-
скопійовано
-
-
-
-
-
скопійовано
-
-
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
УХВАЛА
про залишення апеляційної скарги без руху
"16" грудня 2019 р. Справа№ 910/10239/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Остапенка О.М.
суддів: Сотнікова С.В.
Копитової О.С.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Головного управління Державної податкової служби України у м.Києві на ухвалу Господарського суду міста Києва від 07.10.2019 року
у справі № 910/10239/19 (суддя Омельченко Л.В.)
за заявою Головного управління Державної фіскальної служби України у м.Києві
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Підприємство з іноземними інвестиціями „Нафтотранспортна Компанія"
про банкрутство
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою попереднього засідання господарського суду міста Києва від 07.10.2019 року у справі № 910/10239/19 затверджено реєстр вимог кредиторів боржника, до якого виключено вимоги Головного управління Державної фіскальної (податкової) служби України у м.Києві на загальну суму 38 477 967,92 грн., а саме: 23 052,00 грн. - перша черга, 38 454 915,92 грн. - третя черга. У решті вимог у сумі 59 220 561,11 грн. - відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду, ГУ ДПС у м.Києві звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу суду міста Києва від 07.10.2019 року у даній справі в частині відмови у визнанні кредитором на суму 59 220 561,11 грн. та прийняти нове рішення, яким визнати податковий орган кредитором боржника на суму 59 220 561,11 грн.
Ухвалою суду від 21.11.2019 року колегією суддів у складі головуючого судді Остапенка О.М., суддів: Верховця А.А., Грека Б.М. вказану апеляційну скаргу не прийнято до розгляду та повернуто скаржнику на підставі п. 1 ч. 5 ст.260 ГПК України.
10.12.2019 року апеляційна скарга ГУ ДПС у м. Києві надійшла до Північного апеляційного господарського суду повторно.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями зазначену апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Остапенко О.М., судді: Копитова О.С.,Сотніков С.В.
Розглянувши апеляційну скаргу ГУ ДПС у м.Києві та додані до неї документи, апеляційний суд дійшов висновку, що вона має бути залишена без руху з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 6 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Статтею 258 ГПК України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги, відповідно до частини третьої якої до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі та докази сплати судового збору.
Згідно ст. 259 ГПК України особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.
Отже, надіслання копії апеляційної скарги з доданими до неї документами іншим учасникам справи листом з описом вкладення є обов`язком заявника апеляційної скарги.
Відповідно до положень статей 73, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належним та допустимим доказом надсилання іншому учаснику справи копії апеляційної скарги з додатками може вважатися розрахунковий документ встановленої форми, що підтверджує надання послуг поштового зв`язку (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) з надіслання адресату листа з описом вкладення, поданий в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.
Згідно ч. 1 ст. 41 ГПК України, у справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи.
У справах про банкрутство склад учасників справи визначається Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (ч. 5 ст. 41 ГПК України).
За приписами ст. 1 наведеного Закону про банкрутство сторони у справі про банкрутство - кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут); учасники у справі про банкрутство - сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) суб`єкта підприємницької діяльності - боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.
Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 26 названого Закону під час проведення процедур банкрутства інтереси всіх кредиторів представляє комітет кредиторів, утворений відповідно до цього Закону.
Всупереч вищенаведених положень ГПК України, скаржником не надано доказів направлення копії апеляційної скарги боржнику - ТОВ „Підприємство з іноземними інвестиціями „Нафтотранспортна Компанія" та розпоряднику майна боржника арбітражному керуючому Швецю Д.І., а вказані у додатках до апеляційної скарги докази направлення апеляційної скарги сторонам у справі відсутні, про що Господарським судом міста Києва складено акт № 354/19 від 03.12.2019 року.
Окрім того, відповідно до приписів Закону України „Про судовий збір" судовий збір справляється від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з пп. 10 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України „Про судовий збір" за подання до господарського суду заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про порушення справи про банкрутство, а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом ставка судового збору становить 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України „Про Державний бюджет України на 2019 рік" з 1 січня 2019 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 1921 гривень.
Апелянтом в апеляційному порядку оскаржується ухвала господарського суду міста Києва від 07.10.2019 року, яка прийнята за наслідками розгляду заяви ГУ ДФС у Київській області про визнання кредиторських вимог до боржника, за подання якої кредитором було сплачено 3 842,00 грн. (2х1921) судового збору згідно платіжного доручення №4840 від 20.09.2019 року.
Відповідно до п. 2.4 ч. 2 ст. 4 Закону України „Про судовий збір" за подання апеляційної скарги у справі про банкрутство справляється судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Таким чином, за подання даної апеляційної скарги апелянтом мало бути сплачено судовий збір у розмірі 5 763,00 грн. (3842х150%).
Однак, скаржником скарги не додано доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.
При цьому, в тексті апеляційної скарги міститься клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення рішення у даній справі, яке мотивовано важким майновим станом скаржника.
Розглянувши заявлене клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору, колегія суддів не знайшла підстав для його задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до норм ст. 8 Закону України „Про судовий збір" в чинній редакції враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Судова колегія зазначає, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону України „Про судовий збір", є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі, а також те, що вона підпадає під умови, визначені ч. 1 ст. 8 вищезазначеного Закону.
Таким чином, відстрочення сплати судового збору та звільнення від такої сплати є правом суду, а відповідна заява сторони розглядається виходячи із визначених нею обставин, що унеможливлюють сплату судового збору на момент звернення до господарського суду, зокрема, з апеляційною скаргою, та підтвердження цих обставин належними та достатніми доказами.
Проте, як вбачається з апеляційної скарги, скаржником при зверненні з відповідним клопотанням, в порушення норм статей 73-80 ГПК України, не надано належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів на підтвердження викладених у ньому обставин та доказів того, що фінансове становище останнього унеможливлює сплату судового збору за подання апеляційної скарги. Апелянтом не вказано також, що він підпадає під умови, визначені ч. 1 ст. 8 Закону України „Про судовий збір". Крім того, у заявленому клопотанні не наведено та не подано доказів на підтвердження того, що матеріальне становище заявника зміниться протягом визначеного процесуальним законом строку розгляду апеляційної скарги та він зможе сплатити судовий збір у встановленому розмірі.
При цьому, колегія суддів звертає увагу скаржника, що статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, тому самі лише обставини, пов`язані з фінансуванням підприємства, та відсутність у нього коштів для сплати судового збору не можуть вважатися безумовною підставою для звільнення від такої сплати або її відстрочення.
Під час розгляду клопотання скаржника судова колегія також враховує позицію, викладену у рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 року у справі „Пелевін проти України" та від 30.05.2013 року у справі „Наталія Михайленко проти України", в яких зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі „Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 року зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.
Враховуючи даний принцип, а також положення статті 5 Закону України „Про судовий збір", господарський суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні, в тому числі й у питанні звільнення від сплати судового збору чи відстрочення такої сплати.
За таких обставин, оскільки скаржником не надано доказів в обґрунтування відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги, то у суду відсутні підстави для задоволення клопотання ГУ ДПС у м.Києві про відстрочення йому такої сплати.
Частиною 2 статті 260 ГПК України передбачено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
У свою чергу, частина 1 ст. 174 ГПК України містить положення, відповідно до якого суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (ч. 2 ст. 174 ГПК України).
Крім того, як було зазначено в ухвалі Північного апеляційного господарського суду від 21.11.2019 року у даній справі, повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню з нею до апеляційного господарського суду у загальному порядку після усунення вказаного недоліку.
Згідно ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст оскаржуваної ухвали підписано 08.10.2019 року, відтак останнім днем подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду міста Києва від 07.10.2019 року є 18.10.2019 року.
Проте, скаржник звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на вищевказану ухвалу місцевого господарського суду 02.12.2019 року, про що свідчить штемпель відділення поштового зв`язку на конверті, тобто з пропуском десятиденного процесуального строку на її апеляційне оскарження на півтора місяці, однак ані в прохальній частині скарги, ані окремо від неї останній не порушував питання щодо відновлення пропущеного строку для подання апеляційної скарги на зазначену ухвалу суду першої інстанції.
Судова колегія зауважує, що відповідно до ч. 1 ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.
Таким чином, у суду апеляційної інстанції відсутні правові підстави для відновлення пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги з власної ініціативи.
Згідно ч. 3 ст. 260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. (ч. 2 ст. 174 ГПК України).
За таких обставин, апеляційна скарга ГУ ДПС у м.Києві на ухвалу господарського суду міста Києва від 07.10.2019 року у справі № 910/10239/19 підлягає залишенню без руху у зв`язку з неподанням документів, які підтверджують відправлення копії цієї скарги і доданих до неї документів іншим учасникам провадження у справі та доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі, а також поданням апеляційної скарги після закінчення строків, установлених статтею 256 ГПК України, та без клопотання про поновлення цих строків, з визначенням строку для усунення недоліків апеляційної скарги.
Керуючись статтями 234, 255, 258, 259, 260 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -
УХВАЛИВ:
1.Клопотання Головного управління Державної податкової служби у м.Києві про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги залишити без задоволення.
2.Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м.Києві на ухвалу господарського суду міста Києва від 07.10.2019 року у справі № 910/10239/19 залишити без руху.
3.Надати Головному управлінню Державної податкової служби у м.Києві строк не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
4.Попередити скаржника про передбачені ч. 4 ст. 174 та ч. 4 ст. 260 ГПК України наслідки невиконання вимог зазначеної ухвали суду у встановлений пунктом 3 її резолютивної частини строк.
5.Копію ухвали надіслати учасникам провадження у справі.
Головуючий суддя О.М. Остапенко
Судді С.В. Сотніков
О.С. Копитова
скопійовано
-
скопійовано
-
