П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 240/3433/19

Головуючий у 1-й інстанції: Черноліхов С.В.

Суддя-доповідач: Гонтарук В. М.

26 листопада 2019 року

м . Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гонтарука В. М.

суддів: Курка О. П. Білої Л.М.

секретар судового засідання: Аніщенко А.О.,

за участю:

прокурора: Самборської Ярослави Архипівни

представників відповідачів: Лагоди Ольги Андріївни, Сечіна Романа Сергійовича

представника ТОВ "Камінець - Добринь": Мамедова Андрія Вагіфовича

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу заступника прокурора Житомирської області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30 липня 2019 року (ухвалене в м. Житомир) у справі за адміністративним позовом заступника прокурора Житомирської області в інтересах держави до Державної комісії України по запасах корисних копалин, Житомирської обласної ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державна служба геології та надр України, Товариство з обмеженою відповідальністю "Камінець - Добринь" про визнання протиправними та скасування рішень,

В С Т А Н О В И В :

в березні 2019 року заступник прокурора Житомирської області в інтересах держави звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Державної комісії України по запасах корисних копалин, Житомирської обласної ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державна служба геології та надр України, Товариство з обмеженою відповідальністю "Камінець - Добринь", в якому просив скасувати:

- протокол № 4577 від 08.11.2018 засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин;

- рішення двадцятої сесії Житомирської обласної ради сьомого скликання № 1351 від 18.12.2018 "Про розгляд звернення Державної служби геології та надр України від 11.12.2018 № 24940/03/12-18 щодо погодження надання спеціального дозволу на користування надрами ТОВ "Камінець-Добринь";

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 30 липня 2019 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Так позивач зазначає, що прокуратурою Житомирської області виявлено факти порушення вимог природоохоронного законодавства під час розгляду матеріалів геолого-економічної оцінки Юліївського родовища габро, а також надання погодження Житомирською обласною радою на отримання спеціального дозволу на користування надрами Товариства з обмеженою відповідальністю "Камінець-Добринь". Зазначає, що Державною комісією України по запасах корисних копалин (далі по тексту також - ДКЗ України) протиправно розглянуто матеріали попередньої геолого-економічного оцінки Юліївського родовища габро, подані товариством, з метою розподілу запасів родовища та обґрунтування виділення ділянки Центрального Юліївського родовища, як окремого об`єкту надрокористування в Хорошівському районі, Житомирської області, розгляд яких оформлений протоколом №4577 від 08.11.2018. Вказаним протоколом апробовано балансові запаси основних та спільних залягаючих корисних копалин вказаного родовища. При цьому, Житомирська обласна рада рішенням №1351 від 18.12.2018 погодила надання спеціального дозволу на користування надрами Товариству з обмеженою відповідальністю «Камінець-Добринь» на підставі протоколу №4577 від 08.11.2018. У зв`язку із виявленими порушеннями, вважає, що вищезазначений протокол є протиправним та підлягає скасуванню.

28 та 29 жовтня 2019 року від відповідачів та третіх осіб надійшли відзиви та пояснення на апеляційну скаргу, в яких останні заперечили наведені доводи апеляційної скарги, зазначивши про їх необґрунтованість та повне спростування в ході розгляду даної справи судом першої інстанції та просили залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Тому, з урахуванням вищезазначених вимог, колегія суддів переглядає законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, який надавав оцінку обставинам справи в межах заявлених вимог та підстав позову.

Представник Державна служба геології та надр України в судове засідання не з`явився. Про час, день та місце розгляду справи повідомлено завчасно та належним чином. Причини неявки суду не відомі.

Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

У судовому засіданні прокурор апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представники відповідачів та третьої особи про задоволення апеляційної скарги заперечили, посилаючись на її необґрунтованість та безпідставність.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзивів та пояснення колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та знайшло своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи, Державною службою геології та надр України (далі - Держгеонадр) розглянуто матеріали попередньої геолого-економічної оцінки Юліївського родовища габро подані ТОВ «Камінець-Добринь», за результатами розгляду яких оформлено протокол № 4577 засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин від 08.11.2018.

05.12.2018 ТОВ «Камінець-Добринь» звернулось до Держгеонадра із заявою № 05-12 на отримання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону на підставі абз.1 п.п.1 п.8 постанови Кабінету Міністрів України № 615 від 30.05.2011. До заяви, в тому числі, додало протокол № 4577 засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин від 08.11.2018.

11.12.2018 за вих. № 24940/03/12-18 Держгеонадра направило документи, подані ТОВ «Камінець-Добринь» до Житомирської обласної ради для погодження надання товариству спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування габро Юліївського родовища площею 4,1 га, яка знаходиться у Хорошівському районі Житомирської області.

Рішенням двадцятої сесії Житомирської обласної ради VII скликання від 18.12.2018 №1351 погоджено надання спеціального дозволу на користування надрами ТОВ "Камінець-Добринь".

Вважаючи такі рішення протиправними, заступник прокурора Житомирської області в інтересах держави звернувся з позовом до суду.

За результатами встановлених обставин судом першої інстанції зроблено висновок щодо необґрунтованості позовних вимог.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Так, згідно ст. 5 Закону України від 04 листопада 1999 року №1216-XIV "Про державну геологічну службу України" державну геологічну службу України складають: - центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр; - державні підприємства, установи та організації, які входять до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

Центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів і який реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр є Державна служба геології та надр України (Держгеонадра).

Згідно з п. 2 Положення про Державну службу геології та надр України, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 391/2011 (Положення) (в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин), Держгеонадра у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства екології та природних ресурсів України (далі - Міністерство), іншими актами законодавства України, дорученнями Президента України та Міністра, а також цим Положенням.

Відповідно до п. 3 Положення основними завданнями Держгеонадр України є, зокрема, реалізація державної політики у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр.

Пунктом 4 Положення визначено, що Держгеонадра відповідно до покладених на неї завдань, серед яких: видає у встановленому порядку спеціальні дозволи на, зокрема: геологічне вивчення родовищ корисних копалин; геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислову розробку родовищ корисних копалин; видобування корисних копалин; зупиняє та анулює в установленому порядку дію спеціальних дозволів на користування надрами, поновлює їх дію; здійснює переоформлення спеціальних дозволів на користування надрами, внесення до них змін та видачу дублікатів, продовжує термін дії спеціальних дозволів на користування надрами; видає, анулює, зупиняє та переоформлює ліцензії на видобування дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного каміння.

Згідно з п. п. 7, 9 Положення Держгеонадра здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої міжрегіональні територіальні органи (повноваження яких поширюються на декілька областей), які є структурними підрозділами апарату Держгеонадр.

Держгеонадра у межах своїх повноважень, на основі і на виконання Конституції та законів України, актів і доручень Президента України, актів Кабінету Міністрів України та наказів Міністерства видає накази організаційно-розпорядчого характеру, які підписуються Головою Держгеонадр, організовує і контролює їх виконання.

Аналізуючи доводи апелянта щодо наявності підстав для відмови у прийнятті на розгляд матеріалів та протиправності прийнятого ДКЗ рішення, оформленого протоколом №4577 від 08.11.2018, колегія суддів зазначає наступне.

Так, пунктом 28 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 865 від 22.12.1994 (далі - Порядок № 865) визначено, що надання спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування корисних копалин та акта про надання гірничого відводу здійснюється після державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин.

Пунктом 5 Порядку №865 передбачено, що залежно від ступеня підготовленості до промислового освоєння запасів корисних копалин державна експертиза може завершуватися або затвердженням запасів корисних копалин розвіданих родовищ, або, як у нашому випадку, апробацією балансових запасів основної та спільно залягаючої корисних копалин Центральної ділянки Юліївського родовища габро.

Згідно п.7 Порядку №865, державна експертиза та оцінка запасів корисних копалин проводиться на підставі звітів, які містять в собі матеріали з геологічного вивчення родовищ корисних копалин (доданий до протоколу №4577 звіт ТОВ «Магма» «Геолого-економічна оцінка розподілу Юліївського родовища габро у Хорошівському районі Житомирської області»), підрахунок їх запасів та техніко-економічне обґрунтування промислового значення.

Відповідно до п.9 Порядку №865, матеріали геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин повинні містити, серед іншого, документи, що засвідчують право на користування надрами.

Згідно пунктів 16 та 17 вказаного вище Порядку, матеріали геолого-економічної оцінки запасів корисних копалин подаються до ДКЗ користувачами надр або уповноваженими ними особами.

У свою чергу, ДКЗ прийнято наказ від 21.07.2015 №293, яким затверджено «Методичні рекомендації щодо змісту, оформлення і порядку подання на розгляд Державної комісії по запасах корисних копалин матеріалів геолого-економічних оцінок родовищ металічних і неметалічних корисних копалин».

Згідно п. 1.1 вказаних рекомендацій, останні розроблені згідно з Положенням про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.12.1994 №865.

Пунктом 13.3 даних рекомендацій визначено, що матеріали геолого- економічних оцінок розвіданих родовищ подаються в ДКЗ України користувачами надр, що мають спеціальний дозвіл на користування надрами з метою геологічного вивчення або розробки родовищ корисних копалин.

Таким чином, виходячи з вищевикладених положень, подати на розгляд ДКЗ матеріали геолого-економічних оцінок мають право лише користувачі надр, які мають відповідний спеціальний дозвіл.

Однак, судом першої інстанції безпідставно не надавалась оцінка законності рішення відповідача, оформленого спірним протоколом на предмет відповідності вищезазначеним положенням законодавства.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, ТОВ «Камінець-Добринь» на розгляд до Державної комісії України по запасах корисних копалин подано матеріали геолого - економічної оцінки, протокол ДКЗ №712 ТА №3316, протокол засідання технічної ради, та інші докмуенти.

Проте, як вбачається з документів, отриманих ДКЗ України та самого оскаржуваного протоколу ДКЗ №4577 від 08.11.2018, ТОВ «Камінець-Добринь» станом на момент розгляду вищезазначених матеріалів не володіло спеціальним дозволом на користування надрами.

При цьому, відомості щодо наявності у товариства спеціального дозволу на користування надрами також відсутні в офіційній базі даних ДНВП "Геоінформ".

Відтак, з урахуванням наведених обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що твердження представників відповідачів та третьої особи про те, що ТОВ «Камінець-Добринь» в даному випадку є надрокористувачем, колегія суддів вважає необґрунтованими в розумінні вимог вищезазначеного Закону.

Водночас, відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, судом не враховано положення ч. 1 ст.19 Кодексу України про надра, відповідно до якої, надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр, що свідчить про те, що юридична особа або фізична особа є надрокористувачем з моменту надання їй спеціального дозволу на користування надрами і до моменту закінчення терміну дії або припинення такого дозволу.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого адміністративного суду України у своїй постанові від 10.08.2017 у справі № К/800/17654/15 (821/4542/14).

Судом також не враховано, що реєстрація форми 3-гр не є тим документом, який надає право використання надр, види якого передбачено ст.14 Кодексу України про надра.

Крім того, відповідно до п.24 Порядку №865, якщо подані на державну експертизу та оцінку матеріали геолого-економічної оцінки не дають змоги достовірно оцінити кількість або якість запасів корисних копалин, їх промислове значення, гірничо-геологічні та інші умови залягання або коли склад і зміст зазначених матеріалів не відповідає вимогам відповідних нормативно-правових актів, ДКЗ утримується від оцінки запасів корисних копалин і всі подані матеріали повертає замовнику.

Проте, судом першої інстанції не враховано те, що склад і зміст поданих ТОВ «Камінець-Добринь» матеріалів не відповідав вимогам вищезазначених нормативно-правових актів, а тому на виконання п.24 Порядку №865 ДКЗ зобов`язана була утриматись від оцінки запасів корисних копалин і всі подані матеріали повернути замовнику експертизи.

Таким чином, доводи суду про те, що ДКЗ законно прийняло на розгляд та розглянуло подані ТОВ «Камінець-Добринь» матеріали є безпідставними, оскільки не відповідають нормам законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Разом із цим, необґрунтованими є висновки суду про те, що ТОВ «Камінець-Добринь» виконало усі передбачені Постановою №615 вимоги для отримання спеціального дозволу на користування надрами з метою видобування корисних копалин без проведення аукціону.

У даному випадку, судом першої інстанції не враховано положень пп.1 п.8 Постанови №615, згідно яких, без проведення аукціону дозвіл надається у разі, зокрема, видобування корисних копалин, якщо заявник за власні кошти здійснив апробацію в ДКЗ за умови затвердження підрахунку запасів корисних копалин у ДКЗ протягом трьох років з моменту надання дозволу.

Тобто, для отримання спеціального дозволу без проведення аукціону заявник зобов`язаний здійснити апробацію в ДКЗ протягом трьох років з моменту надання відповідного дозволу.

Разом з тим, судом не надано належної оцінки тим обставинам та наявним у матеріалах справи доказам, які підтверджують, що ТОВ «Камінець-Добринь» на момент апробації в ДКЗ не володіло жодним дозволом, який надавав би право протягом трьох років провести державну експертизу та отримати спеціальний дозвіл на користування надрами на підставі пп.1 п.8 Постанови №615.

Стосовно законності рішення Житомирської обласної ради №1351 від 18.12.2018 року, колегія суддів зазначає наступне.

Так, надаючи оцінку законності оскаржуваного рішення, суд першої інстанції керувався лише поясненнями представника відповідача, без аналізу норм чинного законодавства, на підставі чого дійшов висновку, що Держгеонадрами до Житомирської обласної ради було надано повний пакет документів, що передбачений Постановою №615.

Проте, колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що така оцінка законності оскаржуваного рішення не відповідає фактичним обставинам справи та положенням чинного законодавства, виходячи із наступного.

Згідно ст.24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, а також керуватись у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України.

Відповідно до п.3 ст.9-1 Кодексу України про надра, до компетенції обласних рад у порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законодавчими актами, належить погодження надання надр у користування з метою, серед іншого, розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення.

Разом з цим, до компетенції обласних рад у порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законодавчими актами, належить, зокрема, здійснення контролю за використанням та охороною надр.

Згідно ст.56 Кодексу, основними вимогами в галузі охорони надр є, у тому числі, додержання встановленого законодавством порядку надання надр у користування і недопущення самовільного користування надрами.

Статтею 4 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що місцеве самоврядування в Україні здійснюється, зокрема, на принципі законності.

Такий загальний принцип передбачає необхідність обласної ради, її структурних підрозділів, постійних комісій, депутатів, діяти в межах чинних нормативно-правових актів.

З метою визначення, чи відповідає Закону надана рекомендація щодо прийняття того чи іншого рішення, проект такого рішення, обласна рада, її структурні підрозділи, постійні комісії, серед інших обставин, повинні враховувати відповідність матеріалів, які надійшли з Держгеонадр України - Закону та всебічно розглядати можливість погодження надання надр у користування або відмови у погодженні.

Для вивчення законності таких матеріалів, постійна комісія обласної ради з питань екології, охорони навколишнього середовища та використання природних ресурсів має широке коло повноважень, визначених п.п. 4, 7, 12 ст.47 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», зокрема: розробляти проект рішення ради та готувати висновки з цих питань, її члени мають право виступати на сесіях ради з доповідями і співдоповідями; у питаннях, які належать до її відання, та в порядку, визначеному законом, отримувати від керівників органів, підприємств, установ, організацій та їх філіалів і відділень необхідні матеріали і документи; для вивчення питань, розробки проектів рішень ради може створювати підготовчі комісії і робочі групи з залученням представників громадськості, вчених і спеціалістів.

Згідно ст. 56 Кодексу України про надра, основними вимогами в галузі охорони надр є, у томі числі, додержання встановленого законодавством порядку надання надр у користування і недопущення самовільного користування надрами.

Водночас, судом першої інстанції не надано належної оцінки, що незважаючи на вищевикладені обставини та на наявність компетенції Житомирської обласної ради на здійснення контролю за використанням та охороною надр щодо додержання встановленого законодавством порядку надання надр у користування, останньою не перевірено чи було додержано такий порядок ДКЗ та протиправно прийнято рішення про погодження надання надр у користування суб`єкту господарювання.

Зважаючи на те, що судом апеляційної інстанції встановлено протиправність протоколу № 4577 від 08.11.2018 року засідання колегії ДЗК України, відповідно і рішення Житомирської обласної ради № 1351 від 11.12.2018 року, також підлягає визнанню протиправним та скасуванню.

Крім того, колегія суддів погоджується з доводами апелянта, щодо безпідставності висновків суду першої інстанції, що протокол від 08.11.2018 №24577 не є самостійним нормативно-правовим актом, а є лише доповненням до протоколу ДКЗ від 19.02.2015 №3316, що унеможливлює його оскарження, виходячи з наступного.

Як передбачено п.7 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженого постановою Кабінет Міністрів України №865 від 22.12.1994, державна експертиза та оцінка запасів корисних копалин проводиться на підставі звітів, які містять в собі матеріали з геологічного вивчення родовищ корисних копалин, підрахунок їх запасів та техніко-економічне обґрунтування промислового значення (далі - геолого-економічна оцінка).

Згідно п.п. 16,17 цього Положення, матеріали геолого-єкономічної оцінки запасів корисних копалин подаються до ДКЗ користувачами надр або уповноваженими ними особами. Після одержання матеріалів геолого- економічної оцінки родовищ корисних копалин ДКЗ укладає договори з користувачами надр або з уповноваженими ними особами на проведення робіт з експертизи та оцінки запасів корисних копалин і виконує їх в обумовлений у договорі термін.

Пунктом 23 цього ж Положення визначено, що рішення, які приймаються ДКЗ оформлюються протоколами.

Тобто, протокол засідання колегії ДКЗ, який приймається за результатами опрацювання поданих матеріалів геолого-економічної оцінки є рішенням та результатом проведення конкретної державної експертизи, а тому може бути самостійним предметом оскарження в суді.

Крім того, вищевказане Положення не містить жодних правових норм, які визначають, що прийняті ДКЗ протоколи є доповненнями до раніше проведених експертиз.

Таким чином, безпідставними та необґрунтованими є доводи суду першої інстанції про неможливість оскарження протоколу від 08.11.2018 №24577 як самостійного.

Також, в апеляційній скарзі, позивач просить стягнути на користь прокуратури Житомирської області здійснені нею судові витрати.

З приводу заявленого клопотання, судова колегія вважає, що воно не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Згідно статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.2 ст.139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

А тому, враховуючи вищезазначене, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що ні Кодексом адміністративного судочинства України, а ні Законом України "Про судовий збір" не передбачено стягнення з відповідача на користь позивача – суб`єкта владних повноважень, сплаченого ним судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги.

Таким чином, апеляційна скарга в частині стягнення судового збору на користь прокуратури задоволенню не підлягає.

Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У силу вимог п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно зі ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, що вказує на наявність підстав для задоволення вимог апеляційної скарги про скасування оскаржуваного судового рішення з прийняттям нової постанови про задоволення адміністративного позову.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу заступника прокурора Житомирської області задовольнити частково.

Рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 30 липня 2019 року у справі за адміністративним позовом заступника прокурора Житомирської області в інтересах держави до Державної комісії України по запасах корисних копалин, Житомирської обласної ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державна служба геології та надр України, Товариство з обмеженою відповідальністю "Камінець - Добринь" про визнання протиправними та скасування рішень скасувати.

Прийняти постанову, якою адміністративний позов заступника прокурора Житомирської області в інтересах держави до Державної комісії України по запасах корисних копалин, Житомирської обласної ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державна служба геології та надр України, Товариство з обмеженою відповідальністю "Камінець - Добринь" про визнання протиправними та скасування рішень задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати протокол № 4577 від 08.11.2018 засідання колегії Державної комісії України по запасах корисних копалин та рішення двадцятої сесії Житомирської обласної ради сьомого скликання № 1351 від 18.12.2018 "Про розгляд звернення Державної служби геології та надр України від 11.12.2018 № 24940/03/12-18 щодо погодження надання спеціального дозволу на користування надрами ТОВ "Камінець-Добринь".

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 04 грудня 2019 року.

Головуючий

Гонтарук В. М.

Судді

Курко О. П. Біла Л.М.