Провадження № 2/307/1564/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2019 року м. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в складі головуючого Чопик В.В. при секретарі Олексій Я.В., за участю позивач ОСОБА_1 , його представника ОСОБА_2 , представника відповідача ОСОБА_3 І.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах якого діє ОСОБА_2 до ДП «Мокрянське ЛГ» про визнання незаконним та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу.

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 в інтересах якого діяє ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ДП «Мокрянське ЛГ» про визнання незаконним та скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу.

Свої вимоги обгрунтовує тим, що згідно наказу від 24 січня 2006 року за № 26/к директора ДП "Мокрянське ЛМГ" Сойма Р.В. прийнято на роботу з 24 січня 2006 року з виконанням обов`язків по лісовідновленню.

Наказом від 11 листопада 2010 року № 404/к "Про переведення" його переведено з 11 листопада 2010 року провідним інженером по охороні лісу з окладом згідно штатного розпису.

З моменту прийняття на роботу та переведення і по теперішній час ОСОБА_1 працював інженером охорони лісу ДП "Мокрянське ЛМГ".

Наказом директора ДП "Мокрянське ЛМГ" від 05 липня 2019 року за № 48/к Про звільнення" ОСОБА_1 було звільнено з посади провідного інженера по охороні лісу за систематичне невиконання без поважних причин обов`язків покладених трудовим договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку за п. 3 ст. 40 Кодексу Законів про працю України. В даному наказі зазначено підставу звільнення - наказ директора. Також зазначено 190 розрахункових календарних днів. Також позивачу вручено інший примірник цього ж наказу, в якому зазначено 195 розрахункових календарних днів. Крім того, йому видано наказ за № 88 від 05.07.2019 року "Про звільнення з роботи інженера по охороні лісу ОСОБА_1 " в якому зазначено норму Кодексу законів про працю на підставі якої позивача звільнено, а саме п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпПУ.

Вважає накази про звільнення його є незаконними та такими, що підлягають скасуванню виходячи з наступних підстав.

Так, наказом начальника управління Закарпатського обласного управління лісового мисливського господарства від 11.02.2019 року № 06 «Про підсумки пожежонебезпечно періоду 2018 року та завдання з підготовки підвідомчих управлінню підприємств пожежонебезпечного періоду 2019 року», а саме п.2.9 передбачено, що у протипожежні період не залучати працівників державної лісової охорони до виконання робіт, пов`язаних із охороною та захистом лісів. Не допускати суміщення інших посад спеціалістами з охорони лісу, що може негативно вплинути на якість організації роботи.

Всупереч цьому наказу, відповідач видав наказ за № 34 від 20.03.2019 року «Про закріплення відповідального від ДП "Мокрянське ЛМГ" за проходження Ювілейної Карпатської стежки через лісовий фонд підприємства» яким поклав відповідальність узгодження маршруту проходження Ювілейної Карпатської стежки, її вдосконалення, також своєчасне та якісне подання інформації в обласне управління на позивача ОСОБА_1 .

У свою чергу позивач повідомив свого керівника про не кваліфікованість у даному напрямку роботи, про що власноручно написав на нижній частині самого наказу № 34.

Крім того, функціональні обов`язки інженера по охороні лісу, затверджене 11.11.2010 року Директором ДП "Мокрянське ЛМГ", з якими позивач під власноручний підпис ознайомлений 11.11.2010 року, не передбачають напрям та кваліфікацію робіт, яку покладено на позивача наказом № 34 від 20.03.2019 року.

Згідно акту № 1 від 14.04.2019 року комісія у складі лісничого Усть-Чорнянської лісництва ОСОБА_4 .І. (керівник гасіння пожежі), помічника лісничого ОСОБА_5 . ^{майстра лісу ОСОБА_6 о 14.00 було виявлено лісову пожежу в Усть-Чорнянському лісництві квартал № 9/4. 0 17.00 дана пожежа була ліквідована, здійснений обмір та встановлено площу загоряння 1,5 га.}

^{Згідно пояснення позивача, 14.04.2019 року о 16.43 год. йому зателефонував керівник ДП "Мокрянське ЛМГ ОСОБА_7 В ОСОБА_8 і повідомив про пожежу та зобов`язав замість чергового передати на МНС та ЗОУЛМГ форми про виявлення пожежі. Дане зобов`язання було виконано у повному обсязі про що 18.04.2019 року позивачем написано пояснення.}

^{Наказом від 22.04.2019 року № 58 «Про винесення адміністративного покарання інженеру по охороні лісу ДП "Мокрянське ЛМГ"» ОСОБА_1 оголошено догану за невиконання доручень директора підприємства, головного лісничого, а саме наказів № 34 та № 25 та подання недостовірних даних про площу пожежі, халатне ставлення до своїх обов`язків.}

^{Як було вище зазначено, директором ДП "Мокрянське ЛМГ" на позивача було покладені ті обов`язки, які суперечать наказу Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства від 11.02.2019 року № 06 та функціональним обов`язкам інженера охорони лісу.}

^{Також, наказом від 20.05.2019 року № 68 "Про винесення дисциплінарного покарання інженеру охорони ліса"ДП Мокрянське ЛМГ" за невиконання наказів та розпоряджень керівництва лісмисливгоспу щодо вжиття заходів з ліквідації лісових пожеж у лісовому фонді підприємства, позивачу оголошено догану.}

^{В преамбулі даного наказу відповідач посилається на пожежу та ті обставини, які виникли 14.04.2019 року, за які позивач вже поніс покарання, що на думку позивача є неприпустимим та порушує норми ст. 149 КЗПпУ.}

^{Крім того, наказом ДП "Мокрянське ЛМГ" № 19 від 15.02.2019 року «Про підготовку до пожежно-небезпечного періоду 2019 року», а саме п.5 передбачено те, що призначити відповідальним за дотриманням вимог пожежної безпеки в лісництві кожного з лісничих, а по підприємству головного лісничого. З даного наказу випливає те, що догани і подальше звільнення з роботи позивача є незаконним.}

^{Так, згідно Інструкції дій чергового на випадок пожеж чи іншого стихійного лиха в лісовому фонді ДП "Мокрянське ЛМГ", яка погоджена головою профкому та затверджена директором ДП "Мокрянське ЛМГ", на випадок пожежі, згідно схеми оповіщення черговий по лісництву повідомляє чергового по лісгоспу, а той у свою чергу керівника підприємства та інші служби (МВС, МНС та ЗОУЛМГ).}

^{Крім того, позивач не був черговий по лісгоспу 14.04.2019 року згідно графіку чергування інженерно-технічних працівників та помічників лісничих на 2019 рік.}

^{Також згідно актів № 1 та № 2 контрольної ревізії лісового обходу (майстерської дільниці) Тиховецького лісництва ДП "Мокрянське ЛМГ" позивачем було проведено дану ревізію та здано акт в ЛМГ, про відсутність якої вказано в наказі про звільнення ОСОБА_1}

^{Посилаючись на ст.43 Конституції України та п.3 ч.1 ст40 КЗпП України, важає, що трудові обов`язки працівників передбачаються не лише в трудових договорах і правилах внутрішнього трудового розпорядку, а в інших нормативно- правових актах. Отже, ця ознака на його думку не є суттєвою для характеристики розглядуваної підстави розірвання трудового договору. В даній підставі припинення трудових правовідносин йдеться про невиконання працівником своїх безпосередніх трудових обов`язків. Відтак, відмова працівника від виконання роботи, яка не входить в коло його обов`язків, або виконання громадського доручення, а також неправильні дії, які не мають відношення до трудових обов`язків працівника, не вважаються порушенням трудової дисципліни і не можуть бути підставою для розірвання з ним трудового договору.}

^{На відміну від виявленої невідповідності працівника, що є об`єктивною нездатністю до виконання трудових обов`язків, систематичне невиконання працівником своїх обов`язків є суб`єктивною обставиною, що може бути поставлена йому за провину. Для звільнення працівника за порушення трудової дисципліни необхідно, щоб він вчинив конкретний дисциплінарний проступок, тобто допустив невиконання або неналежне виконання трудових обов`язків, щоб невиконання або неналежне виконання обов`язків було протиправним та винним, мало систематичний характер, за попереднє порушені трудової дисципліни до працівника застосовувались заходи дисциплінарного громадського стягнення з додержанням порядку їх застосування, але це не дало позитивних наслідків, тому подальше залишення такого працівника на роботі суперечи інтересам виробництва.}

^{Порушенням трудової дисципліни є невиконання чи неналежне виконання з ви працівника покладених на нього трудових обов`язків (порушення правил внутрішньо трудового розпорядку, посадових інструкцій, положень, наказів адміністрації, технічн правил). Звільнення працівника за даною підставою може мати місце лише у випад невиконання чи неналежно виконання працівником своїх безпосередніх обов`язків.}

^{Основні обов`язки працівників у загальному вигляді перераховані в Типових правилах внутрішньо трудового розпорядку. Конкретизація і деталізація обов`язків працівників фіксується й уточнюється в галузевих і місцевих правилам внутрішнього трудового розпоряді діючих на кожному підприємстві, в установі, організації. Конкретні обов`язки іноді уточнюються безпосередніми організаторами виробництва праці на керованих ними ділянках. Невиконання цих обов`язків є порушенням трудової дисципліни, і дисциплінована праця означає, що кожний член трудового колективу належним чине виконує свої трудові обов`язки. Несумлінне виконання або взагалі невиконання трудові обов`язків і є порушенням трудової дисципліни.}

^{Таким чином, звільнення працівника за систематичне невиконання або неналежі виконання трудових обов`язків можливе за наявності низки обов`язкових умов. По-перше: порушення має торкатися лише трудових обов`язків працівника, встановлених низкою загальних і спеціальних нормативно-правових актів. По-друге, невиконання або неналежне виконання має бути систематичним. Чинне законодавство про працю не дає відповіді на питання, що слід розуміти під поняттям "систематичний". Систематичі порушення трудової дисципліни - не порушення, вчинене працівником, який і раніше порушував трудову дисципліну, за що притягувався до дисциплінарної відповідальності порушив її знову.}

^{Відповідно до п. 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з`ясувати, чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 ст. 40, п. 1 ст. 4 КЗпП, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтям 147 (1), 148,149 КЗпП правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.}

^{Згідно із п. 23 вказаної постанови Пленуму за передбаченими п. 3 ст. 40 КЗпП підставами працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинени після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення з невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.}

^{У таких випадках враховуються ті заходи дисциплінарного стягнення, які встановлені чинним законодавством і не втратили юридичної сили за давністю або зняті достроково (ст. 151 КЗпП), і ті громадські стягнення, які застосовані до працівника за порушення трудової дисципліни у відповідності до положення або статуту, що визначає діяльність громадської організації, і з дня накладення яких до видання наказу про звільнення минуло не більше одного року.}

^{Тому просить суд визнати незаконним та скасувати накази про оголошення догани № 58 від 22.04.2019 р. та № 68 від 20.05.2019 року, про звільнення № 48/к від 05.07.2019 р., та № 88 від 05.07.2019 року, про поновлення ОСОБА_1 на посаді провідного інженера по охороні лісу в ДП «Мокрянське ЛГ» та стягнути середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу.}

^{Позивач та його представник в судвому засасіданні позовні вимоги підтримали та просять їх задольнити.}

Представник відповідача ДП «Мокрянське ЛМГ» в судовому засіданні відносно позовних вимог ОСОБА_1 заперечив.

Свої заперечення обґрунтовують тим, що позивач до звільнення перебував на посаді провідного інженера з охорони лісів державної лісової охорони ДП «Мокрянський ЛМГ». Відповідно до положення про державну лісову охорону, затверджену Постановою КМ України від 16.09.2009 року № 976 державна лісова охорона має статус правоохоронного органу і відповідно додатку до зазначеного Положення позивач вважається посадовою особою державної лісової охорони ( підприємства, що належить до сфери управління Держлісагенства). Також позивач є суб`єктом корупційних діянь і мав обов`язок подавати щорічну декларацію як особа, уповноважена на виконання функцій держави, які за час служби і подавав.

Таким чином, зазначене є доказом того, що посада провідного інженера по охороні лісу ДП «Мокрянське лісомисливське господарство» відноситься до публічної служби.

Згідно із функціональними обов`язати інженер по охороні лісу ОСОБА_1 основним завданням мав впровадження заходів спрямованих на виконання програм протипожежних та лісозахисних робіт, розроблення показників перспективних і поточних програм охорони лісу, контроль за станом охорони лісів від лісопорушень, пожежної безпеки в держлісфонді, підпорядковувався безпосередньо головному лісничому та директору та відповідно мав обов`язок виконувати всі їх вказівки, розпорядження, а також серед функціональних обов`язків було сприяти підвищенню ефективності лісогосподарської діяльності шляхом недопущення лісових пожеж, а при їх появі вживати заходів до їх ліквідації на початку їх виникнення, систематично контролювати стан охорони лісів у лісництвах, проводити раптові перевірки та контрольні ревізії майстерських дільниць, перевіряти правильність складення матеріалів про адміністративні правопорушення, готувати та подавати документи про пожежі та лісопорушення у правоохоронні та судові органи, контролювати їх розгляд цими органами. Контролювати роботу лісової пожежної охорони, здійснювати контроль за додержанням вимог «Порядку спеціального використання лісових ресурсів», а також пожежної безпеки, сінокосіння, випасу худоби, санітарного стану лісів, проводити перевірку охорони лісів, брати участь у прийманні звітів від лісництв, несе відповідальність за неналежне виконання або невиконання своїх посадових обов`язків, що передбачені функціональними обов`язками та іншим законодавством.

За наказом директора ДП №34 від 20.03.2019 року позивач ОСОБА_1 був призначений по суті відповідальним за узгодження маршруту проходження Ювілейної Карпатської стежки через лісовий фонд підприємства, її вдосконалення а також відповідальним за своєчасне та якісне подання інформації в обласне управління лісового господарства. Йому, як відповідальному від підприємства, відповідну інформацію зобов`язані були подавати інші посадові особи підприємства, а також повинні були надавати йому пропозиції щодо вдосконалення проходження маршруту, з нанесенням на картографічні матеріали рекреаційних місць відпочинку, як особі, що є відповідальною за охорону , в т.ч. і за протипожежну, лісів. З функціональними обов`язками позивач ознайомлений і не заперечує цієї обставини.

Отже, по суті ОСОБА_1 зобов`язаний був отримати відповідну інформації та матеріали із питань, зазначених у вищезгаданому наказі, опрацювати їх як спеціаліст з охорони лісу та протипожежної безпеки і направити таку інформацію обласному управління лісового господарства.

Сам позивач визнає, що на наказі написав про ознайомлення та про свою професійну непридатність щодо виконання цього наказу, в т.ч. по суті неспроможність виконати свої функціональні обов`язки: розробити та впровадити заходи спрямовані на виконання програм протипожежних і лісозахисних робіт на вищезазначеному маршруті на підставі картографічних матеріалів, наданих лісничими.

Також, пряме підпорядкування директору та головному лісничому передбачає обов`язок виконання їх вказівок, письмових наказів і за своєю посадою він зобов`язаний мати і знання, і бути спроможним виконати такі вказівки.

Аналогічна ситуація і щодо неналежного виконання ОСОБА_1 його функціональних обов`язків по підвищенню ефективності лісогосподарської діяльності шляхом недопущення лісових пожеж, а при їх появі вживати заходів до їх ліквідації на початку їх виникнення, що мали місце 14.04.2019 року.

Позивач , як відповідальна особа, на початку пожежі навіть не мав відомостей про неї, а отримавши від директора таке повідомлення як фахівець із охорони лісів від пожеж та вказівку виїхати на місце приходи вжити заходів згідно своїх функціональних обов`язків, в т.ч. визначити площу загорання, масштаб і на підставі фактичних даних подати обласному управлінню достовірну інформацію про площу загорання, замість того, щоб з`явитися на місце пожежі, обмежився слухами про пожежу, надумав площу загорання і повідомив надумані данні ОУЛГ.

Отже, замість належного виконання своїх обов`язків ОСОБА_1 надав управлінню надуману ним площу загорання 1,5 га, тоді як фактично така складала 0,3 га.

Посилання на наказ №19 від 15.02.2019 року має по суті іншу природу, оскільки відповідальність за причини виникнення пожежі, наслідки, покладена на лісничих, а прерогативою діяльності інженера по охороні лісу є не гасіння пожеж, а організаційна діяльність по упередженню пожеж, організація локалізації місць загорання на початковому етапі, що потребує невідкладного втручання у організацію заходів по гасінню пожеж, збір та обробка інформації по її наслідкам та забезпечення керівництва достовірною інформацією про подію та її масштаби.

З цих підстав неналежним є і посилання на наказ №06 від 11.02.2019 року начальника ОУЛГ, який не спростовує і не звільняє ОСОБА_1 від виконання функціональних обов`язків і стосується практичних заходів, до яких ОСОБА_1 і не залучався.

Звільнення мотивовано неодноразовим притягненням позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді доган за неналежне виконання трудових обов`язків, наданням попередньої згоди професійним комітетом первинної профспілкової організації на звільнення позивача, невиконання позивачем без поважних причин своїх обов`язків, про що зазначено у доповідній записці, наказах про про оголошення доган.

Щодо невиконання прямих функціональних обов`язків щодо систематичного контролю стану охорони лісів у лісництвах, проведення раптових перевірок та контрольних ревізій майстерських дільниць, готування та подання документів про пожежі та лісопорушення у правоохоронні та судові органи, то позивач не обргунтовує свою бездіяльність жодним чином, оскільки усунувся від виконання наказів щодо конкретних ревізій та перевірок, навіть після продовження терміну проведення таких, а в подальшому виявлено, що вчинено такі дії з метою приховування наявних порушень, що виявлено у подальшому і відповідні матеріали перевірок направлені правоохоронним органам для досудового розслідування, а це чітко вказує на умисне приховування позивачем наявних і відомих йому лісопорушень ( порушень у сфері охорони лісу), які він мав обов`язок не допустити ( упередити або вчасно виявити та виявити порушників) і з метою попередження і вчасного виявлення яких мав обов`язок проводити раптові перевірки без видання окремих наказів директора , якими його примушували до таких первірок.

Відповідно до п.3ч.1ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

За змістом цієї норми матеріального права роботодавець вправі розірвати трудовий договір з цієї підстави лише за умови, що до працівника раніше застосовувалось дисциплінарне стягнення і на момент повторного невиконання ним без поважних причин трудових обов`язків воно не знято і не погашено.

Отже, стверджує, що позивач систематично не виконував без поважних причин трудові (функціональні) обов`язки, притягався до дисциплінарної відповідальності у вигляді доган за неналежне виконання трудових обов`язків без поважних причин.

При звільненні позивача йому були нараховані і виплачені роботодавцем всі належні йому грошові суми.

Позивач після застосування до нього роботодавцем дисциплінарних стягнень не тільки не виправився, а знову допустив порушення обов`язків, а тому з додержанням правил й порядку застосування дисциплінарних стягнень, з урахуванням його попередньої роботи, був звільнений із займаної посади за систематичне невиконання обов`язків, покладених на нього трудовим договором (п. 3 ч.1 ст. 40 КЗпП України).

Стверджує, що діями відповідача не були порушені гарантії права позивача на працю, встановлені законом. Звільнення з підстави систематичного невиконання працівником без поважних причин трудових обов`язків здійснено з дотриманням правил, встановлених для застосування дисциплінарних стягнень, тобто з дотриманням вимог статті 149 КЗпП України, згідно з якою перед застосуванням дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

Позивачу було запропоновано надати пояснення, однак він відмовився надати пояснення з приводу зазначених порушень та відмовся виконати накази директора ДП, вказівки головного лісничого.

Тому просить у задоволенні позову відмовити.

Разом з цим, представник відповідача просить суд до вимог позивача про визнання незаконним та скасування наказів про оголошення догани № 58 від 22.04.2019 р. та № 68 від 20.05.2019 року застосувати строки звернення до суду, передбаченні ст.233 КЗпП України.

Заслухавши думку учасників судового розгляду та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.ч. 1,5 ст. 81 ЦПК України « Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи».

Спірні правовідносини регулюються нормами КЗпП України.

Рішення про звільнення працівника має бути законним, обґрунтованим, його прийняттю повинна передувати належна перевірка відповідних фактів. Обов`язок дотримання процедури звільнення лежить на роботодавцеві. Кожен має право на судовий захист від незаконного звільнення (ст.ст. 43, 55 Конституції України, ст.ст. 5-1, Глава XV КЗпП України).

В той же час, відповідно до ч.2 ст.8 Конвенції МОП «Про припинення трудових відносин з ініціативи роботодавця» ( для України чинна з 16.05.1995 року) тягар доведення наявності законної підстави для звільнення лежить на роботодавцеві.

В судовому засіданні встановлено, що згідно наказу від 24 січня 2006 року за № 26/к директора ДП "Мокрянське ЛМГ" позивача прийнято на роботу з 24 січня 2006 року з виконанням обов`язків по лісовідновленню.

Наказом від 11 листопада 2010 року № 404/к "Про переведення" позивача переведено з 11 листопада 2010 року провідним інженером по охороні лісу з окладом згідно штатного розпису.

Наказом № 58 від 22.04.2019 р. «Про винесення адміністративного покарання інженеру по охороні лісу ДП «Мокрянське ЛМГ» за не виконання доручень директора підприємства, головного лісничого, що тягне за собою не виконання наказів № 34 від 20.03.2019 р., № 25 від 17.04.2019 р. халатне ставлення до своїх обов`язків, інженеру по охороні лісу ДП «Мокрянське ЛМГ» Сойма Р.В. оголошено догану.

Наказом № 68 від 20.05.2019 р. «Про винесення дисципліанроного покарання інженеру по охороні лісу ДП «Мокрянське ЛМГ» за не виконання наказів та розпоряджень керівницвта лісмисливгоспу, щодо вжиття заходів з ліквідації лісових пожеж в лісовому фонді підприємства, підготовки і надання правдивої інформації про пожежі в ЗОУЛМГ та МНС, за дорученням керівнитцва, інженеру з охорони ліса ДП «Мокрянське ЛМГ» Сойма Р.В. оголошено догану.

Наказом директора ДП "Мокрянське ЛМГ" від 05 липня 2019 року за № 48/к «Про звільнення" позивача було звільнено з посади провідного інженера по охороні лісу за систематичне невиконання без поважних причин обов`язків покладених трудовим договором і правилами внутрішнього трудового розпорядку за п. 3 ст. 40 Кодексу законів про працю України.

В наказі № 88 від 05.07.2019 року "Про звільнення з роботи інженера по охороні лісу ОСОБА_1 " зазначено підстви звільнення Сойма з посади інженера по охороні лісу ДП «Мокрянське ЛМГ» згідно п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпПУ.

Стаття 147 КЗпП України визначає, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення : 1) догана; 2) звільнення.

Згідно зі ст. 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

До застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення (ч. 1 ст. 149 КЗпП України). Частина друга ст.149 КЗпП України надає право власникові вибирати вид стягнення.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках систематичного невиконання працівником без поважних причин обов`язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення;

А відповідно до ч. 1 ст 233 КЗпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Пропущення місячного чи тримісячного строку звернення до суду без поважних причин є підставою для відмови у позові.

Як встановлено судом позивач пропустив трохмісячний строк звернення до суду в частині позовних вимог про визнання незаконними та скасування наказів про оголошення догани № 58 від 22.04.2019 р. та № 68 від 20.05.2019 року, клопотань про проновлення цього строку ні позивач, ні його предстник не заявли, а тому, суд вважає, що в частині цих позовних вимог слід відмовити у зв`язку з пропущенням строків звернення до суду.

Щодо вимог позивача про визнання незаконними та скасування наказів про звільнення № 48/к від 05.07.2019 р., та № 88 від 05.07.2019 року, про поновлення ОСОБА_1 на посаді провідного інженера по охороні лісу в ДП «Мокрянське ЛГ» та про стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, суд вважає, що і в задовленні цих вимог слід також відмовити.

Так, відповідно до наказу 388 від 05.07.2019 року «Про звільнення з роботи інженера по охороні лісу ОСОБА_9 згідно п.3 ч.1 ст.43 КЗпП України» піставою звільнення було застосування заходів дисциплінарного стягнення у вигляді доган відповідно до наказів директора ДП « Мокрянське ЛМГ» № 58 від 22.04.2019 р. та № 68 від 20.05.2019 року.

Вказані накази про оголошення доган позивачу є чинними, суд не давам їм оцінку щодо їх законності із-за пропущення трохмісячного строку звернення до суду.

Крім цього, піставою для звільнення було невиконання ОСОБА_1 наказу директора ДП « Мокрянське ЛМГ» №65 від 07.07.2019 року, згідно до якого позивач в строк до 24.05.2019 року повинен був здати результати ревізій по Тиховецькому та Мокрянському лісництві ДП « Мокрянське ЛМГ»

Цей строк наказом №66 від 14.05.2019 року був продовжений до 25.06.2019 року, однак результати ревізій у заначений термін здані у повно обсязі не були.

Позивач в судвому засіданні пояснив, що мав іншу роботу, а тому у встановлений строк результати ревізії в повному обсязі не здав.

Таким чином, як встановлено в судовому засіданні та підтверджено належними доказами, позивач займаючи посаду інженера по охороні лісу ДП « Мокрянсье ЛМГ», систематично не виконував без поважних причин функціональні обов`язки інженера по охороні лісу, обов`язки, покладені на нього трудовим договором та правилами внутрішнього трудового розпорядку, до позивача ОСОБА_1 раніше двічі застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення у вигляді догани, а тому роботодавець вправі був звільнити його із зазначених підстав.

Твердження позивача про те, що після застосування до нього дисциплінарного стягнення від нього було зажадано писмове пояснення в судовому засіданні належними доказами не підтверджено, як і не підтверджено його твердження про те, що при повторному зборі та тиску директора підприємства проспілка дала згоду на його звільнення.

Будь-яких інших доказів, які б вказували на недотримання відповідачем передбаченої трудовим законодавством процедури звільнення позивача, позивачем в судовому засіданні не надано.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що звільнення позивача відбулося без порушення вимог чинного трудового законодавства, а тому відсутні правові пістави для задоволення його позовних вимог про визнання незаконними та скасування наказів про звільнення та поновлення на роботі.

Позаяк позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними від позовної вимоги про поновлення на роботі, то вони також задоволенню не підлягають.

Судові витрати по справі покласти на позивача.

Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст. 4, 10, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 40 ч.1 п. 3, стс.ст. 148, 149 КЗпП України, суд,

У Х В А Л И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ДП «Мокрянське ЛГ» про визнання незаконним та скасування наказів про оголошення догани № 58 від 22.04.2019 р. та № 68 від 20.05.2019 року, про звільнення № 48/к від 05.07.2019 р., та № 88 від 05.07.2019 року, про поновлення ОСОБА_1 на посаді провідного інженера по охороні лісу в ДП «Мокрянське ЛГ» та про стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до апеляційного суду Закарпатської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ДП «Мокрянське лісомисливське господарство», місцезнаходження: с. Красна, вул. Підчос, 87, Тячівського району, Закарпатської області.

Повний текст рішення виготовлено 17.12.2019 р.

Суддя: В.В.Чопик.