ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2019 року

Львів

№ 857/11621/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Носа С. П.,

суддів - Кухтея Р. В., Обрізка І. М.;

за участю секретаря судового засідання - Джули В. М.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2019 року в справі №300/1623/19 (головуючий суддя - Матуляк Я.П., м. Івано-Франківськ) за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (правонаступником якого є Головне управління ДПС у Івано-Франківській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25.04.2019 за № 0015154002, від 11.05.2019 за № 0013414002.

В обґрунтування вимог позовної заяви зазначає, що відповідач необґрунтовано та безпідставно зробив висновок про наявність у позивача обов`язку щодо декларування податкових зобов`язань з акцизного податку, в результаті чого протиправно застосував до позивача штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за неподання та несвоєчасне подання податкових декларацій з акцизного податку згідно оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 25.04.2019 за № 0015154002, від 11.05.2019 за № 0013414002.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2019 року адміністративний позов задоволено повністю.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Івано-Франківській області форми "ПС" від 25.04.2019 року за №0015154002, від 11.05.2019 року за № 0013414002.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Головного управління ДПС в Івано-Франківській області подало апеляційну скаргу, в якій висловлено прохання скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що позивачем плата за ліцензії проведена в повному обсязі, заяви про анулювання ліцензії не поступала, термін дії ліцензій залишився незмінним - з 01.04.2018 року по 31.03.2019 року, відтак відповідно до статті 223 ПК України, позивач повинен подавати щомісяця не пізніше 20 числа наступного звітного (податкового) періоду контролюючому органу за місцем реєстрації декларацію з акцизного податку за формою, затвердженою у порядку, встановленому статтею 46 цього Кодексу, тобто декларації повинні подаватись за всі місяці дії Ліцензії (за березень 2019 року декларація подана вчасно). Також, зазначає, що приймаючи оскаржуване рішення судом не враховано вимоги п. 49.21 статті 49 ПК України.

Крім цього, Головним управління ДПС у Івано-Франківській області заявлено клопотання про заміну відповідача по справі, яке з урахуванням положень статті 52 КАС України, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне задовольнити та замінити Головного управління ДФС в Івано-Франківській області на його правонаступника - Головного управління ДПС в Івано-Франківській області.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області просить залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2019 року в справі №300/1623/19 залишити без змін. Поряд з цим зазначає, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, а судом першої інстанції повно та об`єктивно з`ясовано всі обставини справи.

Представник відповідача, у судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги підтримав та просив таку задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець та перебуває на обліку в контролюючому органі як платник податків.

11.04.2018 року заступником начальника Головного управління ДФС в Івано-Франківській області видано позивачу ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями серії НОМЕР_1 (а.с.41) та ліцензію на роздрібну торгівлю тютюновими виробами серії НОМЕР_2 (а.с.43) терміном на один рік, а саме з 01.04.2018 року по 31.03.2019 року за місцем торгівлі суб`єкта господарювання: АДРЕСА_1, кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1". У додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, зокрема, вказано перелік електронних контрольно-касових апаратів із зазначенням інформації про них: модель, модифікація, заводський номер, виробник, дата виготовлення, реєстраційні номери книг обліку розрахункових операцій, які знаходяться у місці торгівлі (а.с.42).

Відтак, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 набув статусу платника акцизного податку, у відповідності до пп. 212.1.11. п. 212.1. ст. 212 ПК України, як особа - суб`єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів.

На підставі поданої позивачем 13.12.2018 заяви про застосування спрощеної системи оподаткування (а.с.47-48), фізична особа-підприємець ОСОБА_1 з 01.01.2019 перейшов на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, про що контролюючим органом внесено відповідні записи до реєстру платників єдиного податку (а.с.13).

Відповідно до вказаної заяви від 13.12.2018 (а.с.47-48) та витягу з реєстру платників єдиного податку за № 18091503403912 (а.с.13) позивач відноситься до другої групи платників єдиного податку з ставкою єдиного податку, згідно обраного виду господарської діяльності (код КВЕД 46.34 оптова торгівля напоями, крім заборонених ПКУ; код КВЕД 47.11 роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями, крім заборонених ПКУ; код КВЕД 56.10 діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування; код КВЕД 56.29 постачання інших готових страв; код КВЕД 46.38 оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками), в розмірі 20 % до розміру мінімальної заробітної плати із місцем провадженням господарської діяльності: АДРЕСА_2.

Поряд з цим, 17.01.2019 відповідачем скасовано реєстрацію реєстратора розрахункових операцій, що використовувався в господарській одиниці кафе "ІНФОРМАЦІЯ_1", за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується довідкою, виданою ОСОБА_1 (а.с.49).

На підставі акта камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності із акцизного податку від 18.04.2019 року за № 1787/4002/3171315293 (а.с.11), яким встановлено неподання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 декларації акцизного податку за січень 2019 року, Головним управління ДФС в Івано-Франківській області винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення форми "ПС" від 25.04.2019 за №0015154002, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) за платежем акцизний податок з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів в сумі 1020,00 грн. (а.с.9) та на підставі акта про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності із акцизного податку від 24.04.2019 за №1831/4002/3171315293 (а.с.12), яким встановлено несвоєчасне подання позивачем декларації акцизного податку за лютий 2019 року, контролюючим органом відповідно до оскаржуваного податкового повідомлення-рішення форми "ПС" від 11.05.2019 року за №0013414002 застосовано до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 штрафні (фінансові) санкції (штраф) за платежем акцизний податок з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів у розмірі 170,00 грн. (а.с.10).

Не погоджуючись з прийнятими Головним управлінням ДФС в Івано-Франківській області податковими повідомленнями-рішеннями №0015154002 від 25.04.2019 та №0013414002 від 11.05.2019 та вважаючи їх протиправними, позивач звернувся з позовом до суду про їх скасування.

Задовольняючи повністю даний позов, суд першої інстанції мотивував це тим, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 не здійснює реалізацію підакцизних товарів, в тому числі діяльність, пов`язану з роздрібним продажем пива, а відтак не є платником акцизного податку в розумінні статті 212 Податкового кодексу України. Таким чином, у позивача, який не є платником акцизного податку відсутній обов`язок щодо подання декларацій з цього податку.

Судом апеляційної інстанції здійснено перевірку висновків суду першої інстанції щодо відповідності дій відповідача вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України, внаслідок чого суд апеляційної інстанції не погоджується з такими та вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з пп. 212.1.11 п. 212.1 статті 212 Податкового кодексу України, платником акцизного податку є - особа - суб`єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів.

Відповідно до статті 223 ПК України, базовий податковий період для сплати податку відповідає календарному місяцю; платники податку, визначені пунктом 212.1 статті 212 цього Кодексу (крім імпортерів підакцизних товарів, зазначених у підпунктах 215.3.4, 215.3.5, 215.3.5 1, 215.3.5 2, 215.3.6, 215.3.7, 215.3.8 пункту 215.3 статті 215 цього Кодексу), подають щомісяця не пізніше 20 числа наступного звітного (податкового) періоду контролюючому органу за місцем реєстрації декларацію з акцизного податку за формою, затвердженою у порядку, встановленому статтею 46 цього Кодексу.

Як зазначено в Актах камеральної перевірки, ОСОБА_1 є (був) власником Ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами НОМЕР_3 та НОМЕР_4, терміном дії із 01.04.2018 по 31.03.2019 (місце діяльності АДРЕСА_1, кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1»), даний факт позивачем не оспорюється.

Відповідно до частини 22 статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» №481/95-ВР, плата за ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), становить 8000 гривень на кожний окремий, зазначений в ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі; на роздрібну торгівлю тютюновими виробами на кожне місце торгівлі - 2000 гривень, а на території сіл і селищ, за винятком тих, що знаходяться у межах території міст, - 500 гривень на роздрібну торгівлю алкогольними напоями, крім сидру та перрі (без додання спирту), на кожний окремий, зазначений у ліцензії електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), що знаходиться у місці торгівлі, і 250 гривень - на роздрібну торгівлю тютюновими виробами на кожне місце торгівлі.

Таким чином, враховуючи місцезнаходження торгової точки, позивач при отриманні зазначених Ліцензій повинен був сплатити 750 грн, що і було ним зроблено 20.03.2018 (а. с. 23).

Відповідно до частини 47 статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», дія ліцензії призупиняється у разі несвоєчасної сплати чергового платежу за ліцензію на підставі письмового розпорядження органу, який видав ліцензію, на термін до сплати заборгованості.

Дія ліцензії вважається призупиненою з моменту одержання суб`єктом господарювання відповідного письмового розпорядження органу, який видав ліцензію, а її дія поновлюється з моменту зарахування відповідного чергового платежу за ліцензію до бюджету.

Ліцензія анулюється шляхом прийняття органом, який видав ліцензію, відповідного письмового розпорядження на підставі: заяви суб`єкта господарювання;

рішення про скасування державної реєстрації суб`єкта господарювання; несплати чергового платежу за ліцензію протягом 30 календарних днів від моменту призупинення ліцензії;

рішення суду про встановлення факту незаконного використання суб`єктом господарювання марок акцизного податку (стосовно імпортерів);

рішення суду про встановлення факту торгівлі суб`єктом господарювання алкогольними напоями або тютюновими виробами без марок акцизного податку;

рішення суду про встановлення факту переміщення суб`єктом господарювання алкогольних напоїв або тютюнових виробів поза митним контролем;

порушення вимог статті 15 3 цього Закону щодо продажу алкогольних напоїв, тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років або у не визначених для цього місцях.

Оскільки позивачем плата за ліцензії проведена в повному обсязі, заяви про анулювання ліцензії не поступало до податкового органу, жодна інша із зазначених подій не настала, термін дії ліцензій залишився незмінним - з 01.04.2018 по 31.03.2019.

Таким чином, враховуючи зазначене позивач повинен був подавати щомісяця не пізніше 20 числа наступного звітного (податкового) періоду контролюючому органу за місцем реєстрації декларацію з акцизного податку за формою, затвердженою у порядку, встановленому статтею 46 цього Кодексу, а саме за всі місяці дії ліцензії, однак лише за березень 2019 року ним було подано декларацію вчасно.

Відносно покликання позивача на те, що оскільки ним не здійснювалась реалізація підакцизних товарів, тобто не виникало об`єктів оподаткування, а відтак у відповідності до п.49.2 ст.49 ПК України він не повинен був подавати декларацію, необхідно вказати наступне.

Відповідно до пункту 49.21 статті 49 ПК України, платники, визначені підпунктом 212.1.15 пункту 212.1 статті 212 цього Кодексу, а також платники, які мають діючі (у тому числі призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов`язані за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді.

Відтак, з зазначеного можна зробити висновок, що обов`язковою умовою відсутності обов`язку подання декларації з акцизного податку, крім відсутності об`єктів оподаткування та показників, які підлягають декларуванню, є відсутність діючої (у тому числі призупиненої) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією.

Згідно з п. 120.1 ст. 120 ПК України, неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов`язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, -тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, -тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Актом Камеральної перевірки від 11.09.2018 №13386/4002/3171315293 встановлено факт неподання (несвоєчасного подання) декларації з акцизного податку за липень 2018 року (граничний термін подання 20.08.18, подано 16.09.18). За результатами зазначеного акту винесено податкове повідомлення-рішення від 19.09.2018 №0021234002 про застосування штрафних санкцій в розмірі 170 грн (а. с. 24-25).

Враховуючи встановленні обставини справи та повторність протягом року не подання (несвоєчасно подання) позивачем податкової декларації з акцизного податку, колегія суддів констатує про підставність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень №0015154002 від 25.04.19 та №0013414002 від 11.05.19 про застосування штрафних санкцій в розмірі 1020 грн кожне.

Таким чином, підчас розгляду даної справи суб`єкт владних повноважень належними доказами довів правомірність винесення спірних податкових повідомлень-рішень, відтак позов є безпідставним, а позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

За пунктами 3, 4 ч.1 ст.317 КАС підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

В підсумку, такі обставини є безсумнівною підставою для скасування рішення суду першої інстанції та прийняття постанови про відмову у задоволенні позову з наведених вище підстав.

Керуючись ст. ст. 241, 243, 308, 310, п. 2 ч. 1 ст. 315, ст. ст. 317, 321, 322, ст.325 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС в Івано-Франківській області - задовольнити.

Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2019 року в справі №300/1623/19 - скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (правонаступником якого є Головне управління ДПС у Івано-Франківській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25.04.2019 року за № 0015154002, від 11.05.2019 року за № 0013414002 - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя

С. П. Нос

судді

Р. В. Кухтей

І. М. Обрізко

Повне судове рішення складено 17 грудня 2019 року