ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2019 року Справа № 160/10052/19 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Неклеса О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за адміністративним позовом Малого приватного підприємства "Ларго" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Малого приватного підприємства "Ларго" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому позивач просить:

-визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, про внесення Малого приватного підприємства «Ларго» (код ЄДРПОУ 20193053) до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості оформлене протоколом від 23.09.2019 року;

-зобов`язати Головне управління Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області виключити Мале приватне підприємство «Ларго» (код ЄДРПОУ 20193053) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

В обґрунтування позовних вимог Мале приватне підприємство "Ларго" зазначило, що ним було складено та направлено на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 3 від 02.09.2019р. на загальну сум 9 543 483,90 грн., в тому числі ПДВ - 1 590 580,65 грн. 26.09.2019р. в Кабінет платника податків Позивачем було отримано квитанцію № 2 про реєстрацію ЄРПН податкової накладної, відповідно до тексту якої реєстрацію податкової накладної було зупинено. В повідомленні зазначено, що відповідно до п. 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрацію ПН № 3 від 02.09.2019р. в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинено. ПН відповідає вимогам пп. 1.6 п. «Критеріїв ризиковості платника податків». Запропоновано надати пояснення та/або копії документи достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. В той же день позивачем було виявлено в Кабінеті платника податків, що 23.09.2019р. до підприємства застосовано ознаки ризиковості за пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податків. Позивач не погоджується із прийнятим рішенням про віднесення підприємства до ризикових, оскільки не відповідає жодному з критерії ризиковості, визначених в пп. 1.6 п. 1, відповідачем застосовано Критерії ризиковості платника податків, визначені у листі Державної фіскальної служби в Україні № 1962/99-99-29-01-01 від 07.08.2019, який не може вважатися нормативно - правовим актом в розумінні статті 117 Конституції України.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2019 року відкрито провадження по вказаній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 грудня 2019 здійснено заміну первісного відповідача Головне управління ДФС в Дніпропетровській області, його правонаступником - Головним управлінням ДПС в Дніпропетровській області .

19 листопада 2019 року від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на адресу суду надійшов відзив, в якому представник зазначив, що Комісією ГУ ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Мале приватне підприємство "Ларго" включено до переліку ризикових платників податку, як такого, що відповідає критеріям ризиковості (Протокол від 23.09.2019 №39). Підставою для внесення МПП «ЛАРГО» до переліків ризикових платників податків слугувала наступна інформація: згідно Інформаційної довідки щодо включення до переліку ймовірних ризикових СГ МПП «ЛАРГО» встановлено, що наявна податкова інформація свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій, а саме: МПП «ЛАРГО» придбає сільгоспкультури у ТОВ «УКРАГРО С» (код 39714909), яке попри наявності земельних ділянок не має необхідної чисельності та засобів виробництва для вирощування реалізованих обсягів продукції. Згідно ЄРПН сторонні організації (трудові ресурси, спецтехніка) до збору врожаю контрагента-постачальника не залучались. Реалізує в адресу контрагента Державна установа «Софіївська виправна колонія №45» сигарети в асортименті без наявності ліцензії на право оптової торгівлі тютюновими виробами. Дії контролюючого органу щодо внесення до переліку ризикових підприємства позивача, є лише службовою діяльністю працівників ДФС з виконання своїх професійних обов`язків зі збирання доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження відповідних операцій, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку. Зазначені дії самі по собі не створюють для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують нього обов`язкових юридичних наслідків. З огляду на викладене, ГУ ДПС у Дніпропетровській області вважає вимоги позивача безпідставними та недоведеними, а отже такими, що не підлягають задоволенню.

20 листопада 2019 року від Малого приватного підприємства "Ларго" надійшла відповідь на відзив, в якій позивач не погоджується з доводами відповідача, викладеними у відзиві.

Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд прийшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що комісією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області 23 вересня 2019 року прийняте протокольне рішення про включення Малого приватного підприємства "Ларго" до переліку ризикових платників, які відповідають Критеріям ризиковості платника податку, що в подальшому стало підставою для зупинення реєстрації податкових накладних позивача.

Не погоджуючись з вищевказаним рішенням про включення Малого приватного підприємства "Ларго" до переліку ризикових платників, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Стаття 68 Конституції України передбачає, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України, законів України.

Відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання п. 201.16 ст. 201 ПК України було прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 21.02.2018, № 117 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі - Порядок №117).

ДПС України листом від 07.08.2019 р. N 1962/99-99-29-01-01 встановлені Критерії ризиковості платника податку Підпунктом 1.6 п. 1 яких передбачено, що комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

керівник платника податку та/або головний бухгалтер, та/або особа, що має право підпису, згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зареєстровані (перереєстровані) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»;

платник податку юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі Кодекс);

в органах ДФС наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 1.6 цих Критеріїв. Відповідність платника податку Критеріям ризиковості платників податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 1.5 цих Критеріїв. Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення. Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації. У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м.Києві та Офісу великих платників податків ДФС. Інформація про внесення/виключення платника податку до/з переліку ризикових платників податків, відповідно до пунктів 1.1-1.6 цих Критеріїв, стає доступною платнику в Електронному кабінеті.

Так, з матеріалів справи вбачається, що комісією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області 23 вересня 2019 року прийняте протокольне рішення про включення Малого приватного підприємства "Ларго" до переліку ризикових платників, які відповідають Критеріям ризиковості платника податку.

Підставою для ухвалення такого рішення став аналіз наявної податкової інформації яка наявна в інформаційних системах контролюючого органу та яка свідчить про наявність ознак здійснення платником податків ризикових операцій.

Пунктом 2 Порядку №117 передбачено, що терміни вживаються у такому значенні: моніторинг - сукупність заходів та методів роботи контролюючих органів, що виявляє за результатами проведення аналізу наявної інформації в інформаційних ресурсах ДФС та/або за результатами проведення обробки та. аналізу податкової інформації об`єктивні ознаки наявності ризиків порушення норм податкового законодавства;

критерій оцінки ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник моніторингу, що характеризує ризик;

ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складання та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту "а"/"б" пункту 185.1 статті 185, підпункту "а"/"б" пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено у такій податковій накладній/розрахунку коригування та/або ймовірності, уникнення, платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Отже, контролюючий орган здійснює моніторинг податкових, накладних/розрахунків коригування шляхом аналізу наявної податкової інформації, що міститься в інформаційних ресурсах ДПС.

Здійснюючи моніторинг контролюючий орган виявляє ризик порушення норм податкового законодавства який проявляється у ймовірності складання та надання податкової накладної з порушенням ПК України та неможливості здійснення операцій з постачання товарів/послуг дані про які зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування та/або ймовірності уникнення платником податку виконання свого податкового обов`язку.

Відповідно до п. 71.1 ст. 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Збір податкової інформації та отримання податкової інформації контролюючим органом врегульовано ст. 72, 73 ПК України відповідно.

Відповідно до с. 74 ПК України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, зберігається в базах даних Інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних систем (далі - Інформаційні системи) центральгюго органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику. Інформаційні системи і засоби їх забезпечення, розроблені, виготовлені або придбані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, є державною власністю. Система захисту податкової інформації, що зберігається в базах даних Інформаційних систем, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що - реалізує державну податкову та митну політику. Внесення інформації до баз даних Інформаційних систем та її опрацювання здійснюються контролюючими органами. Перелік Інформаційних систем визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну, податкову та митну політику. Зібрана податкова інформація та результати. її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для сформування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Організація роботи контролюючого органу визначена п. 201.16 ст. 201 ПК України та Порядком №117 та узгоджується з функціями та правами контролюючого органу.

Відповідно до п. 19-1.1 ст. 19-1 ПК України контролюючі органи виконують такі функції: організовують збір податкової інформації та вносять її до інформаційних баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику (п.п. 19-1.1.40); організовує інформаційно-аналітичне забезпечення та організовує автоматизацію процесів адміністрування контролюючими органами (п.п. 19- 1.1.41); використовують під час виконання своїх посадових (службових)обов`язків податкову інформацію з інформаційно-телекомунікаційних систем та- інших джерел, отриману в порядку та спосіб, визначений цим Кодексом.

Підпунктом 20.1.45 п. 20.1 ст. 20 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право здійснювати щоденну обробку-даних та інформації електронного кабінету, необхідних для виконання покладених на них функцій з адміністрування податкового законодавства та законодавства з інших питань, контроль за дотримання якого покладено на контролюючий орган, що включає, зокрема, прийняття, обробку та аналіз документів та даних платників податків, здійснення повноважень, передбачених законом, які можуть бути реалізовані в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку.

З матеріалів справи вбачається, що в даному випадку Комісією ГУ ДПС у Дніпропетровській області було постановлено, що за результатами розгляду фінансово-господарської діяльності суб`єктів господарювання та схеми роботи враховано інформацію структурного підрозділу, отриману в межах Алгоритму дій, щодо віднесення (внесення) Малого приватного підприємства "Ларго", до відповідного переліку (бази даних ІС «Податковий блок»), як таких, що відповідають критеріям ризиковості.

Отже, результати засідання Комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області внесені до інформаційної системи АІС «Податковий блок» та використовується для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Слід зазначити, що результати засідання Комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області внесені до інформаційної системи АІС «Податковий блок» та використовується для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

При цьому, рішення суб`єкта владних повноважень в розумінні КАС України не може ґрунтуватись на ймовірності як передбачає Порядок №117, який розглядає ризик порушення норм податкового законодавства як ймовірність складання та надання податкової накладної для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм ПК України та за наявності ознак неможливості здійснення операцій.

Посилання позивача на те, що оскаржуваний протокол Комісії не відповідає Порядку № 117 та є безпідставним, суд не приймає до уваги, оскільки цей порядок взагалі не передбачає застосування його до засідання Комісії яка визначає наявність ознак для включення платника податків до ризикових. При цьому, форма протоколу засідання Комісії не встановлена на законодавчому рівні.

Аналізуючи наведене, суд вважає, що дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, незалежно від джерела її отримання (чи то отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, чи то за результатами засідання Комісії), є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків в порядку передбаченому ПК України. Способом здійснення таких дій є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів. Інформація, зібрана відповідно до норм ПК України, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів.

Так, дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи результатів засідання Комісії (за результатами, якої не приймалось рішення про відмову у реєстрації податкової накладної) не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовуються для виконання покладених на контролюючі органи, функцій та завдань) з метою здійснення відповідних прав та обов`язків.

Таким чином, суд дійшов висновку, що протокол засідання комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області не є рішенням контролюючого органу, та не породжує зміну прав та обов`язків платника податків, а є діяльністю контролюючого органу направлена виконання завдань та функцій передбачених ПК України. В даному випадку, рішенням контролюючого органу, що породжує зміну прав та обов`язків є рішення Комісії про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права також була висловлена Верховного Судом у постанові від 20 листопада 2019 року по справі № №480/4006/18, яка повинна бути врахована адміністративним судом згідно ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС Україниу справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на встановлені під час розгляду справи обставини та норми чинного законодавства, оскільки відповідач діяв в межах своїх повноважень, а рішення комісії Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних оформленого Протоколом № 367 від 30.08.2019 р., яким Товариство з обмеженою відповідальністю БЕТЕНАЙС віднесено до переліку ризикових платників податків не є рішенням суб`єкта владних повноважень у розумінні КАС України, позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що оскільки позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню, підстави для стягнення з відповідача судового збору відсутні.

Керуючись ст.ст.2,9,72,77,,241,243-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Малого приватного підприємства "Ларго" (код ЄДРПОУ 20193053, вул. Матросова, 75А, оф. 4, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50079) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015, вул. Сімферопольська, 17-а, м. Дніпро, 49005) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено та підписано 21 грудня 2019р.

Суддя О.М. Неклеса