ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 500/2128/19

12 грудня 2019 року

м.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючого судді Мандзія О.П.

за участю:

секретаря судового засідання Канюка Н.В.

позивача ОСОБА_1 І. ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Управління соціальної політики Тернопільської міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_3 до Управління соціальної політики Тернопільської міської ради, в якій просить:

визнати незаконними рішення Управління соціальної політики Тернопільської міської ради за №2/13/03 від 10.01.2019 року про відмову у видачі довідки, довідку від 05.03.2019 року за №516/13.4, яка виявилася недостовірною;

видати достовірну довідку відповідно до законодавства, яке діяло станом на 09.01.2019 року до введення в дію постанови Кабінету Міністрів України від 06.02.2019 року №102, якою введено нові коефіцієнти обрахунку окладів;

стягнути з Управління соціальної політики Тернопільської міської ради на користь ОСОБА_3 завдану матеріальну шкоду у вигляді упущеної вигоди внаслідок прийнятих незаконних рішень в сумі 11889,01 грн. та моральну шкоду у розмірі 20000,00 грн.

Ухвалою суду від 27.09.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання на 31.10.2019 року.

Ухвалою суду від 31.10.2019 року, постановленою в судовому засіданні, без виходу до нарадчої кімнати, згідно ч.7, 8 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), прийнято до розгляду заяву про зміну позовних вимог, згідно якими позивач просить:

визнати незаконним рішення Управління соціальної політики Тернопільської міської ради за №2/13/03 від 10.01.2019 року про відмову у видачі довідки;

визнати незаконним рішення Управління соціальної політики Тернопільської міської ради про видачу довідки від 05.03.2019 року за №516/13.4;

визнати незаконним рішення Управління соціальної політики Тернопільської міської ради про видачу довідки від 24.07.2019 року за №330/13.4;

зобов`язати Управління соціальної політики Тернопільської міської ради видати позивачу довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця відповідно до чинного законодавства, яке діяло станом на момент звернення 09.01.2019 року;

стягнути з Управління соціальної політики Тернопільської міської ради на користь ОСОБА_3 завдану матеріальну шкоду у вигляді упущеної вигоди внаслідок прийнятих незаконних рішень в сумі 11740,15 грн. та моральну шкоду у розмірі 20000,00 грн. на розрахунковий рахунок ОСОБА_3 ;

стягнути з Управління соціальної політики Тернопільської міської ради на користь ОСОБА_3 судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 768,40 грн. згідно квитанції №0.0.1468492920.1 від 18.09.2019 року та витрати на проведену судово-економічну експертизу на суму 3000,00 грн. згідно акту здачі-прийняття експертних робіт від 15.10.2019 року.

Ухвалою суду від 18.11.2019 року, постановленою в судовому засіданні, без виходу до нарадчої кімнати, згідно ч.7, 8 ст.243 КАС України, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, залишено позовну заяву без руху та надано десятиденний строк для усунення недоліків.

Ухвалами суду від 28.11.2019 року залишено без розгляду позов в частині позовних вимог – визнати незаконним рішення Управління соціальної політики Тернопільської міської ради за №2/13/03 від 10.01.2019 року про відмову у видачі довідки та поновлено строк звернення до адміністративного суду у справі щодо позовної вимоги - визнати незаконною довідку Управління соціальної політики Тернопільської міської ради від 05.03.2019 року за №516/13.4.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до набутого права на перерахунок пенсії державного службовця 09.01.2019 року по досягненню 62 років, маючи належний стаж державного службовця, позивач звернувся до відповідача із заявою про видачу довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, на що отримано відмову. За результатами розгляд повторно поданої заяви, Управлінням соціальної політики Тернопільської міської ради 05.03.2019 року видано довідку №516/13.4 з місячним розрахунком 13559,00 грн. згідно 4 групи оплати праці. Проте, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області повідомлено про не відповідність розрахунку складових заробітної плати займаній позивачем посаді державного службовця, що знову зумовило звернення про видачу довідки. Управлінням соціальної політики Тернопільської міської ради 24.07.2019 року видано довідку №330/13.4 з місячним розрахунком 11115,00 грн. згідно 5 групи оплати праці відповідно до законодавства, яке діяло станом на 24.07.2019 року, а не на момент звернення – 09.01.2019 року. Наслідком вказаних протиправних дій стало несвоєчасне проведення перерахунку пенсії державного службовця, що позбавлено можливості позивача отримувати більшу за розміром пенсію та завдало моральної шкоди.

Моральна шкода проявилась у погіршенні здоров`я та надмірній тривожності щодо забезпечення двох неповнолітніх дітей при відсутності належних пенсійних виплат.

Позивач вважає оскаржувані рішення про видачу довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця незаконними та такими, що підлягають скасуванню, що, власне, і зумовило звернення до суду з даним позовом.

Управлінням соціальної політики Тернопільської міської ради подано до суду відзив (а.с.59-63). Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що 05.03.2019 року ОСОБА_3 видано довідку №516/13.4 про склад заробітної плати для призначення пенсії державного службовця. Згідно п.8 підрозділу V "Державна служба зайнятості" додатку 3 до "Порядку видачі довідок про заробітну плату для призначення пенсій окремим категоріям осіб у разі ліквідації державних органів, у яких особи працювали, а також перейменування (відсутності) їхніх посад" затвердженого наказом Міністерства соціальної політики від 10.05.2017 року №750 (далі – Порядок №750), до 4 групи оплата праці віднесено посаду начальника управління. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18.10.2017 року №15, зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 06.02.2019 року №102, посади заступників начальників управлінь, відділів належать до 5 групи оплати праці, яка у вищезазначеному додатку була не передбачена. Для правильного застосування норм наказу від 10.05.2017 року №750 та підтвердження можливості обчислення розміру пенсії, відповідно до Закону України "Про державну службу", Пенсійним фондом України направлено запит до Міністерства соціальної політики України. Відповідно до листа-роз`яснення Міністерства соціальної політики України від 18.06.2019 року № 11546/0/2-19/54 щодо можливості врахування довідки про складові заробітної плати при обчисленні пенсії, відповідно до Закону України "Про державну службу", а також на виконання наказу Міністерства соціальної політики України від 10.06.2019 року №908 "Про затвердження Змін до Порядку видачі довідок про заробітну плату для призначення пенсій окремим категоріям осіб у разі ліквідації державних органів, у яких особи працювали, а також перейменування (відсутності) їхніх посад", посадовий оклад заступника директора міжрайонного центру зайнятості розраховано в сумі - 6100 грн. Згідно вищезазначеного роз`яснення, довідка про складові заробітної плати від 24.07.2019 року №330/13.4, видана Управлінням соціальної політики Тернопільської міської ради, є достовірною, а довідку від 05.03.2019 року №516/13.4 слід вважати не дійсною. Просив у задоволенні позову відмовити повністю.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, з підстав, наведених в позовній заяві (а.с.4-10) та відповіді на відзив (а.с.83-84), просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився жодного разу, просив у поданому 07.11.2019 року клопотанні здійснювати розгляд справи без участі представника Управління соціальної політики Тернопільської міської ради.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення позивача, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, суд при прийняті рішення виходить з наступних підстав і мотивів.

Судом встановлено, і це не заперечується сторонами, позивач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримував пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", останнім місцем роботи та займаною посадою на державній службі якого були заступник директора Тернопільського міськрайонного центру зайнятості.

Відповідно до набутого права на перерахунок пенсії державного службовця, по досягнення 62 років та маючи належний стаж державного службовця згідно записів трудової книжки (а.с.67-70), позивач 09.01.2019 року звернувся до Управління соціальної політики Тернопільської міської ради із заявою про видачу довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця відповідно до Порядку №750 (а.с.11).

Листом Управління соціальної політики Тернопільської міської ради від 10.01.2019 року №2/13/03 повідомлено, що до функцій управління не відноситься питання щодо видачі довідок про заробітну плату для призначення пенсій окремим категоріям осіб у разі ліквідації державних органів, у яких особи працювали, а також перейменування (відсутності) їхніх посад (а.с.12).

За результатами звернення від 11.01.2019 року про видачу довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця відповідно до Порядку №750 (а.с.13), Департаментом соціального захисту населення Тернопільської обласної державної адміністрації листом від 15.01.2019 року №01/19 роз`яснено, що для вирішення питання по суті необхідно звернутись до Управління економіки, промисловості та праці Тернопільської міської ради (а.с.14-15).

Аналогічного змісту заява 22.01.2019 року подана до Міністерства соціальної політики України (а.с.16), яким листом від 08.02.2019 року №9937/0/196-19/54 проінформовано, що згідно Порядку №750 у разі ліквідації державного органу без правонаступника або якщо останнє місце роботи особи на посаді державної служби було в органі, який на час призначення особі пенсії відсутній чи у якому на час призначення пенсії перейменовані (відсутні) посади, у тому числі відсутні відповідні посади державної служби, довідки для призначення пенсії видають структурні підрозділи з питань соціального захисту населення обласних, районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчі: органи міських, районних у містах (у разі утворення) рад - особам, у яких- останнє місце роботи на посаді державної служби було у відповідних державних органах, юрисдикція яких поширювалася на територію однієї або кількох областей, м. Києва або м. Севастополя, одного або кількох районів, міст обласного значення, та органах місцевого самоврядування (а.с.17).

Так, 20.02.2019 року позивач звернувся до Тернопільської міської ради із заявою про видачу відповідним структурним підрозділом Тернопільської міської ради довідки про склад заробітної плати для призначення пенсії державного службовця відповідно Порядку №750 (а.с.18), за результатами розгляду якої Управлінням соціальної політики Тернопільської міської ради 05.03.2019 року видано довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця ОСОБА_3 №516/13.4 з посадовим окладом у розмірі 7510,00 грн. (а.с.19).

За результатами звернення позивача 06.03.2019 року за призначенням пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" (а.с.20-21), Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області листом від 23.07.2019 року №03-15 повідомлено про необхідність надання довідки про складові заробітної плати із зазначенням посадового окладу в розмірі 6100,00 грн. віднесеного до 5 групи оплати праці та залишення заяви про перехід на пенсію державного службовця без розгляду (а.с.33-35).

За зверненням позивача від 23.07.2019 року (а.с.36), Управлінням соціальної політики Тернопільської міської ради 24.07.2019 року видано довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця ОСОБА_3 №330/13.4 з посадовим окладом у розмірі 6100,00 грн. (а.с.37) та листом від 24.07.2019 року №330/13.4 просило вважати недійсною довідку від 05.03.2019 року №516/13.4 (а.с.76).

Не погоджуючись з такими рішеннями суб`єкта владних повноважень, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість рішень відповідача на відповідність вимогам ч.2 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.

Наказом Міністерства соціальної політики від 10.05.2017 року №750 затверджено Порядок видачі довідок про заробітну плату для призначення пенсій окремим категоріям осіб у разі ліквідації державних органів, у яких особи працювали, а також перейменування (відсутності) їхніх посад.

Цей Порядок розроблено відповідно до п.10 і 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 10.12.2015 року №889-VIII "Про державну службу" (далі - Закон №889) та на виконання п.6 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 року №622 "Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій осіб" (далі - Порядок № 622).

Як передбачено п.3 Порядку №750 у разі ліквідації державного органу без правонаступника або якщо останнє місце роботи особи на посаді державної служби було в органі, який на час призначення особі пенсії відсутній чи у якому на час призначення пенсії перейменовані (відсутні) посади, у тому числі відсутні відповідні посади державної служби, довідки для призначення пенсії видають, зокрема, структурні підрозділи з питань соціального захисту населення обласних, районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчі органи міських, районних у містах (у разі утворення) рад - особам, у яких останнє місце роботи на посаді державної служби було у відповідних державних органах, юрисдикція яких поширювалася на територію однієї або кількох областей, м. Києва або м. Севастополя, одного або кількох районів, міст обласного значення, та органах місцевого самоврядування.

Згідно з п.8 Порядку №750 для отримання довідки подаються такі документи:

заява;

документ, що підтверджує відсутність в державному органі посади державної служби, ліквідацію державного органу;

довідки з архівної установи, в якій зберігаються документи ліквідованих державних органів, або іншого органу (організації, установи), в якому (якій) зберігаються документи про заробітну плату, про розміри посадового окладу, надбавок за ранг та вислугу років на день звільнення з посади державної служби (припинення державної служби), надбавок до посадового окладу за роботу в умовах режимних обмежень залежно від ступеня секретності інформації, а також інших виплат за їх наявності - у випадку, передбаченому пунктом 6 цього Порядку.

Відповідно до п.4 Порядку №750, в редакції чинній станом на 05.03.2019 року, для надання довідок для призначення пенсії враховуються:

1) посадовий оклад і надбавка за ранг - в розмірах, чинних на день звернення за призначенням пенсії працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи та займаною посадою на державній службі, до яких прирівнюються посади працівників ліквідованих державних органів, згідно з переліком посад та постанов Кабінету Міністрів України, відповідно до яких затверджувалися посадові оклади працівників державних органів, що наведені у додатку 1 до цього Порядку, та згідно з переліком посад та нормативно-правових актів, відповідно до яких затверджувалися посадові оклади працівників установ та організацій до набрання чинності Законом України від 10 грудня 2015 року N 889-VIII, що наведені у додатку 2 до цього Порядку, а також згідно з переліком посад та постанов Кабінету Міністрів України, відповідно до яких затверджувалися посадові оклади працівників державних органів, посади яких у зв`язку з набранням чинності Законом України від 10 грудня 2015 року N 889-VIII не належать до посад державної служби, що наведені у додатку 3 до цього Порядку;

2) надбавка за вислугу років - на рівні 3 відсотків посадового окладу за прирівняною посадою державної служби за кожен календарний рік стажу державної служби на час призначення пенсії, але не більше ніж 50 відсотків посадового окладу;

3) премія - в розмірі 10 відсотків посадового окладу за прирівняною посадою державної служби;

4) грошова допомога, що надається до щорічної основної оплачуваної відпустки державним службовцям, - у розмірі 1/12 сум розмірів посадового окладу, надбавок за ранг та вислугу років, премії, визначених відповідно до підпунктів 1 - 3 цього пункту;

5) надбавка до посадового окладу за роботу в умовах режимних обмежень залежно від ступеня секретності інформації - у розмірах, визначених законодавством (за умови встановлення).

Приписами п.7 Порядку №750 визначено, що у разі відсутності або перейменування (відсутності) у державному органі посади, що була останньою, яку особа займала на державній службі, її посада визначається цим органом згідно з додатком 1 до цього Порядку або за відповідною групою оплати праці з урахуванням юрисдикції державного органу.

Розмір заробітної плати для призначення пенсій таким особам визначається відповідно до підпунктів 1 - 5 пункту 4 цього Порядку.

У разі відсутності або перейменування в державному органі посади державної служби, що була останньою, яку особа займала на державній службі після 01 травня 2016 року, її посада визначається цим органом згідно з додатком 1 до цього Порядку або за відповідною групою оплати праці з урахуванням юрисдикції державного органу.

Довідка для призначення пенсії видається державним органом, в якому працювала особа, відповідно до пунктів 4, 5 Порядку №622.

Як встановлено судом, відповідно до записів трудової книжки ОСОБА_3 останнє місце роботи та займаною посадою на державній службі позивача - заступник директора Тернопільського міськрайонного центру зайнятості.

У спірних правовідносинах мають місце неодноразові звернення позивача до відповідача з проханням видати довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця відповідно до Порядку №750.

Зокрема, предметом розгляду у даній справі є звернення позивача від 20.02.2019 року, на яке Управлінням соціальної політики Тернопільської міської ради 05.03.2019 року видано довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця ОСОБА_3 №516/13.4 з посадовим окладом у розмірі 7510,00 грн. (а.с.18).

Згідно із Переліком посад державної служби, що прирівнюються до відповідних груп оплати праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2017 року №15, посади заступників керівників самостійних структурних підрозділів державних органів відносяться до 5 групи оплати праці.

Відповідно до Схеми посадових окладів на посадах державної служби за групами оплати праці з урахуванням юрисдикції державних органів у 2019 році (у коефіцієнтах) затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2017 року №15, в редакції з 16.02.2019 року, згідно якої посадові оклади на посадах державної служби за групами оплати праці з урахуванням юрисдикції державних органів визначаються шляхом множення мінімального розміру посадового окладу групи 9 у державних органах, юрисдикція яких поширюється на територію одного або кількох районів, міст обласного значення, який становить два розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний коефіцієнт. У разі коли посадовий оклад визначено у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище - заокруглюються до 10 гривень (крім мінімального розміру посадового окладу групи 9).

До посади заступника керівника самостійного управління, служби на території одного або кількох районів, міст обласного значення, віднесеної до 5 групи оплати праці, застосовується коефіцієнт співвідношення до мінімального розміру посадового окладу 1,73.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" від 07.12.2017 року № 2246-VIII встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2018 року у розмірі 1762 гривні.

Таким чином, посадовий оклад заступника директора міжрайонного центру зайнятості, з урахуванням заокруглення, становить 6100,00 грн.

Вказаний розмір посадового окладу заступника директора міжрайонного центру зайнятості зазначений і Міністерством соціальної політики в листі №11546/0/0-1954 від 18.06.2019 року (а.с.72-73).

Так, за результатами розгляду звернення від 23.07.2019 року, Управлінням соціальної політики Тернопільської міської ради 24.07.2019 року видано довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця ОСОБА_3 №330/13.4 з посадовим окладом у розмірі 6100,00 грн.

Одночасно, в листі від 24.07.2019 року відповідач вказав, що довідку від 05.03.2019 року №516/13.4 слід вважати недійсною.

Відтак, оскільки останнім місцем роботи та займаною посадою на державній службі позивача були заступник директора Тернопільського міськрайонного центру зайнятості, встановлені судом обставини справи та системний аналіз наведених законодавчих норм свідчать про протиправність дій щодо визначення Управлінням соціальної політики Тернопільської міської ради посадового окладу ОСОБА_3 у розмірі 7510,00 грн. у довідці про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 05.03.2019 року №516/13.4, що не заперечується відповідачем.

З огляду на викладене, у взаємозв`язку зі ч.2 ст.2 КАС України, та враховуючи видачу Управлінням соціальної політики Тернопільської міської ради належної довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця ОСОБА_3 від 24.07.2019 року №330/13.4, що обумовлює недійсність довідки від 05.03.2019 року №516/13.4, суд вважає за необхідне визнати протиправними дій Управління соціальної політики Тернопільської міської ради щодо видачі довідки від 05.03.2019 року №516/13.4.

Разом з тим, протиправності обрахунку складових заробітної плати для призначення пенсії державного службовця згідно довідки від 24.07.2019 року №330/13.4 з посадовим окладом у розмірі 6100,00 грн. судом не встановлено.

Більше того, як зазначає сам позивач, згідно довідки від 24.07.2019 року №330/13.4 Головним управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області ОСОБА_3 переведений із пенсій за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" і її скасування може призвести до створення умов безпідставного призначення пенсії державного службовця позивачу з 25.07.2019 року.

Твердження ж про не законність довідки від 24.07.2019 року №330/13.4 з огляду на відповідність законодавству, яке діяло станом на 24.07.2019 року, а не на момент першочергового звернення – 09.01.2019 року, є безпідставним, оскільки така видана відповідачем за результатами розгляду заяви, поданої ОСОБА_3 23.07.2019 року, а відтак позовні вимоги про визнання незаконним рішення Управління соціальної політики Тернопільської міської ради про видачу довідки від 24.07.2019 року за №330/13.4 слід залишити без задоволення.

Що стосується позовних вимог про зобов`язання Управління соціальної політики Тернопільської міської ради видати позивачу довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця відповідно до чинного законодавства, яке діяло станом на момент звернення 09.01.2019 року, суд вважає за необхідне вказати наступне.

Так, п.4 ч.1 ст.5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Зазначене право напряму пов`язане з правоздатністю особи пред`являти позов у суд, наділений повноваженнями розглядати питання фактів і права, що стосуються конкретного спору, із метою постановлення рішення, яке матиме обов`язкову силу.

При цьому важливо усунути такі перешкоди на шляху до реалізації права на звернення до суду, як обмеження строків.

Водночас, ухвалою суду від 28.11.2019 року залишено без розгляду позов в частині позивних вимог – визнання незаконним рішення Управління соціальної політики Тернопільської міської ради за №2/13/03 від 10.01.2019 року про відмову у видачі довідки.

З огляду на викладене, оскільки бездіяльність Управління соціальної політики Тернопільської міської ради про відмову рішенням №2/13/03 від 10.01.2019 року у видачі довідки, у зв`язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду, не є предметом розгляду даного спору, то суду відсутні підстави для зобов`язання відповідача видати позивачу довідку про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця відповідно до чинного законодавства, яке діяло станом на момент звернення 09.01.2019 року, що обгрунтовує відмову в задоволенні позову в цій частині.

Що позовних вимог в частині стягнення з Управління соціальної політики Тернопільської міської ради на користь ОСОБА_3 завдану матеріальну шкоду у вигляді упущеної вигоди внаслідок прийнятих незаконних рішень в сумі 11740,15 грн. та моральну шкоду у розмірі 20000,00 грн., суд вважає за необхідне зазначити таке.

На підтвердження розміру матеріальної шкоди позивачем представлено висновок судово-економічної експертизи №52 від 15.10.2019 року, згідно якого фактичний розмір недоотриманої ОСОБА_3 пенсії за період з 10.01.2019 року по 24.07.2019 року становить 11740,15 грн. (а.с.86-89).

Питання ж переходу позивача із пенсій за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" та, як наслідок, виплата такої у більшому розмірі входить до компетенції органів Пенсійного фонду України.

Як стверджує сам позивач, для обчислення розміру пенсії позивачем представлено довідку Управління соціальної політики Тернопільської міської ради про видачу довідки від 05.03.2019 року №516/13.4.

За наслідками розгляду даної справи суд дійшов висновку про протиправність дій Управління соціальної політики Тернопільської міської ради щодо видачі довідки від 05.03.2019 року №516/13.4.

Однак, про необхідність надати довідку про складові заробітної плати із зазначенням посадового окладу, віднесеного до 5 групи оплати праці – 6100,00 грн. для переходу на пенсію за віком згідно Закону України "Про державну службу" Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області повідомило листом №03-15 лише 23.07.2019 року і як наслідок наступного дня, 24.07.2019 року, було видано відповідачем довідку за №330/13.4.

Суд звертає увагу, що позивачем подано до Тернопільського окружного адміністративного суду позовну заяву до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Зокрема, у справі №500/2644/19 позивач просить: визнати бездіяльність протиправною відповідача у непризначені позивачу пенсії державного службовця з 06.03.2019 року по 23.07.2019 року; визнати протиправним рішення від 23.07.2019 про залишення заяви про призначення пенсії держслужбовця від 06.03.2019 року без розгляду; визнати протиправним рішення про призначення пенсії держслужбовця з 25.07.2019 року; зобов`язати відповідача призначити та перерахувати позивачу пенсію державного службовця з моменту першого звернення 06.03.2019 року; зобов`язати відповідача виплатити недоплачену позивачу пенсію держаного службовця в сумі 8552,71 грн.

Таким чином, стягнення з Управління соціальної політики Тернопільської міської ради матеріальної шкоди у розмір недоотриманої ОСОБА_3 пенсії за період з 06.03.2019 року по 24.07.2019 року фактично накладаються з вимогами у справі №500/2644/19 в частині зобов`язння ГУ ПФУ в Тернопільській області призначити та перерахувати пенсію з моменту першого звернення 06.03.2019 року та зобов`язати виплатити недоплачену позивачу пенсію в сумі 8552,71 грн.

Також, відповідно до роз`яснень, викладених у п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" (за змінами та доповненнями), розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

З огляду на природу інституту відшкодування моральної шкоди, цілком адекватними і самодостатніми критеріями визначення розміру належної потерпілому компенсації є морально-правові імперативи справедливості, розумності та добросовісності.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 19.12.2018 року у справі №640/14909/16-ц, від 04.03.2019 року у справі №295/443/17, від 08.05.2019 року у справі №233/3464/17, від 15.08.2019 року у справі №823/782/16.

Пунктом 10-1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 визначено, що при розгляді справ за позовами про відшкодування моральної шкоди на підставі ст.56 Конституції судам слід мати на увазі, що при встановленні факту заподіяння такої шкоди незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, місцевого самоврядування або їх посадових чи службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень вона підлягає відшкодуванню за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування. Дія цієї норми не поширюється на випадки заподіяння моральної шкоди рішеннями, діями чи бездіяльністю недержавних органів, їх посадових чи службових осіб.

На підставі викладеного норм права, враховуючи зібрані у справі докази, суд дійшов висновку, що внаслідок тривалого нерозгляду належним чином заяви позивача про видачу довідки про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця, що зумовило необхідність неодноразового звернення, в тому числі до суду, та призвело до порушення прав та інтересів позивача, а також беручи до уваги стан здоров`я позивача та його вік, наявність двох неповнолітніх дітей, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, ОСОБА_3 завдано моральної шкоди, яку має бути стягнуто з відповідача.

Відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, має на меті, як компенсацію потерпілому завданих збитків, так і запобігання вчинення суб`єктом владних повноважень такого у майбутньому, зокрема, шляхом здійснення превентивних заходів для удосконалення виконання своїх функцій, спрямованих на інтереси людини.

Разом з тим, моральну шкоду, зважаючи на її сутність, не можна відшкодувати у повному обсязі, оскільки не має (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю. Зважаючи на це, будь-яка компенсація моральної шкоди не є (і не може бути) адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.

Наведене узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 15.08.2019 року у справі №823/782/16.

Отже, враховуючи обставини справи, характер та обсяг страждань, яких зазнав позивач, характер немайнових втрат, зокрема, тяжкість вимушених змін у його життєвій ситуації, час і зусилля, необхідні для відновлення його порушеного права, погіршення стану здоров`я згідно виписки з історії хвороби (а.с. 49-50), часткове задоволення позовних вимог, суд вважає справедливим визначити відшкодування моральної (немайнової) шкоди у розмірі 5000,00 грн.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд враховує положення Висновку N 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32 - 41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява N 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява N 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява N 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Таким чином, виходячи з встановлених обставин справи, оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.90 КАС України та наведені положення чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

Згідно ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (ч.3 ст.139 КАС України).

Оскільки позов підлягає до задоволення частково, то враховуючи приписи ч.3 ст.139 КАС України до відшкодування за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає сплачена позивачем сума судового збору у розмірі 384,20 грн. згідно квитанції №0.01468492920.1 від 18.09.2019 року на суму 768,40 грн. (а.с.51).

З огляду на те, що судом не призначалась судово - економічна експертиза і не було використано експертний висновок №52, як доказ у справі, суд відмовляє у задоволенні вимог про відшкодування коштів на її проведення.

Керуючись ст.139, 241-246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління соціальної політики Тернопільської міської ради щодо видачі довідки від 05.03.2019 року №516/13.4 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця ОСОБА_3 .

Стягнути з Управління соціальної політики Тернопільської міської ради на користь ОСОБА_3 моральну шкоду у розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень 00 (нуль) копійок.

В іншій частині позов залишити без задоволення.

Стягнути з бюджетних асигнувань Управління соціальної політики Тернопільської міської ради на користь ОСОБА_3 судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 384 (триста вісімдесят чотири) гривні 20 (двадцять) копійок, сплачений згідно квитанції №0.01468492920.1 від 18.09.2019 року.

Позивач : ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Управління соціальної політики Тернопільської міської ради (46002, Тернопільська область, місто Тернопіль, вулиця Лисенка, будинок 8, код ЄДРПОУ 03195636).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 17 грудня 2019 року.

Головуючий суддя Мандзій О.П.

копія вірна

Суддя Мандзій О.П.