Постанова

Іменем України

18 грудня 2019 року

м. Київ

справа № 452/2387/18

провадження № 61-14691св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.

суддів: Воробйової І. А., Гулька Б. І., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Черняк Ю. В.,

учасники справи:

заявник (стягувач)- ОСОБА_1 ,

суб`єкт оскарження - державний виконавець Самбірського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Черкашин Тетяна Орестівна,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 09 липня 2019 року у складі колегії суддів: Курій Н. М., Крайник Н. П., Шеремети Н. О.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на бездіяльність державного виконавцяСамбірського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області (далі -- Самбірський МВ ДВС ГТУЮ) Черкашин Т. О.

Скарга мотивована тим, що у державного виконавця Самбірського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Черкашин Т. О. перебуває виконавче провадження ВП №53441293 з виконання виконавчого листа №452/2805/16-ц, виданого Самбірським міськрайонним судом 03 січня 2017 року про стягнення із ОСОБА_2 на її користь заборгованості за договором позики.

Ухвалою слідчого судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 11 грудня 2017 року задоволено клопотання слідчого слідчого відділу Самбірського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області Карпінець А. В. та надано дозвіл на передачу золотих виробів загальною масою 229,42 гр., що вилучені під час проведення обшуку у ОСОБА_2 Самбірському міськрайонному відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області для вжиття заходів, передбачених Законом України «Про виконавче провадження».

Відповідно до частини четвертої статті 13 Закону України «Про виконавче провадження» опис та арешт майна здійснюються не пізніш як на п`ятий робочий день з дня отримання інформації про його місцезнаходження.

Проте, упродовж більше як 8 місяців державний виконавець Черкашин Т. О. будь-яких заходів щодо вилучення вказаного майна, його опису та звернення на нього стягнення не вжила, мотивуючи тим, що слідчий повинен вказані золоті вироби передати до банківської установи.

Вважала таку бездіяльність державного виконавця з реалізації наданих повноважень зі здійснення заходів з примусового виконання рішення неправомірною, такою, що порушує її права, як стягувача, на своєчасне та в повному обсязі виконання рішення суду.

Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просила суд: визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Самбірського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Черкашин Т. О. у ВП № 53441293 з виконання виконавчого листа № 452/2805/16-ц, виданого Самбірським міськрайонним судом 03 січня 2017 року в частині невжиття заходів щодо вилучення, опису та арешту ювелірних виробів загальною масою 229,42 гр., щодо яких ухвалою слідчого судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 11 грудня 2017 року Самбірському відділу поліції Головного управління національної поліції (далі -- Самбірський ВП ГУ НП) у Львівській області надано дозвіл на передачу до Самбірського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області для вжиття заходів, передбачених Законом України «Про виконавче провадження»; зобов`язати державного виконавця Черкашин Т. О. провести у строки, визначені частиною четвертою статті 13 Закону України «Про виконавче провадження», вилучення та опис ювелірних виробів загальною масою 229,42 гр., щодо яких ухвалою слідчого судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 11 грудня 2017 року Самбірському ВП ГУ НП у Львівській області надано дозвіл на передачу до Самбірського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області для вжиття заходів, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», провести їх примусову реалізацію.

У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на постанову державного виконавця Самбірського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Черкашин Т. О. про повернення виконавчого документа.

Скарга мотивована тим, що державним виконавцем Самбірського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Черкашин Т. О. винесено постанову від 20 грудня 2018 року про повернення виконавчого документа стягувачу.

Підставою для прийняття вказаного рішення державним виконавцем зазначено пункти 2, 5 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження».

У мотивувальній частині постанови зазначено, що державним виконавцем вжито заходів щодо примусового виконання в ході яких у боржника майна, яке б підлягало опису, вилученню та примусовій реалізації не виявлено.

Вважає вказану постанову державного виконавця незаконною, оскільки у боржника є і інше майно, на яке може бути звернено стягнення. Державний виконавець Черкашин Т. О. будь-яких заходів щодо вилучення цього майна, його опису та звернення на нього стягнення не вжила.

Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просила суд: визнати неправомірною постанову від 20 грудня 2018 року державного виконавця Самбірського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Черкашин Т. О. про повернення виконавчого документа - виконавчого листа № 452/2805/16-ц, виданого Самбірським міськрайонним судом 03 січня 2017 року стягувачу; зобов`язати державного виконавця Самбірського МВ ДВС ГТУЮ у Львівській області Черкашин Т. О. усунути порушення (поновити порушене право заявника) шляхом поновлення (відновлення, відкриття) виконавчого провадження по виконанню виконавчого листа № 452/2805/16-ц, виданого Самбірським міськрайонним судом 03 січня 2017 року про стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованості за договором позики, а саме: 408 576 грн боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення та 9 096 грн 3 % річних у зв`язку з простроченням виконання грошових зобов`язань за період з 15 січня 2016 року по 01 листопада 2016 року, про стягнення із боржника на користь стягувана 571,2 грн судового збору.

Ухвалою Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 04 лютого 2019 року справи за вказаними скаргами об`єднано в одне провадження.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Ухвалою Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 06 березня 2019 року у складі судді Пташинського І. А. скарги ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано неправомірною (незаконною) постанову від 20 грудня 2018 року державного виконавця Самбірського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Черкашин Тетяни Орестівни у виконавчому провадженні (ВП №53441293) про повернення виконавчого документа - виконавчого листа №452/2805/16-ц, виданого 03 січня 2017 року Самбірським міськрайонним судом Львівської області, стягувачу.

Визнано неправомірною бездіяльність державного виконавця Самбірського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Черкашин Т. О. у виконавчому провадженні (ВП № 53441293) з примусового виконання виконавчого листа №452/2805/16-ц, виданого 03 січня 2017 року Самбірським міськрайонним судом Львівської області, у частині невжиття заходів щодо вилучення, опису та арешту ювелірних виробів загальною масою 229,42 гр., щодо яких ухвалою слідчого судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 11 грудня 2017 року надано дозвіл слідчому Самбірського відділу поліції Головного управління національної поліції у Львівській області на передачу Самбірському міськрайонному відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області для вжиття заходів, передбачених Законом України «Про виконавче провадження».

Зобов`язано державного виконавця Самбірського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області Черкашин Т. О. у виконавчому провадженні (ВП № 53441293) з примусового виконання виконавчого листа №452/2805/16-ц, виданого 03 січня 2017 року Самбірським міськрайонним судом Львівської області, вчинити всі необхідні дії, передбачені Законом України «Про виконавче провадження», по вилученню, опису та примусовій реалізації ювелірних виробів загальною масою 229,42 гр., щодо яких ухвалою слідчого судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 11 грудня 2017 року надано дозвіл слідчому Самбірського відділу поліції Головного управління національної поліції у Львівській області на передачу Самбірському міськрайонному відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області для вжиття заходів, передбачених Законом України «Про виконавче провадження».

У задоволенні решти вимог скарг відмовлено.

Судове рішення мотивоване тим, що станом на 22 серпня 2018 року (день звернення ОСОБА_1 до суду зі скаргою), державним виконавцем не вжито всіх необхідних заходів щодо примусового виконання рішення суду, тому слід визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця та зобов`язати вчинити певні дії.

Також, суд вважав, що постанова державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачу від 20 грудня 2018 року є незаконною, оскільки державному виконавцю було достовірно відомо про наявність майна у боржника.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Львівського апеляційного суду від 09 липня 2019 року апеляційну скаргу Самбірського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області задоволено.

Ухвалу Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 06 березня 2019 рок скасовано та ухвалено нове судове рішення про відмову у задоволенні скарг ОСОБА_1 .

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що з огляду на те, що ухвала слідчого судді, щодо невиконання якої подано скаргу ОСОБА_1 , винесена не на підставі ЦПК України, а в порядку, передбаченому КПК України, виконавче провадження з її примусового виконання відсутнє, а ОСОБА_1 не може у зв`язку із цим бути його учасником, суд першої інстанції дійшов невірного висновку про можливість розгляду поданої скарги за правилами цивільного судочинства.

Також, апеляційний суд вважав, що судом першої інстанції без достатніх на це підстав в основу для задоволення скарги покладено невжиття державним виконавцем заходів з примусового виконання ухвали слідчого судді від 11 грудня 2017 року, з урахуванням того, що таке майно (золоті вироби) за умови визнання їх речовими доказами у кримінальному провадженні, та накладення на них арешту згідно із положеннями КПК України, не можуть бути реалізовані в межах виконавчого провадження з виконання іншого судового рішення, адже доля речових доказів, вирішується на підставах КПК України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у серпні 2019 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржуване судове рішення апеляційного суду скасувати та залишити у силі ухвалу місцевого суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку про те, що її скарга не могла бути подана для розгляду за правилами цивільного судочинства та необхідність її розгляду за правилами КПК України. Вказує, що суд поверхнево розглянув справу, оскільки ухвалою слідчого суддів було вирішено передати майно боржника державному виконавцю, а скарга стосувалася саме відмови державного виконавця прийняти таке майно.

Вказує, що помилковими є й висновки апеляційного суду про те, що державним виконавцем вжиті всі заходи щодо виконання рішення суду, адже насправді у боржника наявне майно.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У вересні 2019 року начальник Самбірського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 , в якому вказує, що доводи скарги є необґрунтованими, оскільки державний виконавець діяв у межах наданих їй повноважень, тому вважає постанову апеляційного суду законною та обґрунтованою й просить залишити її без змін.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою судді Верховного Суду від 20 серпня 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 вересня 2019 року справу призначено до розгляду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 жовтня 2019 року справу передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 06 листопада 2019 року справу повернуто колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

У Самбірському МВ ДВС ГТУЮ перебувало на виконанні виконавче провадження ВП №53441293 з виконання виконавчого листа № 452/2805/16-ц, виданого Самбірським міськрайонним судом 03 січня 2017 року про стягнення із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованості за договором позики, а саме: 408 576 грн боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення та 9 096 грн 3 % річних у зв`язку з простроченням виконання грошових зобов`язань, а також про стягнення із боржника на користь стягувача 571,2 грн судового збору (постанова про відкриття виконавчого провадження від 20 лютого 2017 року).

У ході проведення дій щодо примусового виконання рішення державним виконавцем Самбірському МВ ДВС ГТУЮ Черкашин Т. О., серед іншої інформації, було отримано інформацію від 17 липня 2017 року від стягувача ОСОБА_1 про те, що у рамках кримінального провадження слідчим відділом Самбірського ВП ГУ НП у Львівській області було вилучено майно Бендер- ОСОБА_3 .

Із листа-відповіді від 31 липня 2017 року № 7993/66/16-2017 відомо, що Самбірським ВП ГУ НП у Львівській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 22015140000000081 від 08 травня 2015 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 190 КК України, і майно, яке вилучено у ОСОБА_2 , є речовим доказом і на нього накладено арешт.

04 квітня 2018 року державному виконавцю Черкашин Т. О. слідчим СВ Самбірського ВП ГУ НП у Львівській області Карпінець А. В. надіслано ухвалу слідчого судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області Казана І. С. від 11 лютого 2017 року № 452/1161/16-к з довідкою: «Судове рішення набрало законної сили, в апеляційному порядку не оскаржувалось, підлягає виконанню», якою клопотання слідчого задоволено, надано дозвіл на передачу золотих виробів загальною масою 229,42 грам, що вилучені 06 травня 2016 року під час проведення обшуку по місцю проживання ОСОБА_2 Самбірському МВ ДВС ГТУЮ у Львівській області для вжиття заходів, передбачених Законом України «Про виконавче провадження».

20 грудня 2018 року державним виконавцем Самбірського МВ ДВС ГТУЮ у Львівській області Черкашин Т. О. винесено постанову у виконавчому провадженні (ВП №53441293) про повернення виконавчого документа - виконавчого листа №452/2805/16-ц, виданого 03 січня 2017 року Самбірським міськрайонним судом Львівської області, стягувачу, яку листом від 20 грудня 2018 року скеровано на адресу стягувача та боржника.

Із вказаної постанови судами встановлено, що державним виконавцем вжито заходів щодо примусового виконання в ході яких у боржника майна, яке б підлягало опису, вилученню та примусовій реалізації не виявлено. Згідно з відповіддю Територіального сервісного центру 4644 регіонального сервісного центру МВС у Львівській області за боржником зареєстрований транспортний засіб, на який було накладено арешт та оголошено в розшук, однак станом на 20 грудня 2018 року транспортний засіб боржника не розшукано. Згідно з ухвал суду тимчасово обмежено право виїзду за межі України та оголошено розшук боржника ОСОБА_2 Актом державного виконавця встановлено, що за місцем реєстрації боржник зареєстрований, однак не проживає, згідно з відповіді головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України, ОСОБА_2 28 грудня 2016 року перетнув державний кордон та виїхав за межі України.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону судове рішення апеляційного суду не відповідає.

Відповідно до частини п`ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Принцип обов`язковості судових рішень конкретизовано у статті 18 ЦПК України: судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка є обов`язковою для застосування судами відповідно до частини четвертої статті 10 ЦПК України і Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Рішення ECHR у справі «Хорнсбі проти Греції» («Hornsby v. Greece») від 19 березня 1997 року (п. 40)). У Рішенні ECHR у справі «Войтенко проти України» («Voytenko v. Ukraine») від 29 червня 2004 року Європейський суд з прав людини нагадує свою практику, що неможливість для заявника домогтися виконання судового рішення, винесеного на його чи її користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, що викладене у першому реченні пункту першого статті 1 Протоколу № 1.

Виконання судового рішення є також сферою регулювання статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції.

Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи

Нормою статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» на державного виконавця покладено обов`язок вживати передбачених цим законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Встановивши, що повернувши виконавчий документ без виконання, державним виконавцем не здійснені всі дії для примусового виконання рішення суду, передбачені Законом України «Про виконавче провадження», суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив скаргу ОСОБА_5 в частині визнання неправомірними дії державного виконавця щодо прийняття відповідної постанови та її скасування.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні скарги, апеляційний суд виходив з того, що державний виконавець з метою виконання відповідного рішення суду здійснив усі заходи, передбачені Законом України «Про виконавче провадження», а наявність обставин, зазначених у пункті 5 частини першої статті 37 цього Закону, які також стали підставою для повернення виконавчого документа, як і дії державного виконавця щодо розшуку майна боржника, підтверджено копіями документів з виконавчого провадження, а протилежне скаржником не доведено, тому державним виконавцем правомірно винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу.

Крім того, апеляційний суд вважав, що з огляду на те, що ухвала слідчого судді, щодо невиконання якої подано скаргу ОСОБА_1 , винесена не на підставі ЦПК України, а в порядку, передбаченому КПК України, виконавче провадження з її примусового виконання відсутнє, а ОСОБА_1 не може у зв`язку із цим бути його учасником, суд першої інстанції дійшов невірного висновку про можливість розгляду поданої скарги за правилами цивільного судочинства.

Проте, з такими висновками апеляційного суду погодитися на можна, виходячи з наступного.

Згідно із частиною третьою статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, у разі необхідності примусово відкривати та опечатувати такі приміщення і сховища; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; у процесі виконання рішень за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі необхідності примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням поліцейських, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке за законом можливо звернути стягнення.

Відповідно до частини третьої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право:

1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону;

2) проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників;

3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну;

4) за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв`язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду;

5) безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх;

6) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку;

7) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей;

8) здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв`язку з виконавчим провадженням;

9) використовувати за згодою власника приміщення для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника за їхньою згодою для перевезення майна;

10) звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз`яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення;

11) приймати рішення про відстрочку та розстрочку виконання рішення (крім судових рішень), за наявності письмової заяви стягувача;

12) звертатися до суду з поданням про розшук дитини, про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання;

13) звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб;

14) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні.

У разі якщо боржник без поважних причин не з`явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу;

15) залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання;

16) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом;

17) застосовувати під час примусового виконання рішень фото- і кінозйомку, відеозапис;

18) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження;

19) у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів;

21) отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком;

22) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Проте, державним виконавцем не вчинялися усі, передбачені вказаними нормами права дії, спрямовані на неупереджене, ефективне, своєчасне виконання рішення суду в повному обсязі.

Суд першої інстанції правильно вказав, що державним виконавцем не здійснені всі дії для примусового виконання рішення, передбачені законом, зокрема, державним виконавцем Черкашин Т. О. не вжито всіх необхідних заходів щодо примусового виконання рішення суду в частині вилучення, опису та арешту ювелірних виробів загальною масою 229,42 грамів, що були вилучені 06 травня 2016 року під час проведення обшуку по місцю проживання ОСОБА_2 і щодо яких ухвалою слідчого судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 11 грудня 2017 року надано дозвіл слідчому Самбірського відділу поліції Головного управління національної поліції у Львівській області на передачу Самбірському міськрайонному відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Львівській області для вжиття заходів, передбачених Законом України «Про виконавче провадження».