Постанова

Іменем України

12 грудня 2019 року

м. Київ

Провадження № 51-4876км19

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

при секретарі ОСОБА_4 ,

за участю прокурора ОСОБА_5 ,

розглянувши у судовому засіданні касаційну скаргу прокурора Волинської області на ухвалу судді Волинського апеляційного суду від 9 липня 2019 року про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської від 01 липня 2019 року, якоюзадоволено скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах ТОВ "ВПМК-Трейд" та зобов`язано уповноважену особу СУ ГУНП у Волинській області та прокуратури Волинської області прийняти рішення щодо винесення постанови про закриття кримінального провадження №12018030000000178 від 31.05.2018 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 272 КК України у зв`язку із спливом строків досудового розслідування.

Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами

першої та апеляційної інстанцій обставини

Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської від 01 липня 2019року задоволено скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах ТОВ "ВПМК-Трейд" та зобов`язано уповноважену особу СУ ГУНП у Волинській області та прокуратури Волинської області прийняти рішення щодо винесення постанови про закриття кримінального провадження №12018030000000178 від 31.05.2018 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 272 КК України у зв`язку із спливом строків досудового розслідування.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, прокурор оскаржив його в апеляційному порядку.

Ухвалою судді Волинського апеляційного суду від 9 липня 2019 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою прокурора з тих підстав, що оскаржена ухвала слідчого судді апеляційному оскарженню не підлягає.

Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала

Як вбачається зі змісту касаційної скарги прокурор ставить питання про скасування ухвали апеляційного суду та призначення нового розгляду у суді апеляційної інстанції, посилаючись на її незаконність. Зазначає, що відмова у відкритті апеляційного провадження на підставі ч. 4 ст. 399 КПК України суперечить загальним засадам кримінального провадження, закріплених у статті 129 Конституції України та статтях 7, 9, 17, 24 КПК України, зокрема, щодо забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, в даному випадку ухвали слідчого судді, яка не передбачена кримінальним процесуальним законом.В доповнення до касаційної скарги прокурор надіслав копію ухвали слідчого судді про продовження строків досудового розслідування у кримінальному провадженні №12018030000000178 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Позиції учасників судового провадження

Прокурор підтримав доводи, викладені у касаційній скарзі.

В надісланих письмових запереченнях адвокат ОСОБА_6 ухвалу судді апеляційного суду вважає законною і обґрунтованою і просить залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора без задоволення.

Мотиви Суду

Відповідно до п. 8 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення.

Стаття 129 Конституції України гарантує право на апеляційний перегляд справи, а не кожного окремого судового рішення в межах кримінального провадження, у відповідності з чим КПК України визначає, в яких випадках і які рішення слідчих суддів, судів першої інстанції підлягають перегляду в апеляційному порядку.

В офіційному тлумаченні ч. 2 ст. 55 Конституції України, викладеному вРішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011, зазначено, що реалізація конституційного права на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб забезпечується в порядку, визначеному процесуальним законом.

Відповідно до положень ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, а також на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується його прав, свобод, законних інтересів, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Оскарження ухвал слідчого судді під час досудового розслідування регламентовано параграфом 2глави 26 КПК України.

Вичерпний перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування в апеляційному порядку, викладено в частинах першій та другій статті 309 КПК України. Це ухвали, які стосуються обмеження свободи та особистої недоторканності, арешту майна, тимчасового доступу до певних речей і документів, відсторонення від посади, а також ухвали про відмову у здійсненні спеціального досудового розслідування, про відмову в задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження, або на рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження на підставі пункту 9-1частини першої статті 284 цього Кодексу, про скасування повідомлення про підозру чи відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру, повернення скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора або відмову у відкритті провадження по ній. І цей перелік розширеному тлумаченню не підлягає.

Постановлена у цьому провадженні ухвала слідчого судді, якою задоволено скаргу адвоката та зобов`язано уповноважену особу СУ ГУНП у Волинській області та прокуратури Волинської області прийняти рішення щодо винесення постанови про закриття кримінального провадження у зв`язку із спливом строків досудового розслідування, до вказаного переліку не входить.

Відповідно до ч. 4 ст. 399 КПК України, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження.

Отже, суддя апеляційного суду, дотримуючись вимог ч. 3 ст. 307, ст. 309, ч. 4 ст.399КПК України, правильно встановив, що оспорювана ухвала слідчого судді не підлягає оскарженню в порядку апеляційної процедури, та обґрунтовано відмовив увідкритті апеляційного провадження, належним чином умотивувавши своє рішення.

Посилання прокурора на правовий висновок Верховного Суду України, викладений у постанові від 12.10.2017 року у справі №5-142 кс17 безпідставні виходячи з наступного.

Так, в указаному висновку Верховного Суду України від 12.10.2017 року йдеться про те, що в разі постановлення слідчим суддею ухвали, що не передбачена кримінальними процесуальними нормами, до яких відсилають положення ч. 3 ст.309 КПК України, суд апеляційної інстанції не вправі відмовити у перевірці її законності, посилаючись на приписи ч. 4 ст. 399 КПК України. Право на апеляційне оскарження такого судового рішення підлягає забезпеченню на підставі п. 17 ч. 1 ст. 7 та ч. 1 ст. 24 КПК України, які його гарантують, з огляду на положення ч. 6 ст. 9КПК України, яка встановлює, що у випадках, коли положення КПК України не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 КПК України.

Однак, на відміну від вищезазначеного випадку, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ухвала слідчого судді була постановлена на підставі статей 3, 28, 114, 219 КПК України.

Так, відповідно до положень п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, слідчий суддя суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченого цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадження.

Частина 2 ст. 28 КПК України встановлює загальне правило, що проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження суд.

Водночас ч. 5 ст. 28 КПК України містить спеціальну норму, за якою кожен має право, щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк або стало предметом судового розгляду, або щоб відповідне кримінальне провадженні щодо нього було закрите.

Ця норма кореспондує із положеннями частини 1 ст. 116 КПК України, яка передбачає, що процесуальні дії мають виконуватися у встановлені цим кодексом строки.

Частиною 2 ст. 114 КПК України передбачено, що будь-які строки, що встановлюються прокурором, слідчим суддею або судом, не можуть перевищувати меж граничного строку, передбаченого цим Кодексом.

Статтею 219 КПК України передбачено, що строк досудового розслідування обчислюється з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження.

Строк досудового розслідування з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань до дня повідомлення особі про підозру становить дванадцять місяців у кримінальному провадженні щодо злочину невеликої або середньої тяжкості.

Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначенийстаттею 219цього Кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи.

На заяву адвоката ОСОБА_6 , слідчим було відмовлено в закритті кримінального провадження. Не погоджуючись з таким рішенням, адвокатом було подано скаргу на бездіяльність службових осіб СУ ГУНП у Волинській області та прокуратури Волинської області з приводу не закриття кримінального провадження у зв`язку зі спливом строків досудового розслідування.

З матеріалів провадження убачається, що в рамках кримінального провадження №12018030000000178 від 31.05.2018 року проводиться досудове розслідування за ознаками складів кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст.272, ч. 2, 364 КК України, однак в порушення вимог ст.ст.110, 219, 284 КПК України уповноваженою особою не прийнято рішення про закриття кримінального провадження в частині вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 272 КК України, оскільки з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань минуло більше дванадцяти місяців, тобто спливли строки досудового розслідування за даною статтею.

Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Частиною 2 ст. 28 КПК України, передбачений обов`язок слідчого судді стежити за дотриманням розумного строку при розгляді питань, віднесених до його компетенції.

Статтею 307 КПК України, крім іншого, передбачено, що за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування, рішення слідчого судді може бути про зобов`язання вчинити певну дію.

Таким чином, враховуючи наведене, слідчий суддя задовольняючи скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах ТОВ "ВПМК-Трейд", діяв у межах КПК України.

Тому, доводи прокурора про те, що слідчий суддя постановив ухвалу не передбачену законом, неспроможні.

Враховуючи наведене, ухвалу Волинського апеляційного суду від 9 липня 2019 року про відмову у відкритті провадження за скаргою прокурора на ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської від 01 липня 2019року слід залишити без зміни, а касаційну скаргу сторони обвинувачення без задоволення.

Керуючись ст. ст. 434, 436 КПК України, суд

ухвалив:

ухвалу судді Волинського апеляційного суду від 9 липня 2019 року про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської від 01 липня 2019 року, якоюзадоволено скаргу адвоката ОСОБА_6 в інтересах ТОВ "ВПМК-Трейд" та зобов`язано уповноважену особу СУ ГУНП у Волинській області та прокуратури Волинської області прийняти рішення щодо винесення постанови про закриття кримінального провадження №12018030000000178 від 31.05.2018 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 272 КК України у зв`язку із спливом строків досудового розслідування залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора Волинської області без задоволення

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_7 ОСОБА_3