ПОСТАНОВА

Іменем України

18 грудня 2019 року

Київ

справа №804/6840/16

адміністративне провадження №К/9901/21237/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: Соколова В.М., Єресько Л.О., Загороднюка А.Г., розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Державної служби з питань праці у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2016 року (суддя Кононенко О.В.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2017 року (судді Дадим Ю.М., Богданенко І.Ю., Уханенко С.А.) у справі № 804/6840/16 за позовом Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» до Головного управління Державної служби з питань праці у Дніпропетровській області про визнання неправомірним та скасування припису,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування

У жовтні 2016 року Публічне акціонерне товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг» (далі - ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», позивач) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної служби з питань праці у Дніпропетровській області (далі - ГУ Держпраці у Дніпропетровській області, відповідач), в якому просило скасувати пункти 1-9, 11-18, 21, 22, 23, 31, 33-35, 37, 40-56, 61, 64, 70-77, 82-86, 99, 105, 119, 126, 129,130, 141, 148, 173, 182, 196, 197, 202-205, 218, 225, 230, 248-299, 302, 308, 316, 320, 321, 322, 342-344, 354-357, 372, 400, 401-407, 410, 433, 435, 442-444, 448-455, 457-460, 462, 474, 477, 479, 480, 481, 483-485, 487, 508, 514, 515, 516, 518, 528, 529-531, 535, 539, 540, 542, 543, 546, 549, 550-553, 557, 559, 561, 565, 566, 571, 573, 577, 579, 597, 598, 600, 603, 604, 607, 611, 622, 627, 632, 639, 661, 681, 682, 684, 688-690, 718, 728, 729, 731, 732, 735,736, 739, 744-748, 750-753, 755, 758-760, 762, 763, 770, 771, 792, 797, 798, 800-806, 811, 813, 814, 823, 826, 847, 855, 856, 861, 863, 870-875, 877, 890, 902-909, 913-915, 919-922, 925-927, 931-935, 941, 947, 949, 952, 953, 956, 979, 980, 988, 989, 990, 991, 992, 995, 999, 1000, 1001, 1002, 1003, 1004, 1006, 1007, 1015, 1043, 1044, 1131, 1140, 1169, 1170, 1183, 1208-1212, 1222-1224, 1226-1235, 1240-1242, 1329, 1330, 1353, 1381, 1382, 1387, 1390, 1392-1394, 1396, 1398-1401 припису відповідача від 19 вересня 2016 року № 5/3.6.

Позовні вимоги мотивовані тим, що посадовими особами ГУ Держпраці було проведено планову перевірку дотримання ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки, безпечного поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, а також ведення робіт, пов`язаних з геологічним вивченням надр, їх використанням та охороною, використанням і переробкою мінеральної сировини. За результатами проведення зазначеної перевірки відповідачем складено акт від 12 вересня 2016 року № 5/3.6, в якому зафіксовано 1868 порушень. Однак, позивач заперечує наявність відображених в акті перевірки порушень, тому звернувся до суду з позовом про скасування пунктів припису про усунення зазначених порушень.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 16 грудня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2017 року, позов ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» задовольнив.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з доведеності обставин, з яких вбачається неправомірність припису відповідача від 19 вересня 2016 року № 5/3.6 в оскаржуваній позивачем частині. Судом першої інстанції надано оцінку кожному з оскаржуваних пунктів припису.

Суд апеляційної інстанції погодився з висновками Дніпропетровського окружного адміністративного суду та зазначив, що судом першої інстанції були дослідженні обставини справи, здійснено аналіз положень припису від 19 вересня 2016 року №5/3.6 на відповідність положенням чинного законодавства, зокрема частині третій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), враховано пояснення та заперечення відповідача. При цьому суд апеляційної інстанції зазначив, що в даному випадку суд не перебирав на себе функції ГУ Держпраці у Дніпропетровській області, а здійснив аналіз спірного рішення на відповідність приписам чинного законодавства та скасував його у зв`язку з правовою невідповідністю та необґрунтованістю, що відповідає приписам процесуального законодавства.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

На постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2017 року відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» відмовити в повному обсязі.

На обґрунтування наведених у касаційній скарзі вимог ГУ Держпраці у Дніпропетровській області зазначає, що суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, порушив вимоги статті 159, пунктів 1- 3 частини першої статті 161 КАС України. Зокрема, суд не врахував той факт, що на підприємстві ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» за період 2014-2017 років сталося 36 нещасних випадків, із них 2 зі смертельними наслідками. Під час судових дебатів представником відповідача вказувалося, що виявлені під час планової перевірки позивача порушення не мають підтвердження їх фактичного усунення, оскільки відсутні матеріали проведення позапланового заходу. Надані позивачем відповіді про усунення порушень не можуть бути достатніми та допустимими доказами в справі, оскільки лише декларують позицію ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» і не містять фактичного підтвердження усунення порушень.

Скаржник вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій не тільки неповністю та неправильно установили обставини справи, а й порушили норми матеріального та процесуального права, а саме: статтю 43 Конституції України, статті 4, 13 закону України «Про охорону праці», статтю 7 Закону України «Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», статтю 9 КАС України, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень.

Позиція інших учасників справи

У запереченнях на касаційну скаргу ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» просить залишити без задоволення касаційну скаргу ГУ Держпраці у Дніпропетровській області, а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2017 року залишити без змін.

Позивач вказує, що при винесенні оскаржуваної постанови від 16 грудня 2016 року судом першої інстанції були оцінені всі доводи відповідача, надані адміністративному суду та викладені в письмових запереченнях на позов, що підтверджується змістом оскаржуваного судового рішення. Додані відповідачем до касаційної скарги обґрунтування вимог припису за своїм змістом дублюють заперечення ГУ Держпраці у Дніпропетровській області на адміністративний позов, а отже, були враховані судом під час розгляду справи. Крім того скаржником не зазначено, яке відношення до обставин даної справи має інформація про нещасні випадки на підприємстві протягом 2014-2017 років.

Представник ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» наголошує, що під час розгляду справи не зазначав про усунення вказаних в оскаржуваних пунктах припису порушень, а навпаки, доводив факт їх неправомірності та безпідставності. Доводи скаржника свідчать про неусвідомлення відповідачем кола спірних правовідносин та обставин справи.

Позивач вважає, що судом першої інстанції у повному обсязі були досліджені матеріали справи на підставі поданих сторонами письмових доказів та усних пояснень, а також встановлені обставини справи з наданням їм належної правової оцінки, а тому суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». У свою чергу, суд апеляційної інстанції, у межах доводів апеляційної скарги, перевірив правомірність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та обґрунтовано відмовив у задоволенні апеляційної скарги ГУ Держпраці у Дніпропетровській області.

Рух касаційної скарги

Суддя Вищого адміністративного суду України ухвалою від 10 липня 2017 року відкрив провадження у справі за вказаною касаційною скаргою.

15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - Закон № 2147-VIII), яким КАС України викладено в новій редакції.

Підпунктом 4 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України в редакції Закону № 2147-VIII передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У лютому 2018 року касаційну скаргу ГУ Держпраці у Дніпропетровській області передано на розгляд Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад судової колегії: Стрелець Т.Г. (суддя-доповідач), Білоус О.В., Желтобрюх І.Л.

06 червня 2019 року відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, який здійснено на підставі розпорядження від 05 червня 2019 року № 621/0/78-19, у зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати судді-доповідача Стрелець Т.Г. (рішення зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20 травня 2019 року № 14), визначено новий склад суду: Соколов В.М. - головуючий суддя (суддя-доповідач), Єресько Л.О., Загороднюк А.Г.

За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи

Відповідно до Плану здійснення комплексних заходів державного нагляду (контролю) на 2016 рік і наказу ГУ Держпраці у Дніпропетровській області від 18 серпня 2016 року № 260ПЛ «Про призначення комісії для проведення планової комплексної перевірки суб`єкта господарювання ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», посадовими особами відповідача в період з 22 серпня по 12 вересня 2016 року було проведено планову перевірку дотримання ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» вимог законодавчих та нормативно-правових актів з охорони праці та промислової безпеки, безпечного поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, а також ведення робіт, пов`язаних з геологічним вивченням надр, їх використанням та охороною, використанням і переробкою мінеральної сировини.

За результатами проведення зазначеної перевірки складено акт від 12 вересня 2016 року № 5/3.6, в якому зазначено про порушення ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» вимог законодавства, які виявлені під час перевірки, в кількості 1868 порушень.

Не погодившись з висновками акта перевірки, позивач підписав його із запереченнями (зауваженнями) на 144 сторінках.

На підставі акта перевірки, ГУ Держпраці у Дніпропетровській області внесено припис від 19 вересня 2016 року № 5/3.6, яким від ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» вимагалося усунути виявлені в результаті проведеної планової перевірки порушення, згідно вказаного у приписі переліку та строків їх усунення.

Застосування норм права, оцінка доказів та висновки за результатами розгляду касаційної скарги

За частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 13 Закону України від 14 жовтня 1992 року № 2694-XII «Про охорону праці» (далі - Закон № 2694-XII) роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

Згідно із статтею 4 вказаного Закону державна політика в галузі охорони праці визначається відповідно до Конституції України Верховною Радою України і спрямована на створення належних, безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням.

Державна політика в галузі охорони праці базується на принципах, зокрема: пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці; підвищення рівня промислової безпеки шляхом забезпечення суцільного технічного контролю за станом виробництв, технологій та продукції, а також сприяння підприємствам у створенні безпечних та нешкідливих умов праці; встановлення єдиних вимог з охорони праці для всіх підприємств та суб`єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності та видів діяльності.

За правилами частини першої статті 38 Закону № 2694-XII державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснюють: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ядерної та радіаційної безпеки; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки; центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96 затверджено Положення про Державну службу з питань праці.

Пунктом 1 цього Положення визначено, що Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Одним із основних завдань Держпраці є реалізація державної політики у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб (пункт 3).

Держпраці відповідно до покладених на неї завдань, серед іншого, видає в установленому порядку роботодавцям, суб`єктам господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні в Україні або за кордоном, здійснюють наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця, а також фондам загальнообов`язкового державного страхування обов`язкові до виконання приписи щодо усунення порушень законодавства з питань, які належать до компетенції Держпраці, та вносить пропозиції щодо накладення дисциплінарних стягнень на посадових осіб, винних у порушенні законодавства; (підпункти 16, 50 пункту 4).

Відповідно до абзацу 2 статті 1 Закону України від 05 квітня 2007 року № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі - Закон № 877-V) державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Частинами сьомою-восьмою статті 7 Закону № 877-V передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб`єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.

Припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 року № 1021-р на Державну службу з питань праці покладено функцій і повноваження Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки, що припиняється.

На час дії спірних правовідносин було чинним Положення про організацію та здійснення державного гірничого нагляду, державного нагляду (контролю) у сфері промислової безпеки та охорони праці в системі Держгірпромнагляду України, затверджене наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 11 серпня 2011 року № 826 та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2011 року за № 1531/20269 (далі - Положення). Це Положення встановлює процедуру проведення перевірок під час здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням законів та інших нормативно-правових актів з питань: промислової безпеки, охорони праці, безпечного ведення робіт юридичними та фізичними особами, які відповідно до законодавства використовують найману працю; геологічного вивчення надр, їх використання та охорони, а також використання і переробки мінеральної сировини.

Це Положення поширюється на посадових осіб Держгірпромнагляду України та його територіальні органи, міністерства, центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, суб`єктів господарювання, які відповідно до законодавства використовують найману працю, користувачів надр.

Згідно з пунктами 2.25, 2.29 даного Положення, якщо під час здійснення перевірки суб`єкта господарювання (виробничого об`єкта) виявлено порушення, посадова особа Держгірпромнагляду України на підставі відповідного акта складає обов`язковий до виконання припис, форма якого наведена в додатку 4 до цього Положення. Приписи та розпорядження можуть бути оскаржені до суду в установленому законодавством порядку.

Як зазначалося вище, Держпраці, реалізуючи свої повноваження у сфері державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства у сфері охорони праці, здійснило планову перевірку ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», у результаті чого внесла припис про усунення виявлених перевіркою порушень.

Надаючи правову оцінку правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи, Верховний Суд відзначає, що в силу положень статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

В аспекті зазначеного, Суд констатує, що з мотивувальної частини постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2016 року видно, що судом першої інстанції здійснено аналіз кожного спірного пункту припису ГУ Держпраці у Дніпропетровській області від 19 вересня 2016 року № 5/3.6 на відповідність вимогам чинного законодавства, на підставі поданих учасниками доказів та пояснень представників сторін, і встановлено їх неправомірність.

Дніпропетровський апеляційний адміністративний переглянув оскаржуване рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та правильно відзначив, що ГУ Держпраці у Дніпропетровській області не наведено жодних нормативних та інших посилань, які б спростували висновки суду першої інстанції, або свідчили про необґрунтованість чи незаконність судового рішення та, як наслідок, підтверджували законність оскаржуваних пунктів припису.

Колегія суддів Верховного Суду, на підставі встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи та наявних у ній доказів, дійшла висновку, що оскаржувані судові рішення відповідають вимогам процесуального закону, зокрема, статті 159 КАС України, є законним та обґрунтованими.

При цьому, перевіривши доводи касаційної скарги відповідача, колегія суддів установила, що скарга містить лише загальні посилання на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, як-то перелік законодавчих актів, положення яких, на думку скаржника, неправильно застосували суди. Водночас, у яких конкретно випадках суди неправильно застосували норми матеріального права, відповідач не зазначив.

Крім того, Верховний Суд вважає необґрунтованими посилання скаржника на відсутність підтвердження усунення ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» порушень, виявлених під час планового заходу, оскільки позаплановий захід після внесення спірного припису не проводився, а надані позивачем відповіді лише декларують позицію останнього.

Пунктом 2.39 Положення передбачено, що про стан виконання припису суб`єкт господарювання повинен письмово у встановлені терміни повідомити посадову особу Держгірпромнагляду України, яка видала припис, для чого надсилає їй офіційний лист. У листі обов`язково вказуються номер та дата припису, номери порушень та відображається факт їх усунення.

Після надходження інформації від суб`єкта господарювання щодо виконання припису посадовою особою Держгірпромнагляду України, яка видала припис, проводиться перевірка виконання припису. У разі неподання суб`єктом господарювання відповідної інформації у встановлені терміни Держгірпромнагляд України набуває право на проведення позапланової перевірки суб`єкта господарювання.

Разом із тим, у рамках даної справи ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» не вказує про усунення ним порушень, виявлених у ході перевірки, натомість, навпаки наголошує на їх відсутності.

Відтак, оскільки під час вирішення даної адміністративної справи позивач доводив факт відсутності зазначених у приписі порушень, то зазначені вище доводи ГУ Держпраці у Дніпропетровській області є безпідставними та не ґрунтуються на дійсних спірних правовідносинах.

Твердження скаржника про неврахування судом першої інстанції заперечень відповідача на адміністративний позов ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» спростовуються матеріалами справи. Також представники сторін брали участь у розгляді даної справи та надали свої усні пояснення.

Отже, фактично скаржником не зазначено, у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права.

Колегія суддів відзначає, що законне та обґрунтоване судове рішення не може бути скасоване з формальних підстав.

Доводи скаржника не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи Верховним Судом, не спростовують висновків судів і зводяться до переоцінки встановлених судами першої й апеляційної інстанцій фактичних обставин справи.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Відповідно до п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Беручи до уваги правильність та обґрунтованість висновків судів попередніх інстанцій, колегія суддів дійшла висновку, що судові рішення в цій справі відповідають нормам матеріального та процесуального права, а тому підстави для їх скасування чи зміни відсутні.

На підставі пункту 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до частини першої статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Висновки щодо розподілу судових витрат

З огляду на результат касаційного розгляду, витрати понесені у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції не розподіляються.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Головного управління Державної служби з питань праці у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

2. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2017 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.М. Соколов

Л.О. Єресько

А.Г. Загороднюк ,

Судді Верховного Суду