ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/9060/19 Справа № 212/9670/18

Суддя у 1-й інстанції - Пустовіт О. Г. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2019 року м.Кривий Ріг

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Бондар Я.М.

суддів : Барильської А.П., Зубакової В.П.

секретар судового засідання Голуб О.О.

сторони :

позивач- ОСОБА_1

відповідач- ОСОБА_2 ,

треті особи: які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору Покровський районний у місті Кривому Розі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Кривому Розі, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Максимова Романа Ігоревича на рішення Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 липня 2019 року, ухваленого суддею Пустовітом О.Г. в м.Кривому Розі, Дніпропетровської області, повний текст судового рішення складено 18 липня 2019 року,-

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2018 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору Покровський районний у місті Кривому Розі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про виключення запису про особу як батька дитини з актового запису про народження.

В обґрунтування позову зазначила, що 24.11.1989 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 зареєстровано шлюб. Від шлюбу між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 народилася донька - ОСОБА_7 . ОСОБА_5 та ОСОБА_2 проживали однією сім`єю до 1998 року, після чого припинили шлюбні стосунки, оскільки її брат - ОСОБА_5 , зловживав наркотичними засобами. Однак офіційно шлюб між її братом - ОСОБА_5 та ОСОБА_2 розірвано лише 01.12.2003 року. ЇЇ брат ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після смерті брата - ОСОБА_5 заяву про прийняття спадщини ніхто зі спадкоємців не подавав, так, як спадкоємець першої черги їх батько - ОСОБА_8 та вона, спадкоємиця другої черги - ОСОБА_9 на час відкриття спадщини постійно проживали разом зі. спадкодавцем - ОСОБА_5

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її батько - ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та вона відмовилася від спадщини на користь своєї доньки - ОСОБА_10 , яка після реєстрації шлюбу змінила прізвище на " ОСОБА_11 ". Проте, коли її донька - ОСОБА_12 після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини звернулася за видачею свідоцтва про право на спадщину їй було повідомлено, що вона має право лише на прийняття частини спадщини, оскільки є ще неповнолітній онук - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

З метою з`ясування питання щодо кола спадкоємців після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 - ОСОБА_8 , її донькою ОСОБА_12 подано запит до Другої криворізької державної нотаріальної контори ЗГТУЮ у Дніпропетровській області.

У відповідь на запит державний нотаріус Другої криворізької державної нотаріальної контори ГТУЮ у Дніпропетровській області Биканов Р.І. повідомив, що крім ОСОБА_12 , фактично прийняв спадщину неповнолітній онук - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батько якого ОСОБА_5 , помер до відкриття спадщини, ІНФОРМАЦІЯ_1 , так, як на час відкриття спадщини був неповнолітнім, а онуці померлого - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_9 відмовлено у вчиненні нотаріальних дій у зв`язку з тим, що вона пропустила шестимісячний строк прийняття спадщини та документально не підтверджує факт сумісного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Проте, ні померлий брат - ОСОБА_5 , ні вона - ОСОБА_1 , ні її батько - ОСОБА_8 не знали про те, що її брат - ОСОБА_5 записаний батьком - ОСОБА_3 , оскільки її брат з 1998 року до моменту своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 постійно проживав разом з ними за адресою АДРЕСА_1 та ніяких шлюбних стосунків з ОСОБА_2 не підтримував та не міг бути біологічним батьком ОСОБА_3 .

Рішенням Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 липня 2019 року відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору Покровський районний у місті Кривому Розі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області про виключення запису про особу як батька дитини з актового запису про народження.

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Максимов Р.І. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність судового рішення через неповне зясування обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду, викладених у рішенні, обставинам справи, порушення норм матеріального права, ставить питання про його скасування та ухвалення нового рішення, яким у повному обсязі задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 .

При цьому зазначає, що суд першої інстанції, відмовивши представнику позивача у задоволенні клопотання про призначення судово-медичної молекулярно-генетичної експертизи, висновок, якої був би найбільш суттєвим доказом стосовно походження дитини від батька або щодо відсутності кровної спорідненості, неповно зясував обставини, що мають значення для справи та позбавив позивача можливості довести факт відсутності споріднення між ОСОБА_5 та дитиною ОСОБА_3 .

Скаржник не погоджується із висновком суду щодо надання відповідачем доказів на спростування доводів позивача та вважає, що доводи відповідача були спростовані під час судового розгляду наявними у справі доказами, а саме відповіддю на адвокатський запит, відповіддю Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу, якими підтверджено, що померлий брат позивача не отримував свідоцтва про розірвання шлюбу, не отримував копії рішення суду про розірвання шлюбу та про стягнення аліментів, а довідка Управління праці та соціального захисту населення про стягнення з інваліда, який протягом 4-х місяців перебував у передсмертному стані, однакової суми аліментів не свідчить про те, що померлому було відомо про стягнення з нього аліментів на утримання сина.

Окрім того, представник позивача не погоджується із висновком суду про те, що у позивача відсутні визначені законом підстави для звернення з позовом до суду про оспорювання батьківства померлого брата ОСОБА_5 , оскільки до позивача перейшло право спадкування після смерті її та брата батька ОСОБА_8 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У відзиві на апеляційну скаргу представника позивача, третя особа ОСОБА_4 , посилаючись на законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

У відзиві на апеляційну скаргу адвоката Максимова Р.І., відповідач ОСОБА_2 та третя особа ОСОБА_3 просять оскаржуване судове рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу представника позивача без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши позивача ОСОБА_1 , її представника - адвоката Максимова Р.І., які, кожен окремо у повному обсязі підтримали викладені в апеляційній скарзі доводи та просили їх задовольнити, відповідача ОСОБА_2 , її представника ОСОБА_13 , третіх осіб: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , які, кожен окремо заперечували проти задоволення апеляційної скарги, просили, оскаржуване судове рішення залишити без змін, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог, доводів апеляційної скарги та відзивів на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника позивача не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, судом першої інстанції було встановлено, що 24.11.1989 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , в Жовтневому відділі державної реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області зареєстровано шлюб, про що 24.11.1989 року зроблено відповідний актовий запис №1349.

Від шлюбу у них ІНФОРМАЦІЯ_5 народилась донька - ОСОБА_7 та ІНФОРМАЦІЯ_6 син - ОСОБА_3 .

Також, суд встановив, що рішенням Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01.08.2003 року шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 було розірвано.

Рішенням Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20.03.2001 року з ОСОБА_5 стягнуто аліменти на утримання доньки ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та сина ОСОБА_15 - ІНФОРМАЦІЯ_4 в розмірі 1/3 частини зі всіх видів заробітної плати до їх повноліття на користь ОСОБА_2 , починаючи стягнення з 2001 року.

ІНФОРМАЦІЯ_8 помер ОСОБА_5 , що підтверджується к/ свідоцтва серії НОМЕР_1 .

Згідно листа, наданого третьою особою Покровським районним у місті Кривому Розі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області в актовому записі про народження №223 від 12.03.2001 року складеному на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відомості про батька записані відповідно до ст.133 Сімейного кодексу України.

Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про відмову позивачу у задоволенні її позовних вимог, керувався нормами статті 137 СК України, й виходив з того, що у сестри померлого ОСОБА_5 - ОСОБА_1 відсутні визначені законом підстави для звернення її до суду з позовом про оспорювання батьківства ОСОБА_5 після його смерті, у зв`язку із чим вимоги позивача про виключення запису про батька з актового запису про народження дитини є необґрунтованими та не можуть бути задоволенні.

Колегія суддів повністю погоджується з таким висновком суду першої інстанції та не може погодитись з доводами скаржника, з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин,на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами,які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржуване судове рішення першої інстанції відповідає зазначеним вище вимогам закону.

Згідно з ч. 1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Згідно ст.133 СК України, якщо дитина народилася у подружжя, дружина записується матір`ю, а чоловік - батьком дитини.

Відповідно до ч.2 ст.136 СК України, у разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення запису про нього як батька з актового запису про її народження.

У пункті 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 року, роз`яснено, що предметом доказування у справах про оспорювання батьківства є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком і дитиною.

Відповідно до ч.ч.1та 2 ст.137 СК України право оспорення батьківства померлої особи спадкоємцями померлого допускається лише за умови, що той, хто записаний батьком дитини, за життя подав до нотаріуса заяву про невизнання свого батьківства, або за життя пред`явив позов про виключення свого імені як батька з актового запису про народження дитини.

Частиною 3 ст.137 СК України передбачено, також право звернення з позовом про оспорення батьківства померлої особи її спадкоємцями (дружиною, батьками та дітьми) у випадку, якщо померла особа через поважні причини не знала про те, що записана батьком дитини.

Дослідженні судом докази, а саме: виконавчий лист, про стягнення аліментів з ОСОБА_5 на утримання сина ОСОБА_3 , рішення про розірвання шлюбу між відповідачем і ОСОБА_5 , лист Покровського районного у місті Кривому Розі відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, у сукупності підтверджують доводи відповідача про те, що дитина ОСОБА_3 народився в період шлюбу, відомості про батька записані відповідно до ст.133 Сімейного кодексу України, тобто батьком дитини зазначено ОСОБА_5 , померлий під час життя сплачував аліменти на утримання сина, за життя ОСОБА_5 не пред`являв позов про виключення свого імені як батька з актового запису про народження дитини, а отже ,наявні у справі докази підтверджують обізнаність померлого ОСОБА_5 про наявність у нього сина ОСОБА_3 .

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що сукупність, наявних у справі доказів повністю спростовують доводи позивача про необізнаність її померлого брата ОСОБА_5 про те, що у нього, окрім доньки є, ще і син ОСОБА_3 .

Окрім того, як правильно зазначив суд першої інстанції, батьківство у даній справі оспорює не сама особа, яка записана батьком дитини, а інша особа (сестра померлого) після смерті особи, яка записана батьком дитини, яка не має пррава на оспорювання батьківства, оскільки таке право у відповідності з наведеними вище нормами закону надано лише спадкоємцям за законом першої черги, якою вона не являється.

Доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не можуть бути взяті до уваги колегією суддів, оскільки вони були предметом розгляду судом першої інстанції і кожному з них суд надав відповідну правову оцінку, зазначену у судовому рішенні.

На думку колегії суддів, доводи представника позивача фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці. Проте відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів учасниками справи діючим законодавством не передбачена.

Відповідно до ч.1. ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, з наданням належної правової оцінки зібраним у справі доказам, обставинам справи, відповідає установленим принципам і завданням цивільного судочинства, а також вимогам ст.263 ЦПК України щодо законності й обґрунтованості, й підстав для його скасування немає.

Керуючись ст.ст.367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, Дніпровський апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Максимова Романа Ігоревича залишити без задоволення.

Рішення Жовтневого районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 09 липня 2019 року залишити без змін

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та касаційному оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складено 18 грудня 2019 року.

Головуючий :

Судді: