Постанова

Іменем України

11 грудня 2019 року

м. Київ

справа № 754/12534/15-ц

провадження № 61-8491св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Кузнєцова В. О.,

суддів: Жданової В. С. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Стрільчука В. А., Тітова М. Ю.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач 1 - Деснянська районна в м. Києві державна адміністрація,

відповідач 2 - Оболонська районна в м. Києві державна адміністрація,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 рішення Деснянського районного суду м. Києва від 22 березня 2016 року в складі судді Шевчука О. П. та рішення Апеляційного суду м. Києва від 04 серпня 2016 року в складі колегії суддів: Кирилюк Г. М., Рейнарт І. М., Андрієнко А. М. та касаційну скаргу виконавчого органу Оболонської районної у м. Києві ради (Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації) на рішення Апеляційного суду м. Києва від 04 серпня 2016 року в складі колегії суддів: Кирилюк Г. М., Рейнарт І. М., Андрієнко А. М.,

ВСТАНОВИВ:

Підпунктом 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації, в якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог просив:

- зобов`язати Деснянську районну в м. Києві державну адміністрацію зарахувати на квартирний облік його та членів його родини: ОСОБА_2 і ОСОБА_3 з 03 листопада 1997 року у зв`язку з переїздом з Оболонського району м. Києва до Деснянського району м. Києва та змінити категорію обліку родини на: «інваліди війни, інтернаціоналісти», порядок забезпечення житлом: «позачерговий з моменту письмового звернення», а саме - з 01 жовтня 2011 року;

- визнати протиправним та скасувати розпорядження виконавчого органу Оболонської районної у місті Києві ради (Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації) від 22 грудня 2010 року № 810 «Про внесення змін до облікових справ та зняття з квартирного обліку» в частині зняття ОСОБА_1 , ОСОБА_2 і ОСОБА_3 з квартирного обліку»;

- зобов`язати Оболонську районну в місті Києві державну адміністрацію перевести його та членів його родини: ОСОБА_2 і ОСОБА_3 в категорію квартирного обліку: «інваліди війни, інтернаціоналісти», порядок забезпечення житлом: «позачерговий з моменту письмового звернення», а саме з - 27 грудня 2010 року.

Позов мотивовано тим, що розпорядженням Мінської районної державної адміністрації м. Києва від 03 листопада 1997 року він разом з сім`єю (дружина ОСОБА_4 , дочка ОСОБА_2 , син ОСОБА_3 ) зараховані на квартирний облік та включені до першочергового списку по категорії «військовослужбовці, які звільнені в запас або відставку», а 10 листопада 2003 року позивачу замінена пільга на «учасники бойових дій на території інших країн».

10 листопада 2003 року ОСОБА_1 за місцем служби отримав ордер на жиле приміщення, а саме - квартиру АДРЕСА_1 .

В подальшому у зв`язку з погіршенням стану здоров`я позивач знявся з реєстрації у м. Києві, переїхав у сільську місцевість та оселився в будинку своїх знайомих у с. Білогорілка Лохвицького району Полтавської області.

Квартира АДРЕСА_1 приватизована дружиною, сином і дочкою та 09 лютого 2004 року за договором купівлі-продажу відчужена.

У зв`язку з необхідністю проходження лікування у 2006 році ОСОБА_1 повернувся до міста Києва, після чого він та його діти: ОСОБА_2 і ОСОБА_3 неодноразово змінювали реєстрацію місця проживання. Останнім місцем реєстрації є квартира АДРЕСА_2 ).

У травні 2007 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 розірвано, а у червні 2008 року позивачу встановлено інвалідність другої групи у зв`язку із захворюванням, отриманим при виконанні обов`язків військової служби.

У грудні 2010 року позивач звернувся до Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації із заявою, у якій, посилаючись на те, що з червня 2008 року він є інвалідом війни ІІ групи, а з червня 2009 року зареєстрований у Деснянському районі м. Києва, просив перевести його родину на квартирний облік до категорії позачергового отримання житла та передати квартирну справу до Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, на що отримав відповідь про відсутність підстав знаходитись на квартирному обліку в Оболонському районі м. Києва.

У вересні 2011 року позивач звернувся до Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації із заявою про зарахування його з родиною до списку позачергового забезпечення житлом та просив витребувати квартирну справу з Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації, на що отримав відповідь про те, що родина ОСОБА_1 перебуває на квартирному обліку в Оболонській районній у м. Києві державній адміністрації, а тому вирішення вказаного питання відноситься до компетенції вказаного органу.

Наприкінці вересня 2012 року позивачу стало відомо, що розпорядженням Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації від 22 грудня 2010 року № 810 «Про внесення змін до облікових справ та зняття з квартирного обліку» його разом з донькою та сином знято з квартирного обліку у зв`язку із зміною місця проживання.

Посилаючись на вищевикладене, ОСОБА_1 просив задовольнити позовні вимоги.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 22 березня 2016 року в задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про зобов`язання Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації зарахувати позивача та членів його родини на квартирний облік з 03 листопада 1997 року та змінити категорію обліку на «інваліди війни, інтернаціоналісти» з 01 жовтня 2011 року суд першої інстанції виходив з того, що позивач з дітьми перебуває на квартирному обліку за вказаною категорією пільги з 22 липня 2014 року, при цьому строк постановлення на квартирний облік збережено з 1997 року.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 30 червня 2016 року прийнято відмову ОСОБА_1 від позовних вимог про зобов`язання Оболонську районну в місті Києві державну адміністрацію перевести його та членів його родини: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в категорію квартирного обліку: «інваліди війни, інтернаціоналісти», порядок забезпечення житлом: «позачерговий з моменту письмового звернення», а саме з - 27 грудня 2010 року. Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 22 березня 2016 року в цій частині скасовано, провадження у справі у цій частині закрито.

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 04 серпня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Деснянського районного суду м. Києва від 22 березня 2016 року в частині відмови в задоволенні позову про визнання протиправним та скасування розпорядження виконавчого органу Оболонської районної у місті Києві ради (Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації) від 22 грудня 2010 року № 810 «Про внесення змін до облікових справ та зняття з квартирного обліку» в частині зняття ОСОБА_1 , ОСОБА_2 і ОСОБА_3 з квартирного обліку» скасовано та ухвалено у цій частині нове рішення, яким визнано незаконним розпорядження Оболонської районної у місті Києві державної адміністрації від 22 грудня 2010 року № 810 в частині зняття ОСОБА_1 з квартирного обліку. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Суд апеляційної інстанцій, частково задовольняючи позовні вимоги, виходив з відсутності умов, за наявності яких позивач відповідно до статті 40 ЖК Української РСР підлягає зняттю з обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов. Станом на час прийняття оскаржуваного розпорядження позивач проживав та був зареєстрований в Деснянському районі м. Києва, до іншого населеного пункту не виїжджав, обставини поліпшення житлових умов, внаслідок яких відпали підстави для надання іншого жилого приміщення, відсутні, у зв`язку з чим дійшов висновку про незаконність зняття ОСОБА_1 з квартирного обліку.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів

У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ із касаційною скаргою, у якій посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанцій в частині відмови в задоволенні позовних вимог та ухвалити нове рішення про задоволення позову в цій частині.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди не врахували, що квартирна облікова справа позивача передана до Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації не з моменту відповідного звернення, а на виконання судового рішення у грудні 2013 року. Протиправність дій Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації полягає у тому, що остання не передала заяву ОСОБА_1 від 01 вересня 2011 року на розгляд громадської комісії з житлових питань та не зарахувала позивача на квартирний облік з 01 жовтня 2011 року, а тому висновок судів попередніх про постановлення позивача на квартирний облік з січня 2014 року є безпідставним.

У вересні 2016 року виконавчий орган Оболонської районної у м. Києві ради (Оболонська районна в м. Києві державна адміністрація) звернувся до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ із касаційною скаргою, у якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення апеляційного суду і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд не врахував того, що позивач був знятий з квартирного обліку у зв`язку з тим, що у 2003 році виїхав на постійне місце проживання до іншого населеного пункту - с. Білогородку Лохвицького району Полтавської області. Також суд апеляційної інстанції не звернув уваги, що провадження в адміністративній справі, предметом розгляду якої було зобов`язання Оболонську районну в м. Києві державну адміністрацію передати квартирну справу позивача до Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації, закрито.

Заперечення на касаційні скарги до суду касаційної інстанції не подано.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 жовтня 2016 року відкрито провадження у справі та витребувано її з суду першої інстанції.

Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У лютому 2018 року вказана справа передана до Верховного Суду.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частинами першою та другою статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційних скарг, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що розпорядженням Мінської районної державної адміністрації м. Києва від 03 листопада 1997 року ОСОБА_1 , як учасника бойових дій, із сім`єю 4 особи (він, дружина, дочка, син) зараховано на квартирний облік та включено до першочергового списку одержання житлового приміщення по категорії «військовослужбовці, які звільнені в запас або відставку».

Розпорядженням Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації № 774 від 29 серпня 2003 року категорію облікової справи позивача було змінено на: «учасники бойових дій на території інших країн». Вид забезпечення житлом: першочерговий.

10 листопада 2003 року ОСОБА_1 отримав від Служби безпеки України ордер на жиле приміщення за адресою: АДРЕСА_1 на сім`ю 4, яка складається з чотирьох осіб.

25 грудня 2003 року ОСОБА_1 знявся з реєстраційного обліку із вищевказаної квартири.

Цього ж дня ОСОБА_4 , ОСОБА_5 і ОСОБА_3 приватизували квартиру АДРЕСА_1 та 09 лютого 2004 року на підставі договору купівлі-продажу вказана квартира була ними відчужена.

22 травня 2007 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 розірвано.

28 серпня 2008 року ОСОБА_1 встановлено другу групу інвалідності у зв`язку із захворюванням, отриманим при виконанні обов`язків військової служби.

25 грудня 2008 року ОСОБА_1 звернувся до голови житлової комісії Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації із заявою про передачу його облікової квартирної справи до Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації та перевести до списку позачергового забезпечення житлом у зв`язку з встановленням йому у 2008 році інвалідності другої групи.

З 23 червня 2009 року ОСОБА_1 зареєстрований у квартирі АДРЕСА_2 .

У грудні 2010 року ОСОБА_1 звернувся до голови житлової комісії Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації із скаргою, у якій повторно просив передати його облікову квартирну справи до Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації та перевести до списку позачергового забезпечення житлом у зв`язку з встановленням йому в 2008 році інвалідності другої групи.

У відповіді Оболонська районна в м. Києві державна адміністрація повідомила позивача, що відсутні правові підстави для його перебування на квартирному обліку в Оболонському районі м. Києва.

Розпорядженням Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації від 22 грудня 2010 року № 810 «Про внесення змін до облікових справ та зняття з квартирного обліку» позивача з донькою та сином знято з квартирного обліку у зв`язку із зміною місця проживання.

У вересні 2011 року позивач звернувся до Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації із заявою про зарахування його з родиною до списку позачергового забезпечення житлом та просив запросити квартирну справу з Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації, на що отримав відповідь про те, що родина ОСОБА_1 перебуває на квартирному обліку в Оболонській районній у м. Києві державній адміністрації, а тому вирішення вказаного питання відноситься до компетенції вказаного органу.

У жовтні 2012 року ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації про визнання протиправним та скасування розпорядження від 22 грудня 2010 року № 810 «Про внесення змін до облікових справ та зняття з квартирного обліку» та зобов`язання Оболонську районну в м. Києві державну адміністрацію передати його квартирну справу до Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації.

Вищевказана адміністративна справа розглядалась судами неодноразово. Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 лютого 2015 року, яка набрала законної сили, провадження у справі закрито у зв`язку з неналежністю розгляду спору в порядку адміністративного судочинства.

В ході примусового виконання судового рішення 31 грудня 2013 року Оболонська районна в м. Києві державна адміністрація передала квартирну справу ОСОБА_1 до Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації.

Розпорядженням Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації № 171 від 04 квітня 2014 року «Про розгляд заяв громадян та організацій Деснянського району з квартирних питань» ОСОБА_1 з дочкою та сином прийнято на квартирний облік громадян. Категорія обліку: з 29 березня 2003 року: «учасники бойових дій, інтернаціоналісти».

У відповідь на звернення ОСОБА_1 щодо зміни категорії обліку з «учасників бойових дій» на «інваліди війни» позивачу запропоновано звернутись до відділу обліку та розподілу житлової площі Деснянської райдержадміністрації з відповідною заявою, до якої додати довідку про склад сім`ї та реєстрацію за формою №3, копію та оригінал посвідчення інваліда війни.

З довідки ГУ СБУ у м. Києві та Київській області № 78 від 08 липня 2014 року вбачається, що ОСОБА_1 під час перебування у службовому відрядженні в Народній Республіці Ангола з 27 липня 1988 року по 27 липня 1989 року протягом 12 діб приймав участь в бойових діях, захворювання останнього пов`язано з виконанням обов`язків військової служби по виконанню інтернаціонального обов`язку.

Розпорядженням Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації № 384 від 22 липня 2014 року «Про розгляд заяв громадян та організацій Деснянського району з квартирних питань» до облікової справи ОСОБА_1 внесено зміни, а саме - категорію обліку змінено на: інваліди війни (при виконанні обов`язків військової служби).

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 47 Конституції України кожен має право на житло. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону.

Статтею 33 ЖК УРСР передбачено, що потребуючі поліпшення житлових умов члени житлово-будівельних кооперативів, громадяни, які мають жилий будинок (квартиру) у приватній власності, та інші громадяни, що проживають у цих будинках (квартирах), забезпечуються жилими приміщеннями на загальних підставах.

Згідно з частинами першою, четвертою статтею 43 ЖК Української РСР громадянам, які перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов, жилі приміщення надаються в порядку черговості. Черговість надання жилих приміщень визначається за часом взяття на облік (включення до списків осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень).

За частиною другою статті 46 ЖК Української РСР громадяни, які мають право на позачергове одержання жилих приміщень, включаються до окремого списку.

Постановою Ради Міністрів Української РСР і Українською республіканською радою професійних спілок від 11 грудня 1984 року № 470 затверджено Правила обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР (далі - Правила).

Згідно положень пункту 5 вказаних Правил, потребуючі поліпшення житлових умов члени житлово-будівельних кооперативів, громадяни, які мають жилий будинок (частину будинків), квартиру у приватній власності, та інші громадяни, що проживають у цих будинках (частинах будинків), квартирах, забезпечуються жилими приміщеннями на загальних підставах.

За правилами пунктів 8, 15 цих Правил, квартирний облік здійснюється, як правило, за місцем проживання громадян у виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті, селищної, сільської Ради народних депутатів. На квартирний облік беруться потребуючі поліпшення житлових умов громадяни, які постійно проживають, а також мають реєстрацію місця проживання у даному населеному пункті.

Пунктом 14 вищевказаних Правил (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) також встановлено, що потребуючими поліпшення житлових умов визнаються громадяни, зокрема, громадяни, які проживають у комунальних чи невпорядкованих стосовно умов даного населеного пункту квартирах: особи, які належать до інвалідів війни; особи, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (стаття 10); Герої Радянського Союзу, Герої Соціалістичної Праці, особи, нагороджені орденами Слави, Трудової Слави, «За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР» усіх трьох ступенів; учасники бойових дій та учасники війни; працівники, які тривалий час сумлінно пропрацювали на одному підприємстві, в установі, організації.

Обставини, за яких особа може бути знята з квартирного обліку передбачені у статтею 40 ЖК Української РСР і у пунктах 26, 27 вищевказаних правил, який є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, зокрема громадяни знімаються з обліку потребуючих поліпшення житлових умов у випадках: поліпшення житлових умов, внаслідок якого відпали підстави для надання іншого жилого приміщення; одноразового одержання за їх бажанням від органів державної влади або органів місцевого самоврядування грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення у встановленому порядку; виїзду на постійне місце проживання до іншого населеного пункту; припинення трудових відносин з підприємством, установою, організацією особи, яка перебуває на обліку за місцем роботи, крім випадків, передбачених законодавством Союзу РСР, Житловим кодексом УРСР, пунктом 29 цих Правил та іншими актами законодавства Української РСР; засудження до позбавлення волі на строк понад шість місяців, заслання або вислання; подання відомостей, що не відповідають дійсності, які стали підставою для взяття на облік, або неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про взяття на облік. Громадяни виключаються із списків осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень, якщо вони були необґрунтовано включені до цих списків або втратили вказане право.

Суд апеляційної інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, та визнаючи незаконним розпорядження Оболонської районної у місті Києві державної адміністрації від 22 грудня 2010 року № 810 в частині зняття ОСОБА_1 з квартирного обліку, виходив з того, що станом на час прийняття оскаржуваного розпорядження позивач проживав та був зареєстрований в Деснянському районі м. Києва, до іншого населеного пункту не виїжджав, обставини поліпшення житлових умов, внаслідок яких відпали підстави для надання іншого жилого приміщення, відсутні, у зв`язку з чим дійшов висновку про незаконність зняття ОСОБА_1 з квартирного обліку.

Колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає вказаний висновок передчасним, оскільки апеляційним судом не досліджено підстави винесення виконавчим комітетом Оболонської районної у місті Києві державної адміністрації вказаного розпорядження.

Заперечуючи проти позову, Оболонська районна в м. Києві державна адміністрація посилалась на те, що підставою для зняття позивача разом із сім`єю з квартирного обліку була зміна місця проживання, а саме: зняття з реєстрації у Оболонському районі м. Києва та переїзд у с. Білогорілка Лохвицького району Полтавської області.

Так, з наявної у матеріалах справи довідки виконавчого комітету Білогорільської сільської ради Лохвицького району Полтавської області вбачається, що позивач з 03 березня 2004 року зареєстрований на території вказаної сільської ради.

У квітні 2010 року виконавчий комітет Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації з метою впорядкування квартирної справи повідомив ОСОБА_1 про необхідність представлення до відділу обліку та розподілу житлової площі документи, зокрема, копії паспортів позивача, його дочки та сина.

Відомості про повідомлення позивачем виконавчий комітет Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації місця проживання матеріали справи не містять. При цьому підставою для зняття ОСОБА_1 разом з сім`єю з квартирного обліку Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації вказано довідку з ЖЕКу від 30 квітня 2010 року № 757/10, яка також відсутня у матеріалах справи.

За таких обставин, без встановлення підстав для прийняття Оболонською районною в м. Києві державною адміністрацією розпорядження про зняття ОСОБА_1 разом з сім`єю з квартирного обліку висновок суду про визнання незаконним розпорядження Оболонської районної у місті Києві державної адміністрації від 22 грудня 2010 року № 810 в частині зняття ОСОБА_1 з квартирного обліку є передчасним.

Доводи відповідача щодо підстав зняття ОСОБА_1 разом з сім`єю з квартирного обліку апеляційним судом не перевірені, а підстави зняття позивача з обліку у зв`язку із зміною постійного місця проживання на с. Білогорілка Лохвицького району Полтавської області судом не спростовані.

Крім того, поза увагою суду апеляційної інстанції також залишилось те, що вирішення судом позовних вимог ОСОБА_1 про зобов`язання Деснянську районну в м. Києві державну адміністрацію зарахувати позивача та членів його сім`ї на квартирний облік залежить від встановлення наявності правових підстав для визнання протиправним та скасування розпорядження Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації від 22 грудня 2010 року № 810 про зняття ОСОБА_1 з квартирного обліку.

З огляду на викладене, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду приходить до висновку, що суд апеляційної інстанції, переглядаючи рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не встановив фактичних обставин справи, а також зробив суперечливий, та такий, що ґрунтується на припущеннях висновок про часткове задоволення позовних вимог.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

За приписами частин третьої, четвертої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази; або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

За змістом статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

З метою забезпечення завдання цивільного судочинства, а саме щодо забезпечення справедливого розгляду справи, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню, а ухвалене у справі судове рішення суду апеляційної інстанції - скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 та касаційну скаргу виконавчого органу Оболонської районної у м. Києві ради (Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації) задовольнити частково.

Рішення Апеляційного суду м. Києва від 04 серпня 2016 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. О. Кузнєцов

Судді : В. С. Жданова

В. М. Ігнатенко

В. А. Стрільчук

М. Ю. Тітов