Постанова

Іменем України

11 грудня 2019 року

м. Київ

справа № 2/581/10

провадження № 61-1454св19

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Кузнєцова В. О. (суддя-доповідач), Жданової В. С., Ігнатенка В. М.,

учасники справи:

заявник - Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи»,

боржник - ОСОБА_1 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Черкаської області від 13 грудня 2018 року у складі колегії суддів: Бондаренка С. І., Храпка В. Д., Новікова О. М.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» (далі - ТОВ «Кредитні ініціативи») звернулося до суду із заявою про заміну стягувача у виконавчому листі № 2-581-2010 року.

Заява обґрунтована тим, що рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 02 червня 2010 року на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» (далі - ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк») з ОСОБА_1 стягнута заборгованість за кредитним договором від 20 лютого 2008 року № 02-21/08 в розмірі 221 836,04 грн. На виконання вказаного рішення видано виконавчий лист № 2-581-2010 року.

17 грудня 2012 року між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ТОВ «Кредитні ініціативи» був укладений договір про відступлення права вимоги, згідно якого товариство набуло статусу нового кредитора та право грошової вимоги до осіб, які є боржниками банку, у тому числі і до ОСОБА_1 .

З урахуванням викладеного, ТОВ «Кредитні ініціативи» просило на підставі частини п`ятої статті 442 ЦПК України замінити стягувача за виконавчим листом № 2-581 2010 року з ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» на його правонаступника ТОВ «Кредитні ініціативи».

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 07 вересня 2018 року у складі головуючого судді Степченка М. Ю. у задоволенні заяви відмовлено.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що заявником не надано належних і допустимих доказів на підтвердження того, що на виконанні відповідного органу державної виконавчої служби перебуває відкрите виконавче провадження щодо примусового виконання виконавчого листа № 2-581 2010 року, а заміна сторони виконавчого провадження за відсутності такого провадження, є неможливою.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Постановою апеляційного суду Черкаської області від 13 грудня 2018 року апеляційну скаргу ТОВ «Кредитні ініціативи» задоволено. Ухвалу Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 07 вересня 2018 року скасовано.

Заяву ТОВ «Кредитні ініціативи» задоволено.

Замінено стягувача ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» у виконавчому листі № 2-581-2010 року, виданого у справі за позовом ПАТ Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, на його правонаступника - ТОВ «Кредитні ініціативи».

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що ТОВ «Кредитні Ініціативи» набуло право вимоги за кредитним договором на підставі договору про відступлення права вимоги від 17 грудня 2012 року. Згідно з частиною п`ятої статті 442 ЦПК України положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

У січні 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову апеляційного суду скасувати і залишити в силі ухвалу суду першої інстанції, яка була помилково скасовано.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд залишив поза увагою те, що згідно повідомлення Золотоніського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області від 01 серпня 2018 року № 15490 виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 кредитної заборгованості на виконанні не перебуває, що виключає можливість заміни сторони стягувача. Крім того, ТОВ «Кредитні ініціативи» вже зверталося з аналогічною заявою про заміну стягувача у виконавчому провадженні, проте судом було відмовлено у її задоволенні, оскільки заявником не було надано доказів відступлення прав вимоги за договором іпотеки та письмового повідомлення боржника про відступлення прав вимоги за іпотечним договором та основним зобов`язанням. Також, ТОВ «Кредитні ініціативи» відмовлено у задоволенні позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у зв`язку з пропуском строку позовної давності. Наведене свідчить про те, що заявник зловживаючи своїм правом на звернення до суду використовує усі можливості для відібрання житла у боржника.

Ухвалою Верховного Суду від 25 квітня 2019 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

Станом на час розгляду справи Верховним Судом відзив на касаційну скаргу не надходив.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Встановлено, що рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 02 червня 2010 року задоволено позов ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» заборгованість за кредитним договором від 20 лютого 2008 року № 02-21/08 в розмірі 221 836,04 грн.

На виконання вказаного рішення видано виконавчий лист № 2-581-2010 року.

17 грудня 2012 року між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ТОВ «Кредитні ініціативи» був укладений договір про відступлення права вимоги, згідно якого товариство набуло статусу нового кредитора та право грошової вимоги до осіб, які є боржниками банку, у тому числі і до ОСОБА_1 .

Мотиви з яких виходить Верховний Суд та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

За змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження»у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи із змісту цих норм, зокрема, пунктів 1 і 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження, і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.

Крім того, норма статті 442 ЦПК України має імперативний характер, оскільки у ній прямо визначено правило поведінки, а саме право замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин.

Так, частиною п`ятою статті 442 ЦПК України передбачено, що положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Таким чином, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження».

Зазначений правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 30 січня 2019року справа № 2-230/11 (провадження № 61-46230св18), від 12 квітня 2019 року справа № 756/913/16-ц (провадження № 61-48483св18), від 05 червня 2019 року у справі № 362/499/15-ц (провадження № 61-4837св19), від 04 вересня 2019 року справа № 200/17577/14-ц (провадження № 61-11342св19), від 09 жовтня 2019 року справа № 711/10368/2012 (провадження № 61-11549св19).

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов`язковим до виконання.

У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 40 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Горнсбі проти Греції» (Ноrnsbу V. Gгеесе) від 19 березня 1997 року, зазначено, що право на звернення до суду було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін.

Статтею 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Задовольняючи заяву, апеляційний суд встановивши, що ТОВ «Кредитні Ініціативи» просить замінити стягувача у виконавчому листі, що відповідає вимогам частини п`ятої статті 442 ЦПК України, дійшов обґрунтованого висновку, що передання кредитором своїх прав іншій особі за договором відступлення права вимоги, що є правонаступництвом, і правонаступник кредитора має право звертатись до суду із заявою про заміну сторони стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

З урахуванням викладеного є безпідставними доводи касаційної скарги ОСОБА_1 про неможливість заміни стягувача за відсутності відкритого виконавчого провадження.

Доводи касаційної скарги щодо відсутності доказів відступлення права вимоги за кредитним та іпотечним договором ТОВ «Кредитні ініціативи» не заслуговують на увагу, оскільки рішенням Апеляційного суду Черкаської області від 14 лютого 2017 року, залишеним без змін постановою Верховного Суду від 20 червня 2018 року, встановлено, що за договором відступлення права вимоги від 17 грудня 2012 року, укладеним з ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», ТОВ «Кредитні ініціативи» набуло право такої вимоги, що в силу вимог статті 82 ЦПК України не підлягає доказуванню.

Інші аргументи касаційної скарги, не можуть бути підставами для скасування рішення апеляційного суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні ОСОБА_1 норм матеріального та процесуального права і зводяться до переоцінки встановлених судом обставин, що в силу вимог статті 400 ЦПК України виходить за межі розгляду справи судом касаційної інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування , що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року.

Оскаржувана постанова апеляційного суду відповідає критерію обґрунтованості судового рішення та прийнята без порушення норм процесуального права.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції без змін.

Щодо розподілу судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційну скаргу залишено без задоволення, підстав для розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Апеляційного суду Черкаської області від 13 грудня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. О. Кузнєцов В. С. Жданова В. М. Ігнатенко