Постанова

Іменем України

20 листопада 2019 року

м. Київ

справа №457/1199/14-ц

провадження №61-24026св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Кузнєцова В. О.,

суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Стрільчука В. А., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

відповідач - Приватне акціонерне товариство «Трускавецькурорт»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Трускавецького районного суду Львівської області від 27 листопада 2015 року в складі судді Марчука В. І. та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 20 грудня 2016 року в складі колегії суддів: Ніткевича А. В., Мікуш Ю. Р., Павлишина О. Ф.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2014 року позивачі звернулися до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Трускавецькурорт» (далі - ПрАТ «Трусквецькурорт») про стягнення авторської винагороди за об`єкти інтелектуальної власності.

Свої вимоги обґрунтовували тим, що 22 липня 2003 року було укладено угоду з ПрАТ «Трускавецькурорт», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 про розподіл авторської винагороди за наукові дослідження, експерименти, випробування, створення винаходів, корисних моделей, промислових зразків, раціоналізаторських пропозиції, ноу - хау у медичній практиці для потреб ПрАТ «Трускавецькурорт» - проект «Спосіб застосування мінеральної води». Вказана угода є чинною двадцять років. Податки та інші збори від нарахованої суми авторської винагороди, компенсації згідно статті 35 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» сплачує до бюджету відповідач. Згідно цієї угоди винаходи, корисні моделі, промислові зразки, раціоналізаторські пропозиції та ноу- хау є чинними та не можуть переглядатись судом, змінюватись відповідно до норм ЦК України. 18 липня 2005 року була укладена друга угода з ПрАТ «Трускавецькурорт» між ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 щодо винаходу «ІНФОРМАЦІЯ_3», який використовувався на дату підписання цієї угоди. Дану угоду також підписала ОСОБА_2 Вказаний договір укладений строком на 20 років.

Враховуючи наведене, просили стягнути з ПрАТ «Трускавецькурорт» авторську винагороду в розмірі 2 450 000 грн.

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Трускавецького районного суду Львівської області від 27 листопада 2015 року та додатковим рішенням Трускавецького районного суду Львівської області від 08 липня 2016 року, які залишені без змін ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 20 грудня 2016 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 відмовлено.

Суди виходили з безпідставності вимог позивачів про стягнення авторської винагороди та необґрунтованості тверджень про порушення з боку ПрАТ «Трускавецькурорт» прав інтелектуальної власності на корисну модель.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У січні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати рішення Трускавецького районного суду Львівської області від 27 листопада 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 20 грудня 2016 року, а справу направити на новий розгляд.

Касаційна скарга мотивована тим, що згідно укладених угод співавтори створювали, патентували, публікували об`єкти інтелектуальної власності (способи лікування пацієнтів відповідача з використанням мінеральної води, добутої з підземних джерел) та медичного озону. Таке лікування виконується під контролем медичного персоналу з визначенням діагнозу. У теперішній час продовжується порушення патентів, а тому порушуються права на інтелектуальну власність позивачів.

Крім того, суди не дослідили, що означає бальнеологічна гідромасажна ванна «AQUADELICIA mini I», які захворювання лікує. Суди взяли до уваги лікувальну інструкцію, але не дослідили, де ця інструкція опублікована, затверджена, чи поширюється її дія на територію України.

Також в рекламних матеріалах відповідача передбачена гідроозонотерапія - метод (технологія) із застосуванням озоно-кисневої суміші, яка має комплексний вплив на організм, має протизапальну та імуномоделюючу дію, посилює мікроциркуляцію і обмін речовин. Угоди позивачів передбачають обов`язкове застосування мінеральної озонотерапії (озоно-кисневої суміші - мінеральної води).

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 03 квітня 2017 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі.

Статтею 388 Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», що набув чинності 15 грудня 2017 року (далі - ЦПК України), визначено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Ухвалою Верховного Суду від 11 листопада 2019 року справу призначено до судового розгляду.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною другою статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Суди встановили, що в матеріалах справи знаходяться копії патентів: № НОМЕР_6 від 27 квітня 2009 pоку на винахід «ІНФОРМАЦІЯ_1»; та на корисну модель № НОМЕР_4 від 10 червня 2008 року «ІНФОРМАЦІЯ_2».

Як зазначено у рішенні Апеляційного суду Львівської області від 01 липня 2014 року у справі № 2-1324-302/11: «Із формули корисної моделі «ІНФОРМАЦІЯ_3», що охороняється патентом № НОМЕР_3 від 10 червня 2008 року передбачається лікування товстої кишки пацієнта шляхом промивання товстої кишки пацієнта мінеральною водою, нагрітою до температури 38-39 градусів Цельсія. В той же час бальнеологічна гідромасажна ванна «AQUADELICIA mini I», яку використовує Закрите акціонерне товариство «Трускавецькурорт» (далі - ЗАТ «Трускавецькурорт», правонаступником якого є ПрАТ «Трускавецькурорт»), відповідно до інструкції по її обслуговуванню використовується для лікувального масажу всього тіла струменем води за допомогою форсунок під водою. Виріб використовується при лікуванні станів після травм, поранень м`язів та суглобів, при поганому кровообігу кінцівок, спазматичних та слабких паралічах, що не є аналогічно способу лікування та формулі винаходу, що охороняється патентом № НОМЕР_3».

Що стосується патенту на винахід № НОМЕР_6 «ІНФОРМАЦІЯ_1», то як зазначено у рішенні Апеляційного суду Львівської області від 01 липня 2014 року у справі № 2-1324-302/11, формула винаходу не є тотожною методу, який використовується ЗАТ «Трускавецькурорт» при застосуванні бальнеологічних ванн, що вбачається зі змісту формули винаходу та Інструкції вказаного виробу. Як зазначено у рішенні суду, ЗАТ «Трускавецькурорт» придбало вказані бальнеологічні гідромасажні ванни «AQUADELICIA» різних комплектацій у Товариства з обмеженою відповідальністю «Медгарант» (далі - ТОВ «Медгарант»), серед яких «AQUADELICIA mini I» з пристроєм озонотерапії, виробником яких є Vagnerplast Slovensko, Словенської республіки, сертифіковані в Україні та пройшли державну санітарно-епідеміологічну експертизу і державну реєстрацію у 2003-2004 роках. Експлуатація вказаних ванн ЗАТ «Трускавецькурорт» розпочалася у 2006 році, тобто до виникнення, відповідно до статті 6 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», прав у ОСОБА_1 на винахід № НОМЕР_6 від 27 квітня 2009 року.

Формула корисної моделі «ІНФОРМАЦІЯ_2», що охороняється патентом № НОМЕР_7 від 10 червня 2008 року, передбачає спосіб лікування гастриту, який відрізняється тим, що в шлунок вводять мінеральну воду з концентрацією озону, після її переміщення в дванадцятипалу кишку вводять газоподібний озон, який проникає під слизову та у глибокі шлункові ямки. Формула винаходу до авторського свідоцтва СРСР № НОМЕР_8 «Спосіб очистки крові» передбачає спосіб очистки крові шляхом пропуску її через герметичну камеру, що відрізняється тим, що з метою прискорення способу і одночасного видалення азотовмісних речовин, в камері створюють вакуум, а через кров пропускають атомарний кисень.

Бальнеологічна гідромасажна ванна «AQUADELICIA mini I», яку використовує ЗАТ «Трускавецькурорт», відповідно до інструкції по її обслуговуванню (міститься в матеріалах справи № 2-1324-302/11) використовується для лікувального масажу всього тіла струменем води за допомогою форсунок під водою. Гідромасажний ефект викликаний аеризованим струменем води, який виходить з бокових мікрофорсунок, розміщених в ергономічно найбільш активних місцях стегон та кінцівок. Виріб використовується при лікуванні станів після травм, поранень м`язів та суглобів, при поганому кровообігу кінцівок, спазматичних та слабких паралічах.

Згідно висновку судової експертизи Львівського НДІ судових експертиз № 3023 від 10 березня 2009 року було встановлено лише еквівалентне використання ЗАТ «Трускавецькурорт» ознак корисної моделі за патентом № НОМЕР_2 , який в подальшому був визнаним судом недійсним. (Заочним рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 01 березня 2013 року у справі № 2-855/11 за позовом ТОВ «Медгарант» до ОСОБА_1 , третя особа - Державна служба інтелектуальної власності України про визнання патенту на корисну модель недійсним позов ТОВ «Медгарант» задоволено, визнано недійсним патент № НОМЕР_2 від 10 вересня 2008 року на корисну модель «ІНФОРМАЦІЯ_4». Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 24 вересня 2013 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, заочне рішення Сихівського районного суду м. Львова від 01 березня 2013 року залишено без змін).

Крім того, судами вже розглядалися аналогічні вимоги позивача ОСОБА_1 , які стосувалися патенту на винахід № НОМЕР_6 «ІНФОРМАЦІЯ_1» від 27 квітня 2009 року та «ІНФОРМАЦІЯ_3», що охороняється патентом № НОМЕР_3 від 10 червня 2008 року.

Згідно рішення Апеляційного суду Львівської області від 01 липня 2014 року у справі № 2-1324-302/11 формули винаходу (корисної моделі) не є тотожними методу, який використовується ЗАТ «Трускавецькурорт» при застосуванні бальнеологічних ванн, що вбачається зі змісту формули винаходу (корисної моделі) та інструкції вказаного виробу.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

За змістом статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до статей 10, 60 Цивільного процесуального кодексу України 2004 року, у редакції, чинній на час розгляду судами справи, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини (частина третя статті 61 ЦПК 2004 року).

Відповідно до статті 2 Закону України «Про охорону прав на винаходи та корисні моделі» законодавство України про охорону прав на винаходи (корисні моделі) базується на Конституції України і складається із цього Закону, Цивільного кодексу України, Закону України «Про державну таємницю» та інших нормативно-правових актів.

Частиною третьою статті 426 ЦК України передбачено, що використання об`єкта права інтелектуальної власності іншою особою здійснюється з дозволу особи, яка має виключне право дозволяти використання об`єкта права інтелектуальної власності, крім випадків правомірного використання без такого дозволу, передбачених цим Кодексом та іншим законом.

Набуття права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок засвідчується патентом (частина перша статті 462 ЦК України).

Обсяг правової охорони визначається формулою винаходу, корисної моделі, сукупністю суттєвих ознак промислового зразка. Тлумачення формули повинно здійснюватися в межах опису винаходу (корисної моделі) та відповідних креслень (частина друга статті 462 ЦК України, частина п`ята статті 6 Закону України «Про охорону прав на винаходи та корисні моделі»).

У статті 1 Закону України «Про охорону прав на винаходи та корисні моделі» визначено, що: винахід (корисна модель) - результат інтелектуальної діяльності людини в будь-якій сфері технології; патент (патент на винахід, деклараційний патент на винахід, деклараційний патент на корисну модель, патент (деклараційний патент) на секретний винахід, деклараційний патент на секретну корисну модель) - охоронний документ, що засвідчує пріоритет, авторство і право власності на винахід (корисну модель).

Відповідно до статті 463 ЦК України суб`єктами права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель та промисловий зразок є: 1) винахідник, автор промислового зразка; 2) інші особи, які набули прав на винахід, корисну модель та промисловий зразок за договором чи законом.

Майновими правами інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок є: 1) право на використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка; 2) виключне право дозволяти використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка (видавати ліцензії); 3) виключне право перешкоджати неправомірному використанню винаходу, корисної моделі, промислового зразка, в тому числі забороняти таке використання; 4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом. Майнові права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок належать володільцю відповідного патенту, якщо інше не встановлено договором чи законом (стаття 464 ЦК України).

Відповідно до частини другої статті 28 Закону України «Про охорону прав на винаходи та корисні моделі» патент надає його власнику виключне право використовувати винахід (корисну модель) за своїм розсудом, якщо таке використання не порушує прав інших власників патентів. Використанням винаходу (корисної моделі) визнається: виготовлення продукту із застосуванням запатентованого винаходу (корисної моделі), застосування такого продукту, пропонування для продажу, в тому числі через Інтернет, продаж, імпорт (ввезення) та інше введення його в цивільний оборот або зберігання такого продукту в зазначених цілях; застосування процесу, що охороняється патентом, або пропонування його для застосування в Україні, якщо особа, яка пропонує цей процес, знає про те, що його застосування забороняється без згоди власника патенту або, виходячи з обставин, це і так є очевидним. Продукт визнається виготовленим із застосуванням запатентованого винаходу (корисної моделі), якщо при цьому використано кожну ознаку, включену до незалежного пункту формули винаходу (корисної моделі), або ознаку, еквівалентну їй. Процес, що охороняється патентом, визнається застосованим, якщо використано кожну ознаку, включену до незалежного пункту формули винаходу, або ознаку, еквівалентну їй.

Згідно з частиною п`ятою статті 28 Закону України «Про охорону прав на винаходи та корисну модель» патент надає його власнику виключне право забороняти іншим особам використовувати винахід (корисну модель) без його дозволу, за винятком випадків, коли таке використання не визнається згідно з цим Законом порушенням прав, що надаються патентом.

Відповідно до частини першої, пункту 5 частини другої статті 432 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права інтелектуальної власності відповідно до статті 16 цього Кодексу. Суд у випадках та в порядку, встановлених законом, може постановити рішення, зокрема, про застосування разового грошового стягнення замість відшкодування збитків за неправомірне використання об`єкта права інтелектуальної власності. Розмір стягнення визначається відповідно до закону з урахуванням вини особи та інших обставин, що мають істотне значення.

Власником патенту на корисну модель № НОМЕР_3 , дата реєстрації 10 червня 2008 року, назва корисної моделі «ІНФОРМАЦІЯ_3», є ОСОБА_2 , винахідниками є ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5

Вирішуючи справу в цій частині, суди правильно послалися на обставини, встановлені рішенням Апеляційного суду Львівської області від 01 липня 2014 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ «Трускавецькурорт», ТОВ «Медгарант» про припинення озонування мінеральних вод, ввезення лікувальних ванн на територію України та стягнення коштів у вигляді авторської нагороди, а саме із формули корисної моделі «ІНФОРМАЦІЯ_3», що охороняється патентом № НОМЕР_3 від 10 червня 2008 року передбачається лікування товстої кишки пацієнта шляхом промивання товстої кишки пацієнта мінеральною водою, нагрітою до температури 38-39 градусів Цельсія. У той же час, бальнеологічна гідромасажна ванна «AQUADELICIA mini І», яку використовує ЗАТ «Трускавецькурорт», відповідно до інструкції по її обслуговуванню використовується для лікування масажу всього тіла струменем води за допомогою форсунок під водою. Виріб використовується при лікуванні станів після травм, поранень м`язів та суглобів, при поганому кровообігу кінцівок, спазматичних та слабких паралічах, що не є аналогічним способу лікування та формулі винаходу, що охороняється патентом № НОМЕР_3.

Також зазначеним рішенням Апеляційного суду Львівської області від 01 липня 2014 року було встановлено, що ПрАТ «Трускавецькурорт» не використовує у своїй діяльності корисну модель № НОМЕР_3 «ІНФОРМАЦІЯ_3».

Крім того, власником патенту на корисну модель № НОМЕР_4 , дата реєстрації 10 червня 2008 року, назва корисної моделі «ІНФОРМАЦІЯ_2», є ОСОБА_3 , винахідниками є ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 .

Суди обґрунтовано вважали, що позивачі не надали жодних доказів, які б підтверджували, що формула корисної моделі № НОМЕР_4 та винаходу (авторське свідоцтво СРСР № НОМЕР_8 ) є ідентичною технології, яку використано у бальнеологічній гідромасажній ванні «AQUADELICIA mini І». До того ж, згідно висновку судової експертизи Львівського НДІ судових експертиз № 3023 від 10 березня 2009 року було встановлено лише еквівалентне використання ЗАТ «Трускавецькурорт» ознак корисної моделі за патентом № НОМЕР_2 , який в подальшому був визнаним судом недійсним (рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 01 березня 2013 року у справі № 2-855/11 за позовом ТОВ «Медгарант» до ОСОБА_1 , третя особа Державна служба інтелектуальної власності України про визнання патенту на корисну модель недійсним)

Також власником патенту на корисну модель № НОМЕР_6 , дата реєстрації 27 червня 2009 року, назва корисної моделі «ІНФОРМАЦІЯ_1», є ОСОБА_6 , винахідниками є ОСОБА_7 , ОСОБА_1 .

Судом першої та апеляційної інстанції взято до уваги вищевказане рішення Апеляційного суду Львівської області від 01 липня 2014 року, яким встановлено: « що стосується використання формули винаходу «ІНФОРМАЦІЯ_1» захищеного патентом на винахід № НОМЕР_6, то з матеріалів справи вбачається, що вона не є тотожною методу, який використовується лікувальними закладами ЗАТ «Трускавецькурорт» при застосуванні бальнеологічних гідромасажних ванн «AQUADELICIA mini І», що вбачається зі змісту формули винаходу та інструкції до вказаного виробу. Крім того, з матеріалів справи вбачається, що ЗАТ «Трускавецькурорт» придбало вказані бальнеологічні гідромасажні ванни «AQUADELICIA» різних комплектацій у ТОВ «Медгарант», серед яких «AQUADELICIA mini І» з пристроєм озонотерапії, виробником яких є Vagnerplast Slovensko, Словенської Республіки, відповідно сертифіковані в Україні та пройшли державну санітарно-епідеміологічну експертизу і державну реєстрацію в 2003-2004 роках. Експлуатація вказаних ванн ЗАТ «Трускавецькурорт» розпочалась у 2006 році, тобто до виникнення, відповідно до статті 6 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», права у ОСОБА_1 на винахід № НОМЕР_6.

Крім того, відповідно до статті 9 Закону України «Про охорону прав на винаходи та корисну модель» право на одержання патенту на службовий винахід (корисну модель) має роботодавець винахідника. Винахідник подає роботодавцю письмове повідомлення про створений ним службовий винахід (корисну модель) з описом, що розкриває суть винаходу (корисної моделі) достатньо ясно і повно. Роботодавець повинен протягом чотирьох місяців від дати одержання від винахідника повідомлення подати до Установи заявку на одержання патенту чи передати право на його одержання іншій особі або прийняти рішення про збереження службового винаходу (корисної моделі) як конфіденційної інформації. У цей же строк роботодавець повинен укласти з винахідником письмовий договір щодо розміру та умови виплати йому (його правонаступнику) винагороди відповідно до економічної цінності винаходу (корисної моделі) і (або) іншої вигоди, яка може бути одержана роботодавцем. Якщо роботодавець не виконає зазначених у частині третій цієї статті вимог у встановлений строк, то право на одержання патенту на службовий винахід (корисну модель) переходить до винахідника або його правонаступника. У цьому випадку за роботодавцем залишається переважне право на придбання ліцензії. Строк збереження роботодавцем чи його правонаступником службового винаходу (корисної моделі) як конфіденційної інформації у разі його невикористання не повинен перевищувати чотирьох років. У протилежному випадку право на одержання патенту на службовий винахід (корисну модель) переходить до винахідника чи його правонаступника. Спори щодо умов одержання винахідником службового винаходу (корисної моделі) винагороди та її розміру вирішуються у судовому порядку.

Позивачі посилаються на укладені із ЗАТ «Трускавецькурорт» угоди від 26 серпня 2003 року («спосіб застосування мінеральної води») та 18 липня 2005 року («спосіб лікування товстої кишки в умовах курорту»), згідно з якими відповідач повинен виплачувати винагороду в розмірі 10 відсотків від отриманого доходу, внаслідок застосування цих винаходів у медичній практиці, однак доказів використання винаходів позивачів у діяльності ПрАТ «Трускавецькурорт» позивачі суду не надали.

Таким чином, суди прийшли до обґрунтованих висновків про відсутність доказів використання винаходів позивачів у діяльності ПрАТ «Трускавцецькрорт», з урахуванням обставин, які були встановлені судовими рішеннями у інших цивільних справах.

Аргументи касаційної скарги не спростовують висновків судів, обґрунтовано викладених у судових рішеннях, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди заявника з висновками судів щодо їх оцінки, В силу вимог статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції не вправі встановлювати нові обставини та переоцінювати докази.

Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов?язковими підставами для скасування судового рішення, касаційний суд не встановив.

Згідно з частиною третьою статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і відсутні підстави для їх скасування. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Оскаржувані судові рішення відповідають вимогам закону й підстави для їх скасування відсутні.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Трускавецького районного суду Львівської області від 27 листопада 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 20 грудня 2016 року залишитибез змін.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційна скарга залишена без задоволення, відсутні підстави для нового розподілу судових витрат.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Трускавецького районного суду Львівської області від 27 листопада 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 20 грудня 2016 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийВ. О. КузнєцовСудді:В. М. Ігнатенко С. О. Карпенко В. А. Стрільчук М. Ю. Тітов