ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

11 грудня 2019 року м. Дніпросправа № 160/9700/19

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів:

судді-доповідача Чумака С.Ю.,

суддів: Чабаненко С.В., Юрко І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2

на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 8 жовтня 2019 року у справі № 160/9700/19 (суддя І інстанції - Неклеса О.М.)

за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до Солонянського районного сектору Головного управління Державної міграційної служби України у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

третя особа: Головне управління Державної міграційної служби у Дніпропетровській області,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 8 жовтня 2019 року адміністративний позов повернуто позивачеві на підставі п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України. Повертаючи адміністративний позов позивачеві, суд першої інстанції виходив з того, що доданий до позову ордер на надання правової допомоги серії ДП № 1032/039 не містить всіх необхідних реквізитів, визначених Положенням про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, оскільки адвокат зобов`язаний вказати на звороті ордера про обмеження правомочності адвоката, встановлені угодою про надання правової допомоги. Відтак суд дійшов висновку, що повноваження адвоката Мулько А.В. на представництво інтересів позивача не підтверджені, а тому позов підписаний особою, яка не мала права його підписувати.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом вимог норм процесуального права, просить оскаржену ухвалу скасувати та справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування скарги зазначає, що адвокат зобов`язаний вказати на звороті ордера про обмеження правомочності лише у тому випадку, якщо такі обмеження встановлені угодою про надання правової допомоги.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив, що не перешкоджає розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції розглянув справу відповідно до приписів статті 311 КАС України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ВИЗНАЧЕНІ ВІДПОВІДНО ДО НИХ СПІРНІ ПРАВОВІДНОСИНИ

4 жовтня 2019 року ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про визнання протиправними дій та зобов`язання відповідача оформити та видати ОСОБА_2 паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до Положення про паспорт громадянина України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 26.06.1992.

Адміністративний позов від імені ОСОБА_1 був підписаний А.В. Мулько.

На підтвердження повноважень підписанта до позову додано ордер серії ДП № 1032/039 на надання правової допомоги Драницькому В.А. на підставі договору про надання правової допомоги б/н від 18.09.2019 у Дніпропетровському окружному адміністративному суді адвокатом Мулько Анатолієм Володимировичем. Будь-яких відомостей про наявність чи відсутність обмежень правомочності адвоката в ордері не зазначено. (а.с. 15).

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ РЕГУЛЮЮТЬ СПІРНІ ПРАВОВІДНОСИНИ, ТА ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ СУДОМ

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Частиною п`ятою статті 5 КАС України визначено, що ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Згідно з ч. 1 ст. 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Частиною четвертою статті 59 КАС України визначено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

Представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері (ч. 1, 2 ст. 60 КАС України).

Частиною першою статті 20 Закону України від 5 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) визначено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, складати заяви, скарги, клопотання, інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку.

Положеннями статті 26 Закону № 5076-VI визначено, що документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

Адвокат зобов`язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.

Отже, за змістом частин 1, 3 статті 26 Закону № 5076 ордер може бути оформлений адвокатом (адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням) лише на підставі вже укладеного договору й адвокат несе кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення суду про повноваження представляти іншу особу в суді, а так само умисне невнесення адвокатом до ордера відомостей щодо обмежень повноважень, установлених договором про надання правничої допомоги (стаття 400-1 Кримінального кодексу України).

Рада адвокатів України рішенням від 17 грудня 2012 року № 36 затвердила Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів (далі - Положення), яке є чинним до 1 січня 2022 року в частині форми ордеру.

Пунктом 14 Положення визначено, що ордер встановленої цим Положенням форми є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнта. Про обмеження правомочності адвоката, встановлені угодою про надання правової допомоги, останній або керівник адвокатського об`єднання (бюро) зобов`язані вказати на звороті ордера.

Згідно з підпунктами 15.3, 15.4 пункту 15 Положення ордер повинен містити посилання на договір про надання правової допомоги/доручення органу/установи, уповноважених законом на надання безоплатної правової допомоги, номер (у випадку наявності) та дату документа; назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності, відповідно до статті 19 Закону «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

З наведеного вбачається, що одним із документів, що підтверджує повноваження адвоката як представника, є ордер, виданий відповідно до Закону № 5076-VI. Ордер, який виданий відповідно до Закону № 5076-VI, є самостійним документом, що підтверджує повноваження адвоката. Надання угоди про правничу допомогу, його копії або витягу разом із ордером чинна редакція КАС України не вимагає. У випадку, якщо угодою про надання правової допомоги встановлюються обмеження правомочності адвоката, тоді адвокат або керівник адвокатського об`єднання (бюро) зобов`язані вказати на звороті договору.

Правова конструкція зазначеного правила означає, що адвокат зобов`язаний вказати на звороті ордера про обмеження своєї правомочності тільки у тому випадку, якщо такі обмеження встановлені угодою про надання правової допомоги. Відповідно, у разі відсутності встановлення в угоді обмежень правомочності адвоката, у нього відсутній обов`язок вказувати про це на звороті ордера. При цьому, надання угоди про правничу допомогу, його копії або витягу разом із ордером за нормами КАС України не є обов`язковим. Отже, фактично адвокат, заповнюючи ордер, відповідає за правильність відомостей, які до нього вносяться.

Як убачається зі змісту ордеру серії ДП № 1032/039 на надання правової допомоги адвокат Мулько Анатолій Володимирович уповноважений на представництво інтересів ОСОБА_1 на підставі договору про надання правової допомоги б/н від 18.09.2019 у Дніпропетровському окружному адміністративному суді.

Обмежень правомочності адвоката Мулько А.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 на звороті ордера не вказано, що свідчить про відсутність таких.

Крім того, згідно з практикою Європейського суду з прав людини, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише і фактичним, але і реальним. Надмірний формалізм при вирішені питання щодо прийняття позовної заяви або скарги - є порушенням права на справедливий судовий захист.

Зокрема, у рішенні від 4 грудня 1995 року у справі «Беллет проти Франції» Європейський суд з прав людини зазначив, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

У рішенні від 13 січня 2000 року у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» та у рішенні від 28 жовтня 1998 року у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнано порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції.

Отже, виходячи з норм Конституції України, а також з норм міжнародного права, повернення адміністративного позову з формальних підстав унеможливило доступ позивача до правосуддя для повного захисту своїх прав та інтересів шляхом судового розгляду справи.

Зазначені висновки здійснені з урахуванням постанов Великої Палати Верховного Суду від 5 грудня 2018 року у справі № П/9901/736/18 та Верховного Суду від 18 лютого 2019 року у справі 826/10404/16.

Зважаючи на викладене, відсутні підстави вважати, що адвокат Мулько А.В., звернувшись в інтересах ОСОБА_1 із адміністративним позовом, не мав права підписувати останній.

ВИСНОВОК АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що повертаючи адміністративний позов суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, що призвело до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

При цьому, колегія суддів зауважує, що відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, а не ухвалах Верховного Суду, як помилково вказав суд першої інстанції, пославшись в оскарженій ухвалі на ухвалу Верховного Суду від 23 вересня 2019 року у справі № 9901/507/19.

Ураховуючи викладене, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст. 242, 243, 308, 311, 312, 315, 320, 321, 325, 328 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 8 жовтня 2019 року у справі № 160/9700/19 скасувати.

Адміністративну справу № 160/9700/19 направити до Дніпропетровського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач С.Ю. Чумак

суддя С.В. Чабаненко

суддя І.В. Юрко