Головуючий І інстанції: Кухар М.Д.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2019 р.

Справа № 520/4715/19

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Катунова В.В.,

Суддів: Ральченка І.М. , Бершова Г.Є. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.08.2019, майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 09.09.19 по справі № 520/4715/19

за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області (далі по тексту - позивач) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому просило до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, експлуатацію будівель ФО-П ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , зупинити повністю шляхом їх знеструмлення з опечатуванням пристроїв відключення джерел електропостачання, у зв`язку з чим зобов`язати керівництво Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 негайно припинити використання цих будівель з метою проведення будь якої діяльності, не пов`язаної з усуненням порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що усунення зазначених порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки попередить виникнення пожежі (надзвичайної ситуації), а у разі її виникнення обмежить розповсюдження полум`я, забезпечить оперативну ліквідацію пожежі (надзвичайної ситуації) та безпеку для життя і здоров`я людей від небезпечних чинників. За наявності таких порушень, до повного їх усунення, будівля Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , не може експлуатуватися.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30.08.2019 по справі №520/4715/19 адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду - задоволено.

Зупинено повністю експлуатацію будівель ФО-П Месропян Лусіне, за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , шляхом їх знеструмлення з опечатуванням пристроїв відключення джерел електропостачання, у зв`язку з чим зобов`язати керівництво Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 негайно припинити використання цих будівель з метою проведення будь якої діяльності, не пов`язаної з усуненням порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржуване рішення суду не відповідає нормам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з`ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв`язку з чим просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволені позову в повному обсязі.

Позивач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження, у зв`язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС справа переглядається судом апеляційної інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що з 11.02.2019 року по 15.02.2019 року Слобідським районним відділом у м. Харкові Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області проведена планова перевірка додержання (виконання) вимог законодавства у сфері (з питань) цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки на території та в будівлях ФО-П ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_1 .

За результатами зазначеної перевірки складено акт від 15.02.2019 №34, яким встановлено, що будівлі ФО-П ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 експлуатуються з порушеннями вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей, а саме:

- приміщення не обладнані системами протипожежного захисту відповідно до вимог ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту»;

- для контролю працездатності мережі систем зовнішнього протипожежного водопроводу не проведено випробування пожежного гідранту на тиск та витрату води з оформленням акта;

- виробничі приміщення 2-го та 3-го поверху будівлі літ. «АЛ- 2» не обладнані системою внутрішнього протипожежного водопроводу;

- зменшена кількість та розміри евакуаційних виходів з 2-го та 3-го поверху будівлі літ. «АЛ-2»;

- двері на шляхах евакуації в будівлі літ. «АЛ-2» відчиняються не в напрямку виходу із будівлі;

- дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) над приміщенням СТО не оброблені засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності;

- не проведений замір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання;

- димові труби печей на твердому паливі розташованих в приміщеннях СТО з покрівлями з горючих матеріалів не обладнані іскрогасниками;

- приміщення будівлі літ. «АЛ- 2» не забезпечені згідно норм належності первинними засобами пожежогасіння враховуючи фізико-хімічні та пожежонебезпечні властивості горючих речовин та матеріалів, їх взаємодію з вогнегасними речовинами, а також площу виробничих приміщень, відкритих майданчиків та установок.

За результатами перевірки, позивачем винесено припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки за № 34 від 15.02.2019 року, яким вимагалось вжити заходи по усуненню порушень виявлених перевіркою .

З огляду на невиконання відповідачем вищезазначених вимог, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог та не доведеності відповідачем повного усунення порушень, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Даючи правову оцінку оскарженому рішенню, колегія суддів враховує наступні обставини.

Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (надалі - Закон) визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).

Статтею 1 Закону визначено, що державний нагляд (контроль) це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Частиною 1 ст. 4 Закону визначено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Частинами 1, 2 ст. 7 Закону визначено, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

Частиною 7 ст. 7 Закону передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов`язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності регулюються Кодексом цивільного захисту України.

Відповідно до ст. 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Частиною 1 ст. 67 Кодексу цивільного захисту України визначено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб`єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; складення актів перевірок, приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки у разі виявлення таких порушень; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Частиною 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст. 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є, зокрема, недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами.

Частиною 2 цієї статті визначено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Виходячи з вищевикладеного, орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд.

При цьому, захід реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі до повного усунення порушень вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, цивільного захисту, контролю за діяльністю аварійно-рятувальних служб є заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Поняття «загрози життю та здоров`ю» є оціночним. Однак це не спростовує необхідність дослідження судом доказів, якими обґрунтовується їх наявність та зважаючи, що такі позови розглядаються за позовними заявами суб`єктів владних повноважень, суди не повинні обмежуватися тільки даними актів перевірок. Достовірність інформації про зафіксовані в них порушення має бути перевірена судами шляхом зібрання відповідних доказів, а застосування судом обраного заходу реагування обґрунтовуватися з дотриманням всіх принципів адміністративного судочинства.

Відсутність мотивованої оцінки кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, не зазначення мотивів відхилення кожного аргументу учасника свідчать, що висновки суду про визнання підтвердженими обставин існування підстав для застосування заходів реагування є передчасними та необґрунтованими, здійсненими на підставі неповно встановлених обставин, які мають значення для правильного вирішення спору.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 31.10.2018 р. у справі № 826/14758/17.

Як вбачається з матеріалів справи, Слобідським районним відділом у м. Харкові Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області проведена планова перевірка додержання (виконання) вимог законодавства у сфері (з питань) цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки на території та в будівлях ФО-П ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_1 , за результатами якої складено акт від 15.02.2019 №34, яким встановлено, що будівлі ФО- ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 експлуатуються з порушеннями вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

26.11.2019 ГУ ДСНС в Харківській області було проведено позапланову перевірку відповідача щодо виконання вимог припису №34 від 15.02.2019 року про усунення порушень у сферах пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту, за результатами якої складено акт № 342 щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Зокрема Актом №342 від 26.11.2019 встановлено, що не усунутими відповідачем є наступні порушення:

- виробничі приміщення 2-го та 3-го поверху будівлі літ. "АЛ-2" не обладнані системою внутрішнього протипожежного водопроводу;

- зменшена кількість та розміри евакуаційних виходів з 2-го та 3-го поверху будівлі лі. "АЛ-2".

Суд звертає увагу, що Правила пожежної безпеки в Україні, затверджені наказом МВС №1417 від 30.12.2014р. та зареєстровані в Міністерстві юстиції України 05.03.2015 за №252/26697 встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд (далі - об`єкт).

Згідно з п. 2.2 глави 2 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, система внутрішнього протипожежного водопроводу повинна відповідати таким вимогам: 1) внутрішні пожежні кран-комплекти слід установлювати в доступних місцях. При цьому їх розміщення не повинно заважати евакуації людей; 2) кожен пожежний кран-комплект має бути укомплектований пожежним рукавом однакового з ним діаметра та стволом, кнопкою дистанційного запуску пожежних насосів (за наявності таких насосів), а також важелем для полегшення відкривання вентиля. Елементи з`єднання пожежного крана, рукавів та ручного пожежного ствола мають бути однотипними; 3) пожежний плоскоскладальний рукав необхідно утримувати сухим, складеним в "гармошку" або подвійну скатку, приєднаним до крана та ствола і не рідше одного разу на шість місяців розгортати та згортати наново; 4) використання пожежних рукавів для господарських та інших потреб, не пов`язаних з пожежогасінням, не допускається; 5) у вибухопожежонебезпечних приміщеннях за наявності пилу пожежні крани повинні бути укомплектовані пожежними стволами, що подають воду як суцільним струменем, так і розпиленим; 6) пожежні кран-комплекти повинні розміщуватись у вбудованих або навісних шафках, які мають отвори для провітрювання і пристосовані для опломбування та візуального огляду їх без розкривання. При виготовленні шаф рекомендується передбачати в них місце для зберігання двох вогнегасників. На дверцята шаф, в яких знаходяться вогнегасники, мають бути нанесені відповідні покажчики за ДСТУ ISO 6309:2007 "Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір" (ISO 6309:1987, IDT) та ГОСТ 12.4.026-76 "ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности"; 7) спосіб установлення пожежного кран-комплекту повинен забезпечувати зручність повертання вентиля та приєднання рукава. Напрямок осі вихідного отвору патрубка пожежного крана повинен виключати різкий залом пожежного рукава у місці його приєднання; 8) на дверцятах пожежних шафок із зовнішнього боку повинні бути вказані після літерного індексу "ПК" порядковий номер крана та номер телефону для виклику пожежно-рятувальних підрозділів; 9) пожежні кран-комплекти не рідше одного разу на рік підлягають технічному обслуговуванню і перевірці на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування. Пожежні кран-комплекти повинні постійно бути справними і доступними для використання; 10) зовнішні патрубки з приєднуваними головками, засувки, зворотні клапани для приєднання рукавів пожежних машин повинні утримуватись у справному стані; 11) у неопалюваних приміщеннях узимку вода з внутрішнього протипожежного водопроводу повинна зливатись. При цьому біля пожежних кранів-комплектів повинні бути написи (таблички) про місце розташування і порядок відкривання відповідної засувки або пуску насоса. З порядком відкривання засувки або пуску насоса необхідно ознайомити всіх працівників цього об`єкта; 12) за наявності в неопалюваному приміщенні (будинку) трьох і більше пожежних кранів-комплектів на сухотрубній мережі внутрішнього протипожежного водопроводу в утепленому місці на вводі необхідно встановлювати засувку з електроприводом. Її відкриття та пуск насоса слід здійснювати дистанційно від пускових кнопок, установлених всередині шафок пожежних кран-комплектів.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 31.10.2012 № 553 затверджено ДБН В.2.5-64:2012 "Внутрішній водопровід та каналізація. Частина I. Проектування. Частина II. Будівництво".

Ці норми встановлюють вимоги до проектування та будівництва систем внутрішнього холодного та гарячого водопостачання, каналізації і водостоків при новому будівництві, реконструкції, капітальному ремонті, технічному переоснащенні та реставрації будинків, будівель, споруд різного призначення.

Згідно з п. 8.1 розділу 8 частини 1, для житлових, громадських, багатофункціональних будівель, а також адміністративно-побутових будівель виробничих підприємств необхідність улаштування внутрішнього протипожежного водопроводу, кількість струменів та мінімальну витрату води одним струменем на пожежогасіння треба визначити відповідно до таблиці 3, а для виробничих і складських будівель - відповідно до таблиці 4.

Так, згідно таблиці 4, ступінь вогнестійкості виробничих та складських будівель - "ІV", категорія будівлі за вибухо-пожежною та пожежною небезпекою - "В", кількість струменів і мінімальна витрата води, л/с, на один струмінь, на внутрішнє пожежогасіння у виробничих та складських будівлях висотою до 47 м і об`ємом, тис.м3, "від 10-50", не вимагає облаштування внутрішнього протипожежного водопроводу.

Матеріалами справи встановлено, що характеристиками конструктивних елементів і відповідності з таблицею 1 ДБН В.1.1-7:2016 Пожежна безпека об`єктів будівництва. Загальні вимоги" виробничі приміщення 2-го та 3-го поверху будівлі літ. "АЛ-2" відносяться до IV ступеню вогнестійкості та до категорії В за вибухопожежною та пожежною небезпекою за ДСТУ Б В.1.1-36:2016 "Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою".

Отже, відповідно Таблиці 4 ДБН В.2.5-64:2012 "Внутрішній водопровід та каналізація" внутрішній протипожежний водопровід у виробничих приміщеннях 2-го та 3-го поверху будівлі літ. "АЛ-2" передбачати не потрібно.

Крім того, слід зазначити, що пункт 2.2 глави 2 Розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України №1417 від 30.12.2014р. складається з 12 підпунктів і, посилаючись на нормативний акт, позивач повинен був його конкретизувати.

До того ж, у пункті 2.2 глави 2 Розділу V Правил взагалі відсутні вимога щодо необхідності обладнання внутрішнього протипожежного водопроводу.

Щодо відхилень від вимог пункту 2.23 глави 2 розділу ІІІ ППБУ щодо евакуаційних виходів з 2-го та 3-го поверху будівлі літ. "АЛ-2" за адресою: м. Харків, пр. Московський, буд.118, слід зазначити наступне.

08.06.2017 за № ХК 143171583609 Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Департаменту територіального контролю Харківської міської ради зареєстровано Декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до I-III категорії складності на об`єкті "реконструкція виробничої будівлі з офісними приміщеннями літ. АЛ-2 з реконструкцією горища під офісні приміщення" за адресою: 61068, м. Харків, пр. Московський, 118 (а.с. 118- 123).

Згідно з пунктом 2.23 глави 2 розділу ІІІ Правил пожежної безпеки в Україні, забороняється зменшувати кількість та розміри евакуаційних виходів з будівель і приміщень, класи вогнестійкості несучих та огороджувальних конструкцій, застосовувати будівельні матеріали з вищими показниками пожежної небезпеки, змінювати інженерні та планувальні рішення й умови освітлення згідно з нормованою вимогою.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 31.10.2016 № 287 затверджені ДБН В.1.1-7:2016 "Пожежна безпека об`єктів будівництва. Загальні вимоги".

Так, згідно з п. 7.2.4 ДБН В.1.1-7:2016 "Пожежна безпека об`єктів будівництва. Загальні вимоги" із будинку, з кожного поверху, протипожежного відсіку, приміщення, а також частини поверху, відокремленої суцільними стінами (перегородками), слід передбачати не менше двох евакуаційних виходів по самостійних (окремих) шляхах евакуації, які ведуть назовні, крім випадків, обумовлених у НД.

За приписами підпункту "а" п. 7.2.4 ДБН В.1.1-7:2016 "Пожежна безпека об`єктів будівництва. Загальні вимоги" допускається передбачати один евакуаційний вихід із: приміщення з одночасним перебуванням не більше ніж 50 людей, якщо відстань від найвіддаленішої точки підлоги до зазначеного виходу не перевищує 25м.

Так, позивачем не спростовано, що з 2-го та 3-го поверху будівлі літ. "АЛ-2" йде по одному виходу на сходи, що допускається у відповідності з підпунктом а) п. 7.2.4 ДБН В.1.1-7:2016 "Пожежна безпека об`єктів будівництва. загальні вимоги", а також те, що розмір евакуаційних виходів становить 20,8м, що відповідає вимогам п. 7.2.4 ДБН В.1.1-7:2016 "Пожежна безпека об`єктів будівництва. Загальні вимоги".

Отже, позивачем належними доказами не доведено, що виявлені вищезазначені порушення викликають необхідність застосування саме судом заходів реагування у вигляді зупинення експлуатації будівель ФОП Месропян Лусіне, за адресою: АДРЕСА_1 . 118.

Колегія суддів не заперечує і усвідомлює важливість діяльності органів державного нагляду і необхідність дотримання всіма суб`єктами господарської діяльності норм законодавства в галузі протипожежної безпеки. Проте, на думку суду, органи державного нагляду у своїй діяльності не звільняються від необхідності діяти з точки зору розумної доцільності, міри (пропорційності) і здорового глузду в прийнятті мір.

Як вбачається з адміністративного позову, контролюючий орган просить вжити захід реагування у вигляді повного зупинення подальшої роботи будівлі позивача шляхом знеструмлення з опечатуванням пристроїв відключення джерел електропостачання.

Згідно практики Європейського суду з прав людини оцінка додержання статті 1 Першого протоколу спирається на «справедливу рівновагу (баланс)» між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням у право власності, й інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання (рішення в справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції»).

Однак цей баланс не варто розуміти як необхідність обов`язкового досягнення «соціальної справедливості» у кожній конкретній справі. Зазначений критерій означає, що повинно бути розумне співвідношення (іншими словами - обґрунтована пропорційність) між метою, якої передбачається досягти, та засобами, що для цього використовуються. «Справедливого балансу» не буде дотримано, якщо особа, про яку йдеться, несе «індивідуальний і надмірний тягар» (рішення в справі «Трегубенко проти України»).

Тобто порушення статті 1 Першого протоколу становить не саме по собі ущемлення прав особи, а наявний істотний дисбаланс між заходами, вжитими для забезпечення загальних інтересів суспільства, та потребою захищати право особи на мирне володіння своїм майном (рішення від 23.01.2014 в справі «East/West Alliance Limited» проти України»).

У пошуках «справедливої рівноваги» Європейський суд з прав людини враховує велику кількість різноманітних чинників. Але й у цих питання (як і в питаннях наявності «суспільного інтересу») також визнає за державою достатньо широку «сферу розсуду», за винятком випадків, коли такий «розсуд» не ґрунтується на розумних підставах (рішення в справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції», рішення від 22 січня 2009 року в справі «Булвес проти Болгарії»).

Звертаючись до суду з позовом про застосування заходів реагування орган державного нагляду повинен обґрунтувати наявність підстав для цього, тобто вказати та довести, що виявлені порушення створюють загрозу життю та здоров`ю людей, а також необхідність застосування конкретного заходу реагування залежно від характеру порушень та ступеню їх небезпеки, тому необхідно з`ясувати чи є захід реагування співрозмірним до мети його застосування і що таке втручання у права відповідача буде пропорційним і, таким чином, буде досягнуто справедливий баланс між інтересами відповідача та публічними інтересами.

Метою застосування цього заходу є відвернення ймовірного настання для прав та інтересів невизначеного кола осіб негативних наслідків виявлених порушень. Такі негативні наслідки полягають у завданні шкоди життю та здоров`ю людей, але їх настання є вірогідною подією.

Чинним законодавством з питань цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки будівель та споруд встановлена можливість застосування як органом державного нагляду, так і судом різних заходів реагування за одні й ті самі порушення, при цьому критерієм їх розмежування є створення такими порушеннями загрози життю та здоров`ю людей і саме наявність такої загрози надає можливість для застосування адміністративним судом заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що підстави для застосування до відповідача заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень на час розгляду справи судом апеляційної інстанції відсутні.

Враховуючи викладене, судом не встановлено обставин, які б відповідно до ч. 1 ст. 70 Кодексу цивільного захисту України давали підстави для зупинення експлуатації будівель відповідача, у зв`язку з чим позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення зокрема є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

За вказаних обставин, проаналізувавши всі наведені вище докази, колегія суддів приходить до висновку про скасування рішення суду першої інстанції та прийняття постанови про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.08.2019 по справі № 520/4715/19 скасувати.

Прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач

В.В. Катунов

Судді

І.М. Ральченко Г.Є. Бершов