ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2019 року

м. Київ

Справа № 910/16933/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Сухового В.Г. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.

розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Комунального підприємства "Бессарабський ринок" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.08.2019 (головуючий суддя Кравчук Г.А., судді Козир Т.П., Коробенко Г.П.)

у справі № 910/16933/18

за позовом Комунального підприємства "Бессарабський ринок"

до Комунального підприємства "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Шевченківського району м. Києва"

про стягнення 332 565,97 грн

Історія справи

Короткий зміст позовних вимог

1. У грудні 2018 року Комунальне підприємство "Бессарабський ринок" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Комунального підприємства "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Шевченківського району м. Києва" (далі - відповідач) про стягнення 332 565, 97 грн та зобов`язання підписати Договір про відшкодування комунальних витрат та витрат на утримання нежитлового приміщення.

1.1. Позовні вимоги обґрунтовані, зокрема, тим, що відповідач вчасно не відшкодував позивачу комунальні витрати та витрати підприємства-балансоутримувача КП "Бессарабський ринок" на утримання орендованого майна та інших платежів.

1.2. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.04.2019 позов в частині зобов`язання підписати договір залишено без розгляду на підставі поданої позивачем заяви у відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

2. Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.05.2019 позов задоволено частково, стягнуто з Комунального підприємства "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автошляхів та споруд на них Шевченківського району м. Києва" 188 873,33 грн заборгованості та 2 833,10 грн судового збору, в іншій частині позову відмовлено.

2.1. Обґрунтовуючи рішення у даній справі, суд першої інстанції, посилаючись на положення статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, дійшов висновку, що відповідач в порушення умов п.п. 3.5, 4.9 Договору № 14/10 про передачу майна комунальної власності територіальної громади міста Києва від 31.03.2010, з урахуванням додаткової угоди від 30.07.2010, у період з серпня 2015 року по жовтень 2018 року не виконав належним чином зобов`язання та не відшкодував комунальні та експлуатаційні витрати у повному обсязі. При цьому, судом враховано надані відповідачем докази сплати комунальних послуг в загальній сумі 27 822,84 грн, з огляду на що вимоги про відшкодування основної заборгованості за комунальними витратами та витратами на утримання орендованого майна задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 188 873,33 грн залишку такої заборгованості. У стягненні пені в розмірі 114 868,23 грн відмовлено у зв`язку із неправильним визначенням періоду її нарахування з огляду на приписи ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції

3. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.08.2019 рішення Господарського суду міста Києва від 15.05.2019 скасовано. Ухвалено нове рішення, яким в позові відмовлено.

3.1. Суд апеляційної інстанції вказав, що погодженими умовами п.п. 3.8 п. 3 Договору, які кореспондуються із нормами Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва, затвердженого рішенням III сесії VII скликання Київської міської ради від 21.04.2015 №415/1280, і Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади міста Києва, затвердженої цим же рішенням, передбачено, що вартість комунальних послуг, витрат на утримання прибудинкової території, вартість послуг ремонту і технічному обслуговуванню інженерного обладнання та внутрішньо будинкових мереж, ремонту будівлі, у т.ч. покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо, не входить до складу орендної плати та сплачується орендарем окремо на підставі договорів, укладених орендарем з організаціями, що надають такі послуги, або відшкодовує орендодавцю згідно додатку до договору оренди. Суд вказав, що матеріалами справи підтверджується погодження сторонами у Додатковій угоді від 30.07.2010 до Договору розміру комунальних витрат в сумі 689,94 грн на місяць, при цьому, доказів внесення будь-яких змін до вказаної Додаткової угоди сторонами не надано, так само як і не було укладено окремого договору про відшкодування комунальних витрат та витрат на утримання орендованого майна та інших платежів в розмірі 5 380,57 грн щомісяця.

З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов висновку, що відсутність внесення в установленому законодавством порядку змін до Додаткової угоди від 30.07.2010 до Договору щодо розміру раніше погодженої суми комунальних витрат, що підлягає відшкодуванню (чи відсутність укладеного іншого відповідного договору, в якому визначено розмір, порядок та строки відшкодування), виключає настання у відповідача (орендаря) договірних зобов`язань з відшкодування витрат балансоутримувача (щодо сплати комунальних витрат та витрат на утримання орендованого майна та інших платежів в розмірі 5 380,57 грн в місяць).

Короткий зміст вимог касаційної скарги

4. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.08.2019 та залишити в силі рішення Господарського суду міста Києва від 14.05.2019 в частині стягнення заборгованості у розмірі 188 873,33 грн.

Аргументи учасників справи

Доводи позивача, який подав касаційну скаргу (узагальнено)

5. В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник зазначає, що судом апеляційної інстанції не було всебічно та повно досліджено матеріали справи та порушено норми ч. 2 ст. 269 ГПК України, а саме, не досліджено відзиву на апеляційну скаргу; не проведено повне дослідження матеріалів справи, зокрема, Договору про передачу майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду від 31.03.2010 № 14/10; не враховано п. 3.5 Договору та тієї обставини, що відповідачем не повернуто приміщення з орендного користування.

5.1. Посилаючись на п. 4.9 Договору позивач вказав, що суд апеляційної інстанції визнав даний пункт помилковим та запропонував своє трактування, а саме, про необхідність застосовувати даний пункт у взаємозв`язку з іншими умовами договору, зокрема, погодженими в п.п. 3.8 Договору. На думку позивача, суд вийшов за межі апеляційної скарги, адже предметом позову є стягнення заборгованості.

5.2. Скаржник зауважує, що судом апеляційної інстанції не було досліджено відповідь на відзив позивача та розрахунок сум комунальних та експлуатаційних витрат на утримання нежитлового приміщення, розроблених відповідно до рішення Київради від 21.04.2015 № 415/1280. Суд апеляційної інстанції вказав, що наданий розрахунок є необґрунтованим та неправомірним, оскільки не відповідає встановленим обставинам. У свою чергу позивач зазначає, що такий розрахунок не суперечить чинному законодавству, оскільки методика його нарахування затверджена рішенням Київради №415/1280.

5.3. Також позивач звертає увагу, що відповідачем після звернення позивача до суду було сплачено заборгованість у розмірі 24 147,90 грн. та 3 674,94 грн, у платіжних дорученнях відповідач зазначив про оплату заборгованості за комунальні послуги, тобто, визнав наявну у нього заборгованість з оплати комунальних та експлуатаційних послуг в розмірі 209 842,23 грн.

5.4. Апеляційний суд вказав, що позивачем не підтверджено належними та допустимими доказами фактично понесений розмір комунальних та експлуатаційних витрат, проте не враховано, що відповідачем не доведено зворотнього.

5.5. Судом апеляційної інстанції не було досліджено п. 3.3 Договору, а саме того, що розмір орендної плати та комунальних платежів може бути змінено на вимогу однієї із сторін у разі зміни Методики розрахунку та порядку використання орендної плати за користування майном територіальної громади міста Києва, відповідних цін і тарифів та в інших випадках, передбачених законодавством.

5.6. Також, на думку скаржника, судом не було враховано п. 4.7 Договору, яким передбачено, що орендар зобов`язаний на вимогу орендодавця проводити звіряння взаєморозрахунків по орендних платежах і оформлювати відповідні акти звірки, щорічно брати участь в інвентаризації розрахунків станом на 1 січня. У свою чергу, позивачем неодноразово надсилались акти звірки розрахунків, які відповідач отримував, але не повертав позивачу, однак, судом не досліджувались подані докази та інформація, яка в них міститься.

6. У відзиві на касаційну скаргу відповідач зазначає про необґрунтованість її доводів та зауважує, що Договір від 31.03.2010 №14/10 не було переукладено на інших умовах, а тому у позивача не виникло право стягувати платежі із відшкодування комунальних витрат у сумі, що не відповідає зазначеній у Договорі.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів попередніх інстанцій

7. Як установлено господарськими судами попередніх інстанцій, 31.03.2010 між Комунальним підприємством "Бессарабський ринок" (орендодавець) та Комунальним підприємством "Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автошляхів та споруд на них Шевченківського району м. Києва" (орендар) укладено Договір № 14/10 про передачу майна комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, відповідно до якого відповідач прийняв в оренду нерухоме майно - нежиле приміщення загальною площею 62,9 кв.м, у тому числі на першому поверсі 32,1 кв.м, підвалі 30,8 кв.м, що розташовані на Бесарабській площі, будинок № 2 в місті Києві, для розміщення групи утримання Хрещатинського колектора.

7.1. У відповідності до п.п. 2.4 Договору об`єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва і знаходиться на балансі КП "Бессарабський ринок".

7.2. Підпунктом 3.1 Договору установлено, що за користування об`єктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату в розмірі виплат на утримання, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, затвердженої рішенням Київради від 28 вересня 2006 № 34/91, та на дату початку надання послуг становить 75,58 грн за 1 кв.м орендованої площі, що в цілому складає 4 753,98 грн на місяць.

7.3. Згідно із п.п. 3.3 Договору розмір орендної плати та комунальних платежів може бути змінено на вимогу однієї із сторін у разі зміни Методики розрахунку та порядку використання орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, відповідних цін і тарифів та в інших випадках, передбачених законодавством України.

7.4. Підпунктом 3.6 Договору унормовано, що орендна плата та комунальні платежі сплачуються орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 5 числа поточного місяця на рахунок орендодавця.

7.5. У відповідності до положень п.п. 3.8 Договору вартість комунальних послуг, витрат на утримання прибудинкової території, вартість послуг по ремонту і технічному обслуговуванню інженерного обладнання та внутрішньобудинкових мереж, ремонту будівлі, у т.ч.: покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо, не входить до складу орендної плати та сплачується орендарем окремо на підставі договорів, укладених орендарем з організаціями, що надають такі послуги, або відшкодовує орендодавцю згідно додатку до договору оренди.

7.6. В силу п.п. 4.9 Договору орендар зобов`язаний відшкодовувати орендодавцю вартість фактично спожитих комунальних платежів за тарифами, які у встановленому порядку відшкодовують повну вартість надання та пропорційну орендованій площі частку витрат на утримання прибудинкової території, на ремонт покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо та послуг по технічному обслуговуванню інженерного обладнання внутрішньо-будинкових мереж. У місячний термін після укладення цього Договору відповідач (орендар) повинен надати позивачу (орендодавцю) копії договорів, передбачених цим підпунктом.

7.7. 30.07.2010 сторони уклали Додаткову угоду до Договору, у якій узгодили розрахунок комунальних платежів станом на 01.08.2010. Розмір комунальних витрат за один квадратний метр становить 9,26 грн, що в загальному становить 689,94 грн.

8. Предметом позову у даній справі є стягнення з відповідача 217 696,17 грн заборгованості з відшкодування комунальних та експлуатаційних витрат за загальний період з серпня 2015 року по жовтень 2018 року, та пені, нарахованої за вказаний період у розмірі 114 868,23 грн.

8.1. Як установлено судом апеляційної інстанції, із наданого позивачем до позовної заяви розрахунку місячний розмір комунальних витрат та витрат підприємства-балансоутримувача КП "Бессарабський ринок" на утримання орендованого майна та інших платежів відповідно до Додаткової угоди до Договору №14/10 від 31.03.2010, який підлягає відшкодуванню відповідачем, становить 5 380,57 грн, що за період з серпня 2015 року по жовтень 2018 року включно складає 209 842,23 грн. Крім того, до вказаного розрахунку позивачем включено заборгованість в сумі 7 853,94 грн, яка існувала станом на 31.12.2011.

9. Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

10. Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

11. Відповідно до вимог статей 525, 526, 629 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

12. Приписами частини 1 статті 599 Цивільного кодексу України обумовлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

13. Статтею 283 Господарського кодексу України та статтею 759 Цивільного кодексу України визначено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном.

14. За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч. 1 ст. 762 ЦК України), при цьому, в силу положень ч. 5 ст. 762 ЦК України та ч. 3 ст. 285 ГК України орендар зобов`язаний вносити орендні платежі своєчасно і в повному обсязі.

15. В силу п.п. 3.1 Договору орендна плата в розмірі виплат на утримання розраховується на підставі Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, затвердженої рішенням Київради від 28.09.2006.

16. Як установлено судами попередніх інстанцій, рішенням Київської міської ради III сесії VII скликання № 415/1280 від 21.04.2015 затверджено Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва згідно з додатком 1. Цим же рішенням затверджено і Методику розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади міста Києва (додаток 3).

17. Колегія суддів зазначає, що відповідно до пунктів 2 та 4 Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади міста Києва, затвердженої вищевказаним рішенням, вона визначає механізм розрахунку орендної плати за користування об`єктом оренди, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, водночас, до плати за оренду індивідуально визначеного майна не включаються компенсація витрат комунальних підприємств, установ, організацій територіальної громади міста Києва, за якими закріплено майно територіальної громади міста Києва на праві господарського відання або оперативного управління (далі - підприємство-балансоутримувач), за користування земельною ділянкою, на якій розташований об`єкт оренди, та плата за комунальні послуги відповідно до договору, який укладається між орендарем та підприємством-балансоутримувачем або відповідними особами, що надають такі послуги, а у разі встановлення орендної плати у розмірі 1 гривня на рік, експлуатаційні витрати підприємства-балансоутримувача відповідно до договору, який укладається між орендарем та підприємством-балансоутримувачем.

18. Відповідно до Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва, яке регулює майнові відносини між орендодавцями, комунальними підприємствами, установами, організаціями територіальної громади міста Києва, за якими на праві господарського відання або оперативного управління закріплено майно (підприємства-балансоутримувачі), орендарями щодо господарського використання майна:

- орендар за користування об`єктом оренди сплачує орендну плату, витрати підприємства-балансоутримувача на утримання орендованого майна та інші платежі, зазначені у підпункті 6.5 цього Положення, незалежно від результатів господарської діяльності (п. 6.4);

- крім орендної плати орендар сплачує: податки та збори у розмірах та порядку, визначених законодавством України; компенсацію витрат підприємств-балансоутримувачів за користування земельною ділянкою, на якій розташований об`єкт оренди, та плату за комунальні послуги відповідно до договору, який укладається між орендарем та підприємством-балансоутримувачем або відповідними особами, що надають такі послуги (п. 6.5).

19. Крім того, відповідно до п.п. 3.8 Договору вартість комунальних послуг, витрат на утримання прибудинкової території, вартість послуг по ремонту і технічному обслуговуванню інженерного обладнання та внутрішньо будинкових мереж, ремонту будівлі, у т.ч. покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо, не входить до складу орендної плати та сплачується орендарем окремо на підставі договорів, укладених орендарем з організаціями, що надають такі послуги, або відшкодовує орендодавцю згідно додатку до договору оренди.

20. Установивши, що сторони Додатковою угодою від 30.07.2010 до Договору погодили розмір комунальних витрат в сумі 689,94 грн на місяць, в матеріалах справи відсутні докази внесення змін до Додаткової угоди та за відсутності доказів укладання між сторонами Договору окремого договору про відшкодування комунальних витрат та витрат на утримання орендованого майна та інших платежів в розмірі 5 380,57 грн щомісяця, апеляційний господарський суд, на противагу суду першої інстанції, дійшов вірного висновку про те, що зазначені обставини виключають настання у відповідача договірних зобов`язань з відшкодування витрат балансоутримувача щодо сплати комунальних витрат та витрат на утримання орендованого майна та інших платежів в розмірі 5 380,57 грн щомісячно.

21. З огляду на наведене, апеляційний господарський суд вірно визнав наданий позивачем розрахунок необґрунтованим, оскільки він здійснений відповідно до Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади міста Києва за відсутності доказів внесення змін до Договору та Додаткової угоди до договору, що не узгоджується з названою Методикою, тому доводи скаржника, викладені в п. 5.2 постанови відхиляються, як необґрунтовані.

22. При цьому, апеляційний суд надав правильну оцінку посиланню суду першої інстанції на п.п. 4.9 Договору, як на підставу для задоволення позовних вимог, та визнав його помилковим з огляду на те, що обов`язок відповідача відшкодувати вартість фактично спожитих комунальних послуг та інших витрат слід застосовувати у системному зв`язку із п.п. 3.8 Договору, яким урегульовано, що вартість зазначених витрат не входить до складу орендної плати і сплачується або відшкодовується відповідачем на підставі договорів, укладених ним з організаціями, що надають такі послуги, чи позивачу згідно додатку до договору. Крім того, умови п. 3.8 Договору є пріоритетними, оскільки закріплені саме у розділі, яким сторони визначили порядок сплати орендної плати.

Також слід зазначити, що Методикою розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади міста Києва, затвердженої рішенням Київради від 28.09.2006 №34/91, яка була чинною на час укладення Договору, також обумовлювалось, що вартість комунальних послуг, витрат на утримання прибудинкової території, вартість послуг по технічному обслуговуванню інженерного обладнання та внутрішньобудинкових мереж не входить до складу орендної плати та сплачується орендарем окремо на підставі договорів, укладених орендарем з організаціями, що надають такі послуги.

Наведеним спростовуються доводи касаційної скарги, викладені в п. 5.1 даної постанови, оскільки зводяться до довільного трактування скаржником умов договору.

23. Посилання скаржника на те, що судом апеляційної інстанції не враховано п. 3.5 Договору та тієї обставини, що відповідачем не повернуто приміщення з орендного користування, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки наведене не доводить і не спростовує позовних вимог, виходячи з предмету і підстав позову. При цьому, доводи щодо недослідження апеляційним судом відповіді на відзив позивача, відзиву на апеляційну скаргу, розрахунку стягуваних сум, є такими, що не підтверджуються матеріалами справи, а доводи в частині визнання відповідачем заборгованості з оплати комунальних та експлуатаційних послуг, про що свідчить часткова оплата заборгованості, спростовуються умовами Додаткової угоди, у якій визначено обов`язок орендаря сплачувати комунальні платежі у визначеному розмірі.

24. Аргументи скаржника в частині недослідження апеляційним судом п. 3.3 Договору, яким обумовлено можливість зміни розміру орендної плати та комунальних платежів на вимогу однієї із сторін у разі зміни Методики розрахунку та порядку використання орендної плати за користування майном територіальної громади міста Києва, відповідних цін і тарифів та в інших випадках, передбачених законодавством, колегія суддів відхиляє як необґрунтовані з огляду встановлені вище обставини невідповідності розрахунку позивача.

25. Посилання скаржника на п. 4.7 Договору, яким урегульовано питання звіряння сторонами договору взаєморозрахунків по орендних платежах, є також необґрунтованим, з огляду на те, що дане питання не входить до кола обставин, які підлягають доказуванню у даному спорі.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

26. Надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані сторонами з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, суд апеляційної інстанції ухвалив оскаржуване рішення з правильним застосуванням норм матеріального права та дотриманням норм процесуального права та дійшов вірного та обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

27. Враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі не знайшли свого підтвердження під час касаційного провадження, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, у зв`язку з чим підстави для задоволення касаційної скарги і скасування чи зміни оскаржуваного рішення відсутні.

Щодо судових витрат

28. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України слід покласти на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Комунального підприємства "Бессарабський ринок" залишити без задоволення.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.08.2019 у справі № 910/16933/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Суховий В.Г.

Судді Берднік І.С.

Міщенко І.С.