РІШЕННЯ

Іменем України

11 грудня 2019 року

Київ

справа №9901/180/19

адміністративне провадження №П/9901/180/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Пасічник С.С.,

суддів: Васильєвої І.А., Гончарової І.А., Хохуляка В.В., Юрченко В.П.,

за участю секретаря судового засідання Лопушенко О.В.,

за участю: позивача ОСОБА_1 та представника відповідача Карлаша Д.О.,

розглянувши в судовому засіданні в режимі відеоконференції адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним рішення (в частині) та зобов`язання вчинити певні дії, встановив:

І. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ.

08 квітня 2019 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Верховного Суду як суду першої інстанції з позовною заявою (яка надійшла до суду 11 квітня 2019 року) до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККСУ; Комісія, відповідач) про визнання протиправним рішення ВККСУ від 26 березня 2019 року в частині внесення його анкетних даних до пункту 11 "Графіку складення тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей у межах кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді та кваліфікаційного оцінювання у зв`язку з накладенням дисциплінарного стягнення" на офіційному сайті ВККСУ у розділі "Новини" у підрозділі "Призначено психологічне тестування для 67 суддів"; зобов`язання Комісії видалити анкетні дані позивача з "Графіку складення тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей у межах кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді та кваліфікаційного оцінювання у зв`язку з накладенням дисциплінарного стягнення" на офіційному сайті ВККСУ у розділі "Новини" у підрозділі "Призначено психологічне тестування для 67 суддів".

ІІ. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ДОВОДІВ ПОЗИВАЧА ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 , посилаючись на положення підпунктів 1 та 5 пункту 5 розділу ІІ («Прикінцеві та перехідні положення») Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд» від 12 лютого 2015 року №192-VIII (далі - Закон №192) та розділу XII («Прикінцеві та перехідні положення») Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402-VIII (далі - Закон №1402), зазначав, що на час прийняття відповідачем оскаржуваного рішення від 26 березня 2019 року повноваження восьми членів Комісії ( ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ), які брали участь в його прийнятті, закінчились.

Психологічне тестування, яке призначене ВККСУ, є незаконним, оскільки в Україні психологічна діяльність законодавчо не врегульована, а закон про психологічну діяльність відсутній.

Крім того психологічні тести, які використовує відповідач, є невалідними, неадаптованими та нестандартизованими; вони не апробовані центральними органами Товариства психологів України й не відповідають стандартам якості психологічних тестів; до того ж відповідно до Етичного кодексу психолога психологи не застосовують методів і процедур, не апробованих центральними органами Товариства психологів України; психологи суворо додержуються принципу добровільної участі клієнта в обстеженнях; психолог заздалегідь iнформує клiєнтiв про право відмовитись від участi в дослiдженні.

Відтак, на думку ОСОБА_1 , психологічне тестування, до списку проходження якого його включила ВККСУ, є науковим дослідженням, експериментом, але він не давав згоди на проведення щодо нього психологічних дослідів, тому внесення позивача до списку осіб, які підлягають психологічному тестуванню, було протиправним.

Крім того у поданих суду письмових поясненнях позивач посилався на те, що внесенням його анкетних даних до списку суддів, стосовно яких заплановано проведення кваліфікаційного оцінювання, завдано шкоди його репутації як судді, оскільки в інших осіб можуть виникнути сумніви щодо його професійних та моральних якостей, вказував на відсутність підстав для відбору та залучення спеціалістів до проведення тестів, інтерв`ю та формування висновків в межах кваліфікаційного оцінювання суддів, а також зазначав, що його твердження про неправомірність дій відповідача стосовно проведення кваліфікаційного оцінювання підтверджується останньою практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) та Європейського суду справедливості.

Відповідач (ВККСУ) в письмовому відзиві від 10 травня 2019 року №19-2586/19 на позовну заяву просив залишити останню без задоволення та вказував, що на виконання вимог статей 83 - 85 Закону №1402 рішенням Комісії від 07 червня 2018 року №133/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання, зокрема, щодо судді Херсонського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 , яке включає такі етапи як складення іспиту (складення анонімного письмового тестування та виконання практичного завдання); дослідження досьє та проведення співбесіди.

При цьому згідно з пунктами 16 та 19 розділу ІІІ Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії від 03 листопада 2016 року №143/зп-16 (далі - Положення №143), дослідження досьє полягає у систематизації, аналізуванні, збиранні, уточненні даних досьє судді з метою визначення попередніх показників критеріїв кваліфікаційного оцінювання, а співбесіда полягає в обговоренні результатів дослідження досьє.

Водночас відповідно до частини 3 статті 85 Закону №1402 для цілей формування суддівського досьє (досьє кандидата на посаду судді) Комісія може ухвалити рішення, зокрема, про запровадження та проведення інших тестувань з метою перевірки особистих морально-психологічних якостей, загальних здібностей.

Отже Комісія для цілей формування суддівського досьє може ухвалити рішення про запровадження та проведення тестувань особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей й на підставі висновку про підсумки таких тестувань під час другого етапу кваліфікаційного оцінювання (серед іншого) встановлювати відповідність судді визначеним критеріям.

Таким чином, призначивши проведення тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей позивача у межах процедури кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, Комісія діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а твердження ОСОБА_1 щодо незаконності дій ВККСУ є необґрунтованими та безпідставними.

Що ж до тверджень позивача про закінчення на час прийняття оскаржуваного рішення повноважень 8 членів Комісії, то вони також не заслуговують на увагу, оскільки хоча підпунктами 1 та 5 пункту 5 розділу ІІ («Прикінцеві та перехідні положення») Закону №192 і передбачено, що члени ВККСУ, призначені з`їздом суддів України до набрання чинності цим Законом, здійснюють свої повноваження протягом чотирьох років з дня набрання чинності цим Законом, а члени ВККСУ, призначені Міністром юстиції України, Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини, Головою Державної судової адміністрації України до набрання чинності цим Законом, здійснюють свої повноваження протягом чотирьох років з дня їх призначення, проте згідно з пунктом 26 розділу XII («Прикінцеві та перехідні положення») Закону №1402 (який був прийнятий та набрав чинності в часі пізніше за Закон №192) члени Комісії, обрані (призначені) на посади до набрання чинності цим Законом, продовжують виконувати свої повноваження до закінчення строку, на який їх обрано (призначено), при цьому ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 було призначено (обрано) членами Комісії строком на шість років на підставі статті 92 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року №2453-VІ (далі - Закон №2453).

Разом з тим в адміністративному позові позивачем не обґрунтовано, в чому саме полягає його порушене право та яким чином розміщення Комісією в межах своїх повноважень на офіційному веб-сайті публічної інформації (внесення його анкетних даних до пункту 11 «Графіку складення тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей у межах кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді та кваліфікаційного оцінювання у зв`язку з накладенням дисциплінарного стягнення») порушує права ОСОБА_1 .

У відповідях на відзив від 03 та 18 червня 2019 року ОСОБА_1 повторно навів свої доводи щодо закінчення на час прийняття оскаржуваного рішення від 26 березня 2019 року повноважень ОСОБА_3 як члена ВККСУ.

Позивач в судовому засіданні висловив свої доводи та міркування стовно обставин справи, які за своїм змістом є аналогічними тим, що вже були наведені в самій позовній заяві, вимоги якої він просив задовольнити.

Представник відповідача (ВККСУ) проти доводів та вимог позовної заяви заперечив, вважаючи їх необґрунтованими та безпідставними, й просив відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову.

ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

Указом Президента України від 07 червня 2007 року №510/2007 ОСОБА_1 призначений на посаду судді Херсонського окружного адміністративного суду строком на п`ять років.

Постановою Верховної Ради України від 21 жовтня 2010 року №2635-VI ОСОБА_1 обрано суддею Херсонського окружного адміністративного суду безстроково.

Рішенням Комісії від 07 червня 2018 року №133/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання 2188 суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді за списком згідно з додатком №1 (у вказаному додатку ОСОБА_1 значиться під №228); встановлено черговість етапів проведення кваліфікаційного оцінювання: перший етап - складення іспиту, другий етап - дослідження досьє та проведення співбесіди; визначено мінімально допустимий бал іспиту - 50 відсотків від максимально можливого бала у разі набрання суддею: 50 і більше відсотків від максимально можливого бала за складення анонімного письмового тестування; 50 і більше відсотків від максимально можливого бала за виконання практичного завдання.

26 березня 2019 року Комісія, розглянувши питання призначення тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей в межах кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді та кваліфікаційного оцінювання у зв`язку із накладенням дисциплінарного стягнення, прийняла рішення №39/зп-19, згідно з яким відповідно до його пункту 11 призначила проведення тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей стосовно 67 суддів у межах кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді та кваліфікаційного оцінювання у зв`язку з накладенням дисциплінарного стягнення в складі таких методик: 1) тест загальних (інтелектуальних) здібностей; HCS Integrity Check TM - Оцінка інтегративності; BFQ-2 - Опитувальник «Велика п`ятірка-2»; ММРІ-2 - Minnesota Multiphasic Personal Inventory - Міннесотський багатоаспектний особистісний опитувальник, друге видання; 2) інтерв`ю з психологом для фіналізації консолідованого звіту за результатами всіх методик; а також затверджено графік його проведення.

В додатку №6 до вказаного рішення «Графік складення тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей у межах кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді та кваліфікаційного оцінювання у зв`язку з накладенням дисциплінарного стягнення» зазначено, що стосовно судді Херсонського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 призначено проведення комп`ютерного тестування на 09 квітня 2019 року та інтерв`ю з психологом на 20 квітня 2019 року.

27 березня 2019 року на офіційному веб-сайті Комісії опубліковано інформацію щодо призначення тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей стосовно 67 суддів у межах кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді та кваліфікаційного оцінювання у зв`язку з накладенням дисциплінарного стягнення із зазначенням списку суддів, щодо яких призначено таке тестування та графіку його проведення.

ІV. ДЖЕРЕЛА ПРАВА.

Частина 2 статті 19 Конституції України:

- органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підпункт 4 пункту 16-1 Розділу XV «Перехідні положення» Конституції України:

- з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п`ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади. Порядок та вичерпні підстави оскарження рішення про звільнення судді за результатами оцінювання встановлюються законом.

Пункт 20 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402:

- відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п`ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», оцінюється колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному цим Законом;

- виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням Вищої ради правосуддя на підставі подання відповідної колегії Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Частина 1 статті 92 Закону №1402:

- Вища кваліфікаційна комісія суддів України є державним органом суддівського врядування, який на постійній основі діє у системі правосуддя України.

Пункт 7 частини 1 статті 93 Закону №1402:

- Вища кваліфікаційна комісія суддів України: <…> проводить кваліфікаційне оцінювання;

Стаття 83 Закону №1402:

- кваліфікаційне оцінювання проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями;

- критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність;

- кваліфікаційне оцінювання за критерієм професійної компетентності проводиться з урахуванням принципів інстанційності та спеціалізації;

- підставами для призначення кваліфікаційного оцінювання є: 1) заява судді (кандидата на посаду судді) про проведення кваліфікаційного оцінювання, у тому числі для участі у конкурсі; 2) рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про призначення кваліфікаційного оцінювання судді у випадках, визначених законом;

- порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Частина 4 статті 84 Закону №1402:

- кваліфікаційне оцінювання проводиться прозоро та публічно, у присутності судді (кандидата на посаду судді), який оцінюється, та будь-яких заінтересованих осіб. У розгляді питання про кваліфікаційне оцінювання судді можуть бути присутніми представники органу суддівського самоврядування.

Частини 1, 2 та 3 статті 85 Закону №1402:

- кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: 1) складення іспиту; 2) дослідження досьє та проведення співбесіди;

- рішення про черговість етапів проведення кваліфікаційного оцінювання ухвалює Вища кваліфікаційна комісія суддів України;

- іспит є основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності та проводиться шляхом складення анонімного письмового тестування та виконання практичного завдання з метою виявлення рівня знань, практичних навичок та умінь у застосуванні закону, здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією;

- порядок проведення іспиту та методика встановлення його результатів затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України;

- тестові та практичні завдання іспиту складаються з урахуванням принципів інстанційності та спеціалізації;

- Вища кваліфікаційна комісія суддів України зобов`язана забезпечити прозорість іспиту. На кожному етапі та під час оцінювання результатів можуть бути присутніми будь-які заінтересовані особи;

- для цілей формування суддівського досьє (досьє кандидата на посаду судді) Вища кваліфікаційна комісія суддів України може ухвалити рішення про запровадження та проведення інших тестувань з метою перевірки особистих морально-психологічних якостей, загальних здібностей, а також про застосування інших засобів встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям кваліфікаційного оцінювання;

- рішення Комісії про запровадження та проведення інших тестувань не може встановлюватися індивідуально щодо певного судді чи групи суддів.

Основні аспекти тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей визначено главою 4 розділу ІІ Положення №143.

Пункти 1, 2 глави 4 розділу ІІ Положення №143:

- тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей проводиться у разі ухвалення Комісією відповідного рішення та за визначеною у ньому методикою;

- рішення Комісії щодо проведення цих тестувань не може встановлюватися індивідуально стосовно певного судді чи групи суддів у межах проведення відповідної процедури кваліфікаційного оцінювання;

- метою тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей є оцінювання показників особистої, соціальної компетентності, професійної етики та доброчесності судді (кандидата на посаду судді).

Пункт 3 (підпункти 3.1 та 3.2) глави 4 розділу ІІ Положення №143:

- критерії та показники, які визначаються за допомогою тестувань:

3.1. особиста компетентність оцінюється (встановлюється) за такими показниками: 3.1.1. когнітивні якості особистості: логічне мислення, абстрактне мислення, вербальне мислення, загальний показник; 3.1.2. емотивні якості особистості: стресостійкість, емоційна стабільність, контроль емоцій, контроль імпульсів, патопсихологічні ризики; 3.1.3. мотиваційно-вольові якості особистості: відповідальність, стійкість робочої мотивації, рішучість, дисциплінованість, кооперативність, здатність відстоювати власні переконання;

3.2. соціальна компетентність оцінюється (встановлюється) за такими показниками: 3.2.1. комунікативність; 3.2.2. організаторські здібності; 3.2.3. управлінські властивості особистості; 3.2.4. моральні риси особистості: чесність, порядність, розуміння і дотримання правил та норм, відсутність схильності до контрпродуктивних дій, дисциплінованість, лояльність;

3.3. професійна етика оцінюється (встановлюється) за показником «Морально-психологічні якості (інтегративність)», який визначається за такими складовими: розуміння і дотримання правил та норм, здатність відстоювати власні переконання, дисциплінованість, повага до інших;

3.4. доброчесність оцінюється (встановлюється) за показником «Загальна оцінка інтегративності (доброчесності)», який визначається за такими складовими: чесність і порядність. відсутність контрпродуктивних дій, відсутність схильності до зловживань;

- ці показники оцінюються на підставі висновку про підсумки таких тестувань і за результатами дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє (досьє кандидата на посаду судді), та співбесіди.

Пункти 4 - 6 глави 4 розділу ІІ Положення №143:

- методика проведення тестувань затверджується Комісією;

- результати тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей зберігаються у суддівському досьє (досьє кандидата на посаду судді) відповідно до порядку формування і ведення суддівського досьє (досьє кандидата на посаду судді);

- результати тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей судді (кандидата на посаду судді) не підлягають оприлюдненню та не є відкритими для загального доступу;

- результати тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей судді (кандидата на посаду судді) є дійсними протягом одного року з дня ухвалення рішення Комісією за результатами відповідного кваліфікаційного оцінювання і враховуються у разі проведення кваліфікаційного оцінювання протягом цього періоду.

Частина 4 статті 22 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України):

- Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів.

Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів встановлено у статті 266 КАС України, згідно з пунктами 2 та 3 частини 1 якої її правила поширюються на розгляд адміністративних справ щодо законності дій, бездіяльності та актів, зокрема, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Частина 2 статті 266 КАС України:

- адміністративні справи, зазначені у пунктах 1-3 частини першої цієї статті, розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження Верховним Судом у складі колегії Касаційного адміністративного суду не менше ніж з п`яти суддів.

Частини 1 та 2 статті 2 КАС України:

- завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень;

- у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частина 1 статті 9 КАС України:

- розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частини 1, 2 статті 77 КАС України:

- кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу;

- в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

V. ОЦІНКА СУДУ.

Суд, вивчивши доводи позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши їх належними і допустимими доказами, дійшов таких висновків.

Як вже вказувалось, рішенням Комісії від 07 червня 2018 року №133/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання 2188 суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді (зокрема й позивача, ОСОБА_1 ), а рішенням ВККСУ від 26 березня 2019 року №39/зп-19 призначено проведення тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, у тому числі й стосовно ОСОБА_1 , про що на офіційному веб-сайті Комісії в розділі «Новини» розміщено відповідну інформацію.

При цьому дії ВККСУ по призначенню й проведенню кваліфікаційного оцінювання як такого відповідають вимогам підпункту 4 пункту 16-1 Розділу XV «Перехідні положення» Конституції України, пункту 20 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402 та статті 83 Закону №1402, а проведення в рамках такого оцінювання тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей - положенням частини 3 статті 85 Закону №1402, які неконституційними у встановленому законом порядку не визнавались та є чинними.

Водночас можливість проведення тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей у разі ухвалення Комісією відповідного рішення та за визначеною у ньому методикою передбачена й пунктом 1 глави 4 розділу ІІ Положення №143.

В той же час дії Комісії по розміщенню на своєму офіційному веб-сайті інформації про осіб, стосовно яких призначено кваліфікаційне оцінювання (у тому числі й тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей), узгоджується з приписами частини 4 статті 84 Закону №1402 щодо проведення кваліфікаційного оцінювання прозоро та публічно.

Також слід звернути увагу, що зміни до Конституції України в частині правосуддя, які у подальшому були прийняті та відображені в Основному Законі України, отримали позитивний висновок з боку Європейської комісії «За демократію через право» (Венеціанська комісія), яка наголосила на доцільності проведення оцінки усіх суддів України щодо їх професіоналізму, етичності і доброчесності.

Як передбачено параграфом 42 Рекомендацій CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов`язки, з метою сприяння ефективному здійсненню правосуддя та постійному підвищенню його якості відповідно до параграфа 58 держави-члени мають впроваджувати системи оцінювання суддів органами судової влади.

Відповідно до параграфа 58 вказаних Рекомендацій системи для оцінювання роботи суддів мають ґрунтуватися на об`єктивних критеріях, які повинен оприлюднити компетентний судовий орган. Процедурою має бути передбачений дозвіл суддям висловлювати погляди щодо власної діяльності та її оцінювання, а також оскаржувати оцінювання в незалежному органі влади або суді.

У висновках Консультативної ради європейських суддів (КРЄС) №17 (2014) «Щодо оцінювання діяльності суддів, якості правосуддя і поваги до незалежності судової влади» та №18 (2015) «Щодо позиції судової влади та її відносини з іншими гілками влади в умовах сучасної демократії» КРЄС наголошено на тому, що незалежність суддів не означає, що судді не несуть відповідальності за свою діяльність. Необхідно підтримувати та підвищувати якість й ефективність судових систем в інтересах усіх громадян. Метою індивідуального оцінювання суддів має бути вдосконалення судової системи та забезпечення її якомога вищої якості. Оцінювання суддів проводиться для визначення можливостей окремих суддів, якості й кількості завдань, які вони виконали, а також про сильні й слабкі місця судової системи. Оцінювання може допомогти підтримати або навіть підвищити якість судової системи. В свою чергу, воно повинно допомогти у підтримці довіри громадськості до судочинства.

Тобто, система оцінювання суддів, як одна із складових елементів судової реформи, впроваджувалась для сприяння ефективного здійснення правосуддя та підвищення якості судової системи держави. Метою кваліфікаційного оцінювання є визначення здатності судді й надалі здійснювати правосуддя за критеріями компетентності, професійної етики та добропорядності.

Слід також зазначити, що кваліфікаційне оцінювання запроваджено щодо усіх суддів, яких призначено на посаду строком на п`ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", тобто, процес оцінювання не має вибіркового характеру та не має на меті зашкодити репутації окремих суддів, у тому числі й позивача.

Внесення ж його анкетних даних до списку суддів, стосовно яких заплановано проведення кваліфікаційного оцінювання, що, як вважає ОСОБА_1 , завдає шкоди його репутації як судді, є лише припущеннями й до того ж фактично зводяться до посилань як таких без будь-яких обґрунтувань з їх доказовим підтвердженням.

За наведеного, Верховний Суд прийшов до висновку, що з урахуванням правового регулювання, призначивши позивачу проведення тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей у межах процедури кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема, комп`ютерного тестування та інтерв`ю з психологом, а також розмістивши відповідну інформацію на своєму офіційному веб-сайті, Комісія діяла у відповідності до Конституції України, на підставі та у межах повноважень, у спосіб, що передбачений Конституцією і Законами України, а відтак твердження позивача про незаконні дії ВККСУ є необґрунтованими та безпідставними.

Посилання ж ОСОБА_1 на відсутність підстав для використання визначених в оскаржуваному рішенні тестів та залучення до їх проведення і формування висновків спеціалістів також не приймаються Судом до уваги, оскільки не стосуються предмета спору у даній справі, а саме - включення анкетних даних позивача до списку осіб, щодо яких призначено тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей й розміщення відповідної інформації на офіційному веб-сайті ВККСУ.

До того ж в ході судового розгляду даної справи встановлено, що у визначені оскаржуваним рішенням Комісії дні та в подальшому позивач тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей у межах процедури кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді не проходив, а отже до нього й не застосовувались встановлені оскаржуваним рішенням Комісії методики тестування.

При цьому адміністративний позов не містить й обґрунтувань того, в чому саме, на думку ОСОБА_1 , полягає порушення його прав внаслідок розміщення Комісією на офіційному веб-сайті публічної інформації (щодо внесення його анкетних даних до пункту 11 «Графіку складення тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей у межах кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді та кваліфікаційного оцінювання у зв`язку з накладенням дисциплінарного стягнення»).

Стосовно ж посилань ОСОБА_1 на підтвердження його позиції рішеннями ЄСПЛ та Європейського суду справедливості, то висновки, сформульовані у рішеннях останнього, можуть враховуватися адміністративними судами як аргументація, міркування стосовно гармонійного тлумачення національного законодавства України, однак не як правова основа (джерело права) врегулювання відносин, щодо яких виник спір; разом з тим в рішеннях ЄСПЛ формуються певні прецедентні норми правозастосування або напрямки розвитку національного права у справах з подібними або аналогічними ситуаціями щодо прав людини, натомість в даних правовідносинах, національним законодавством чітко врегульовано процедуру кваліфікаційного оцінювання, права та повноваження ВККСУ, про що зазначалось й у висновку Венеціанської комісії та інших міжнародних документах.

Щодо доводів позивача про сплив строку повноважень у восьми членів ВККСУ, Верховний Суд зазначає наступне.

Статтею 8 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні їй відповідати.

Судом встановлено, що усі восьмеро членів ВККСУ, щодо повноважень яких у позивача виникли сумніви, були призначені у період дії Закону №2453, відповідно до приписів частини 2 статті 92 якого строк повноважень члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України складає шість років з дня набуття таких повноважень.

Законом №192 (підпункт 5 пункту 5 Прикінцевих та перехідних положень) строк повноважень члена ВККСУ скорочено до чотирьох років.

Однак, 30 вересня 2016 року, тобто до спливу строку повноважень членів ВККСУ, набрав чинності Закон №1402, пунктом 26 Прикінцевих та перехідних положень якого передбачено, що обрані/призначені до набрання чинності цим законом члени ВККСУ продовжують здійснювати свої повноваження до закінчення терміну, на який їх було обрано/призначено, тобто тим самим скасовано обмеження, запроваджені пунктом 5 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №192.

Конституційний Суд України у Рішенні від 03 жовтня 1997 року №4/зп у справі №18/183-97 за конституційним зверненням ОСОБА_10 щодо офіційного тлумачення частини 5 статті 94 та статті 160 Конституції України (справа про набрання чинності Конституцією України) визначив, що конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше.

За загальним правилом та темпоральним критерієм, з моменту набрання чинності Законом №1402, застосуванню підлягає пункт 26 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону; пункт же 5 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №192, який встановлював строк виконання повноважень членами Комісії, призначеними до набрання чинності цим Законом, застосуванню не підлягає, як акт, що діяв у часі раніше.

Конструкція пункту 26 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1402 побудована таким чином, що для встановлення наявності або відсутності повноважень у членів ВККСУ необхідно встановити на який строк їх було обрано (призначено).

Оскільки ОСОБА_5, ОСОБА_9 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 були призначені 25 вересня 2014 року; ОСОБА_2 25 жовтня 2014 року; ОСОБА_3 , - 05 грудня 2014 року; Тетяна Весельська - 19 грудня 2014 року на строк у шість років, доводи позивача щодо відсутності у них повноважень на час прийняття оскаржуваного рішення Верховний Суд вважає необґрунтованими.

Аналогічна позиція викладена і в рішеннях Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі №9901/117/19 (залишеному без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 01 жовтня 2019 року, провадження №11-678заі19) та від 25 квітня 2019 року у справі №9901/66/19, а також постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 жовтня 2019 року (провадження №11-582заі19) про залишення останнього без змін.

З огляду на встановлені у справі обставини та наведені вище норми законодавства, Верховний Суд приходить до висновку про законність прийнятого Комісією рішення від 26 березня 2019 року №39/зп-19 (в частині внесення анкетних даних ОСОБА_1 до пункту 11 "Графіку складення тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей у межах кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді та кваліфікаційного оцінювання у зв`язку з накладенням дисциплінарного стягнення") й недопущення нею порушення у зв`язку із розміщенням таких даних на її офіційному веб-сайті, а відтак і про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 ; зазначені ж останнім в позовній заяві доводи та мотиви спростовуються наведеним вище в цьому рішенні.

Керуючись статтями 241, 243, 244, 245, 246, 255, 257, 262, 266 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання протиправним рішення (в частині) та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення Верховного Суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після набрання законної сили рішенням Великої Палати Верховного Суду за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Великої Палати Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

- ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 );

- Вища кваліфікаційна комісія суддів України (03109, м.Київ, вул.Генерала Шаповала, 9; ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 37316378).

...........................

...........................

...........................

...........................

...........................

С.С. Пасічник,

І.А. Васильєва,

І.А. Гончарова,

В.В. Хохуляк,

В.П. Юрченко,

Судді Верховного Суду