ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.12.2019 м. Івано-ФранківськСправа № 909/732/19

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шкіндер П.А., секретар судового засідання Кучма І. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Хриплинська сільська рада Івано-Франківської міської ради, вул.Берегова, буд.4-В,с.Хриплин, м.Івано-Франківськ, Івано-Франківська область,76495

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій холдінг груп" вул. Промислова, буд.13, м. Калуш, Івано-Франківська область,77300

про стягнення безпідставно збережених коштів через несплату орендної плати в сумі 143369,40грн.

за участю:

Від позивача: Головчак Н.Б. (довіреність №02.2-27/10 від 05.01.19)-представник

Жарський Т.В. ордер АТ 1000175 від 10.07.2019 - адвокат: Соколик Р.П. - ( посвідчення № 15 від 20.12.2015) -сільський голова

Від відповідача: не з"явився,

ВСТАНОВИВ:

Хриплинська сільська рада Івано-Франківської міської ради 10.07.2019 звернулась до Господарського суду Івано-Франківської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Меркурій холдінг груп" безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 546 220,56грн. внаслідок користування земельною ділянкою площею 1,7390га по вул. Автоливмашівська, 6Б у м.Івано-Франківську с.Хриплин без укладення договору оренди землі.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач використовував зазначену земельну ділянку у період з 2010 по 11.07.2018 без укладення договору оренди землі, у зв`язку з чим територіальна громада села Хриплин в особі Хриплинської сільської ради була позбавлена можливості отримати дохід від здачі земельної ділянки в оренду, чим було порушено права та інтереси позивача щодо неодержаних грошових коштів у розмірі орендної плати за землю.

Господарський суд Івано-Франківської області 11.07.2019 суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду, відкрити провадження у справі, розглядати справу за правилами загального позовного провадження. В судовому засіданні 24.09.2019 була постановлена ухвала про задоволення клопотання Хриплинської сільської ради про витребування доказів.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 26.11.2019 суд постановив закрити підготовче провадження та призначити розгляд справі по суті на 10.12.2019.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, просить суд позов задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з"явився, правом на подання відзиву не скористався.

На адресу суду повернулися конверти з ухвалами суду від 30.07.2019 від 11.10.2019 від 04.11.18, від 29.10.2019 що направлялась на адресу відповідача, з відміткою відділення поштового зв"язку «Повернуто за закінченням строку зберігання». На адресу суду повернувся конверт з ухвалою суду від 30.07.2019, від 24.09.2019 що направлялась на адресу відповідача, з відміткою відділення поштового зв"язку " інші причини, що не дали змоги виконати обов"язки щодо пересилання поштового відправлення".

Відповідно до ч.7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до п.10 ч. 2 ст.9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" відомості про місцезнаходження юридичної особи містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Господарський суд зазначає, що ухвали суду направлялися відповідачу за адресою, яка значиться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань .

За визначенням п.4,5 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Статтею 202 Господарського процесуального кодексу України, передбачені наслідки неявки в судове засідання учасника справи, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки, а також повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справи за відсутності такого учасника.

З урахуванням вищевикладеного, господарський суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача, оскільки за вказаних вище підстав, він вважається повідомленим про час та місце судового розгляду справи належним чином.

04.11.2019 Головне управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області надіслало суду лист, у якому вказує, що у НКС відсутня інформація по земельній ділянці кадастровий номер 2610197401:18:001:0010 - ділянка не сформована (на виконання доручення Держгеокадастру №539/3-16-0.21 від 25.10.2016 року, дану земельну ділянку перенесено в архівний шар державним кадастровим реєстратором) і відсутні діючі правовстановлюючі документи на землю (згідно даних Державного реєстру земель договір оренди на земельну ділянку кадастровий номер 2610197401:18:001:0010 не було продовжено до 01.01.2013 року), тому відділ не може надати витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки по вул. Автоливмашівська, 6-6, с. Хриплин за 2016 та 2018 ріки.

Відповідно до ст.165 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В порядку ст.240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, встановив наступне.

1. 07.02.2017 спеціалістом ІІ категорії землевпорядником виконавчого комітету Хриплинської сільської ради Ромак Н.Р.. за участі постійної депутатської комісії з питань землевідносин, будівництва, благоустрою та екології Хриплинської сільської ради за відсутності представника ЗАТ "Меркурій холдінг груп" встановив, що земельна ділянка використовується ЗАТ "Меркурій холдінг груп".

За результатами обстеження складено акт обстеження без номера від 07.02.2017 земельної ділянки за адресою с.Хриплин, вул. АДРЕСА_1 , 6б, без визначення меж, площі та конфігурації земельної ділянки, кадастровий номер земельної ділянки у акті відсутній.

Доказів направлення відповідачу акту обстеження від 07.02.2017 відсутні. Підпис представника ЗАТ "Меркурій груп" відсутній, графа " з актом ознайомлений, копію акта отримав, копія акта відправлена поштою (у разі відмови отримання акту) не заповнені..

2. 14.06.2017 державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області - провідним спеціалістом відділу державного контролю за використанням та охороною земель у Богородчанському, Галицькому, Тисменицькому, Тлумацькому районах та м. Івано-Франківську та Тисмениці Гуменний О.І. провів обстеження земельної ділянки загальною площею 1,7393 в с. Хриплин, Івано-Франківської міської ради, з зазначенням форма власності - державна, категорія земель - землі промисловості.

За результатами обстеження складено акт обстеження від 14.06.2017 № 4.3-13/22, яким встановлено, що земельна ділянка державної форми власності, яка розташована в с.Хриплин, Івано-Франківської міської ради по вул. Автоливмашівська, 6б площею 1,7393га є самовільнозайнятою, використовується ЗАТ "Меркурій холдінг Груп" .

В акті відсутні визначення меж, площі та конфігурації земельної ділянки, план схема не додана, кадастровий номер земельної ділянки відсутній.

Доказів направлення відповідачу акту обстеження від 14.06.2017 не подано.

3. 14.06.2017 державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області - провідним спеціалістом відділу державного контролю за використанням та охороною земель у Богородчанському, Галицькому, Тисменицькому, Тлумацькому районах та м. Івано-Франківську та Тисмениці Гуменний О.І. провів обстеження земельної ділянки загальною площею 1,7393га в с. Хриплин, Івано-Франківської міської ради, з зазначенням форма власності - державна, категорія земель - землі промисловості.

За результатами обстеження складено акт обстеження від № 4.3.-13/23 від 14.06.2017, без зазначення адреси перевірки, без визначення меж, площі та конфігурації земельної ділянки, кадастровий номер земельної ділянки відсутній. Результат проведення перевірки у акті не зазначено.

Доказів направлення відповідачу акту обстеження № 4.3.-13/23 від 14.06.2017 не подано.

4. Крім того, подано акт № 01 від 02.10.2018 обстеження стану та умов дотримання умов використання земельної ділянки, у якому вказано, що відповідно до публічної кадастрової карти України земельна ділянка перенесена у архівний шар, кадастровий номер ( архівний : 2610197401:18:001:0010 станом на дату обстеження не сформована.

5. 27.02.2019 року членами комісії з самоврядного контролю за використанням та охороною земель територіальної громади с.Хриплин , в присутності свідків - Головчак ОСОБА_1 . -юриста виконавчого комітету Хриплинської сільської ради та Присяжнюка С.М. -начальника добровільної пожежної дружини с.Хриплин, проведено обстеження земельних ділянок .

За результатами обстеження складено акт обстеження та дотримання умов використання земельної ділянки № 01 від 18.02.2019, відповідно до якого проведено обстеження земельної ділянки загальною площею 1,7390га в с.Хриплин, Івано-Франківської міської ради, вул.Автоливмашівська, 6 з зазначенням форма власності - державна, категорія земель - землі промисловості. У вказаному акті зазначено, що ПАТ" Меркурій холдінг груп" використовує земель ну ділянку без правовстановлюючих документів та зазначено, що що відповідно до публічної кадастрової карти України земельна ділянка перенесена у архівний шар, кадастровий номер (архівний: 2610197401:18:001:0010 станом на дату обстеження не сформована.

Доказів направлення відповідачу акту обстеження № 01 від 02.10.18 не подано.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 31.01.2019 № 154604214 право власності на об"єкт нерухомого майна що знаходить за адресою: Івано-Франківська АДРЕСА_2 , м.Івано-Франківськ, с.Хриплип, вул. Автоливмашівська, будинок 6Б, складовими частинами якого є:

- конюшня "А", загальною площею 476,9 кв. м;

- сіносклад "В" загальною площею 260,5 кв. м;

- заклад громадського харчування "Б" , загальною площею 350,1 кв. м;

- свинарник "Г", загальною площею 176,7 кв. м;

- огорожа "І", загальною площею 207,3 кв. м;

зареєстровано за ТзОВ "Балтік Групп" на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна , від 10.07.2018.

Відповідно до вказаної інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 31.01.2019 №154604214 право власності на вищевказану нерухомість за ПАТ "Меркурій холдінг групп" припинено 11.07.2018.

Відповідно до умов Договору оренди від 03.10.2005року орендодавець (Хриплинська сільська рада) передала орендарю (ЗАТ "Меркурій холдінг групп") в строкове платне володіння та користування земельну ділянку по вул.Автоливмашівський 6Б, площею 1,7390м2 відповідно до плану-схеми розташування (п.1.1 Договору). План-схема розташування відсутній. Договір укладено строком на 5 років. (п.5.1 Договору)

Матеріали справи містять копію Витягу з технічної документації про грошову оцінку земельної ділянки, що розташована за адресою с.Хриплин, вул. Автоливмашівська, 6 площею 17393 м.2 станом на 2017рік.

Матеріали справи містять лист ГУ Держкадастру в Івано-Франківській області від 01.10.2018 у якому зазначено нормативно грошову оцінку 1 кв.м м земельної ділянки на 2016-2018 р.р., що розташована за адресою с.Хриплин, вул.Автоливмашівська, 6-Б

З урахуванням вказаних доказів, позивач стверджує, що ПАТ "Меркурій холдінг груп" з 01.01.2016 по 10.07.2018, використовував земельну ділянку площею 1,7393га за адресою с.Хриплин, вул.Автоливмашіська, 6Б без виникнення права власності на земельну ділянку, права постійного користування та права оренди земельної ділянки без державної реєстрації цих прав та просить стягнути 450496,02грн. безпідставно збережених коштів.

Разом з тим, позивач просить стягнути з відповідача 74 356,54грн., інфляційних втрат та 21368,00грн. - 3% річних .

Предметом позову в цій справі є стягнення з власника об"єктів нерухомого майна безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою, на якій ці об"єкти розміщені.

Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю - це обов"язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

З наведеного вбачається, що чинним законодавством розмежовано поняття «земельний податок» і «орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності».

Як вбачається із положень статті 120 Земельного кодексу України, виникнення права власності на об`єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладення (продовження, поновлення) договору оренди земельної ділянки.

За змістом глави 15 Земельного кодексу України, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, право користування земельною ділянкою комунальної власності реалізується, зокрема, через право оренди.

Частина перша статті 93 Земельного кодексу України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт «в» частини першої статті 96 Земельного кодексу України).

Водночас, за змістом ст.125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

ЗАТ "Меркурій холдінг груп" на підставі Договору купівлі-продажу від 22.02.2005 року придбав виробничі будівлі, що розташовані за адресою: с.Хриплин, вул.Автоливмашівська, будинок 6Б. Виробничі будівлі зареєстровані за ЗАТ "Меркурій холдінг групп" відповідно до Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 23.03.2005р.

При цьому, матеріали справи не містять доказів належного оформлення права користування земельною ділянкою ПАТ "Меркурій холдінг групп", зокрема, укладення договору оренди з Хриплинською сільською радою та державної реєстрації такого права. Таким чином, ПАТ "Меркурій холдінг групп" користується земельною ділянкою без достатньої правової підстави.

Власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. При цьому, згідно з пунктом «д» частини першої статті 156 Земельного кодексу України власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки (ч.2 ст.152 Земельного кодексу України).

За змістом указаних приписів Цивільного та Земельного кодексів України відшкодування шкоди (збитків) є заходом відповідальності, зокрема, за завдану шкоду майну чи за порушення прав власника земельної ділянки.

Шкода, завдана майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (частина перша статті 1166 Цивільного кодексу України). Підставою для відшкодування є наявність таких елементів складу цивільного правопорушення, як: шкода; протиправна поведінка її заподіювача; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вина. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від обов`язку її відшкодовувати, якщо доведе, що шкоди заподіяно не з її вини (частина друга статті 1166 Цивільного кодексу України).

Натомість, предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 Цивільного кодексу України.

До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

Судом встановлено, що матеріали справи не містять доказів належного оформлення права користування вказаною земельною ділянкою ПАТ "Меркурій холдінг групп", зокрема, укладення відповідних договорів оренди з Хриплинською сільською радою та державної реєстрації такого права. Таким чином, відповідач користується цією земельною ділянкою без достатньої правової підстави.

Отже, ПАТ "Меркурій холдінг групп" як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

Проте, суд зазначає, щодо підставності та обґрунтованості визначення позивачем розміру земельної ділянки по Автоливмашівська, 6 Б у с.Хриплин яка використовується відповідачем не подано. Зазначені обставини є суттєвими, оскільки прямо впливають на розмір заявлених вимог, а отже мають бути доведені та підтверджені належними доказами.

В даному випадку, як на підставу нарахування відповідачу безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за землю, позивач посилається на :

-акт обстеження земельної ділянки № 31 від 07.02.2017

-акт обстеження земельної ділянки № 43-13/22 від 14.06.2017

-акт обстеження земельної ділянки № 43-13/23 від 14.06.2017

-акт обстеження земельної ділянки № 01 від 02.10.2018;

-акт обстеження земельної ділянки № 01 від 18.02.2019

Суд звертає увагу, що під час проведення перевірки 02.10.2018 та 18.02.2019 нерухомість вибула з власності ПАТ "Меркурій холдінг груп" (11.07.2018)

На підставі вищенаведених актів, позивачем здійснено розрахунок розміру бепідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою за період з 01.01.2016 по 10.07.2018, що становить 450496,02грн.

Площа земельної ділянки визначена на підставі акту обстеження земельної ділянки № 31 від 07.02.2017; акту обстеження земельної ділянки № 43-13/22 від 14.06.2017; акту обстеження земельної ділянки № 43-13/23 від 14.06.2017.

Більше того, у актах обстеження земельної ділянки № 43-13/22 від 14.06.2017 та № 43-13/23 від 14.06.2017 вказано, що "проведено обстеження земельної ділянки, яка знаходиться в селі. Хриплин, Івано-Франківської міської ради", кадастровий номер ділянки відсутній.

З акту обстеження земельної ділянки № 43-13/22 від 14.06.2017 взагалі не вбачається, яким чином визначено площу земельної ділянки та те, що дану земельну ділянку самовільно займає ПАТ Меркурій холдінг групп".

У акті обстеження земельної ділянки № 31 від 07.02.2017 вказано, що проведено обстеження земельної ділянки за адресою с.Хриплин, вул.Автоливмашівська, 6б. Вказаний акт складено спеціалістом ІІ категорії - землевпорядником виконавчого комітету Хриплинської сільської ради Рощак Н.Р, за участі постійної депутатської комісії з питань землевідносин, будівництва, благоустрою та екології Хриплинської сільської ради, в той час як відповідно частини 1 статті 5 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" визначено, що державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі. Статтею 9 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" передбачено, що державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом проведення перевірок.

Статтею 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" передбачено, що державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право:

- безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель;

- складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності;

- звертатися до суду з позовом щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.

Положенням про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015р. №15, визначено, що Держгеокадастр є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Слід зазначити, що у акті обстеження земельної ділянки № 31 від 07.02.2017, у акті обстеження земельної ділянки № 43-13/22 від 14.06.2017 та акті обстеження земельної ділянки № 43-13/23 від 14.06.2017 відсутній кадастровий номер ділянки, що перевірялась.

Згідно з частиною 1 статті 79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Приписами статті 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Отже, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі.

Матеріали даної справи не містять відомостей про внесення земельної ділянки кадастровий номер 2610197401:18:001:0010 площею 01,7393 га, по адресі с.Хриплин, вул.Автоливмашівська, 6Б до Державного земельного кадастру.

Таким чином, матеріли справи не містять доказів того, що земельна ділянка, загальною площею 01,7393 га, по вул.Автоливмашівська, 6Б у с.Хриплин на якій розташовані нежитлові будівлі та за користування якою позивач просив стягнути безпідставно збережені кошти, була сформована як об`єкт цивільного права .

Більше того, відповідно листа Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області у НКС відсутня інформація по земельній ділянці кадастровий номер 2610197401:18:001:0010 - ділянка не сформована (на виконання доручення Держгеокадастру №539/3-16-0.21 від 25.10.2016 року, дану земельну ділянку перенесено в архівний шар державним кадастровим реєстратором) і відсутні діючі правовстановлюючі документи на землю.

Акти обстеження земельної ділянки є неналежним доказом сформованості земельної ділянки, як об`єкта цивільного права.

Відповідно до статті 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Згідно з положеннями частини п`ятої статті 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки; не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки. Частиною першою статті 13 Закону України «Про оцінку земель» передбачено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться, зокрема, у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Відповідно до статті 1 Закону України «Про оцінку земель», нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами. Статтею 18 Закону України «Про оцінку земель» встановлено, що нормативна-грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до державних стандартів, норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, незалежно від їх цільового призначення, проводиться не рідше, ніж один раз на 5 - 7 років. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України «Про землеустрій». Підставою для проведення оцінки земель згідно зі статтею 15 Закону України «Про оцінку земель» є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Процедуру проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів регламентовано Методикою нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженою постановою Кабінету Міністрів від 23.03.1995р. №213, та Порядком нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженим спільним наказом Держкомзему, Мінагрополітики, Мінбудархітектури, Української академії аграрних наук від 27.01.2006р. №18/15/21/11 та зареєстрованим у Мін`юсті 05.04.2006 року за №388/12262. Згідно з вимогами статей 20 та 21 Закону України «Про оцінку земель», за результатами проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів складається технічна документація, яка підлягає державній експертизі відповідно до закону. Технічна документація, зокрема, містить визначення середньої (базової) вартості одного квадратного метра земель населеного пункту, середньої для економіко-планувальної зони вартості одного квадратного метра земель різного функціонального використання та схему зон впливу локальних факторів, які виявляються в межах окремої земельної ділянки. Положеннями статті 23 Закону України «Про оцінку земель» визначено, що технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок у межах населених пунктів затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Частиною 2 статті 20 Закону України «Про оцінку земель» визначено, що дані про нормативну грошову оцінку стосовно окремої земельної ділянки оформлюються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Відповідно до частини третьої статті 23 цього Закону, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Згідно з пунктом 4 Порядку, за результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки згідно з додатком 2. Таким чином, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями статті 288 Податкового кодексу України.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що нормативна грошова оцінка землі проводиться в обов`язковому порядку для визначення розміру орендної плати за землі комунальної та державної форм власності. При цьому, технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, затверджується рішенням відповідної сільської, селищної чи міської ради. Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 31.07.2018р. у справі №804/7823/14, від 30.10.2018р у справі №804/2111/14.

Матеріали справи містять Витяг з технічної документації про грошову оцінку земельної ділянки станом на 2017 №188/86-17 від 11.04.2017, у якому зазначено місце розташування земельної ділянки - "с.Хриплин, вул. Автоливмашівська, 6", в той час як нерухоме майно належне ЗАТ Меркурій холдінг групп", відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, розташовано у с.Хриплин, вул.Автоливмашівська,6Б.

Більше того, відповідно до листа Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області від 04.11.2019 на виконання доручення Держгеокадастру №539/3-16-0.21 від 25.10.2016 року, земельну ділянку кадастровий номер 2610197401:18:001:0010 - перенесено в архівний шар державним кадастровим реєстратором.

За викладених обставин, суд дійшов висновку про те, що наявні в матеріалах справи докази в своїй сукупності свідчать про недоведеність заявлених позивачем вимог щодо стягнення з відповідача 450496,02грн. безпідставно збережених коштів у вигляді недоотриманої позивачем орендної плати.

Оскільки судом відмовлено у задоволенні основної позовної вимоги позивача, суд відмовляє у задоволенні 74356,54грн. інфляційних втрат та 21368,00грн. -3% річних як похідної вимоги.

Суд вважає за необхідне зазначити, що після ратифікації Верховною радою України Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, остання, відповідно до статті 9 Конституції України набула статусу частини національного законодавства.

З прийняттям у 2006 році Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», Конвенція та практика Суду застосовується судами України як джерело права.

Як зазначено у рішенні по справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010 року, заява № 4909/04, що суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об"єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані з залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведення експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпечення доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір у даній справі залишається за позивачем.

Відповідно до п. 2 ч.3 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов"язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином витрати на професійну правову допомогу у розмірі 9 900,00грн. залишити за позивачем.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України; ст.ст. 22, 83, 1166, 1212 Цивільного кодексу України; ст. 152 Земельного кодексу України; ст.ст. 73, 74, 86, 129, 183, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволені позову відмовити в повному обсязі.

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне рішення складено 20.12.2019.

Суддя Шкіндер П.А.