open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
Вліво
20.06.2023
Ухвала суду
12.05.2023
Ухвала суду
06.07.2021
Постанова
11.05.2021
Ухвала суду
06.04.2021
Ухвала суду
19.02.2021
Ухвала суду
17.02.2021
Ухвала суду
16.02.2021
Окрема ухвала
16.02.2021
Ухвала суду
19.01.2021
Ухвала суду
20.10.2020
Ухвала суду
29.01.2020
Ухвала суду
26.12.2019
Ухвала суду
21.12.2019
Ухвала суду
Це рішення містить правові висновки
11.12.2019
Постанова
28.11.2019
Ухвала суду
30.10.2018
Ухвала суду
03.08.2018
Ухвала суду
31.07.2018
Ухвала суду
30.07.2018
Ухвала суду
05.07.2018
Ухвала суду
05.07.2018
Ухвала суду
05.07.2018
Ухвала суду
05.07.2018
Ухвала суду
20.06.2018
Ухвала суду
20.06.2018
Ухвала суду
07.06.2018
Ухвала суду
07.06.2018
Ухвала суду
24.05.2018
Постанова
15.05.2018
Ухвала суду
15.05.2018
Ухвала суду
15.05.2018
Ухвала суду
14.05.2018
Ухвала суду
14.05.2018
Ухвала суду
10.04.2018
Ухвала суду
22.02.2018
Рішення
22.02.2018
Ухвала суду
12.09.2017
Ухвала суду
23.06.2017
Ухвала суду
23.06.2017
Ухвала суду
03.04.2017
Ухвала суду
31.03.2017
Ухвала суду
06.10.2016
Ухвала суду
06.10.2016
Ухвала суду
04.10.2016
Ухвала суду
19.09.2016
Ухвала суду
Вправо
5 Справа № 201/13098/16-ц
Моніторити
Ухвала суду /20.06.2023/ Дніпровський апеляційний суд Ухвала суду /12.05.2023/ Дніпровський апеляційний суд Постанова /06.07.2021/ Дніпровський апеляційний суд Ухвала суду /11.05.2021/ Дніпровський апеляційний суд Ухвала суду /06.04.2021/ Дніпровський апеляційний суд Ухвала суду /19.02.2021/ Дніпровський апеляційний суд Ухвала суду /17.02.2021/ Дніпровський апеляційний суд Окрема ухвала /16.02.2021/ Дніпровський апеляційний суд Ухвала суду /16.02.2021/ Дніпровський апеляційний суд Ухвала суду /19.01.2021/ Дніпровський апеляційний суд Ухвала суду /20.10.2020/ Дніпровський апеляційний суд Ухвала суду /29.01.2020/ Касаційний цивільний суд Ухвала суду /26.12.2019/ Дніпровський апеляційний суд Ухвала суду /21.12.2019/ Касаційний цивільний суд Постанова /11.12.2019/ Касаційний цивільний суд Ухвала суду /28.11.2019/ Касаційний цивільний суд Ухвала суду /30.10.2018/ Касаційний цивільний суд Ухвала суду /03.08.2018/ Касаційний цивільний суд Ухвала суду /31.07.2018/ Касаційний цивільний суд Ухвала суду /30.07.2018/ Касаційний цивільний суд Ухвала суду /05.07.2018/ Апеляційний суд Дніпропетровської області ( м. Дніпропетровськ)Апеляційний суд Дніпропетровської області Ухвала суду /05.07.2018/ Апеляційний суд Дніпропетровської області ( м. Дніпропетровськ)Апеляційний суд Дніпропетровської області Ухвала суду /05.07.2018/ Апеляційний суд Дніпропетровської області ( м. Дніпропетровськ)Апеляційний суд Дніпропетровської області Ухвала суду /05.07.2018/ Апеляційний суд Дніпропетровської області ( м. Дніпропетровськ)Апеляційний суд Дніпропетровської області Ухвала суду /20.06.2018/ Апеляційний суд Дніпропетровської області ( м. Дніпропетровськ)Апеляційний суд Дніпропетровської області Ухвала суду /20.06.2018/ Апеляційний суд Дніпропетровської області ( м. Дніпропетровськ)Апеляційний суд Дніпропетровської області Ухвала суду /07.06.2018/ Жовтневий районний суд м.ДніпропетровськаЖовтневий районний суд м. Дніпропетровська Ухвала суду /07.06.2018/ Жовтневий районний суд м.ДніпропетровськаЖовтневий районний суд м. Дніпропетровська Постанова /24.05.2018/ Апеляційний суд Дніпропетровської області ( м. Дніпропетровськ)Апеляційний суд Дніпропетровської області Ухвала суду /15.05.2018/ Апеляційний суд Дніпропетровської області ( м. Дніпропетровськ)Апеляційний суд Дніпропетровської області Ухвала суду /15.05.2018/ Апеляційний суд Дніпропетровської області ( м. Дніпропетровськ)Апеляційний суд Дніпропетровської області Ухвала суду /15.05.2018/ Апеляційний суд Дніпропетровської області ( м. Дніпропетровськ)Апеляційний суд Дніпропетровської області Ухвала суду /14.05.2018/ Апеляційний суд Дніпропетровської області ( м. Дніпропетровськ)Апеляційний суд Дніпропетровської області Ухвала суду /14.05.2018/ Апеляційний суд Дніпропетровської області ( м. Дніпропетровськ)Апеляційний суд Дніпропетровської області Ухвала суду /10.04.2018/ Апеляційний суд Дніпропетровської області ( м. Дніпропетровськ)Апеляційний суд Дніпропетровської області Рішення /22.02.2018/ Жовтневий районний суд м.ДніпропетровськаЖовтневий районний суд м. Дніпропетровська Ухвала суду /22.02.2018/ Жовтневий районний суд м.ДніпропетровськаЖовтневий районний суд м. Дніпропетровська Ухвала суду /12.09.2017/ Жовтневий районний суд м.ДніпропетровськаЖовтневий районний суд м. Дніпропетровська Ухвала суду /23.06.2017/ Жовтневий районний суд м.ДніпропетровськаЖовтневий районний суд м. Дніпропетровська Ухвала суду /23.06.2017/ Жовтневий районний суд м.ДніпропетровськаЖовтневий районний суд м. Дніпропетровська Ухвала суду /03.04.2017/ Жовтневий районний суд м.ДніпропетровськаЖовтневий районний суд м. Дніпропетровська Ухвала суду /31.03.2017/ Жовтневий районний суд м.ДніпропетровськаЖовтневий районний суд м. Дніпропетровська Ухвала суду /06.10.2016/ Жовтневий районний суд м.ДніпропетровськаЖовтневий районний суд м. Дніпропетровська Ухвала суду /06.10.2016/ Жовтневий районний суд м.ДніпропетровськаЖовтневий районний суд м. Дніпропетровська Ухвала суду /04.10.2016/ Жовтневий районний суд м.ДніпропетровськаЖовтневий районний суд м. Дніпропетровська Ухвала суду /19.09.2016/ Жовтневий районний суд м.ДніпропетровськаЖовтневий районний суд м. Дніпропетровська
Це рішення містить правові висновки
Це рішення містить правові висновки
emblem
Це рішення містить правові висновки Справа № 201/13098/16-ц
Вирок /23.01.2018/ Верховний Суд Ухвала суду /20.06.2023/ Дніпровський апеляційний суд Ухвала суду /12.05.2023/ Дніпровський апеляційний суд Постанова /06.07.2021/ Дніпровський апеляційний суд Ухвала суду /11.05.2021/ Дніпровський апеляційний суд Ухвала суду /06.04.2021/ Дніпровський апеляційний суд Ухвала суду /19.02.2021/ Дніпровський апеляційний суд Ухвала суду /17.02.2021/ Дніпровський апеляційний суд Окрема ухвала /16.02.2021/ Дніпровський апеляційний суд Ухвала суду /16.02.2021/ Дніпровський апеляційний суд Ухвала суду /19.01.2021/ Дніпровський апеляційний суд Ухвала суду /20.10.2020/ Дніпровський апеляційний суд Ухвала суду /29.01.2020/ Касаційний цивільний суд Ухвала суду /26.12.2019/ Дніпровський апеляційний суд Ухвала суду /21.12.2019/ Касаційний цивільний суд Постанова /11.12.2019/ Касаційний цивільний суд Ухвала суду /28.11.2019/ Касаційний цивільний суд Ухвала суду /30.10.2018/ Касаційний цивільний суд Ухвала суду /03.08.2018/ Касаційний цивільний суд Ухвала суду /31.07.2018/ Касаційний цивільний суд Ухвала суду /30.07.2018/ Касаційний цивільний суд Ухвала суду /05.07.2018/ Апеляційний суд Дніпропетровської області ( м. Дніпропетровськ)Апеляційний суд Дніпропетровської області Ухвала суду /05.07.2018/ Апеляційний суд Дніпропетровської області ( м. Дніпропетровськ)Апеляційний суд Дніпропетровської області Ухвала суду /05.07.2018/ Апеляційний суд Дніпропетровської області ( м. Дніпропетровськ)Апеляційний суд Дніпропетровської області Ухвала суду /05.07.2018/ Апеляційний суд Дніпропетровської області ( м. Дніпропетровськ)Апеляційний суд Дніпропетровської області Ухвала суду /20.06.2018/ Апеляційний суд Дніпропетровської області ( м. Дніпропетровськ)Апеляційний суд Дніпропетровської області Ухвала суду /20.06.2018/ Апеляційний суд Дніпропетровської області ( м. Дніпропетровськ)Апеляційний суд Дніпропетровської області Ухвала суду /07.06.2018/ Жовтневий районний суд м.ДніпропетровськаЖовтневий районний суд м. Дніпропетровська Ухвала суду /07.06.2018/ Жовтневий районний суд м.ДніпропетровськаЖовтневий районний суд м. Дніпропетровська Постанова /24.05.2018/ Апеляційний суд Дніпропетровської області ( м. Дніпропетровськ)Апеляційний суд Дніпропетровської області Ухвала суду /15.05.2018/ Апеляційний суд Дніпропетровської області ( м. Дніпропетровськ)Апеляційний суд Дніпропетровської області Ухвала суду /15.05.2018/ Апеляційний суд Дніпропетровської області ( м. Дніпропетровськ)Апеляційний суд Дніпропетровської області Ухвала суду /15.05.2018/ Апеляційний суд Дніпропетровської області ( м. Дніпропетровськ)Апеляційний суд Дніпропетровської області Ухвала суду /14.05.2018/ Апеляційний суд Дніпропетровської області ( м. Дніпропетровськ)Апеляційний суд Дніпропетровської області Ухвала суду /14.05.2018/ Апеляційний суд Дніпропетровської області ( м. Дніпропетровськ)Апеляційний суд Дніпропетровської області Ухвала суду /10.04.2018/ Апеляційний суд Дніпропетровської області ( м. Дніпропетровськ)Апеляційний суд Дніпропетровської області Рішення /22.02.2018/ Жовтневий районний суд м.ДніпропетровськаЖовтневий районний суд м. Дніпропетровська Ухвала суду /22.02.2018/ Жовтневий районний суд м.ДніпропетровськаЖовтневий районний суд м. Дніпропетровська Ухвала суду /12.09.2017/ Жовтневий районний суд м.ДніпропетровськаЖовтневий районний суд м. Дніпропетровська Ухвала суду /23.06.2017/ Жовтневий районний суд м.ДніпропетровськаЖовтневий районний суд м. Дніпропетровська Ухвала суду /23.06.2017/ Жовтневий районний суд м.ДніпропетровськаЖовтневий районний суд м. Дніпропетровська Ухвала суду /03.04.2017/ Жовтневий районний суд м.ДніпропетровськаЖовтневий районний суд м. Дніпропетровська Ухвала суду /31.03.2017/ Жовтневий районний суд м.ДніпропетровськаЖовтневий районний суд м. Дніпропетровська Ухвала суду /06.10.2016/ Жовтневий районний суд м.ДніпропетровськаЖовтневий районний суд м. Дніпропетровська Ухвала суду /06.10.2016/ Жовтневий районний суд м.ДніпропетровськаЖовтневий районний суд м. Дніпропетровська Ухвала суду /04.10.2016/ Жовтневий районний суд м.ДніпропетровськаЖовтневий районний суд м. Дніпропетровська Ухвала суду /19.09.2016/ Жовтневий районний суд м.ДніпропетровськаЖовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Постанова

Іменем України

11 грудня 2019 року

м. Київ

справа № 201/13098/16-ц

провадження № 61-39496св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Кузнєцова В. О.,

суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Стрільчука В. А. (суддя-доповідач), Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

відповідачі: фізична особа-підприємець ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

третя особа - Регіональний сервісний центр Міністерства внутрішніх справ в Дніпропетровській області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 22 лютого 2018 року у складі судді Ходаківського М. П. та постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 24 травня 2018 року у складі колегії суддів: Каратаєвої Л. О., Ткаченко І. Ю., Пищиди М. М.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог, судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

У вересні 2016 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (далі - ФОП ОСОБА_3 ), ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , третя особа - Регіональний сервісний центр Міністерства внутрішніх справ в Дніпропетровській області, про визнання правочинів недійсними, витребування майна, визнання права власності, зобов`язання вчинити певні дії, посилаючись на те, що з 01 січня 2015 року вони проживають однією сім`єю без реєстрації шлюбу та 24 січня 2015 року за рахунок спільних коштів придбали транспортний засіб «CITROEN C1SX», 2011 року випуску, колір червоний, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 , який було зареєстровано на ім`я ОСОБА_1 . У вересні 2015 року неправомірними діями організованої групи осіб шляхом вчинення фізичного і психологічного насильства щодо ОСОБА_8 , який є братом ОСОБА_1 , їх сім`ю змусили оформити довіреності на право розпорядження нерухомим майном та відібрали транспортні засоби. За вказаним фактом Головним управлінням Національної поліції України в Дніпропетровській області відкрито кримінальне провадження №12016040000000664 за ознаками злочину, передбаченого частиною другою статті 189 Кримінального кодексу України (вимагання, вчинене за попередньою змовою групою осіб). 05 вересня 2015 року Харківським відділом реєстраційно-екзаменаційної роботи № 2 транспортний засіб «CITROEN C1SX», 2011 року випуску, колір червоний, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 знято з обліку для реалізації та 15 вересня 2015 року Територіальним сервісним центром № 1241 зареєстровано на ім`я ОСОБА_4 30 березня 2016 року в Територіальному сервісному центрі № 2346 зазначений транспортний засіб було зареєстровано за ОСОБА_5 . Вони не мали дійсних намірів на відчуження майна і будь-яких угод про відчуження транспортного засобу Смірнова (після укладення шлюбу - ОСОБА_1 не підписувала, нікого на такі дії не уповноважувала, грошових коштів від його продажу не отримувала. ОСОБА_2 не надавав згоди на відчуження спільного майна, набутого за час сумісного проживання. Враховуючи викладене, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 просили:

- визнати недійсним договір комісії, укладений між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_3 про здійснення комісійного продажу транспортного засобу «CITROEN C1SX», 2011 року випуску, колір червоний, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 ;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу зазначеного транспортного засобу, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , оформлений довідкою-рахунком від 15 вересня 2015 року № ААЕ415435, виданою ФОП ОСОБА_3 ;

- визнати за ОСОБА_1 право власності на транспортний засіб «CITROEN C1SX», 2011 року випуску, колір червоний, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 ;

- витребувати від ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 вказаний транспортний засіб;

- зобов`язати ОСОБА_5 передати ОСОБА_1 зазначений транспортний засіб, ключі від нього та свідоцтво про його реєстрацію.

Рішенням Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 22 лютого 2018 року, з урахуванням ухвали цього ж суду від 07 червня 2018 року про виправлення описки, позов задоволено частково. Витребувано з володіння ОСОБА_5 автомобіль марки «CITROEN C1SX», 2011 року випуску, колір червоний, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_3 , номер двигуна НОМЕР_2 , та зобов`язано його передати цей автомобіль ОСОБА_1 . В решті позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 640 грн.

Рішення місцевого суду мотивоване тим, що спірний автомобіль вибув з володіння ОСОБА_1 поза її волею, з порушенням встановленої законодавством процедури, тому позовні вимоги в частині витребування транспортного засобу з незаконного володіння ОСОБА_5 є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Решта позовних вимог не підлягає задоволенню, оскільки належним способом захисту порушеного права позивача ОСОБА_1 є витребування майна з чужого незаконного володіння.

Постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 24 травня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 задоволено, апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволено частково, рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 22 лютого 2018 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 судовий збір по 5 167,50 грн з кожного.

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що позовні вимоги є недоведеними та необґрунтованими. Посилання позивачів на їх спільне проживання з 01 січня 2015 року однією сім`єю без реєстрації шлюбу і придбання спірного транспортного засобу 24 січня 2015 року за рахунок спільних коштів є безпідставними, оскільки судове рішення про встановлення факту проживання позивачів однією сім`єю відсутнє, а шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено 17 вересня 2016 року. Доводи позивачів про те, що переоформлення автомобіля марки «CITROEN C1SX» відбулося внаслідок неправомірних дій організованої групи осіб, які змусили ОСОБА_1 оформити довіреності на право розпорядження нерухомим майном та відібрали транспортні засоби, є необґрунтованими, оскільки щодо зазначених фактів немає остаточного процесуального рішення, нікому не повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення. Посилання місцевого суду на те, що ОСОБА_1 не укладала з ФОП ОСОБА_3 договору щодо відчуження спірного автомобіля і не отримувала грошових коштів, ґрунтуються лише на поясненнях ОСОБА_2 , тому є припущеннями. Доводи позивачів про те, що ОСОБА_1 не підписувала «Договор на оказание услуг по выписке справки-счет» від 15 вересня 2015 року, спростовується матеріалами справи, зокрема самим договором, в якому міститься її підпис. Перереєстрація транспортного засобу відбулася на підставі зазначеного договору від 15 вересня 2015 року, за яким ОСОБА_1 доручила ФОП ОСОБА_14 оформити і видати на ім`я ОСОБА_4 довідку-рахунок на продаж транспортного засобу. Порушення порядку перереєстрації транспортного засобу не може бути предметом розгляду в порядку цивільного судочинства. Вимоги позивачів щодо визнання недійсним договору про здійснення комісійного продажу транспортного засобу, укладеного між ОСОБА_1 і ФОП ОСОБА_3 , є необґрунтованими, оскільки існування такого договору не встановлено.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги.

У червні 2017 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просили скасувати рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 22 лютого 2018 року та постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 24 травня 2018 року і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Касаційна скарга ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мотивована тим, що рішення суду першої інстанції суперечить завданням цивільного судочинства, не визначає ефективного способу захисту їх порушених прав та законних інтересів, не призводить до поновлення таких прав. Місцевий суд дав неправильну оцінку частині доказів, необґрунтовано відмовив у витребуванні доказів та проведенні почеркознавчої експертизи, не вжив заходів процесуального примусу щодо посадових осіб Соборного відділення поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, які не надали необхідних для розгляду справи доказів. Скасувавши рішення суду першої інстанції та ухваливши рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, апеляційний суд не зазначив, у якій частині рішення стосується кожного з позивачів і не навів висновків щодо кожної з позовних вимог. Апеляційний суд позбавив позивачів права на судовий захист, оскільки ухвалою від 14 травня 2018 року про відкриття апеляційного провадження надав строк для подання відзиву на апеляційну скаргу протягом 15 днів з дня отримання цієї ухвали, а 24 травня 2018 року, тобто раніше ніж закінчився строк подання відзиву, - розглянув справу без їх участі та ухвалив оскаржуване рішення. При цьому вони не отримали жодної повістки, ухвали про відкриття апеляційного провадження та копії апеляційної скарги ОСОБА_5 . Оскільки судом першої інстанції не було витребувано частину доказів, то позивачі мали намір подати відповідні клопотання до апеляційного суду, однак їм було відмовлено в доступі до правосуддя. Відхиляючи їх доводи щодо купівлі автомобіля за спільні кошти, апеляційний суд не звернув уваги на те, що рішенням Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 13 травня 2017 року у справі № 184/104/17-ц за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ФОП ОСОБА_3 , про встановлення факту проживання однією сім`єю та поділ майна, було встановлено факт їх спільного проживання з 01 січня 2015 року по 17 вересня 2016 року. Також апеляційний суд безпідставно відхилив їх доводи про те, що переоформлення автомобіля марки «CITROEN C1SX» відбулося під впливом насильства, не врахував, що факт насильства не обов`язково має бути встановлений вироком суду, постановленим у кримінальній справі. Апеляційний суд вважав встановленою обставину, що перереєстрація транспортного засобу відбулася на підставі договору про надання послуг від 15 вересня 2015 року, за яким ОСОБА_1 доручила ФОП ОСОБА_14 оформити і видати на ім`я ОСОБА_4 довідку-рахунок на продаж транспортного засобу, однак дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог щодо визнання недійсним договору комісії, укладеного між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_3 , про здійснення комісійного продажу транспортного засобу, оскільки в ході судового розгляду не було встановлено існування такого договору. Такі висновки суду є суперечливими та взаємовиключними, так як за відсутності укладеного між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_3 договору були б відсутні правові підстави для оформлення довідки-рахунку і реєстрації права власності за ОСОБА_4

Рух справи в суді касаційної інстанції.

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 30 липня 2018 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали з Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська.

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 03 серпня 2018 року клопотання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволено частково, зупинено виконання постанови Апеляційного суду Дніпропетровської області від 24 травня 2018 року в частині стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 судового збору по 5 167,50 грн з кожногодо закінчення касаційного провадження у справі.

21 вересня 2018 року справа № 201/13098/16-ц надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 28 листопада 2019 року справу призначено до судового розгляду.

Позиція Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права (частина друга статті 389 ЦПК України).

Згідно з частиною першою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

За змістом статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин (стаття 264 ЦПК України).

Згідно з частиною першою статті 367, частиною першою статті 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою 1 розділу V ЦПК України.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване судове рішення апеляційного суду не відповідає.

Пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до частини першої статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 ЦК України).

Відповідно до статті 1011 ЦК України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов`язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Згідно з частиною третьою статті 1012 ЦК України істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов`язується продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну.

Майно, придбане комісіонером за рахунок комітента, є власністю комітента (стаття 1018 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

За положеннями статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Судами встановлено, що 24 січня 2015 між ОСОБА_1 та ОСОБА_21 було укладено договір купівлі-продажу, за умовами якого ОСОБА_1 придбала автомобіль «CITROEN C1SX», 2011 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 , реєстраційний номер НОМЕР_4 .

24 січня 2015 року Дніпропетровським відділом реєстраційно-екзаменаційної роботи № 1 спірний транспортний засіб було зареєстровано за ОСОБА_1 та видано свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_5 , номерний знак НОМЕР_6 .

05 вересня 2015 року автомобіль «CITROEN C1SX», 2011 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 , знятий з обліку для реалізації у відділі реєстраційно-екзаменаційної роботи № 2 Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Харківській області.

15 вересня 2015 року Дніпропетровським відділом реєстраційно-екзаменаційної роботи № 2 вказаний транспортний було зареєстровано за ОСОБА_4 на підставі довідки-рахунку від 15 вересня 2015 року № 415435, виданої ФОП ОСОБА_3 за умовами договору про надання послуг з виписки довідки-рахунку від 15 вересня 2015 року, укладеного між ФОП ОСОБА_3 та ОСОБА_1

За договором купівлі-продажу транспортного засобу від 26 березня 2016 року № 293/01/2346/2016 ОСОБА_4 продала вищевказаний автомобіль ОСОБА_5

30 березня 2016 року Територіальним сервісним центром № 2346 Міністерства внутрішніх справ України вказаний транспортний було зареєстровано за ОСОБА_5

23 серпня 2016 року ОСОБА_8 , ОСОБА_23 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області заяву про те, що з вересня 2015 року невідомі особи, погрожуючи їм фізичною розправою, вимагали в них грошові кошти. 23 серпня 2016 року відомості про кримінальне правопорушення, передбачене частиною другою статті 189 Кримінального кодексу України, були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань (кримінальне провадження № 12016040000000664).

Відповідно до частини першої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року в редакції, чинній на час пред`явлення до суду цього позову, частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Положеннями статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені у статті 16 ЦК України.

Таким способом може бути, зокрема визнання правочину недійсним (пункт другий частини другої статті 16 ЦК України).

Згідно з частиною третьою статті 16 ЦК України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Якщо є підстави, передбачені статтею 388 ЦК України, які дають право витребувати майно у добросовісного набувача, захист прав особи, яка вважає себе власником майна, можливий шляхом задоволення віндикаційного позову.

Віндикація застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема, якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. У цьому разі майно може бути витребуване від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову до добросовісного набувача з підстав, передбачених частиною першою статті 388 ЦК України (висновок Верховного Суду України, викладений в постанові від 17 лютого 2016 року у справі № 6-2407цс15).

Права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захисту шляхом задоволення позову до добросовісного набувача з використанням правового механізму, передбаченого статтями 215, 216 ЦК України.

Таким чином, право на витребування майна з чужого володіння не потребує визнання недійсним правочину, за яким майно вибуло від законного власника, воно лише обмежене добросовісністю набувача і зберігається за власником за умови, якщо майно вибуває з володіння власника поза його волею, що й повинно бути доведено в суді. Застосування реституції та повернення майна за недійсним правочином, враховуючи положення статті 216 ЦК України, є можливим тоді, коли предметом спору є правочин за участю власника і покупця (набувача).

Порядком державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року № 1388 (далі - Порядок № 1388), встановлено єдину на території України процедуру державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів (далі - транспортні засоби), оформлення та видачу реєстраційних документів і номерних знаків.

Відповідно до абзаців першого-четвертого, дванадцятого пункту 8 Порядку № 1388 в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, державна реєстрація (перереєстрація) транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення (далі - правомірність придбання) транспортних засобів, відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів. Не допускаються до державної реєстрації транспортні засоби з правим розташуванням керма (за винятком транспортних засобів, які були зареєстровані в підрозділах Державтоінспекції до набрання чинності Законом України «Про дорожній рух»). Документами, що підтверджують правомірність придбання транспортних засобів, їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, є засвідчені підписом відповідної посадової особи, що скріплений печаткою: довідка-рахунок за формою згідно з додатком 1, видана суб`єктом господарювання, діяльність якого пов`язана з реалізацією транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери; договори та угоди, укладені на товарних біржах на зареєстрованих у Департаменті Державтоінспекції бланках, договори купівлі-продажу транспортних засобів, оформлені в Державтоінспекції, інші засвідчені в установленому порядку документи, що встановлюють право власності на транспортні засоби. Для державної реєстрації транспортних засобів, що перебували в експлуатації і зняті з обліку в підрозділах Державтоінспекції, крім зазначених у цьому пункті документів, що підтверджують правомірність їх придбання, подається свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) та копія реєстраційної картки, що додається до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу на пластиковій основі, з відміткою підрозділу Державтоінспекції про зняття транспортного засобу з обліку. Переобладнання (крім переобладнання для роботи на газових паливах), відчуження, передача права користування і (або) розпорядження придбаних транспортних засобів, не зареєстрованих у підрозділах Державтоінспеції, не допускається.

Абзацами першим-другим, четвертим-п`ятим пункту 33 Порядку № 1388 в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що перереєстрація транспортних засобів проводиться у разі отримання свідоцтва про реєстрацію замість утраченого або не придатного для користування, зміни їх власників, місця стоянки, місцезнаходження або найменування власників - юридичних осіб, місця проживання або прізвища, імені чи по батькові фізичних осіб, які є власниками транспортних засобів, а також у разі зміни кольору, переобладнання транспортного засобу чи заміни кузова, інших складових частин, що мають ідентифікаційні номери. При перереєстрації транспортних засобів у разі зміни їх власників зняття з обліку таких транспортних засобів не проводиться. У разі відчуження транспортних засобів, зазначених в абзаці другому цього пункту, їх перереєстрація проводиться за умови дотримання вимог щодо відчуження, які визначені нормативно-правовими актами Фонду державного майна та іншими актами законодавства. Для проведення перереєстрації транспортних засобів, зазначених в абзаці другому цього пункту, до підрозділів Державтоінспекції подаються засвідчені підписами сторін, що скріплені печатками, акти приймання-передачі транспортних засобів із зазначенням їх кольору, марки, моделі, року випуску, ідентифікаційних номерів складових частин (далі - реквізити), а для проведення перереєстрації транспортних засобів у разі їх відчуження - документи, що встановлюють право власності на транспортні засоби, разом із зазначеними актами.

Ухвалою Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 23 червня 2017 року було витребувано від Соборного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області та Дніпропетровської місцевої прокуратури № 2 оригінали для огляду в судовому засіданні та засвідчені належним чином копії документів про переоформлення транспортного засобу «CITROEN C1SX», 2011 року випуску, колір червоний, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 , які було вилучено 28 вересня 2016 року у ФОП ОСОБА_3 та Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області у зв`язку з розслідуванням кримінального провадження № 12016040650003661. Витребувано від Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області оригінали для огляду в судовому засіданні та засвідчені належним чином копії документів, на підставі яких здійснювалося оформлення права власності та всі реєстраційні дії щодо спірного транспортного засобу з часу його ввезення на митну територію України. Витребувано від ФОП ОСОБА_3 оригінали для огляду в судовому засіданні та засвідчені належним чином копії документів, що стали підставою для переоформлення вищевказаного транспортного засобу.

На виконання ухвали Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 23 червня 2017 року Регіональним сервісним центром Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області надано відповідь із зазначенням реєстраційних дій щодо спірного автомобіля, а також - копії документів на вказаний автомобіль, операції з яким проводилися на території Дніпропетровської області.

Листом Слідчого відділення Соборного відділення поліції Дніпропетровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 21 грудня 2017 року повідомлено суду, що надати витребувані документи, які знаходилися в матеріалах кримінального провадження № 12016040650003661, неможливо, оскільки 16 листопада 2017 року кримінальне провадження перебувало у приміщені Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, де виникла пожежа, в результаті якої матеріали кримінального провадження було пошкоджено. (т.2 а.с.221)

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що належний ОСОБА_1 на праві власності автомобіль вибув із її володіння поза її волею, всупереч встановленій законодавством процедурі, тому позовні вимоги в частині витребування з незаконного володіння відповідача ОСОБА_5 транспортного засобу CITROEN C1SX, 2011 року випуску, колір червоний, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 , є законними та обґрунтованими.

В апеляційній скарзі на рішення суду першої інстанції ОСОБА_1 , ОСОБА_2 посилалися на те, що рішення суперечить завданням цивільного судочинства, оскільки не визначає ефективного способу захисту порушених прав та законних інтересів позивачів і не призводить до поновлення таких прав. Суд дав неправильну оцінку частині доказів, необґрунтовано відмовив у витребуванні доказів та проведенні почеркознавчої експертизи.

Переглядаючи справу в апеляційному порядку, суд апеляційної інстанції не дав правової оцінки і не зробив висновків з приводу наведених аргументів позивачів та не спростував їх доводів про те, що ОСОБА_1 . Є не підписувала договір про надання послуг з виписки довідки-рахунку від 15 вересня 2015 року, укладений між ФОП ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , на підставі якого ФОП ОСОБА_3 складено довідку-рахунок від 15 вересня 2015 року № 415435.

Відхиляючи доводи позивачів щодо укладення оскаржуваних правочинів внаслідок застосування до ОСОБА_8 , який є братом ОСОБА_1 фізичного чи психічного тиску, апеляційний суд виходив з того, що з приводу зазначених фактів немає остаточного процесуального рішення, нікому не повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, що виключає можливість посилання на ці обставини.

Такі висновки апеляційного суду ґрунтуються на неправильному застосуванні норм матеріального права і зроблені без належної перевірки та оцінки зібраних доказів.

Відповідно до частини першої статті 231 ЦК України правочин, вчинений особою проти її справжньої волі внаслідок застосування до неї фізичного чи психічного тиску з боку другої сторони або з боку іншої особи, визнається судом недійсним.

У разі вчинення правочину під впливом насильства формування волі особи, яка вчиняє правочин, відбувається внаслідок втручання стороннього фактора - фізичного чи психічного тиску з боку контрагента або іншої особи з метою спонукання до вчинення тих дій, які особа не бажала б вчинити без наявності таких фізичних чи психічних страждань.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 21 постанови від 06 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», при вирішенні спорів про визнання недійсним правочину, вчиненого особою під впливом насильства (стаття 231 ЦК України), судам необхідно враховувати, що насильство має виражатися в незаконних, однак не обов`язково злочинних діях. Насильницькі дії можуть вчинятись як стороною правочину, так і іншою особою - як щодо іншої сторони правочину, так і щодо членів її сім`ї, родичів тощо або їх майна. Факт насильства не обов`язково має бути встановлений вироком

суду, постановленим у кримінальній справі.

Отже, стаття 231 ЦК України безпосередньо не пов`язує недійсність правочину із вчиненням кримінально карних дій. Факт насильства при визнанні правочину недійсним може встановлюватися також у цивільному процесі, тобто насильство може і не підпадати під дію Кримінального кодексу України, але воно завжди з позицій цивільного права є неправомірним.

У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Кузнєцов та інші проти Російської Федерації» зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Така позиція є усталеною у практиці ЄСПЛ (рішення у справах «Серявін та інші проти України», «Проніна проти України») і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Суд апеляційної інстанції не виклав у судовому рішенні в достатній мірі мотиви, на яких воно базується, адже право на захист може вважатися ефективним тільки тоді, якщо зауваження сторін насправді «заслухані», тобто належним чином судом вивчені усі їх доводи, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення ЄСПЛ у справах «Мала проти України»; «Суомінен проти Фінляндії»).

В силу положень статті 400 ЦПК України щодо меж розгляду справи касаційним судом Верховний Суд позбавлений можливості ухвалити нове рішення в цій справі, оскільки для його ухвалення необхідно встановити обставини, що не були встановлені в рішеннях судів попередніх інстанцій.

Крім того, апеляційним судом допущене суттєве порушення інших норм процесуального права, що полягає в такому.

Відповідно до частин першої, третьої статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V цього Кодексу. Розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 14 травня 2018 року відкрито апеляційне провадження в цій справі за апеляційною скаргою ОСОБА_5 та надано строк для подання учасниками справи відзиву на апеляційну скаргу протягом 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження.

Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 травня 2018 року відкрито апеляційне провадження в цій справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та надано строк для подання учасниками справи відзиву на апеляційну скаргу протягом 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження.

Ухвалами Апеляційного суду Дніпропетровської області від 15 травня 2018 року справу призначено до розгляду на 24 травня 2018 року о 12 год 55 хв в порядку, передбаченому частиною третьою статті 369 ЦПК України, тобто у судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи.

Згідно з частинами другою, четвертою, п`ятою статті 128 ЦПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.

Відповідно до частин першої, другої статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.

Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання (пункт 1 частини другої статті 223 ЦПК України).

Розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).

Згідно зі статтею 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, а відповідно до статті 6 Конвенції таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які мають бути справедливими.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

Статтею 6 Конвенції передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

У пункті 26 рішення ЄСПЛ від 15 травня 2008 року у справі «Надточій проти України» (заява № 7460/03) зазначено, що принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Всупереч наведеним нормам процесуального права, положенням Конвенції та практиці ЄСПЛ суд апеляційної інстанції розглянув і вирішив справу за відсутності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , щодо яких немає відомостей про їх належне повідомлення про час та місце розгляду справи, чим порушив їх право на участь в судовому розгляді та не забезпечив можливості надати суду відзиви на апеляційні скарги у строк, встановлений судом, докази і навести свої аргументи по суті спору.

Також в матеріалах справи відсутні й повідомлення про час та місце розгляду справи відповідачів ФОП ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5

За заявою ОСОБА_1 від 16 травня 2018 року вона в цей же день була ознайомлена з матеріалами справи, однак доказів того, що їй особисто чи як члену сім`ї ОСОБА_2 було вручено судову повістку про розгляд справи, призначений на 24 травня 2018 року, матеріали справи не містять.

Зазначені порушення унеможливили справедливий розгляд справи та встановлення обставин, які входять у предмет доказування і мають значення для правильного її вирішення.

Відповідно до пункту 5 частини першої, пунктів 1, 2 частини третьої, частини четвертої статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою. Підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Враховуючи, що апеляційним судом не досліджені належним чином зібрані докази, не встановлені фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, і ухвалою від 14 травня 2018 року про відкриття апеляційного провадження надано строк для подання відзиву на апеляційну скаргу протягом 15 днів з дня отримання цієї ухвали, а 24 травня 2018 року, тобто раніше ніж закінчився строк подання відзиву, - розглянуто справу за відсутності учасників справи, не повідомлених належним чином про час і місце розгляду справи, судове рішення апеляційного суду не може вважатися законними і обґрунтованими, а тому підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд.

Під час нового розгляду суду належить врахувати викладене, розглянути справу в установлені законом розумні строки з додержанням вимог матеріального і процесуального права, дослідити та належним чином оцінити подані сторонами докази, дати правову оцінку доводам і запереченням сторін та ухвалити законне і справедливе судове рішення відповідно до встановлених обставин і вимог закону.

Щодо клопотань ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

25 вересня 2018 року ОСОБА_1 , а 09 жовтня 2018 року ОСОБА_2 звернулися до Верховного Суду з клопотаннями про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини п`ятої статті 403 ЦПК України, посилаючись на те, що суди здебільшого помилково ототожнюють такий документ як довідка-рахунок із правочином щодо транспортного засобу, по-різному формулюють резолютивні частини рішень, що дає вагомі підстави вважати, що справа містить виключну правову проблему і є необхідність формування єдиної правозастосовчої практики.

Клопотання не підлягають задоволенню з таких підстав.

Питання про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи (частина перша статті 404 ЦПК України).

Частиною п`ятою статті 403 ЦПК України передбачено, що суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у своїй ухвалі від 30 жовтня 2018 року у справі № 757/172/16-ц, виключна правова проблема має оцінюватися з урахуванням кількісного та якісного вимірів. Кількісний ілюструє той факт, що вона наявна не в одній конкретній справі, а у невизначеній кількості спорів, які або вже існують, або можуть виникнути з урахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності. З погляду якісного критерію про виключність правової проблеми свідчать такі обставини, як відсутність сталої судової практики в питаннях, що визначаються, як виключна правова проблема; невизначеність на нормативному рівні правових питань, які можуть кваліфікуватися як виключна правова проблема; необхідність застосування аналогії закону чи права; вирішення правової проблеми необхідне для забезпечення принципу пропорційності, тобто належного балансу між інтересами сторін у справі. Метою вирішення виключної правової проблеми є формування єдиної правозастосовної практики та забезпечення розвитку права.

За наведених вище обставин Верховний Суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотань ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, з підстав, передбачених частиною п`ятою статті 403 ЦПК України, оскільки наведені ними аргументи не свідчать про наявність виключної правової проблеми і необхідність забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотань ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду відмовити.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 24 травня 2018 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийВ. О. Кузнєцов Судді:В. М. Ігнатенко С. О. Карпенко В. А. Стрільчук М. Ю. Тітов

Джерело: ЄДРСР 86435305
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку