РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

12 грудня 2019 р. Справа № 120/3490/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Воробйової Інни Анатоліївни,

за участю:

секретаря судового засідання: Гродської В.О.

представника позивача: Супруна М.І.

представника відповідача: Кухрівського О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом: фізичної особи- підприємця ОСОБА_1

до: Головного управління ДПС у Вінницькій області

про: визнання протиправним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась фізична особа -підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 , позивач) із позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 10 жовтня 2019 року № 010/02/32/05/06/2785512350.

На обґрунтування позовних вимог зазначено, що фіскальною службою проведено перевірку позивача, за наслідком якої встановлено факт реалізації пального без відповідних дозвільних документів, а саме, ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, що є порушенням ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального".

Позивач не погоджується із наявністю порушення та вказує, що перевірка проводилась посадовими особами ГУ ДФС у Вінницькій області, тоді як повноваження перейшли до ГУ ДПС у Вінницькій області, а отже перевірка проведена не уповноваженими особами/органом.

Також позивач зазначає, що податковий орган взагалі немає повноважень на застосування штрафних санкцій, оскільки таке приймається органами доходів і зборів.

Вказав, що в акті не викладено чіткі порушення з посиланням на конкретні пункти, які порушені платником податків та не вірно зазначено в спірному рішенні платника податків, а саме замість ФОП, вказано суб"єкт господарювання.

Окрім того позивач зазначив, що в червні 2019 р. ним здійснено оплату ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі паливом, відтак, право на торгівлю виникло у останнього ще з червня 2019 р.

А отже, відсутні підстави застосовувати штрафні санкції за реалізацію підприємцем палива за відсутності ліцензії.

За наведених обставин, на думку позивача, спірне рішення є протиправним та підлягає скасуванню у зв`язку із чим позивач звернувся до суду із цим позовом.

Ухвалою від 30.10.2019 р. відкрито провадження у справі і призначено справу до судового розгляду на 28.11.2019 р. за правилами загального провадження.

20.11.2019 р. надійшов відзив, в якому представник відповідача вказав, що за наслідком перевірки встановлено порушення вимог статті 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" в частині ліцензування діяльності пов`язаної з роздрібним продажем пального. При цьому, відповідно до ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" до суб`єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу. Окремо вказано, що позивачем ліцензія отримана лише 28.08.2019 р., тобто після здійснення продажу пального, відтак, позов є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.

27.11.2019 р. подано відповідь на відзив, в якій вказано, що відзив не спростовує твердження позивача про те, що матеріалами справи не встановлено факт роздрібної торгівлі пальним.

28.11.2019 р. протокольною ухвалою відкладено розгляд справи на 11.12.2019 р.

11.12.2019 р. закрито підготовче провадження і розпочато розгляд справи по суті.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив його задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.

Представники відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову з підстав зазначених у відзиві.

Заслухавши пояснення та доводи представників сторін, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд встановив наступне.

19.09.2019 року на підставі направлення на проведення перевірки від 18.09.2019 року № 215, 216 посадовими особами ГУ ДПС у Вінницькій області проведено фактичну перевірку фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

За результатами перевірки складено акт від 19 вересня 2019 року, в якому зафіксовано факт реалізації пального в період з 01.07.2019 р. по 20.08.2019 р. згідно звітів: ДП 1163, 83 літра вартістю 30816, 37 грн.; бензину А 92-379,74 літра на суму 9 847, 24 грн., А 95- 444, 68 літра на суму 12 451, 04 грн., газу 1215, 32 літра на суму 15 749, 35 грн. - без відповідних дозвільних документів а саме: ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, що є порушенням ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" .

За наслідком проведеної перевірки та складеного акту ГУ ДПС у Вінницькій області прийнято рішення про застосування фінансових санкцій від 10.10. 2019 року № 010/02/32/05/06/2785512350, яким до ФОП ОСОБА_1 застосовано штраф в розмірі 250 000 грн.

Не погоджуючись із рішенням та вказуючи на відсутність порушення, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд вказує наступне.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України, регламентуються Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" (далі - Закон № 481/95-ВР).

Відповідно до положень статті 15 Закону № 481/95-ВР, імпорт або експорт пального здійснюється за наявності у суб`єкта господарювання, що імпортує або експортує пальне, ліцензії на право виробництва або зберігання, або оптової чи роздрібної торгівлі пальним.

Суб`єкт господарювання має право зберігати пальне без отримання ліцензії на право зберігання пального в місцях виробництва пального або місцях оптової торгівлі пальним чи місцях роздрібної торгівлі пальним, на які отримані відповідні ліцензії.

Відповідно до частин першої, другої статті 17 Закону № 481/95-В, за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями та тютюновими виробами, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

До суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі роздрібної торгівлі пальним без наявності ліцензії у розмірі 250000 гривень.

Із аналізу процитованих норм видно, що у разі роздрібної торгівлі пальним без наявності ліцензії застосовується штраф.

Як встановлено судом, перевіркою виявлено порушення, яке полягало у реалізації позивачем пального за відсутності відповідної ліцензії, що має наслідком застосування штрафних санкцій.

Оцінюючи позицію позивача стосовно того, що перевірку проведено за відсутності повноважень у ГУ ДПС у Вінницькій області видавати направлення на перевірку посадовим особам ДФС, суд вказує наступне.

Відповідно до пункту 2 постанови КМУ "Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України" від 18 грудня 2018 р. № 1200, Державна податкова служба та Державна митна служба є правонаступниками майна, прав та обов`язків реорганізованої Державної фіскальної служби у відповідних сферах діяльності.

Державна фіскальна служба продовжує здійснювати повноваження та виконувати функції у сфері реалізації державної податкової політики, державної політики у сфері державної митної справи, державної політики з адміністрування єдиного внеску, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску до завершення здійснення заходів з утворення Державної податкової служби, Державної митної служби та центрального органу виконавчої влади, на який покладається обов`язок забезпечення запобігання, виявлення, припинення, розслідування та розкриття кримінальних правопорушень, об`єктом яких є фінансові інтереси держави та/або місцевого самоврядування, що віднесені до його підслідності відповідно до Кримінального процесуального кодексу України.

При цьому, як видно із наказу ДПС України №36 від 28.08.2019 р. у серпні 2019р. розпочато виконання першою функцій і повноважень ДФС України. Окрім того, пунктом 1 наказу Головного управління ДПС у Вінницькій області №7 від 29.08.2019 р. наказано розпочати Головним управління ДПС у Вінницькій області виконання функцій і повноважень Головного управління ДФС у Вінницькій області.

Отже, до Головного управління ДПС у Вінницькій області перейшли всі повноваження Головного управління ДФС у Вінницькій області з 29 серпня 2019 р.

Так судом встановлено, що фактична перевірка ФОП ОСОБА_1 проведена 19 вересня 2019 р., коли повноваження Головного управління ДФС у Вінницькій області перейшли до Головного управління ДПС у Вінницькій області. Більш того, як видно із акту перевірки та спірного рішення вони складені посадовими особами Головного управління ДПС у Вінницькій області. Окрім того, як видно із направлень № 215, 216 від 18.09.2019 р. вони видані головному державному ревізору -інспектору ГУ ДПС у Вінницькій області Гайдуку О.О. та начальнику відділу ГУ ДПС у Вінницькій області Осадчуку С.В., тобто посадовим особам ГУ ДПС у Вінницькій області.

А отже, ГУ ДПС у Вінницькій області було належним суб`єктом проведення перевірки та посадові особи , які проводили перевірки були наділені повноваженнями на проведення такої.

Щодо неточностей акту, на яких наголошує позивач, зокрема, не викладення чіткого змісту порушення з посиланням на конретні порушення, то суд з такими не погоджується, оскільки в акті вказано, що встановлено факт реалізації пального в період з 01.07.2019 р. 20.08.2019 р. згідно звітів: ДП 1163, 83 літра вартістю 30816, 37 грн.; бензину А 92-379,74 літра на суму 9 847, 24 грн., А 95- 444, 68 літра на суму 12 451, 04 грн., газу 1215, 32 літра на суму 15 749, 35 грн., без відповідних дозвільних документів а саме: ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним, що є порушенням ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" (розділ 2 та 3 акту перевірки).

Позивач вказує, що відповідач прийняв рішення про застосування санкцій до СГ ОСОБА_1 , що не відповідає суб"єкту правопорушення, визначеного актом фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 .

Оцінюючи такі аргументи суд посилається на положення статті 55 Господарського кодексу України, відповідно до яких суб`єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов`язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.

Суб`єктами господарювання є:

1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку;

2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Отже, ОСОБА_1 як особа, що здійснює господарську діяльність та зареєстрований як фізична особа-підприємець є суб"єктом господарювання.

Окрім того, суд окремо зазначає, що будь-які процедурні порушення, пов`язані із самим процесом оформлення результатів діяльності суб`єктів владних повноважень по фіксації недотримання суб`єктом приватного права вимог законодавства оцінюється судом з урахуванням всіх обставин справи та необхідністю досягненням балансу між інтересами особи правопорушника та публічними інтересами. Такі формальні неточності не можуть бути, за загальним правилом, самостійною підставою для скасування по суті правомірних рішень суб`єктів владних повноважень, спрямованих на забезпечення законності та захист публічних інтересів.

Відповідна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 13 березня 2019 року у справі №826/11708/17.

Оцінюючи аргументи сторони позивача стосовно того, що оскаржуване рішення прийняте відповідно до Порядку №790, який не регулює питання застосування фінансових санкцій передбачених статтею статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", суд зазначає наступне.

Механізм застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" визначає Порядок застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 2 червня 2003 р. № 790 (далі- Порядок № 790).

Згідно пунктів 2, 3, 5, 6 Порядку, фінансові санкції застосовуються за порушення, передбачені статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

До суб`єктів господарювання, винних у вчиненні порушень, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірах, передбачених Законом.

Підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є:

акт перевірки додержання суб`єктом господарювання встановлених законодавством вимог, обов`язкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, складений органом, що видав ліцензію, у якому зазначається зміст порушення і конкретні порушені норми законодавства;

результати проведення органом, який видав ліцензію, іншими органами виконавчої влади в межах їх компетенції перевірок суб`єкта господарювання, пов`язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб`єктами господарювання вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Рішення про застосування фінансових санкцій, передбачених пунктом 2 цього Порядку, приймаються керівником, а у разі його відсутності - заступником керівника органу, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами (ДФС та її територіальні органи, Мінекономрозвитку), чи керівником (його заступником) органів МВС, МОЗ, Держстату, Держспоживінспекції відповідно до їх компетенції, визначеної законодавством.

Рішення про застосування фінансових санкцій до суб`єкта господарювання за порушення норм Закону складається за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Як встановлено судом, форма оскаржуваного рішення відповідає затвердженій. Окрім того, саме Порядком №790 регулюється механізм застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

За таких обставин , аналізуємі судом аргументи сторони позивача не знайшли свого підтвердження.

Щодо відсутності у ГУ ДПС у Вінницькій області повноважень на застосування фінансових санкцій, як зауважує позивач, то тут , слід вказатинаступне.

Як зазначено вище, рішення про застосування фінансових санкцій, передбачених пунктом 2 цього Порядку, приймаються керівником, а у разі його відсутності - заступником керівника органу, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами (ДФС та її територіальні органи, Мінекономрозвитку), чи керівником (його заступником) органів МВС, МОЗ, Держстату, Держспоживінспекції відповідно до їх компетенції, визначеної законодавством.

Разом з цим, як вказувалось, всі повноваження ДФС та його територіальних органів перейшли у серпні 2019 р. до ДПС та його територіальних органів, відтак, останні наділені правом приймати рішення про застосування штрафних санкцій.

Окремо, щодо тверджень позивача про його право на реалізацію пального за наявності ліцензії, яку отримав у червні 2019 р., та, відповідно, протиправність застосування санкцій, тут суд зазначає про таке.

Відповідно до положень статті 15 № 481/95-ВР, ліцензія видається за заявою суб`єкта господарювання, до якої додається документ, що підтверджує внесення річної плати за ліцензію.

У заяві зазначається вид господарської діяльності, на провадження якого суб`єкт господарювання має намір одержати ліцензію (оптова, роздрібна торгівля алкогольними напоями, тютюновими виробами, оптова, роздрібна торгівля пальним або зберігання пального).

Суб`єкти господарювання отримують ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним на кожне місце роздрібної торгівлі пальним.

У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями або пальним додатково зазначаються адреса місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, а також інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери посвідчень реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі, та дата початку їх обліку в органах державної фіскальної служби.

У заяві на видачу ліцензії на роздрібну торгівлю тютюновими виробами зазначається адреса місця торгівлі.

У додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями або пальним суб`єктом господарювання зазначається адреса місця торгівлі і вказуються перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформація про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення; реєстраційні номери книг обліку розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі.

Для отримання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на право зберігання пального разом із заявою додатково подаються завірені заявником копії таких документів: документи, що підтверджують право власності або право користування земельною ділянкою, або інше передбачене законодавством право землекористування на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, чинні на дату подання заяви та/або на дату введення такого об`єкта в експлуатацію, будь-якого цільового призначення;акт вводу в експлуатацію об`єкта або акт готовності об`єкта до експлуатації, або сертифікат про прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, або інші документи, що підтверджують прийняття об`єктів в експлуатацію відповідно до законодавства, щодо всіх об`єктів у місці оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального, необхідних для оптової або роздрібної торгівлі пальним або зберігання пального;дозвіл на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та початок експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.

Після видачі/призупинення/анулювання ліцензії на право оптової або роздрібної торгівлі пальним або на зберігання пального центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, вносить відповідні відомості до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального не пізніше наступного робочого дня з дня видачі/призупинення/анулювання відповідної ліцензії.

Ліцензія або рішення про відмову в її видачі видається заявнику не пізніше 10 календарних днів (щодо пального - не пізніше 20 календарних днів) з дня одержання зазначених у цьому Законі документів. У рішенні про відмову у видачі ліцензії повинна бути вказана підстава для відмови з посиланням на відповідні норми законодавства.

Із аналізу вищепроцитованих норм видно, що ліцензія видається у разі подання заяви та відповідних документів, про що вносяться відомості до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального і саме з моменту видачі такої (ліцензії) у особи виникає право на здійснення роздрібної торгівлі.

Разом з тим, як видно із матеріалів перевірки, ФОП ОСОБА_1 ,. ліцензія на право роздрібної торгівлі пальним видана лише 28.08.2019 р., в той час, як торгівля пальним здійснювалась в період з 01.07.19 р. по 20.08.2019 р.

Так, в період з 01.07.2019 р. 20.08.2019 р. позивачем реалізоване наступне пальне: ДП 1163, 83 літра вартістю 30816, 37 грн.; бензину А 92-379,74 літра на суму 9 847, 24 грн., А 95- 444, 68 літра на суму 12 451, 04 грн., газу 1215, 32 літра на суму 15 749, 35 грн., що підтверджується контрольною стрічкою z звіту №0595-0634.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що за наслідком проведеної перевірки суб`єкт владних повноважень прийняв рішення про застосування фінансових санкцій за наявності на те правових підстав.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи вище наведене, на думку суду, підстави вважати, що відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення діяв не в межах та не у спосіб визначений чинним законодавством або застосував фінансові санкції безпідставно, -відсутні.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності оскаржуваного рішення та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що встановлені у справі обставини не підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак, в задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що особі, що не є суб`єктом владних повноважень у разі відмови у задоволені позову - судовий збір не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

в задоволенні позову відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер за ДРФО - НОМЕР_1 ).

Відповідач : Головне управління ДПС у Вінницькій області ( вул. Хмельницьке шосе, буд 7, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 43142454).

Копію рішення у повному обсязі сторони можуть одержати: 23.12.19

Суддя Воробйова Інна Анатоліївна