ПОСТАНОВА

Іменем України

18 грудня 2019 року

Київ

справа №804/937/16

адміністративне провадження №К/9901/38469/18

Верховний Суд у складі палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Мороз Л.Л.,

суддів: Берназюка Я.О., Бучик А.Ю., Єзерова А.А., Желєзного І.В., Коваленко Н.В., Кравчука В.М., Рибачука А.І., Саприкіної І.В., Стародуба О.П., Стеценка С.Г., Стрелець Т.Г., Тацій Л.В., Чиркіна С.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у касаційній інстанції адміністративну справу № 804/937/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Дніпротехекологія" до Головного управління Держгеокадастру у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області, третя особа: Дніпропетровська міська рада, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Дніпротехекологія" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду, прийняту 30 березня 2017 року у складі судді Чорної В.В. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, прийняту 30 серпня 2017 року у складі колегії суддів: головуючого - Панченко О.М., суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є.,

в с т а н о в и в :

У лютому 2016 року позивач звернувся до суду першої інстанції із позовом, в якому, з урахуванням уточнення, просив:

- визнати протиправними дії відповідача щодо індексації нормативно-грошової оцінки орендованої земельної ділянки, розташованої за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Братів Трофімових, 40-Н, кадастровий номер 1210100000:08:742:0381, із застосуванням коефіцієнтів індексації за 2013 р. (1) та 2014 р. (1.249) при формуванні витягу № 03-07/010216/100 від 02 лютого 2016 року з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки;

- зобов`язати відповідача провести перерахунок, сформувати та видати новий витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку зазначеної земельної ділянки без застосування коефіцієнтів індексації за 2013 р. (1) та 2014 р. (1.249).

Позивач вважає дії відповідача щодо проведення в 2016 році індексації нормативної грошової оцінки із застосуванням коефіцієнтів індексації за 2013, 2014 роки протиправними та такими, що порушують його права як землекористувача, оскільки призвели до суттєвого збільшення орендної плати.

Позивач зазначає, що нормативну грошову оцінку земель м. Дніпропетровська базовою вартістю 1 кв.м. землі - 306,35 грн. затверджено рішенням міськради від 15 липня 2015 року та введено в дію з 01 січня 2016 року. А тому, індексуючи нормативну грошову оцінку в 2016 році, не можна застосовувати коефіцієнти індексації за 2013-2014 роки, які діяли до рішення ради про затвердження нормативної грошової оцінки.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 березня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2017 року, в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Як встановлено, ТОВ НВП "Дніпротехекологія" на підставі договору оренди від 24 березня 2014 року, укладеного з Дніпропетровською міською радою, користується земельною ділянкою по фактичному розміщенню торгівельно-сервісного комплексу, який знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Братів Трофімових, 40-Н.

Базою оподаткування земельним податком є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації (пп. 271.1.1 п. 271.1 ст. 271 Податкового кодексу України).

Згідно з договором оренди від 24 березня 2014 року зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки проводиться без внесення змін та доповнень до вказаних договорів. Зазначені зміни відображаються лише у витягу із технічної документації щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розрахунку орендної плати, що є невід`ємними додатками до даних договорів.

Державним підприємством Український державний науково-дослідний інститут проектування міст «Діпромісто» ім. Ю.М. Білоконя розроблено Технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Дніпропетровська, у розділі 3 якої зазначено, що середня (базова) вартість одного квадратного метра земель на 01 січня 2013 року становитиме 306,35 грн./м.

З 01 січня 2016 року введено в дію вказану нормативну грошову оцінку земель м. Дніпропетровська (рішення Дніпропетровської міської ради від 15 липня 2015 року № 4/65).

02 лютого 2016 року Управлінням Держгеокадастру у м. Дніпропетровську сформовано витяг № 03-07/010216/100 на земельну ділянку, якою користується позивач. Відповідачем проіндексована середня (базова) вартість земельної ділянки із застосуванням коефіцієнтів індексації за 2013 рік - 1.0, за 2014 рік - 1.249 та за 2015 рік - 1.433, в результаті чого, середня (базова) вартість земельної ділянки грн./кв.м (з урахуванням коеф. індексації) склала 548,31 грн., а нормативна грошова оцінка орендованої позивачем земельної ділянки, відповідно, - 57 912 206,11 грн.

Суди у цій справі дійшли висновку про необґрунтованість позову, у зв`язку з чим позивач звернувся з касаційною скаргою, у якій просить скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, постановити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судами норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідач надав заперечення проти касаційної скарги, просить залишити скаргу без задоволення, посилаючись на її необґрунтованість.

Верховний Суд розглядав справи з подібними правовідносинами.

22 листопада 2018 року Верховний Суд у справі № 804/979/16 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комунальне підприємство «Техпроменерго» про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 08 листопада 2017 року у справі за позовом ТОВ до управління Держгеокадастру у місті Дніпропетровську Дніпропетровської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, - Дніпропетровська міська рада, про визнання протиправними та скасування витягів, зобов`язання вчинити дії, прийняв постанову, якою залишив у силі рішення апеляційної інстанції, яким позов задоволено частково.

Верховний Суд дійшов висновку, що зі змісту частини першої статті 1 Закону № 1378-ІV, пункту 289.2 статті 289 ПК слідує висновок, що 01 січня 2016 року є датою проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, тому саме з цією датою пов`язується початок кумулятивного застосування щорічних коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки.

Також, коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель і мають перспективну дію. Величини коефіцієнтів індексації, розраховані до дати проведення нормативної оцінки земель, які з якихось причин не були враховані на день встановлення нормативної оцінки земель, не підлягають застосуванню для визначення бази оподаткування земельним податком, яким, як вже згадувалося вище, є нормативна грошова оцінка земельних ділянок помножена на щорічний коефіцієнт індексації.

Також, Верховний Суд розглянув справу № 804/2035/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський завод будівельних матеріалів" до Управління Держгеокадастру у м. Дніпропетровську, третя особа - Дніпропетровська міська рада, про визнання дій протиправними.

Постановою від 20 грудня 2018 року у вказаній справі Верховний Суд залишив без змін рішення апеляційного суду, відповідно до якого позовні вимоги задоволено.

Постанова мотивована, зокрема, тим, що нормативну грошову оцінку земель затверджено Дніпропетровською міською радою в липні 2015 року і введено в дію з січня 2016 року, за правилами статей 271.2, 289.2 Податкового кодексу України кумулятивне застосування коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки земель залежить від дати проведення такої оцінки та набрання чинності відповідним рішенням міської ради про її затвердження, застосування відповідачем коефіцієнту індексації на підставі рішення міської ради від 15 липня 2015 року з 2013 року суперечить закону.

Крім того, початок процедури нормативної грошової оцінки земель та складання відповідної технічної документації у 2012-2013 роках не може бути підставою для застосування нормативної грошової оцінки з більш раннього строку, ніж час її затвердження та введення в дію у встановленому законом порядку.

Суд вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування статей 271.2, 289.2 Податкового кодексу України з огляду на таке.

Стаття 5 Закону України від 11 грудня 2003 року № 1378-IV "Про оцінку земель" передбачає, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку.

Відповідно до частини другої статті 18 вказаного закону нормативна грошова оцінка земельних ділянок розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення проводиться не рідше ніж один раз на 5-7 років.

Пп. 271.1.1 п. 271.1 ст. 271 Податкового кодексу України встановлено, що базою оподаткування земельним податком є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Згідно з п. 271.2 ст. 271 Податкового кодексу України рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Відповідно до приписів п. 289.2 ст. 289 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року.

Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

Отже, зі змістом вказаних норм, для визначення суми податкових зобов`язань з земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності використовується нормативна грошова оцінка земель. Відповідно до законодавства, вона проводиться раз у 5-7 років, а для визначення поточних зобов`язань необхідно проіндексувати її на коефіцієнт індексації, який щороку розраховує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік. При цьому, коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно (тобто накопичувально) залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, а не від дати набрання чинності рішенням ради про затвердження нормативної грошової оцінки.

Тобто, якщо нормативна грошово оцінка проведена у 2013 році, а введена в дію у 2016 році, індексуючи нормативну грошову оцінку земельної ділянки у 2016 році, необхідно застосовувати поточний розмір нормативної грошової оцінки (тобто введений в дію у 2016 році) та кумулятивно проіндексувати його на коефіцієнти індексації за попередні роки, починаючи з дати проведення нормативної грошової оцінки (2013 рік).

Як встановлено у цій справі, рішення Дніпропетровської міської ради, яким введено в дію нормативну грошову оцінку земель м. Дніпропетровська, прийняте 15 липня 2015 року, а введено в дію нормативну грошову оцінку з 01 січня 2016 року.

Що ж стосується застосування щорічних коефіцієнтів індексації, то вони встановлені не рішенням ради від 15 липня 2015 року, а їх щороку розраховує центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік.

Тому, вимоги п. 271.2 ст. 271 Податкового кодексу України, які стосуються рішення рад щодо нормативної грошової оцінки, не поширюються на питання застосування щорічних коефіцієнтів індексації.

Натомість, правила застосування щорічних коефіцієнтів індексації встановлено п. 289.2 ст. 289 ПК України.

Так, за змістом п. 289.2 ст. 289 ПК України, кумулятивне (тобто накопичувальне) застосування щорічних коефіцієнтів індексації пов`язане саме з датою проведення нормативної грошової оцінки, але не з датою прийняття рішення ради про її затвердження чи датою введення в дію нормативної грошової оцінки.

Необхідно відрізняти поняття проведення нормативної грошової оцінки та її затвердження, які є різними видами діяльності у сфері оцінки земель (стаття 11 Закону України від 11 грудня 2003 року № 1378-IV "Про оцінку земель") та здійснюється різними суб`єктами.

Згідно із законом, із моментом набрання чинності рішенням ради про затвердження нормативної грошової оцінки пов`язується можливість застосування самої нормативної грошової оцінки, але не коефіцієнтів її індексації, які, як зазначалось, застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель.

При цьому, коефіцієнти щорічно розраховує Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин і їх чинність не залежить від того, чи іншого рішення ради. На відповідні коефіцієнти індексується нормативна грошова оцінка, яка є чинною у відповідний період.

Проте, при розгляді справи № 804/979/16 Верховний Суд дійшов висновку, що 01 січня 2016 року є датою проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, тому саме з цією датою пов`язується початок кумулятивного застосування щорічних коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки. А у справі № 804/2035/16 Верховний Суд вказує, що кумулятивне застосування коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки земель залежить від дати проведення такої оцінки та, водночас, від набрання чинності відповідним рішенням міської ради.

Однак, вказані дати не обов`язково співпадають, а в справі, яка розглядається, між ними перерва у три роки. Так, дата проведення оцінки - 2013 рік, а дата набрання чинності відповідним рішенням міської ради - 2016 рік.

На думку колегії суддів правильне визначення поняття «дати проведення нормативної грошової оцінки земель» є визначальним у цьому спорі, оскільки від цієї дати необхідно починати кумулятивне застосування коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки, що, зрештою, впливає на розмір плати за землю.

Відповідно до абз. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України від 11 грудня 2003 року № 1378-IV "Про оцінку земель" дата оцінки земельної ділянки - дата (число, місяць та рік), на яку проводиться оцінка земельної ділянки та визначається її вартість. Для нормативної грошової оцінки земельної ділянки - дата, вказана в технічній документації.

Отже, від висновків, який зробив Верховний Суд при розгляді інших справ, що кумулятивне застосування коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки земель залежить від дати набрання чинності відповідним рішенням міської ради, необхідно відступити.

У спірних правовідносинах, відповідач, при формуванні витягу № 03-07/010216/100 від 02 лютого 2016 року з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки застосовував чинну з 01 січня 2016 року нормативну грошову оцінку земель м. Дніпропетровська (згідно з рішенням Дніпропетровської міської ради від 15 липня 2015 року № 4/65). При цьому, відповідач кумулятивно застосував коефіцієнти індексації за попередні роки, починаючи від дати проведення нормативної грошової оцінки (2013 рік).

Це означає, що також необхідно відступити від висновку, який зробив Верховний Суд при розгляді справи № 804/2035/16, що у такому випадку має місце застосування нормативної грошової оцінки з більш раннього строку, ніж час її затвердження та введення в дію у встановленому законом порядку.

Так, за встановлених обставин, нормативної грошової оцінки застосовано саме з часу її затвердження (2016), але не раніше. При цьому, застосовуючи кумулятивно коефіцієнт індексації, відповідач правильно здійснив таке застосування від дати саме проведення нормативної грошової оцінки (2013 рік).

Такий порядок індексації нормативно-грошової оцінки земельної ділянки відповідає вимогам законодавства, оскільки пункт 289.2 статті 289 ПК України прямо передбачає, що коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, а не від дати її затвердження.

Законодавство не містить положень, які встановлюють обов`язок застосовувати коефіцієнт індексації перспективно. Натомість, сама базова величина нормативної грошової оцінки земель застосовується після введення її в дію.

Між тим, коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки завжди застосовується ретроспективно. Тобто, кожного року, після 01 січня, для розрахунку бази оподаткування земельним податком враховується чинна нормативна грошова оцінка (яка проводиться раз на 5-7 років) з урахуванням кумулятивного (накопичувального) застосування коефіцієнтів індексації (які визначається щорічно). Визначальним є те, що саме закон встановлює, що кумулятивне застосування коефіцієнту індексації починається з дати проведення нормативної грошової оцінки. А враховуючи, що нормативна грошова оцінка проводиться раз на 5-7 років, то щорічно, після її проведення, при визначенні бази оподаткування, будуть враховуватись всі коефіцієнти індексації за попередні роки, починаючи від дати проведення нормативної грошової оцінки.

Такий підхід дозволяє актуалізувати величину бази оподаткування земельним податком, визначеної, наприклад, у 2016 році на підставі нормативної грошової оцінки, розмір якої визначено станом на 2013 рік, шляхом врахування інфляційних коефіцієнтів за цей період.

Тобто, сенс кумулятивного застосування коефіцієнтів індексації саме у тому й полягає, щоб, застосовуючи їх за минулі роки, починаючи з дати проведення грошової оцінки, щорічно актуалізувати базу оподаткування земельним податком.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог.

Суд не може погодитись із доводами клопотання третьої особи щодо необхідності передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду для відступу від висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах.

Так, за змістом положень частини 1 статті 346 КАС України, якщо колегія суддів вважає за необхідне відступити від висновку, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з цієї самої палати або у складі такої палати, суд передає таку справу на розгляд палати, до якої входить така колегія.

Цю справу колегія суддів передала на розгляд палати, до якої входить така колегія, оскільки вважала за необхідне відступити саме від висновку Верховного Суду.

Той факт, що у справі № 804/979/16 Верховний Суд розглядав передану йому на розгляд з Верховного Суду України, в порядку, передбаченому пунктом 1 частини 1 перехідних положень КАС, заяву про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України, вказаних висновків не змінює з огляду на таке.

Відповідно до пункту 1 частини 1 перехідних положень КАС суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати (об`єднаної палати), передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія або палата (об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду України.

Проте, суд, який розглядає цю справу в касаційному порядку у складі колегії суддів вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду, але не Верховного Суду України.

Так, справу № 804/979/16 Верховний Суд отримав в порядку, передбаченому пунктом 1 частини 1 перехідних положень КАС, відповідно до якого заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України в адміністративних справах, які подані та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку колегією у складі трьох або більшої непарної кількості суддів за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Тобто, справи, передані до Верховного Суду в порядку, передбаченому пунктом 1 частини 1 перехідних положень КАС, хоч і розглядаються за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу, але розглядаються саме колегією суддів Касаційного адміністративного суду, тобто Верховним Судом.

Для відступу від висновку Верховного Суду, зробленого за наслідками розгляду такої справи, підстав для передачі справи справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду немає.

Крім того, суд бере до уваги, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30 січня 2019 року по справі № 755/10947/17 зазначила, що незалежно від того чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата Верховного Суду, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.

На думку суду, це означає, що й Верховний Суд, відступаючи від правової позиції, викладеної в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду, може вказувати саме останнє судове рішення, в якому вона викладена, а не обов`язково усі такі рішення, оскільки Верховний Суд відступає від правової позиції, а не від судового рішення.

Касаційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення судів - без змін.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Дніпротехекологія" залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 березня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2017 року у справі № 804/937/16 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

Головуючий : ___________ Л.Л. Мороз

Судді: ______________Я.О. Берназюк, ______________ А.Ю. Бучик,

______________А.А. Єзеров, ______________І.В. Желєзний,

______________Н.В. Коваленко, ______________В.М. Кравчук,

______________ А.І. Рибачук, ______________І.В. Саприкіна,

______________О.П. Стародуб, ______________С.Г. Стеценко,

______________Т.Г. Стрелець, ______________Л.В. Тацій,

______________С.М. Чиркін