністраціями окремих повноважень» (зі змінами), Солом`янською районною в місті Києві державною адміністрацією було прийнято розпорядження від 06.05.2015 № 279 «Про передачу та закріплення майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке передано до сфери управління Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації за комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва».

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Чоколівський 18» зазначає, що при винесенні оскаржуваного рішення Київською міською радою було порушено права позивача, оскільки на момент його прийняття квартири в будинку АДРЕСА_1 належали виключно громадянам на праві власності, проте власники квартир не надавали згоди на передачу будинку до комунальної власності. Крім того, позивач зазначає, що співвласники вказаного житлового будинку є також співвласниками допоміжних приміщень цього будинку, тому передаючи до об`єктів права комунальної власності територіальної громади міста Києва будинок № 18 по бул. Чоколівський в м. Києві відповідач порушив право даних співвласників житлового будинку користуватися та розпоряджатися допоміжними приміщеннями та іншим спільним майном, у зв`язку з чим позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Київської міської ради № 284/5096 від 02.12.2010 в частині включення до Переліку об`єктів комунальної власності територіальної громади міста Києва, що розміщені в Солом`янському районі, житлового будинку, загальною площею (9 798, 80 кв.м.), що знаходиться за адресою: м. Київ, бул. Чоколівський 18 (пункт № 799 Додатку 9 таблиці 6 Переліку об`єктів комунальної власності територіальної громади міста Києва, що розміщені в Солом`янському районі затвердженого Рішенням Київської міської ради № 284/5096 від 02.12.2010).

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У відповідності до норми 16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів судом, зокрема, є визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкод.ування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України, кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб`єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов`язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Статтею 21 Цивільного кодексу України визначено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно положень ст. 19 Конституції України, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно зі ст. 144 Конституції України, органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Частиною 5 ст. 140 Конституції України визначено, що питання організації управління районами в містах належить до компетенції міських рад.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», право комунальної власності - право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування;

Частиною п`ятою статті 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що від імені та в інтересах територіальних громад права суб`єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Відповідно до ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об`єкти, визначені відповідно до закону як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.

Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб`єктів. Об`єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб`єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.

Частиною 1 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Згідно з ч. 1 ст. 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Стаття 41 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" зазначає, що питання організації управління районами в містах належать до компетенції міських рад.

Згідно зі ст. 11 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ", питання організації управління районами в місті Києві належать до компетенції Київської міської ради і вирішуються відповідно до Конституції, цього та інших законів України, рішень міської ради про управління районами міста.

Суд зазначає, що 05.11.1991 Кабінетом Міністрів України прийнята постанова № 311 «Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною) власністю», відповідно до якої затверджено перелік державного майна України, яке передається до власності адміністративно-територіальних одиниць (комунальної власності), що додається. Установлено, що державне майно України, крім майна, яке належить до комунальної власності, є загальнодержавною (республіканською) власністю.

Також, вказаною постановою затверджено перелік державного майна України, що передається до власності адміністративно-територіальних одиниць (комунальної власності), зокрема житловий та нежитловий фонд міської Ради народних депутатів, житлово-експлуатаційні, ремонтно-будівельні та інші організації, пов`язані з обслуговуванням та експлуатацією цього житлового фонду.

На виконання зазначеної постанови виконавчим комітетом Київської міської ради народних депутатів прийнято рішення від 13.01.1992 № 26 «Про формування комунального майна міста та районів», яким затверджено перелік комунального майна, яке перебуває у власності міста та пунктом 3 якого передано до комунальної власності районів майно згідно з переліком (додатки 2 - 15), в тому числі житловий фонд.

В подальшому, у зв`язку з адміністративно-територіальною реформою в місті Києві, рішенням Київської міської ради від 27.12.2001 № 208/1642 «Про формування комунальної власності територіальних громад районів міста Києва», яким затверджено перелік об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Києва, до якого було включено житловий будинок загальною площею 9798,80 кв.м, в тому числі вбудовані нежитлові приміщення 47,10 кв.м за адресою: м. Київ, бульв. Чоколівський, 18.

У 2010 році рішенням Київської міської ради від 09.09.2010 № 7/4819 «Про питання організації управління районами в місті Києві» було вирішено не утворювати районні у місті Києві ради та припинити з 31.10.2010 року шляхом ліквідації районні у місті Києві ради, зокрема, і Солом`янську районну у місті Києві раду.

У зв`язку з чим, усе майно та підприємства, що перебували у комунальній власності районних рад у місті Києві передано до комунальної власності міста Києва.

Тож, 02.12.2010 Київською міською радою прийнято рішення № 284/5096 «Про питання комунальної власності територіальної громади міста Києва», яким вирішено затвердити переліки об`єктів права комунальної власності територіальної громади міста Києва згідно з додатками 1 - 10 до цього рішення.

Додатком № 9 до якого затверджено Перелік об`єктів комунальної власності територіальної громади міста Києва, що розміщені в Солом`янському районі (таблиця 6), відповідно до якого під пунктом 799 вказано житловий будинок, одиниця виміру шт., інвентарний номер 178, площа кв.м. 9 798, 80 (загальна); 0 (нежитлових приміщень); протяжність, штука, сума 1; первісна вартість 12 572, 97 грн, залишкова вартість 6311, 11 грн; адреси будинків, спору, приміщень бул. Чоколівський, 18.

Крім того, розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.12.2010 № 1112 «Про питання організації управління районами в місті Києві» було затверджено перелік майна, яке передано до сфери управління Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації в тому числі і житловий будинок загальною площею 9798,80 кв.м на Чоколівському бульварі, 18 (площа нежитлових приміщень не вказана).

Відповідно до ч. 1 ст.143 Конституції України, територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

Частиною 1 ст. 6 Закону України «Про столицю України місто-герой Київ», передбачено, що місцеве самоврядування у місті Києві здійснюється територіальною громадою міста як безпосередньо, так і через Київську міську раду, районні в місті ради (у разі їх утворення) та їх виконавчі органи.

Відповідно до п. 31 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, зокрема прийняття рішень про передачу іншим органам окремих повноважень щодо управління майном, яке належить до комунальної власності відповідної територіальної громади, визначення меж цих повноважень та умов їх здійснення.

Згідно ч. 1 ст. 6 та 10 Закону України «Про місцеве самоврядування» первинним суб`єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста. Сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Частиною 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 11 Закону України «Про столицю України місто-герой Київ», питання організації управління районами в місті Києві належать до компетенції Київської міської ради і вирішуються відповідно до Конституції, цього та інших законів України, рішень міської ради про управління районами міста. У районах міста Києва діють районні в місті Києві державні адміністрації, які підпорядковуються Київській міській державній адміністрації, а в разі утворення районних у місті Києві рад також є підзвітними і підконтрольними відповідним радам як виконавчі органи таких рад.

Нормативно - правовим актом, який визначає правові основи приватизації державного житлового фонду, його подальшого використання і утримання є Закон України "Про приватизацію державного житлового фонду".

Відповідно до ст.1 вказаного Закону приватизація державного житлового фонду (далі - приватизація) - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.

За визначенням, наведеним у статті 1 цього Закону, приватизація житлового фонду - це відчуження квартир (будинків), житлових приміщень у гуртожитках, призначених для проживання сімей та одиноких осіб, кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв та ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.

Тобто, приватизація житлового фонду здійснювалась шляхом поетапного відчуження часток, зокрема, житлового будинку - квартир.

Отже, зміна форми власності багатоквартирного житлового будинку з комунальної власності на приватну відбувається після відчуження (приватизації) усіх часток цього будинку (квартир).

Також, суд зазначає, що відповідно до статті 345 Цивільного кодексу України, фізична або юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна та майна, що є в комунальній власності.

Тобто, перебування житлового будинку у комунальній або державній власності є необхідною умовою для приватизації громадянами квартир у цьому будинку, що також вбачається зі змісту статті 1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Як зазначає позивач, на момент прийняття Київською міською радою спірного рішення, всі квартири у житловому будинку АДРЕСА_1 були приватизовані, а тому відсутні підстави для віднесення вказаного будинку до комунальної власності, на підтвердження чого надано Листок голосування та Інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно щодо об`єкта нерухомого майна.

Відповідно до листка голосування у житловому будинку АДРЕСА_2 квартир.

Дослідивши вказаний листок голосування, суд зазначає, що з останнього чітко вбачається, що станом на час прийняття спірного рішення (02.12.2010) не всі квартири у будинку були приватизовані, зокрема право власності на квартиру АДРЕСА_3 набуто 15.01.2016 відповідно до свідоцтва № НОМЕР_2 , право власності на квартиру АДРЕСА_4 набуто 20.10.2015, при цьому, квартира під номером 93 вказана, як незареєстрована.

Крім того, суд зазначає, що більшість свідоцтв про право на спадщину датовані після прийняття оспорюваного рішення, у зв`язку з чим суд не вбачає можливим встановити коли саме було приватизовано житло, тому листок голосування не є належним доказом в розумінні ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України приватизації всіх квартир в будинку на момент прийняття оскаржуваного рішення.

При цьому, як вбачається з Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно щодо об`єкта нерухомого майна та підтверджено позивачем у судовому засіданні зазначені довідки не містять інформації стосовно всіх 179 квартир, а лише частини.

Таким чином, суд зазначає, що позивачем не надано доказів того, що на момент прийняття рішення Київською міською радою № 284/5096 від 02.12.2010 всі квартири у житловому будинку АДРЕСА_5 дійсно перейшли у приватну власність.

Крім того, як зазначає позивач, з моменту набуття фізичними особами права власності на квартири у спірному будинку вони одночасно набули право спільної власності на всі допоміжні приміщення будинку, технічне обладнання, елементи зовнішнього благоустрою цього будинку.

Згідно зі ст.1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" допоміжні приміщення багатоквартирного будинку - приміщення, призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування його мешканців (колясочні, комори, сміттєкамери, горища, підвали, шахти і машинні відділення ліфтів, вентиляційні камери та інші підсобні і технічні приміщення).

Відповідно до ч. 2 ст. 10 Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду", власники квартир багатоквартирних будинків та житлових приміщень у гуртожитку є співвласниками допоміжних приміщень у будинку чи гуртожитку, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов`язані брати участь у загальних витратах, пов`язаних з утриманням будинку і прибудинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку чи гуртожитках. Допоміжні приміщення (кладовки, сараї і т. ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.

Частиною 2 ст. 382 Цивільного кодексу України визначено, що усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

У позовній заяві позивач посилається на рішення Конституційного Суду України від 02.03.2004 року №4-рп/2004 у справі №1-2/2004 в якому зазначено, що допоміжні приміщення, відповідно до п. 2 ст. 10 Закону №2482- XII, стають об`єктами права спільної власності співвласників багатоквартирного будинку, тобто їх спільним майном, одночасно з приватизацією громадянами квартир, що засвідчується єдиним документом - свідоцтвом про право власності на квартиру. У багатоквартирних будинках, де не всі квартири приватизовані чи приватизовані повністю, власник (власники) неприватизованих квартир (їх правонаступників) і власники приватизованих квартир багатоквартирного будинку є рівноправними співвласниками допоміжних приміщень

Проте, суд зазначає, що предметом спору у даній справі є визнання протиправним та скасування рішення Київської міської ради № 284/5096 від 02.12.2010 в частині включення до Переліку об`єктів комунальної власності територіальної громади міста Києва, що розміщені в Солом`янському районі, житлового будинку, загальною площею (9 798, 80 кв.м.), що знаходиться за адресою: м. Київ, бул. Чоколівський 18, тобто не є предметом розгляду та дослідження питання наявності чи відсутності у власників квартир права спільної власності співвласників багатоквартирного будинку на допоміжні приміщення, оскільки останнє ніким не оспорюється, тому суд вважає безпідставним посилання позивача на рішення Конституційного Суду України від 02.03.2004 року №4-рп/2004 у справі №1-2/2004.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, а саме технічного паспорту від 03.02.2017, виготовленого Товариством з обмеженою відповідальністю «Київське бюро технічної інвентаризації» (інвентаризаційна справа № 211-9 від 03.02.2017) приміщення загальною площею 47,1 кв.м (група приміщень № 180), яке розташоване на першому поверсі житлового будинку за адресою: м. Київ, бульв. Чоколівський, 18 має статус нежитлового.

Відповідно до Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» нежитлове приміщення - ізольоване приміщення в багатоквартирному будинку, що не належить до житлового фонду і є самостійним об`єктом нерухомого майна.

Багатоквартирний будинок - житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири. У багатоквартирному будинку можуть також бути розташовані нежитлові приміщення, які є самостійними об`єктами нерухомого майна (п. 1 ч. 1 ст. Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»).

Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» визначено, що власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку можуть бути фізичні та юридичні особи, територіальні громади, держава.

Отже, нежитлові приміщення є самостійними об`єктами цивільно-правових відносин та до спільного майна не належать.

Суд зазначає, що приміщення загальною площею 47,1 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 передано до сфери управління Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації та перебуває на балансі Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» на підставі розпорядження Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації від 24.01.2011 № 20 «Про закріплення на праві господарського відання за Комунальним підприємством «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом`янської районної в м. Києві ради майна, яке передано до сфери управління Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації».

Тобто, житловий будинок № 18 на бул. Чоколівський в м. Києві складається з житлових та нежитлових приміщень.

Відповідно до Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Згідно ч. 1 ст. 383 Цивільного кодексу України, власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).

Об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку»).

Згідно ч.ч. 3,4 ст. 4 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», в одному багатоквартирному будинку може бути створено тільки одне об`єднання. Власники квартир та нежитлових приміщень у двох і більше багатоквартирних будинках, об`єднаних спільною прибудинковою територією, елементами благоустрою, обладнанням, інженерною інфраструктурою, можуть створити одне об`єднання.

Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обгрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання.

Як зазначено судом вище, 16.12.2016 в будинку за адресою: м. Київ, бул. Чоколівський, 18 було створено Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Чоколівський 18», що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Тобто, на момент прийняття Київською міською радою спірного рішення від 02.10.2010 № 284/5096 «Про питання комунальної власності територіальної громади міста Києва», об`єднання співвласників багатоквартирного будинку не існувало.

При цьому, суд зазначає, що Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Чоколівський 18» у позовній заяві не вказано, а судом не встановлено, яким саме чином рішення Київської міської ради від 02.10.2010 № 284/5096 порушує права позивача (співвласників багатоквартирного будинку) на момент його прийняття, враховуючи що Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Чоколівський 18» створено лише 16.12.2018 та, як встановлено судом вище, на момент прийняття спірного рішення не всі квартири у житловому будинку АДРЕСА_1 були приватизовані, перейшли у приватну власність.

Разом з тим, суд відзначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2016 №301 затверджено Порядок списання з балансу багатоквартирних будинків (далі - Порядок), яким визначено механізм списання з балансу міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, державними підприємствами та органами місцевого самоврядування багатоквартирних будинків, у яких розташовані приміщення приватної та інших форм власності.

Вказаним порядком визначено наступне:

Списання з балансу багатоквартирного будинку міністерством, іншим центральним органом виконавчої влади, державним підприємством або органом місцевого самоврядування, на балансі яких перебувають багатоквартирні будинки (далі - балансоутримувач), у яких розташовані приміщення приватної та інших форм власності (далі - багатоквартирні будинки), здійснюється на підставі прийнятого ними рішення про списання багатоквартирного будинку.

Списання багатоквартирного будинку з балансу може бути ініційоване особою (особами), якій (яким) на праві приватної власності належить (належать) приміщення у такому будинку, шляхом направлення балансоутримувачу письмового повідомлення та копій документів, що відповідно до законодавства підтверджують належність особі (особам) відповідного (відповідних) приміщення (приміщень) на праві приватної власності.

У такому випадку балансоутримувач протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідного повідомлення та документів розпочинає процедуру списання такого будинку з балансу згідно з пунктом 4 цього Порядку.

Списання багатоквартирного будинку з балансу здійснюється його балансоутримувачем на підставі прийнятого ним розпорядчого документа (далі - розпорядчий документ).

Для списання багатоквартирного будинку з балансу утворюється відповідна комісія у складі не менше п`яти осіб.

За результатами роботи комісії складається акт про списання багатоквартирного будинку з балансу за формою згідно з додатком.

Акт про списання багатоквартирного будинку з балансу підписується всіма членами комісії та затверджується балансоутримувачем.

У разі коли у списаному з балансу багатоквартирному будинку окремі квартири та/або нежитлові приміщення не перебувають у приватній власності та право державної чи комунальної власності на них не зареєстроване, такі квартири та/або нежитлові приміщення приймаються на баланс балансоутримувача, а право власності на них реєструється в установленому законом порядку.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 20.04.2016 №301 «Про затвердження Порядок списання з балансу багатоквартирних будинків» Комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» видано наказ № 22 від 20.01.2017, яким затверджено комісію по списанню з балансу багатоквартирних будинків.

Крім того, розпорядженням Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації № 43 від 26.01.2017 «Про передачу в управління об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Чоколівський 18», житлового будинку № 18 на бульварі Чоколівському» передано житловий будинок № 18 на бульварі Чоколівському (далі житловий будинок) в управління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Чоколівський 18» відповідно до вимог чинного законодавства.

Відповідно до п. 2 розпорядження, Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» в установленому чинним законодавством порядку, зобов`язано, зокрема

- здійснити передачу житлового будинку в управління Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Чоколівський 18», за винятком квартир та нежитлових приміщень, які належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва (у тому числі, право власності на які не зареєстровано);

- списати з балансу житловий будинок за винятком вкартир та нежитлових приміщень, які належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва (у тому числі, право власності на які не зареєстровано).

Як вбачається з матеріалів справи, комісією по списанню з балансу багатоквартирних будинків 03.02.2017 складено акт про списання багатоквартирного будинку з балансу, який погоджено Солом`янською районною в місті Києві державною адміністрацією та затверджено Комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва», відповідно до якого багатоквартирний будинок, що розміщений за адресою: бул. Чоколівський, 18 списано з балансу Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва».

В розділі 5 «Інші відомості про багатоквартирний будинок» акту зазначено, що відповідно до рішення Київської міської ради від 02.12.2010 № 284/5096 «Про питання комунальної власності територіальної громади міста Києва» в багатоквартирному будинку обліковувалося 0,00 м.кв. нежитлових приміщень.

Нежитлове приміщення на першому поверсі загальною площею 47,1 кв.м. розташоване в житловому будинку № 18 на бульварі Чоколівському тривалий час, понад 10 років використовувалося оперативно-диспетчерською службою Солом`янського району, після проведеної реорганізації в 2014 році відбувся перехід районних диспетчерських служб на програмно-апаратний комплекс міста Києва. Після звільнення нежитлового приміщення оперативно-диспетчерською службою Солом`янського району, дане приміщення використовується під потреби ЖЕД-901.

В результаті обміру групи нежитлових приміщень № 180 на першому поверсі за адресою Чоколівський бульвар будинок № 18 його площа становить 47,1 кв.м.

Крім того, листом № 062/13160 від 27.09.2019 Солом`янською районною в місті Києві державною адміністрацією надано відповідь на лист Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 19.09.2019 № 108/14396, яким повідомлено що на даний час здійснюються організаційно-правові заходи щодо внесення змін до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.12.2010 року № 1112 «Про питання організації управління районами в місті Києві» та рішення Київської міської ради від 02.12.2010 № 284/5096 «Про питання комунальної власності територіальної громади міста Києва» у зв`язку з передачею в управління ОСББ «Чоколівський 18» житлового будинку за адресою: бульв. Чоколівський, 18.

Тобто, при внесенні змін до оспорюваного рішення в комунальній власності залишиться нежитлове приміщення загальною площею 47,1 кв.м за адресою: бульв. Чоколівський, 18, передане до сфери управління Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації та закріплене на балансі Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району м. Києва» на підставі розпорядження Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації від 24.01.2011 № 20 «Про закріплення на праві господарського відання за Комунальним підприємством «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом`янської районної в м. Києві ради майна, яке передано до сфери управління Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації».

В той же час, підсумовуючи викладене вище суд зазначає, що позивачем не надано доказів ініціювання особами, яким на праві приватної власності належать приміщення у будинку АДРЕСА_1 списання багатоквартирного будинку з балансу, шляхом направлення балансоутримувачу письмового повідомлення та копій документів, що відповідно до законодавства підтверджують належність особам відповідних приміщень на праві приватної власності.

Таким чином, суд не вбачає порушеного права позивача як на момент прийняття Київською міською радою спірного рішення від 02.10.2010 № 284/5096 «Про питання комунальної власності територіальної громади міста Києва» (враховуючи що позивач обгрунтовує порушення прав фізичних осіб, на праві власності яких перебувають квартири у спірному будинку вказаним рішенням саме на момент його прийняття, стверджуючи про приватизацію всіх квартир), так і на момент винесення рішення у даній справі, оскільки позивач не звертався в установленому законом порядку до балансоутримувача про списання спірного будинку з балансу та передання в управління ОСББ «Чоколівський 18» житлового будинку за адресою: бульв. Чоколівський, 18.

Отже, встановленими вище обставинами підтверджується правомірність прийняття Київською міською радою рішення від 02.10.2010 № 284/5096 «Про питання комунальної власності територіальної громади міста Києва» в частині включення до Переліку об`єктів комунальної власності територіальної громади міста Києва, що розміщені в Солом`янському районі, житлового будинку, загальною площею (9 798, 80 кв.м.), що знаходиться за адресою: м. Київ, бул. Чоколівський 18 (пункт № 799 Додатку 9 таблиці 6 Переліку об`єктів комунальної власності територіальної громади міста Києва, що розміщені в Солом`янському районі затвердженого Рішенням Київської міської ради № 284/5096 від 02.12.2010).

Суд зазначає, що обґрунтованих підстав для визнання незаконним та скасування рішення Київської міської ради в частині включення до Переліку об`єктів комунальної власності територіальної громади міста Києва, що розміщені в Солом`янському районі, житлового будинку, загальною площею (9 798, 80 кв.м.), що знаходиться за адресою: м. Київ, бул. Чоколівський 18 позивачем не наведено, обставин щодо порушення норм законодавства внаслідок прийняття Київською міською радою оспорюваного рішення матеріалами справи не підтверджено.

При цьому, суд звертає увагу позивача на те, що на момент прийняття оскаржуваного рішення Київської міської ради від 02.12.2010 № 284/5096 «Про питання комунальної власності територіальної громади міста Києва» право комунальної власності на зазначений об`єкт не змінювалось, адже його було зараховано до комунальної власності ще в 1992 році, тобто змінився лише суб`єкт права комунальної власності, а не форма власності майна.

Таким чином, з урахуванням викладеного вище, суд зазначає, що рішення № 284/5096 від 02.12.2010 «Про питання комунальної власності територіальної громади міста Києва» в частині включення до Переліку об`єктів комунальної власності територіальної громади міста Києва, що розміщені в Солом`янському районі, житлового будинку, загальною площею (9 798, 80 кв.м.), що знаходиться за адресою: м. Київ, бул. Чоколівський 18 прийнято Київською міською радою в межах компетенції та у спосіб, визначений Конституцією України та нормативно-правовими актами України.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Тож, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Чоколівський 18» до Київської міської ради про скасування рішення в частині не підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва.

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з пунктом 17.5 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст рішення складено: 23.12.2019

Суддя С. О. Щербаков