ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

16 грудня 2019 року

м. Чернігів

Унікальний номер справи № 728/80/19

Головуючий у першій інстанції - Глушко О. І.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1397/19

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого-судді: Мамонової О.Є.,

суддів: Висоцької Н.В., Шитченко Н.В.,

сторони :

позивач: ОСОБА_1 ,

відповідачі: Бахмацька районна державна адміністрація Чернігівської області, Товариство з обмеженою відповідальністю «Ланагропрод», територіальна громада в особі Тиницької сільської ради Бахмацького району Чернігівської області,

розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 06 вересня 2019 року (ухвалене о 14:40, повний текст рішення складено 16 вересня 2019 року) у справі за позовом ОСОБА_1 до Бахмацької районної державної адміністрації Чернігівської області, Товариства з обмеженою відповідальністю «Ланагропрод», територіальної громади в особі Тиницької сільської ради Бахмацького району Чернігівської області про стягнення орендної плати на користь спадкоємця, -

У С Т А Н О В И В:

У січні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідачів, в якому просила стягнути з останніх на її користь в солідарному порядку орендну плату за останні три роки за період з вересня 2015 року по вересень 2018 року в розмірі 33 641,33 грн.

Позов обґрунтовувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилась спадщина на земельну ділянку площею 5,1512 га з кадастровим номером 7420388500:04:000:0175. Позивачка є єдиним спадкоємцем першої черги, вчасно прийняла спадщину. 07.08.2018 вона отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на вказану земельну ділянку та зареєструвала право власності на неї в установленому законом порядку. В подальшому позивачкою було з`ясовано, що земельна частка (пай) за № НОМЕР_1, яка належала померлій ОСОБА_2 , рахувалась як невитребуваний пай, який Бахмацькою райдержадміністрацією Чернігівської області був переданий ФГ «Ланагропрод» в оренду за договором строком на 10 років. Договір зареєстрований у відділі Держкомзему у Бахмацькому районі 05.04.2012, кошти за оренду надходили до місцевого бюджету Тиницької сільської ради.

Позивачка зазначає, що передача в оренду земельних ділянок, спадкоємці яких не отримали свідоцтв про право на спадщину, а земельні ділянки були здані в оренду спадкодавцем, не може здійснюватись органом місцевого самоврядування чи органом державної влади, оскільки дані земельні ділянки не набули статусу невитребуваних. Посилаючись на ч. 5 ст. 1268 та ч. 1 ст. 1214 ЦК України вважає, що на її користь підлягає стягненню орендна плата за період з вересня 2015 року по вересень 2018 року, визначена нею в розмірі 10 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Рішенням Бахмацького районного суду Чернігівської області від 06 вересня 2019 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено повністю.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю, посилаючись на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права, а саме неправильне тлумачення закону та незастосування закону, який підлягає застосуванню.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що укладений між Бахмацькою райдержадміністрацією Чернігівської області та ТОВ «Ланагропрод» договір оренди земельної ділянки від 14.12.2011 є безпідставним, а перерахунок коштів за оренду земельної ділянки на рахунок Тиницької сільської ради є незаконним.

Заявниця зазначає, що тільки невитребувані земельні ділянки можуть передаватись в оренду за рішенням сільських рад та райдержадміністрацій і лише на строк до моменту отримання власником державного акту на право власності на земельну ділянку.

Наголошує, що земельна ділянка класифікується як невитребувана з моменту розподілення земельної ділянки і до моменту видачі Державного акту про право власності на земельну ділянку та здійснення реєстрації у Книзі записів Державних актів на право приватної власності на землю.

Вказує, що право власності на спірну земельну ділянку площею 5,1512 га посвідчено Державним актом на право приватної власності на землю на ім`я ОСОБА_2 , що виданий на підставі розпорядження Бахмацької райдержадміністрації від 15.03.2002 та зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 391 від 02.04.2004, у якому мається схема розташування земельної ділянки в масштабі 1:500, детально описані її межі, маються підписи та печатки, що дає право стверджувати, що земельна ділянка є витребуваною.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до п. 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно із ч. 2 ст. 376 ЦПК України неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Відмовляючи у задоволенні позову, районний суд виходив з того, що позивачка набула права власності на земельну ділянку в порядку спадкування після померлої матері ІНФОРМАЦІЯ_1 , договору оренди земельної ділянки на період, за який вона просила стягнути орендну плату, нею укладено не було з жодним з відповідачів, ТОВ (ФГ) «Ланагропрод» використовувало зазначену земельну ділянку на відповідній правовій підставі та своєчасно сплачувало орендну плату згідно укладеного 14.12.2011 договору оренди, дій Тиницької сільської ради та Бахмацької РДА з приводу, відповідно, погодження виготовлення та затвердження технічної документації щодо передачі земельної частки (паю) за №НОМЕР_1, належної померлій ОСОБА_2 , як невитребуваної, в оренду ТОВ (ФГ) «Ланагропрод» не оскаржувала.

Однак погодитись з такими висновками районного суду не може апеляційний суд, через невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права.

Судом у справі встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачки ОСОБА_2 , після смерті якої відкрилась спадщина, до якої, зокрема, входить земельна ділянка площею 5,15 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована на території Тиницької сільської ради Бахмацького району Чернігівської області, що належала померлій на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЧН № 012428, виданого 02.04.2004 Бахмацькою райдержадміністрацією Чернігівської області на підставі розпорядження Бахмацької райдержадміністрації Чернігівської області від 15.03.2002 № 82 (а.с. 30, 50).

18.03.2008 за заявою позивачки ОСОБА_1 про прийняття спадщини до майна померлої ОСОБА_2 була відкрита спадкова справа за № 274/2008 (а.с. 56-57).

У лютому 2018 року за заявою позивачки було виготовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж вказаної земельної ділянки в натурі (на місцевості) (а.с. 24-35).

07.08.2018 державним нотаріусом Бахмацької районної державної нотаріальної контори на ім`я ОСОБА_1 видано свідоцтво про право на спадщину за законом, реєстровий № 2-613, яка складається з: земельної ділянки розміром 5,1512 га, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Тиницької сільської ради Бахмацького району Чернігівської області та належала померлій на підставі: Державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЧН № 012428, виданого Бахмацькою райдержадміністрацією Чернігівської області від 02.04.2004 та зареєстрована в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 391, кадастровий номер 7420388500:04:000:0175 згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку серії НВ-7406387822018, виданого відділом у Бахмацькому районі Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 06.03.2018 (а.с. 22).

У той же день на підставі вказаного свідоцтва про право на спадщину державним нотаріусом до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності внесено запис про право власності за № 27379865 (а.с. 18, 23).

04.09.2018 між ОСОБА_1 та ФГ «Ланагропрод» укладено договір оренди землі № 1/0409/18-Т, за яким орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Тиницької сільської ради, загальною площею 5,1512 га, кадастровий номер земельної ділянки 7420388500:04:000:0175, строком на 15 років (а.с. 13-17).

У той же час, рішенням двадцять дев`ятої сесії 5 скликання Тиницької сільської ради Бахмацького району Чернігівської області від 12.02.2010 погоджено ТОВ «Ланагропрод» виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельні ділянки під невитребуваними земельними частками (паями) площею 28,57 га та запроектованими польовими шляхами для товарного сільськогосподарського виробництва із земель Тиницької сільради (а.с. 87, 108). До складу зазначених земельних ділянок увійшла як невитребуваний пай і земельна ділянка площею 5,15 га (пай № НОМЕР_1 ), що належала померлій ОСОБА_2 (а.с. 88).

Розпорядженням Бахмацької районної державної адміністрації Чернігівської області від 11.03.2010 № 87 на підставі клопотання ФГ «Ланагропрод» від 03.03.2010 останньому надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на невитребувані земельні частки (паї) в кількості 7, загальною площею 28,57 га, в тому числі: рілля - 28,57 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території Тиницької сільської ради (а.с. 86).

26.08.2010 складено акт визначення та погодження зовнішніх меж земельної ділянки площею 5,1513 га (пай № НОМЕР_1 ) в натурі (а.с. 84).

Розпорядженням Бахмацької районної державної адміністрації Чернігівської області від 24.12.2010 № 667 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на невитребувані земельні частки (паї) та надано в оренду ФГ «Ланагропрод» невитребувані земельні частки (паї) загальною площею 28,5694 га, з них рілля - 28,5694 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території Тиницької сільської ради терміном на 10 років та рекомендовано укласти договір оренди земельних часток (паїв) в місячний термін (а.с. 107).

14.12.2011 між Бахмацькою районною державною адміністрацією (орендодавець) та ФГ «Ланагропрод» (орендар) згідно розпорядження № 667 від 24.12.2010 укладено договір оренди земельної ділянки, за яким орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 5,1513 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Тиницької сільської ради (невитребувані земельні частки (паї), строком на 10 років, зі сплатою орендної плати у грошовій формі в розмірі 1 389,19 (а.с. 62-65, 82). Даний договір зареєстрований у Відділі Держкомзему у Бахмацькому районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 05.04.2012 за №742030009003360.

Зазначене вище також підтверджується довідкою Тиницької сільської ради Бахмацького району Чернігівської області від 15.11.2018 № 776, в якій зазначено, що земельна частка (пай) № НОМЕР_1 , що належала померлій ОСОБА_2 , рахувалася як невитребуваний пай, на який був укладений договір оренди між ФГ «Ланагропрод» та Бахмацькою райдержадміністрацією терміном на 10 років та зареєстрований у відділі Держкомзему у Бахмацькому районі 05.04.2012; згідно даного договору орендна плата перераховувалася до бюджету (а.с. 40).

За повідомленням Бахмацької ДПІ Прилуцького управління ГУДФС у Чернігівській області від 31.01.2019 № 8/10/25-01-52-09 ФГ «Ланагропрод» протягом 2016-2018 років декларувало використання земельної ділянки на умовах оренди площею 5,1512 га (кадастровий номер 7420388500:04:000:0157), яка розташована на території Тиницької сільської ради, та щорічно сплачувало орендну плату до місцевого бюджету Тиницької сільської ради в сумі 3 656,09 грн; станом на 01.02.2019 заборгованість по орендній платі за дану земельну ділянку не обліковується (а.с. 71-81).

У відповіді на адвокатський запит від 26.12.2018 за № 01-22/3995 Бахмацька районна державна адміністрація Чернігівської області повідомила, що кошти за оренду невитребуваних земельних часток (паїв) надходять до відповідної місцевої ради на території якої вони розташовані, в даному випадку до місцевого бюджету Тиницької сільської ради (а.с. 36-37).

Розпорядженням Бахмацької районної державної адміністрації Чернігівської області від 07.12.2018 № 608 припинено шляхом розірвання за взаємною згодою сторін дію договору оренди земельної ділянки, розташованої на території Тиницької сільської ради, загальною площею 5,1513 га (земельна ділянка № НОМЕР_1 , кадастровий номер 7420388500:04:000:0157), від 14.12.2011, укладеного між Бахмацькою районною державною адміністрацією та ФГ «Ланагропрод» (а.с. 67).

22.12.2018 державним реєстратором Бахмацької міської ради до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесено запис про припинення іншого речового права (право оренди земельної ділянки) за № 29671764 (а.с. 66).

Згідно відповіді відділу у Бахмацькому районі Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 27.11.2018 за № 27-25-0.22-475/102-18 земельні ділянки з кадастровими номерами 7420388500:04:000:0157 та 7420388500:04:000:0175 - це одна і та ж сама земельна ділянка (пай № НОМЕР_1 ); вірним кадастровим номером є 7420388500:04:000:0175 (а.с. 89).

ТОВ «Ланагропрод» є правонаступником ФГ «Ланагропрод», що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та п. 1.1 Статуту ТОВ «Ланагропрод» (а.с. 69-70, 90-100, 129-149).

Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав і інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України, частиною 1 статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання в порядку встановленому ЦПК України.

Частиною 1 статті 16 ЦК України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Способи захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють як закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, як вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів дається в статті 16 ЦК України.

Положеннями статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, передбачено, що кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту, не заборонений законом, зокрема таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Вказане узгоджується з правовою позицією Європейського суду з прав людини в п.45 рішення від 10 квітня 2008 року в справі «Вассерман проти Росії», згідно з якою засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має бути «ефективним» як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що або запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулося.

Статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності або права користування земельною ділянкою у судовому порядку, зокрема у визначений спосіб, є наявність підтвердженого належними доказами права особи (власності або користування) щодо земельної ділянки, а також підтверджений належними доказами факт порушення цього права на земельну ділянку (невизнання, оспорювання або чинення перешкод в користуванні, користування з порушенням законодавства, користування з порушенням прав власника або землекористувача тощо).

За змістом ч. 2, 3 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

За змістом ч. 2 ст. 2 ЗК України об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

Статтею 79 ЗК України визначено, що земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

На відміну від земельної ділянки, земельна частка (пай) є умовною часткою земель, які належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, розмір якої визначено в умовних кадастрових гектарах.

Законом України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» визначено організаційні та правові засади виділення власникам земельних часток (паїв) земельних ділянок у натурі (на місцевості) із земель, що належали колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам на праві колективної власності, а також порядок обміну цими земельними ділянками, особливості розпорядження землями та використання земель, що залишилися у колективній власності після розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв).

Статтею 5 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, визначено, що сільські, селищні, міські ради приймають рішення щодо виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) у межах населених пунктів, а районні державні адміністрації - за межами населених пунктів.

Згідно з п. 12 Порядку організації робіт та методики розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.02.2004 № 122, у редакції на час виникнення спірних відносин, нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки передаються у розпорядження сільських, селищних, міських рад чи райдержадміністрацій з метою надання їх в оренду.

Згідно п. 6 Указу Президента України від 08.08.1995 № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» у разі виходу власника земельної частки (паю) з колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства за його заявою здійснюється відведення земельної ділянки в натурі в установленому порядку і видається державний акт на право приватної власності на цю земельну ділянку.

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради чи районної державної адміністрації можуть передаватися в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження.

Зважаючи на положення Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», Указу Президента України від 08.08.1995 № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям», нерозподілена (невитребувана) земельна ділянка - це земельна ділянка, що була запроектована у складі єдиного земельного масиву без визначення меж у натурі (на місцевості), проте не була розподілена на зборах власників земельних часток (паїв) через неявку на збори осіб - власників права на земельну частку (пай) чи їх спадкоємців.

Виходячи зі змісту ст. 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», п. 12 Порядку організації робіт та методики розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.02.2004 № 122 та Указу Президента України від 08.08.1995 № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки (паї) перебувають у розпорядженні сільських, селищних, міських рад чи райдержадміністрацій з метою надання їх в оренду для використання за цільовим призначенням на строк до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку, про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки, а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які не взяли участь у розподілі земельних ділянок, повідомляються про результати проведеного розподілу земельних ділянок у письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження.

Таким чином, названим Законом передбачено право відповідної ради чи районної адміністрації передавати в оренду виключно нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки, власники яких не отримали державні акти на право власності на земельну ділянку.

З матеріалів справи вбачається, що спірна земельна ділянка площею 5,15 га з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Тиницької сільської ради Бахмацького району Чернігівської області з 02.04.2004 належала на праві приватної власності покійній матері позивачки ОСОБА_2 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЧН № 012428, виданого Бахмацькою райдержадміністрацією Чернігівської області на підставі розпорядження Бахмацької райдержадміністрації Чернігівської області від 15.03.2002 № 82. Після смерті ОСОБА_2 25.09.2007 спадщину у вигляді спірної земельної ділянки в установленому законом порядку прийняла позивачка ОСОБА_1 та в подальшому отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на неї.

Таким чином, станом на 12.02.2010 (дату прийняття Тиницькою сільською радою Бахмацького району Чернігівської області рішення, яким погоджено ТОВ «Ланагропрод» виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право оренди на земельні ділянки під невитребуваними земельними частками (паями)) Тиницькою сільською радою Бахмацького району Чернігівської області безпідставно було визнано спірну земельну ділянку невитребуваним земельним паєм.

У подальшому, Бахмацька районна державна адміністрація без достатніх правових підстав здійснила розпорядження земельною ділянкою загальною площею 5,1513 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованою на території Тиницької сільської ради Бахмацького району Чернігівської області, передавши її в оренду за договором від 14.12.2011 як невитребувану земельну частку (пай).

Відповідно до ст. 1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, у справах «Пайн Велі Девелопмент ЛТД та інші проти Ірландії» від 23.10.1991, «Федоренко проти України» від 01.06.2006 зазначив, що відповідно до прецедентного права органів, що діють на підставі Конвенції, право власності може бути «існуючим майном» або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтовувати їх принаймні «виправданими очікуваннями» щодо отримання можливості ефективного використання права власності.

У межах вироблених ЄСПЛ підходів до тлумачення поняття «майно», а саме в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як «наявне майно», так і активи, включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування щодо ефективного здійснення свого «права власності».

Як вказувалось вище, згідно повідомлення Бахмацької ДПІ Прилуцького управління ГУ ДФС у Чернігівській області від 31.01.2019 ФГ «Ланагропрод» протягом 2016-2018 років декларувало використання спірної земельної ділянки на умовах оренди та щорічно сплачувало орендну плату до місцевого бюджету Тиницької сільської ради в сумі 3 656,09 грн. У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Ланагропрод» зазначило, що за період з вересня 2015 року по вересень 2018 року (період зазначений позивачкою) ним було перераховано до місцевого бюджету Тиницької сільської ради 10632 грн 57 коп. В апеляційній скарзі позивачка зазначає, що допустила довільний розрахунок у позові, незаперечливою величиною вважає суму 10632 грн 50 коп.

Зважаючи на те, що Бахмацька районна державна адміністрація Чернігівської області без достатніх правових підстав уклала договір оренди належної позивачці земельної ділянки з ТОВ «Ланагропрод», з метою наповнення бюджету Тиницької сільської ради, позовні вимоги до відповідачів Бахмацької районної державної адміністрації Чернігівської області та Тиницької сільської ради Бахмацького району Чернігівської області підлягають частковому задоволенню шляхом стягнення з Тиницької сільської ради Бахмацького району Чернігівської області (як отримувача коштів) на користь ОСОБА_1 10632 грн 50 коп. орендної плати.

Позовні вимоги до ТОВ «Ланагропрод» не підлягають задоволенню, оскільки останнє використовувало спірну земельну ділянку відповідно до укладеного 14.12.2011 договору оренди, тобто на відповідній правовій підставі.

Враховуючи вищевикладене, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції, на підставі п. 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення у справі про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, у числі інших, витрати на професійну правничу допомогу (ч. 1,3 ст. 133 ЦПК України).

Частинами 1, 2, 3, 13 статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові втирати витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як убачається з матеріалів справи, правнича допомога ОСОБА_1 надавалась адвокатом Большак В.М. на підставі ордеру про надання правової допомоги (а.с. 116-117, 125-126). Згідно квитанцій до прибуткового касового ордеру за надання правової допомоги під час розгляду справи в суді першої інстанції ОСОБА_1 було сплачено адвокату Большак В.М. гонорар у сумі 4 000 грн: квитанція № 445- 1 000 грн за надання юридичної консультації та ознайомлення з матеріалами справи; квитанція № 456 - 1 000 грн за підготовчі дії надання позовної заяви до суду, складання адвокатських запитів; квитанція № 467 - 1 000 грн за складання позовної заяви до суду; квитанція № 556 - 1 000 грн за ведення справи у суді (а.с. 154-157). Також складові суми гонорару відображені у розрахунку судових витрат від 06.09.2019 (а.с. 158).

Згідно квитанції до прибуткового касового ордеру № 589 від 27.09.2019 ОСОБА_1 сплачено адвокату Большак В.М. 1 000 грн за складання апеляційної скарги (а.с. 177).

Всього позивачкою сплачено адвокату гонорар на загальну суму 5 000 грн.

Оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково на суму 10 632,50 грн (10 632,50 грн від 33 641,33 грн становить 31,6 %) та відносно двох відповідачів, у матеріалах справи наявні належні докази понесення позивачкою витрат на правничу допомогу, відповідно, з урахуванням розміру задоволених вимог, на користь ОСОБА_1 належить стягнути з Бахмацької районної державної адміністрації Чернігівської області та Тиницької сільської ради Бахмацького району Чернігівської області у відшкодування витрат на професійну правничу допомогу по 790 грн з кожного (5 000 грн х 31,6 % : 2).

Що стосується відшкодування витрат по сплаті судового збору, то в зв`язку з частковим задоволенням позовної заяви та апеляційної скарги (на 31,6%) на користь ОСОБА_1 належить стягнути з Бахмацької районної державної адміністрації Чернігівської області та Тиницької сільської ради Бахмацького району Чернігівської області за розгляд справи судом першої інстанції по 121,40 грн з кожного (768,40 грн х 31,6% : 2) та за апеляційний розгляд справи по 182,11 грн з кожного (1 152,60 грн х 31,6% : 2).

Всього на користь ОСОБА_1 у відшкодування судових витрат належить стягнути з Бахмацької районної державної адміністрації Чернігівської області та Тиницької сільської ради Бахмацького району Чернігівської області по 1 093,51 грн з кожного (790 грн + 121,40 грн + 182,11 грн).

Керуючись ст.ст. 367, 374, 376 ч. 1 п. 3, 4, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 06 вересня 2019 року - скасувати.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Бахмацької районної державної адміністрації Чернігівської області, територіальної громади в особі Тиницької сільської ради Бахмацького району Чернігівської області про стягнення орендної плати на користь спадкоємця - задовольнити частково.

Стягнути з Тиницької сільської ради Бахмацького району Чернігівської області (місцезнаходження: вул. Центральна, 3, с. Тиниця, Бахмацький район, Чернігівська область, код ЄДРПОУ 04414603) на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 10 632 (десять тисяч шістсот тридцять дві) грн 50 коп. орендної плати та 1 093 (одну тисячу девяносто три) грн 51 коп. у відшкодування судових витрат, а всього 11 726 (одинадцять тисяч сімсот двадцять шість) грн 01 коп.

Стягнути з Бахмацької районної державної адміністрації Чернігівської області (місцезнаходження: Чернігівська область, м. Бахмач, вул. Першотравнева, 36, код ЄДРПОУ 04061843) на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) 1 093 (одну тисячу девяносто три) грн 51 коп. у відшкодування судових витрат.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ланагропрод» про стягнення орендної плати на користь спадкоємця - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий Судді: