Харківський окружний адміністративний суд _{61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710}

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

03 грудня 2019 р. справа № 520/3670/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Котеньова О.Г., за участі секретаря судового засідання Блудової А.І.,

представника позивача - Юркової Т.С.,

представника відповідача - Мірошниченко Т.О., Без`язичного В.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові адміністративну справу за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" (вул. Безлюдівська, буд. 1, м. Харків, 61109, код ЄДРПОУ 03359500) до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (вул. Смоленська, буд. 19, м. Київ, 03057, код ЄДРПОУ 39369133) про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернулось Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" (далі - позивач, АТ "Харківгаз") з адміністративним позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - відповідач, НКРЕКП, Комісія), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт - Постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 433 від 26.03.2019 «Про накладення штрафу на ПАТ «Харківгаз» за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу та здійснення заходів державного регулювання».

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що НКРЕКП при здійсненні перевірки була використана неуніфікована форма акта, що є порушенням вимог ч.15 ст.4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Позивач також вважає безпідставними висновки НКРЕКП щодо порушення Товариством вимог п.9 розділу III Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ, щодо не забезпечення приладами обліку природного газу споживачів, які використовують природний газ для підігріву води та приготування їжі, щодо порушення підпункту 3.1.1. пункту 3.1 розділу III Ліцензійних умов з розподілу в частині надання НКРЕКП звітності щодо провадження господарської діяльності з розподілу газу в установленому НКРЕКП порядку, щодо порушення Товариством вимоги пункту 3.9 Ліцензійних умов з розподілу в частині дотримання вимог законодавства України, а саме пункту 4.1 Порядку формування інвестиційних програм газопостачальних, газорозподільних, газотранспортних та газозберігаючих підприємств, затвердженого постановою НКРЕКП від 28 листопада 2011 року № 2255, у частині перевищення фактичної питомої вартості закупівлі більше ніж на 5 %, невиконання затверджених фізичних обсягів по окремим складовим програми та пункту 4.6 у частині виконання розділу І (2016 рік) Плану розвитку газорозподільної системи на 2016-2025 роки, схваленого постановою НКРЕКП від 24 03.2016 № 409, в повному обсязі відповідно до запланованих обсягів робіт у кількісному вираженні та обсягів фінансування у вартісному вираженні, передбачених джерелами фінансування інвестиційної програми, щодо порушення Товариством підпункту 5 пункту 2.2 розділу 2 Ліцензійних умов в частині дотримання організаційних вимог, а саме: повідомляти НКРЕКП про всі зміни даних, які були зазначені в його документах, що додавалися до заяви про отримання ліцензії (крім документів до заяви щодо встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу), у строк не пізніше ніж один місяць з дня настання таких змін, крім інформації щодо кількості підключених споживачів, кількості об`єктів газорозподільної системи ліцензіата, кількості персоналу ліцензіата та його матеріально-технічної бази, яка надається протягом 30 днів після закінчення календарного року; щодо порушення пункту 2.1 глави 2 Ліцензійних умов в частині обов`язку ліцензіата здійснювати господарську діяльність з розподілу природного газу з дотриманням вимог Закону України «Про ринок природного газу», чинних Кодексу ГРМ, інших нормативно-правових актів, державних будівельних норм та нормативних документів у сфері нафтогазового комплексу, зокрема Кодексу газорозподільних систем, а саме пункту 4 глави 1 розділу У, якщо в заяві на приєднання (опитувальному листі Оператора ГРМ) замовник визначає виконавцем будівельних робіт з приєднання іншого (крім Оператора ГРМ) суб`єкта господарювання, то точка приєднання визначається в існуючій газорозподільній системі Оператора ГРМ та збігається з місцем забезпечення потужності, від якого замовник забезпечує будівництво газових мереж внутрішнього газопостачання відповідно до вихідних даних Оператора ГРМ, визначених в технічних умовах приєднання; щодо порушення вимоги підпункту 19 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов в частині надання на письмову вимогу постачальника в десятиденний термін договору на виконання робіт, пов`язаних з припиненням/обмеженням газопостачання його споживачам, підключеним до газорозподільної системи ліцензіата; порушення підпункту 21 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов, відповідно до якого ліцензіат повинен розробляти та щороку до 31 липня подавати на затвердження до НКРЕКП та виконувати план розвитку газорозподільної системи на наступні 10 років, а саме: в частині не виконання затверджені фізичні обсяги по окремих складових Плану розвитку газорозподільної системи на 2017-2026 роки, зокрема І розділу - Інвестиційної програми на 2017 рік, станом на 01.01.2018 та невиконання з вини ПАТ «ХАРКІВГАЗ» не виконано затверджені фізичні обсяги по окремих складових Плану розвитку газорозподільної системи на 2018-2027 роки, зокрема І розділу- Інвестиційної програми на 2018 рік, станом на 01.01.2019; щодо порушення підпункту 16 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов в частині використання коштів, отриманих за рахунок надання послуг розподілу природного газу, передбачених структурою тарифу у визначеному розмірі та за цільовим призначенням; щодо порушення підпункту 6 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов в частині дотримання при провадженні ліцензованої діяльності організаційних вимог, а саме: складати звітність, затверджену НКРЕКП, щодо провадження господарської діяльності з розподілу природного газу та подавати її до НКРЕКП у встановленому порядку; щодо існування порушення вимог підпункт 3 пункту 2.3 глави 2 Ліцензійних умов. (З 24.10.2017 по 11.04.2018 ПАТ «ХАРКІВГАЗ» провадив діяльність без наявного дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію машин, механізмів (устаткування) підвищеної небезпеки, необхідних для провадження господарської діяльності з розподілу природного газу); щодо порушення ПАТ «ХАРКІВГАЗ» пункту 2.1 глави 2 Ліцензійних умов щодо здійснення господарської діяльності з дотриманням вимог Закону України «Про ринок природного газу», чинних Кодексу газорозподільних систем, інших нормативно- правових актів, державних будівельних норм та нормативних документів у сфері нафтогазового комплексу; щодо існування порушення пункту 2.1 глави 2 Ліцензійних умов в частині обов`язку ліцензіата здійснювати господарську діяльність з розподілу природного газу з дотриманням вимог Закону України «Про ринок природного газу», чинних Кодексу ГРМ, інших нормативно- правових актів, державних будівельних норм та нормативних документів у сфері нафтогазового комплексу, зокрема абзацу третього підпункту «а» пункту 1 частини першої статті 6 Закону України «Про забезпечення комерційного обліку природного газу» в частині забезпечення встановлення лічильників газу для населення, яке проживає у квартирах та приватних будинках, в яких газ використовується для підігріву води та приготування їжі - до 01 січня 2016 року; щодо порушення підпункту 6 пункту 2.5 глави 2 Ліцензійних умов у частині укладання актів розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін з суміжними суб`єктами ринку природного газу, у тому числі із споживачами; щодо порушення ПАТ «Харківгаз» вимог підпункт 7 пункту 2.5 глави 2 Ліцензійних умов щодо забезпечення розподілу (переміщення) природного газу від місць його надходження в газорозподільну систему з газотранспортної системи чи з інших джерел (від видобувачів, виробників газу або суміжних газорозподільних систем, підключених до газорозподільної системи ліцензіата) до споживачів природного газу з урахуванням його якісних і фізико-хімічних характеристик та потреб цих споживачів; щодо порушення підпункту 28 пункту 2.2 глави 2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу в частині здійснення розрахунків із оператором газотранспортної системи за надані послуги транспортування у строки та на умовах, визначених договором транспортування природного газу, у зв`язку з чим, на думку позивача, оскаржуваний акт індивідуальної дії є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідачем надано відзив на адміністративний позов, в якому вказано, що оскаржуване рішення винесено ним з підстав, у порядку та у спосіб, визначені законом, на виконання владної управлінської функції. НКРЕКП не погоджується з усіма обставинами, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача. Процесуальним правом надати відповідь на відзив позивач не скористався.

Учасниками справи надано до суду додаткові пояснення з посиланням на судову практику у подібних спорах.

Протокольною ухвалою суду від 17.07.2019 задоволено клопотання представника позивача та змінено найменування позивача з ПАТ «Харківгаз» на Акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» (скорочене найменування товариства - АТ «Харківгаз»).

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити адміністративний позов з підстав та мотивів, викладених в ньому.

Представники відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечували, підтримали правову позицію, викладену у відзиві, та просили суд у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників учасників справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено з наявних в матеріалах справи доказів, що не заперечувалось представниками сторін, що з 04 березня по 18 березня 2019 року Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг проводилась планова перевірка дотримання Публічним акціонерним товариством «Харківгаз» вимог законодавства у сфері енергетики та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу. Зокрема, дотримання ПАТ «Харківгаз» вимог пункту 2.1 глави 2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 16.02.2017 № 201 (далі - Ліцензійні умови), Закону України «Про ринок природного газу», Кодексу газорозподільних систем та інших нормативно-правових актів у сфері нафтогазового комплексу. За результатами перевірки складено акт № 84 від 18 03.2019.

На засіданні НКРЕКП, яке проводилось 26.03.2019 у формі відкритого слухання, Регулятором прийнято постанову № 433 «Про накладення штрафу на ПАТ «ХАРКІВГАЗ» за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу та здійснення заходів державного регулювання».

Розмір накладеного штрафу у розмірі 850 000 (вісімсот п`ятдесят тисяч) гривень за порушення пункту 2,1 глави 2 Ліцензійних умов у частині дотримання вимог Закону України «Про ринок природного газу», чинних Кодексу газорозподільних систем, інших нормативно-правових актів, державних будівельних норм та нормативних документів у сфері нафтогазового комплексу, а саме глави 4 розділу IX Кодексу ГРМ у частині визначення фактичного об`єму споживання (розподілу) природного газу по об`єкту побутового споживача на межі балансової належності між Оператором ГРМ і побутовим споживачем на підставі даних лічильника природного газу з урахуванням вимог цього Кодексу, крім споживачів за ЕІС-кодами 56XM33D958110714, 56XM33B92448569R, 56ХМЗЗВ91971773І, 56XM33D969757693, 56XM133D960593682, 56ХМЗЗЕ94664922М, 56XM33E94981935W; та 850 000 (вісімсот п`ятдесят тисяч) гривень за порушення пункту 2.1 глави 2 Ліцензійних умов у частині дотримання вимог Закону України «Про ринок природного газу», чинних Кодексу ГРМ, інших нормативно-правових актів, державних будівельних норм та нормативних документів у сфері нафтогазового комплексу.

Також у оскаржуваній постанові відповідачем прийнято рішення: відповідно до пункту 1 частини першої та пункту 1 частини другої статті 17 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», у межах здійснення заходів державного регулювання, зобов`язати ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ХАРКІВГАЗ» забезпечити у строк:

1) до 12 квітня 2019 року: приведення своїх дій у відповідність до вимог чинного законодавства шляхом здійснення перерахунку споживачам у частині визначення фактичного об`єму споживання (розподілу) природного газу по об`єктах побутових споживачів на підставі даних лічильників природного газу, починаючи з жовтня 2018 року, крім споживачів за ЕІС- кодами 56XM33D958110714, 56XM33B92448569R, 56XM33B91971773I, 56XM33D969757693, 56XM133D960593682. 56ХМЗЗЕ94664922М та 56XM33E94981935W, врегулювання взаємовідносин із споживачами за ЕІС-кодами 56XM33B95369228J, 56XM33B95373341 А, 56XM33B95373390Y, 56XM33B953716248, 56XM33B95373411F та 56XM33B95370506J, здійснення розрахунку з АТ «УКРТРАНСГАЗ» за надані послуги балансування природного газу за період, що перевірявся, приведення договору транспортування природного газу, укладеного з АТ «УКРТРАНСГАЗ», у відповідність до Типового договору на транспортування природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2497, надання пояснень щодо виявлених відхилень у додатках 2 до форми № 4-НКРЕКП- розподіл природного газу (квартальна) «Звітні та розрахункові дані про ліцензовану діяльність суб`єктів господарювання з розподілу природного газу», затвердженої постановою НКРЕКП від 04 жовтня 2012 року № 1258, за 2017 рік та форми № 86- НКРЕКП-газ-моніторинг (квартальна) «Звіт про застосування тарифів на послуги розподілу природного газу», затвердженої постановою НКРЕКП від 07 липня 2016 року № 1234, за 2018 рік та у разі необхідності надіслати уточнені додатки, направлення до НКРЕКП та Відділу НКРЕКП у Харківській області уточненої інформації, визначеної у пунктах 4.1, 4.6 та 4 8 глави 4 Мінімальних стандартів та вимог, а саме додатків 5, 6, 7, 9 та 15 до Мінімальних стандартів та вимог за IV квартал 2017 року; та за І - IV квартали 2018 року, поштою на паперових носіях та в електронному вигляді відповідно до пункту 2.1 глави 2 Ліцензійних умов;

2) до 30 квітня 2019 року: завершення фактичного виконання заходів Інвестиційних програм на 2016 - 2018 роки на загальну суму 10 584,94 тис. грн (без ПДВ) та надати до НКРЕКП копії актів виконаних робіт, передбачених зазначеними заходами, надання до НКРЕКП Інвестиційної програми ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «ХАРКІВГАЗ» на 2019 рік (розділ І Плану розвитку газорозподільної системи ПАТ «ХАРКІВГАЗ» на 2019 — 2028 роки), у якій передбачити додаткові заходи за рахунок коштів економії, яка виникла при виконанні заходів Інвестиційних програм на 2016 - 2018 роки, на загальну суму 535,19 тис. грн (без ПДВ);

3) до 31 грудня 2019 року забезпечити укладення актів розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін із суміжними суб`єктами ринку природного газу, у тому числі зі споживачами, відповідно до підпункту 6 пункту 2.5 глави 2 Ліцензійних умов.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд застосовує наступні приписи норм чинного законодавства.

Правовий статус Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення визначає Закон України "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" (далі - Закон №1540-VIII).

Відповідно до статті 1 Закону №1540-VIII Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Відповідно до ч.2 ст.22 Закону №1540-VIII за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати санкції у вигляді: 1) застереження та/або попередження про необхідність усунення порушень; 2) накладення штрафу; 3) зупинення дії ліцензії; 4) анулювання ліцензії.

Частина 5 статті 14 Закону №1540-VIII визначає, що рішення Регулятора оформлюються постановами, крім рішень щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення контролю, які оформлюються розпорядженнями. Рішення Регулятора підписуються Головою.

Судом встановлено, що оскаржувана позивачем постанова містить приписи про накладення штрафу на позивача, а також вимоги про усунення порушень, виявлених під час здійснення контролю, що свідчить про недотримання відповідачем вищенаведених вимог закону про форму прийняття рішення Регулятором.

При цьому суд у даному контексті зауважує на необґрунтованості посилань відповідача на визначення вимог про усунення порушень, викладених у п.2 оскаржуваної постанови, як заходів державного регулювання, адже ч.2 ст.3 Закону №1540-VIII визначено, що Регулятор здійснює державне регулювання шляхом: 1) нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані Регулятору законом; 2) ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг; 3) формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом; 4) державного контролю та застосування заходів впливу; 5) використання інших засобів, передбачених законом.

Тобто, державний контроль та застосування заходів впливу, у тому числі, застосування санкцій, є формою (заходом) державного регулювання відповідача за діяльністю позивача, що вищенаведених висновків суду про необхідність оформлювати вимоги про усунення порушень, виявлених під час здійснення контролю, рішенням у формі розпорядження, не спростовує.

Щодо посилань учасників справи на недотримання відповідачем вимог законодавства щодо уніфікованої форми акта перевірки, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 19 Закону № 1540-VIII Регулятор здійснює державний контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю.

Перевірка проводиться на підставі рішення Регулятора.

Для проведення перевірки створюється комісія з перевірки, що складається не менш як із трьох представників центрального апарату та/або територіальних органів Регулятора.

За результатами перевірки складається акт у двох примірниках, який підписується членами комісії з перевірки.

Суб`єкт господарювання, діяльність якого перевірялася, має право надати письмові пояснення та обґрунтування щодо проведеної перевірки та/або виявлених порушень у строк до п`яти робочих днів з дня отримання акта про результати перевірки.

У разі виявлення порушень акт про результати перевірки вноситься на засідання Регулятора, за результатами якого Регулятор приймає рішення про застосування до суб`єкта господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, санкції, передбаченої цим Законом.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» № 877-V від 05.04.2017 року (далі Закон № 877-V).

Статтею 3 Закону № 877-V встановлені основні принципи державного нагляду (контролю), зокрема, здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом; презумпції правомірності діяльності суб`єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків суб`єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю).

Згідно частини 2 статті 5 № 877-V уніфіковані форми актів з переліком питань затверджуються органом державного нагляду (контролю) та оприлюднюються на його офіційному веб-сайті протягом п`яти робочих днів з дня затвердження у порядку, визначеному законодавством.

Виключно в межах переліку питань орган державного нагляду (контролю) залежно від цілей заходу та ступеня ризику визначає питання, щодо яких буде здійснюватися державний нагляд (контроль), та зазначає їх у направленні на перевірку.

Відповідно до частини 15 статті 4 Закону № 877-V при здійсненні заходів державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані використовувати виключно уніфіковані форми актів.

Кабінетом Міністрів України на виконання вимог ч.2 ст.5 Закону постановою від 10.05.2018 № 342 затверджено Методику розроблення уніфікованих форм актів, що складаються за результатами проведення планових (позапланових) заходів державного нагляду (контролю) (далі - Методика № 342), яка встановлює єдиний підхід до розроблення органами державного нагляду (контролю) уніфікованих форм актів та містить перелік вимог до уніфікованої форми акта перевірки.

Зазначеною Методикою передбачено, що уніфікована форма акта перевірки розробляється згідно з Додатком 2 до Методика № 342.

Суд зазначає, що акт перевірки від 18.03.2019 №84, складений за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері енергетики та Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, за формою, наведеною в додатку 18 Порядку контролю за дотриманням ліцензіатами, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов (затвердженого постановою НКРЕКП від 14 06.2018 р. № 428), не відповідає уніфікованій формі акта перевірки, встановленій Методикою N9 342.

Оскільки уніфіковані форми актів, розроблені органами державного нагляду (контролю) на виконання положень Методики, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.08.2013 № 752, не містять усієї сукупності реквізитів, передбачених уніфікованою формою акта, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 342, а реквізити, які за формою та змістом залишились незмінними, розміщуються на аркуші не за правилами, встановленими уніфікованою формою акта, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 № 342, вони не можуть використовуватись органами державного нагляду (контролю), незважаючи на те, що нормативно-правові акти, якими вони були затверджені, продовжують залишатися чинними.

Разом з цим, на час проведення відповідної позапланової перевірки ПАТ "ХАРКІВГАЗ" Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг не затвердила та не оприлюднила у встановленому Законом України від 05.04.2007 № 877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" порядку уніфіковану форму акта, що відповідає новій Методиці, яка була затверджена Постановою від 10.05.2018 №342

Зокрема, в акті перевірки від 18.03.2019 N9 84 відсутня інформація щодо ступеня ризику суб`єкта господарювання та графа «позиція суб`єкта господарювання щодо негативного впливу вимоги законодавства (від 1 до 4 балів)».

Таким чином, НКРЕКП при здійсненні перевірки була використана неуніфікована форма акта, що є порушенням вимог ч.15 ст.4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Доказів протилежного відповідачем як суб`єктом владних повноважень, до суду не надано.

З урахуванням вищевикладеного суд приходить до висновку про те, що на час проведення перевірки позивача Комісія не затвердила та не оприлюднила уніфіковану форму акта у встановленому Законом № 877-V порядку, а тому не мала правових підстав на проведення відповідної перевірки.

Суд також зазначає, що Закон України «Про ліцензування видів господарської діяльності» № 222-VІІІ від 02.03.2015 року (далі Закон № 222-VІІІ) регулює суспільні відносини у сфері ліцензування видів господарської діяльності, визначає виключний перелік видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, встановлює уніфікований порядок їх ліцензування, нагляд і контроль у сфері ліцензування, відповідальність за порушення законодавства у сфері ліцензування видів господарської діяльності.

Частиною 14, 15 статті 19 Закону № 222-VІІІ встановлено, що акт перевірки додержання ліцензіатом вимог ліцензійних умов складається в останній день проведення перевірки. В акті відображаються питання, що перевірялися, та встановлений стан додержання ліцензіатом вимог ліцензійних умов. У разі встановлення в ході перевірки додержання ліцензіатом вимог ліцензійних умов підстав для складання актів, що є підставами для анулювання ліцензії, такі акти складаються як окремі документи в останній день проведення перевірки.

Розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов видається органом ліцензування не пізніше трьох робочих днів з останнього дня проведення перевірки у разі виявлення за результатами її проведення порушень ліцензіатом вимог ліцензійних умов. У разі складення за результатом проведення перевірки акта, що є підставою для анулювання ліцензії, розпорядження про усунення порушень ліцензійних умов не видається.

Відповідно до частини 5 статті 14 Закону № 1540-VIII рішення Регулятора оформлюються постановами, крім рішень щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення контролю, які оформлюються розпорядженнями. Рішення Регулятора підписуються Головою.

Згідно статті 7 Закону № 877-V розпорядження або інший розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) - обов`язкове для виконання письмове рішення органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень у визначені строки. Розпорядження видається та підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу).

У разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб`єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються.

Однак за результатами розгляду акта № 84 від 14.02.2019 на засіданні Комісії, проведене у формі відкритого слухання, винесено постанову № 433 від 26.03.2019 «Про накладення штрафу на ПАТ «Харківгаз» за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу та здійснення заходів державного регулювання», що є порушенням вимог, встановлених Законом № 877-V та Законом № 222-VІІІ.

Відповідно до п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" (Заява N 4909/04, 10 лютого 2010 року) Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).

Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), N 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Оскільки відповідачем при винесенні оскаржуваної постанови допущено численні процедурні порушення як щодо оформлення результатів перевірки, що стало підставою для винесення спірного рішення, так і щодо форми постанови, порядку застосування штрафних санкцій, що не спростовано у ході розгляду справи відповідачем, суд вважає достатніми встановлені у справі обставини для оцінки правомірності постанови № 433 від 26.03.2019 «Про накладення штрафу на ПАТ «Харківгаз» за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу та здійснення заходів державного регулювання».

З огляду на зазначене аргументи учасників справи щодо висновків відповідача у акті перевірки стосовно наявності чи відсутності порушень позивачем вимог Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу є такими, що не вимагають детального аналізу, оскільки очевидною є протиправність постанови № 433 від 26.03.2019 як акту індивідуальної дії, а висновки Регулятора, викладені у акті (складеному без дотримання вимог чинного законодавства, що встановлено судовим розглядом), за своєю правовою природою самі по собі не можуть нести негативних наслідків для позивача.

Суд зазначає, що за своєю суттю правовий акт управління — це державно-владне волевиявлення, що містить управлінське рішення із приписом, адресованим іншим суб`єктам права. Визнаючи акт протиправним, суд констатує відсутність у ньому цих сутнісних рис та його нездатність регулювати суспільні відносини. Разом із тим, з метою захисту прав та інтересів суб`єкта права суд встановлює правові наслідки протиправності акту, а саме його скасування.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Факт порушення прав та інтересів позивача у спірних правовідносинах знайшов підтвердження проведеним судовим розглядом. Доказів протилежного відповідачем як суб`єктом владних повноважень до суду не надано.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 5-10, 19, 77, 139, 241-246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" (вул. Безлюдівська, буд. 1, м. Харків, 61109, код ЄДРПОУ 03359500) до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (вул. Смоленська, буд. 19, м. Київ, 03057, код ЄДРПОУ 39369133) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 433 від 26.03.2019 «Про накладення штрафу на ПАТ «Харківгаз» за порушення Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного газу та здійснення заходів державного регулювання».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (вул. Смоленська, буд. 19, м. Київ, 03057, код ЄДРПОУ 39369133) на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" (вул. Безлюдівська, буд. 1, м. Харків, 61109, код ЄДРПОУ 03359500) судовий збір у сумі 19210 (дев`ятнадцять тисяч двісті десять) грн 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності редакцією Кодексу адміністративного судочинства України від 15.12.2017.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення у повному обсязі виготовлено 16 грудня 2019 року.

Суддя О.Г. Котеньов