open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2019 року

м. Київ

Справа № 9901/495/19

Провадження № 11-1053заі19

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Анцупової Т. О.,

суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10 вересня 2019 року (суддя Тацій Л. В.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Вищої ради правосуддя про визнання протиправним та скасування індивідуального акта Вищої ради правосуддя,

УСТАНОВИЛА:

Рух справи

1. 03 вересня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з позовом, у якому просив визнати протиправною та скасувати ухвалу Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя (далі - ВРП) від 09 серпня 2019 року № 2063/1дп/15-19 про відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Брянківського міського суду Луганської області ОСОБА_1.

2. На обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що у Першої Дисциплінарної палати ВРП були відсутні підстави для відкриття дисциплінарної справи стосовно нього. Позивач зауважив, що дисциплінарну справу стосовно нього відкрито на підставі звернення Ради суддів України, а не на підставі дисциплінарної скарги, що є неприпустимим з огляду на вимоги Закону України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII «Про Вищу раду правосуддя» (далі - Закон № 1798-VIII).

3. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 10 вересня 2019 року, керуючись пунктом 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відмовив у відкритті провадження у цій справі, оскільки справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

4. Не погодившись із таким судовим рішенням, бо вважає неправильним застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, ОСОБА_1 подав до Великої Палати Верховного Суду апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10 вересня 2019 року, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

5. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 08 жовтня 2019 року відкрила апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 .

6. Ухвалою від 16 жовтня 2019 року Велика Палата Верховного Суду призначила справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження без виклику її учасників на підставі частини третьої статті 311 КАС України на 05 грудня 2019 року.

7. Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 04 грудня 2019 року задовольнила заяву судді Великої Палати Верховного Суду Ткачука О. С. про самовідвід та відвела його від участі в розгляді справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10 вересня 2019 року в адміністративній справі № 9901/495/19.

8. 04 грудня 2019 року до Великої Палати Верховного Суду від ВРП надійшов відзив, у якому вона просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10 вересня 2019 року - без змін.

Висновки суду першої інстанції

9. Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що в судовому порядку оскарженню підлягають рішення Дисциплінарної палати після їх перегляду ВРП, а ухвала про відкриття дисциплінарної справи в силу приписів частини другої статті 46 Закону № 1798-VIII не оскаржується, тобто не може бути предметом розгляду ВРП - отже, таке рішення Дисциплінарної палати не підлягає оскарженню до суду.

Короткий зміст та обґрунтування наведених в апеляційній скарзі вимог

10. На обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник зазначає, що суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі дійшов висновків, які не відповідають матеріалам справи.

11. Зокрема, скаржник зауважує, що в оскаржуваній ухвалі суду першої інстанції зазначено, що предметом розгляду Першої Дисциплінарної палати ВРП були матеріали дисциплінарної скарги відносно судді Брянківського міського суду Луганської області ОСОБА_1 . , що не відповідає дійсним обставинам справи.

12. Окремо скаржник звертає увагу на те, що законодавством України ВРП надані вичерпні повноваження на відкриття дисциплінарних справ стосовно судді лише за скаргою щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарна скарга), поданою відповідно до Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VІІІ), або за ініціативою Дисциплінарних палат чи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС) у випадках встановлених законом.

13. Водночас, як убачається з ухвали Першої Дисциплінарної палати ВРП від 09 серпня 2019 року № 2063/1дп/15-19, дисциплінарну справу стосовно ОСОБА_1 відкрито на підставі звернення Ради суддів України, а не на підставі дисциплінарної скарги, що є неприпустимим з огляду на вимоги закону.

14. На переконання ОСОБА_1 , відкриття дисциплінарної справи стосовно нього на підставі звернення Ради суддів України, а не дисциплінарної скарги є порушенням особливого порядку притягнення судді до відповідальності, та посягає на встановлені законом гарантії його незалежності як судді.

15. При цьому скаржник вважає, що суд першої інстанції оскаржуваною ухвалою фактично відмовив у доступі до правосуддя, що суперечить вимогам статей 55, 64 Конституції України та частині першій статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція), які підлягають застосуванню в цьому випадку.

Позиція ВРП щодо апеляційної скарги ОСОБА_1 .

16. ВРП подала відзив на апеляційну скаргу. Вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанціє є законним та обґрунтованим, а наведені в апеляційній скарзі ОСОБА_1 доводи - безпідставними.

17. Зокрема, наголошено на тому, що ухвала Дисциплінарної палати ВРП про відкриття дисциплінарної справи в силу приписів частини другої статті 46 Закону № 1798-VIII не підлягає оскарженню, і не може бути самостійним предметом судового розгляду.

Оцінка Великої Палати Верховного Суду

18. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, та доводи наведені в апеляційній скарзі, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

19. Статтею 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

20. Відповідно до частини третьої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

21. Згідно із частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист у спосіб, визначений у цій статті.

22. Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

23. У пункті 53 рішення від 08 квітня 2010 року у справі «Меньшакова проти України» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зазначив, що право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням у випадку, коли доступ особи до суду обмежується або законом, або фактично таке обмеження не суперечить пунктові 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету, за умови забезпечення розумної пропорційності між використовуваними засобами та метою, яка має бути досягнута (див. пункт 57 рішення ЄСПЛ від 28 травня 1985 року у справі «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom), Series A, № 93).

24. Отже, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на доступ до суду може бути обмежене законом.

25. Згідно із частиною четвертою статті 22 КАС України Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, ВРП, ВККС, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (далі - КДКП).

26. Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, ВРП, ВККС, КДКП визначені у статті 266 КАС України. Правила цієї статті поширюються на розгляд адміністративних справ, зокрема, щодо: законності дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, ВРП, ВККС, КДКП (пункт 2 частини першої); законності актів ВРП, ВККС, КДКП (пункт 3 частини першої).

27. Відповідно до частини четвертої статті 266 КАС України Верховний Суд за наслідками розгляду справи може: 1) визнати акт Верховної Ради України, Президента України, ВРП, ВККС, КДКП протиправним та нечинним повністю або в окремій його частині, застосувати інші наслідки протиправності таких рішень, дій чи бездіяльності, визначені статтею 245 цього Кодексу; 2) визнати дії чи бездіяльність Верховної Ради України, Президента України, ВРП, ВККС, КДКП протиправними, зобов`язати Верховну Раду України, Президента України, ВРП, ВККС, КДКП вчинити певні дії; 3) застосувати інші наслідки протиправності таких рішень, дій чи бездіяльності, визначені статтею 245 цього Кодексу.

28. Законом № 1402-VІІІ урегульовано порядок дисциплінарного провадження щодо судді, зокрема частиною першою статті 107 цього Закону визначено, що право на звернення зі скаргою щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарною скаргою) має будь-яка особа. Громадяни здійснюють зазначене право особисто або через адвоката, юридичні особи - через адвоката, органи державної влади та органи місцевого самоврядування - через своїх керівників або представників.

29. Статтею 108 Закону № 1402-VIII передбачено, що дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють дисциплінарні палати ВРП у порядку, визначеному Законом № 1798-VIII, з урахуванням вимог цього Закону.

30. Відповідно до частин першої та другої статті 42 Закону № 1798-VIII дисциплінарне провадження розпочинається за скаргою щодо дисциплінарного проступку судді (дисциплінарна скарга), поданою відповідно до Закону № 1402-VIII, або за ініціативою Дисциплінарної палати чи ВККС у випадках, визначених законом.

Дисциплінарні провадження щодо суддів здійснюють Дисциплінарні палати ВРП.

31. Частиною першою статті 43 Закону № 1798-VIII передбачено, що член Дисциплінарної палати, визначений для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (доповідач): 1) вивчає дисциплінарну скаргу і перевіряє її відповідність вимогам закону та наявність підстав для залишення без розгляду дисциплінарної скарги чи відмови у відкритті дисциплінарної справи; 2) за наявності підстав, визначених пунктами 1-5 частини першої статті 44 цього Закону, - повертає дисциплінарну скаргу скаржнику; 3) за наявності підстав, визначених пунктом 6 частини першої чи частиною другою статті 44 цього Закону, - передає скаргу на розгляд Дисциплінарної палати для ухвалення рішення щодо залишення без розгляду та повернення її скаржнику або відкриття дисциплінарної справи; 4) за відсутності підстав для залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги - збирає у разі необхідності інформацію, документи, інші матеріали для перевірки викладених у скарзі обставин та складає вмотивований висновок з пропозицією про відкриття чи відмову у відкритті дисциплінарної справи.

32. З матеріалів справи вбачається, що розглянувши висновок члена Першої Дисциплінарної палати ВРП Маловацького О. В. за результатами попередньої перевірки звернення голови Ради суддів України стосовно судді Брянківського міського суду Луганської області ОСОБА_1., ухвалою від 09 серпня 2019 року № 2063/1дп/15-19 Перша Дисциплінарна палата ВРП відкрила дисциплінарну справу стосовно зазначеного судді. Резолютивна частина вказаної ухвали Першої Дисциплінарної палати ВРП містить роз`яснення про те, що ухвала не підлягає оскарженню.

33. На переконання ОСОБА_1 , ухвала Першої Дисциплінарної палати ВРП від 09 серпня 2019 року № 2063/1дп/15-19 про відкриття дисциплінарної справи може бути оскаржена до суду на підставі статті 22 КАС України.

34. Проте, згідно із частиною другою статті 46 Закону № 1798-VIII рішення про відкриття дисциплінарної справи оскарженню не підлягає.

35. Крім того, резолютивна частина оскаржуваної ухвали Першої Дисциплінарної палати ВРП містить роз`яснення про те, що ухвала не підлягає оскарженню.

36. Водночас статтею 52 Закону № 1798-VIII установлено, що до суду може бути оскаржено рішення ВРП, ухвалене за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати.

37. Велика Палата Верховного Суду наголошує, що положення частини другої статті 46 Закону № 1798-VIII є спеціальними відносно статей 22, 266 КАС України, а тому мають переважне значення порівняно з нормами цього Кодексу.

38. Ураховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду погоджується із висновком Касаційного адміністративного суду у складі ВерховногоСсуду про те, що ухвала ВРП про відкриття дисциплінарної справи, у розумінні дії спеціальної норми Закону № 1798-VIII, не підлягає оскарженню та не може бути самостійним предметом адміністративного позову.

39. При цьому поняття «спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства» слід тлумачити в ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.

40. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду правильно не зазначив, до юрисдикції якого суду належить вирішення цієї справи.

41. З урахуванням наведеного Велика Палата Верховного Суду вважає правильним висновок Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду про відсутність підстав для відкриття провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ВРП про визнання протиправним та скасування індивідуального акта.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

42. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

43. За правилами частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

44. Оскільки суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу, не допустив порушень норм процесуального права, а наведені скаржником доводи не спростовують викладених у судовому рішенні висновків, апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10 вересня 2019 року - без змін.

Висновки щодо розподілу судових витрат

45. Відповідно до частини шостої статті 139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

46. Оскільки Велика Палата Верховного Суду не змінює судове рішення та не ухвалює нове, то розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 241-243, 266, 308, 311, 312, 315, 316, 322, 325 КАС України, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 10 вересня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Т. О. Анцупова

Судді: Н. О. Антонюк Л. М. Лобойко

С. В. Бакуліна Н. П. Лященко

В. В. Британчук О. Б. Прокопенко

Ю. Л. Власов В. В. Пророк

М. І. Гриців Л. І. Рогач

Ж. М. Єленіна О. М. Ситнік

О. С. Золотніков В. Ю. Уркевич

В. С. Князєв О. Г. Яновська

Джерело: ЄДРСР 86333762
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку