open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
Справа № 640/23376/19
Моніторити
Ухвала суду /27.06.2023/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /22.03.2023/ Касаційний адміністративний суд Постанова /01.02.2023/ Шостий апеляційний адміністративний суд Постанова /01.02.2023/ Шостий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /14.12.2022/ Шостий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /14.12.2022/ Шостий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /18.11.2022/ Шостий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /25.10.2022/ Шостий апеляційний адміністративний суд Рішення /19.09.2022/ Окружний адміністративний суд міста Києва Ухвала суду /02.03.2020/ Окружний адміністративний суд міста Києва Ухвала суду /20.02.2020/ Окружний адміністративний суд міста Києва Ухвала суду /03.02.2020/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /03.01.2020/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /16.12.2019/ Окружний адміністративний суд міста Києва Ухвала суду /28.11.2019/ Окружний адміністративний суд міста Києва
emblem
Справа № 640/23376/19
Вирок /23.01.2018/ Верховний Суд Ухвала суду /27.06.2023/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /22.03.2023/ Касаційний адміністративний суд Постанова /01.02.2023/ Шостий апеляційний адміністративний суд Постанова /01.02.2023/ Шостий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /14.12.2022/ Шостий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /14.12.2022/ Шостий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /18.11.2022/ Шостий апеляційний адміністративний суд Ухвала суду /25.10.2022/ Шостий апеляційний адміністративний суд Рішення /19.09.2022/ Окружний адміністративний суд міста Києва Ухвала суду /02.03.2020/ Окружний адміністративний суд міста Києва Ухвала суду /20.02.2020/ Окружний адміністративний суд міста Києва Ухвала суду /03.02.2020/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /03.01.2020/ Касаційний адміністративний суд Ухвала суду /16.12.2019/ Окружний адміністративний суд міста Києва Ухвала суду /28.11.2019/ Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

ПОДАННЯ

16 грудня 2019 року № 640/23376/19Окружний адміністративний суд міста Києва в складі судді Амельохіна В.В., розглянувши питання про звернення до Верховного Суду з поданням про розгляд типової адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Генеральної прокуратури України в якій просить: визнати протиправним та скасувати наказ Генерального прокурора України №1318ц від 30.10.2019р. про звільнення ОСОБА_1 з посади старшого слідчого в особливо важливих справах третього відділу з розслідування кримінальних проваджень управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України з 01.11.2019р.; поновити позивача на посаді старшого слідчого в особливо важливих справах третього відділу з розслідування кримінальних проваджень управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України з 02.11.2019р.; стягнути з Генеральної прокуратури України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час вимушеного прогулу, починаючи з 02.11.2019р. і до моменту фактичного поновлення на роботі; стягнути з Генеральної прокуратури України на користь ОСОБА_1 компенсацію моральної шкоди спричиненої незаконним звільненням у розмірі 100 000,00грн.

Оскаржуваним наказом №1318ц від 30.10.2019р. Генеральний прокурор керуючись статтею 9 Закону України «Про прокуратуру», підпунктом 1 пункту 19 розділу ІІ «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» звільнив ОСОБА_1 з посади старшого слідчого в особливо важливих справах третього відділу з розслідування кримінальних проваджень управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України з 01.11.2019р. на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» (прокурор звільняється з посади у разі: ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури).

Позовні вимоги мотивовані тим, що положення Закону України «Про прокуратуру» не містять конкретних механізмів правового регулювання відносин, що пов`язані із питаннями щодо звільнення посадових/службових осіб в органах прокуратури у зв`язку з скороченням посад та ліквідацією органів прокуратури або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури.

Крім того, позивач зазначає, що згідно приписів статті 51 Кодексу законів про працю України однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є правовий захист від необгрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Пункт 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України передбачає, що трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Згідно частини другої статті 40 Кодексу законів про працю України звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Частиною першою статті 42 КЗпП України встановлено, що при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.

Відповідно до частини третьої статті 49-2 Кодексу законів про працю України, одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації працівник, за своїм розсудом, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. У разі якщо вивільнення є масовим відповідно до статті 48 Закону України «Про зайнятість населення», власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про заплановане вивільнення працівників.

Крім того, позивач зазначає, що при звільненні його з посади старшого слідчого в особливо важливих справах третього відділу з розслідування кримінальних проваджень управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України Генеральної прокуратурою України порушені норми Конституції України, Закону України «Про прокуратуру», Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19.09.2019р. №113-ІХ та норми КЗпП України.

Зокрема, позивач вказує на те, що згідно з пунктом 7 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону 113-ІХ прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади прокурорів у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом.

Пунктом 10 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону 113-ІХ передбачено, шо прокурори усіх рівнів мають право в строк, визначений Порядком проходження прокурорами атестації, подати Генеральному прокурору заяву про переведення на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах. У заяві також повинно бути зазначено про намір пройти атестацію, надання згоди на обробку персональних даних, на застосування процедур та умов проведення атестації. Форма та порядок подачі заяви визначаються Порядком проходження прокурорами атестації.

Пунктом 11 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону 113-ІХ визначено, що атестація прокурорів проводиться кадровими комісіями Офісу Генерального прокурора, кадровими комісіями обласних прокуратур. Проте, до сьогоднішнього дня таких кадрових комісій Офісу Генерального прокурора не створено через відсутність такої установи як Офіс Генерального прокурора.

03.10.2019 наказом Генерального прокурора №221 затверджено Порядок проходження прокурорами атестації (далі - Порядок).

Пунктом 9 розділу 1 Порядку визначено, що атестація проводиться на підставі письмової заяви прокурора Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури про переведення на посаду прокурора відповідно в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах, в якій зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних і на застосування процедур та умов проведення атестації. Форму типової заяви для прокурорів встановлено додатком 2 до цього Порядку,

04.10.2019 на офіційному сайті Генеральної прокуратури України на сторінці за посиланням: https://www.gp.gov.ua/ua/news.html?_m=publications&_t=rec... оприлюднено оголошення про порядок подання прокурорами заяв для проходження атестації.

Відповідно до даного оголошення, « 04 жовтня 2019 року розпочинається прийом письмових заяв Генеральному прокурору від прокурорів Генеральної прокуратури України (включаючи прокурорів Головної військової прокуратури, прокурорів секретаріату Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів) про переведення на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, прокурорів регіональних прокуратур, військових прокуратур регіонів (на правах регіональних) - на посаду прокурора в обласних прокуратурах, прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів - на посаду прокурора в окружних прокуратурах відповідно та про їх намір пройти атестацію».

Пунктом 10 розділу І Порядку визначено, що вказані заяви подаються Генеральному прокурору до 15.10.2019 включно.

Позивач вказує на те, що сама форма такої заяви зазначена у Додатку 2 Порядку та містить ряд нелогічних та оціночних понять, які суперечать та не відповідають нормам чинного законодавства.

Також позивач вказує на те, що він за своїм статусом є слідчим і відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України здійснює досудове розслідування кримінальних проваджень.

Так, відповідно до п. 1 Розділу XI «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу (в редакції Закону № 1355-VIІІ від 12.05.2016) передбачалося:

«До дня введення в дію положень частини четвертої статті 216 цього Кодексу повноваження щодо досудового розслідування здійснюють слідчі органів прокуратури, які користуються повноваженнями слідчих, визначеними цим Кодексом. - щодо злочинів, передбачених частиною четвертою статті 216 цього Кодексу.

Після введення в дію положень частини четвертої статті 216 цього Кодексу кримінальні провадження, розпочаті слідчими органів прокуратури, продовжують здійснюватися слідчими органів прокуратури, які користуються повноваженнями слідчих, визначеними цим Кодексом, до закінчення досудового розслідування, але не довше двох років. Після закінчення дворічного строку кримінальні провадження, розпочаті слідчими органів прокуратури, у тримісячний строк передаються слідчим органів Державного бюро розслідувань.

До дня введення в дію частини п`ятої статті 216 цього Кодексу повноваження щодо досудового розслідування передбачених нею злочинів здійснюють слідчі органів прокуратури, які користуються повноваженнями слідчих, визначеними цим Кодексом.

Після введення в дію частини п`ятої статті 216 цього Кодексу розпочаті слідчими органів прокуратури кримінальні провадження продовжують здійснюватися слідчими органів прокуратури, які користуються повноваженнями слідчих, визначеними цим Кодексом, до закінчення досудового розслідування».

Однак, 25 вересня набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19.09.2019 №113-IX, яким до п. 1 Розділу XI «Перехідні положення» Кримінального процесуального кодексу України було внесено зміни, а саме:

«До дня введення в дію положень частини четвертої статті 216 цього Кодексу повноваження щодо досудового розслідування здійснюють слідчі органів прокуратури, які користуються повноваженнями слідчих, визначеними цим Кодексом, - щодо злочинів, передбачених частиною четвертою статті 216 цього Кодексу.

У разі неможливості закінчити досудове розслідування у таких провадженнях до спливу дворічного строку, а так само за наявності інших передбачених законом підстав питання про доручення його здійснення іншим органам досудового розслідування вирішується в установленому цим Кодексом порядку. Передача кримінальних проваджень до Державного бюро розслідувань здійснюється з урахуванням особливостей, визначених Законом України "Про Державне бюро розслідувань".

До дня введення в дію частини п`ятої статті 216 цього Кодексу повноваження щодо досудового розслідування передбачених нею злочинів здійснюють слідчі органів прокуратури, які користуються повноваженнями слідчих, визначеними цим Кодексом.

Після введення в дію частини п`ятої статті 216 цього Кодексу розпочаті слідчими органів прокуратури кримінальні провадження продовжують здійснюватися слідчими органів прокуратури, які користуються повноваженнями слідчих, визначеними цим Кодексом, до закінчення досудового розслідування, але не пізніше дня початку діяльності відповідно Офісу Генерального прокурора, обласних прокуратур.

На виконання зазначених положень та з метою забезпечення здійснення досудового розслідування в системі органів прокуратури продовжують діяти слідчі органи прокуратури, які продовжують здійснювати вже розпочаті кримінальні провадження. користуючись повноваженнями слідчих, визначеними Кримінальним процесуальним кодексом України.

Однак, з початком діяльності Державного бюро розслідування виникла ситуація, що Закон України «Про прокуратуру» не поширюється на слідчих органів прокуратури і не визначає їх прав, обов`язків та гарантій.

Так, п. 5 розділу ХІІІ «Перехідні положення» Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що положення цього Закону, в тому числі статті 86, що регулює пенсійне забезпечення працівників органів прокуратури, поширюється на слідчих органів прокуратури до початку діяльності Державного бюро розслідувань.

Відповідно до інформації, розмішеної на офіційному сайті Державного бюро розслідувань початком діяльності Державного бюро розслідувань є 27 листопада 2018 року.

Відтак, як зазначає позивач, з 27 листопада 2018 року на слідчих органів прокуратури, зокрема й на позивача, не поширюються положення Закону України «Про прокуратуру».

У той же час, відповідно до службової записки начальника відділу систематизації законодавства та узагальнення судової практики, у провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебувають справи за позовами осіб, звільнених зі слідчих посад до Генеральної прокуратури України про, зокрема, визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, прийнятого відповідно до ст. 9 Закону України «Про прокуратуру», пп. 1 п. 19 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури», та на підставі п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону України «Про прокуратуру» (прокурор звільняється з посади у разі: ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури), поновлення на роботі, які по-різному висловлені, але однакові по суті, а саме:

- № 640/22770/19 за позовом ОСОБА_2 до Генеральної прокуратури України про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення з посади начальника третього слідчого відділу управління з розслідування злочинів, вчинених працівниками органів, які ведуть боротьбу зі злочинністю Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України та органів прокуратури, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу;

- № 640/23456/19 за позовом ОСОБА_3 до Генеральної прокуратури України, Генерального прокурора Рябошапки Р.Г. про визнання протиправним та скасувати наказу про звільнення з посади старшого слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу управління з розслідування злочинів, вчинених злочинними організаціями, Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу;

- № 640/23597/19 за позовом ОСОБА_4 до Генеральної прокуратури України про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення з посади старшого слідчого в особливо важливих справах третього слідчого відділу управління з розслідування злочинів, вчинених працівниками органів, які ведуть боротьбу зі злочинністю Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу;

- № 640/21822/19 за позовом ОСОБА_5 до Генеральної прокуратури України про визнання протиправним та скасувати наказ про звільнення з посади заступника начальника третього слідчого відділу управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу;

- № 640/21824/19 за позовом ОСОБА_6 до Генеральної прокуратури України про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення з посади начальника третього слідчого відділу управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України та органів прокуратури, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу;

- № 640/23492/19 за позовом ОСОБА_7 до Генеральної прокуратури України про визнання протиправним та скасувати наказу про звільнення з посади старшого слідчого в особливо важливих справах четвертого відділу з розслідування кримінальних проваджень управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу;

- № 640/23494/19 за позовом ОСОБА_8 до Генеральної прокуратури України про визнання протиправним та скасувати наказ про звільнення з посади старшого слідчого в особливо важливих справах четвертого відділу з розслідування кримінальних проваджень управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу;

- № 640/23690/19 за позовом ОСОБА_9 до Генеральної прокуратури України про визнання протиправним та скасування наказу про звільнення з посади старшого слідчого в особливо важливих справах четвертого відділу з розслідування кримінальних проваджень управління з розслідування особливо важливих справ Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та компенсації моральної шкоди, спричиненої незаконним звільненням.

Як у адміністративній справі №640/23376/19, так і у вищезазначених справах, підставами звільнення позивачів є положення пункту 9 частини першої статті 51 Закону України «Про прокуратуру» (прокурор звільняється з посади у разі: ліквідації чи реорганізації органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду, або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури).

Таким чином, адміністративна справа №640/23376/19 та вище перелічені справи є типовими адміністративними справами, відповідачем у яких є один і той самий суб`єкт владних повноважень, спір у яких виник з аналогічних підстав, у відносинах, що регулюються нормами права, та у яких позивачами заявлено аналогічні вимоги.

Відповідно до частини першої статті 290 Кодексу адміністративного судочинства України якщо у провадженні одного або декількох адміністративних судів перебувають типові адміністративні справи, кількість яких визначає доцільність ухвалення зразкового рішення, суд, який розглядає одну чи більше таких справ, може звернутися до Верховного Суду з поданням про розгляд однієї з них Верховним Судом як судом першої інстанції.

Отже, є достатні підстави вважати, що адміністративна справа №640/23376/19 може бути передана до Верховного Суду для вирішення питання про відкриття провадження у зразковій справі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 290, 291 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

П Р О С И Т Ь:

Вирішити питання про відкриття провадження у зразковій справі №640/23376/19 за позовом ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України щодо скасування наказу від 30.10.2019р. №1318ц, поновлення на посаді та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Суддя В.В. Амельохін

Джерело: ЄДРСР 86381109
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку