ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2019 року

м. Київ

Справа № 916/2918/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Малашенкової Т.М. (головуючий), Бенедисюка І.М., Булгакової І.В.,

за участю секретаря судового засідання Барвіцької М.Т.,

представників учасників справи:

позивача - Антимонопольного комітету України (далі - АМК, позивач) - Данилов К.О., дов. від 24.10.2019 №300-122/01-116,

відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Трапеза" (далі - Товариство, скаржник) - не з`явилися,

розглянув касаційну скаргу Товариства

на рішення Господарського суду Одеської області від 03.04.2019 (суддя Літвінов С.В.) та

постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.08.2019 (головуючий - суддя Мишкіна М.А., судді: Будішевська Л.О. і Таран С.В.)

зі справи № 916/2918/18

за позовом АМК

до Товариства

про стягнення 252 600 грн.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. АМК звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Товариства 126 300 грн штрафу та пені у розмірі 126 300 грн внаслідок прострочення сплати штрафу, накладеного рішенням адміністративної колегії позивача від 07.12.2017 № 675-р "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" (далі - Рішення АМК).

1.2. Позовна заява з посиланням, зокрема, на приписи статті 56 Закону України від 11.01.2001 № 2210-ІІІ "Про захист економічної конкуренції" (далі - Закон № 2210) мотивована наявністю підстав для стягнення штрафу та пені.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

2.1. Рішенням Господарського суду Одеської області від 03.04.2019, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.08.2019: позов АМК до Товариства про стягнення 252 600 грн задоволено у повному обсязі; стягнуто з Товариства в дохід загального фонду державного бюджету України на рахунок УК у Солом`янському районі міста Києва 126 300 грн штрафу та 126300 грн пені; стягнуто з Товариства на користь АМК 3789 грн судового збору.

2.2. Судові рішення мотивовані обґрунтованістю позовних вимог щодо стягнення штрафу у розмірі 126 300 грн та правомірністю нарахування пені в сумі 126 300 грн.

3. Короткий зміст вимог касаційних скарг

3.1. У касаційній скарзі до Верховного Суду Товариство просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 03.04.2019 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.08.2019 у справі № 916/2918/18, направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

4. Доводи особи, яка подала касаційні скарги

4.1. Скаржник стверджує, що оскаржувані рішення та постанова ухвалені з порушенням норм процесуального та матеріального права. Також, на думку скаржника, має місце невідповідність висновків судів викладених у рішенні фактичним обставинам справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи та неповне з`ясування обставин, що мають істотне значення для справи.

4.2. Товариство стверджує, що його не було повідомлено про час та місце розгляду справи, скаржник не отримував ані ухвали суду першої інстанції, ані апеляційної інстанції про призначення судових засідань.

4.3. Товариство зазначає про порушення судами попередніх інстанцій статей 2, 75, 76, 77, 91, 120, 196, 242, 202 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

4.4. Скаржник зазначає про незгоду з рішенням АМК від 07.12.2017 № 675-р, вказуючи на те, що назване рішення АМК, ухвалене з порушенням чинного законодавства про захист економічної конкуренції, тому не може бути підставою для стягнення штрафу та пені з Товариства.

4.5. Щодо накладеного АМК штрафу, скаржник зазначає, що він був накладений у максимально можливому розмірі, АМК не враховано обставин отримання листа (вимоги) про надання інформації та того, що порушення законодавства про захист економічної конкуренції Товариством вчинене вперше.

5. Позиція, викладена у відзиві на касаційну скаргу

5.1. АМК 18.11.2019 надіслало на адресу Касаційного господарського суду відзив на касаційну скаргу, в якому, посилаючись на необґрунтованість доводів Товариства, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення Господарського суду Одеської області від 03.04.2019 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.08.2019 у справі № 916/2918/18 - без змін.

6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6.1. За результатами розгляду справи № 127-26.13/24-17 АМК прийнято Рішення від 07.12.2017 № 675-р (далі - Рішення АМК) про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу.

6.2. Рішенням АМК визнано, що ТОВ «Трапеза» вчинило порушення, передбачене пунктом 13 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді неподання на вимогу державного уповноваженого Антимонопольного комітету України від 28.10.2016 №127-26/09-11519 інформації АМК у встановлений ним строк; за назване порушення на Товариство накладено штраф у розмірі 126 300 грн.

6.3. Копія Рішення АМК направлена на адресу Товариства листом від 19.12.2017 №127-26/09-13903 та отримана Товариством 01.02.2018, що підтверджується роздруківкою з сайту ПАТ «Укрпошта» (відправлення № 0303507907957).

6.4. Товариством оскаржено Рішення АМК у Господарському суді міста Києва.

6.5. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.07.2018 прийнято позовну заяву Товариства до АМК про скасування рішення №675-р у справі №127-26.13/24-17 від 07.12.2017 до розгляду та порушено провадження у справі № 910/7970/18.

6.6. Рішенням суду Господарського суду міста Києва від 30.10.2017 відмовлено у задоволенні позовних вимог. Відповідно до інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень (http://reyestr.court.gov.ua/Review/77748081) вищезазначене рішення набрало законної сили 30.11.2018.

6.7. Станом на день подання позовної заяви АМК не отримував від Товариства документів, що підтверджують сплату штрафів, накладених Рішенням № 675-р. В матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем штрафу у сумі 126 300 грн.

6.8. Судами попередніх інстанцій встановлено, що АМК нараховано Товариству пеню за період часу з 03.04.2018 по 17.07.2018 та з 31.10.2018 по 11.12.2018 (всього 147 днів). Розмір пені за 1 день складає 1 894,50 грн, сума пені за 147 днів прострочення сплати штрафу складає 278 491,50 грн. Оскільки розмір пені не може перевищувати розмір штрафу, АМК просив стягнути з відповідача на свою користь пеню у сумі 126 300 грн.

Суди попередніх інстанцій перевіривши доводи позивача, період та порядок нарахування пені, дійшли висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення пені з відповідача.

6.9. Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що:

- провадження у цій справі відкрито ухвалою Господарського суду Одеської області від 28.12.2018 із призначенням підготовчого засідання на 23.01.2019. Копія ухвали суду від 28.12.2018 отримана Товариством 08.01.2019;

- представник Товариства Хотін В.Б. 22.01.2019 подав до суду першої інстанції клопотання про відкладення підготовчого засідання 23.01.2019 у зв`язку із його зайнятістю у судовому засіданні господарського суду м. Києва;

- у підготовчому засіданні 23.01.2019 оголошено перерву до 11.02.2019, ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.01.2019 Товариство було повідомлено про призначення підготовчого засідання на 11.02.2019; копія ухвали отримана відповідачем 07.02.2019;

- ухвалами Господарського суду Одеської області від 11.02.2019 продовжено строк підготовчого провадження; закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду на 04.03.2019;

- копії ухвал суду від 11.02.2019 отримані Товариством 28.02.2019;

- представник відповідача адвокат В.Б.Хотін 20.02.2019 подав до суду клопотання про ознайомлення з матеріалами справи;

- у судовому засіданні 04.03.2019 оголошено перерву до 18.03.2019, представник Товариства у судове засідання не з`явився;

- ухвалою Господарського суду Одеської області від 04.03.2019 відповідача було повідомлено про перерву у судовому засіданні до 18.03.2019; копія ухвали отримана Товариством 20.03.2019;

- у судовому засіданні 18.03.2019 оголошено перерву до 03.04.2019; Представник Товариства у судове засідання 18.03.2019 не з`явився;

- ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.03.2019 ТОВ «Трапеза» було повідомлено про перерву у судовому засіданні до 03.04.2019. Копія ухвали від 19.03.2019 повернулась на адресу суду 04.04.2019 із відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання»;

- у судове засідання 03.04.2019 представник Товариства не з`явився та суд першої інстанції оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

7. ДЖЕРЕЛА ПРАВА

7.1. Закон № 2210:

стаття 42:

- суб`єкт господарювання не може бути притягнений до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, якщо минув строк давності притягнення до відповідальності. Строк давності притягнення до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції становить п`ять років з дня вчинення порушення, а в разі триваючого порушення - з дня закінчення вчинення порушення. Строк давності притягнення до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачені пунктами 13-16 статті 50 цього Закону, становить три роки з дня вчинення порушення, а в разі триваючого порушення - з дня закінчення вчинення порушення. Перебіг строку давності зупиняється на час розгляду органами Антимонопольного комітету України справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

абзаци другий та сьомий частини першої статті 48:

- за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про: визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу;

частини друга, третя, п`ята та сьома статті 56:

- рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обов`язковими до виконання;

- особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу;

- за кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу.

Нарахування пені зупиняється на час розгляду чи перегляду господарським судом: справи про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України про накладення штрафу; відповідного рішення (постанови) господарського суду. Нарахування пені зупиняється на час розгляду органом Антимонопольного комітету України заяви особи, на яку накладено штраф, про перевірку чи перегляд рішення у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції;

- у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

частини перша та четверта статті 60:

- заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено;

- порушення господарським судом провадження у справі про визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України, прийнятого: згідно з частиною першою статті 48 цього Закону, частиною першою статті 30 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції"; за результатами перевірки відповідно до частини п`ятої статті 57 цього Закону; за результатами перегляду відповідно до частини третьої статті 58 цього Закону, а також перегляд за заявою сторони відповідного рішення (постанови) господарського суду зупиняє виконання зазначеного рішення органу Антимонопольного комітету України на час розгляду цієї справи чи перегляду відповідного рішення (постанови) господарського суду, якщо органом Антимонопольного комітету України відповідно до частини третьої статті 48 цього Закону чи господарським судом не визначено інше.

7.2. Господарський процесуальний кодекс України (далі - ГПК України):

частини перша, третя і четверта статті 13:

- судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін;

кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, зокрема, як на підставу своїх вимог;

кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій;

частини третя та сьома статті 120:

- виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень;

учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи;

у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає;

частина друга статті 42:

- учасники справи зобов`язані, зокрема:

сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи;

з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою;

виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки;

виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом;

частина перша статті 43:

- учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається;

частини п`ята, шоста та сьома статті 242:

- учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

Днем вручення судового рішення є, зокрема: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє;

пункт 1 частини першої статті 308:

- суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення;

частина перша статті 309:

- суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

підпункт 17.1) пункт 17 Розділ XI «Перехідні положення»:

- до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема: подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі;

7.3. Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270:

пункти 116, 117:

- у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причини невручення.

Після закінчення встановленого строку зберігання поштові відправлення, поштові перекази повертаються відправнику.

8. Межі розгляду справи судом касаційної інстанції

8.1. З урахуванням меж розгляду справи судом касаційної інстанції, визначених статтею 300 ГПК України, не можуть бути взяті до уваги аргументи скаржника про необхідність встановлення обставин справи, про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

8.2. Згідно з компетенцією, визначеною законом, Верховний Суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

9. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

9.1. Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для стягнення з Товариства штрафу та пені за прострочення сплати штрафу, накладеного згідно з Рішенням АМК.

9.2. Задовольняючи позовні вимоги АМК, з урахуванням наведених норм законодавства, суди попередніх інстанцій виходили з того, що: Рішенням АМК визнано, що Товариство вчинило порушення, передбачене пунктом 13 статті 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції»; за назване порушення на Товариство накладено штраф у розмірі 126 300 грн; Рішення АМК недійсним у встановленому порядку не визнано та є обов`язковим до виконання; Товариство не сплатило штраф, накладений Рішенням; АМК правильно визначено розмір пені до стягнення, - дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог АМК та стягнення штрафу та пені.

9.3. Доводи касаційної скарги такого висновку не спростовують.

9.4. Аргументи Товариства про те, що Рішення АМК ухвалене з порушенням чинного законодавства та не може бути підставою для стягнення штрафу та пені з Товариства не приймаються судом касаційної інстанції до уваги та є необґрунтованими, з огляду на те, що предметом цієї справи є вимога АМК про стягнення штрафу накладеного Рішенням АМК та пені за прострочення сплати штрафу, накладеного згідно з Рішенням АМК, а не визнання названого Рішення АМК недійсним.

До того ж визнання Рішення АМК недійсним вже було предметом розгляду справи № 910/7970/18, відповідно до рішення (від 30.10.2017) в якій у задоволенні позовних вимог Товариства до АМК про скасування рішення №675-р відмовлено.

9.5. Доводи скаржника щодо неповідомлення Товариства про час та місце розгляду справи є необґрунтованими з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 310 ГПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, зокрема, якщо: справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою. Отже вирішальним є факт саме неповідомлення учасника справи належним чином.

Судом апеляційної інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ухвали Господарського суду Одеської області від 28.12.2018 (про відкриття провадження у справі), 23.01.2018, 11.02.2019, 04.03.2019 отримані Товариством за адресою зазначеною як у позовній заяві, так і у апеляційній скарзі (вул. Василя Стуса, 2/1, м. Одеса).

Крім того, представником Товариства 20.02.2019 безпосередньо через відділ діловодства місцевого господарського суду подавалося клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

Копія ухвали Господарського суду Одеської області від 19.03.2019, якою повідомлялося Товариство про засідання, що відбудеться 03.04.2019, відправлена Товариству 19.03.2019 вих.№916/2918/18/4543/19, повернулась на адресу суду першої інстанції з відміткою про повернення з причин «закінчення встановленого строку зберігання».

Рішення Господарського суду Одеської області від 03.04.2019 отримане Товариством 25.04.2019.

Не погоджуючись з названим рішенням, Товариство звернулося до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.06.2019 відкрито апеляційне провадження у справі, повідомлено учасників про призначення розгляду апеляційної скарги на 13.08.2019.

Вказана ухвала суду направлена на адресу Товариства та представника Товариства. Рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №6511911189875 підтверджується, що ухвала від 27.06.2019 отримана представником Товариства 09.07.2019.

07.08.2019 адвокат Хотін В.Б. (представник Товариства) подав через відділ документообігу суду клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та ознайомився з ними 09.08.2019, що підтверджується його розпискою на вказаному клопотанні.

Також 07.08.2019 представником Товариства подано клопотання про відкладення розгляду справи, призначеного на 13.08.2019, у зв`язку з неможливість бути присутнім у судовому засіданні, оскільки представник Товариства 13 - 14 серпня 2019 року перебуватиме у відрядженні у м. Києві. Проте, до клопотання жодних доказів на підтвердження вказаного Товариством не додано.

З огляду на викладене, суд касаційної інстанції доходить висновку про те, що Товариство та його представник були повідомлені та обізнані про розгляд справи № 916/2918/18 у господарському суді, крім наявних в матеріалах справи доказів отримання відповідних ухвал суду про вказане також свідчить подання представником Товариства названих клопотань.

Касаційний господарський суд акцентує увагу сторін на тому, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Так, будучи своєчасно і належним способом повідомленим та обізнаним про розгляд цієї справи Товариство не було позбавлене можливості подати відзив на позовну заяву, заяви по суті розгляду справи, вжити всіх необхідних заходів правового характеру для захисту своїх прав та інтересів та з`явитися хоча б в одне судове засідання, з огляду на тривалий строк розгляду справи у суді першої інстанції.

Доводи скаржника щодо неповідомлення його про розгляд справи у суді апеляційної інстанції є необґрунтованими та спростовується матеріалами справи. Частиною сьомою статті 242 ГПК України передбачено, що якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє. Так, відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №6511911189875 ухвала суду апеляційної інстанції про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства від 27.06.2019 отримано представником Товариства 09.07.2019.

Крім того, про обізнаність Товариства про розгляд його апеляційної скарги у суді також вказують подані ним клопотання про ознайомлення та відкладення розгляду справи. Суд касаційної інстанції також звертає увагу на те, що аргументи викладені у поданому клопотанні про відкладення не підтверджені Товариством жодними доказами.

Також необхідно зазначити, що за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Тому у контексті обставин щодо судового провадження у суді першої та другої інстанцій, Товариство, у цьому випадку, не було позбавлене можливості перевіряти інформацію про хід розгляду справи (ухвали судів про відкриття та відкладення розгляду справи), перевіряючи дані у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Застосовуючи відповідно до статті 3 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину першу статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України".)

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

За таких обставин, об`єктивна можливість дізнатись про рух розгляду справи у суді першої інстанції та за поданою Товариством апеляційною скаргою у суді апеляційної інстанції, користуючись засобами поштового зв`язку, відкритим безоплатним цілодобовим доступом до Єдиного державного реєстру судових рішень, у тому числі на вебсайтах цих судів, залежала виключно від волевиявлення Товариства, однак наданими процесуальними правами скаржник не скористався, у численні призначені судові засідання не з`явився, відзивів на позовну заяву чи пояснень у справі не подав.

9.6. Інші доводи касаційної скарги стосуються з`ясування обставин, вже встановлених судом апеляційної інстанцій, та переоцінки оцінених ними доказів у справі. Проте, як зазначалося, касаційна інстанція відповідно до частин першої та другої статті 300 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права та не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

9.7. Крім того, суд касаційної інстанції зазначає, що доводи викладені у касаційній скарзі Товариства дублюють доводи апеляційної скарги Товариства, і їх (доводи) вже було спростовано судом апеляційної інстанції.

9.8. З огляду на зазначене, Суд касаційної інстанції відхиляє доводи Товариства, викладені у пунктах 4.1 - 4.5 даної постанови.

9.9. Касаційний господарський суд погоджується з аргументами, викладеними у відзиві АМК на касаційну скаргу, оскільки вони ґрунтуються на обставинах, встановлених у розгляді справи судами попередніх інстанцій, та відповідають нормам матеріального і процесуального права.

9.10. У свою чергу, Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

9.11. У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

9.12. Крім того, за результатами аналізу питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду суд касаційної інстанції враховує висновки, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

9.13. З огляду на викладене, Касаційний господарський суд надав вичерпну відповідь на всі вагомі та визначальні аргументи скаржника.

9.14. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації", у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації") повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок і недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень, яких у цьому випадку немає.

10. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

10.1. Звертаючись з касаційною скаргою, Товариство не спростувало наведених висновків судів попередніх інстанцій та не довело неправильного застосування ними норм матеріального права та/чи порушення норм процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятих ними судових рішень.

10.2. За таких обставин касаційна інстанція вважає за необхідне касаційну скаргу Товариства залишити без задоволення, а оскаржувані рішення місцевого господарського суду та постанову суду апеляційної інстанції - без змін як такі, що відповідають вимогам норм матеріального та процесуального права.

11. Судові витрати

11.1. Понесені Товариством у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на скаржника, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись статтями 129, 308, 309, 315, 317 ГПК України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Трапеза" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Одеської області від 03.04.2019 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.08.2019 у справі № 916/2918/18 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Малашенкова

Суддя І. Бенедисюк

Суддя І. Булгакова