Постанова

Іменем України

04 грудня 2019 року

м. Київ

справа № 461/2973/17

провадження № 61-25049св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С.,

суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Сердюка В. В., Фаловської І. М. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Виконавчий комітет Львівської міської ради,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат П`ятковська Ірина Петрівна, на постанову Апеляційного суду Львівської області

від 12 березня 2018 року у складі колегії суддів: Ванівського О. М.,

Цяцяка Р. П., Шеремети Н. О.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Виконавчого комітету Львівської міської ради про забезпечення благоустроєним житлом.

Позовна заява мотивована тим, що Указом Президента України

від 10 грудня 2001 року № 1205/2001 «Про призначення суддів» Гутьєву В. В. призначено на посаду судді Господарського суду Львівської області, на якій вона працює з 02 січня 2002 року по даний час.

Позивач фактично проживає у будинку АДРЕСА_1 . Даний будинок знаходиться у приміській зоні. Житлові умови, в яких проживає позивач є такими, що потребують поліпшення, що підтверджується актами обстеження житлово-побутових умов від 27 вересня 2004 року та 07 квітня 2017 року.

Постановою Львівської обласної державної адміністрації від 21 вересня 2004 року № 6 та Об`єднання профспілок Львівщини від 21 вересня

2004 року № ВК-4-18г дозволено зарахувати у 2004 році ОСОБА_1 на квартирний облік працівників, які потребують поліпшення житлових умов.

З 05 листопада 2004 року ОСОБА_1 перебуває на квартирному обліку у Львівській міській раді за № 20347 - одна, та занесена до Книги реєстрації заяв громадян про взяття на квартирний облік Львівського міського виконавчого комітету.

Голова Господарського суду Львівської області листом від 11 грудня

2009 року № 01/Г-427 звертався до міського голови міста Львова із проханням внести ОСОБА_1 у план-прогноз надання житла на 2010 рік та вказував, що позивач занесена першою до контрольного списку господарського суду Львівської області.

Листом Департаменту житлового господарства Львівської міської ради

від 14 січня 2010 року було повідомлено, що рішенням Виконавчого комітету Львівської міської ради від 23 жовтня 2009 року № 844 «Про розподіл житла виконавчим комітетом у 2009 році» заплановано виділення однієї квартири для господарського суду Львівської області. При цьому, у зв`язку із відсутністю в резерві вільного відповідного житла, виділити квартиру для позивача не було можливим. Одночасно проінформовано, що клопотання Господарського суду Львівської області стосовно забезпечення житлом судді Гутьєвої В. В. буде враховано при формуванні плану-прогнозу розподілу житла виконавчим комітетом у 2010 році.

12 січня 2017 року ОСОБА_1 звернулась із заявою до міського голови м. Львова, Виконавчого комітету Львівської міської ради та Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради з метою з`ясування причин такої тривалої бездіяльності, на що отримала відповідь Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради від 13 лютого 2017 року, згідно з якою 07 лютого 2017 року питання забезпечення житлом позивача розглядалось на засіданні громадської комісії з житлових питань при Виконавчому комітеті Львівської міської ради, яка рекомендувала відмовити позивачу у наданні житла

у зв`язку із відсутністю вільного житла.

Посилаючись на те, що з моменту призначення позивача на посаду судді господарського суду Львівської області, а також з моменту постановлення її на квартирний облік, відповідач не забезпечив її благоустроєним житлом у вигляді окремої квартири або будинку, яке відповідає встановленим законом санітарним і технічним вимогам, що порушило права та інтереси позивача, ОСОБА_1 просила суд зобов`язати Виконавчий комітет Львівської міської ради забезпечити ОСОБА_1 благоустроєним житлом у вигляді окремої квартири або будинку, яке відповідає санітарним і технічним вимогам, у місті Львові з видачею ордеру для заселення у житло.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Галицького районного суду міста Львова від 20 жовтня 2017 року (у складі судді Стрельбицького В. В.) позов ОСОБА_1 задоволено.

Зобов`язано Виконавчий комітет Львівської міської ради забезпечити ОСОБА_1 благоустроєним житлом у вигляді окремої квартири або будинку, яке відповідає встановленим Законом України від 15 грудня

1992 року «Про статус суддів» (у редакції Закону від 10 грудня 2001 року) санітарним і технічним вимогам, у місті Львові з видачею ордеру для заселення у житло.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідно до частини сьомої статті 44 Закону України від 15 грудня1992 року «Про статус суддів» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не пізніш як через шість місяців після обрання суддя Конституційного Суду, Верховного Суду або вищого спеціалізованого суду, який потребує поліпшення житлових умов, забезпечується благоустроєним житлом у вигляді окремої квартири або будинку Кабінетом Міністрів України, а суддя іншого суду - відповідними місцевими органами державної виконавчої влади за місцезнаходженням суду. Однак, всупереч вищенаведеним вимогам Закону України від 15 грудня 1992 року «Про статус суддів»

(у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин),

ОСОБА_1 як суддю Господарського суду Львівської області, на день вирішення справи не забезпечено житлом, як таку, що потребує поліпшення житлових умов, що свідчить про незаконну бездіяльність відповідача у вирішенні цього питання.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Львівської області від 12 березня 2018 року рішення Галицького районного суду міста Львова від 20 жовтня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову

ОСОБА_1 відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що, оскільки статтею 46 ЖК Української РСР (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не встановлено строк та переважне право на одержання жилих приміщень перед всіма іншими категоріями позачерговиків для суддів, призначених на роботу в іншу місцевість, то позивач повинен бути забезпечений житлом в порядку черги після того, як будуть забезпечені житлом особи, які перебувають у списку осіб, що мають право на позачергове одержання житла раніше нього, що відповідатиме положенням статті 43 ЖК Української РСР (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат

П`ятковська І. П., просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції і залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що висновки апеляційного суду стосовно того, що позивач відноситься до категорії осіб, які мають право на позачергове одержання жилих приміщень, а саме до обраних на виборну посаду, коли це пов`язано із переїздом в іншу місцевість, є необґрунтованими та такими, що не відповідають обставинам справи.

Крім того, в обґрунтування позовних вимог, позивач вказувала, що вона користується перевагою у строках одержання благоустроєного житла у вигляді окремої квартири або будинку, а не є такою, що має право на позачергове одержання жилих приміщень.

Разом з тим, до спірних правовідносин не підлягають застосуванню вимоги статті 46 ЖК Української РСР (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), у зв`язку з чим оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції є таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому підлягає скасуванню.

Доводи інших учасників справи

Інші учасники судового процесу не скористались правом подати відзив на касаційну скаргу, заперечень щодо її вимог і змісту до суду не направили.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 29 травня 2018 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано цивільну справу.

Ухвалою Верховного Суду від 07 жовтня 2019 року справу призначено до розгляду в складі колегії з п`яти суддів.

Ухвалою Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року касаційне провадження у вищевказаній справі зупинено до закінчення перегляду в касаційному порядку об`єднаною палатою Верховного Суду справи № 712/4259/17.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що Указом Президента України від 10 грудня 2001 року

№ 1205/2001 «Про призначення суддів» Гутьєву В. В. призначено на посаду судді Господарського суду Львівської області, на якій вона працює

з 02 січня 2002 року по даний час.

Позивач фактично проживає у будинку АДРЕСА_1 . Даний будинок знаходиться у приміській зоні.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_1 на праві спільної часткової власності належить

Ѕ частина вказаного житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, а саме: літня кухня, гараж, сарай, вбиральня, огорожа, ворота, замощення, відмостка, криниця.

Відповідно до актів обстеження житлово-побутових умов від 27 вересня

2004 року та 07 квітня 2017 року умови в будинку є такими, що потребують поліпшення, зокрема, необхідно провести укріплення фундаменту, ремонт даху, тощо.

Постановою Львівської обласної державної адміністрації від 21 вересня 2004 року № 6 та Об`єднання профспілок Львівщини від 21 вересня

2004 року № ВК-4-18г дозволено зарахувати у 2004 році ОСОБА_1 на квартирний облік працівників, які потребують поліпшення житлових умов.

З 05 листопада 2004 року ОСОБА_1 перебуває на квартирному обліку у Львівській міській раді за № 20347 - одна, та занесена до Книги реєстрації заяв громадян про взяття на квартирний облік Львівського міського виконавчого комітету.

Голова Господарського суду Львівської області листом від 11 грудня

2009 року № 01/Г-427 звертався до міського голови міста Львова із проханням внести ОСОБА_1 у план-прогноз надання житла на 2010 рік та вказував, що позивач занесена першою до контрольного списку Господарського суду Львівської області.

Листом Департаменту житлового господарства Львівської міської ради

від 14 січня 2010 року було повідомлено, що рішенням Виконавчого комітету Львівської міської ради від 23 жовтня 2009 року № 844 «Про розподіл житла виконавчим комітетом у 2009 році» заплановано виділення однієї квартири для господарського суду Львівської області. При цьому, у зв`язку із відсутністю в резерві вільного відповідного житла, виділити квартиру для позивача не було можливо. Одночасно проінформовано, що клопотання Господарського суду Львівської області стосовно забезпечення житлом судді Гутьєвої В. В. буде враховано при формуванні плану-прогнозу розподілу житла виконавчим комітетом у 2010 році.

12 січня 2017 року ОСОБА_1 звернулась із заявою до міського голови м. Львова, Виконавчого комітету Львівської міської ради та Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради з метою з`ясування причин такої тривалої бездіяльності, на що отримала відповідь Департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради від 13 лютого 2017 року, згідно з якою 07 лютого 2017 року питання забезпечення житлом позивача розглядалось на засіданні громадської комісії з житлових питань при Виконавчому комітеті Львівської міської ради, яка рекомендувала відмовити позивачу у наданні житла у зв`язку із відсутністю вільного житла.

Відповідно до копії контрольного списку Господарського суду Львівської області для забезпечення житлом суддів, суддя Гутьєва В. В. у даному списку знаходиться під № 1.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Ухвалою Верховного Суду від 28 серпня 2019 року передано на розгляд об`єднаної палати Верховного Суду справу № 712/4259/17 за позовом

ОСОБА_2 до Черкаської міської ради, третя особа - Виконавчий комітет Черкаської міської ради, про забезпечення службовим житлом, оскільки колегія суддів вирішила відступити від висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених

у постанові Верховного Суду від 06 червня 2018 року у справі № 591/1620/17 (касаційне провадження № 61-21874св18).

Зазначена обставина відповідно до пункту 10 частини першої статті 252 ЦПК України була підставою для зупинення провадження у справі, оскільки відповідно до пункту 14 частини першої статті 253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 10 частини першої статті 252 цього Кодексу, - до закінчення перегляду в касаційному порядку.

Постановою Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 11 листопада 2019 року у справі № 712/4259/17 за позовом ОСОБА_2 до Черкаської міської ради, третя особа - Виконавчий комітет Черкаської міської ради, про забезпечення службовим житлом, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Придніпровського районного суду міста Черкаси від 11 вересня 2017 року та постанову Апеляційного суду Черкаської області від 22 грудня 2017 року.

Відповідно до статті 254 ЦПК України провадження у справі поновлюється за клопотанням учасників справи або за ініціативою суду не пізніше десяти днів з дня отримання судом повідомлення про усунення обставин, що викликали його зупинення.

Враховуючи вказане, колегія суддів вважає, що провадження у справі необхідно поновити.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно зі статтею 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду.

Статтями 15, 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

У статтях 126, 130 Конституції України закріплено, що незалежність і недоторканність суддів гарантуються Конституцією і законами України. Держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів.

Відповідно до статті 14 Закону України від 07 лютого 2002 року «Про судоустрій України» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) гарантії самостійності судів і незалежності суддів забезпечуються, зокрема, належним матеріальним та соціальним забезпеченням суддів.

Відповідно до частини сьомої статті 44 Закону України «Про статус суддів» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) не пізніш як через шість місяців після обрання суддя Конституційного Суду, Верховного Суду або вищого спеціалізованого суду, який потребує поліпшення житлових умов, забезпечується благоустроєним житлом у вигляді окремої квартири або будинку Кабінетом Міністрів України, а суддя іншого суду - відповідними місцевими органами державної виконавчої влади за місцезнаходженням суду.

У разі незабезпечення судді благоустроєним житлом у зазначені строки суд за рахунок державного бюджету може придбати квартиру або будинок за ринковими цінами і передати їх у користування судді. Порядок фінансування судів для цієї мети, а також порядок розрахунків з державним бюджетом органу державної виконавчої влади, який своєчасно не надав судді житло, визначається Кабінетом Міністрів України.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 вказувала, що житлові умови, в яких вона проживає є такими, що потребують поліпшення.

Відповідно до статті 43 ЖК Української PCP громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, жилі приміщення надаються в порядку черговості. Черговість надання жилих приміщень визначається за часом взяття на облік (включення до списків осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень).

Статтею 46 Житлового кодексу Української PCP (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено перелік осіб, яким жилі приміщення можуть бути надані поза чергою.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову у задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, що

ОСОБА_1 правом на першочергове надання жилих приміщень не користується, а серед позачерговиків, які потребують поліпшення житлових умов є 399 сімей, що мають визначений термін надання житла.

Так, відповідно до частини першої статті 46 ЖК Української PCP (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) надання жилого приміщення поза чергою надається інвалідам Великої Вітчизняної війни і прирівняним до них у встановленому порядку особам протягом двох років з дати прийняття рішення про включення їх до списку на позачергове одержання жилого приміщення, а з них інвалідам першої групи з числа учасників бойових дій на території інших держав - протягом року з визначенням переважного права інвалідів Великої Вітчизняної війни і прирівняних до них у встановленому порядку осіб на одержання жилих приміщень перед всіма іншими категоріями позачерговиків.

Згідно з частиною другою статті 46 ЖК Української РСР (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) поза чергою жиле приміщення може надаватися також в інших випадках, передбачених законодавством.

Встановивши, що для осіб, обраних на виборну посаду, коли це пов`язано з переїздом в іншу місцевість, чинним законодавством не встановлено строк, протягом якого вони повинні бути забезпечені житлом переважно перед іншими громадянами з таким же статусом, які користуються правом позачергового одержання жилих приміщень, та те, що судді не віднесені до переліку категорій осіб, які мають переваги в одержанні жилих приміщень перед іншими категоріями осіб, які мають право на отримання житла поза чергою, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову.

Доводи касаційної скарги про те, що до спірних правовідносин не підлягають застосуванню вимоги статті 46 ЖК Української РСР (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) колегія суддів відхиляє з огляду на наступне.

За загальним правилом, викладеним у статті 43 ЖК Української РСР

(у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, жилі приміщення надаються в порядку черговості. Це правило поширюється і на осіб, які користуються правом позачергового одержання жилих приміщень, в тому числі і судді, призначені на роботу в іншу місцевість та у зв`язку з цим включені виконкомом місцевої ради в окремий список осіб, які мають право на позачергове отримання житла.

Перелік категорій осіб, які мають переваги в одержанні жилих приміщень перед іншими категоріями позачерговиків міститься в абзаці 2 частини першої статті 46 ЖК Української РСР (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) і судді до них не віднесені.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України

у справі № 6-390цс15 від 03 червня 2015 року.

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Всебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).

Постанова апеляційного суду є достатньо мотивованою та такою, що відповідає нормам закону.

Інші доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, на законність судового рішення не впливають, а зводяться до незгоди заявника із висновками суду, а також спростовуються встановленими вище обставинами справи, в основному направлені на переоцінку доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Постанова апеляційного суду ухвалена з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому оскаржуване судове рішення необхідно залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, оскільки доводи касаційної скарги висновків апеляційного суду не спростовують.

Керуючись статтями 254, 400, 402, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Поновити касаційне провадження у справі № 461/2973/17 за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Львівської міської ради про забезпечення благоустроєним житлом.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат П`ятковська Ірина Петрівна, залишити без задоволення.

Постанову Апеляційного суду Львівської області від 12 березня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. С. Висоцька

Судді А. І. Грушицький

І. В. Литвиненко

В. В. Сердюк

І. М. Фаловська