-
скопійовано
-
-
-
-
-
скопійовано
-
-
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 грудня 2019 року
м. Київ
Справа № 910/17925/14
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючий - Огороднік К. М., Ткаченко Н.Г., Банасько О.О.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2019
за позовом ліквідатора Фізичної особи-підприємця Гордійчука І.О. арбітражного керуючого Степаненка В.В.
до відповідачів:
1. ОСОБА_2 ,
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "МІДВЕСТ"
про визнання договорів недійсними та скасування рішення про їх державну реєстрацію
в межах справи № 910/17925/14
за заявою Фізичної особи-підприємця Гордійчука І.О.
про банкрутство,-
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
26.10.2016 між Гордійчуком І.О. та Товариством з обмеженою відповідальністю "МІДВЕСТ" було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_3 , який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кударенко В.М. за номером № 2790.
31.10.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "МІДВЕСТ" та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_3 , який посвідчений приватним нотаріусом Олофінським О.В. за номером № 5995.
Ліквідатор боржника арбітражний керуючий Степаненко В.В., звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить суд визнати договори недійсними та скасувати рішення про їх державну реєстрацію.
За твердженням позивача боржник без відома ліквідатора боржника відчужив належне йому майно, що суперечить приписам Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Короткий зміст рішення суду першої інстанції ухвали суду апеляційної інстанції
Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.03.2018 у справі №910/17925/14 позов задоволено. Визнано недійсним договір купівлі-продажу № 2790 від 26.10.2016, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Кударенко В.М. щодо квартири АДРЕСА_3 . Визнано недійсним договір купівлі-продажу № 5995 від 31.10.2016, посвідчений приватним нотаріусом КМНО Олофінським О.В. щодо квартири АДРЕСА_3 . Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень (з відкриттям розділу), індексний № 32131091 від 31.10.2016. Здійснено розподіл судових витрат.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням місцевого господарського суду, ОСОБА_1 звернулася до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 13.03.2018 у справі № 910/17925/14 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ліквідатора фізичної особи-підприємця Гордійчука І.О., арбітражного керуючого Степаненка В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2019 у справі №910/17925/14 клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження залишено без розгляду. Апеляційну скаргу на рішення Господарського суду м. Києва від 13.03.2018 у справі № 910/17925/14 (з доданими до неї документами) не прийнято до розгляду та повернуто скаржнику.
Ухвалу суду мотивовано тим, що ОСОБА_1. не є учасником справи про банкрутство, оскільки не набула статусу кредитора Фізичної особи- підприємця Гордійчука І.О., з огляду на що в силу ч. 2 ст. 255 Господарського процесуального кодексу України та ч. 1 ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не володіє процесуальними правами на оскарження процесуальних документів у справі про банкрутство. Крім того, оскаржуваним рішенням не порушувалися права заявника, оскільки з наявної в матеріалах справи довідки від 13.02.2019 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна слідує, що власником Квартири є ОСОБА_2 .
Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу та виклад позиції інших учасників справи.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2019 у справі № 910/17925/14 скасувати, питання відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду м. Києва від 13.03.2018 у справі №910/17925/14 передати на новий апеляційний розгляд.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що, на думку скаржника, суд апеляційної інстанції прийняв ухвалу з неповним з`ясуванням обставин справи та неправильним застосуванням ч. 1 ст. 254 ГПК України, п. 1 ч. 5 ст. 260 ГПК України та суперечить ст.ст. 55, 129 Конституції України щодо забезпечення права на апеляційний перегляд рішення суду першої інстанції.
Скаржник стверджує, що квартира АДРЕСА_3 (далі - Квартира) була придбана у період шлюбу за рахунок спільних коштів в силу положень ч. З ст. 368 ЦК України є її спільною сумісною власністю з ОСОБА_2 , на підтвердження чого вона надала суду копію свідоцтва про шлюб.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Норми ч. 1, 2 ст. 254 ГПК України визначають, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених ст. 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені ст. 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Згідно з ч. 2 ст. 255 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції можуть подавати учасники справи відповідно до цього Кодексу та Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Відповідно до ч. 5 ст. 41 ГПК України у справах про банкрутство склад учасників справи визначається Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство).
Згідно з наведеним у ст. 1 Закону про банкрутство визначенням учасниками у справі про банкрутство є: сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.
Як встановлено судом апеляційної інстанції та не заперечується в касаційній скарзі, скаржник не брав участі у розгляді справи №910/17925/14.
Відносно доводів скаржника про те, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.09.2019 у даній справі вирішено питання про її права та інтереси, які були порушені під час визнання недійсним договору купівлі-продажу № 2790 від 26.10.2016, посвідченого приватним нотаріусом КМНО Кударенко В.М. щодо квартири АДРЕСА_3 та договору купівлі-продажу № 5995 від 31.10.2016, посвідченого приватним нотаріусом КМНО Олофінським О.В. щодо квартири АДРЕСА_3 , суд апеляційної інстанції встановив, що ОСОБА_1 не є учасником провадження у даній справі, до того ж, на думку суду апеляційної інстанції, оскаржуваною ухвалою не порушуються права скаржника, оскільки з наявної в матеріалах справи інформаційної довідки від 13.02.2019 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна слідує, що власником квартири АДРЕСА_3 є ОСОБА_2 .
Колегія суддів Касаційного господарського суду не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, вважає їх передчасними та такими, що зроблені з неповним дослідженням обставин, які підлягали з`ясуванню, з наступних підстав.
Провадження у справах про банкрутство складається з процедур та послідовності і сукупності процесуальних і поза процесуальних дій учасників провадження в межах визначеної процедури. Останніми етапами ліквідаційної процедури є задоволення вимог кредиторів за рахунок продажу майнових активів банкрута, і затвердження звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу. Усі зазначені процедури складають цілісне і відокремлене від позовного процесу провадження, метою якого є задоволення вимог кредиторів у випадку неплатоспроможності боржника.
Положення Закону про банкрутство врегульовують, у тому числі, питання правовідносин, що виникають під час продажу майна боржника в ході здійснення провадження у справі про банкрутство, а також підстави для визнання угод, укладених боржником, недійсними, порядок розподілу грошових коштів, отриманих від реалізації майна.
Аналогічний правовий висновок наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 у справі №635/6730/15-ц.
Доводи поданої скаржником апеляційної скарги по суті обґрунтовані ствердженням скаржника про те, що квартира АДРЕСА_3, за договором купівлі-продажу між товариством з обмеженою відповідальністю "МІДВЕСТ" та ОСОБА_2 від 31.10.2016 за номером № 5995 належала скаржниці на праві спільної сумісної власності з її чоловіком - ОСОБА_2 , а тому скаржник має право звертатися до апеляційного суду з скаргами на рішення суду першої інстанції в якому, на її думку було зачеплено її права.
В той же час, зосередившись на тому, що скаржник не набув статусу учасника у справі про банкрутство, суд апеляційної інстанції не дослідив та не перевірив доводи скаржника про те, що ухвала місцевого господарського суду від 13.03.2018 порушує його права, як потенційного власника майна, чим порушує його майнові інтереси.
Правова позиція про те, що встановлення обставин щодо ухвалення судом рішення про права, інтереси та(або) обов`язки особи, яку не було залучено до участі у справі, можливе лише після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою такої особи, викладена у постанові від 14.08.2019 Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного суду у справі №62/112.
Відносно обраного скаржником способу захисту своїх прав у даній справі, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно за ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, визнання правочину недійсним. Порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.
Право на справедливий розгляд судом, гарантоване ч. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності (res judicata), який серед іншого вимагає того, щоб коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилося під сумнів. Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов`язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру. Така процедура сама по собі не суперечить принципу юридичної визначеності в тій мірі, в якій вона використовується для виправлення помилок правосуддя (Рішення ЄСПЛ 09.06.2011 у справі "Желтяков проти України").
Наведене дає підстави для висновку про те, що судом апеляційної інстанції не було з`ясовано всі обставини, які мають значення для правильного вирішення поданої скаржником апеляційної скарги на рішення Господарського суду м. Києва від 13.03.2018 у справі №910/17925/14, внаслідок чого невірно застосовано норми процесуального права, зокрема, ст. 260 ГПК України.
З огляду на встановлені ч.2 ст. 300 ГПК України обмеження, суд касаційної інстанції позбавлений права самостійно досліджувати та встановлювати по новому фактичні обставини справи, певні факти або їх відсутність.
Згідно з ч. 1, 2, 5 ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
В ч. 4 ст. 310 ГПК України передбачено, що справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом.
Враховуючи вищенаведені обставини в їх сукупності, суд доходить висновку про необхідність задоволення касаційної скарги та скасування ухвали апеляційного господарського суду від 27.05.2019 з направленням справи з апеляційною скаргою на розгляд до суду апеляційної інстанції.
Оскільки у даному випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (ч.14 ст. 129 ГПК України).
Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 310, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд, -
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
2. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2019 у справі №910/17925/14 - скасувати.
3. Справу №910/17925/14 направити до Північного апеляційного господарського суду на стадію вирішення питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 13.03.2018 у справі №910/17925/14.
Головуючий, суддя Огороднік К.М.
Судді Банасько О.О.
Ткаченко Н.Г.
скопійовано
-
скопійовано
-
