open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
Справа № 807/291/18
Моніторити
Постанова /20.12.2019/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /19.12.2019/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /19.12.2019/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /16.07.2019/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /21.06.2019/ Касаційний адміністративний суд Постанова /27.05.2019/ Восьмий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /25.01.2019/ Восьмий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /25.01.2019/ Восьмий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /04.01.2019/ Восьмий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /26.12.2018/ Восьмий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /19.12.2018/ Восьмий апеляційний адміністративний суд Рішення /09.11.2018/ Закарпатський окружний адміністративний суд Закарпатський окружний адміністративний суд Ухвала суду /24.10.2018/ Закарпатський окружний адміністративний суд Закарпатський окружний адміністративний суд Ухвала суду /05.06.2018/ Закарпатський окружний адміністративний суд Закарпатський окружний адміністративний суд Ухвала суду /25.05.2018/ Закарпатський окружний адміністративний суд Закарпатський окружний адміністративний суд Ухвала суду /04.05.2018/ Закарпатський окружний адміністративний суд Закарпатський окружний адміністративний суд Ухвала суду /06.04.2018/ Закарпатський окружний адміністративний суд Закарпатський окружний адміністративний суд Ухвала суду /05.04.2018/ Закарпатський окружний адміністративний суд Закарпатський окружний адміністративний суд
Це рішення містить правові висновки
Це рішення містить правові висновки
emblem
Це рішення містить правові висновки Справа № 807/291/18
Вирок /23.01.2018/ Верховний Суд Постанова /20.12.2019/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /19.12.2019/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /19.12.2019/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /16.07.2019/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /21.06.2019/ Касаційний адміністративний суд Постанова /27.05.2019/ Восьмий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /25.01.2019/ Восьмий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /25.01.2019/ Восьмий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /04.01.2019/ Восьмий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /26.12.2018/ Восьмий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /19.12.2018/ Восьмий апеляційний адміністративний суд Рішення /09.11.2018/ Закарпатський окружний адміністративний суд Закарпатський окружний адміністративний суд Ухвала суду /24.10.2018/ Закарпатський окружний адміністративний суд Закарпатський окружний адміністративний суд Ухвала суду /05.06.2018/ Закарпатський окружний адміністративний суд Закарпатський окружний адміністративний суд Ухвала суду /25.05.2018/ Закарпатський окружний адміністративний суд Закарпатський окружний адміністративний суд Ухвала суду /04.05.2018/ Закарпатський окружний адміністративний суд Закарпатський окружний адміністративний суд Ухвала суду /06.04.2018/ Закарпатський окружний адміністративний суд Закарпатський окружний адміністративний суд Ухвала суду /05.04.2018/ Закарпатський окружний адміністративний суд Закарпатський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 грудня 2019 року

Київ

справа №807/291/18

адміністративне провадження №К/9901/16769/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Мельник-Томенко Ж. М.,

суддів Жука А. В., Мартинюк Н. М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Закарпатської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , про визнання протиправним та скасування рішення, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 09.11.2018 (суддя Калинич Я. М.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.05.2019 (колегія суддів у складі: Запотічного І. І., Довгої О. І., Бруновської Н. В.),

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

У квітні 2018 позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (далі - відповідач, ВКДКА), де третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Закарпатської області (далі - КДКА Закарпатської області) та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 , про визнання протиправним та скасування рішення ВКДКА від 28.02.2018 № ІІ-018/2018.

Позов мотивовано тим, що до повноважень відповідача не належить прийняття рішення про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката. Одночасно вказує на порушення процедури розгляду скарги, що полягала, зокрема, в тому, що скаржник ОСОБА_2 в порушення вимог пункту 36.5 Положення про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката не додала копію скарги та доданих письмових матеріалів для вручення іншій стороні, що призвело до позбавлення права позивача на подання заперечення проти такої. Відповідач, в свою чергу, повинен був повернути таку скаржникові, натомість прийняв її до розгляду, що суперечить вищезазначеному Положенню. Крім того, зазначає, що члени комісії не витребували з суду технічний запис судового засідання та, відповідно, не досліджували його. Вказує на те, що в оскаржуваному рішенні не вказано які саме дії позивача відповідач вважає такими, що мають ознаки проступку, не зазначено які саме дії чи висловлювання принизили честь і гідність скаржника. На переконання позивача, оскаржуване рішення підриває його авторитет як адвоката, його репутацію серед колег та прокурорів, клієнтів та громадян міста Ужгороду в цілому та зачіпає інтереси позивача на збереження адвокатської репутації.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Закарпатський окружний адміністративний суд рішенням від 09.11.2018 адміністративний позов задовольнив частково: визнав протиправним та скасував пункт 3 рішення ВКДКА від 28.02.2018 № ІІ-018/2018 в частині порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 ; визнав протиправним та скасував пункт 4 рішення ВКДКА від 28.02.2018 № ІІ-018/2018 в частині направлення матеріалів дисциплінарної справи до КДКА Закарпатської області на стадію розгляду дисциплінарної справи; зобов`язав ВКДКА повторно розглянути скаргу ОСОБА_2 на рішення дисциплінарної палати КДКА Закарпатської області від 17.11.2017 у порядку, передбаченому діючим законодавством та Регламентом ВКДКА, затвердженим рішенням Ради адвокатів України 4-5 липня 2014 року № 78. В задоволенні решти позовних вимог відмовив. Стягнув з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача судові витрати по справі у розмірі 352,40 грн.

Судове рішення першої інстанції мотивовано тим, що лише Дисциплінарна палата КДКА вирішує питання щодо порушення або відмови в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката. Таке рішення КДКА приймається за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки. Суд наголосив, що стаття 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», як і жодна інша стаття вказаного Закону, не наділяє ВКДКА правом розглядати або переглядати дисциплінарну справу. Законодавець імперативною нормою (частина третя статті 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») обумовив суб`єкта (КДКА), на котрого покладено обов`язок розгляду дисциплінарного провадження стосовно адвоката, а тому суд дійшов висновку, що скасовуючи рішення дисциплінарної палати КДКА Закарпатської області, ВКДКА діяла в межах наданих їй повноважень. Однак, суд дійшов висновку, що приймаючи рішення про порушення дисциплінарної справи проти адвоката ОСОБА_1 відповідач порушив статті 33 та 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Також під час розгляду справи суд першої інстанції не знайшов підтвердження доводів позивача про невитребовування членами комісії з суду технічного запису судового засідання, в якому виступав позивач, а тому не прослуховували його, оскільки як встановлено судом, ВКДКА витребувала від КДКА Закарпатської області засвідчену належним чином копію матеріалів дисциплінарного провадження відносно адвоката ОСОБА_1 , за скаргою ОСОБА_2 . У зв`язку з чим, дійшов висновку, що рішення ВКДКА від 28.02.2018 № ІІ-018/2018 належить до часткового скасування, а саме в частинах щодо ухвалення нового рішення, яким порушено дисциплінарну справу відносно адвоката ОСОБА_1 та направлення матеріалів дисциплінарної справи до КДКА Закарпатської області на стадію розгляду дисциплінарної справи. Крім того, суд першої інстанції для належного способу захисту, необхідного для поновлення прав позивача, вийшов за межі позовних вимог та зобов`язав ВКДКА повторно розглянути скаргу ОСОБА_2 на рішення Дисциплінарної палати КДКА Закарпатської області від 17.11.2017 у відповідності до норм чинного законодавства та Регламенту ВКДКА, затвердженого рішенням Ради адвокатів України 4-5 липня 2014 року № 78.

Восьмий апеляційний адміністративний суд постановою від 27.05.2019 рішення суду першої інстанції скасував та прийняв нове, яким в задоволенні позову відмовив. Стягнув з позивача на користь відповідача 1057,20 грн судових витрат.

Судове рішення апеляційної інстанції мотивовано тим, що ВКДКА за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність КДКА має право скасувати рішення КДКА та ухвалити нове рішення, з урахуванням стадії дисциплінарного провадження. Сам факт порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката жодним чином не встановлює в його діянні факту вчинення ним дисциплінарного проступку. При цьому, оскаржуване позивачем рішення про порушення дисциплінарної справи містить лише попередні висновки щодо наявності в діях ОСОБА_1 ознак дисциплінарного проступку та не встановлює факт вчинення позивачем конкретного дисциплінарного проступку. Разом з тим, порушення дисциплінарної справи свідчить лише про те, що у процесі перевірки виявлені ознаки дисциплінарного проступку, які потребують більш детального дослідження на предмет їх підтвердження або ж спростування. Крім того, суд апеляційної інстанції встановив, що ВКДКА досліджувала технічний запис судового засідання апеляційного суду Закарпатської області у кримінальному провадженні, яке відбулось 20.04.2017, і який було долучено до скарги ОСОБА_2 Також, судом встановлено, що ОСОБА_2 до ВКДКА подану скаргу саме на рішення КДКА Закарпатської області від 17.11.2017 відносно ОСОБА_1 та її зміст відповідає нормам підпункту 6 пункту 36.2 статті 36 Положення Про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність. Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскаржуване рішення прийнято відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.05.2019 скасувати, рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 09.11.2018 скасувати в частині відмови в задоволенні позову та в частині зобов`язання відповідача повторно розглянути скаргу ОСОБА_2 та прийняти в цій частині нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

В обґрунтування вимог касаційної скарги вказує на те, що рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову та виходу за межі позовних вимог в інтересах третьої особи на стороні відповідача не мотивоване. Вважає, що суд апеляційної інстанції необґрунтовано відмовив у відкладенні розгляду справи; безпідставно встановив повноваження відповідача порушувати дисциплінарну справу щодо нього; незаконно встановив, що відповідач досліджував технічний запис судового засідання під час розгляду скарги; помилково встановив, що ОСОБА_2 у скарзі просила відповідача скасувати рішення КДКА Закарпатської області про відмову в порушенні дисциплінарної справи щодо позивача. Крім того, скаржник просить врахувати висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 816/1190/16.

Позиція інших учасників справи

Відповідач у відзиві на касаційну скаргу зазначає, що рішення суду апеляційної інстанції є законним і обґрунтованим, прийнятим з додержанням норм матеріального та процесуального права, вважає, що відсутні будь-які правові підстави для задоволення касаційної скарги позивача.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 у відзиві на касаційну скаргу позивача просить залишити її без задоволення.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача КДКА Закарпатської області заяву про приєднання до касаційної скарги або відзиву на неї не надала.

Рух касаційної скарги

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 16.07.2019 відкрив касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 09.11.2018 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.05.2019.

Ухвалою від 19.12.2019 Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду зазначену адміністративну справу призначив до розгляду у попередньому судовому засіданні.

Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ОСОБА_1 здійснює адвокатську діяльність на підставі свідоцтва № 021/592, виданого згідно з рішенням Закарпатської обласної КДКА від 30.11.2007 № 194/97.

29.06.2017 до КДКА Закарпатської області надійшла скарга ОСОБА_2 вх. № 45/17 на неналежну поведінку адвоката ОСОБА_1 та порушення ним правил адвокатської етики, в якій зазначено, що адвокат ОСОБА_1 порушив Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та Правила адвокатської етики, відповідно до яких адвокат не повинен повідомляти сторонам та іншим учасникам судового провадження свідомо неправдиву інформацію стосовно фактичних обставин справи, суті закону, обсягу прав та обов`язків сторін, або іншим чином намагатися схилити їх до зміни їх позиції, свідчень, здійснення інших дій, в яких зацікавлений його клієнт, а у відносинах з іншими учасниками судового провадження адвокат повинен бути стриманим і коректним; реагувати на неправдиві дії або вислови цих осіб у формах, передбачених законом, зокрема у формі заяв, клопотань, скарг тощо; при допиті підсудних, потерпілих, сторін у цивільному процесі, свідків та інших осіб бути тактовним.

Рішенням Дисциплінарної палати КДКА Закарпатської області від 17.11.2017 відмовлено в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю в його діях дисциплінарного проступку.

Не погоджуючись з вказаним рішенням ОСОБА_2 подала скаргу на рішення Дисциплінарної палати КДКА Закарпатської області від 17.11.2017 про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 .

Рішенням ВКДКА від 28.02.2018 № ІІ-018/2018 скаргу ОСОБА_2 задоволено частково, скасовано рішення Дисциплінарної палати КДКА Закарпатської області від 17.11.2017 про відмову в порушені дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 та ухвалено нове, яким порушено дисциплінарну справу відносно адвоката ОСОБА_1 та направлено матеріали дисциплінарної справи до КДКА Закарпатської області на стадію розгляду дисциплінарної справи. Висновок ВКДКА обґрунтований тим, що дисциплінарна палата КДКА Закарпатської області, не дослідивши в повному обсязі докази, дійшла передчасного висновку щодо відсутності в діях адвоката складу дисциплінарного проступку.

Не погодившись з рішенням ВКДКА від 28.02.2018 № ІІ-018/2018, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Релевантні джерела права й акти їх застосування

За правилами частини третьої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Приписами частини першої статті 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною другою статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною першою статті 4 Закону України від 05.07.2012 № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 21 цього Закону, під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний: дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики.

Частиною першою статті 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

Відповідно до статті 37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.

Процедуру здійснення дисциплінарного провадження на кожній із вказаних вище стадій врегульовано статтями 38, 39,40 і 41 цього Закону.

Абзацом першим частини другої статті 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що член дисциплінарної палати КДКА за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.

Відповідно до частини першої статті 39 цього ж Закону за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата КДКА більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.

До повноважень КДКА, зокрема, належить здійснення дисциплінарного провадження стосовно адвокатів (пункт 4 частини п`ятої статті 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Згідно з частиною п`ятою статті 52 вказаного Закону ВКДКА за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність КДКА має право: 1) залишити скаргу без задоволення, а рішення КДКА без змін; 2) змінити рішення КДКА; 3) скасувати рішення КДКА та ухвалити нове рішення; 4) направити справу для нового розгляду до відповідної КДКА та зобов`язати КДКА вчинити певні дії.

Згідно абзацу 2 пункту 2 розділу 6 Положення про ВКДКА (яке є її установчим документом), затвердженого рішенням звітно-виборного з`їзду адвокатів України від 09.06.2017 (далі - «Положення»), ухвалення нового рішення ВКДКА передбачає прийняття ВКДКА рішень, які має право відповідно до законодавства приймати КДКА регіону з урахуванням стадії дисциплінарного провадження.

Пунктом 3.37. Регламенту ВКДКА № 78, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 4-5 липня 2014 року (далі - Регламент) визначено, що скарга на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури реєструється у ВКДКА та у розумний строк передається члену ВКДКА, із урахуванням пропорційності навантаження на членів комісії та їх спеціалізації, для вивчення, перевірки і підготовки матеріалів до засідання ВКДКА. Член ВКДКА, якому доручено проведення перевірки відомостей, викладених у зверненні або скарзі, у разі, якщо такі відомості містяться у судовому рішенні, перевіряє наявність відповідного рішення у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Пунктами 3.39.-3.43. Регламенту передбачено, що ВКДКА протягом десяти днів із дня отримання скарги витребовує матеріали дисциплінарної (кваліфікаційної) справи у відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури зобов`язана не пізніше десяти календарних днів з дня отримання листа ВКДКА про витребування зазначених матеріалів направити їх до ВКДКА. ВКДКА забезпечує розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури протягом тридцяти днів з дня одержання матеріалів дисциплінарної (кваліфікаційної) справи, шляхом доручення скарги і матеріалів дисциплінарної справи члену ВКДКА та включення їх до переліку питань порядку денного наступного засідання ВКДКА. У разі необхідності, ВКДКА має право об`єднати в одне провадження скарги, подані в межах одного дисциплінарного провадження, в тому числі скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури, про що зазначається в протоколі засідання ВКДКА. Розгляд скарги починається доповіддю члена ВКДКА, якому доручено її попереднє вивчення, перевірка та підготовка. Члени ВКДКА мають право ставити питання доповідачу. Після доповіді члена ВКДКА заслуховуються інші учасники засідання, вивчаються матеріали справи та додатково надані документи. У разі необхідності, ВКДКА може створити комісію для додаткової перевірки обставин справи і перенести слухання скарги на інше засідання. За наслідками розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ВКДКА має право: залишити скаргу без задоволення, а рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без змін; змінити рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури; скасувати рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та ухвалити нове рішення; направити справу для нового розгляду до відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та зобов`язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури вчинити певні дії.

Відповідно до підпункту 6 пункту 36.2 статті 36 Положення «Про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність» в скарзі мають бути зазначені вимоги скаржника.

Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи

Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перегляд судових рішень здійснюється в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевірка правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права - на підставі встановлених фактичних обставин справи (частина перша статті 341 КАС України).

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).

Перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Верховного Суду приходить до таких висновків.

Відмовляючи у задоволенні позову, апеляційний суд зробив висновок про правомірність оскаржуваного рішення від 28.02.2018. Такий висновок обґрунтований тим, що відповідач наділений повноваженнями скасовувати рішення КДКА та ухвалювати нове з урахуванням стадії дисциплінарного провадження, зокрема, і рішення про порушення дисциплінарної справи.

Верховний Суд уважає такі висновки суду апеляційної інстанції правильними.

Так, повноваження ВКДКА на скасування рішення регіональної КДКА і прийняття нового рішення направлено на виправлення помилок, які могла припуститися регіональна КДКА під час прийняття рішення, на яке подано скаргу. Обмеження повноважень ВКДКА як органу вищої інстанції лише скасуванням такого рішення суперечить меті, з якою таке повноваження надано законодавцем.

Підтвердженням цього є також норми абзацу другого пункту 2 Розділу 6 Положення, які були прийняті на виконання норм статті 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

З комплексного аналізу вказаної норми Положення, а також статті 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» випливає, що ВКДКА, ухвалюючи нове рішення за наслідками розгляду скарги на рішення регіональної КДКА, має право приймати ті ж рішення, що й регіональна КДКА з урахуванням стадії дисциплінарного провадження.

Водночас Верховний Суд у постанові від 30.05.2018 в справі № 816/1190/16 (касаційне провадження № К/9901/10479/18), яку скаржник просить врахувати при розгляді даної справи, при застосуванні статей 33, 37-39, 50, 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» висловив іншу правову позицію. Так, Верховний Суд зазначив, що лише дисциплінарна палата КДКА вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката. Таке рішення КДКА приймає за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки. Висловлюючись щодо повноважень ВКДКА, Верховний Суд зробив висновки про те, що скасування рішення регіональної КДКА відповідає повноваженням ВКДКА. Однак, прийняття рішення про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката є перевищенням повноважень ВКДКА, наданих їй Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Наразі ж Верховний Суд у постанові від 17.12.2019 в справі № 0740/807/18 (касаційне провадження № К/9901/12264/19) відійшов від такої позиції застосування вказаних норм Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Це зумовлено тим, що цей Закон містить чітку норму, зокрема пункт 3 частини п`ятої статті 52, яка прямо передбачає повноваження ВКДКА разом зі скасуванням рішення регіональної КДКА приймати нове рішення. Також норми абзацу другого пункту 2 розділу 6 Положення, прийнятого на виконання Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», також прямо передбачають право ВКДКА приймати такі рішення, які відповідно до чинного законодавства має право приймати регіональна КДКА.

Тобто тлумачення пункту 3 частини п`ятої статті 52 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» має здійснюватися з огляду на повноваження ВКДКА приймати нове рішення з метою усунення порушень і помилок, допущених регіональною КДКА. Інше застосування вказаної норми суперечило б її меті.

З огляду на викладене, Верховний Суд відхиляє доводи скаржника про те, що ВКДКА не наділена повноваженнями щодо порушення дисциплінарної справи відносно адвоката.

Верховний Суд також відхиляє доводи скаржника про те, що ОСОБА_2 у скарзі не просила відповідача скасувати рішення КДКА Закарпатської області про відмову в порушенні дисциплінарної справи щодо позивача від 17.11.2017. Щодо цих доводів суд апеляційної інстанції у своїй постанові правильно встановив, що відповідно до скарги останньої до ВКДКА від 15.12.2017 вх. № 9500, нею подану скаргу саме на рішення КДКА від 17.11.2017 відносно ОСОБА_1 . Крім того, скарга містить вимоги скаржника, що відповідає нормам підпункту 6 пункту 36.2 статті 36 Положення «Про порядок прийняття та розгляду скарг щодо неналежної поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність».

Також Верховний Суд вважає необґрунтованими доводи скаржника про те, що суд апеляційної інстанції незаконно встановив, що відповідач досліджував технічний запис судового засідання під час розгляду скарги, оскільки як правильно встановлено судом апеляційної інстанції та відповідно до спірного рішення відповідача від 28.02.2018 № ІІ-018/2018 та витягу з протоколу № 70 засідання ВКДКА від 28.02.2018, комісія досліджувала технічний запис судового засідання апеляційного суду Закарпатської області у кримінальному провадженні, яке відбулось 20.04.2017, і який було долучено до скарги ОСОБА_2 .

Щодо посилання скаржника на те, що суди попередніх інстанцій також не досліджували такий технічний звукозапис, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

У свою чергу, згідно з положеннями частин першої та другої статті 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За встановлених обставин колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції, що з матеріалів справи, а саме: рішення від 28.02.2018 № ІІ-018/2018 та витягу з протоколу № 70 засідання ВКДКА від 28.02.2018 встановлено, що комісія досліджувала технічний запис судового засідання апеляційного суду Закарпатської області у кримінальному провадженні, яке відбулось 20.04.2017. При цьому, суд правильно зазначив, що оскаржуване позивачем рішення про порушення дисциплінарної справи містить лише попередні висновки щодо наявності в діях позивача ознак дисциплінарного проступку та не встановлює факт вчинення позивачем конкретного дисциплінарного проступку. Разом з тим, порушення дисциплінарної справи свідчить лише про те, що у процесі перевірки виявлені ознаки дисциплінарного проступку, які потребують більш детального дослідження на предмет їх підтвердження або ж спростування.

Стосовно доводів скаржника про те, що в оскаржуваному рішенні не вказано, які саме дії позивача відповідач вважає такими, що мають ознаки дисциплінарного проступку, то й їх Верховний Суд вважає необґрунтованими, оскільки ВКДКА у рішенні від 28.02.2018 вказала на ознаки порушення правил адвокатської етики через висловлювання та заяви позивача під час судового засідання 20.04.2017 у кримінальному провадженні, які необхідно перевірити шляхом дослідження відповідних доказів.

Доводи скаржника щодо ненадання до суду належним чином засвідченої довіреності представника відповідача, колегія суддів відхиляє, оскільки відповідно до матеріалів справи, надані відповідачем до суду першої та апеляційної інстанцій копії довіреностей (а.с. 140 том 1, а.с. 85 том 2) належним чином засвідчені, а саме: містять напис про її засвідчення «З оригіналом згідно», особистий підпис особи, яка засвідчує копію та назву її посади. Напис про засвідчення копії скріплений відбитком печатки ВКДКА, на лицьовому боці у верхньому правому куті документа стоїть відмітка «Копія».

Посилання скаржника на те, що його справу вирішено неповноважним складом суду, колегія суддів вважає безпідставними та такими, що не гуртуються на припасах чинного законодавства України та не підтверджуються належними і допустимими доказами у справі. Положенням про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженим рішенням Ради суддів України 26.11.2010 № 30, не передбачено приєднання до матеріалів справи розпорядження керівника апарату суду (секретаріату) про призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи. Відповідно до пункту 15 розділу 10 цього Положення до матеріалів справи додається роздрукований та підписаний з протоколу витяг, що містить відповідні до типу протоколу відомості. Наявний в матеріалах справи витяг з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи № 807/291/18 між суддями містить всі відповідні до цього типу протоколу відомості.

Посилання скаржника на те, що суд апеляційної інстанції необґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання про відкладення розгляду справу, колегія суддів відхиляє, оскільки провадження у даній справі здійснювалося у суді апеляційної інстанції з 19.12.2018 по 27.05.2019. Тобто у позивача було більш ніж достатньо часу для реалізації своїх процесуальних прав у суді апеляційної інстанції. Крім того, відповідно до матеріалів справи, судові засідання суду апеляційної інстанції 28.01.2019 та 15.04.2019 були відкладені за клопотанням позивача. 27.05.2019 позивачем також було заявлено клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із перебуванням його у відпустці з 25.05.2019 по 24.06.2019, проте суд апеляційної інстанції відхилив таке, оскільки будь-яких доказів в його обґрунтування позивач суду не надав.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» зробив висновок про те, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.

У справі «Сілін проти України» Європейський суд з прав людини з огляду на затримки, що мали місце під час провадження у суді першої інстанції, та обставини справи в цілому, вважав, що тривалість цієї справи була надмірною та порушувала вимогу «розумного строку», а отже, мало місце порушення пункту 1 статті 6 Конвенції. Разом з тим Європейський суд з прав людини наголосив також на тому, що відповідно до українського законодавства суди мали повноваження застосувати до сторін, які сприяють безпідставному затягуванню провадження, адміністративні та кримінальні санкції.

У контексті оцінки доводів касаційної скарги Верховний Суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Отже, за викладеної правової позиції щодо права ВКДКА приймати рішення про порушення дисциплінарного провадження у разі скасування рішення регіональної КДКА про відмову в порушенні дисциплінарної справи, а також щодо інших доводів скаржника, Верховний Суд прийшов до висновку, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції і зводяться до переоцінки встановлених судом обставин справи.

За такого правового регулювання та обставин справи суд касаційної інстанції погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Оцінюючи доводи касаційної скарги, Верховний Суд виходить з того, що судом апеляційної інстанції надано належну правову оцінку доводам, наведеним сторонами під час судового розгляду справи. Жодних нових доводів, які б доводили порушення норм матеріального або процесуального права при винесенні оскаржуваного судового рішення, у касаційній скарзі не зазначено.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги залишає судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищенаведене, відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін, оскільки судом не було допущено неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права.

З огляду на викладене, висновки суду апеляційної інстанції є правильними, обґрунтованими, підстави для скасування судового рішення відсутні.

Висновки щодо розподілу судових витрат

Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки Верховний Суд не змінює судові рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.05.2019 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не оскаржується.

...........................

...........................

...........................

Ж.М. Мельник-Томенко

А.В. Жук ,

Н.М. Мартинюк

Судді Верховного Суду

Джерело: ЄДРСР 86504844
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку