СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, E-mail: inbox@adm.su.court.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 грудня 2019 р. Справа №480/3559/19

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Павлічек В.О.,

за участю секретаря судового засідання - Нікітас К.В.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - Пономаренка О.В.,

представника відповідача - Свистуна Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання рішення таким, що не відповідає законодавству, та його скасування, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач , ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі по тексту - відповідач, ГУ Пенсійного фонду України в Сумській області), в якій просить:

- визнати рішення Головного управління пенсійного фонду України в Сумській області від 12.08.2019 № 818555 таким, що не відповідає чинному законодавству та скасувати його.

- зобов`язати Головне управління пенсійного фонду України в Сумській області прийняти рішення щодо призначення ОСОБА_1 пенсії у розмірі 70 відсотків від суми заробітної плати, відповідно до частини 2 статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року за № 3723-ХІІ "Про державну службу" та вимог Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Позовні вимоги обгрунтовуються тим, що позивач з 16.10.2014 року знаходиться на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України Сумської області і отримує пенсію за віком, на загальних підставах відповідно до Закону України „Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. 07.08.2019 року позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області з заявою про призначення їй пенсії державного службовця. Проте відповідачем було відмовлено в призначенні пенсії державного службовця. При цьому в рішенні від 12.08.2019 року № 818555 зазначено, що проводити поновлення пенсії ОСОБА_1 відповідно до Закону України,, Про державну службу, недоцільно, оскільки розмір пенсії буде складати 2 419,28 грн., тобто менший від того, який на даний час отримує позивач. Позивач не погоджується з даний рішенням відповідача, оскільки пенсія державного службовця ОСОБА_1 ніколи не призначалась і вона її не отримувала, а отже вважає, що згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 622 від 14.09.2016 року має право на її оформлення.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без виклику сторін та встановлено строк відповідачу для подання відзиву та доказів, які наявні у відповідача, а також встановлено строк позивачу для подання відповіді на відзив, а відповідачу заперечення.

На виконання зазначеної ухвали представником відповідача подано до суду відзив, в якому заперечує проти позовних вимог та просить відмовити в їх задоволенні, зокрема зазначивши, що пенсія ОСОБА_1 призначена з 16.10.2014 року за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” відповідно до поданої заяви про призначення пенсії. Водночас, Законом України «Про державну службу», який набрав чинності з 01.05.2016 року не передбачено проведення перерахунків раніше призначених пенсій державним службовцям. З набранням чинності вказаним законом втратила чинність стаття 31-1 Закону України «Про державну службу», за виключенням статті 37 цього Закону щодо призначення пенсій окремим категоріям осіб. Відповідно до ст. 90 Закону України «Про державну службу» пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється за нормами Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Водночас, Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» не містить такої підстави для перерахунку пенсії, як підвищення заробітної плати працюючих державних службовців. У випадку позивача, який набув право на інший вид пенсії (за віком), відповідно до норм чинного законодавства здійснюється переведення з одного виду пенсії на інший, а не призначається інший вид пенсії.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду призначено справу до розгляду в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

В подальшому позивачем було подано заяву про уточнення позовних вимог, в яких просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління пенсійного фонду України в Сумській області від 12.08.2019 № 818555 про відмову переведення ОСОБА_1 на пенсію державного службовця;

- зобов`язати Головне управління пенсійного фонду України в Сумській області призначити та здійснити нарахування й виплату ОСОБА_1 з 07.08.2019 року пенсію державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ «Про державну службу» у розмірі 60 відсотків від заробітку, зазначеного в довідках від 07.08.2019 року за номерами №№ 201/05-19 та 202/05-19.

Позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили суд їх задовольнити.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечував та просив відмовити в їх задоволенні.

Суд, заслухавши пояснення позивача, представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивачу з 16.10.2014 року на підставі особистої заяви було призначено пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, що підтверджується розпорядженням від 23.10.2014 року № 9936 (а.с. 57, 62).

07.08.2019 року позивач звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії державного службовця (а.с. 78).

Листом від 27.08.2019 року № 18608/03.2-17 Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області повідомило позивача, що згідно рішення від 12.08.2019 року № 818555 недоцільно проводити поновлення пенсії ОСОБА_1 за віком відповідно до Закону України ,,Про державну службу", оскільки розмір пенсії буде складати 2 419,28 грн., тобто менший від того, який на даний час отримує позивач. Крім того зазначив, що Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VII, який набрав чинності з 01.05.2016 року не передбачено проведення перерахунків раніше призначених пенсій державним службовцям, призначених раніше у разі підвищення розміру заробітної плати (а.с. 12-13).

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості й в інших випадках, передбачених законом (ст. 44 Конституції України).

Відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993, на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

10 грудня 2015 року Верховною Радою України прийнято (новий) Закону України «Про державну службу» №889, який набрав чинності 01.05.2016 року.

Відповідно до п. 2 розд. XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» N 889-VIII з 01 травня 2016 року втратив чинність Закон № 3723-XII, крім ст. 37, що застосовується до осіб, зазначених у п. 10 і 12 цього розділу.

Зокрема, п. 12 розд. XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» № 889-VIII передбачено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України 1993 р., N 52, ст. 490 із наступними змінами) та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., N 52, ст. 490 із наступними змінами) у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Тобто, за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Отже, після 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом України «Про державну службу» № 889-VIII) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України «Про державну службу» № 889-VIII, та мають передбачені частиною першою статті 37 Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ вік і страховий стаж.

З матеріалів справи суд вбачає, що позивачку було звільнено 14.10.2014 року з посади головного державного ревізора-інспектора відділу податку на прибуток управління оподаткування та контролю об`єктів операцій Державної податкової інспекції м. Суми Головного управління Міндоходів у Сумській області на підставі п. 2 ст. 40 Кодексу законів про працю України за станом здоров`я, що підтверджується копією трудової книжки (а.с. 63-71). Відповідно до довідки Державної податкової інспекції м. Суми Головного управління Міндоходів у Сумській області від 15.10.2014 року № 54326/8/18-19-04-79 на момент звільнення позивача стаж державної служби ОСОБА_1 станом на 14.10.2014 року складає 33 роки 2 місяці 10 днів (а.с. 72-73).

Отже суд зазначає, що позивач до 01.05.2016 року (дата набрання чинності Законом України «Про державну службу» № 889-VIII), після звільнення, має стаж роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців понад 20 років, а відтак після 01.05.2016 (дата набрання чинності Законом № 889-VIII) зберігає право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ.

При цьому, як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, первинно позивачу пенсію з 15.10.2014 року було призначено за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”. 07.08.2019 року позивач звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії державного службовця (а.с. 78). В рішенні від 12.08.2019 № 818555 Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області зазначило, що проводити поновлення пенсії ОСОБА_1 за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" недоцільно та Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VII, який набрав чинності з 01.05.2016 року не передбачено проведення перерахунків раніше призначених пенсій державним службовцям, призначених раніше у разі підвищення розміру заробітної плати (а.с. 12). Проте суд зазначає, що позивач зверталася до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу", а не поновлення та проведення перерахунку пенсії державного службовця. При цьому суд враховує, що пенсія державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ раніше не призначалась. Тобто оскаржуваним рішенням позивачу було відмовлено у переведенні на пенсію державного службовця, а не в її призначенні, що свідчить про те, що фактично відповідачем не було прийнято рішення з приводу вирішення питання, яке було підставою для звернення.

Разом з тим суд вважає за необхідне зазначити, що статтею 7 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію.

В силу положень ч. 1 ст. 9 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:

1) пенсія за віком;

2) пенсія по інвалідності;

3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Водночас, ч. 3 ст. 45 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що ст. 9 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” не передбачено такого виду пенсії, як пенсія державного службовця. Водночас ч. 3 ст. 45 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивачу з 15.10.2014 року було призначено пенсію за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, при цьому доказів призначення та виплати їй пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ, відповідачем суду надано не було.

Отже у випадку призначення особі пенсії за віком відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію державного службовця Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ, має місце саме призначення пенсії державного службовця, а не переведення згідно ч. 3 ст. 45 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”.

Аналогічна позиція щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладена в постанові Верховного Суду України від 29.11.2016р. (справа №133/476/15-а), постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018р. (справа № 876/5312/17, провадження №11-731апп18), постанові Верховного Суду від 13.02.2019р. (справа №265/7301/16-а) та постанові Верховного суду від 11 вересня 2019 року по справі №213/1226/16-а (адміністративне провадження №К/9901/42455/18), яка згідно ч. 4,5 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України є обов`язковою для всіх суб`єктів владних повноважень та враховується іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Отже суд зазначає, що в даному випадку повинно відбуватися не перехід з одного виду пенсії на інший, а призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» № 3723-ХІІ.

Враховуючи викладене суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 12.08.2019 № 818555 про відмову переведення ОСОБА_1 на пенсію державного службовця, є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Разом з тим позовні вимоги про зобов`язання Головного управління пенсійного фонду України в Сумській області прийняти рішення щодо призначення ОСОБА_1 пенсії у розмірі 70 відсотків від суми заробітної плати, відповідно до частини 2 статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року за № 3723-ХІІ "Про державну службу" та вимог Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування задоволенню не підлягають, як такі, що є передчасними, оскільки відповідачем не було прийнято рішення з приводу вирішення питання, яке було підставою для звернення ОСОБА_1 із заявою від 07.08.2019 року до Головного управління пенсійного фонду України в Сумській області.

За таких обставин, суд доходить висновку, що належним та ефективним способом захисту прав, свобод та інтересів позивача, в даному випадку є зобов`язати Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.08.2019 року про призначення пенсії, відповідно до ст. 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ «Про державну службу», з урахуванням висновків суду.

Разом з тим, враховуючи положення ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області суму судового збору у розмірі 768,40 грн., сплаченого відповідно до квитанції від 10.09.2019 року № 7 (а.с. 4).

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання рішення таким, що не відповідає законодавству, та його скасування, зобов`язання вчинити дії – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Пушкіна, 1, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) від 12.08.2019 № 818555 про відмову переведення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на пенсію державного службовця.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Пушкіна, 1, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) від 07.08.2019 року про призначення пенсії, відповідно до ст. 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ «Про державну службу», з урахуванням висновків суду.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Пушкіна, 1, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) суму судового збору в розмірі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень 40 коп.).

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 21.12.2019 року.

Суддя В.О. Павлічек