ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 49089 м. Дніпро, вул. Академіка Янгеля, 4, (веб адреса сторінки на офіційному веб –порталі судової влади України в мережі Інтернет - http://adm.dp.court.gov.ua)

25 листопада 2019 року

Справа № 160/9584/19

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Жукової Є.О.,

при секретарі судового засідання Рубані А.М.,

за участю:

представника позивача Лантуха О.О.

представника відповідача Олійника В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (вул.Казакова, б.3, м.Дніпро, 49107) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу №ДН-1297/1625/АВ/ТД-ФС/272 від 28.03.2019 р., -

ВСТАНОВИВ:

02 жовтня 2019 р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (вул.Казакова, б.3, м.Дніпро, 49107) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу №ДН-1297/1625/АВ/ТД-ФС/272 від 28.03.2019 р.

Позовні вимоги обґрунтовано наступним.

В період з 05.03.2019 р. по 06.03.2019 р. Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області було проведено інспекційне відвідування, за наслідками якого складено акт інспекційного відвідування № ДН-1297/1625/АВ від 06.03.2019 р. року.

Повноважний представник позивача зазначає, що висновки акту інспекційного відвідування грунтуються на тому, що ФОП ОСОБА_1 порушено вимоги ч.1 ст.21 ЗКпП, оскільки трудові відносини між ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_1 на момент початку інспекційного відвідування неоформлені.

ФОП ОСОБА_3 не погодилась з висновками акту інспекційного відвідування № ДН-1297/1625/АВ від 06.03.2019 р., та подало зауваження від 11.03.2019 р., в тексті яких було зазначено, що між ФОП ОСОБА_3 та ОСОБА_4 01.03.2019 р. було укладеного трудовий договір.

Повноважний представник позивача зазначив, що в подальшому першим заступником начальника головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на підставі абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України прийнято постанову про накладення штрафу № ДН-1297/1625/АВ/ТД-ФС/272 від 28.03.2019 року.

На підставі викладеного вище, та з посиланням на відповідні норми чинного законодавства України, позивач вважає висновки, які викладені у акті інспекційного відвідування № ДН-1297/1625/АВ від 09.03.2019 року такими, що не відповідають нормам діючого законодавства України, а прийнятта на їх підставі постанова про накладення штрафу №ДН-1297/1625/АВ/ТД-ФС/272 від 28.03.2019 р. такою, що підлягає скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.10.2019 р. провадження по справі було відкрито, та справа призначена до розгляду у порядку підготовчого провадження, за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.10.2019 р. позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (вул.Казакова, б.3, м.Дніпро, 49107) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу №ДН-1297/1625/АВ/ТД-ФС/272 від 28.03.2019 р. – залишено без руху. Встановлено позивачу п`ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвалено визначені недоліки позовної заяви позивачу усунути шляхом надання до суду: документа про сплату судового збору у розмірі 483,50 грн., за позовні вимоги майнового характеру.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.10.2019 р. провадження у справі, після залишення ухвалою суду від 21.10.2019 р. даної позовної заяви без руху, було відкрито та призначено справу до розгляду у порядку підготовчого провадження, за правила загального позовного провадження.

Повноважні представники як позивача, так і відповідача у підготовче судове засідання, призначене на 25.11.2019 р., з`явились.

Повноважний представник позивача, вимоги заявленої позовної заяви підтримав та просив позов задовольнити у повному обсязі, з урахуванням додаткових пояснень, наданих в судовому засіданні.

В судовому засіданні, призначеному на 25.11.2019 р., судом було поставлено на розгляд питання щодо можливості переходу до розгляду справи по суті за доказами, які наявні у матеріалах справи.

Повноважні представники як позивача, так і відповідача не заперечували щодо переходу до розгляду справи по суті.

Таким чином, враховуючи зазначене вище, суд закрив підготовче провадження та перейшов до розгляду зазначеної справи по суті, застосувавши принцип процесуальної економії та у відповідності до ст.ст.192 – 211, 217, 224 – 228 КАС України безпосередньо 25.11.2019 року.

Повноважний представники відповідача проти пред`явлених позовних вимог заперечував, виклавши свою позицію у відзиві на позовну заяву від 18.10.2019 р., в якому зазначила наступне.

В ході інспекційного відвідування 05.03.2019 р. о 09:47 год. встановлено, що ФОП ОСОБА_1 здійснює свою діяльність у павільйоні «Придорожній». Також, у павільйоні «Придорожній» знаходилася гр. ОСОБА_5 , яка працювала у ФОП ОСОБА_1 , без оформлення трудових відносин. З усних пояснень, зафіксованих засобом відеотехніки наданих громадянкою, яка назвалася Таїсою встановлено, що остання є прибиральницею у павільйоні «Придорожній», трудовий договір з ФОП ОСОБА_1 не оформляла, заяву про прийом на роботу не писала, отримує за прибирання павільйону «Придорожній» 20 грн. З усних пояснень ФОП ОСОБА_1 зафіксованих засобом відеотехніки встановлено, що громадянка, яка назвалася Таїсою є гр. ОСОБА_5 , яка «прийшла поприбирати».

Трудові відносини ФОП ОСОБА_1 з ОСОБА_5 на момент початку інспекційного відвідування не оформлені.

Повноважний предстаник відповідача у поданому відзиві від 18.10.2019 р. вх.№59084/19 зазначає, що зазначене вище порушує вимоги ч.1 ст. 21 КЗпП України, якою визначено, що трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

06.03.2019 р. о 14:30 год. представником ФОП Виноградовою Інною Іванівною були надані наступні документи, а саме: трудовий договір від 01.03.2019 р. з ОСОБА_5 , заяву про прийняття на роботу, наказ про прийняття на роботу від 28.02.2019 №1-к.

При цьому, представник відповідача зазначає, що повідомлення про прийняття працівників на роботу надано не було. У Порядку повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу, затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 413 зазначено, що відповідно до ч.3 ст. 24 КЗпП України Кабінет Міністрів України постановляє: установити, що повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів: засобами електронного зв`язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису; на паперових носіях разом з копією в електронній формі; на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п`ятьма особами.

Відтак, як зазначає представник відповідача, фактично ОСОБА_5 була допущена до роботи без укладення трудового договору та без повідомлення про прийняття працівників на роботу до органів ДФС.

Зазначене вище порушує вимоги ч. 3 ст. 24 КЗпП України, якою вихзначено, що працівники допускаються до роботи після укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення Державної фіскальної служби про прийняття працівника на роботу, та умови «Порядку повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу», затвердженого постановою КМУ від 17.06.2015 №413 «Повідомлення про прийняття працівника на роботу подається до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором».

З урахуванням вищезазначеного, повноважний представник відповідача просить суд у задоволенні пред`явлених позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, судом встановлено, матеріалами справи підтверджено наступне.

Позивач - фізично особа-підприємець ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем з 26.11.1996 р., ідентифікаційний номер фізичної особи платника податків та інших обов`язкових платежів – 2403401380, що підтверджується свідоцтвом про держану реєстрацію фізичної особи-підприємця, копія якого міститься в матеріалах справи.

В матеріалах справи містяться відомості, що 04.02.2019 р. Апостолівським районним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області було направлено на адресу Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області повідомлення від 04.02.2019 р. №2080, в тексті якого зазначено наступне.

Апостолівський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпроптеровській області направляє інформацію щодо фактів порушення роботодавцем приватним підприємцем ОСОБА_1 (власниця торгівельного павільцону «Придорожній), адреса: АДРЕСА_2 , порядку оформлення трудових відносин осіб, які мають майнові зобов`язання за рішенням суду (інших органів), в тому числі заборгованість щодо сплати аліментів, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП – НОМЕР_1 , проживає: АДРЕСА_3 ), встановленому при примусовому виконанні виконавчого листа №171/1214/18 виданого 11.09.2019 р. Апостолівським районним судом Дніпроптеровської області про стягнення з ОСОБА_5 на користь Управління соціального захисту населення Дніпропетровської області Апостолівської РДА за позовом прокурора Апостолівського відділу Нікопольської місцевої прокуратури судового збору у розмірі 8830,14 грн.

При цьому, в повідомленні від 04.02.2019 р. №2080 зазначено, що в ході виконання виконавчого провадження було встановлено, що ОСОБА_5 працює без оформлення трудових відносин у оргівельному павільйоні «Придорожній», що зхнаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , який належить приватному підприємцеві ОСОБА_1 .

Так, 18.12.2018 р. державним виконавцем за вищевказаною адресою на ім`я ФОП ОСОБА_1 було направлено постанову про звернення стягнення на доходи ОСОБА_5 для виконання, проте станом на 05.02.2019 р. постанова державного виконавця не виконується, кошти, стянгнуті в рахунок погашення боргу згідно виконавчого документу до відділу не надходиди, що створює перешкоди для виконання рішення суду.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 28.02.2019 р. Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області було винесено наказ від 28.02.2019 р. №251-І «Про призначення інспекційного відвідування» в періоз з 05.03.2019 р. по 06.03.2019 р. провести інспекційне відвідування зі здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_4 , код РНОКПП НОМЕР_2 , місце щдійснення діяльності АДРЕСА_5 ), б/н павільйон «Придорожній».

Головним управлінням Держпраці у Дніпроптеровській області було направлено на адресу ФОП ОСОБА_1 направлення на проведення інспекційного відвідкування від 01.03.2019 р. №49 щодо додержання вимог законодавства про працю Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 .

06.03.2019 р. ФОП ОСОБА_1 було направлено на адресу начальника відділу з питань додержання законодавства про працю у Криворізькому регіоні Головного управління Держпраці у Дніпроптеровській області лист від 06.03.2019 р. в тексті якого зазначено, що ФОП ОСОБА_1 на запит Головного управління Держпраці у Дніпроптеровській області від 01.03.201 р. №120 про надання інформації, надає відповідні документи, а саме: трудовий договір з ОСОБА_5 ; заяву про прийняття на роботу від ОСОБА_5 ; наказ щодо прийняття на роботу найманого працівника ОСОБА_5 ; табель обліку робочого часу; особову картку працівника; копію паспорта найманого працівника ОСОБА_5

06.03.2019 року за наслідками здійсненої перевірки Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області було складено акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю №ДН-1297/1625/АВ, на сторінках 4-5 якого, детально описувалися порушення, виявлені під час проведення перевірки.

11.03.2019 р. ФОП ОСОБА_1 було направлено на адресу Державної служби України з питань праці (Держпраці України) Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області зауваженнч до акта інспекційного відвідування №ДН-1297/1625/АВ від 06.03.2019 р.

14.03.2019 року Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області було винесено припис № ДН-1297/1625/АВ/П, відповідно до п.1 якого, було конкретизовано виявлені при проведенні перевірки порушення та визначено кінцеві терміни їх усунення, а саме зазначено, що в ході інспекційного відвідування виявлено, що допущення до роботи без укладення трудового договору та без «повідомлення про прийняття на роботу» до органів ДФС, що призвело порушення ч.1 ст.21 кзПп України, ч.3 ст.24 КЗпП України, ПКМУ №413, та встановлено строк усунення до 21.03.2019 р.

28.03.2019 р. Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області було сформовано відносно ФОП ОСОБА_1 постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ДН-1297/1625/АВ/ТД-ФС/272, якою накладено на Фізичну особу-підприємець ОСОБА_1 штраф у розмірі 125190,00 (сто двадцять п`ять тисяч сто дев`яносто) грн. 00 коп.

В матеріалах справи містяться відомості, що ФОП ОСОБА_1 було направлено на адресу Головного управління Держпраці у Дніпроптеровській області лист «Щодо виконання припис «ДН-1297/1625/АВ/П від 14.03.2019 р.», в тексті якого зазначено наступне.

В період з 05.03.2019 р. по 06.03.2019 р., згідно з наказом Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області від 28.02.2019 р. №251-І, направлення від 01.03.2019 р. № 49 проведено позаплановий захід у формі інспекційного відвідування, під час якого здійснено контроль за додержанням законодавства про працю у фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , за юридична адреса: АДРЕСА_2 , павільйон «Придорожній АДРЕСА_6 .

За результатами інспекційного відвідування складено акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю № ДН-1297/1625/АВ від 06 березня 2019 р., та видано припис № ДН-1297/1625/АВ/ від 14 березня 2019 р., термін виконання припису до 21.03.2019 р.

ФОП ОСОБА_1 в листі «Щодо виконання припис «ДН-1297/1625/АВ/П від 14.03.2019 р.» повідомляє наступне.

Порушення законодавства про працю (ч. 3 ст. 24 КЗпП України) частині

повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, відповідно до постанови КМУ 413, усунено, подано повідомлення до територіального органу ДФС про укладання трудових відносин з ОСОБА_5 , підстава наказ № 1 від 28.02.2018 р.

Позивач також зазначає, що враховуючи той факт, що припис № ДН-1297/І625/АВ/П від 14 березня 2019 р., щодо порушень законодавства про працю (ч. 3 ст. 24 КЗпП України) останньою усунено у встановлені строки, та відповідно до вимог п. 28 Порядку №295, яким визначено, що у разі виконання припису в установлений у ньому строк заходи до притягнений об`єкта відвідування та йога посадових осіб до відповідальності не вживаються, не вживати до ФОП ОСОБА_1 фінансових санкцій передбачених ст. 265 КЗпП України.

Виконання ст. 21 КЗпП України ФОП ОСОБА_1 вважає недоцільним, оскільки, на час проведення перевірки з працівником був укладений трудовий договір, факт допущення працівника до роботи без укладання трудового договору посадовою особою Держпраці не доведений.

Щодо працівника ОСОБА_5 , суд зазначає наступне.

В матеріалах справи міститься заява ОСОБА_5 від 28.02.2019 р., з тексту якої судом встановлено, що остання просить ФОП ОСОБА_1 прийняти на посаду прибиральниці на неповний робочий день з 01.03.2019 р.

ОСОБА_5 є громадянином України, що підтверджується копією паспорту Серії НОМЕР_3 .

На підставі наказу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 1-к від 28.02.2019 р. прийнято ОСОБА_5 з 01.03.2019 р. на посаду прибиральниці на неповний робочий день з оплатою праці почасово в розмірі 26,00 грн., згідно відпрацьованого часу.

01.03.2019 р. між ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_6 укладено трудовий договір (між працівником і фізичною особою, яка використовує найману працю) від 01.03.2019 р.

Відповідно до особової картки працівника – ОСОБА_5 остання трудовлаштована до ФОП ОСОБА_1 01.03.2019 р. на посаду прибиральниці з погодинним окладом на підставі наказу №1-к від 28.02.2019 р.

Правовідносини сторін, пов`язані з визначенням правових та організаційних засад, основних принципів і порядку здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) регулюються нормами Конституції України, Кодексу законів про працю України, закону України «Про оплату праці», законом України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”, Порядкок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженного постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 р. №295, Постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 р. № 413 Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу тощо.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому “на підставі” означає, що суб`єкт владних повноважень повинен бути утворений в порядку, визначеному Конституцією та законами України, та зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

“У межах повноважень” означає, що суб`єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, встановлених відповідним законом.

“У спосіб” означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дій, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” державним наглядом (контролем) є діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до ст.3 закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” основними принципами державного нагляду (контролю), зокрема, є і: рівності прав і законних інтересів усіх суб`єктів господарювання; гарантування прав і законних інтересів кожного суб`єкта господарювання; об`єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю), неприпустимості проведення перевірок суб`єктів господарювання за анонімними та іншими безпідставними заявами, а також невідворотності відповідальності осіб за подання таких заяв; здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом; відкритості, прозорості, плановості й системності державного нагляду (контролю); невтручання органу державного нагляду (контролю) у діяльність суб`єкта господарювання, якщо вона здійснюється в межах закону; відповідальності органу державного нагляду (контролю) та його посадових осіб за шкоду, заподіяну суб`єкту господарювання внаслідок порушення вимог законодавства, порушення прав та законних інтересів суб`єктів господарювання; презумпції правомірності діяльності суб`єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно – правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно – правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків суб`єкта господарювання та/ або повноважень органу державного нагляду (контролю); орієнтованості державного нагляду (контролю) на запобігання правопорушенням у сфері господарської діяльності; недопущення встановлення планових показників чи будь – якого іншого планування щодо притягнення суб`єктів господарювання до відповідальності та застосування до них санкцій; здійснення державного нагляду (контролю) на основі принципу оцінки ризиків та доцільності.

Відповідно до ч.10 ст.4 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”, серед загальних вимог до здійснення державного нагляду (контролю) відноситься, зокрема і така, що посадові особи органу державного нагляду (контролю) з метою з`ясування обставин, які мають значення для повноти проведення заходу, здійснюють у межах повноважень, передбачених законом, огляд територій або приміщень, які використовуються для провадження господарської діяльності, а також будь – яких документів чи предметів, якщо це передбачено законом.

Відповідно до ст.ст.5 – 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначаються планові та позапланові заходи здійснення державного нагляду (контролю), розпорядчі документи органів державного нагляду (контролю).

Відповідно до ст.8 наведеного вище закону України, при визначенні повноважень та обов`язків органів державного нагляду (контролю), зазначаються, зокрема, і такі обов`язки, як: повне, об`єктивне та неупереджене здійснення державного нагляду (контролю) у межах повноважень, передбачених законом; дотримання ділової етики у взаємовідносинах із суб`єктами господарювання, утримання від необґрунтованих висновків щодо відповідності поведінки суб`єктів господарювання вимогам законодавства, неправомірного та необґрунтованого застосування санкцій до суб`єктів господарювання; дотримання встановлених законом приписів, вимог та порядку здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Відповідно до п.1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року №96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю,зайнятість населення,загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Відповідно до п.6 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року №96, Держпраці для виконання покладених на неї завдань, має право: безперешкодно проводити відповідно до вимог закону без попереднього повідомлення в будь – яку робочу годину доби перевірки виробничих, службових, адміністративних приміщень та об`єктів виробництва фізичних та юридичних осіб, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, експлуатують машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, та у разі виявлення фіксувати факти порушення законодавства, здійснення нагляду та контролю за додержанням якого віднесено до повноважень Держпраці; безперешкодно, без попереднього повідомлення проходити до будь – яких виробничих, службових, адміністративних приміщень юридичних осіб (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичних осіб, які використовують найману працю.

Відповідно до п.п.2, 3 Порядку проведення перевірок посадовими особами Державної інспекції України з питань праці та її територіальних органів, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 02.07.2012 року №390 встановлено, що право проведення перевірок мають посадові особи Держпраці України та її територіальних органів, які відповідно до своїх посадових обов`язків мають повноваження державного інспектора з питань праці, та надано інспектору право проводити планові та позапланові перевірки, які можуть здійснюватися за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 р. № 413 Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу зазначено, що відповідно до частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України Кабінет Міністрів України постановляє: установити, що повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів: засобами електронного зв`язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису; на паперових носіях разом з копією в електронній формі; на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п`ятьма особами.

Відповідно до ч.1 ст.21 Кодексу Законів про працю України, трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до ч.3 ст.24 Кодексу Законів про працю України, працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.2 ст.259 Кодексу Законів про працю України, юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення; порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення; недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення; недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов`язків, передбачених законами України "Про військовий обов`язок і військову службу", "Про альтернативну (невійськову) службу", "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення; недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення; вчинення дій, передбачених абзацом шостим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, - у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення; порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим - сьомим цієї частини, - у розмірі мінімальної заробітної плати.

Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Якщо колективний договір на підприємстві, в установі, організації не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом.

Конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються власником або уповноваженим ним органом з урахуванням вимог, передбачених частиною другою цієї статті.

Власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.

Оплата праці працівників здійснюється в першочерговому порядку. Всі інші платежі здійснюються власником або уповноваженим ним органом після виконання зобов`язань щодо оплати праці.

Відповідно до ст.265 КЗпП України, посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення; порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення; недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення; недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов`язків, передбачених законами України "Про військовий обов`язок і військову службу", "Про альтернативну (невійськову) службу", "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення; недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення; вчинення дій, передбачених абзацом шостим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, - у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення; порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим - сьомим цієї частини, - у розмірі мінімальної заробітної плати.

Штрафи, накладення яких передбачено частиною другою цієї статті, є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України.

Штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Штрафи, зазначені в абзаці другому частини другої цієї статті, можуть бути накладені центральним органом виконавчої влади, зазначеним у частині четвертій цієї статті, без здійснення заходу державного нагляду (контролю) на підставі рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації.

Виконання постанови центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, покладається на органи державної виконавчої служби.

Сплата штрафу не звільняє від усунення порушень законодавства про працю.

Відповідно до п.21 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 р. №295, якщо об`єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід`ємною частиною.

Зауваження можуть бути подані об`єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів з дати підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ч.3 ст.2 КАС України, є принцип верховенства права, який відповідно до ст.6 КАС України, полягає в наступному: суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а суд згідно ст. 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Здійснивши системний аналіз наведених вище норм чинного законодавства України та дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, судом встановлено, що відповідачем при здійсненні перевірки позивача були допущені численні порушення зазначених вище норм чинного законодавства України, а саме: перевірка проведена без урахування таких основних принципів державного нагляду (контролю), як: рівність прав і законних інтересів усіх суб`єктів господарювання; гарантування прав і законних інтересів кожного суб`єкта господарювання; об`єктивність та неупередженість здійснення державного нагляду (контролю), неприпустимість проведення перевірок суб`єктів господарювання за анонімними та іншими безпідставними заявами; презумпції правомірності діяльності суб`єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно – правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно – правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків суб`єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю); орієнтованості державного нагляду (контролю) на запобігання правопорушенням у сфері господарської діяльності; недопущення встановлення планових показників чи будь – якого іншого планування щодо притягнення суб`єктів господарювання до відповідальності та застосування до них санкцій, всупереч ст.3 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Доводи позивача щодо безпідставності проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 , оскільки ЗУ «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», не передбачено проведення інспекційного відвідування і відсутній спеціальний закон щодо здійснення вказаних відвідувань спростовується наступним.

Підставою проведення інспекційного відвідування було рішення керівника з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації Апостолівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області від 04.02.2019 за вих. № 2080 (вхід. № 2907 від 11.02.2019 р. Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області).

На дату проведення інспекційного відвідування, а саме: 06.03.2019 р. була чинна Постанова КМУ Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 26.04.2017 року № 295.

Відповідно до п.п. З п. 5 порядку 295 інспекційні відвідування проводяться за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2,4-7 цього пункту.

При цьому, суд зазначає, що є норми, які мають вищу юридичну силу ніж національний Закон, а саме: Конвенція Міжнародної організації праці про інспекцію праці у промисловості і торгівлі № 81. Відповідно до п. а ст. 12 Конвенції 81 передбачає, що інспектори праці, забезпечені відповідними документами, що засвідчують їхні повноваження, мають право безперешкодно, без попереднього повідомлення і в будь-яку годину доби проходити на будь-яке підприємство, яке підлягає інспекції.

Так, суд зазначає, що в матеріалах справи містяться відомості, що на виконання вимог ч.3 ст.24 КЗпП України, якою визначено, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, позивачем було надано: трудовий договір від 01.03.2019 р.; наказ від 28.02.2019 р. №1-к; повідомлення про прийняття працівника на роботу, а саме: ОСОБА_5 , із зазначеною датою повідомлення у страхувальника - 07.03.2019 р.; квитанція №2 за березень 2019 р.

Під час судового розгляду справи, при з`ясуванні питання щодо допиту у якості свідка ОСОБА_5 , представником позивача було зазначено, що ОСОБА_5 померла на момент розгляду справи, що унеможливлює допит останньої у якості свідка.

На підставі викладеного вище суд зазначає, що будь-якими належними та допустимими доказами, в контексті ст. ст. 73-76 КАС України, відповідачем не було доведено в розумінні ч.2 ст.77 КАС України порушення ч.3 ст.24 КЗпП України, яким визначено, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Щодо диску з відеозаписом, наданим представником відповідача в обгрунтування своєї позиції, суд ззаначає наступне.

Як якість зазначеного відеозапису (а.с. 59), так і безпосередньо, відображені з його допомогою особи, не дозволяють суду прийти до висновку про підтвердження зазначеним відеозаписом позиції відповідача, викладеній у відзиві на позовну заяву.

Так, з завантажених файлів неможливо навіть встановити ким здійснювалось інспекційнк відвідування, за якою адресою, з якого приводу тощо, як неможливо встановити і порушення з боку ФОП ОСОБА_1 . ч.3 ст.24 КЗпП України.

Відтак, під час судового розглду справи судом не встановлено порушень трудового законодавства відносно ОСОБА_2 - працівника ФОП ОСОБА_1 з боку позивача.

З урахуванням зазначених вище доводів, які були надані позивачем під час судового розгляду справи, суд зазначає, що відповідачем, при винесенні оскаржуваної постанови про накладення штрафу №ДН-1297/1625/АВ/ТД-ФС/272 від 28.03.2019 р. не було враховано зазначених та встановлених вище по тексту фактів.

Враховуючи викладене вище, встановивши в судовому засіданні факт порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача внаслідок винесення відповідачем – суб`єктом владних повноважень постанови про накладення штрафу №ДН-1297/1625/АВ/ТД-ФС/272 від 28.03.2019 р. необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; упереджено; недобросовісно; нерозсудливо; непропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь – якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, суд приходить до висновку, що задоволення вимог заявленої позовної заяви за підставами, зазначеними вище та у спосіб захисту порушеного права, обраний позивачем, буде належним засобом щодо поновлення порушених прав позивача в публічно – правових відносинах з боку суб`єкта владних повноважень.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до квитанцій, а саме: №14532 від 30.09.2019 р. за подання позовної заяви позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 768,40 грн.; №23429140 від 25.10.2019 р. за подання позовної заяви позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 483,50 грн., так загальна сума судового збору, яка була сплачена позивачем складає у розмірі 1 251,90 грн. (одна тисяча двісті п`ятдесят одна грн., 90 коп.), який у повному розмірі зараховано до Державного бюджету України.

Враховуючи задоволення позовної заяви Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (вул.Казакова, б.3, м.Дніпро, 49107) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу №ДН-1297/1625/АВ/ТД-ФС/272 від 28.03.2019 р., суд приходить до висновку про наявність підстав для присудження і всіх здійснених позивачем документально підтверджених судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, а саме, судового збору у розмірі 1 251,90 грн. (одна тисяча двісті п`ятдесят одна грн., 90 коп.).

Керуючись ст. ст. 242-244, 246, 250, 254, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (вул.Казакова, б.3, м.Дніпро, 49107) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу №ДН-1297/1625/АВ/ТД-ФС/272 від 28.03.2019 р., - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу №ДН-1297/1625/АВ/ТД-ФС/272 від 28.03.2019 р.

Стягнути судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з оплати судового збору у розмірі 1 251,90 грн. (одна тисяча двісті п`ятдесят одна грн., 90 коп.).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 04 грудня 2019 року.

Суддя

Є.О. Жукова