open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

Постанова

Іменем України

04 грудня 2019 року

м. Київ

справа № 200/10616/16-ц

провадження № 61-17755св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Курило В. П. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Огородник Леся Василівна,

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 12 грудня

2016 року у складі судді Єлісєєвої Т. Ю. та рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 20 квітня 2017 року у складі колегії суддів: Посунся Н. Є., Баранніка О. П., Пономарь З. М.,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ:

Короткий зміст позовних вимог:

У червні 2016 року ОСОБА_1 звернуся до суду з позовом до

ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Огородник Л. В. про визнання договору недійсним, визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Позовна заява мотивована тим, що 28 травня 2015 року між

ОСОБА_2 та ОСОБА_1 укладено договір оренди предметом якого є екскаватор гусеничний «Komatsu PC240NLC», заводський номер НОМЕР_1 , двигун № НОМЕР_2, 1994 року випуску (далі - екскаватор) строком до 01 жовтня 2015 року. Згідно умов вказаного договору оренди, орендар зобов?язався сплачувати плату за користування технікою у розмірі 137 500,00 грн на місяць, загальна сума орендної плати за весь строк оренди має становити 550 000,00 грн.

Договір оренди транспортного засобу від 28 травня 2015 року укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 предметом якого екскаватор, не відповідає чинному законодавству, оскільки технологічний транспортний засіб - екскаватор - зареєстрований не на орендодавця, а на іншу особу, екскаватор не пройшов обов`язкового технічного огляду, вважається незареєстрованим, відповідач не отримала дозвіл на його експлуатацію як машину підвищеної небезпеки, що тягне за собою заборону експлуатації екскаватора, відповідач не мала права укладати договір оренди, а тому він є недійсним.

Маючи намір використання екскаватора за його призначенням, позивач, помилково вважав можливим таку експлуатацію на виробничій ділянці гранітного кар?єру, який розробляється юридичною особою КП «Дніпровський кар?єр». Однак договір містить умову про заборону надання послуг по керуванню та експлуатації. Тобто, використовувати екскаватор за умовами договору міг виключно особисто ОСОБА_1 як фізична особа, що суперечить умові договору пункту 1.3., згідно якого техніка передається в найм (оренду) з метою його використання наймачем при здійсненні виробничої діяльності. За таких обставин позивач, як фізична особа, на має ні фізичних ні юридичних підстав для використання екскаватора.

ОСОБА_1 стало відомо про те, що ОСОБА_2 на підставі вказаного договору оренди вчинила виконавчий напис від 26 жовтня 2015 року про стягнення з позивача на користь ОСОБА_2 коштів у розмірі

511 000,00 грн за період з 15 червня 2015 року по 30 вересня 2015 року.

Виконавчий напис вчинено всупереч закону на підставі недійсного договору, а також з підстави невідповідності стягуваної суми з огляду на період стягнення, необхідно визнати таким, що не підлягає виконанню.

ОСОБА_1 посилаючись на порушення при укладанні та нотаріальному посвідченні договору оренди транспортного засобу, постійний несправний стан, неможливість його використання за призначенням, а також на відсутність безспірності заборгованості просив визнати недійсним укладений 28 травня 2015 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 договір оренди транспортного засобу - екскаватора, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Огороднік Л. В. та зареєстрованого в реєстрі за № 282; визнати таким, що не підлягає виконанню, вчинений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Огороднік Л. В. та зареєстрований в реєстрі за № 774 виконавчий напис про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 грошових коштів в розмірі 511 000,00 грн.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

Рішенням Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від

12 грудня 2016 року позовні вимоги задоволено.

Визнано недійсним договір оренди транспортного засобу - екскаватора гусеничного «Komatsu PC240NLC», заводський номер НОМЕР_1 , двигун

№ НОМЕР_2 , 1994 року випуску, укладений 28 травня 2015 року між

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Огороднік Л. В. та зареєстрований в реєстрі за № 282.

Визнано таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суми 511 000,00 грн, вчинений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Огороднік Л. В. 26 жовтня 2015 року та зареєстрований в реєстрі за № 774.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1 102,40 грн.

Задовольняючи позовні вимоги про визнання недійсним договору оренди та виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд першої інстанції виходив із того, що приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Огородник Л. В. порушено Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, оскільки нотаріус не визначилась з правовим статусом транспортного засобу, який передавався в оренду, а саме, в тому, що ОСОБА_2 , придбавши екскаватор 16 грудня

2011 року, повинна була зареєструвати його до 26 грудня 2011 року, однак не зробила цього, а зареєструвала його в листопаді 2015 року. З таких підстав суд вважав, що на момент укладення договору позивачка не була власником транспорту, тому договір оренди його є недійсним. А оскільки недійсність договору унеможливлює вчинення на його підставі виконавчого напису нотаріусом, суд визнав останній таким, що не підлягає виконанню.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 20 квітня

2017 року апеляційні скарги ОСОБА_2 , приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Огородник Л. В. задоволено.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено.

Рішення Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від

12 грудня 2016 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі

1 212,64 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Огородник Л. В. судовий збір в розмірі 1 203,00 грн.

Рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, що при укладанні спірного договору оренди, сторонами було дотримано всіх вимог Закону. Тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку про безпідставність заявлених позовних вимог.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги:

10 травня 2017 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв?язку подав до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 20 квітня 2017 року та змінити мотивувальну частину рішення Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 12 грудня 2016 року, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що судами попередніх інстанцій не застосовано норму статті 229 ЦК України.

Рішення суду апеляційної інстанції ґрунтується на припущеннях.

Доводи інших учасників справи:

04 вересня 2017 року приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Огородник Л. В. через засоби поштового зв?язку подала до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ заперечення, в якому просить касаційну скаргу

ОСОБА_1 відхилити, а рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 20 квітня 2017 року залишити без змін.

Рух касаційної скарги та матеріалів справи:

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04 липня 2017 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Бабушкінського районного суду Дніпропетровської області.

Зупинено виконання рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 20 квітня 2017 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судового збору у розмірі 2 121,64 грн, а також стягнення з ОСОБА_1 на користь приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Огородник Л. В. судового збору у розмірі 1 203,00 грн до закінчення касаційного провадження.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення»

ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Статтею 388 ЦПК України встановлено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

У квітні 2018 року касаційну скаргу разом з матеріалами цивільної справи передано до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 01 жовтня 2018 року справу призначено до судового розгляду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ:

Перевіривши доводи касаційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 400 ЦПК України встановлено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Короткий зміст встановлених фактичних обставин справи:

У справі, яка переглядається, судами встановлено, що 28 травня 2015 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір оренди транспортного засобу, а саме, екскаватора гусеничного KOMATSU PC240NLC, посвідчений нотаріально приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Огородник Л. В. Строк оренди до 01 жовтня 2015 року. Плата за користування технікою встановлена сторонами у розмірі 137 500,00 грн на місяць, загальна сума орендної плати за весь строк оренди складає 550 000,00 грн. При оформленні договору нотаріусом в пункті 1.2. зазначено, що техніка належить наймодавцеві на підставі довідки-рахунку серія ТО № 030399, виданого ТОВ «АВТО БІЗНЕС» 16 грудня 2011 року.

За заявою ОСОБА_2 приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Огородник Л. В. 26 жовтня 2015 року вчинено виконавчий напис про стягнення з боржника ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 суми в розмірі 511 000,00 грн на підставі договору оренди від 28 травня 2015 року.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд:

За змістом частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Необхідно враховувати, що згідно із статтями 4, 10 та 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК України, міжнародним договорам, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства.

Суд апеляційної інстанції встановив, що усі вимоги, встановлені статтею 203 ЦК України, при укладенні договору оренди були додержані: договір вчинено у письмовій формі та нотаріально посвідчено, було волевиявлення

ОСОБА_1 на укладення та підписання договору та необхідний обсяг його цивільної дієздатності, договір спрямований на реальне настання наслідків, оскільки доведено, що ОСОБА_1 реально на підставі акту прийому-передачі отримав спірний транспортний засіб, яким користувався для власних потреб до 01 жовтня 2015 року, за що здійснив платіж у сумі 39 000,00 грн, не сплативши, при цьому, наступні платежі у сумі

511 000,00 грн. Тому суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для визнання договору оренди недійсним. При цьому, суд апеляційної інстанції встановив доведеність суми боргу позивача перед відповідачкою, що стосується виконавчого напису нотаріуса та дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до пункту 3.1 «Порядку роботи, пов?язаної з реєстрацією та зняттям з обліку тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів» - реєстрація машин проводиться державними інспекторами інспекцій. Документами, що підтверджують право власності або правомірність використання машин, можуть бути, серед інших, - довідка-рахунок (оригінал), видана суб?єктом господарювання, що здійснив реалізацію машини.

Суд апеляційної інстанції обґрунтовано відхилив доводи заявника проте, що відповідачка порушила встановлений пунктом 6 «Порядку» термін реєстрації транспортного засобу, оскільки ці аргументи не можуть бути підставою для визнання недійсним договору, так як саме ця обставина не вплинула на особисті права позивача як орендаря за договором і не призвела до негативних наслідків.

Твердження ОСОБА_1 про підписання ним договору під впливом помилки (стаття 229 ЦК України), так як помилково вважав можливим використання техніки на ділянці гранітного кар?єру, в той час як технічний стан її був неналежним, що унеможливлювало її експлуатацію, спростовуються: пунктом 4.2.4. Договору, згідно якого наймач зобов?язаний забезпечувати протягом всього строку договору оренди належний стан техніки, включаючи здійснення поточного та капітального ремонту; актом прийому-передачі транспортного засобу, де вказано, що наймач не має претензій до орендодавця щодо якості технічного стану транспортного засобу, відсутністю доказів про його звернення до орендодавця з питаннями щодо якості технічного стану екскаватора.

При вирішенні вказаної справи судом правильно визначено характер правовідносин між сторонами, вірно застосовано закон, що їх регулює.

Статтею 410 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 20 квітня 2017 року - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Щодо виконання (дії) судових рішень:

За змістом частини третьої статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).

Враховуючи те, що касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, відповідно до положень частини третьої статті 436 ЦПК України Верховний Суд поновлює виконання рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 20 квітня 2017 року.

Щодо судових витрат:

Оскільки Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги

ОСОБА_1 без задоволення, то розподіл судових витрат відповідно до правил статті 141 ЦПК України не здійснюється.

Керуючись статтями 141, 409, 410, 416, 436 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційної цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 20 квітня

2017 року залишити без змін.

Поновити виконання рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 20 квітня 2017 року.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. Червинська Судді: А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун В. П. Курило

Джерело: ЄДРСР 86364847
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку