open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
Справа № 520/8746/19
Моніторити
Ухвала суду /13.11.2020/ Касаційний адміністративний суд Постанова /01.10.2020/ Другий апеляційний адміністративний суд Постанова /01.10.2020/ Другий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /22.06.2020/ Другий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /25.03.2020/ Другий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /25.03.2020/ Другий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /02.03.2020/ Другий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /29.01.2020/ Другий апеляційний адміністративний суд Рішення /05.12.2019/ Харківський окружний адміністративний суд Рішення /05.12.2019/ Харківський окружний адміністративний суд Ухвала суду /24.09.2019/ Харківський окружний адміністративний суд Ухвала суду /05.09.2019/ Харківський окружний адміністративний суд Ухвала суду /03.09.2019/ Харківський окружний адміністративний суд Ухвала суду /26.04.2019/ Київський районний суд м. Одеси
emblem
Справа № 520/8746/19
Вирок /23.01.2018/ Верховний Суд Ухвала суду /13.11.2020/ Касаційний адміністративний суд Постанова /01.10.2020/ Другий апеляційний адміністративний суд Постанова /01.10.2020/ Другий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /22.06.2020/ Другий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /25.03.2020/ Другий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /25.03.2020/ Другий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /02.03.2020/ Другий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /29.01.2020/ Другий апеляційний адміністративний суд Рішення /05.12.2019/ Харківський окружний адміністративний суд Рішення /05.12.2019/ Харківський окружний адміністративний суд Ухвала суду /24.09.2019/ Харківський окружний адміністративний суд Ухвала суду /05.09.2019/ Харківський окружний адміністративний суд Ухвала суду /03.09.2019/ Харківський окружний адміністративний суд Ухвала суду /26.04.2019/ Київський районний суд м. Одеси

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

05 грудня 2019 р. № 520/8746/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мельникова Р.В.,

за участю секретаря судового засідання - Дирявої К.І.,

представника позивача - Лимар О.В.,

представника позивача - Мазепи Г.Б.,

представника відповідачів - Шевченко А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТРЭНЕРГОРЕМОНТ" до Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Харківській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТРЭНЕРГОРЕМОНТ" звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати протокольно прийняте рішення комісії Головного управління ДФС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, в частині внесення ТОВ "ЦЕНТРЭНЕРГОРЕМОНТ", код ЄДРПОУ 31644557, до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості та зобов`язати Головне управління ДФС у Харківській області виключити ТОВ "ЦЕНТРЭНЕРГОРЕМОНТ", код ЄДРПОУ 31644557, з переліку платників податків, які відповідають ризиковості;

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації ГУ ДФС у Харківській області №1217333/31644557 від 09.07.2019 р. про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування №1 від 03.06.2019 року до податкової накладної №1 від 05.02.2018 р., поданої ТОВ "ЦЕНТРЭНЕРГОРЕМОНТ" Код ЄДРПОУ 31644557 та зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування №1 від 03.06.2019 року, подану ТОВ "ЦЕНТРЭНЕРГОРЕМОНТ", (61007, м. Харків, пр. Олександрівський, 91, код ЄДРПОУ 34644557, р/с НОМЕР_1 в ПАТ "ПУМБ", МФО 334851);

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації ГУ ДФС у Харківській області №1248824/31644557 від 08.08.2019 р. про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування №1 від 25.07.2019 р. до податкової накладної №1 від 27.05.2019 р., поданої ТОВ "ЦЕНТРЭНЕРГОРЕМОНТ", код ЄДРПОУ 31644557, та зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування №1 від 25.07.2019 року, подану ТОВ "ЦЕНТРЭНЕРГОРЕМОНТ" (61007, м. Харків, пр. Олександрівський, 91, код ЄДРПОУ 34644557, р/с НОМЕР_1 в ПАТ "ПУМБ", МФО 334851);

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації ГУ ДФС у Харківській області №1252841/31644557 від 14.08.2019 р. про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №1 від 25.07.2019 р., поданої ТОВ "ЦЕНТРЭНЕРГОРЕМОНТ", код ЄДРПОУ 31644557, та зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 25.07.2019 року ТОВ "ЦЕНТРЭНЕРГОРЕМОНТ" (61007, м. Харків, пр. Олександрівський, 91, код ЄДРПОУ 34644557, р/с НОМЕР_1 в ПАТ "ПУМБ", МФО 334851).

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що позивач не відповідає жодному з Критеріїв ризиковості платника податків та контролюючим органом не було надано належної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пп.1.6 п.1 листа Державної фіскальної служби України №959/99-99-07-18 від 21.03.2018 р. Також спірними у даній справі рішеннями комісії було відмовлено у реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних та податкової накладної. На думку позивача, вказані рішення є незаконними та такими, що порушують його права, оскільки позивачем було надано усі документи з приводу господарських операцій, що стали підставами для складення та реєстрації податкових накладних. Позивачем вказано, що реєстрацію поданих позивачем розрахунків коригування до податкових накладних та податкової накладної було зупинено через те, що вони відповідають вимогам п.п. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку, що свідчить про зупинення реєстрації податкових накладних з підстав, які не передбачені законодавством. В той же час, у спірних рішеннях не конкретизовано підстав для зупинення реєстрації податкової накладної та розрахунку коригування до податкової накладної, хоча позивачем було надано усі документи, що підтверджують настання події, з якою Податковий кодекс України пов`язує виникнення у платника податку податкових зобов`язань. Отже, доводи відповідача суперечать дійсним обставинам справи, оскільки податкову накладну та розрахунок коригування до податкової накладної було направлено на реєстрацію у зв`язку з фактом здійснення господарських правовідносин, що було зафіксовано суб`єктами господарювання у відповідних первинних документах та всі необхідні документи для реєстрації було надано податковому органу разом з поясненнями. Зазначені обставини зумовили звернення позивача до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 03.09.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі за вищевказаним позовом.

Представники позивача у судове засідання прибули, позовні вимоги підтримали та просили суд задовольнити позов.

Представник відповідачів по справі у судове засідання прибув, проти заявленого позову заперечував, посилаючись на його необґрунтованість та недоведеність доводів позивача.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТРЭНЕРГОРЕМОНТ", код ЄДРПОУ - 34644557, є суб`єктом господарювання, який зареєстрований у відповідності до норм діючого законодавств.

Під час судового розгляду справи судом встановлено, що позивачем в рамках здійснення власної господарської діяльності було направлено на реєстрацію розрахунок коригування №1 від 03.06.2019 року до податкової накладної №1 від 05.02.2018 р., розрахунок коригування №1 від 25.07.2019 р. до податкової накладної №1 від 27.05.2019 р., податкову накладна №1 від 25.07.2019 р. по взаємовідносинам з контрагентом Товариством з обмеженою відповідальністю "СХІДСПЕЦРЕМОНТ" (код юридичної особи: 38311208).

Відповідно до отриманих квитанцій № 9166609108 від 30.07.2019 року, № 9130329269 від 19.06.2019 року, №9165877189 від 30.07.2019 року, відповідно до яких реєстрацію розрахунків коригування до податкових накладних та податкової накладної зупинено, у зв`язку з тим, що податкові накладні/розрахунки коригування відповідають пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податків.

Зі змісту позовної заяви судом встановлено, що позивачу стало відомо з інформації, що появилась в електронному кабінеті платника податку ТОВ «ЦЕНТРЭНЕРГОРЕМОНТ», що 14.06.2019 р. ТОВ «ЦЕНТРЭНЕРГОРЕМОНТ» було віднесено до «ризикових платників податку» на підставі п.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платників податку.

Також, представником позивача у позовній заяві вказано, що на адвокатський запит партнера АО «МАЗЕПА та партнери» Лимар О.В. від 25.06.2019 р. ГУ ДФС у Харківській області не наддало жодних відповідей, крім і так наявних та відомих товариству-відповідь від 05.07.2019 р. штриховий код 31884/10/20-40-07-04-08 від 01.07.2019 р. з посиланням на віднесення вказаної запитуваної інформації до службової.

Під час судового розгляду справи представником відповідача до суду надано витяг з протоколу від 14.06.2019 року №179 засідання комісії Головного управління ДФС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на виконання вимог постанови КМУ від 21.02.2018 №117 та на виконання наказу ГУ ДФС у Харківській області від 14.03.2018 №1770 "Про затвердження складу комісії" зі змінами та доповненнями, зі змісту якого вбачається ухвалення вказаною комісією рішення про включення підприємства ТОВ "ЦЕНТРЭНЕРГОРЕМОНТ" (податковий номер 31644557) до переліку платників податків в режимі "Журнал ризикових платників податків" розділу "Робота Комісії регіонального рівня" підсистеми "Аналітична система" ІТС "Податковий блок" за критерієм ризиковості платників відповідно п.1.6 "наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником".

Також під час судового розгляду справи судом встановлено, що після отримання квитанцій про зупинення реєстрації розрахунків коригування та податкової накладної позивачем було надано до податкового органу відповідні пояснення та документи на підтвердження реальності здійснених господарських операцій.

Проте, за результатами розгляду поданих документів підприємству позивача відмовлено комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації ГУ ДФС у Харківській області №1248824/31644557 від 08.08.2019 р. про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування №1 від 25.07.2019 р. до податкової накладної №1 від 27.05.2019 р.

Також, позивачу було відмовлено комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації ГУ ДФС у Харківській області №1252841/31644557 під 14.08.2019 р. про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №1 від 25.07.2019 р.

Судом зі змісту наданих представником позивача пояснень встановлено, що зазначені документи складалися підприємством на виконання умов договору з одним і тим самим контрагентом та за одним і тим самим договором, а саме ТОВ «СХІДСПЕЦРЕМ0НТ» (код ЄДРПОУ 38311208) за договором №92 на поставку продукції від 30.01.2018 р.

Судовим розглядом справи встановлено, що на рішення №1248824/31644557 підприємством було подано скаргу, яку рішенням комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 23.08.2019 р. № 36333/31644557/2 залишено без задоволення.

Також на рішення №1252841/31644557 було подано скаргу, яку рішенням комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації 23.08.2019 р. № 36167/31644557/2 залишено без задоволення.

Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам та запереченням проти них, суд зазначає наступне.

Суд зазначає, що відповідно до п. 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з приписами п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

При цьому, відповідно до пункту 74.2 статті 74 Податкового кодексу України в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Пунктом 74.3 статті 74 Податкового кодексу України передбачено, що зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики.

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" № 1246 від 29.12.2010, податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних № 1246 від 29.12.2010, в редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 20-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних № 1246 від 29.12.2010, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Водночас, пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, в редакції чинній станом на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання вищевикладеної норми постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117 затверджено Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, що містить в собі організаційні та процедурні засади діяльності комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - комісії контролюючих органів), а також права та обов`язки її членів.

Як визначено приписами п.п. 6 та 7 Порядку роботи комісій визначено, що до складу комісій регіонального рівня включаються посадові особи головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС. До складу комісії центрального рівня включаються посадові особи ДФС.

Комісія контролюючого органу складається з голови, заступника голови, секретаря та не менше ніж семи членів.

Відповідно до п.17 Порядку роботи комісій, засідання комісії контролюючого органу є правоможним за умови присутності на ньому не менше двох третин її затвердженого персонального складу. (…) Рішення комісії контролюючого органу приймається шляхом відкритого голосування. Рішення комісії контролюючого органу приймається більшістю голосів присутніх на засіданні членів такої комісії. У разі рівної кількості голосів голос головуючого є вирішальним. Під час засідання секретарем комісії контролюючого органу ведеться протокол, в якому фіксуються прийняті рішення та надані доручення. Протокол підписується головою комісії контролюючого органу (у разі його відсутності - заступником), заступником голови комісії, секретарем комісії та членами комісії, які брали участь у засіданні.

Згідно з п.23 Порядку роботи комісій, протокол засідання комісії контролюючого органу повинен містити перелік осіб, присутніх на засіданні, порядок денний засідання, питання, що розглядалися на засіданні, перелік осіб, які виступали під час засідання, результати голосування, прийняті такою комісією рішення.

Засідання Комісії щодо розгляду питань про внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків проводиться згідно з порядком, передбаченим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", та оформлюється протоколом.

До протоколу засідання Комісій обов`язково додаються: перелік платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно з п.1.6 Критеріїв; матеріали, на підставі яких платників податків віднесено до такого переліку; інша інформація, що розглядається Комісією.

За результатами засідання Комісії та протокольно прийнятого рішення (внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків) голова Комісії забезпечує негайне внесення інформації щодо включення/виключення зазначених платників до/із переліку платників податків в режимі "Журнал ризикових платників податків" розділу "Робота Комісії регіонального рівня" підсистеми "Аналітична система" ІТС "Податковий блок" як платників з ознаками ризиковості.

Відповідно до п. 3 Порядку з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117, (далі - Порядок №117) податкові накладні / розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику), що подаються на реєстрацію в Реєстрі до проведення моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації, перевіряються відповідно до таких ознак:

1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, що є звільненою від оподаткування;

2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних / розрахунках коригування (крім розрахунків коригування, поданих на реєстрацію у місяці, іншому ніж місяць, в якому вони складені), зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної / розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень за умови, що обсяг постачання товарів/послуг, зазначений в них у поточному місяці за операціями з одним отримувачем - платником податку, не перевищує 50 тис. гривень, та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку;

3) одночасно значення показників D та P, розрахованих у наведеному у цьому підпункті, мають такі розміри: D > 0,05, Р<РмЧ1,4, де:

D - розрахункова величина, яка дорівнює S/T;

S - загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування, сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої під час ввезення товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами;

T - загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0, 20 і 7 відсотків, зазначеними платником податку в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування;

P - сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної / розрахунку коригування;

Рм - найбільша місячна сума податку на додану вартість, зазначена у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну / розрахунок коригування.

Значення показника D за останні 12 календарних місяців обраховується ДФС станом на перше число календарного місяця та кожного 10 числа стає доступним платнику податку в електронному кабінеті.

Пунктом 4 Порядку № 117 встановлено, що у разі коли за результатами перевірки податкової накладної / розрахунку коригування визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідають одній з ознак, визначених у пункті 3 цього Порядку, такі податкова накладна / розрахунок коригування не підлягають моніторингу та підлягають реєстрації в Реєстрі.

За приписами пунктів 5-7 Порідку № 117, податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до п. 10 Порядку № 117, критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Пунктом 12 та 13 Порядку № 117 встановлено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 14 Порядку № 117 передбачено, що перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Отже, перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі визначений в п. 14 Порядку № 117, при цьому письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 Порядку № 117, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування (п. 15).

Відповідно до пункту 21 Порядку №117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Суд зазначає, що зі змісту Порядку № 117 вбачається, що останній не містить в собі визначення конкретних критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, натомість на підставі пункту 10 цього Порядку зобов`язано Державну фіскальну службу України визначити такі критерії та погодити їх з Міністерством фінансів України.

На час виникнення та розвитку спірних у цій справі правовідносин критерії ризиковості здійснення операцій були визначені листом ДФС від 21 березня 2018 року № 959/99-99-07-18 за погодженням з Міністерством фінансів України від 22 березня 2018 року. Критерії погоджено за умови, що вони будуть переглянуті протягом місяця.

Отже, на час виникнення спірних правовідносин та прийняття спірного у цій справі акту індивідуальної дії, хоча й набула чинності змінена редакція пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, відповідно до вимог якої прийнято Порядок № 117, проте реалізація механізму зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних поставлена у залежність від наявності критеріїв ризиковості господарських операцій.

Відповідні критерії у період, що аналізується, визначалися листом ДФС від 21 березня 2018 року № 959/99-99-07-18.

Відповідно до п.п. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку, які визначені листом ДФС України від 21.03.2018 року № 959/99-99-07-18, платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо: комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України; наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Суд зазначає, що зупинення податковим органом реєстрації податкової накладної як передумови прийняття відповідного рішення Комісії, передбачено листом ДФС від 21.03.2018 року №959/99-99-07-18.

Отже, вказаний лист, визначав критерії ризиковості та передбачав необхідність подання різних за своїм переліком документів, необхідних для підтвердження господарської операції з метою подальшої реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних.

В той же час, суд зазначає, що листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України.

Вказана позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 02 квітня 2019 року у справі №822/1878/18.

Відтак, суд приходить до висновку, що рішення комісії Головного управління ДФС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про внесення Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТРЭНЕРГОРЕМОНТ" до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості є таким, що порушує права позивача, оскільки є підставою для автоматичного зупинення реєстрації кожної наступної податкової накладної, і, як наслідок, створює перешкоди у здійсненні платником податків його господарської діяльності.

Так під час розгляду справи судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТРЭНЕРГОРЕМОНТ" зареєстровано та фактично знаходиться за адресою: 61007, Харківська обл., м. Харків, пр. Олександрівський, б. 91.

Суд зазначає, що представником відповідача під час розгляду справи не надано до суду доказів правомірності прийняття відповідачем спірного у даній справі рішення про включення позивача до вказаного переліку.

Отже, враховуючи обставини того, що до суду не надано доказів правомірності прийняття оскаржуваного рішення, як не надано і доказів того, що таке рішення прийнято на підставі нормативно-правових актів, що є обов`язковими як для платника податку, так і для контролюючого органу, суд приходить до висновку про наявність підстав для визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДФС у Харківській області про включення ТОВ "ЦЕНТРЭНЕРГОРЕМОНТ", код ЄДРПОУ 31644557, до переліку платників податків в режимі "Журнал ризикових платників податків" розділу "Робота Комісії регіонального рівня" підсистеми "Аналітична система" ІТС "Податковий блок" за критерієм ризиковості платників відповідно п.1.6 "наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником", оформлене витягом з протоколу від 14 червня 2019 року № 179 засідання комісії Головного управління ДФС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації" на виконання вимог постанови КМУ від 21 лютого 2018 року № 117 та на виконання наказу ГУ ДФС у Харківській області від 14 березня 2018 № 1770 "Про затвердження складу Комісії" зі змінами та доповненнями.

При цьому, з огляду на характер прийнятого рішення та його наслідки для підприємства позивача, суд приходить до висновку, що належним способом захисту порушених прав позивача є зобов`язання Головного управління ДФС у Харківській області виключити ТОВ "ЦЕНТРЭНЕРГОРЕМОНТ", код ЄДРПОУ 31644557, з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Стосовно іншої частини позовних вимог позивача, що стосується визнання протиправними та скасування рішень комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації ГУ ДФС у Харківській області №1217333/31644557 від 09.07.2019 р. про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування №1 від 03.06.2019 року до податкової накладної №1 від 05.02.2018 р., №1248824/31644557 від 08.08.2019 р. про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування №1 від 25.07.2019 р. до податкової накладної №1 від 27.05.2019 р., №1252841/31644557 від 14.08.2019 р. про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №1 від 25.07.2019 року суд зазначає наступне.

Як встановлено під час розгляду справи, підприємством позивача після отримання квитанцій про зупинення реєстрації податкових накладних на виконання норм діючого законодавства та Порядку №117 було направлено на адресу відповідача пояснення разом із переліком документів, що підтверджують здійснення таких господарських операцій.

Водночас, як вже було вище вказано судом, відповідно до п. 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з приписами п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Як вже було зазначено судом, з аналізу приписів Порядку № 117 вбачається, що реєстрація податкової накладної або розрахунку коригування до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена з підстав відповідності критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснених операцій.

Натомість, матеріали справи свідчать, що в якості підстав для зупинення реєстрації спірних у даній справі податкових накладних визначено пп.1.6 п.1 "Критеріїв ризиковості платника податку", тобто листа ДФС від 21.03.2018 року №959/99-99-07-18, та запропоновано позивачу надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Суд зазначає, що окремими положеннями Порядку №117 не визначено конкретних критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, проте на підставі пункту 10 цього Порядку зобов`язано Державну фіскальну службу України визначити такі критерії та погодити їх з Міністерством фінансів України.

При цьому, на час виникнення та розвитку спірних у цій справі правовідносин критерії ризиковості здійснення операцій були визначені листом Державної фіскальної служби України №959/99-99-07-18 від 21 березня 2018 року за погодженням з Міністерством фінансів України від 22 березня 2018 року.

Пунктом 1.6 листа Державної фіскальної служби України №959/99-99-07-18 від 21 березня 2018 року визначено, що комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків за наведених у цьому пункті підстав.

Під час розгляду справи судом встановлено, що на підставі п. 1.6 листа Державної фіскальної служби України №959/99-99-07-18 від 21 березня 2018 року відповідачем було внесено позивача до переліку ризикових платників податків, проте суд дійшов висновку про протиправність зазначеного рішення Головного управління ДФС у Харківській області.

Водночас, суд зазначає, що відповідачем під час зупинення реєстрації податкових накладних на підставі зазначеного підпункту не було вказано підстав зупинення реєстрації податкових накладних, а надіслані позивачу квитанції містять посилання на загальний пункт 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку без зазначення конкретних підстав зупинення реєстрації податкових накладних.

Як передбачено п.2 листа ДФС України від 21.03.2018 року №959/99-99-07-18, який став підставою для зупинення реєстрації податкових накладних, податкові накладні/розрахунки коригування, складені платниками податку, перевіряються на відповідність ознакам ризиковості здійснення операцій, у разі якщо:

- обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування, яку(ий) подано на реєстрацію в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 відсотків загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД та послуг з кодами згідно з ДКПП, перелік яких визначено ДФС відповідно до додатка, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в Таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

- відсутності (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право платника податку на виробництво, експорт, імпорт і оптову торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Кодексу, стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі на дату складання такої податкової накладної / розрахунку коригування;

- відсутності на дату складання податкової накладної / розрахунку коригування відомостей (актуального запису) у Реєстрі платників акцизного податку з реалізації пального щодо суб`єкта господарювання, який реєструє податкову накладну на товар (пальне) із кодами УКТ ЗЕД згідно з пп. 215.3.4 п. 215.3 ст. 215 Кодексу;

- розрахунок коригування складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку на додану вартість, якщо передбачається зміна номенклатури товару/послуги (для кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД - зміна перших чотирьох цифр кодів, а для кодів послуг відповідно до ДКПП - перших двох цифр кодів), за умови відсутності такого товару/послуги, зазначеного/зазначеної в розрахунку коригування, який поданий на реєстрацію в Реєстрі, в Таблиці даних платника податку як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється).

Всупереч вищевикладеному, надіслані позивачу квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних не містять в собі зазначення відповідного показника, що послугував підставою для їх направлення.

Відтак, суд приходить до висновку, що відповідачем не надано до суду доказів правомірності та обґрунтованості зупинення реєстрації спірних податкових накладних на підставі п. 1.6 листа Державної фіскальної служби України №959/99-99-07-18 від 21 березня 2018 року.

В той же час, як встановлено судом під час розгляду справи, спірні рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1217333/31644557 від 09.07.2019 р. про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування №1 від 03.06.2019 року до податкової накладної №1 від 05.02.2018 р., №1248824/31644557 від 08.08.2019 р. про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування №1 від 25.07.2019 р. до податкової накладної №1 від 27.05.2019 р., №1252841/31644557 від 14.08.2019 р. про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №1 від 25.07.2019 р. обґрунтовані не наданням позивачем договорів, зокрема, зовнішньоекономічного контракту, з додатками до них, первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків. При цьому, у графі «Додаткова інформація» також здійснено відмітки, а саме у рішенні №1217333/31644557 від 09.07.2019 р. вказано «відсутні первинні документи щодо зберігання та транспортування ТМЦ, у рішенні №1248824/31644557 від 08.08.2019 р. вказано первинні документи щодо здійснення коригування, у рішенні №1252841/31644557 від 14.08.2019 р. вказано щодо придбання товарів.

Однак, суд зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт 1.6 Критеріїв, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Вищевикладені обставини свідчать про протиправність зупинення реєстрації спірних податкових накладних.

При цьому, як встановлено судом, підприємством позивача після отримання квитанцій про зупинення реєстрації податкових накладних на виконання норм діючого законодавства та Порядку №117 було направлено на адресу відповідача пояснення разом із переліком документів.

Однак, комісією було прийнято оскаржувані рішення про відмову у реєстрації спірних податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних через ненадання позивачем до контролюючого органу первинних документів.

Як передбачено приписами п. 21 Порядку № 117, підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Таким чином, з аналізу вищевикладених норм вбачається, що рішення про відмову у реєстрації податкової накладної приймається у разі не підтвердження платником податків документально інформації, зазначеної у податковій накладній, реєстрацію якої зупинено.

Натомість, як встановлено судовим розглядом справи зупинення реєстрації спірних податкових накладних як передумови прийняття відповідних рішень Комісії про відмову у їх реєстрації, було здійснено відповідачем безпідставно, оскільки у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних зазначено посилання на критерії ризиковості, визначені листом ДФС від 21 березня 2018 року №959/99-99-07-18.

При цьому, суд зазначає, що прийняття протиправного рішення про зупинення реєстрації податкової накладної зупинення реєстрації податкової накладної є передумовою прийняття відповідного рішення Комісії.

Позиція суду, викладена у даній справі, відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 02 квітня 2019 року по справі №822/1878/18.

Таким чином суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача в цій частині.

Стосовно позовних вимог позивача про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування №1 від 03.06.2019 року, розрахунок коригування №1 від 25.07.2019 року та податкову накладну №1 від 25.07.2019 року, подані ТОВ "ЦЕНТРЭНЕРГОРЕМОНТ" суд зазначає наступне.

Положеннями ч. 1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно із приписами ст. 6 Конвенції, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно зі ст. 13 Конвенції, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31.07.2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейським судом з прав людини зазначено, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

Водночас, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Салах Шейх проти Нідерландів" зазначено, що ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

З врахуванням вищевикладеного слід дійти висновку, що обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Слід вказати, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 по справі "ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява N 28924/04) констатував: "50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює "право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), пп. 28 - 36, Series A N 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява N 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява N 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II)".

Таким чином, враховуючи обставини справи, з огляду на положення ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України суд приходить до висновку, що належним та повним способом захисту порушених прав та інтересів особи, є саме зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування №1 від 03.06.2019 року, розрахунок коригування №1 від 25.07.2019 року та податкову накладну №1 від 25.07.2019 року, подані ТОВ "ЦЕНТРЭНЕРГОРЕМОНТ".

Стосовно заявленого позивачем клопотання про зобов`язання Державної фіскальної служби України подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення відповідно до ст. 382 КАС України суд зазначає наступне.

Згідно з приписами частин 1 та 2 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

З огляду на вищевикладену норму діючого законодавства, суд зазначає, що у суду на даний час відсутні підстави вважати, що відповідачем не буде виконане рішення суду у даній справі, а відтак відсутні підстави для задоволення зазначеного клопотання позивача.

Відповідно до положень ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТРЭНЕРГОРЕМОНТ".

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому, суд зазначає, що разом із позовними вимогами позивачем заявлено клопотання про стягнення з відповідачів витрат на професійну правничу допомогу, які відповідно до заяви про попередній розрахунок витрат на професійну правничу допомогу становлять 13125,00 грн.

Суд зазначає, що положеннями ч. 1, 3 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно із ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

В той же час, положеннями ч. 1 ст. 132 КАС України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до положень ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Аналіз долучених представником позивача до матеріалів справи доказів свідчить, що в обґрунтування заявленого клопотання до суду подано копії договору про надання професійної правничої допомоги від 02.04.2019 р., укладеного між позивачем та Адвокатським об`єднанням «МАЗЕПА та партнери», додаткової угоди до договору про надання професійної правничої допомоги від 02.04.2019 р., акту здачі-приймання наданих послуг від 29.08.2019 р. №б/н до договору про надання професійної правничої допомоги від 02.04.2019 р. з детальним описом виконаних робіт, квитанцію №29 від 29.08.2019 року стосовно оплати за надані послуги з правничої допомоги.

Відповідно до зазначених доказів Адвокатським об`єднанням «МАЗЕПА та партнери» надано позивачу послуги (правову допомогу) у справі, а саме: досудовий аналіз справи (правовий аналіз) - від 500 грн./год. - 3 год. х 500 грн. = 1500,00 грн.; супроводження під час подання документів податковому органу після зупинення реєстрації податкових накладних, правова оцінка рішень щодо відмови у реєстрації податкових накладних, супроводження під час адміністративного оскарження рішень стосовно відмови у реєстрації податкових накладних - 250 грн./год. (одна ПН) - 3 податкових накладних х 1 год. = 3 год., 3 год. х 3 етапи = 9 год., 9 год. х 250 грн. = 2250,00 грн.; складення позовної заяви до суду першої інстанції - 1 ст./500 грн. - 17 ст. х 500,00 грн. = 8500,00 грн.; складення клопотань та заяв до суду - 500 грн./ 1 документ - 1 документ х 500 грн. = 500 грн.; оформлення позовної заяви разом із додатками до подачі до суду (роздрукування та засвідчення адвокатом адвокатського об`єднання позову та додатків).

Враховуючи положення ст. 134 КАС України суд зазначає, що до витрат на правову допомогу, які підлягають відшкодуванню позивачу належать ті, що пов`язані із розглядом справи.

При цьому, суд зазначає, що зі змісту норм Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але зі змісту вказаних доказів понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу вбачається, що послуга «Супроводження під час подання документів податковому органу після зупинення реєстрації податкових накладних, правова оцінка рішень щодо відмови у реєстрації податкових накладних, супроводження під час адміністративного оскарження рішень стосовно відмови у реєстрації податкових накладних - 250 грн./год. (одна ПН) - 3 податкових накладних х 1 год. = 3 год., 3 год. х 3 етапи = 9 год., 9 год. х 250 грн. = 2250,00 грн.» фактично пов`язана із здійсненням процедури реєстрації податкових накладних та проведенням адміністративного оскарження відмови у реєстрації таких податкових накладних, а не розглядом справи.

З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення клопотання представника позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу та стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10875,00 грн.

При цьому, враховуючи обставини того, що у даному випадку відповідачами у справі два суб`єкта владних повноважень, то стягнення зазначених витрат здійснюється судом пропорційно задоволеним позовним вимогам, з огляду на що до стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області підлягає сума 2718,75 грн. та до стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України підлягає сума 8156,25 грн.

Також відповідно до положень КАС України стягненню на користь позивача також підлягають судові витрати у вигляді судового збору пропорційно з кожного відповідача відповідно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТРЭНЕРГОРЕМОНТ" (просп. Олександрівський, буд. 91, м. Харків, 61007) до Державної фіскальної служби України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053), Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДФС у Харківській області про включення ТОВ "ЦЕНТРЭНЕРГОРЕМОНТ", код ЄДРПОУ 31644557, до переліку платників податків в режимі "Журнал ризикових платників податків" розділу "Робота Комісії регіонального рівня" підсистеми "Аналітична система" ІТС "Податковий блок" за критерієм ризиковості платників відповідно п.1.6 "наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником", оформлене витягом з протоколу від 14 червня 2019 року № 179 засідання комісії Головного управління ДФС у Харківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації" на виконання вимог постанови КМУ від 21 лютого 2018 року № 117 та на виконання наказу ГУ ДФС у Харківській області від 14 березня 2018 № 1770 "Про затвердження складу Комісії" зі змінами та доповненнями.

Зобов`язати Головне управління ДФС у Харківській області виключити ТОВ "ЦЕНТРЭНЕРГОРЕМОНТ", код ЄДРПОУ 31644557, з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації ГУ ДФС у Харківській області №1217333/31644557 від 09.07.2019 р. про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування №1 від 03.06.2019 року до податкової накладної №1 від 05.02.2018 р., поданої ТОВ "ЦЕНТРЭНЕРГОРЕМОНТ", код ЄДРПОУ 31644557.

Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування №1 від 03.06.2019 року, поданий ТОВ "ЦЕНТРЭНЕРГОРЕМОНТ", (61007, м. Харків, пр. Олександрівський, 91, код ЄДРПОУ 34644557, р/с НОМЕР_1 в ПАТ "ПУМБ", МФО 334851).

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації ГУ ДФС у Харківській області №1248824/31644557 від 08.08.2019 р. про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунку коригування №1 від 25.07.2019 р. до податкової накладної №1 від 27.05.2019 р., поданої ТОВ "ЦЕНТРЭНЕРГОРЕМОНТ", код ЄДРПОУ 31644557.

Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних розрахунок коригування №1 від 25.07.2019 року, поданий ТОВ "ЦЕНТРЭНЕРГОРЕМОНТ" (61007, м. Харків, пр. Олександрівський, 91, код ЄДРПОУ 34644557, р/с НОМЕР_1 в ПАТ "ПУМБ", МФО 334851).

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації ГУ ДФС у Харківській області №1252841/31644557 від 14.08.2019 р. про відмову у реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №1 від 25.07.2019 р., поданої ТОВ "ЦЕНТРЭНЕРГОРЕМОНТ", код ЄДРПОУ 31644557.

Зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1 від 25.07.2019 року ТОВ "ЦЕНТРЭНЕРГОРЕМОНТ" (61007, м. Харків, пр. Олександрівський, 91, код ЄДРПОУ 34644557, р/с НОМЕР_1 в ПАТ "ПУМБ", МФО 334851).

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТРЭНЕРГОРЕМОНТ" (просп. Олександрівський, буд. 91, м. Харків, 61007, код ЄДРПОУ - 31644557) сплачену суму судового збору у розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн. 00 коп. та суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2718 (дві тисячі сімсот вісімнадцять) грн. 75 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ - 39599198); у розмірі 5763 (п`ять тисяч сімсот шістдесят три) грн. 00 коп. та суму витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8156 (вісім тисяч сто п`ятдесят шість) грн. 25 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (Львівська площа, буд. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ - 39292197).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст рішення виготовлено 16 грудня 2019 року.

Суддя Мельников Р.В.

Джерело: ЄДРСР 86417716
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку