Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" грудня 2019 р. Справа153/1728/19

Провадження 2/153/467/19-ц

у залі судових засідань у приміщенні Ямпільського районного суду Вінницької області у місті Ямпіль Вінницької області

Ямпільський районний суд Вінницької області

у складі головуючого судді Гаврилюк Т. В.

за участю секретаря судового засідання Гуцол Т. Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні правом власності шляхом виселення,

В С Т А Н О В И В :

Ярошинська - ОСОБА_3 звернулася до Ямпільського районного суду Вінницької області із позовною заявою до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні правом власності шляхом виселення, в якій просила усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні належним їй на праві приватної власності житловим будинком, що розташований по АДРЕСА_1 , шляхом виселення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 із спірного житлового будинку, без надання іншого житла та стягнути судові витрати по справі. Свої вимоги мотивувала тим, що згідно договору дарування житлового будинку від 07.11.2019 вона є власником житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 . Право власності зареєстроване 07.11.2019. Зазначила, що після придбання будинку їй стало відомо, що в будинку з 04.09.2002 рахується зареєстрованим (прописаним) відповідач ОСОБА_2 , який не є членом сім`ї, не є родичем, в будинку фактично не проживає. Відповідач ніякої участі в утриманні її будинку та оплаті послуг пов`язаних з утриманням будинку не приймає. Сам факт реєстрації відповідача в належному їй на праві власності будинку перешкоджає оформленню субсидії. У зв`язку із переходом до неї права власності на будинок, відповідач втратив право користування її житловим будинком, оскільки воно є похідним від права власника, членом сім`ї якого він не являється, а його реєстрація у будинку обмежує її право власності, зокрема користування та розпорядження своїм будинком. Відповідач добровільно не бажає зніматись з реєстраційного обліку, чим порушує її право власності на будинок. Угоди між нею та відповідачем про безоплатне (чи платне) користування жилим приміщенням немає. Зазначила, що відповідач не є членом її сім`ї, спільно з нею не проживає та спільним побутом вони не пов`язані. Тому вона вимушена звернутися до суду.

22 листопада 2019 року ухвалою судді відкрито спрощене позовне провадження у даній справі. Призначено судове засідання розгляду справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження на 17 грудня 2019 року на 09 годину 00 хвилин. Визначено строк відповідачеві для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження шість днів з дня вручення ухвали. Одночасно роз`яснено учасникам справи їх право на звернення до суду із клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні із повідомленням (однак без виклику) сторін, встановлено відповідачу 15-денний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі для подачі до суду відзиву на позовну заяву. Роз`яснено відповідачу, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Встановлено позивачеві десятиденний строк з дня отримання відзиву для подання до суду відповіді на відзив, а відповідачеві – строк у сім днів з дня отримання останнім відповіді на відзив для подання заперечення.

Сторони у судове засідання не з`явилися. Відповідач відзив не подав.

Відповідно до ч.3 ст.223 ЦПК України суд розглянув справу за відсутності сторін, на підставі наявних доказів.

У зв`язку з неявкою у судове засідання сторін по справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України.

Заяви, клопотання: відсутні.

Інші процесуальні дії у справі: відкриття спрощеного позовного провадження у справі та призначення судового засідання на 17 грудня 2019 року на 09 годину 00 хвилин, про що постановлено ухвалу окремим процесуальним документом.

Судом встановлено такі фактичні обставини та зміст спірних правовідносин:

Із досліджених судом письмових доказів, що є у справі – копії паспорту громадянина України (а.с.3-4) судом встановлено, що позивач народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в місті Ямпіль Вінницької області, зареєстрована по АДРЕСА_2 .

Із копії договору дарування житлового будинку від 07.11.2019 (а.с.6) встановлено, що ОСОБА_4 передала у власність (подарувала), а ОСОБА_5 - ОСОБА_3 набула у власність (прийняла дарунок) житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться по АДРЕСА_1 .

Із копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 07.11.2019 (а.с.7) встановлено, що позивач є власником житлового будинку з надвірними будівлями та господарськими спорудами, який розташований по АДРЕСА_1 .

Із повідомлення центру надання адміністративних послуг Ямпільської міської ради Вінницької області вих.№05-13/5699 від 11.11.2019 (а.с.8) встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 зареєстрований з 04.09.2002 по АДРЕСА_3 .

Дослідивши усі докази в їх сукупності та беручи до уваги документально підтверджені доводи позивача, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав:

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, не визнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першої статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.29 ЦК місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Судом встановлено, що позивач на законних підставах володіє житловим будинком, і дійсно в належному їй будинку зареєстрований відповідач ОСОБА_2 .

Відповідно до ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод - кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ч.4 ст.41 Конституції України право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч.1 ст.317 ЦК України власникові належать право володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

За правилами ч.1, 2 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно з ч.1 ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Право членів сім`ї власника будинку користуватися цим жилим приміщенням може виникнути та існувати лише за наявності права власності на будинок в особи, членами сім`ї якого вони є, із припиненням права власності особи втрачається й право користування жилим приміщенням у членів його сім`ї.

Власник має право вимагати від осіб, які не є членами його сім`ї, а також не відносяться до кола осіб, які постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство, усунення порушень свого права власності у будь-який час.

Частиною першою статті 383 ЦК України та статтею 150 ЖК УРСР закріплені положення, відповідно до яких громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей та інших осіб, мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд.

Частиною першою статті 156 ЖК УРСР передбачено, що члени сім`ї власника жилого будинку, які проживають разом із ним у будинку, що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.

Аналогічну норму містить також стаття 405 ЦК України.

Відповідно до частини четвертої статті 156 ЖК УРСР до членів сім`ї власника відносяться особи, зазначені в частині другій статті 64 цього Кодексу, а саме подружжя, їх діти і батьки. Членами сім`ї власника може бути визнано і інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство.

Судом встановлено, що відповідач є зареєстрованим у житловому будинку, що розташований по АДРЕСА_1 . Проте, відповідач не проживає у вказаному будинку протягом тривалого часу, не веде спільне господарство. Тому, суд вважає, що відповідач ОСОБА_2 не є членом сім`ї позивача.

Тобто, відповідач не відноситься до кола осіб, які постійно проживають разом з позивачем і ведуть з ним спільне господарство, та на даний час він не має законних підстав для користування нерухомим майном позивача і будь-яких угод щодо користування відповідачем житлом позивача між сторонами спору не укладалось.

У зв`язку із вищевикладеними обставинами, ОСОБА_2 чинить перешкоди позивачу Ярошинській- ОСОБА_3 у користуванні та розпорядженні своїм нерухомим майном.

За таких обставин, наявні підстави для визнання відповідача таким, що втратив право користування вищевказаним житловим будинком.

Оскільки позовні вимоги задоволено у повному обсязі, судові витрати, понесені позивачем і документально підтверджені – квитанцією №7 від 13.11.2019, за правилами ст.141 ЦПК України підлягають відшкодуванню із відповідача у сумі 768 гривень 40 копійок.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 82, 141, 258, 263, 264, 265, 266, 274-279, 351, 352, 354, 355 ЦПК України, ст.ст.15, 16, 29, 317, 319, 321, 383, 391, 405 ЦК України, ст.ст.150, 156 ЖК УРСР, Конституцією України, ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити.

Усунути перешкоди ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у користуванні житловим будинком та господарськими спорудами, що розташовані по АДРЕСА_1 , власником якого вона являється, шляхом визнання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування житловим будинком, що розташований по АДРЕСА_1 .

Стягнути із ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , понесені судові витрати по оплаті судового збору у сумі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.

Рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Вінницького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до пунктів 15, 15.5 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» Цивільного процесуального кодексу України (у редакції Закону України №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року) до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до апеляційного суду Вінницької області через Ямпільський районний суд Вінницької області.

Головуючий Т. В. Гаврилюк