ПОСТАНОВА

Іменем України

04 грудня 2019 року

Київ

справа №640/21828/18

адміністративне провадження №К/9901/24816/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді Стеценка С.Г.,

суддів Рибачук А. І., Тацій Л. В.,

провівши попередній розгляд адміністративної справи за позовом Громадської організації "Міжрегіональне бюро екологічного захисту", ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Міністерства екології та природних ресурсів України, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські мінеральні добрива» про визнання протиправним та скасування висновку, зобов`язання вчинити дії, касаційне провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Громадської організації "Міжрегіональне бюро екологічного захисту", на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.03.2019 (головуючий суддя Маруліна Л. О.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.07.2019 (головуючий суддя Безименна Н. В., судді: Аліменко В. О., Кучма А. Ю.),

В С Т А Н О В И В:

I. Короткий зміст позовних вимог

1. У грудні 2018 року Громадська організація "Міжрегіональне бюро екологічного захисту", ОСОБА_1, ОСОБА_2 (далі - Громадська організація, позивачі) звернулися з позовом до Міністерства екології та природних ресурсів України (далі - Мінприроди, Міністерство, відповідач), третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Українські мінеральні добрива» (далі - Товариство), в якому просили визнати протиправним та скасувати виданий Товариству висновок від 21.09.2018 №7-03/12-2018327428/1 з оцінки впливу на довкілля планованої діяльності «Реконструкція будівлі ЦКЛ з перепрофілюванням в комплекс по переробці і зберіганню мінеральних добрив, розташованого за адресою: АДРЕСА_1» (далі - спірний висновок).

2. Вимоги позовної заяви обґрунтовувались тим, що оскаржуваний висновок, на думку позивачів, є завідомо неправдивим і суперечить інтересам територіальної громади, порушує право мешканців прилеглих територій на безпечне для життя і здоров`я довкілля, відтак підлягає скасуванню. У позовній заяві наводились мотиви й стосовно того, що спірний висновок є незаконним, оскільки відповідачем була порушена процедура проведення оцінки впливу на довкілля, зокрема, без урахування поточного стану довкілля, а також територіальної альтернативи розміщення планового хімічного виробництва за межами міста Кривого Рогу. Крім того, позивачі наголошували, що відповідачем зроблені завідомо неправдиві висновки, що виробництво розташоване поза межами районів щільної житлової забудови м. Кривий Ріг, а також стосовно необґрунтованості висновку Українського державно-кооперативного проектно-вишукувального і науково-дослідного об`єднання «УКРНДІАГРОПРОЕКТ» про віднесення до складів комплексу по переробці і зберіганню мінеральних добрив, не враховано необхідності розташування підприємства з підвітряної сторони відносно житлової забудови та врахування рози вітрів. У позовній заяві, окрім іншого, зазначалось про відсутність документа, що посвідчує згоду власника на проведення будівельних робіт, а також документів на користування земельною ділянкою, при цьому, за твердженнями заявників, оголошення про початок громадського обговорення не було розміщено в інших громадських місцях на території, де планується провадити планову діяльність.

II. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.03.2019, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.07.2019, у задоволенні позову відмовлено.

4. Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, виходив з того, що вказані у позовній заяві доводи спростовуються наявними у матеріалах справи доказами, а з встановлених у ході судового розгляду обставин справи, в контексті вимог законодавства, яким урегульовані спірні правовідносини, не встановлено порушення Мінприроди процедури видання спірного висновку, зокрема, відображено і враховано поточний стан довкілля, зауваження і пропозиції громадськості (звіт про громадське обговорення планової діяльності від 21.09.2018 року №7-03/12-2018327428/2, який додано до спірного висновку і є його невід`ємною частиною).

5. Також, суди попередніх інстанцій, на підставі аналізу норм Закону України від 23.05.2017 №2059-VIII «Про оцінку впливу на довкілля» (далі - Закон №2059-VIII) зазначили, що висновок з оцінки впливу на довкілля є лише підставою для отримання права на початок провадження планової діяльності, а документом дозвільного характеру щодо «Реконструкції будівлі ЦКЛ з перепрофілюванням в комплекс по переробці та зберіганню мінеральних добрив за адресою: АДРЕСА_1» слід вважати документ дозвільного характеру, передбачений Законом України від 19.05.2011 №3392-VI «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» (далі - Закон №3392-VI) - дозвіл на виконання будівельних робіт, за отриманням якого, як встановлено судами, Товариство не зверталось, з огляду на що, відповідні будівельні роботи не проводились.

6. Оцінюючи твердження позивачів стосовно не врахування відповідачем територіальної альтернативи розміщення планового хімічного виробництва за межами міста Кривого Рогу, а також щодо викладення завідомо неправдивих висновків про розташування виробництва поза межами районів щільної житлової забудови м. Кривий Ріг, суди зазначили, що відповідачем у висновку ОВД звернута увага на відсутність такої альтернативи, у зв`язку з чим, зобов`язано третю особу перед початком проведення робіт провести відкрите обговорення із органами місцевого самоврядування та представниками громад, прилеглих до території планованої діяльності мікрорайонів м. Кривий Ріг, для роз`яснення вибору виправданої альтернативи місця розташування об`єкта планової діяльності.

7. Суди, окрім іншого встановили, що відповідно до пункту 3 Загальних даних Містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва, затверджених наказом управління містобудування, архітектури та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради від 07.03.2018 №10 «Реконструкції будівлі ЦКЛ з перепрофілюванням в комплекс по переробці та зберіганню мінеральних добрив за адресою: АДРЕСА_1», відповідність цільового та функціонального призначення земельної ділянки містобудівній документації на місцевому рівні «відповідає Генеральному плану м. Кривого Рогу, затвердженому рішенням Криворізької міської ради від 21.12.2011 №789. Відповідно до Плану зонування території м. Кривий Ріг (затвердженого рішення Криворізької міської ради від 26.06.2013 року №2044), а вищезазначена ділянка розташована в зоні «В», яка призначається для підприємств, що є джерелом забруднення навколишнього середовища і потребують санітарно-захисних зон від 50 м до 1000-3000 м. Розміщення комплексу по переробці та зберіганню мінеральних добрив на земельній ділянці виробничого призначення не суперечить вимогам Плану зонування території м. Кривий Ріг».

8. Відхиляючи аргументи позивачів щодо розташування території складів пестицидів і агрохімікатів з підвітряної сторони відносно житлової забудови, суд зазначив, що, як вбачається із змісту обґрунтувань позовної заяви, позивачами використовується лише інформація стосовно відсотка зустрічних вітрів, який складає 33,2% та є меншим 41,6%, не враховуючи, при цьому, ще два напрямки вітрів, а саме північний (15,4%) та південний (9,8%).

9. Отже, в напрямку житлових районів Індустріальний, Гірницький та Східний-3, які розташовано на відстані 1115, 1480 та 1620 м від об`єкту планової діяльності відповідно, спрямовано лише 41,6% вітрів, що підтверджується матеріалами справи.

10. Таким чином, суди дійшли висновку, що місце розташування об`єкта планової діяльності знаходиться з підвітряної сторони.

11. На підставі викладеного, суди не виявили наявності порушень з боку відповідача по суті оскаржуваного висновку, як і не встановили порушення процедури його прийняття, а відтак дійшли висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

III. Короткий зміст вимог касаційної скарги, узагальнені доводи особи, яка її подала, а також узагальнений виклад позиції інших учасників справи

12. Не погодившись із наведеними вище судовими рішеннями, Громадська організація подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, просить їх скасувати і задовольнити позов.

13. В обґрунтуванні касаційної скарги позивач, наполягає на тому, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій, на його переконання, не відповідають критеріям законності та обґрунтованості, а також не узгоджуються з фактичними обставинами справи.

14. Зокрема, скаржник наводить аргументи про те, що описова частина спірного висновку, який, на переконання скаржника, є документом дозвільного характеру, не містить інформації стосовно мотивів і підстав неврахування зауважень і пропозицій, висловлених під час громадського обговорення.

15. Мотивована касаційна скарга й тим, що надання Товариству спірного висновку є адміністративною послугою, а відтак на спірні правовідносини поширює свою дію Закон України від 06.09.2012 №5203-VI «Про адміністративні послуги» (далі - Закон №5203-VI), який вимагає обов`язкове затвердження на кожну адміністративну послугу інформаційної і технологічної картки, однак на офіційному веб-сайті Міністерства такі відсутні. Як наслідок, на думку Громадської організації. суди не встановили, чи подано суб`єктом господарювання повний пакет документів, необхідних для одержання документа дозвільного характеру згідно з вичерпним переліком, зокрема, стосовно: згоди власника на перепрофілювання будівлі; видів діяльності, які Товариство має намір здійснювати згідно реєстраційних документів; надання місцевою радою, у порядку, визначеному Законом України від 21.05.1997 №280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон №280/97-ВР), згоди на розміщення на території м. Кривий Ріг підприємства з виробництва мінеральних добрив; наявності у звіті з оцінки впливу на довкілля відомостей про стан довкілля у місці, де планується здійснювати діяльність. Наведене, за твердженням скаржника, унеможливило встановлення того, чи містяться у поданих Товариством документах недостовірні відомості.

16. Спираючись на вказані доводи, скаржник наполягає на тому, що спірний висновок, на його думку, прийнятий без дотримання встановленої законом процедури, й це, в свою чергу, призвело до порушення прав членів Громадської організації, передбачених Конституцією України і Законом України від 25.06.1991 №1264-XII «Про охорону навколишнього природного середовища» (далі - Закон №1264-XII), зокрема: на безпечне для його життя та здоров`я навколишнє природне середовище; участь в обговоренні та внесення пропозицій до проектів нормативно-правових актів, матеріалів щодо розміщення, будівництва і реконструкції об`єктів, які можуть негативно впливати на стан навколишнього природного середовища, внесення пропозицій до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, юридичних осіб, що беруть участь в прийнятті рішень з цих питань; участь в розробці та здійсненні заходів щодо охорони навколишнього природного середовища, раціонального і комплексного використання природних ресурсів.

17. Як на підставу для скасування оскаржуваних судових рішень, позивач, крім іншого, посилається на порушення, на його думку, судами попередніх інстанцій норм процесуального права.

18. Так, Громадська організація зазначає, що дану справу не належало розглядати в порядку спрощеного позовного провадження, оскільки, на її переконання, така належить до категорії справ, визначених пунктом 4 частини четвертої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), які можуть бути розглянуті виключно до за правилами загального позовного провадження, а саме - щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

19. На думку позивача, розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження призвів до неповного з`ясування обставин цієї справи.

20. Поряд із цим, скаржник посилається на те, що оскаржуване рішення суду першої інстанції стосується прав та інтересів осіб, які не були залучені до участі у справі, й це є обов`язковою підставою для скасування вказаного судового рішення, однак залишилось поза увагою апеляційного суду. Обґрунтовуючи такі мотиви, Громадська організація зазначає, що суд першої інстанції, на її думку, необґрунтовано не залучив до участі у справі 43 третю особу, про що постановив відповідні ухвали, ускладнивши тим самим доступ вказаних осіб до правосуддя.

21. На переконання позивача, суди проігнорували вимоги процесуального закону й необґрунтовано відхили клопотання Громадської організації про визнання відзиву і заперечення Мінприроди такими, що не є доказами у розумінні частин першої статті 72 КАС України, оскільки не містили посилання на докази, покладені в основу спірного висновку.

22. Насамкінець, Громадська організація вказує на те, що не була належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи у суді апеляційної інстанції, який, до того ж, проведено за її відсутності.

23. У відзиві на касаційну скаргу Товариство проти доводів та вимог останньої заперечує й вважає, що такі не дають підстав для скасування оскаржуваних судових рішень, які, на його думку, ухвалені відповідно до закону.

24. Товариство аргументує свою позицію тим, що, з огляду на предмет спору, суть і правову природу спірних правовідносин, категорію і складність справи, така не підпадає під виключний перелік справ, встановлений у частині четвертій статті 12 та частині четвертій статті 257 КАС України, розгляд яких здійснюється виключно за правилами загального позовного провадження, а відтак вважає необґрунтованими посилання скаржника на порушення судами норм процесуального права в цій частині.

25. Третя особа, також, звертає увагу й на те, що у клопотаннях позивачів про розгляд цієї справи за правилами загального позовного провадження не було наведено переконливих доводів, які б давали підстави для їх задоволення, а тому, такі обґрунтовано відхилені судом першої інстанції.

26. Окрім цього, у відзиві висловлені мотиви про те, що суд першої інстанції не допустив порушень норм процесуального права розглянувши справу із залученням усіх осіб, на права та інтереси яких могло вплинути судове рішення, ухвалене по суті спору. Зокрема Товариство зазначає, що суд першої інстанції, повертаючи без розгляду заяви 43 осіб про залучення їх до участі у справі в якості третіх осіб, правильно встановив їх очевидну необґрунтованість, оскільки такі не містили підстав для цього, підтверджених відповідними доказами, тобто не відповідали вимогам частини першої статті 167 КАС України, до того ж, були подані шляхом заповнення шаблону, розміщеного позивачем у мережі інтернет, який не містив жодних конкретних фактів, відомостей або обставин, з яких беззаперечно вбачається наявність впливу на їх права та інтереси внаслідок ухвалення рішення у цій справі.

27. До того ж, Товариство вказувало, що жодна з цих осіб не висловила будь-яких заперечень проти постановлених судом першої інстанції ухвал стосовно їх клопотань про залучення третіми особами, а також не оскаржила в апеляційному порядку судове рішення, ухвалене по суті спору, з цих мотивів, тобто не проявила інтересу до розгляду цієї справи. Зважаючи на це, заявник відзиву вказує на безпідставність наведених позивачем аргументів, які не підлягають врахуванню судом на стадії касаційного оскарження.

28. Відзив на касаційну скаргу направило й Міністерство, у якому, наполягаючи на законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, проти вимог і доводів, наведених скаржником, заперечило й просило відмовити в її задоволенні.

29. Мінприроди вважає спірний висновок таким, що по формі і змісту відповідає вимогам законодавства й прийнятий з дотриманням передбаченої законом процедури. Так, на виконання вимог Закону №2059-VIII відповідачем до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля був унесений звіт з оцінки впливу на довкілля, доступ до якого було забезпечено й оголошено про початок його громадського обговорення. Повідомлення про планову діяльність Товариства було опубліковано у двох друкованих засобах масової інформації (газетах), а також на дошках оголошення Криворізької міської ради. Відповідні зауваження і пропозиції громадськості, які надійшли до Мінприроди, були обговорені на громадських слуханнях стосовно звіту з оцінки впливу на довкілля, проведених 20.06.2018.

30. Водночас, у відзиві вказується, що Товариством подавались додаткові документи щодо розглянутих альтернатив вибору місця розташування об`єкта планової діяльності та про відсутність виправданих альтернатив зазначеному у звіті місцю розташування згаданого вище об`єкта, згідно з якими, жоден з десятків розглянутих варіантів не може бути виправданим з точки зору можливості впровадження там планової діяльності, оскільки не може забезпечити умови для дотримання усіх законодавчих та нормативних вимог при експлуатації об`єкта. Для забезпечення врахування вказаного зауваження до висновку було включено умову, за якої перед початком проведення робіт провести відкрите обговорення із органами місцевого самоврядування та представниками громад прилеглих до території планової діяльності мікрорайонів м. Кривий Ріг для роз`яснення виправданої альтернативи місця розташування.

31. Відповідач наголошує й на тому, що розташування об`єкта планової діяльності відповідає вимогам Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 19.06.1996 №173, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24.07.1996 №379/1404, оскільки найближча житлова забудова знаходиться на відстані понад 1000 м. від такого об`єкта з підвітряної сторони.

32. Міністерство звернуло увагу, що у спірному висновку передбачено умови стосовно: забезпечення облаштування території планової діяльності захисною огорожею; впродовж одного року з моменту введення в експлуатацію комплексу по переробці і зберіганню мінеральних добрив, профінансувати озеленення відповідно до проекту благоустрою в обсязі 300 дерев за умови погодження місця висадки дерев із органами місцевого самоврядування та представниками громад прилеглих до території планової діяльності мікрорайонів м. Кривий Ріг; привести у належний стан територію підприємства після закінчення будівельних робіт, здійснити благоустрій території шляхом поновлення рослинного покрову з засівом трав та висаджуванням дерев.

33. Таким чином, зазначені у спірному висновку умови провадження планової діяльності зобов`язують Товариство здійснити захист території зеленими багаторічними насадженнями.

34. Відповідач, окрім іншого, наголошує й про те, що планова діяльність Товариства не є хімічним виробництвом у розумінні Класифікації видів економічної діяльності ДК 009:2010, затвердженої наказом Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики від 11.10.2010 №457 (далі - Класифікація ДК 009:2010), оскільки, при виконанні Товариством умов, вказаних у спірному висновку, у технологічному процесі гранулювання сульфату амонію не відбувається хімічних реакцій, що сприяють утворенню нових речовин і з`єднань, при цьому змінюється тільки розмір часток і вологість продукту. Отже, в результаті планової діяльності не будуть утворюватися нові окремі хімічні елементи або хімічні сполуки.

35. Заперечуючи проти доводів касаційної скарги стосовно неподання Товариством повного пакету документів для отримання спірного висновку, Міністерство вказує, що відповідно до приписів Закону №2059-VIII наявність або відсутність у заявника документів на користування земельною ділянкою або на об`єкт нерухомості не впливає на можливість проходження оцінки впливу на довкілля.

36. Якщо ж у процесі здійснення Товариством планової діяльності щодо якої надано спірний висновок буде виявлено значний негативний вплив на довкілля, то така діяльність може бути припинена, а рішення, на підставі якого така діяльність здійснюється - скасоване у судовому порядку.

37. Наостанок, Мінприроди у своєму відзиві наголосила на тому, що на сторінці 2 спірного висновку зазначено про врахування пропозицій та зауважень, які надійшли упродовж громадських обговорень, й це відображено у звіті про громадське обговорення, який є невід`ємною частиною вищезгаданого висновку Мінприроди.

38. Спираючись на викладене, відповідач вважає, що спірний висновок відповідає критеріям, визначеним у частині другій статті 2 КАС України, а відтак права позивачів, на його переконання, не порушені й цього не встановлено під час судового розгляду справи.

IV. Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи

39. У серпні 2019 року до Касаційного адміністративного суду надійшла касаційна скарга Громадської організації "Міжрегіональне бюро екологічного захисту" на ухвалені у цій справі рішення судів першої та апеляційної інстанцій.

40. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено колегію суддів для розгляду касаційної скарги у складі судді-доповідача Стеценка С. Г., суддів: Рибачука А. І., Тацій Л. В.

41. На підставі службової записки судді-доповідача Стеценка С. Г. від 24.09.2019 №2821/0/64-19 щодо настання обставин, які унеможливлюють розгляд судових справ, у зв`язку з відрядженням та подальшою відпусткою судді Верховного Суду Тацій Л. В., згідно з розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено колегія суддів для розгляду цієї касаційної скарги у складі судді-доповідача Стеценка С. Г., суддів: Рибачука А. І., Стрелець Т. Г.

42. Ухвалою Верховного Суду від 30.09.2019 відкрито касаційне провадження у справі.

43. Після проведення усіх необхідних підготовчих дій справу призначено до попереднього касаційного розгляду на 04.12.2019, про що 03.12.2019 Верховним Судом постановлено відповідну ухвалу.

44. На підставі службової записки судді-доповідача Стеценка С. Г. від 03.12.2019 №352/0/64-19 щодо настання обставин, які унеможливлюють розгляд судової справи, у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Стрелець Т. Г., згідно з розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено колегія суддів для розгляду цієї касаційної скарги у складі судді-доповідача Стеценка С. Г., суддів: Рибачука А. І., Тацій Л. В.

V. Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

45. Як встановлено судами попередніх інстанцій на підставі наявних у справі доказів, досліджених під час судового розгляду, у Єдиному реєстрі оцінки впливу на довкілля зареєстровано справу про оцінку впливу на довкілля планової діяльності ТОВ «Українські мінеральні добрива» (код ЄДРПОУ 41589812) за №2018327428.

46. Відповідно до матеріалів справи, в газеті «Червоний Гірник» від 29.03.2018 №22 (21831) та газеті «Зірка-4» від 29.03.2018 №13-1989, а також на дошках оголошення Криворізької міської ради опубліковано/розміщено повідомлення про планову діяльність ТОВ «Українські мінеральні добрива».

47. Оголошення про початок громадських обговорень звіту з оцінки впливу на довкілля суб`єктом господарювання (третьою особою у цій справі) опубліковано у газеті «Червоний гірник» від 07.06.2018 №39 (21848) та у газеті «Сегодня» від 08.06.2018 №7.

48. Зауваження і пропозиції від громадськості надійшли від депутатської фракції «Об`єднання Самопоміч» у Криворізькій міській раді (від 23.07.2018 вх.№20821/6-18), народного депутата України В . М. Купрія (від 02.08.2018 вх.№1848-дз), коаліції громадської організації «Досить труїти Кривий Ріг» (від 04.07.2018 №37, від 06.07.2018 року №38), громадян ОСОБА_6 (від 27.08.2018) та ОСОБА_7 (від 21.08.2018 №С-1367) та інших, щодо планової діяльності, обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля (далі - ОВД).

49. Організацією - виконавцем ТОВ «Центр екології та розвитку нових технологій» складено Звіт з оцінки впливу на довкілля ТОВ «Українські мінеральні добрива» «Реконструкція будівлі ЦКЛ з перепрофілюванням в комплекс по переробці і зберіганню мінеральних добрив, розташованого за адресою: АДРЕСА_1».

50. Громадські слухання з обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля планової діяльності відбулися 20.06.2018 у приміщенні конференц-залу готелю «PARK HOUSE» за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Дишинського, 11, за результатами чого складено Звіт про громадське обговорення планової діяльності від 21.09.2018 №7-03/12-2018327428/2 (є невід`ємною частиною спірного висновку, розміщеного в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля), до якого додано таблицю врахування зауважень та пропозицій громадськості, отриманих протягом строку громадського обговорення.

51. За результатами оцінки впливу на довкілля планової діяльності ТОВ «Українські мінеральні добрива» 26.09.2018 Міністерством прийнято спірний висновок, не погоджуючись із яким позивачі звернулися до суду з даним позовом.

52. Суди попередніх інстанцій, також, встановили, що згідно з пунктом 10 Звіту оцінки впливу на довкілля, викладеного у формі таблиці, у якій ТОВ «Українські мінеральні добрива» викладено аналіз усіх зауважень і пропозицій громадськості до планованої діяльності, обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, та, крім інших ТОВ «Українські мінеральні добрива» зроблено інформацію щодо зауважень коаліції громадських організацій «Досить труїти Кривий Ріг» (лист від 12.04.2018 року №21) щодо прохання описати виправдані альтернативи (варіанти технологічних рішень планової діяльності або територіальні альтернативи цієї планової діяльності) із обґрунтуванням причин вибору основного варіанту; представити ситуаційну схему із альтернативними варіантами (виправданими варіантами), із зазначенням про відхилення такої пропозиції. Відхилення пропозиції обґрунтовано тим, що «… місце провадження планової діяльності шукали виходячи з умов специфіки проведення даної діяльності: 1. віддаленість від житлових та комунальних об`єктів на відстань не менш 1000 м, наявність порожнього промислового приміщення та наявність під`їзних залізничних та автомобільних шляхів».

53. Крім іншого, у спірному висновку ОВД звернута увага на відсутність такої альтернативи, з огляду на що, зобов`язано третю особу перед початком проведення робіт провести відкрите обговорення із органами місцевого самоврядування та представниками громад, прилеглих до території планованої діяльності мікрорайонів м. Кривий Ріг, для роз`яснення вибору виправданої альтернативи місця розташування об`єкта планової діяльності.

54. Відповідно до пункту 3 Загальних даних Містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва, затверджених наказом управління містобудування, архітектури та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради від 07.03.2018 року №10 «Реконструкції будівлі ЦКЛ з перепрофілюванням в комплекс по переробці та зберіганню мінеральних добрив за адресою: АДРЕСА_1», відповідність цільового та функціонального призначення земельної ділянки містобудівній документації на місцевому рівні «відповідає Генеральному плану м. Кривого Рогу, затвердженому рішенням Криворізької міської ради від 21.12.2011 №789. Відповідно до Плану зонування території м. Кривий Ріг (затвердженого рішення Криворізької міської ради від 26.06.2013 №2044), вищезазначена ділянка розташована в зоні «В», яка призначається для підприємств, що є джерелом забруднення навколишнього середовища і потребують санітарно-захисних зон від 50 м до 1000-3000 м. Розміщення комплексу по переробці та зберіганню мінеральних добрив на земельній ділянці виробничого призначення не суперечить вимогам Плану зонування території м. Кривий Ріг».

55. Під час розгляду цієї справи суди дослідили і долучили до матеріалів справи копію довідки про кліматичні умови та коефіцієнти, які визначають умови розсіювання забруднюючих речовин у м. Кривий Ріг та Криворізькому районі Дніпропетровської області, виданої Дніпропетровським регіональним центром з гідрометеорології від 14.02.2017 №1002-47, згідно з якою переважаючими вітрами є північно-східний (багаторічне повторювання напрямів вітру становить 16,1 %, північний 15,4%, східний 15,2 %, західний 11,5%,північно-західний 11,4%).

VI. Позиція Верховного Суду

56. Проводячи касаційний розгляд цієї справи Верховний Суд застосовує норми законодавства в редакції, яка діяла станом на час виникнення спірних правовідносин.

57. Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

58. Правові та організаційні засади оцінки впливу на довкілля, спрямованої на запобігання шкоді довкіллю, забезпечення екологічної безпеки, охорони довкілля, раціонального використання і відтворення природних ресурсів, у процесі прийняття рішень про провадження господарської діяльності, яка може мати значний вплив на довкілля, з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлює Закон №2059-VIII.

59. За визначенням статті 1 вказаного Закону вплив на довкілля (далі - вплив) - будь-які наслідки планованої діяльності для довкілля, в тому числі наслідки для безпечності життєдіяльності людей та їхнього здоров`я, флори, фауни, біорізноманіття, ґрунту, повітря, води, клімату, ландшафту, природних територій та об`єктів, історичних пам`яток та інших матеріальних об`єктів чи для сукупності цих факторів, а також наслідки для об`єктів культурної спадщини чи соціально-економічних умов, які є результатом зміни цих факторів.

60. У цій же статті наведено визначення наступним термінам, які вживаються у Законі №2059-VIII, зокрема: громадськість - одна чи більше фізичних або юридичних осіб, їх об`єднання, організації або групи; планована діяльність - планована господарська діяльність, що включає будівництво, реконструкцію, технічне переоснащення, розширення, перепрофілювання, ліквідацію (демонтаж) об`єктів, інше втручання в природне середовище; планована діяльність не включає реконструкцію, технічне переоснащення, капітальний ремонт, розширення, перепрофілювання об`єктів, інші втручання в природне середовище, які не справляють значного впливу на довкілля відповідно до критеріїв, затверджених Кабінетом Міністрів України; уповноважений центральний орган - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища.

61. В свою чергу, центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України, а також головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища та екологічної безпеки є Міністерство екології та природних ресурсів України (пункти 1, 2 Положення про Міністерство екології та природних ресурсів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.01.2015 №32; далі - Положення про Мінприроди).

62. Згідно з статтею 2 Закону №2059-VIII оцінка впливу на довкілля - це процедура, що передбачає: 1) підготовку суб`єктом господарювання звіту з оцінки впливу на довкілля відповідно до статей 5, 6 та 14 цього Закону; 2) проведення громадського обговорення відповідно до статей 7, 8 та 14 цього Закону; 3) аналіз уповноваженим органом відповідно до статті 9 цього Закону інформації, наданої у звіті з оцінки впливу на довкілля, будь-якої додаткової інформації, яку надає суб`єкт господарювання, а також інформації, отриманої від громадськості під час громадського обговорення, під час здійснення процедури оцінки транскордонного впливу, іншої інформації; 4) надання уповноваженим органом мотивованого висновку з оцінки впливу на довкілля, що враховує результати аналізу, передбаченого пунктом 3 цієї частини; 5) врахування висновку з оцінки впливу на довкілля у рішенні про провадження планованої діяльності відповідно до статті 11 цього Закону.

63. Оцінка впливу на довкілля здійснюється з дотриманням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, з урахуванням стану довкілля в місці, де планується провадити плановану діяльність, екологічних ризиків і прогнозів, перспектив соціально-економічного розвитку регіону, потужності та видів сукупного впливу (прямого та опосередкованого) на довкілля, у тому числі з урахуванням впливу наявних об`єктів, планованої діяльності та об`єктів, щодо яких отримано рішення про провадження планованої діяльності або розглядається питання про прийняття таких рішень.

64. Суб`єктами оцінки впливу на довкілля є суб`єкти господарювання, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, які є замовниками планованої діяльності і для цілей цього Закону прирівнюються до суб`єктів господарювання (далі - суб`єкт господарювання), уповноважений центральний орган, уповноважені територіальні органи, інші органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, громадськість, а у випадках, визначених статтею 14 цього Закону, - держава походження та зачеплена держава.

65. Абзацом першим частини першої статті 3 Закону №2059-VIII встановлено, що здійснення оцінки впливу на довкілля є обов`язковим у процесі прийняття рішень про провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті. Така планована діяльність підлягає оцінці впливу на довкілля до прийняття рішення про провадження планованої діяльності.

66. До другої категорії видів планованої діяльності та об`єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля, включено, зокрема, хімічну промисловість: зберігання хімічних продуктів (базисні і витратні склади, сховища, бази).

67. Основні завдання і функції базової організації з науково-технічної діяльності у будівництві (далі - базова організація) та критерії отримання статусу базової організації визначено Положенням про базову організацію з науково-технічної діяльності у будівництві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2010 року №589.

68. Відповідно до підпункту 6 пункту 12 цього Положення, базова організація відповідно до основного завдання виконує такі функції: проводить моніторинг будівельних норм, надає роз`яснення, консультації, інформаційну підтримку.

69. Як встановлено судами з копії листа ДП «ДПІ «Кривбаспроект» від 11.04.2018 №015-862 стосовно норм ВНТП-АПК-15.07, розробляючи проектну документацію по об`єкту: АДРЕСА_1, ДП «ДПІ «Кривбаспроект» звернувся до розробника ВНТП-АПК-15.07 - Українського державно-кооперативного проектно-вишукувального і науково-дослідного об`єднання «УКРНДІАГРОПРОЕКТ» за роз`ясненнями, на що останнім у листі від 20.04.2018 №10-18 надано консультацію щодо віднесення комплексу по переробці і зберіганню мінеральних добрив до категорії «склади».

70. Суди врахували й наявні у матеріалах справи копії експертних звітів щодо розгляду проектної документації від 23.10.2018 №04-0360-18 та від 05.12.2018 року №04-0940-18, відповідно до яких, плановану діяльність третьої особи віднесено до другої категорії видів планової діяльності та об`єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля і підлягають оцінці впливу на довкілля.

71. За наявною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань інформацією, основним видом діяльності Товариства за Класифікацією ДК 009:2010 є оптова торгівля хімічними продуктами (код КВЕД 46.75).

72. Відтак, суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що планова діяльність Товариства відноситься до другої категорії видів планованої діяльності.

73. В той же час, статтею 4 Закону №2059-VIII врегульовані питання гласності оцінки впливу на довкілля, яка встановлює, що у процесі оцінки впливу на довкілля забезпечується своєчасне, адекватне та ефективне інформування громадськості.

74. Повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля, інформація про висновок з оцінки впливу на довкілля та рішення про провадження планованої діяльності (із зазначенням органу, номера та дати їх прийняття) оприлюднюються шляхом розміщення на офіційному веб-сайті в мережі Інтернет уповноваженого територіального органу, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - на офіційному веб-сайті уповноваженого центрального органу із зазначенням дати офіційного оприлюднення документа.

75. Повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля оприлюднюються суб`єктом господарювання не пізніше трьох робочих днів з дня їх подання уповноваженому територіальному органу, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноваженому центральному органу шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації (не менше двох), визначених суб`єктом господарювання, територія розповсюдження яких охоплює адміністративно-територіальні одиниці, які можуть зазнати впливу планованої діяльності, а також розміщуються на дошках оголошень органів місцевого самоврядування або в інших громадських місцях на території, де планується провадити плановану діяльність, або оприлюднюються в інший спосіб, що гарантує доведення інформації до відома мешканців відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на території якої планується розміщення об`єкта, чи до відповідної територіальної громади, яка може зазнати впливу планованої діяльності, та інших зацікавлених осіб.

76. Уповноважений центральний орган веде Єдиний реєстр з оцінки впливу на довкілля. Інформація, внесена до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля, є відкритою, вільний доступ до неї забезпечується через мережу Інтернет. Порядок ведення Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля визначається Кабінетом Міністрів України (частини 1, 2, 3, 10 цієї статті).

77. Своєю чергою, частиною першою статті 5 Закону №2059-VIII передбачено, що суб`єкт господарювання інформує уповноважений територіальний орган про намір провадити плановану діяльність та оцінку її впливу на довкілля шляхом подання повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, у письмовій формі (на паперових носіях) та в електронному вигляді за місцем провадження такої діяльності. Повідомлення може бути подано особисто заявником (його представником), надіслано засобами поштового зв`язку або в електронній формі із застосуванням засобів електронних комунікацій.

78. Повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, оприлюднюється уповноваженим територіальним органом, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою цієї статті, - уповноваженим центральним органом у порядку та спосіб, визначені статтею 4 цього Закону, протягом трьох робочих днів з дня надходження.

79. Повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, вноситься уповноваженим територіальним органом, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою цієї статті, - уповноваженим центральним органом до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля протягом трьох робочих днів з дня надходження.

80. Протягом 20 робочих днів з дня офіційного оприлюднення повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, громадськість може надати уповноваженому територіальному органу, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою цієї статті, - уповноваженому центральному органу зауваження і пропозиції до планованої діяльності, обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля. У разі отримання зауважень і пропозицій громадськості відповідний уповноважений орган повідомляє про них суб`єкту господарювання та надає йому копії зауважень і пропозицій протягом трьох робочих днів з дня їх отримання.

81. Суб`єкт господарювання при підготовці звіту з оцінки впливу на довкілля враховує повністю, враховує частково або обґрунтовано відхиляє зауваження і пропозиції громадськості, надані в процесі громадського обговорення обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля (частини 5-7, 10 статті 5 Закону №2059-VIII).

82. Окрім цього, згідно з положеннями статті 6 вищезгаданого Закону (частини 1-5, 8 цієї правової норми) суб`єкт господарювання забезпечує підготовку звіту з оцінки впливу на довкілля і несе відповідальність за достовірність наведеної у звіті інформації згідно з законодавством.

83. Звіт з оцінки впливу на довкілля включає, зокрема: опис місця провадження планованої діяльності; цілі планованої діяльності; опис характеристик діяльності протягом виконання підготовчих і будівельних робіт та провадження планованої діяльності, у тому числі (за потреби) роботи з демонтажу, та потреби (обмеження) у використанні земельних ділянок під час виконання підготовчих і будівельних робіт та провадження планованої діяльності; опис основних характеристик планованої діяльності (зокрема виробничих процесів), наприклад, виду і кількості матеріалів та природних ресурсів (води, земель, ґрунтів, біорізноманіття), які планується використовувати; оцінку за видами та кількістю очікуваних відходів, викидів (скидів), забруднення води, повітря, ґрунту та надр, шумового, вібраційного, світлового, теплового та радіаційного забруднення, а також випромінення, які виникають у результаті виконання підготовчих і будівельних робіт та провадження планованої діяльності; опис виправданих альтернатив (наприклад, географічного та/або технологічного характеру) планованої діяльності, основних причин обрання запропонованого варіанта з урахуванням екологічних наслідків; опис поточного стану довкілля (базовий сценарій) та опис його ймовірної зміни без здійснення планованої діяльності в межах того, наскільки природні зміни від базового сценарію можуть бути оцінені на основі доступної екологічної інформації та наукових знань; опис факторів довкілля, які ймовірно зазнають впливу з боку планованої діяльності та її альтернативних варіантів, у тому числі здоров`я населення, стан фауни, флори, біорізноманіття, землі (у тому числі вилучення земельних ділянок), ґрунтів, води, повітря, кліматичні фактори (у тому числі зміна клімату та викиди парникових газів), матеріальні об`єкти, включаючи архітектурну, археологічну та культурну спадщину, ландшафт, соціально-економічні умови та взаємозв`язки між цими факторами; опис і оцінку можливого впливу на довкілля планованої діяльності, зокрема величини та масштабів такого впливу (площа території та чисельність населення, які можуть зазнати впливу), характеру (за наявності - транскордонного), інтенсивності і складності, ймовірності, очікуваного початку, тривалості, частоти і невідворотності впливу (включаючи прямий і будь-який опосередкований, побічний, кумулятивний, транскордонний, короткостроковий, середньостроковий та довгостроковий, постійний і тимчасовий, позитивний і негативний вплив), зумовленого: виконанням підготовчих і будівельних робіт та провадженням планованої діяльності, включаючи (за потреби) роботи з демонтажу після завершення такої діяльності; використанням у процесі провадження планованої діяльності природних ресурсів, зокрема земель, ґрунтів, води та біорізноманіття; викидами та скидами забруднюючих речовин, шумовим, вібраційним, світловим, тепловим та радіаційним забрудненням, випроміненням та іншими факторами впливу, а також здійсненням операцій у сфері поводження з відходами; ризиками для здоров`я людей, об`єктів культурної спадщини та довкілля, у тому числі через можливість виникнення надзвичайних ситуацій; кумулятивним впливом інших наявних об`єктів, планованої діяльності та об`єктів, щодо яких отримано рішення про провадження планованої діяльності, з урахуванням усіх існуючих екологічних проблем, пов`язаних з територіями, які мають особливе природоохоронне значення, на які може поширитися вплив або на яких може здійснюватися використання природних ресурсів; впливом планованої діяльності на клімат, у тому числі характер і масштаби викидів парникових газів, та чутливістю діяльності до зміни клімату; технологією і речовинами, що використовуються; опис передбачених заходів, спрямованих на запобігання, відвернення, уникнення, зменшення, усунення значного негативного впливу на довкілля, у тому числі (за можливості) компенсаційних заходів; опис очікуваного значного негативного впливу діяльності на довкілля, зумовленого вразливістю проекту до ризиків надзвичайних ситуацій, заходів запобігання чи пом`якшення впливу надзвичайних ситуацій на довкілля та заходів реагування на надзвичайні ситуації; визначення усіх труднощів (технічних недоліків, відсутності достатніх технічних засобів або знань), виявлених у процесі підготовки звіту з оцінки впливу на довкілля; усі зауваження і пропозиції, що надійшли до уповноваженого територіального органу, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - до уповноваженого центрального органу після оприлюднення ними повідомлення про плановану діяльність, а також таблицю із зазначенням інформації про повне врахування, часткове врахування або обґрунтування відхилення отриманих під час громадського обговорення зауважень та пропозицій, що надійшли в порядку, передбаченому частиною сьомою статті 5 цього Закону;

84. Суб`єкт господарювання подає звіт з оцінки впливу на довкілля та оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля в письмовій формі на паперових носіях та в електронному вигляді, а також визначену суб`єктом господарювання іншу додаткову інформацію, необхідну для розгляду звіту, за місцем провадження планованої діяльності уповноваженому територіальному органу, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноваженому центральному органу.

85. Доступ громадськості до звіту з оцінки впливу на довкілля забезпечується в порядку, передбаченому статтею 4 цього Закону.

86. Протягом трьох робочих днів з дня отримання уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган вносить звіт з оцінки впливу на довкілля до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля.

87. Звіт з оцінки впливу на довкілля підписується всіма його авторами (виконавцями) із зазначенням їхньої кваліфікації та зберігається в Єдиному реєстрі з оцінки впливу на довкілля протягом усього часу провадження планованої діяльності, але не менш як п`ять років з дня отримання рішення про провадження планованої діяльності.

88. Своєю чергою, за змістом статті 7 Закону №2059-VIII громадське обговорення у процесі оцінки впливу на довкілля проводиться з метою виявлення, збирання та врахування зауважень і пропозицій громадськості до планованої діяльності.

89. Громадськість має право подавати будь-які зауваження чи пропозиції, які, на її думку, стосуються планованої діяльності, без необхідності їх обґрунтування. Зауваження та пропозиції можуть подаватися в письмовій формі (у тому числі в електронному вигляді) та усно під час громадських слухань із занесенням до протоколу громадських слухань. Письмові зауваження і пропозиції подаються під час громадського обговорення протягом строків, визначених частиною сьомою статті 5 цього Закону та частиною шостою цієї статті.

90. Уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган зобов`язаний забезпечити громадське обговорення у процесі здійснення оцінки впливу на довкілля.

91. Громадське обговорення обсягу досліджень та рівня деталізації інформації, що підлягає включенню до звіту з оцінки впливу на довкілля, проводиться згідно із статтею 5 цього Закону.

92. Громадське обговорення планованої діяльності після подання звіту з оцінки впливу на довкілля проводиться у формі громадських слухань та у формі надання письмових зауважень і пропозицій (у тому числі в електронному вигляді).

93. Громадське обговорення планованої діяльності після подання звіту з оцінки впливу на довкілля починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля та надання громадськості доступу до звіту з оцінки впливу на довкілля для ознайомлення в порядку, визначеному статтею 4 цього Закону, і триває не менше 25 робочих днів і не більше 35 робочих днів. Усі пропозиції та зауваження громадськості, одержані протягом встановленого строку, підлягають обов`язковому розгляду уповноваженим територіальним органом, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноваженим центральним органом. Пропозиції, надані після встановленого строку, не розглядаються. У разі ненадання зауважень та пропозицій протягом визначеного строку вважається, що зауваження та пропозиції відсутні.

94. Уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган забезпечує підготовку звіту про громадське обговорення. Невід`ємною частиною звіту про громадське обговорення є відомості про оприлюднення інформації в порядку, визначеному статтею 4 цього Закону, та підтвердження такого оприлюднення, перелік матеріалів, наданих на розгляд громадськості, протоколи громадських слухань, усі отримані письмові зауваження і пропозиції громадськості, а також таблиця із зазначенням інформації про повне врахування, часткове врахування або обґрунтоване відхилення отриманих під час громадського обговорення зауважень та пропозицій. Звіт про громадське обговорення вноситься до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля не пізніше строку, визначеного частиною сьомою статті 9 цього Закону. Вимоги до змісту та форми звіту про громадське обговорення встановлюються уповноваженим центральним органом.

95. Порядок проведення громадських слухань у процесі оцінки впливу на довкілля встановлює Кабінет Міністрів України.

96. Судовим розглядом встановлено, що повідомлення про плановану діяльність опубліковано в газетах «Червоний гірник» від 29.03.2018 №22 (21831) та «Зірка-4» від 29.03.2018 №13-1989, а також на дошках оголошення Криворізької міської ради.

97. У газеті «Червоний гірник» від 07.06.2018 №39 (21848) та у газеті «Сегодня» від 08.06.2018 №7 опубліковано оголошення про початок громадських обговорень звіту з оцінки впливу на довкілля.

98. Депутатською фракцією «Об`єднання Самопоміч» у Криворізькій міській раді (від 23.07.2018 вх.№20821/6-18), народним депутатом України Купрієм В. М. (від 02.08.2018 вх.№1848-дз), коаліцією громадської організації «Досить труїти Кривий Ріг» (від 04.07.2018 №37, від 06.07.2018 №38), громадянами ОСОБА_6 (від 27.08.2018) та ОСОБА_7 (від 21.08.2018 №С-1367) та іншими подано зауваження і пропозиції щодо планової діяльності.

99. 20.06.2018 проведено громадські слухання з обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля планової діяльності у приміщенні конференц-залу готелю «PARK HOUSE» за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Дишинського, 11, за результатами проведення яких складено Звіт про громадське обговорення планової діяльності від 21.09.2018 №7-03/12-2018327428/2, до якого додано таблицю врахування зауважень та пропозицій громадськості, отриманих протягом строку громадського обговорення.

100. Вказаний вище звіт містив усі необхідні і передбачені законодавством відомості, за своєю формою та змістом відповідав вимогам статті 6 Закону №2059-VIII, зокрема, включав у себе опис виправданих альтернатив планованої діяльності, основних причин обрання запропонованого варіанта з урахуванням екологічних наслідків, а також опис поточного стану довкілля. Також, у цьому звіті були відображені усі зауваження і пропозиції, що надійшли до Міністерства після оприлюднення повідомлення про плановану діяльність, а також була додана таблиця із зазначенням інформації про повне врахування, часткове врахування або обґрунтування відхилення отриманих під час громадського обговорення зауважень та пропозицій громадськості.

101. Проаналізувавши, у світлі встановлених судами обставин справи, зазначені вище нормативні положення законодавства, яке врегульовує спірні правовідносини, колегія суддів погоджується з висновком судів першої та апеляційної інстанцій про дотримання відповідачем процедури прийняття спірного висновку.

102. При цьому, під час розгляду цієї справи у судах попередніх інстанцій не встановлено наявності подання Товариством неправдивих відомостей або недостовірних даних, а відповідні твердження про це позивачів не знайшли свого підтвердження в контексті наявних у матеріалах справи доказів, досліджених судами.

103. Належну правову оцінку надали суди й доводам Громадської організації стосовно неповного, на її думку, пакету документів поданих Товариством для надання спірного висновку.

104. Так, за правилами частин десятої статті 9 Закону №2059-VIII порядок передачі документації для надання висновку з оцінки впливу на довкілля та порядок фінансування оцінки впливу на довкілля затверджуються Кабінетом Міністрів України.

105. На виконання цієї правової норми Кабінет Міністрів України постановою від 13.12.2017 №1026 затвердив Порядок передачі документації для надання висновку з оцінки впливу на довкілля та фінансування оцінки впливу на довкілля (далі - Порядок №1026).

106. Спірні правовідносини врегульовані й Законом України від 06.09.2005 №2806-IV «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», Законом №3392-VI.

107. Додатком до Закону №3392-VI є Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, до якого, як документ дозвільного характеру, включено, окрім інших, висновок з оцінки впливу на довкілля, передбачений Законом №2059-VIII.

108. Абзацом десятим частин першої статті 4 Закону №2806-IV визначено, що виключно законами, які регулюють відносини, пов`язані з одержанням документів дозвільного характеру, встановлюються перелік та вимоги до документів, які суб`єкту господарювання необхідно подати для одержання документа дозвільного характеру.

109. В свою чергу, відповідно до пунктів 6, 7 Порядок №1026 після подання повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, та підготовки звіту з оцінки впливу на довкілля суб`єкт господарювання подає уповноваженому територіальному органу, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 Закону, - уповноваженому центральному органу у форматі Adobe Portable Document Format (PDF) через електронний кабінет Реєстру та протягом трьох робочих днів з дня подання через електронний кабінет Реєстру у письмовій формі на паперових носіях - уповноваженому територіальному органу або уповноваженому центральному органу (за допомогою засобів поштового зв`язку поштовим відправленням з оголошеною цінністю з описом вкладення) такі документи для отримання висновку з оцінки впливу на довкілля: оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля за формою згідно з додатком 3; звіт з оцінки впливу на довкілля відповідно до вимог, наведених у додатку 4; відомості (документи, матеріали), що підтверджують факт та дату опублікування, розміщення або оприлюднення в інший спосіб суб`єктом господарювання повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, та оголошення про початок громадського обговорення звіту з оцінки впливу на довкілля, якщо такі вже опубліковані, або договір з друкованими засобами масової інформації про опублікування таких документів, а також документ, що підтверджує внесення плати за проведення громадського обговорення. Суб`єкт господарювання має право подати уповноваженому центральному органу або уповноваженому територіальному органу будь-яку іншу додаткову інформацію, необхідну для розгляду звіту з оцінки впливу на довкілля.

110. До того ж, за приписами частини четвертої статті 3 Закону №2059-VIII забороняється розпочинати провадження планованої діяльності, визначеної частинами другою і третьою цієї статті, без оцінки впливу на довкілля та отримання рішення про провадження планованої діяльності.

111. Також, частиною першою статті 11 Закону №2059-VIII визначено, що звіт з оцінки впливу на довкілля, звіт про громадське обговорення та висновок з оцінки впливу на довкілля подаються суб`єктом господарювання для отримання рішення органу державної влади або органу місцевого самоврядування про провадження планованої діяльності, яке є підставою для початку провадження цієї діяльності, встановлює (затверджує) параметри та умови провадження планованої діяльності і приймається у формі документа дозвільного характеру або іншого акта органу державної влади чи органу місцевого самоврядування у порядку, встановленому законодавством для відповідних рішень.

112. Поряд із цим, частиною першою, другою, третьою статті 37 Закону України від 17.02.2011 №3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон №3038-VI) встановлено, що право на виконання підготовчих робіт (якщо вони не були виконані раніше згідно з повідомленням про початок виконання підготовчих робіт) і будівельних робіт на об`єктах будівництва, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля згідно із Законом України "Про оцінку впливу на довкілля", підключення об`єкта будівництва до інженерних мереж та споруд надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після отримання дозволу на виконання будівельних робіт.

113. Дозвіл на виконання будівельних робіт видається органами державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.

114. Для отримання дозволу подається заява, до якої додаються: 1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію; 2) копія розпорядчого документа щодо комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду у разі здійснення комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду на замовлення органів державної влади чи органів місцевого самоврядування на відповідних землях державної чи комунальної власності (замість копії документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою); 3) проектна документація на будівництво, розроблена та затверджена в установленому законодавством порядку; 4) копія документа, що посвідчує право власності на будинок чи споруду, або згода його власника, засвідчена у встановленому законодавством порядку, на проведення будівельних робіт у разі здійснення реконструкції, реставрації чи капітального ремонту; 5) копії документів про призначення осіб, відповідальних за виконання будівельних робіт, та осіб, які здійснюють авторський і технічний нагляд; 6) інформація про ліцензію, що дає право на виконання будівельних робіт, та кваліфікаційні сертифікати; 7) результати оцінки впливу на довкілля у випадках, визначених Законом України "Про оцінку впливу на довкілля".

115. Законом №3392-VI дозвіл на виконання будівельних робіт, який видається згідно з Законом №3038-VI віднесено до Переліку документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності.

116. Отже, надання спірного висновку, який є документом дозвільного характеру, передує отриманню іншого дозвільного документа - дозволу на виконання будівельних робіт на підставі Закону №3038-VI, водночас, подання таких документів як, згода власника на перепрофілювання будівлі, а також надання місцевою радою, у порядку, визначеному Законом №280/97-ВР, згоди на розміщення об`єкта планової діяльності на території міста Кривий Ріг, можливе на етапі містобудівної діяльності і не передбачено нормами спеціального законодавства, зокрема, Законом №2059-VIII і затвердженому на його виконання Порядком №1026 у межах процедури надання висновку з ОВД.

117. Не заслуговують на увагу й аргументи касаційної скарги стосовно відсутності оприлюдненої у встановленому Законом №5203-VI порядку інформаційної, а також технологічної карток такої адміністративної послуги, як надання висновку з оцінки впливу на довкілля, оскільки дія зазначеного законодавчого акту поширюється на спірні правовідносини лише в частині, до якої відсилають норми спеціальних законів, що врегульовують спірні правовідносини. Втім, приписи названих вище Законів не передбачають затвердження інформаційної і технологічної карток для надання висновку з оцінки впливу на довкілля.

118. Водночас, відповідно до частин першої - четвертої, восьмої, дев`ятої статті 9 Закону №2059-VIII висновок з оцінки впливу на довкілля є обов`язковим для виконання. Екологічні умови провадження планованої діяльності, зазначені у частині п`ятій цієї статті, є обов`язковими. Висновок з оцінки впливу на довкілля враховується при прийнятті рішення про провадження планованої діяльності та може бути підставою для відмови у видачі рішення про провадження планованої діяльності.

119. При підготовці висновку з оцінки впливу на довкілля уповноважений територіальний орган, а у випадках, визначених частинами третьою і четвертою статті 5 цього Закону, - уповноважений центральний орган розглядає та бере до уваги звіт з оцінки впливу на довкілля та звіт про громадське обговорення.

120. В описовій частині висновку з оцінки впливу на довкілля наводиться інформація про: 1) здійснену процедуру оцінки впливу на довкілля; 2) врахування звіту з оцінки впливу на довкілля; 3) враховані та відхилені зауваження та пропозиції, що надійшли під час громадського обговорення.

121. Суди, розглядаючи дану справу, встановили, що спірний висновок за своїм змістом відповідає вимогам статті 9 Закону №2059-VIII, в тому числі у його описовій частині наявна інформація про враховані та відхилені зауваження та пропозиції, що надійшли під час громадського обговорення, з посиланням на таблицю врахування зауважень та пропозицій громадськості, отриманих протягом строку громадського обговорення.

122. Питання, пов`язані з оскарженням в судовому порядку рішень, дій чи бездіяльності у процесі здійснення оцінки впливу на довкілля, унормовані статтею 12 Закону №2059-VIII, яка встановлює, що висновок з оцінки впливу на довкілля, інші рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади або органів місцевого самоврядування у процесі здійснення оцінки впливу на довкілля можуть бути оскаржені будь-якою фізичною чи юридичною особою в судовому порядку. Порушення процедури здійснення оцінки впливу на довкілля, безпідставне та необґрунтоване неврахування чи неналежне врахування результатів участі громадськості, інші порушення законодавства у сфері оцінки впливу на довкілля є підставами для скасування висновку з оцінки впливу на довкілля та рішення про провадження планованої діяльності в судовому порядку.

123. Разом з тим, вирішуючи цей спір, суди не встановили обставин, які, у розумінні статті 12 Закону №2059-VIII, могли б спричинити скасування спірного висновку, з чим, з огляду на вищевикладене, погоджується й суд касаційної інстанції.

124. Колегія суддів критично оцінює доводи скаржника про наявність, на його думку, порушень судами норм процесуального права, зокрема, стосовно неналежності розгляду цієї справи у порядку спрощеного позовного провадження й з цього приводу зазначає таке.

125. За змістом статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

126. Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

127. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

128. Виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917 - 1991 років".

129. Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.

130. Для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, зокрема, інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

131. Справи, що розглядаються за правилами спрощеного позовного провадження, визначає стаття 257 КАС України, яка встановлює, що за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

132. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

133. При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

134. За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

135. Враховуючи нормопроектуальну техніку, застосовану при формулюванні положень пункту 10 частини першої статті 4, частини першої статті 12 КАС України, можна стверджувати про першочергове значення форми спрощеного позовного провадження при розгляді та вирішенні адміністративних справ. Коментована глава визначає особливості цієї форми адміністративного судочинства. По суті, простежується тенденція щодо виокремлення процесуального права адміністративного суду здійснювати судочинство за правилами спрощеного позовного провадження щодо адміністративних справ апріорі, за винятком прямо встановлених у законі вимог стосовно розгляду та вирішення конкретних адміністративних справ за правилами загального позовного провадження.

136. У частині третій статті 257 закріплено критерії обрання спрощеного або загального позовного провадження, що узгоджуються з принципами верховенства права, юридичної визначеності згідно зі статтею 3, частиною першою статті 8 Конституції України, підпунктом 4.1 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 N 15-рп/2004, рішеннями Європейського суду з прав людини у справах "Bellet v. France", "L. та V. проти Австрії", "S. L. проти Австрії", "Брумареску проти Румунії" (§ 61), "Голдер проти Сполученого Королівства", "Функе проти Франції".

137. Винятки щодо розгляду адміністративних справ за правилами спрощеного позовного провадження стосуються спорів, вичерпний перелік яких наведено у частині четвертій статті 12 та частині четвертій статті 257 КАС України, при цьому адміністративний суд до початку та в межах розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження наділений процесуальним правом до початку розгляду справи відразу відмовити у розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження в разі недодержання вимог статті 257, а також пунктів 10, 20 частини першої статті 4, статті 12 цього ж Кодексу, або постановити ухвалу про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

138. Зважаючи на характер спірних правовідносин, предмет даного спору, його суб`єктний склад і предмет доказування у справі, а також враховуючи те, що така не віднесена до жодної з категорій адміністративних справ, для розгляду яких КАС України встановлено порядок розгляду виключно у загальному позовному провадженні, колегія суддів не знаходить підстав для визнання обґрунтованими мотивів, наведених у касаційній скарзі, стосовно неможливості здійснення провадження у цій справі за правилами спрощеного позовного провадження.

139. Аргументація ж касаційної скарги на підтримку названих вище тверджень скаржника зводиться до формулювань загального характеру без конкретизації того, як саме розгляд цієї справи в порядку спрощеного позовного провадження вплинув на можливість реалізації позивачем його прав, передбачених процесуальним законом. Зокрема, Громадська організація не зазначає, які саме конкретні докази, пояснення, клопотання тощо остання не змогла подати до суду першої інстанції внаслідок здійснення розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

140. Верховний Суд, також, зазначає, що встановлений КАС України обсяг процесуальних гарантій і прав учасників справи зберігається незалежно від виду провадження (спрощеного чи загального), обраного судом для розгляду адміністративної справи, який, при цьому, у будь-якому випадку здійснюється з дотриманням засад (принципів) адміністративного судочинства.

141. Необґрунтованими суд визнає й аргументи касаційної скарги стосовно того, що оскаржувані судові рішення ухвалені про права та інтереси 43 осіб, які не були залучені до участі у справі, а відтак підлягають обов`язковому скасуванню, оскільки це спростовується наявними у матеріалах справи доказами.

142. Так, подані у цій справі 43 клопотання про залучення третіх осіб були ідентичні за своїм змістом і не містили жодних підстав, з посиланням на конкретні обставини і факти, у їх обґрунтуванні.

143. До вказаних клопотань не було додано й жодних доказів, зокрема, які б вказували на приналежність цих осіб до території, про яку іде мова у спірному висновку Мінприроди, тощо, у зв`язку з чим, з огляду на їх невідповідність вимогам частини першої статті 167 КАС України та на підставі частини другої цієї статті, усі клопотання були повернуті заявникам без розгляду.

144. Жодна з вказаних осіб не висловила заперечень проти постановлених судом першої інстанції ухвал й не оскаржила судові рішення, ухвалені по суті спору, з цих підстав.

145. У розумінні ж ратифікованої Україною Конвенції про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля (далі - Конвенція) зазначено, що "Громадськість" означає одну або більше фізичних чи юридичних осіб, їх не об`єднання, організації або групи, які діють згідно з національним законодавством або практикою; "Зацікавлена громадськість" означає громадськість, на яку справляє або може справити вплив процес прийняття рішень з питань, що стосуються навколишнього середовища, або яка має зацікавленість в цьому процесі; для цілей даного визначення недержавні організації, які сприяють охороні навколишнього середовища та відповідають вимогам національного законодавства, вважаються такими, що мають зацікавленість.

146. Оскільки вказані вище особи не вказали підстав для залучення їх до участі у справі, й це не підтвердилось її судовим розглядом, при цьому, останні не висловили заперечень проти постановлених щодо них ухвал і не оскаржили судові рішення, ухвалені за наслідками вирішення даного спору, тобто проявили пасивну процесуальну поведінку і не виразили жодного інтересу до розгляду цієї справи, колегія суддів відхиляє твердження скаржника про те, що оскаржувані судові рішення були ухвалені про права та інтереси зацікавлених, у розумінні Конвенції, осіб, які не були залучені до участі у справі.

147. Матеріалами справи також спростовуються й аргументи Громадської організації стосовно її неповідомлення про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, оскільки представник останньої була повідомлена про судове засідання, яке відбулось 09.07.2019, під розписку в приміщенні Шостого апеляційного адміністративного суду.

148. Підсумовуючи зазначене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок судів попередніх інстанцій про відсутність порушення прав Громадської організації внаслідок надання Товариству спірного висновку, на підставі якого, до того ж, планова діяльність вказаного суб`єкта господарювання так і не була розпочата.

149. Ураховуючи викладене, провівши касаційний розгляд справи у межах вимог і доводів касаційної скарги, згідно встановленого КАС України обсягу повноважень суду касаційної інстанції, Верховний Суд, в контексті встановлених судами обставин справи, не виявив неправильного застосування норм матеріального або порушень норм процесуального права, а відтак не вбачає наявності підстав для скасування оскаржуваних судових рішень, які ухвалені відповідно до закону.

150. За правилами частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

151. Керуючись статтями 340, 341, 345, 349, 350, 355, 356 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Громадської організації "Міжрегіональне бюро екологічного захисту" залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 11.03.2019 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.07.2019 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

С. Г. Стеценко,

А. І. Рибачук,

Л. В. Тацій,

Судді Верховного Суду