Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2019 р. Справа№200/13063/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Череповський Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання протиправною бездіяльності, стягнення компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, стягнення коштів за час затримки розрахунку при звільненні, -

В С Т А Н О В И В:

08.11.2019 на адресу Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - Позивач) до Головного управління Національної поліції в Донецькій області (далі - Відповідач) про визнання протиправною бездіяльності, стягнення компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, стягнення коштів за час затримки розрахунку при звільненні.

В обґрунтування позову Позивач зазначив, що 08.05.2017 року його було звільнено зі служби в поліції відповідно до наказу ГУНП в Донецькій області № 219 о/с. В день звільнення позивача повний розрахунок по грошовому забезпеченню не був здійснений відповідачем. Позивачем не було використано додаткову відпустку строком 14 календарних днів на рік відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» за 2016 та 2017 роки.

Просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність Відповідача щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористану відпустку як учаснику бойових дій за період з 2016 року по 2017 рік;

- стягнути з Відповідача на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за період з 2016 року по 2017 рік у сумі 11248,80 грн. за 24 календарних дні;

- стягнути з Відповідача на користь ОСОБА_1 кошти за час затримки розрахунку при звільненні, починаючи з 15.05.2017р. по день винесення рішення. На день подання позову сума складає 480515,50 грн.

Ухвалою суду від 13 листопада 2019 року відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

З 25 листопада 2019 року по 13 грудня 2019 року суддя Череповський Є.В. перебував у щорічній відпустці.

Відповідачем 10.12.2019 року до суду надано відзив на адміністративний позов, в якому зазначено, що компенсація за невикористані дні додаткової відпустки відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та «Про Національну поліцію» законодавством не передбачена. Просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Згідно з ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Відповідно до ч. 5 ст. 250 цього Кодексу датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 08.05.2017 року проходив службу в поліції.

Згідно копії посвідчення серії НОМЕР_1 від 02.03.2016 року позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни-учасників бойових дій.

Згідно наказу Головного управління Національної поліції в Донецькій області № 219 о/с від 08.05.2017 року, позивача звільнено зі служби в поліції на пунктом 7 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» за власним бажанням.

Позивач звернувся до відповідача із заявою від 07.10.2019 року, в якій просив надати розрахунок кількості днів невикористаної додаткової відпустки, за період надання йому статусу учасника бойових дій по день звільнення з ГУНП в Донецькій області, інформацію про нарахування та виплату йому при звільненні компенсації за невикористані дні додаткової відпустки, довідку про його доходи у період з дня надання йому статусу учасника бойових дій по день звільнення помісячно.

Згідно відповіді Головного управління Національної поліції в Донецькій області № 218зі/12/01-2019 від 15.10.2019 року, додаткова відпустка як учаснику бойових дій не замінюється грошовою компенсацією.

Як встановлено судом та не оскаржується сторонами, ОСОБА_1 протягом 2016 2017 років не використав відпустку, передбачену Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», даний факт підтверджується листом ГУНП в Донецькій області № 218зі/12/01-2019 від 15.10.2019 року та відзивом на адміністративний позов.

Вважаючи невиплату компенсації за невикористані дні додаткової відпустки із збереженням заробітної плати протиправною, позивач звернувся до суду.

Вирішуючи спірні правовідносини суд виходив з наступного.

Спірні правовідносини врегульовані Законом України від 2 липня 2015 року №580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон №580-VIII) та іншими нормативно-правовими актами.

Так, частиною першою ст.3 Закону №580-VIII встановлено, що у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Частиною другою статті 92 Закону № 580-VIII визначено, що поліцейському надаються також додаткові відпустки у зв`язку з навчанням, творчі відпустки, соціальні відпустки, відпустки без збереження заробітної плати (грошового забезпечення) та інші види відпусток відповідно до законодавства про відпустки.

Пунктом 12 частини першої статті 12 Закону № 3551-ХІІ визначено, що учасникам бойових дій надаються такі пільги як одержання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік.

У відзиві на адміністративний позов відповідач не заперечує наявність у позивача як учасника бойових дій права на отримання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік, а також те, що впродовж 2016 2017 років позивач цю відпустку не використав, грошова компенсація за невикористані дні цієї відпустки не була нарахована і виплачена.

Частиною 10 статті 93 Закону № 580-VIII передбачено, що за невикористану в році звільнення відпустку поліцейським, які звільняються з поліції, виплачується грошова компенсація відповідно до закону.

Крім того, відповідно до частини 8 статті 8 Розділу III Порядку 260 встановлено, що виплата грошової компенсації за невикористану в році звільнення відпустку проводиться, виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого поліцейський має відповідно до чинного законодавства, на день звільнення із служби. При цьому одноденний розмір грошового забезпечення визначається шляхом ділення розміру грошового забезпечення на 30 календарних днів. Кількість днів для виплати грошової компенсації за невикористану відпустку вказується в наказі про звільнення.

Слід зазначити, що в ч.10 ст. 93 Закону № 580-VIII та ч.8 ст.8 Розділу III Порядку 260 йдеться про «невикористану в році звільнення відпустку» без вказівки на її вид (основна чи додаткова).

Така правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 04 квітня 2018 року у справі №805/5111/15-а (номер рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень 73249814).

Згідно з нормами частини1 статті 83 КЗпП України, частини 1 статті 24 Закону України «Про відпустки» у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки.

Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», якщо працівник з не залежних від нього причин (не з його вини) не використав щорічну відпустку і за роки, що передували звільненню, суд на підставі статті 238 КЗпП має право стягнути грошову компенсацію за всі дні невикористаної відпустки. Розмір грошової компенсації за невикористану відпустку за попередні роки визначається виходячи із середнього заробітку, який працівник має на час її проведення.

Рішенням Конституційного Суду України від 7 травня 2002 року № 8-рп/2002 визначено, що при розгляді та вирішенні конкретних справ, пов`язаних із спорами щодо проходження публічної служби адміністративний суд, встановивши відсутність у спеціальних нормативно-правових актах положень, якими врегульовано спірні правовідносини, може застосувати норми КЗпП України, у якому визначені основні трудові права працівників

Принципом, який визначає зміст правовідносин людини із суб`єктом владних повноважень, є принцип верховенства права, який полягає у підпорядкуванні діяльності усіх публічних інститутів потребам реалізації та захисту прав людини, утвердження їх пріоритету перед усіма іншими цінностями демократичної, соціальної, правової держави.

Принцип верховенства права є складною конструкцією, яка містить ряд обов`язкових елементів, зокрема: законність; юридичну визначеність; заборону свавілля; доступ до правосуддя, представленого незалежними та безсторонніми судами; дотримання прав людини; заборону дискримінації та рівність перед законом. Недотримання хоча б одного з названих елементів публічною адміністрацією означатиме порушення нею принципу верховенства права.

Будь-який необґрунтований неоднаковий підхід законом заборонений, і всі особи мають гарантоване право на рівний та ефективний захист від дискримінації за будь-якою ознакою - раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних та інших переконань, національного чи соціального походження, власності, народження чи іншого статусу.

Отже, аналізуючи зазначене, суд зазначає, що в силу ч.10 ст. 93 Закону № 580-VIII та ч.8 ст.8 Розділу III Порядку 260, не використання відпустки ОСОБА_1 не означає припинення права на відпустку, отже при звільненні з органів внутрішніх справ ОСОБА_1 мав право на отримання грошової компенсації за невикористану ним у 2016-2017 роках додаткову відпустку, передбачену п. 12 частини першої статті 12 Закону № 3551-XII.

Водночас, посилання позивача на рішення Верховного Суду у зразковій справі № 620/4218/18 суд вважає помилковими та не бере до уваги, оскільки в даній справі йдеться про компенсацію невикористаних календарних днів додаткової відпустки військовослужбовцю, якому така компенсація визначена ч. 14 ст. 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Розрахунок розміру грошової компенсації за невикористану в році звільнення відпустку поліцейським, які звільняються з поліції, передбачений пунктом 8 розділу ІІІ Порядку виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого наказом Міністерства внутрішній справ України 06.04.2016 № 260, зареєстрованого в міністерстві юстиції України 29.04.2016 за № 669/28799 (далі - Порядок № 260).

З огляду на наведені вище положення частини 8 статті 8 Розділу III Порядку № 260, слід визначити розмір компенсації, виходячи з наступного розрахунку: посадовий оклад за посадою «заступник начальника відділу» 3000 грн. + оклад за спеціальне звання «підполковник поліції» 2200 грн. + надбавка за стаж служби в поліції 23 роки 2340,00 грн. + премія 4056,52 грн. = 11596,52 грн. Сума компенсації становить: 10 823,40 грн. (11596,52 грн./30 днів * 28 календарних днів).

Тому позовні вимоги в частині стягнення грошової компенсації за невикористані 28 днів додаткової оплачуваної відпустки за 2016-2017 роки підлягають до задоволенню в розмірі 10 823,40 грн.

Враховуючи, що ухвалою суду від 17 грудня 2019 року позовну заяву залишено без розгляду в частині позовних вимог про стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні, в іншій частині позовна заява - підлягає задоволенню частково.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, підстави для розподілу судових витрат у відповідності до вимог ст. 139 КАС України - відсутні.

Керуючись ст. ст. 139, 244-250, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) до Головного управління Національної поліції в Донецькій області (87517, Донецька обл., м. Маріуполь, пр. Нахімова, б. 86, ідентифікаційний код юридичної особи 40109058) про визнання протиправною бездіяльності, стягнення компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки, стягнення коштів за час затримки розрахунку при звільненні задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Донецькій області щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористану відпустку як учаснику бойових дій за 2016 рік, 2017 рік у кількості 28 діб.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Донецькій області на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2016 рік, 2017 рік у кількості 28 діб, у розмірі 10 823,40 грн. (десять тисяч вісімсот двадцять три гривні 40 копійок).

Рішення Донецького окружного адміністративного суду може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системиапеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Є.В. Череповський