ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2019 року

м. Київ

Справа № 908/2500/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючий - Огороднік К.М., судді - Жуков С.В., Ткаченко Н.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Ксензової Г.Є.;

за участю представників:

ПрАТ "ЗАЗ" - Черненко М.О. (дов. від 02.08.2019),

АТ "Укрексімбанк" - Фурсов В.В. (дов. від. 11.02.2019),

ТОВ "ФК "Юніверсум Фінанс" - Сенютий І.В. (ордер серія КС № 330110),

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Амбер" та Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 30.09.2019

та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 17.07.2019

у справі №908/2500/18

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Факторинг Фінанс"

до Приватного акціонерного товариства "Запорізький автомобілебудівний завод"

про банкрутство, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 04.12.2018 порушено провадження у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Запорізький автомобілебудівний завод" (далі - ПрАТ "ЗАЗ", боржник), вирішено інші процедурні питання.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 11.04.2019 введено процедуру санації ПрАТ "ЗАЗ" строком на 6 місяців, до 11.10.2019, керуючим санацією призначено арбітражного керуючого. Затверджено план санації боржника - ПрАТ "ЗАЗ", схвалений комітетом кредиторів 28.03.2019.

04.07.2019 від керуючого санацією до Господарського суду Запорізької області надійшла заява, в якій він просить суд затвердити мирову угоду, схвалену комітетом кредиторів боржника (протокол №8 від 03.07.2019).

Представник Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (далі - АТ "Укрексімбанк") заперечив щодо затвердження мирової угоди у даній справі, оскільки, вважав, що не було здійснено економічний аналіз можливості погашення ПрАТ "ЗАЗ" залишку конкурсних/заставних вимог в повній сумі на протязі певного часу (наприклад, до строку, на який було продовжено термін дії кредитних договорів, укладених між боржником та АТ "Укрексімбанк") з урахуванням заявлених в плані санації можливостей відновлення платоспроможності боржника; також зазначив, що можливості відновлення платоспроможності боржника, які заявлені в плані санації, здійснені не в повному обсязі, що призвело до передчасної та поспішної пропозиції щодо укладення мирової угоди; також зазначив, що мирова угода не містить розрахунків та економічного обґрунтування, відповідно до яких кредитори мали б змогу зробити висновок щодо можливості погашення боржником саме вказаної у мировій угоді частини боргу кредиторів та не містить достатнього обґрунтування щодо необхідності прощення позичальнику залишку боргу кредиторів; також зазначив, що зміст мирової угоди є вкрай невигідними для всіх кредиторів, суперечить засадам цивільного законодавства - справедливості, добросовісності та розумності, ніяким чином не направлений на оздоровлення фінансово-господарського становища ПрАТ "ЗАЗ" та спрямований виключно на ухилення боржника від погашення кредиторських вимог; також зазначив, що мирова угода була розглянута неповноважним складом комітету кредиторів; також зазначив про відсутність правових підстав для дострокового припинення процедури санації та про передчасність розгляду та затвердження мирової угоди; крім того зазначив, що у розділі 1 Мирової угоди відсутнє скорочене найменування боржника, номер і дата видачі свідоцтва про державну реєстрацію (перереєстрацію) та інформацію про засоби зв`язку; наостанок зазначив, що мирова угода не містить порядку та строків погашення заборгованості ПрАТ "ЗАЗ" за зобов`язаннями, які виникли у боржника перед АТ "Укрексімбанк" після порушення справи про банкрутство.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 17.07.2019, серед іншого, затверджено схвалену комітетом кредиторів боржника (протокол № 8 від 03.07.2019) мирову угоду, укладену між кредиторами та боржником - ПрАТ "ЗАЗ".

Зазначена ухвала про затвердження мирової угоди мотивована наступним.

Суд першої інстанції встановив, що ПрАТ "ЗАЗ" у березні 2015 року звернулось до банків-кредиторів з ґрунтовним аналізом ситуації того часу, що показувала, що боржник не в змозі надалі бездоганно обслуговувати власний кредитний портфель та просив розглянути питання про відтермінування строків погашення існуючої заборгованості, переведення заборгованості в гривню за курсом запозичення, тобто списання заборгованості в частині курсового збитку, встановлення реструктуризаційної (не ринкової, а символічної) плати за розстрочені історичні кредити, відкриття нових короткострокових цільових кредитних ліній за ринковою ставкою в гривнях для покриття браку обігових коштів для фінансування можливого росту виробництва.

Банки відстрочили строки погашення кредитів, встановили кризисний рівень відсоткової ставки, а ПрАТ "Промінвестбанк" восени 2018 здійснив списання частини заборгованості заводу.

Однак, як показує аналіз фінансово-господарської діяльності ПрАТ "ЗАЗ" за періоди: 4 квартал 2015 року, 2016 рік, 2017 рік, 2018 рік, таке списання не призвело до його покращення.

За результатами проведеного аналізу фінансово-господарської діяльності ПрАТ "ЗАЗ" за 2 квартал 2019 року станом на 30.06.2019, складений аудиторською фірмою, визначено, що у разі збереження тенденцій фінансових показників періоду, за який проведено аналіз фінансового стану ПрАТ "ЗАЗ", а саме другого кварталу 2019 року, погашення поточних зобов`язань ПрАТ "ЗАЗ" станом на 30.06.2019 можливе виключно за рахунок зовнішніх джерел фінансування - за участю потенційних інвесторів в процедурі санації або прийняття кредиторами рішення про прощення (списання) частини боргів, відносно чого може бути укладена мирова угода в процедурі санації, оскільки в періоді, який підлягав аналізу, ПрАТ "ЗАЗ" здійснювало діяльність, при якій відсутні власні джерела покриття зобов`язань, показники чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) ПрАТ "ЗАЗ" протягом ІІ кварталу 2019 року мали негативну тенденцію до зменшення в порівнянні з І кварталом 2019 року, а чистий прибуток за ІІ квартал 2019 року отриманий ПрАТ "ЗАЗ" не за рахунок нарощування обсягів основного виробництва (чистий дохід від реалізації основної продукції ПрАТ "ЗАЗ" за ІІ квартал 2019 року, навпаки, зменшилася в порівнянні з І кварталом 2019 року на 25,13%, а валовий прибуток за ІІ квартал 2019 року зменшився в порівнянні з аналогічним показником за І квартал 2019 року майже в три рази), а за рахунок нарахування ПрАТ "ЗАЗ" у вказаному звітному періоді інших операційних доходів, в загальній структурі яких 94,47% становлять доходи, які є доходами епізодичного, одноетапного та виключного характеру, а саме доходи від списання раніше нарахованих резервів на сумнівну заборгованість та доходи від реалізації майна ПрАТ "ЗАЗ" на аукціоні, згідно ухвали Господарського суду Запорізької області від 11.04.2019 у справі №908/2500/18 про банкрутство ПрАТ "ЗАЗ". Виходячи із зазначеного, чистий прибуток ПрАТ "ЗАЗ" за ІІ квартал 2019 року, як результат отримання таких інших операційних доходів, не може бути визначений у вказаному звітному періоді, як потенційне джерело покриття поточних зобов`язань ПрАТ "ЗАЗ" в майбутньому, а так як власний капітал ПрАТ "ЗАЗ" на кожну звітну дату періоду, який підлягав аналізу, мав від`ємне значення, тобто відсутній, то відповідно, власні джерела для погашення поточних зобов`язань ПрАТ "ЗАЗ" і відновлення його платоспроможності станом на 30.06.2019 відсутні.

Судом першої інстанції також надана оцінка аналізам фінансово-господарської діяльності ПрАТ "ЗАЗ" за періоди: 4 квартал 2015 року, 2016 рік, 2017 рік, 2018 рік, складений аудиторською фірмою, з яких вбачається, що причини виникнення неплатоспроможності заводу носять не внутрішній, а зовнішній характер, зокрема:

1) Значне стійке падіння ринку нових авто в Україні та недоступність основного експортного ринку через військовий конфлікт призвело до зниження обсягів виробництва транспортних засобів боржником з 282300 штук у 2007 році до 131 штук у 2018 році, що означає зупинення виробництва.

2) Внаслідок бездіяльності та самоусунення влади від врегулювання питання безконтрольного ввезення на територію України вживаних автомобілів з іноземною реєстрацією, відсутності системи узгодженого контролю за ввезенням вживаних автомобілів з іноземною реєстрацією між ДФСУ та Національною поліцією України, повністю зруйнована конкурентоздатність легкових автомобілів, виробництва заводу, оскільки ПрАТ "ЗАЗ" зобов`язаний сплачувати усі митні платежі та податки (на ПрАТ "ЗАЗ" питома вага податків і зборів у вартості автомобіля становить більше 37% його вартості), а імпорт вживаних автомобілів з іноземною реєстрацією здійснювався без сплати податків та зборів. Зокрема, за даними ДФСУ загальна кількість ввезених автомобілів з іноземною реєстрацією у режимі «транзит» та «тимчасове ввезення» у 2017 році та за 9 місяців 2018 року склала 959 тис. шт. і 773 тис. шт. відповідно.

3) Значне і різке погіршення тарифної політики держави по відношенню до внутрішніх виробників транспортних засобів - повна лібералізація імпорту вживаних авто.

4) Посилення фіскальної політики держави по відношенню до внутрішніх промислових підприємств, зокрема але не виключно, введення податків на нерухомість, зростання податку на землю і т.п.

5) Гіпердевальвація національної валюти на фоні багаторічної доларизації кредитного ринку, що призвело до значного зростання зобов`язань боржника перед кредиторами через переоцінку кредитного портфеля.

Таким чином, за результатами аналізу фінансового - господарського стану боржника на підставі показників його фінансової звітності та аналізу фінансово-господарської діяльності ПрАТ "ЗАЗ" за ІІ квартал 2019 року, з урахуванням відсутності пропозицій інвесторів, а також з метою запобіганню банкрутству боржника, що матиме вкрай несприятливі соціально-економічні наслідки для економіки регіону, збереження потенціалу та розвитку вітчизняного автомобілебудування, що матиме соціально-економічне, політичне та науково-технічне значення, керуючим санацією підготовлено мирову угоду по справі, умовами якої передбачається часткове погашення кредиторських вимог всіх визнаних в судовому порядку кредиторів та прощення (списання) непогашеної частини заборгованості перед всіма кредиторами.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.07.2019 комітетом кредиторів на його засіданні одностайно прийнято рішення про укладення мирової угоди між боржником - ПрАТ "ЗАЗ" та кредиторами.

Суд першої інстанції встановив, що сторонами у повному обсязі виконані вимоги статті 77 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), мирова угода підписана боржником, головою комітету кредиторів, погоджена забезпеченими кредиторами, умовами запропонованої мирової угоди передбачено дотримання розумного балансу з метою задоволення майнових інтересів всіх учасників провадження у справі про банкрутство з метою запобіганню визнання боржника банкрутом.

Судом першої інстанції встановлено, що мирова угода укладена щодо вимог кредиторів до боржника, забезпечених заставою, та четвертої черги реєстру вимог кредиторів. Відповідно до умов мирової угоди джерелом погашення кредиторської заборгованості є грошові кошти, які боржник отримає в результаті господарської діяльності боржника, зокрема внаслідок стягнення дебіторської заборгованості згідно Договору про відступлення права вимоги №77 від 27.03.2019. До заяви про затвердження мирової угоди було додано текст мирової угоди, протокол засідання комітету кредиторів, на якому було прийнято рішення про укладення мирової угоди, що відповідає приписам ст. 81 Закону про банкрутство.

Судом першої інстанції встановлено, що умови мирової угоди відповідають ринковим умовам, звичаям ділового обороту, засадам справедливості, добросовісності, розумності, що підтверджується практикою продажу банками та Фондом гарантування вкладів фізичних осіб заборгованостей неплатоспроможних боржників, світовою практикою реструктуризації заборгованостей підприємств автомобільної індустрії, а також практичним досвідом самого ПрАТ "ЗАЗ".

Враховуючи те, що під мировою угодою у справі про банкрутство розуміється домовленість між боржником і кредиторами стосовно відстрочки та/або розстрочки, а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника (ст. 77 Закону про банкрутство), а також беручи до уваги положення ст.ст. 6, 627 ЦК України, відповідно до яких сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, суд першої інстанції прийшов до висновку, що умови мирової угоди відповідно до приписів ч. 3 ст. 509 ЦК України відповідають засадам розумності та справедливості, звичаям ділового обороту, та направлені на відновлення платоспроможності боржника, який залишається єдиним в Україні підприємством з повним циклом виробництва легкових автомобілів.

Судом першої інстанції не встановлено порушень порядку укладення мирової угоди. Умови мирової угоди не суперечать законодавству. Враховуючи, що мирова угода спрямована на відновлення платоспроможності боржника, не порушує законні права і інтереси учасників процесу, дає можливість боржнику відновити підприємницьку діяльність, суд першої інстанції дійшов до висновку за необхідне затвердити мирову угоду від 03.07.2019 та закрити провадження у справі.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

30.09.2019 постановою Центрального апеляційного господарського суду ухвалу Господарського суду Запорізької області від 17.07.2019 залишено без змін.

Зазначена постанова суду апеляційної інстанції мотивована наступним.

Закон про банкрутство передбачає лише два випадки можливості відмови у затверджені мирової угоди, зокрема, це стосується випадків порушення порядку укладення мирової угоди, встановленого цим Законом або суперечності вимогам законодавства змісту мирової угоди (ст. 81 Закону про банкрутство).

Суд апеляційної інстанції встановив, що учасники справи дійсно дотрималися порядку укладення мирової угоди.

Скаржник вважає, що оскільки керуючий санацією не скликав збори кредиторів для переобрання комітету кредиторів згідно внесених змін до реєстру вимог кредиторів боржника, таким чином, мирова угода була розглянута неповноважним складом комітету кредиторів. При цьому скаржник наводить практику Касаційного господарського суду, викладену у постанові від 04.09.2018 у справі №918/2067/14.

Судом апеляційної інстанції не застосовано наведену практику у справі, що розглядається, оскільки обставини у цих справах різні. У справі №918/2067/14 дійсно відбулася зміна персонального складу кредиторів, у той же час, у справі, що розглядається, такі зміни не відбулися, бо змінився тільки номер черги скаржника, який перестав бути заставним і став конкурсним. Крім того, комітет кредиторів, що діяв 03.07.2019 за своїм персональним складом повністю був ідентичний тому, який створено у справі.

Суд апеляційної інстанції встановив, що доводи апеляційної скарги щодо відсутності економічного обґрунтування, інвестора, строків перепрофілювання, виконання не у повному обсязі плану санації, відсутність підстав для її дострокового припинення, стосуються лише економічної ситуації, що склалася у боржника, і не є підставою для відмови в укладенні мирової угоди.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що у ході судового розгляду не підтвердився довід АТ "Укрексімбанк" щодо несправедливості щодо нього умов мирової угоди в частині, що його стосується. Так, несправедливими (дискримінаційними) вважаються умови, які є невигідними (несприятливими) порівняно з іншими кредиторами, чого у даній справі не встановлено. Також, колегія суддів апеляційної інстанції вважала обґрунтованим заперечення арбітражного керуючого в тій частині, що визначення частки погашення від заявлених вимог АТ "Укрексімбанк" свідчить про те, що АТ "Укрексімбанк" знаходиться в кращих умовах, порівняно з іншими кредиторами, яким погашення здійснено у меншому розмірі.

Судом апеляційної інстанції також враховано, що поточна кредиторська заборгованість погашена.

Суд апеляційної інстанції зазначив, що довід АТ "Укрексімбанк" щодо відсутності у мировій угоді порядку і строків погашення заборгованості спростовується змістом мирової угоди, з якої вбачається, що частина заборгованості погашається боржником протягом 30 днів з дня затвердження даної мирової угоди господарським судом, решта - списується. Зазначена фактична обставина, на переконання суду апеляційної інстанції, свідчить про те, що умовами мирової угоди визначений порядок (шляхом поділу за способом погашення) та строк виконання - 30 днів з дня затвердження мирової угоди.

Судом апеляційної інстанції також в оскаржуваній постанові звертає увагу, що судом першої інстанції надана належна оцінка аналізам фінансово-господарської діяльності, з яких вбачається, що причини виникнення неплатоспроможності заводу носять не внутрішній, а зовнішній характер.

Зазначені фактичні обставини справи стали підставою для висновку суду апеляційної інстанції про те, що висновок суду першої інстанції щодо дотримання ст.77 Закону про банкрутство є цілком мотивованим і обґрунтованим і доводами апеляційної скарги не спростований.

Короткий зміст вимог касаційної скарги з узагальненими доводами особи, яка подала касаційну скаргу

До Верховного Суду від ініціюючого кредитора у справі Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Амбер" (далі - ТзОВ "ФК Амбер", ініціюючий кредитор) надійшла касаційна скарга, у якій ініціюючий кредитор просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 30.09.2019 та ухвалу господарського суду Запорізької області від 17.07.2019.

Ініціюючий кредитор стверджує про передчасність розгляду та затвердження мирової угоди, оскільки керуючим санацією не було наведено жодної правової підстави для дострокового припинення процедури санації ані під час проведення комітету кредиторів 03.07.2019, ані у заяві про затвердження мирової угоди від 03.07.2019.

До Верховного Суду також надійшла касаційна скарга від кредитора у справі АТ "Укрексімбанк", у якій банк також просить суд скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 30.09.2019 та ухвалу господарського суду Запорізької області від 17.07.2019, в обґрунтування чого наводить наступні доводи.

Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що під час розгляду мирової угоди не було здійснено економічний аналіз можливості погашення ПрАТ "ЗАЗ" залишку конкурсних/заставних вимог в повній сумі/в сумі, що перевищує відсоток від залишку на протязі певного часу (наприклад, до строку, на який було продовжено термін дії кредитних договорів, укладених між боржником та АТ "Укрексімбанк") з врахуванням заявлених в плані санації можливостей відновлення платоспроможності боржника. Скаржник стверджує, що можливості відновлення платоспроможності боржника, заявлені в плані санації, здійснені не в повному обсязі, що призвело до передчасної та поспішної пропозиції щодо укладення мирової угоди.

АТ "Укрексімбанк" також зазначено, що мирова угода, ухвалена комітетом кредиторів, не містить розрахунків та економічного обґрунтування, відповідно до яких кредитори мали б змогу зробити висновок щодо можливості погашення боржником саме вказаного в мировій угоді відсотку боргу кредиторів та не містить достатнього обґрунтування щодо необхідності прощення позичальнику решти боргу кредиторів.

Скаржник вважає, що затверджуючи мирову угоду судом було порушено норми ст.627 ЦК України, оскільки зміст мирової угоди є вкрай невигідним для всіх кредиторів, суперечить засадам цивільного законодавства - справедливості, добросовісності та розумності, ніяким чином не направлений на оздоровлення фінансово-господарського становища ПрАТ "ЗАЗ" та спрямований виключно на ухилення боржника від погашення кредиторських вимог.

Скаржник вважає, що оскільки керуючий санацією не скликав збори кредиторів для переобрання комітету кредиторів згідно внесених змін до реєстру вимог кредиторів боржника, таким чином, мирова угода була розглянута неповноважним складом комітету кредиторів. Скаржник зазначає, що судами першої та апеляційної інстанцій доводи скаржника щодо неповноважності складу комітету кредиторів під час розгляду проекту мирової угоди були проігноровані.

Скаржник також зазначає, що судами першої та апеляційної інстанції не взяті до уваги доводи АТ "Укрексімбанк" про передчасність розгляду та затвердження мирової угоди, оскільки жодної правової підстави для дострокового припинення процедури санації та про передчасність розгляду та затвердження мирової угоди керуючим санацією не було наведено ані під час проведення комітету кредиторів 03.07.2019, ані у заяві про затвердження мирової угоди від 03.07.2019.

Крім того, скаржник зазначає, що затверджена судом мирова угода не містить порядку та строків погашення заборгованості ПрАТ "ЗАЗ" за зобов`язаннями, які виникли у боржника перед АТ "Укрексімбанк" після порушення справи про банкрутство.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

До Верховного Суду від ПрАТ "ЗАЗ" надійшли відзиви на касаційні скарги ТзОВ "ФК "Амбер" та АТ "Укрексімбанк", в яких просить касаційні скарги ТзОВ "ФК "Амбер" та АТ "Укрексімбанк" залишити без задоволення, а постанову Центрального апеляційного господарського суду від 30.09.2019 та ухвалу господарського суду Запорізької області від 17.07.2019 залишити без змін, посилаючись на обґрунтованість висновків судів першої та апеляційної інстанцій.

При цьому, представник ПрАТ "ЗАЗ" в судовому засіданні повідомив, що умови мирової угоди боржником повністю виконано в розмірі та у строки, вказані в мировій угоді.

Позиція Верховного Суду

Встановлені та неоспорені судами попередніх обставин справи і відповідні їм правовідносини.

ПрАТ "ЗАЗ" у березні 2015 року звернулось до банків-кредиторів з ґрунтовним аналізом ситуації того часу, що показувала, що боржник не в змозі надалі бездоганно обслуговувати власний кредитний портфель та просив розглянути питання про відтермінування строків погашення існуючої заборгованості, переведення заборгованості в гривню за курсом запозичення, тобто списання заборгованості в частині курсового збитку, встановлення реструктуризаційної (не ринкової, а символічної) плати за розстрочені історичні кредити, відкриття нових короткострокових цільових кредитних ліній за ринковою ставкою в гривнях для покриття браку обігових коштів для фінансування можливого росту виробництва.

Банки відстрочили строки погашення кредитів, встановили кризисний рівень відсоткової ставки, а ПрАТ "Промінвестбанк" восени 2018 року здійснив списання значної частини заборгованості боржника.

Проте, як вбачається з аналізу фінансово-господарської діяльності неплатоспроможного підприємства ПрАТ "ЗАЗ" за періоди: 4 квартал 2015 року, 2016 рік, 2017 рік, 2018 рік, складений аудиторською фірмою, таке списання не призвело до його покращення.

Судами попередніх інстанцій надана належна оцінка вказаному аналізу фінансово-господарської діяльності ПрАТ "ЗАЗ", з якого вбачається, що причини виникнення неплатоспроможності заводу носять не внутрішній, а зовнішній характер.

Скаржники не оспорюють зазначені висновки судів попередніх інстанцій, що неплатоспроможність ПрАТ "ЗАЗ" зумовлена зазначеними причинами, що носять зовнішній характер.

За результатами проведеного аналізу фінансово-господарської діяльності ПрАТ "ЗАЗ" за 2 квартал 2019 року станом на 30.06.2019, складений аудиторською фірмою, визначено, що у разі збереження тенденцій фінансових показників періоду, за який проведено аналіз фінансового стану ПрАТ "ЗАЗ", а саме ІІ кварталу 2019 року, погашення поточних зобов`язань ПрАТ "ЗАЗ" станом на 30.06.2019 можливе виключно за рахунок зовнішніх джерел фінансування - за участю потенційних інвесторів в процедурі санації або прийняття кредиторами рішення про прощення (списання) частини боргів, відносно чого може бути укладена мирова угода в процедурі санації, оскільки в періоді, який підлягав аналізу, ПрАТ "ЗАЗ" здійснювало діяльність, при якій відсутні власні джерела покриття зобов`язань, показники чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) ПрАТ "ЗАЗ" протягом ІІ кварталу 2019 року мали негативну тенденцію до зменшення в порівнянні з І кварталом 2019 року, а чистий прибуток за ІІ квартал 2019 року отриманий ПрАТ "ЗАЗ" не за рахунок нарощування обсягів основного виробництва (чистий дохід від реалізації основної продукції ПрАТ "ЗАЗ" за ІІ квартал 2019 року, навпаки, зменшилася в порівнянні з І кварталом 2019 року на 25,13%, а валовий прибуток за ІІ квартал 2019 року зменшився в порівнянні з аналогічним показником за І квартал 2019 року майже в три рази), а за рахунок нарахування ПрАТ "ЗАЗ" у вказаному звітному періоді інших операційних доходів, в загальній структурі яких 94,47% становлять доходи, які є доходами епізодичного, одноетапного та виключного характеру, а саме доходи від списання раніше нарахованих резервів на сумнівну заборгованість та доходи від реалізації майна ПрАТ "ЗАЗ" на аукціоні, згідно ухвали Господарського суду Запорізької області від 11.04.2019 року у справі № 908/2500/18 про банкрутство ПрАТ "ЗАЗ". Виходячи із зазначеного, чистий прибуток ПрАТ "ЗАЗ" за ІІ квартал 2019 року, як результат отримання таких інших операційних доходів, не може бути визначений у вказаному звітному періоді, як потенційне джерело покриття поточних зобов`язань ПрАТ "ЗАЗ" в майбутньому, а так як власний капітал ПрАТ "ЗАЗ" на кожну звітну дату періоду, який підлягав аналізу, мав від`ємне значення, тобто відсутній, то відповідно, власні джерела для погашення поточних зобов`язань ПрАТ "ЗАЗ" і відновлення його платоспроможності станом на 30.06.2019 відсутні.

Таким чином, за результатами аналізу фінансового - господарського стану боржника на підставі показників його фінансової звітності та аналізу фінансово-господарської діяльності ПрАТ "ЗАЗ" за 4 квартал 2015 року, 2016 року, 2017 року, 2018 року, ІІ квартал 2019 року, з урахуванням відсутності пропозицій інвесторів, а також з метою запобіганню банкрутству боржника, що матиме вкрай несприятливі соціально-економічні наслідки для економіки регіону, збереження потенціалу та розвитку вітчизняного автомобілебудування, що матиме соціально-економічне, політичне та науково-технічне значення, керуючим санацією, без вичікування закінчення максимально передбаченого терміну процедури санації, підготовлено мирову угоду по справі, умовами якої передбачається часткове погашення кредиторських вимог всіх визнаних в судовому порядку кредиторів та прощення (списання) непогашеної частини заборгованості перед всіма кредиторами.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.07.2019 комітетом кредиторів на його засіданні одностайно прийнято рішення про укладення мирової угоди між боржником (ПрАТ "ЗАЗ") та кредиторами.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

Ухвалою Верховного Суду від 18.10.2019 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТзОВ "ФК "Амбер" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 30.09.2019 та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 17.07.2019 у справі №908/2500/18; призначено до розгляду касаційну скаргу на 13.11.2019 у судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду.

Ухвалою Верховного Суду від 13.11.2019 поновлено АТ "Укрексімбанк" строк на подання касаційної скарги на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 30.09.2019 та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 17.07.2019 у справі №908/2500/18; відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою АТ "Укрексімбанк" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 30.09.2019 та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 17.07.2019 у справі №908/2500/18; об`єднано касаційні скарги АТ "Укрексімбанк" та ТзОВ "ФК "Амбер" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 30.09.2019 та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 17.07.2019 в одне касаційне провадження у справі №908/2500/18; призначено до розгляду касаційні скарги на 05.12.2019 у судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду.

У судовому засіданні 05.12.2019 заслухавши доповідь головуючого судді, дослідивши наведені у касаційних скаргах доводи та заперечення проти них, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційні скарги ТзОВ "ФК "Амбер" та АТ "Укрексімбанк" необхідно залишити без задоволення, а постанову Центрального апеляційного господарського суду від 30.09.2019 та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 17.07.2019 - залишити без змін, виходячи з наступного.

Відповідно ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

При розгляді даної справи застосовуються норми Закону про банкрутство у редакції, чинній з 19.01.2013.

Щодо доводу касаційної скарги АТ "Укрексімбанк" про те, що судами першої та апеляційної інстанції порушено приписи ст. 81 Закону про банкрутство, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 81 Закону про банкрутство, господарський суд відмовляє в затвердженні мирової угоди у разі: порушення порядку укладення мирової угоди, встановленого цим Законом; якщо умови мирової угоди суперечать законодавству.

Суд апеляційної інстанції встановив, що учасники справи дійсно дотримались порядку укладення мирової угоди, що скаржниками і не заперечується, окрім того, що АТ "Укрексімбанк" вважає, що відбулась зміна складу кредиторів, що є підставою для скликання зборів кредиторів в новому складі, при цьому скаржник наводить практику Касаційного господарського Суду, викладену у постанові від 04.09.2018 у справі №918/2067/14.

Суд першої інстанції не взяв до увагу зазначений довід АТ "Укрексімбанк", оскільки у даній справі має місце зміна черговості задоволення вимог Банку, а не зміни у персональному складі комітету кредиторів або конкурсних кредиторів боржника у зв`язку із їх правонаступництвом. Суд першої інстанції також зазначив, що відсутні також підстави для автоматичного включення АТ "Укрексімбанк" до складу комітету кредиторів, оскільки банк має менше двадцяти п`яти відсотків голосів, що ним не заперечується та не оспорюється.

Судом апеляційної інстанції зазначено, що наведена практика не підлягає до застосування у справі, що розглядається, оскільки у справі №918/2067/14 дійсно відбулась зміна персонального складу кредиторів. У той же час, у справі, що розглядається, такі зміни не відбулися, оскільки змінився лише номер черги АТ "Укрексімбанк", який перестав бути заставним і став конкурсним кредитором.

Враховуючи наведене, колегія суддів Касаційного господарського суду погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що обставини у цих справах не аналогічні.

Щодо доводів касаційної скарги АТ "Укрексімбанк" про те, що зміст мирової угоди є вкрай невигідними для всіх кредиторів, суперечить засадам цивільного законодавства - справедливості, добросовісності та розумності не відповідають засадам справедливості, добросовісності та розумності, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 509 ЦК України, зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно ч. 1 ст. 7 Закону про банкрутство, відповідно до цього Закону щодо боржника застосовуються такі судові процедури банкрутства: розпорядження майном боржника; мирова угода; санація (відновлення платоспроможності) боржника; ліквідація банкрута.

Положеннями ч. 1 ст. 77 Закону про банкрутство унормовано, що під мировою угодою у справі про банкрутство розуміється домовленість між боржником і кредиторами стосовно відстрочки та/або розстрочки, а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника, яка оформляється шляхом укладення угоди між сторонами.

Колегія суддів суду касаційної інстанції з урахуванням приписів ст.ст. 7, 77 Закону про банкрутство, зазначає, що мирова угода у справі про банкрутство одночасно є судовою процедурою у справі про банкрутство та цивільно-правовою угодою (правочином), оскільки є домовленістю між боржником і кредиторами.

Згідно приписів ч. ч. 1-3 ст. 6 ЦК України, сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Частина 1 ст. 627 ЦК України визначає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що прямі кредитори ПрАТ "ЗАЗ" до порушення провадження про банкрутство здійснили продаж прав вимоги за кредитними договорами на користь фінансових компаній за суму коштів, а у листопаді 2018 року ПрАТ "Промінвестбанк" частково припинив зобов`язання ПрАТ "ЗАЗ" перед ним шляхом прощення боргу, що становить значну частину від загальної суми заборгованості.

За наведених обставин колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про обґрунтованість заперечення арбітражного керуючого в тій частині, що частка погашених вимог АТ "Укрексімбанк» від заявлених вимог свідчить про те, що АТ "Укрексімбанк" знаходиться в кращих умовах, порівняно з іншими кредиторами, яким погашення здійснено у меншому розмірі.

Враховуючи те, що під мировою угодою у справі про банкрутство розуміється домовленість між боржником і кредиторами стосовно відстрочки та/або розстрочки, а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника (ст. 77 Закону про банкрутство), а також беручи до уваги положення ст.ст. 6, 627 ЦК України, відповідно до яких сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, колегія суддів суду касаційної інстанції вважає цілком мотивованим і обґрунтованим висновки судів попередніх інстанцій про те, що умови мирової угоди відповідно до приписів ч. 3 ст. 509 ЦК України відповідають засадам розумності та справедливості, звичаям ділового обороту, та направлені на відновлення платоспроможності боржника, який залишається єдиним в Україні підприємством з повним циклом виробництва автомобілів, оскільки несправедливими (дискримінаційними) вважаються умови, які є невигідними (несприятливими) порівняно з іншими кредиторами, чого у даній справі не встановлено.

З матеріалів справи вбачається, що судами попередніх інстанцій надана належна оцінка аналізам фінансово-господарської діяльності ПрАТ "ЗАЗ", з яких вбачається, що причини виникнення неплатоспроможності заводу носять не внутрішній, а зовнішній характер.

Скаржники не оспорюють зазначені висновки судів попередніх інстанцій, що неплатоспроможність ПрАТ "ЗАЗ" зумовлена зазначеними причинами, що носять зовнішній характер.

Також суд апеляційної інстанції встановив, що за результатами проведеного аналізу фінансово-господарської діяльності ПрАТ "ЗАЗ" за ІІ квартал 2019 року станом на 30.06.2019, складений аудиторською фірмою, визначено, що у разі збереження тенденцій фінансових показників періоду, за який проведено аналіз фінансового стану ПрАТ "ЗАЗ", а саме ІІ кварталу 2019 року, погашення поточних зобов`язань ПрАТ "ЗАЗ" станом на 30.06.2019 можливе виключно за рахунок зовнішніх джерел фінансування - за участю потенційних інвесторів в процедурі санації або прийняття кредиторами рішення про прощення (списання) частини боргів, відносно чого може бути укладена мирова угода в процедурі санації, оскільки в періоді, який підлягав аналізу, ПрАТ "ЗАЗ" здійснювало діяльність, при якій відсутні власні джерела покриття зобов`язань, показники чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) ПрАТ "ЗАЗ" протягом ІІ кварталу 2019 року мали негативну тенденцію до зменшення в порівнянні з І кварталом 2019 року, а чистий прибуток за ІІ квартал 2019 року отриманий ПрАТ "ЗАЗ" не за рахунок нарощування обсягів основного виробництва (чистий дохід від реалізації основної продукції ПрАТ "ЗАЗ" за ІІ квартал 2019 року, навпаки, зменшилася в порівнянні з І кварталом 2019 року на 25,13%, а валовий прибуток за ІІ квартал 2019 року зменшився в порівнянні з аналогічним показником за І квартал 2019 року майже в три рази), а за рахунок нарахування ПрАТ "ЗАЗ" у вказаному звітному періоді інших операційних доходів, в загальній структурі яких 94,47% становлять доходи, які є доходами епізодичного, одноетапного та виключного характеру, а саме доходи від списання раніше нарахованих резервів на сумнівну заборгованість та доходи від реалізації майна ПрАТ "ЗАЗ" на аукціоні, згідно ухвали Господарського суду Запорізької області від 11.04.2019 у справі №908/2500/18 про банкрутство ПрАТ "ЗАЗ". Виходячи із зазначеного, чистий прибуток ПрАТ "ЗАЗ" за ІІ квартал 2019 року, як результат отримання таких інших операційних доходів, не може бути визначений у вказаному звітному періоді, як потенційне джерело покриття поточних зобов`язань ПрАТ "ЗАЗ" в майбутньому, а так як власний капітал ПрАТ "ЗАЗ" на кожну звітну дату періоду, який підлягав аналізу, мав від`ємне значення, тобто відсутній, то відповідно, власні джерела для погашення поточних зобов`язань ПрАТ "ЗАЗ" і відновлення його платоспроможності станом на 30.06.2019 відсутні.

Таким чином, за результатами аналізу фінансового - господарського стану боржника на підставі показників його фінансової звітності та аналізу фінансово-господарської діяльності ПрАТ "ЗАЗ" за 4 квартал 2015 року, 2016 рік, 2017 рік, 2018 рік, ІІ квартал 2019 року, з урахуванням відсутності пропозицій інвесторів, а також з метою запобіганню банкрутству боржника, що матиме вкрай несприятливі соціально-економічні наслідки для економіки регіону, збереження потенціалу та розвитку вітчизняного автомобілебудування, що матиме соціально-економічне, політичне та науково-технічне значення, керуючим санацією, без вичікування закінчення максимально передбаченого терміну процедури санації, підготовлено мирову угоду по справі, умовами якої передбачається часткове погашення кредиторських вимог всіх визнаних в судовому порядку кредиторів та прощення (списання) непогашеної частини заборгованості перед всіма кредиторами.

Отже, у відповідності до приписів ст. 269 ГПК України щодо меж перегляду справи в апеляційному порядку, суд апеляційної інстанції дослідив дані про фінансовий стан боржника на момент укладення мирової угоди від 03.07.2019, а, відтак, зробив цілком мотивований та обґрунтований висновок про відповідність її умов засадам добросовісності, розумності та справедливості.

Щодо доводів касаційної скарги АТ "Укрексімбанк" про передчасність та поспішність пропозиції щодо укладення мирової угоди, щодо відсутності економічного обґрунтування, виконання не у повному обсязі плану санації, відсутності підстав для її дострокового припинення та відсутності порядку та строків погашення поточної заборгованості боржника, колегія суддів зазначає наступне.

Зазначені доводи аргументовані тим, що, на думку АТ "Укрексімбанк" під час розгляду мирової угоди не було здійснено економічний аналіз можливості погашення ПрАТ "ЗАЗ" залишку конкурсних/заставних вимог в повній сумі/в сумі, що перевищує відсоток від залишку на протязі певного часу (наприклад, до строку, на який було продовжено термін дії кредитних договорів, укладених між боржником та АТ "Укрексімбанк") з врахуванням заявлених в плані санації можливостей відновлення платоспроможності боржника, а можливості відновлення платоспроможності боржника, заявлені в плані санації, здійснені не в повному обсязі, що призвело до передчасної та поспішної пропозиції щодо укладення мирової угоди.

Зазначені доводи касаційної скарги АТ "Укрексімбанк" спрямовані на те, щоб суд касаційної інстанції вирішував питання про перевагу одних доказів над іншими, що виходить за межі повноважень при розгляді справи у суді касаційної інстанції.

За таких обставин є необґрунтованими доводи касаційної скарги АТ "Укрексімбанк" про те, що суди першої та апеляційної інстанцій проігнорували встановлені фактичні обставини, щодо передчасності та поспішності пропозиції щодо укладення мирової угоди, щодо відсутності економічного обґрунтування, виконання не у повному обсязі плану санації, відсутності підстав для її дострокового припинення та відсутності порядку та строків погашення поточної заборгованості боржника.

Враховуючи вищевикладене, суди першої та апеляційної інстанцій на підставі власної оцінки дійшли обґрунтованих та правомірних висновків, що вказані доводи АТ "Укрексімбанк" стосуються лише економічної ситуації, що склалася у боржника, і не є підставами для відмови в укладені мирової угоди.

За таких обставин колегія суддів вважає мотивованими і обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій про те, що відсутні порушення порядку укладення мирової угоди, умови мирової угоди не суперечать законодавству.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції, з яким обґрунтовано погодився апеляційний господарський суд, правомірно затверджено мирову угоду у даній справі про банкрутство.

Висновки за результатами розгляду касаційних скарг

Доводи, викладені у касаційних скаргах, фактично зводяться до незгоди ТзОВ "ФК "Амбер" та АТ "Укрексімбанк" з вищевказаними висновками судів попередніх інстанцій про недоведеність фактів, наведених скаржниками, вимог до касаційного суду здійснити переоцінку доказів по справі та встановити по новому фактичні обставини справи, визнавши доведеність скаржниками фактів, покладених ними в основу касаційних скарг.

Разом з тим, суд касаційної інстанції, в силу положень наведеної ч. 2 ст. 300 ГПК України, позбавлений права самостійно досліджувати, перевіряти та переоцінювати докази, самостійно встановлювати по новому фактичні обставини справи, певні факти або їх відсутність.

Згідно з ч. 1 ст. 300 ГПК України суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених судами першої та апеляційної інстанцій фактичних обставин справи перевіряє виключно правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Обґрунтованих та переконливих доводів щодо неправильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права касаційні скарги не містять.

З урахуванням наведеного, колегія суддів касаційного господарського суду вважає касаційні скарги необґрунтованими.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновків про те, що оскаржувані ухвала та постанова у справі прийняті з повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, із дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи вищевикладене та керуючись п. 1 ч. 1 ст. 308, ст. 309 ГПК України, касаційні скарги ТзОВ "ФК "Амбер" та АТ "Укрексімбанк" підлягають залишенню без задоволення, а прийняті у справі постанова Центрального апеляційного господарського суду від 30.09.2019 та ухвала Господарського суду Запорізької області від 17.07.2019 - залишенню без змін.

Розподіл судових витрат

У зв`язку з тим, що Суд відмовляє в задоволенні касаційних скарг та залишає без змін раніше ухвалені судові рішення, судові витрати відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на заявників касаційних скарг.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд, -

ПОСТАНОВИВ :

1. Касаційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Амбер" та Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" залишити без задоволення.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 30.09.2019 та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 17.07.2019 у справі №908/2500/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.

Головуючий, суддя Огороднік К.М.

Судді Жуков С.В.

Ткаченко Н.Г.