РІШЕННЯ

Іменем України

18 грудня 2019 року

Київ

справа №9901/419/19

адміністративне провадження №П/9901/419/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Уханенка С.А.,

суддів: Бевзенка В.М., Кашпур О.В., Радишевської О.Р., Смоковича М.І.,

за участю:

секретаря судового засідання - Семопядного О.В.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника відповідача - Поліщука В.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні як суд першої інстанції адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Третьої кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів про визнання протиправним і скасування рішення,

УСТАНОВИВ:

У серпні 2019 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до Верховного Суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (далі - Комісія) від 19.06.2019 №190дп-19 в дисциплінарному провадженні №11/2/4-53дс-13дп-19.

На обґрунтування позову зазначив, що його неправомірно притягнуто до дисциплінарної відповідальності за неналежне виконання службових обов?язків у частині здійснення контролю за зберіганням речових доказів і тимчасово вилученого майна. Позицію позивач аргументував таким:

- усупереч вимогам статті 46 Закону України "Про прокуратуру" Комісія безпосередньо не досліджувала докази, що стосувалися предмета перевірки, а використала матеріали службового розслідування, яке проводилося працівниками Прокуратури Київської області;

- службове розслідування проведено з порушенням норм Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах прокуратури, затвердженої наказом Генеральної прокуратури України від 06.12.2017 №343, а саме: призначено не стосовно конкретно визначеного прокурора, а за фактами можливих протиправних дій невизначеного кола працівників органів прокуратури Київської області; про його початок, завершення і результати позивача не повідомлено; документи, які містяться в матеріалах службового розслідування, здобуто незаконним шляхом;

- ні комісією з проведення службового розслідування, ні відповідачем не ставилося питання про відповідальність безпосередніх виконавців - осіб, на яких покладався обов?язок зберігання і обліку тимчасово вилученого майна і речових доказів, ураховуючи, що з серпня 2017 року позивач утратив статус керівника органу досудового розслідування, у розумінні статті 39 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), і не виконував обов?язки, визначені в пункті 16 Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов`язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.11.2012 №1104 (далі - Порядок зберігання речових доказів);

- фактичні обставини, що складають подію дисциплінарного проступку, частково збігаються із фактичними даними, які підлягають доказуванню в межах кримінального провадження, однак на час притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності жодним судом не оцінювалися на предмет належності, допустимості і достовірності в сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні;

- Комісією порушено граничні строки застосування дисциплінарного стягнення з моменту виявлення і вчинення проступку.

Комісія проти позову заперечила з таких підстав:

- вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку підтверджується не лише матеріалами службового розслідування, але і Положенням про слідче управління прокуратури Київської області, затвердженим наказом Прокуратури Київської області від 28.11.2016 №206, поясненнями прокурорів ОСОБА_1 і ОСОБА_2 та іншими доказами, отриманими Комісією, або разом із дисциплінарною скаргою, або в порядку, визначеному частиною шостою статті 46 Закону України "Про прокуратуру";

- з 2017 року і по теперішній час керівництво слідчого підрозділу (начальник управління) Прокуратури Київської області виконувало та виконує функцію керівника органу досудового розслідування, що підтверджується відповідною функцією в ЄРДР;

- позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності не за дії (порушення), учинені іншими особами, відповідальними за зберігання і облік тимчасово вилученого майна та речових доказів, а за неналежне виконання своїх службових обов?язків і систематичне (два і більше разів протягом одного року) грубе порушення правил прокурорської етики як начальником управління з розслідування кримінальних проваджень і процесуального керівництва Прокуратури Київської області;

- матеріали, зібрані під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №42017000000002376, надійшли до Комісії разом із додатками до дисциплінарної скарги з Прокуратури Київської області, тому таємниця досудового розслідування на момент подання скарги вже була розголошена і у Комісії не було необхідності в отриманні додаткового дозволу на розголошення відомостей досудового розслідування;

- рішення про накладення на позивача дисциплінарного стягнення прийнято в межах річного строку з дня вчинення ним проступку, який мав триваючий характер.

Ухвалою Верховного Суду від 10 грудня 2019 року допущено заміну відповідача Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів на Третю кадрову комісію з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів, на яку покладено відповідні функції та повноваження щодо здійснення дисциплінарних проваджень відносно прокурорів згідно з положеннями Закону України від 19.09.2019 №113-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури".

У судовому засіданні позивач підтримав доводи позовної заяви, представник відповідача просив залишити позов без задоволення.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, Суд встановив таке.

11 січня 2019 року до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів надійшла дисциплінарна скарга прокурора Київської області Киричука М.Ю. про вчинення начальником управління з розслідування кримінальних проваджень і процесуального керівництва Прокуратури Київської області ОСОБА_1 дисциплінарного проступку.

Рішенням члена Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів ОСОБА_4 від 14.01.2019 відкрито дисциплінарне провадження №11/2/4-53дс-13дп-19, а 11.03.2019 - складено висновок про відсутність у діях ОСОБА_1 ознак дисциплінарного проступку.

Розглянувши висновок про відсутність дисциплінарного проступку в діях позивача, Комісія на засіданні ухвалила рішення від 19.06.2019 №190дп-19 про накладення на ОСОБА_1 прокурора другого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, що поширює свою діяльність на Київську область, - дисциплінарного стягнення у вигляді заборони строком на шість місяців на переведення до органу прокуратури вищого рівня чи на призначення на вищу посаду в органі прокуратури, у якому прокурор обіймає посаду.

Наказом виконувача обов?язків прокурора Київської області від 03.07.2019 №2дк до позивача застосовано дисциплінарне стягнення, визначене в рішенні Комісії від 19.06.2019 №190дп-19.

Підставою для подання прокурором Київської області дисциплінарної скарги та прийняття Комісією оскаржуваного рішення стали такі обставини.

Наказом прокурора Київської області від 10.10.2018 №190 призначено службове розслідування за інформацією Генеральної інспекції Генеральної прокуратури України про повідомлення про підозру колишньому працівнику органів прокуратури Київської області ОСОБА_5 із метою виявлення та усунення причин і умов, що сприяли вчиненню неправомірних дій останнім, усунення їх наслідків.

За результатами службового розслідування, проведеного комісією у складі працівників Прокуратури Київської області, складено висновок, який 04.12.2018 затверджено прокурором області.

Службовим розслідуванням, зокрема встановлено, що Генеральною інспекцією Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42017000000002376 від 21.07.2017 за підозрою колишнього працівника органів прокуратури Київської області ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 191 Кримінального кодексу України (привласнення чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем).

Так, ОСОБА_5 - заступник начальника другого слідчого відділу слідчого управління прокуратури Київської області - був визначений старшим групи слідчих у кримінальному провадженні №42017110000000085 від 08.02.2017 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України.

Досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №42017110000000085 встановлено, що старший державний інспектор Відділу митного оформлення № 6 митного поста "Бориспіль-аеропорт" Київської митниці ДФС ОСОБА_6 придбав мобільний телефон марки "Apple iPhone 6 24K Gold Edition" у магазині безмитної торгівлі "Duty Free", який належав ПП "Паво Груп", та передав його ОСОБА_7 без здійснення митного оформлення, маючи на меті одержати для себе неправомірну вигоду в сумі 350 Євро за вказані послуги.

Під час учинення злочину ОСОБА_6 було затримано, а мобільний телефон вилучено у свідка ОСОБА_8 , поміщено в пакет сірого кольору, опечатано та передано на зберігання заступнику начальника другого слідчого відділу слідчого управління Прокуратури Київської області ОСОБА_5

У подальшому у ОСОБА_5 виник злочинний умисел на привласнення вказаного мобільного телефона, з метою реалізації якого останній, зловживаючи своїм службовим становищем як слідчого у кримінальному провадженні №42017110000000085, маючи вільний доступ до оглянутого мобільного телефону, який перебував у нього на зберіганні, обладнав мобільний телефон власною сімкарткою та у період з 14.04.2017 по 28.05.2017 здійснив 4977 сеансів зв?язку. У невстановлений досудовим розслідуванням спосіб 28.05.2017 мобільний телефон вибув із протиправного володіння ОСОБА_5 , а 31.05.2017 був проданий ОСОБА_9 ОСОБА_10 за кошти в сумі еквівалентній 500 доларів США.

З?ясовуючи причини і умови, що сприяли вчиненню ОСОБА_5 неправомірних дій, комісією встановлено, що на момент учинення останнім злочину відповідно до наказу прокурора Київської області від 26.07.2016 №129 відповідальним за зберігання речових доказів в обладнаному приміщенні Прокуратури Київської області призначено старшого слідчого першого слідчого відділу слідчого управління Прокуратури області ОСОБА_11

У поясненнях ОСОБА_11 повідомив, що вів книгу обліку речових доказів, які вилучали або отримували слідчі та прокурори Прокуратури Київської області. Чи надходили речові докази у кримінальному провадженні №42017110000000085 він не пам?ятає. Після того, як до нього надходили речові докази, він перевіряв документи, на підставі яких вони вилучались (протоколи огляду, обшуку, ухвали суду тощо), цілісність упакування таких предметів, робив відповідні записи у книзі обліку та розміщав їх до обладнаного приміщення - камери зберігання речових доказів Прокуратури Київської області.

Як пояснив ОСОБА_11 , керівництвом слідчого підрозділу, зокрема ОСОБА_1 здійснювалися перевірки щодо зберігання речових доказів. Так, у 2017 році прокурор області разом із ОСОБА_1 та начальником слідчого підрозділу здійснювали вибіркову перевірку обладнаного приміщення, для цього вони заходили до приміщення та вибірково звіряли дані з книги обліку із наявними у приміщенні речовими доказами. За результатами цих перевірок розбіжностей не виявлено. Коли останній раз були перевірки він не пам?ятає та чи складались якісь документи за їх результатами йому не відомо.

Відповідно до наказу прокурора Київської області від 02.02.2018 №13 відповідальним за зберігання речових доказів в обладнаному приміщенні Прокуратури Київської області призначено слідчого в органах внутрішніх справ Прокуратури області Воляна В.В.

У поясненнях ОСОБА_2 повідомив, що у книзі обліку речових доказів є записи про передачу ОСОБА_5 05.07.2017 речових доказів, а саме: дев?яти поліетиленових пакетів із предметами, вилученими в ході досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42017110000000085. Даних про вилучення, отримання або повернення мобільного телефону марки "Apple iPhone 6 24K Gold Edition" немає.

Крім того, ОСОБА_2 пояснив, що керівництвом слідчого підрозділу здійснювалися перевірки зберігання речових доказів шляхом ознайомлення і перевірки книги обліку речових доказів (такі перевірки проводились 5 разів). Приміщення для зберігання речових доказів керівництво слідчого підрозділу не відвідувало жодного разу.

Під час службового розслідування оглянуто обладнане приміщення Прокуратури Київської області для зберігання речових доказів, про що складено акт від 19.11.2018.

Установлено, що кімната речових доказів розташована в підвальному приміщенні Прокуратури Київської області за адресою: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 27/2. Після відкриття вказаної кімнати виявлено, що вона забруднена, більша частина речових доказів знаходиться на підлозі. Для зберігання речових доказів установлені біля стін стелажі (полиці), на яких наявні речові докази. Разом з тим, вільний доступ до них відсутній, оскільки на підлозі знаходяться інші речові докази. Речові докази фактично хаотично розташовані в підвальному приміщенні. Протипожежна сигналізація або відповідні протипожежні засоби відсутні. Інвентаризація речових доказів, відповідно до усних пояснень ОСОБА_2 , не проводилась (з часу його призначення по дату огляду). За наведених обставин здійснювати контроль за станом зберігання речових доказів фізично не можливо.

Як зазначено у висновку службового розслідування, з 2017 року по час проведення службового розслідування обов?язок перевіряти стан та умови зберігання речових доказів покладено на керівництво слідчого підрозділу Прокуратури Київської області (начальників слідчих відділів і начальника відповідного управління), яке виконувало та виконує функцію керівника органу досудового розслідування.

Відповідно до наказів прокурора Київської області начальниками слідчих відділів у 2017-2018 роках були ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 (станом на час проведення службового розслідування), а начальником слідчого управління з 08.09.2016 по час проведення службового розслідування - ОСОБА_1 .

У поясненнях ОСОБА_1 повідомив, що особисто він перевіряв відповідність записів у книзі обліку фактичній наявності речових доказів у камері їх зберігання. Останню таку перевірку він виконував у 2017 році, про що робив відмітки в журналі перевірок. Із серпня 2017 року у зв?язку із втратою ним статусу керівника органу досудового розслідування такі перевірки проводилися начальниками слідчих відділів, про що було складено відповідні акти.

Комісія критично оцінила надані ОСОБА_1 пояснення та за результатами службового розслідування дійшла, зокрема висновку про те, що керівництво слідчого підрозділу Прокуратури Київської області (начальник слідчого відділу ОСОБА_15 та начальник управління ОСОБА_1) протягом 2017-2018 років належним чином не здійснювало контроль та не організувало роботу слідчого підрозділу за станом зберігання речових доказів, створило ризики їх втрати, знищення, псування. Указані дії призвели до фактичної відсутності обліку речових доказів, їх систематизації та забезпечення схоронності, що в результаті стало причиною втрати конкретних речових доказів у кримінальному провадженні.

На думку комісії з проведення службового розслідування, такими діями ОСОБА_15 і ОСОБА_1 грубо порушили частину другу статті 100 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), частини третю і четверту статті 19 Закону України "Про прокуратуру", Кодекс професійної етики та поведінки прокурорів, пункт 16 Порядку зберігання речових доказів, що є підставою для притягнення їх до дисциплінарної відповідальності за невиконання службових обов`язків, а також систематичне (два і більше разів протягом одного року) порушення правил прокурорської етики (пункти 1 і 6 частини першої статті 43 Закону України "Про прокуратуру").

Указані обставини і їхня юридична оцінка, зазначені у висновку службового розслідування від 04.12.2018 в частині, що стосується позивача, повністю відтворені в дисциплінарній скарзі прокурора області, висновку члена Комісії та рішенні Комісії від 19.06.2019 №190дп-19.

Після перевірки дисциплінарної скарги член Комісії дійшов висновку про відсутність дисциплінарного проступку прокурора ОСОБА_1 , зважаючи на те, що твердження Прокуратури області сформульовані за допомогою оціночних категорій, допускають інтерпретаційні альтернативи, а інші докази і матеріали дисциплінарного провадження не підтверджують вину прокурора "поза всяким сумнівом", що має тлумачитись на його користь.

Проте Комісія на своєму засіданні дійшла протилежного висновку про наявність у діях прокурора ОСОБА_1 ознак дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1 і 6 частини першої статті 43 Закону України "Про прокуратуру", та допущення ним порушень в організації діяльності Прокуратури Київської області, а саме: статті 19 Закону України "Про прокуратуру", згідно з якою прокурор зобов?язаний неухильно додержуватися присяги прокурора, діяти лише на підставі, у межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також статей 4 і 15 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, затвердженого всеукраїнською конференцією прокурорів 27.04.2017, якими передбачено, що одним із принципів, на яких ґрунтується професійна діяльність прокурорів, є дисциплінованість та що прокурор повинен здійснювати службові повноваження сумлінно, компетентно, вчасно і відповідально.

Як зазначено в оскаржуваному рішенні, установлені під час розгляду Комісією відомості щодо дій прокурора ОСОБА_1 підтверджуються характеристикою на прокурора ОСОБА_1 , Положенням про слідче управління Прокуратури Київської області, затвердженим наказом Прокуратури Київської області від 28.11.2016 №206, матеріалами службового розслідування, проведеного Прокуратурою Київської області, поясненнями прокурора ОСОБА_1 та прокурора ОСОБА_2 , наданими на засіданні Комісії.

Отже, позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності за те, що він належним чином не здійснював контроль та не організував роботу слідчого підрозділу за станом зберігання речових доказів, створив ризики їх втрати, знищення і псування.

Водночас суперечливі позиції сторін стосуються обсягу повноважень ОСОБА_1 як начальника управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва Прокуратури Київської області (з 03.08.2017 по 28.08.2018) та начальника управління з розслідування кримінальних проваджень та процесуального керівництва Прокуратури Київської області (з 29.08.2018 по 05.12.2018), зокрема щодо виконання ним повноважень керівника органу досудового розслідування (слідчого підрозділу).

Відповідно до частини другої статті 100 КПК України речовий доказ або документ, наданий добровільно або на підставі судового рішення, зберігається у сторони кримінального провадження, якій він наданий. Сторона кримінального провадження, якій наданий речовий доказ або документ, зобов`язана зберігати їх у стані, придатному для використання у кримінальному провадженні. Речові докази, які отримані або вилучені слідчим, прокурором, оглядаються, фотографуються та докладно описуються в протоколі огляду. Зберігання речових доказів стороною обвинувачення здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За приписами пункту 8 Порядку зберігання речових доказів відповідальною за зберігання речових доказів в обладнаному приміщенні чи спеціальному сейфі є посадова особа органу, у складі якого функціонує слідчий підрозділ, що призначається наказом керівника такого органу або слідчого підрозділу відповідно до повноважень.

Перевірка стану та умов зберігання речових доказів, правильності ведення документів щодо їх приймання та обліку проводиться щокварталу керівником слідчого підрозділу (пункт 16 Порядку зберігання речових доказів).

У силу частини першої статті 38 КПК України слідчі підрозділи є органами досудового розслідування (органами, що здійснюють дізнання і досудове слідство).

У пункті 8 частини першої статті 3 КПК України визначено, що керівником органу досудового розслідування є: начальник Головного слідчого управління, слідчого управління, відділу, відділення органу Національної поліції, органу безпеки, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, органу державного бюро розслідувань, органу Державної кримінально-виконавчої служби України, підрозділу детективів, підрозділу внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України та його заступники, які діють у межах своїх повноважень.

У контексті спірних правовідносин убачається, що керівником слідчого підрозділу (органу досудового розслідування), на якого чинним законодавством України покладено обов?язок з перевірки стану та умов зберігання речових доказів, є начальник слідчого управління та начальник слідчого відділу.

Судом установлено, що згідно з наказами прокурора Київської області ОСОБА_1 працював на посадах: начальника слідчого управління Прокуратури Київської області (наказ від 08.09.2016 №439к); начальника управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва Прокуратури Київської області (наказ від 03.08.2017 №173к); начальника управління з розслідування кримінальних проваджень та процесуального керівництва Прокуратури Київської області (наказ від 29.08.2018 №299к), яку позивач обіймав до 05.12.2018.

Наказом Прокуратури Київської області від 28.11.2016 №206 затверджено Положення про слідче управління Прокуратури Київської області.

Відповідно до пункту 2.1 цього Положення до складу слідчого управління входять два слідчих відділи, а підпунктом 9 пункту 5.1 та підпунктом 5 пункту 5.3 встановлено, що начальник слідчого управління і начальники слідчих відділів користуються повноваженнями керівника органу досудового розслідування.

Наказом Прокуратури Київської області від 15.11.2017 №153 затверджено Положення про управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва Прокуратури Київської області, у зв?язку з чим наказ від 28.11.2016 №206 "Про затвердження Положення про слідче управління прокуратури Київської області" визнано таким, що втратив чинність.

Згідно з пунктом 2.1 цього Положення до складу управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва входять два слідчих відділи та два відділи процесуального керівництва. При цьому визначено, що начальник управління виконує повноваження керівника органу досудового розслідування в межах координації діяльності управління (пункт 4.1), тоді як начальники слідчих відділів безпосередньо виконують повноваження керівника органу досудового розслідування (пункт 4.4).

Відповідно до Положення про управління з розслідування кримінальних проваджень та процесуального керівництва прокуратури Київської області, затвердженого наказом Прокуратури Київської області від 10.09.2018 №138, до структури цього управління входять один слідчий відділ та один відділ процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих регіональної прокуратури (пункт 2.1).

Цим Положенням виконання повноважень керівника органу досудового розслідування покладено виключно на начальника слідчого відділу (пункт 4.4).

Таким чином, ОСОБА_1 виконував повноваження керівника слідчого підрозділу (органу досудового розслідування) лише на посаді начальника слідчого управління Прокуратури Київської області (з 08.09.2016 по 02.08.2017), а з 03.08.2017 по 05.12.2018 він був керівником органу, у складі якого функціонував слідчий підрозділ (слідчий відділ).

Аналогічного висновку щодо відсутності в ОСОБА_1 як начальника управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва Прокуратури Київської області повноважень керівника органу досудового розслідування Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів дійшла у рішенні від 05.09.2018 р. № 359дп-18.

Відповідно до частини четвертої статті 48 Закону України "Про прокуратуру" рішення про накладення на прокурора дисциплінарного стягнення або рішення про неможливість подальшого перебування особи на посаді прокурора може бути прийнято не пізніше ніж через рік із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування прокурора у відпустці.

З огляду на викладене колегія суддів уважає необґрунтованим притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності за вчинення діяння, яке, у силу положень чинного законодавства України, не входило до його повноважень протягом останнього року перед накладенням дисциплінарного стягнення.

Отже, рішення Комісії від 19.06.2019 №190дп-19 не відповідає визначеним у частині другій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) критеріям законності і обґрунтованості, що є підставою для задоволення позову про його скасування.

Частиною першою статті 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (частина перша статті 132 КАС України).

На дату постановлення рішення у цій справі документально підтвердженими є витрати позивача на сплату судового збору в сумі 768,40 грн.

Крім того, позивач просить компенсувати йому втрачений заробіток за дні участі у судових засіданнях 17 вересня, 08 жовтня, 05 листопада, 10 грудня і 17 грудня 2019 року, коли йому відповідно до наказів Прокуратури Київської області від 16.09.2019 №1249вк, від 23.09.2019 №1274вк, від 10.10.2019 №1345вк, від 14.11.2019 №1442вк, від 12.12.2019 №1546вк надавалася відпустка без збереження заробітної плати. Згідно з довідками Прокуратури Київської області середньоденний заробіток ОСОБА_1 складав: за 17.09.2019 - 1062,21 грн; за 08.10.2019 - 1091,26 грн; за 05.11.2019 - 989,38 грн; за 10.12.2019- 981,72 грн; за 17.12.2019 - 981,72 грн, разом - 5106,29 грн.

За змістом частини третьої статті 132 і частини другої статті 135 КАС України компенсація за втрачений заробіток належить до витрат, пов`язаних з розглядом справи (витрати сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду), сплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, та її законному представнику іншою стороною та обчислюється пропорційно до розміру середньомісячного заробітку. Граничний розмір компенсації за судовим рішенням витрат сторін та їхніх законних представників, що пов`язані із прибуттям до суду, встановлюється Кабінетом Міністрів України (частина третя статті 135 КАС України).

Згідно з додатком до постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.2006 № 590 "Про граничні розміри компенсації витрат, пов`язаних з розглядом цивільних, адміністративних та господарських справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави" в адміністративних справах компенсація за втрачений заробіток обчислюється за кожну годину пропорційно до середньої заробітної плати особи, розрахованої відповідно до абзацу третього пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100; загальний розмір виплати не може перевищувати суми, розрахованої за відповідний час, виходячи із трикратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України від 23.11.2018 № 2629-VIII "Про Державний бюджет України на 2019 рік" з 1 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1921 грн.

Отже, загальний розмір втраченого позивачем заробітку (5106,29 грн) не перевищує граничного розміру компенсації цих витрат (5763 грн) та підлягає стягненню на його користь.

Таким чином, позивачу підлягають відшкодуванню судові витрати в розмірі 5874,69 грн (768,40 грн+5106,29 грн).

Оскільки Третя кадрова комісія з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів не є самостійною юридичною особою, а утворена у Генеральній прокуратурі України, яка забезпечує організацію її діяльності згідно з пунктами 16, 17 Порядку роботи кадрових комісій, затвердженого наказом Генерального прокурора від 17.10.2019 №233, то судові витрати слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Генеральної прокуратури України.

Керуючись статтями 139, 246, 250, 255, 262, 266, 295 КАС України, Суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним і скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 19.06.2019 р. № 190дп-19 у дисциплінарному провадженні № 11/2/4-53дс-13дп-19 "Про накладення на прокурора другого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, яке здійснюється слідчими територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Києві, що поширює свою діяльність на Київську область, Прокуратури Київської області Ахсарова Максима Амірхановича дисциплінарного стягнення".

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Генеральної прокуратури України (місцезнаходження: вул. Різницька, 13/15, м. Київ, 01011; код ЄДРПОУ 00034051) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 5874 (п?ять тисяч вісімсот сімдесят чотири) гривні 69 копійок.

4. Рішення суду може бути оскаржене до Великої Палати Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду.

6. Повний текст рішення буде виготовлено 19 грудня 2019 року.

Головуючий: С.А. Уханенко

Судді: В.М. Бевзенко

О.В. Кашпур

О.Р. Радишевська

М.І. Смокович