Постанова

Іменем України

17 грудня 2019 року

м. Київ

справа № 296/3851/16-ц

провадження № 61-11618св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Курило В. П.,

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство «Науково-виробниче підприємство «Смілянський електромеханічний завод»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

третя особа - Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС»,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Смілянський електромеханічний завод» до ОСОБА_1 , третя особа - Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС», про відшкодування майнової шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Житомирського апеляційного суду від 11 грудня 2018 року у складі колегії суддів: Павицької Т. М., Трояновської Г. С., Коломієць О. С.,

ВСТАНОВИВ:

1.Описова частина

Короткий зміст позовних та зустрічних позовних вимог

У квітні 2016 року Публічне акціонерне товариство «Науково-виробниче підприємство «Смілянський електромеханічний завод» (далі - ПАТ «НВП «СЕМЗ») звернулося до суду з указаним позовом, в якому просило стягнути з відповідача на його користь 9 566 грн матеріальної шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) та 650 грн витрачених на проведення товарознавчого дослідження.

В обґрунтування заявлених вимог ПАТ «НВП «СЕМЗ» посилалося на те, що 28 березня 2015 року у м. Житомирі по вул. Котовського, 61 сталася ДТП, внаслідок якої, автомобіль марки Hyundaі, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 здійснив наїзд на автомобіль марки Skoda Super B, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 Автомобіль марки Skoda Super B, належить ПАТ «НВП «СЕМЗ».

Постановою Корольовського районного суду м. Житомира від 19 січня 2016 року винним у ДТП визнано ОСОБА_1

В результаті ДТП автомобіль позивача отримав механічні пошкодження, в результаті чого позивачу завдано 9 566 грн майнової шкоди.

Ураховуючи наведене, позивач просив позов задовольнити.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Корольовський районний суд міста Житомира рішенням від 25 квітня 2018 року в задоволенні позову відмовив.

Суд першої інстанції мотивував рішення відсутністю підстав, передбачених статтею 1188 ЦК України, а саме факту заподіяння шкоди винними діями відповідача для настання цивільно-правової відповідальності останнього.

Короткий зміст рішення апеляційного суду

Житомирський апеляційний суд постановою від 11 грудня 2018 року рішення Корольовського районного суду міста Житомира від 25 квітня 2018 року скасував та ухвалив нове рішення, яким позов задовольнив. Стягнув з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Смілянський електромеханічний завод» 9 566 грн майнової шкоди та 650 грн витрати за проведення судового автотоварознавчого дослідження. Вирішив питання про розподіл судових витрат.

Апеляційний суд мотивував рішення тим, що позивач надав суду докази щодо розміру завданої йому майнової шкоди, які не спростовано відповідачем, і сумнівів у наданих доказах не виникає. За таких обставин рішення суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог не може вважатися таким, що відповідає нормам матеріального і процесуального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового - про задоволення позову.

До апеляційного суду ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3 не з`явилися. Представник ОСОБА_3 належним чином була повідомлена про час і місце розгляду справи, що підтверджджується рекомендованим повідомленням про вручення їй судової повістки 30 листопада 2018 року. За правилами частини п`ятої статті 130 ЦПК України вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі. Заяви, клопотання від відповідача та його представника до апеляційної інстанції не надходили.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї, їх узагальнені аргументи

У касаційній скарзі, поданій 11 червня 2019 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 просить скасувати постанову Житомирського апеляційного суду від 11 грудня 2018 року, і ухвалити нове рішення, яким рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції розглянув справу без його участі, чим позбавив його права на надання суду обґрунтованих пояснень та заперечень щодо апеляційної скарги ПАТ «НВП «СЕМЗ».

Апеляційний суд зазначаючи про те, що нібито його представник ОСОБА_3 була належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи, помилково вважав, що за правилами частини п`ятої статті 130 ЦПК України вручення повістки представнику вважається врученням її і цій особі, тобто мені з огляду на наступне.

Позивач оскаржив рішення районного суду від 25 квітня 2018 року після спливу більше шести місяців і на момент звернення його до суду апеляційної інстанції вказане судове рішення в силу статті 273 ЦПК України вже було таким, що набрало законної сили, і необхідності у продовженні відносин з адвокатом Струковою Л. В. у нього вже не було, а тому 25 липня 2018 року він розірвав укладений з нею договір про надання йому правової допомоги від 09 листопада 2015 року.

Отже на момент розгляду справи в суді апеляційної інстанції адвокат Струкова Л. В. вже не була його представником і не зобов`язана була виконувати будь-які процесуальні дії щодо його представництва в суді чи інших органах влади.

З апеляційної скарги від 14 листопада 2018 року вбачається, що заявник вказав у скарзі його адресу, зазначену в позові, однак він разом із сім`єю з 12 липня 2018 року проживає за іншою адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу квартири від 12 липня 2018 року.

Вказана обставина пояснює те, що якщо суд апеляційної інстанції і направляв йому повідомлення/повістки на адресу, зазначену заявником в апеляційній скарзі, то він, в силу поважних та об`єктивних причин, не міг їх отримати та знати про дату судового розгляду справи.

29 серпня 2019 року до Верховного Суду надійшов відзив ПАТ «НВП «СЕМЗ» на касаційну скаргу, мотивований тим, що доводи касаційної скарги не заслуговують на увагу, зводяться до переоцінки доказів, не містять чіткого посилання в чому саме полягає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Суд апеляційної інстанції повно, всебічно та об`єктивно з`ясував фактичні обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та дійшов обґрунтованого висновку про скасування рішення Корольовського районного суду м. Житомира від 25 квітня 2018 року та ухвалення нового рішення, яким стягнуто з ОСОБА_1 на їх користь 9 566 грн матеріальної шкоди та 4 095 грн судових втрат.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Верховний Суд ухвалою від 01 серпня 2019 року поновив ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Житомирського апеляційного суду від 11 грудня 2018 року, відкрив касаційне провадження у справі та витребував її матеріали з Корольовського районного суду міста Житомира.

13 серпня 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального

права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Верховний Суд, перевіривши правильність застосування судами норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права

Пунктом 5 частини першої статті 411 ЦПК України визначено, що судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.

Відповідно до частини третьої статті 368 ЦПК України розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.

Повідомлення сторін про час і місце розгляду справи проводиться відповідно до вимог статей 128-130 ЦПК України.

Частиною п`ятою статті 128 ЦПК України визначено, що судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка повідомлення - завчасно.

Згідно з частиною першою статті 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними.

Розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки є порушенням статті 129 Конституції України та статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод про доступ до правосуддя.

З огляду на матеріали справи Житомирський апеляційний суд ухвалою від 23 листопада 2018 року призначив справу до розгляду на 9 год. 20 хв. 11 грудня 2018 року, судову повістку про розгляд справи ОСОБА_1 не отримав, вона повернулася до суду з вказівкою причини повернення «за закінченням терміну зберігання».

Норми ЦПК України не дозволяють дійти висновку, що повернення повістки про виклик до суду з вказівкою причини повернення «за закінченням терміну зберігання» є доказом належного інформування відповідача про час і місце розгляду справи.

Вказаний правовий висновок викладений у пункті 47 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17-ц (провадження № 14-507цс18).

Визнаючи неповажною причину неявки ОСОБА_1 на судове засідання призначене апеляційним судом на 9 год. 20 хв. 11 грудня 2018 року апеляційний суд вказував на те, що представник ОСОБА_1 ОСОБА_3 належним чином була повідомлена про час і місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення їй судової повістки 30 листопада 2018 року, а за правилами частини п`ятої статті 130 ЦПК України вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі. Заяви, клопотання від відповідача та його представника до апеляційної інстанції не надходили.

Однак, отримання судової повістки про розгляд справи призначений на 9 год. 20 хв. 11 грудня 2018 року адвокатом Струковою Л. В., яка представляла інтереси ОСОБА_1 в суді першої інстанції в даному випадку не свідчить про належне повідомлення відповідача про розгляд справи судом апеляційної інстанції, оскільки рішення суду першої інстанції від 25 квітня 2018 року позивач оскаржив лише 15 листопада 2018 року, тобто після набрання ним законної сили, що стало підставою для розірвання відповідачем договору про надання правової допомоги, укладеного між відповідачем та адвокатом Струковою Л. В, що підтверджується наданим заявником до матеріалів справи договором від 25 липня 2018 року.

Верховний Суд визнає, що апеляційному суду не було відомо про зміну 20 липня 2018 року місця проживання відповідача, пов`язаного з придбанням квартири, однак це не свідчить про дотримання його прав передбачених статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки після набрання рішенням суду першої інстанції законної сили, ОСОБА_1 не був зобов`язаний повідомляти суд про такі зміни.

Отже, відсутні правові підстави вважати, що ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про розгляд справи апеляційним судом призначений на 11 грудня 2018 року.

Відповідно до частини четвертої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції

скасовує судове рішення за наявності підстав, які тягнуть за собою обов`язкове скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу задовольнити частково, постанову апеляційного суду - скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Житомирського апеляційного суду від 11 грудня 2018 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко

В. П. Курило