ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/14789/19 Суддя (судді) першої інстанції: Кармазін О.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ключковича В.Ю.,

суддів Безименної Н.В.,

Беспалова О.О.,

за участю

секретаря судового засідання Кузьміної Ю.О.,

представника позивача Слєпухи О.С.,

представника відповідача Іванюк Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 вересня 2019 року (прийняте в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, суддя Кармазін О.А.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у м. Києві, Міністерства юстиції України про визнання протиправними рішень, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного територіального управління юстиції у м. Києві, Міністерства юстиції України, в якому просила:

- визнати протиправними дій Головного територіального управління юстиції в м. Києві щодо внесення подання до Міністерства юстиції України про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 від 21.12.2012 № 2434/3.2/12-12 за підпунктом "е" пункту 2 частини першої статті 12 Закону України "Про нотаріат" на підставі довідки про результати перевірки діяльності приватного нотаріуса ОСОБА_1, проведеної на підставі Наказу Міністерства юстиції України № 1242/7 від 03.12.2012;

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України № 543/5 від 26.03.2013 про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, виданого Міністерством юстиції України на ім`я ОСОБА_1 № 2312 від 04.07.1996;

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного територіального управління юстиції у місті Києві № 198/6 від 12.04.2013 про припинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1;

- зобов`язати Головне територіальне управління юстиції у місті Києві та Міністерство юстиції України вчинити дії, спрямовані на поновлення ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ), в відомостях Єдиного реєстру нотаріусів, надати доступ до Єдиних та Державних реєстрів інформаційної мережі Міністерства юстиції України для вчинення дій та виконання нотаріальних обов`язків, передбачених Законом України "Про нотаріат".

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 вересня 2019 року адміністративний позов задоволено повністю; визнано протиправними дії Головного територіального управління юстиції в м. Києві щодо внесення подання до Міністерства юстиції України про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 від 21.12.2012 № 2434/3.2/12-12 за підпунктом «е» пункту 2 частини першої статті 12 Закону України «Про нотаріат» на підставі довідки про результати перевірки діяльності приватного нотаріуса ОСОБА_1, проведеної на підставі Наказу Міністерства юстиції України від 03.12.2012 № 1242/7; визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України від 26.03.2013 № 543/5 про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, виданого Міністерством юстиції України на ім`я ОСОБА_1 від 04.07.1996 № 2312; визнано протиправним та скасовано наказ Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 12.04.2013 № 198/6 про припинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1; зобов`язано Головне територіальне управління юстиції у місті Києві та Міністерство юстиції України вчинити дії, спрямовані на поновлення ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) у відомостях Єдиного реєстру нотаріусів, надати доступ до Єдиних та Державних реєстрів інформаційної мережі Міністерства юстиції України для вчинення дій та виконання нотаріальних обов`язків, передбачених Законом України «Про нотаріат».

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Міністерство юстиції України подало апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповного з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 вересня 2019 року та ухвалити постанову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.

В апеляційній скарзі Міністерство юстиції України вказує, що за результатами проведеної планової комплексної перевірки організації нотаріальної діяльності ОСОБА_1., Головним територіальним управлінням юстиції у місті Києві було встановлено, що нотаріусом допускались систематичні порушення вимог чинного законодавства при вчиненні нотаріальних дій, діловодство велося з порушенням правил ведення нотаріального діловодства, у зв`язку з чим Комісією було прийнято рішення від 14.03.2013 про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, виданого Міністерством юстиції України 04.07.1996 за № 2312 на ім`я ОСОБА_1 , а 26.03.2013 Міністерством юстиції України, на підставі прийнятого Комісією рішення, видано Наказ № 543/5 про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, як це передбачено пунктом 14 Порядку, а отже оскаржуваний наказ є законним та винесений відповідно до норм чинного законодавства.

Апелянт, також, зазначає, що суд ухвалюючи оскаржуване рішення, зазначив, що порушення визначені підпунктом «е» пункту 2 частини 1 статті 12 Закону України «Про нотаріат» мають бути вчиненні приватним нотаріусом безпосередньо, однак, такі висновки є протиправними, оскільки нотаріальні дії вчинялися за відсутності на робочому місці (перебувала за кордоном) приватного нотаріуса ОСОБА_1. сторонніми особами, чим неодноразово порушувалися вимоги статей, 5, 43, 44, 45, 52 Закону та Правила ведення нотаріального діловодства, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2010 № 3253/5. Зазначене свідчить також, що на порушення пунктів 2.3, 6.6, 7.17, 7.13 Правил ведення нотаріального діловодства, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2010 № 3253/5, інші особи, маючи вільний доступ безперешкодно використовували спеціальні бланки нотаріальних документів для вчинення нотаріальних дій та вносили записи до реєстрів для реєстрації нотаріальних дій про нотаріальні дії, які не могли бути вчинені позивачем.

Апелянт наголошує, що позивач свідомо надавала дозвіл стороннім особам на ведення нотаріальних, в тому числі і на користування конфіденційним електронним цифровим ключем підпису доступу до Єдиних та Державних реєстрів, персональним ідентифікатором та паролем, що призвело до незаконного втручання в роботу комп`ютерної мережі Міністерства юстиції України, що свідчить про неодноразове порушення вимог чинного законодавства щодо ведення вказаних реєстрів. Про обізнаність факту несанкціонованого втручання в роботу реєстрів з використанням особистого ідентифікатора доступу позивача, свідчить і те що позивач не зверталася з цього приводу до правоохоронних органів.

Також, апелянт вказує, що суд в оскаржуваному рішенні встановив, що Комісією нотаріусу не видано та не направлено наказ, в якому встановлюється строк для усунення виявлених порушень та помилок; нотаріусу не надано можливості надати свої заперечення та пояснення щодо виявлених порушень, однак дане твердження є безпідставним, адже в матеріалах справи міститься копія довідки про результати перевірки організації позивачем її приватної нотаріальної діяльності, де зазначені пропозиції позивачеві провести роботу у місячний строк від дати отримання примірника довідки, про що письмово повідомити Департамент нотаріату, банкрутства та функціонування центрального засвідчу вального органу. Позивач не скористалася своїм правом на надання заперечень або пояснень.

06.12.2019 до суду апеляційної інстанції від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому ОСОБА_1 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.09.2019 залишити без змін.

У відзиві позивач вказує, що апелянтом ні в суді першої інстанції, ні до апеляційної скарги не надано доказів, які підтверджують вчинені, на думку апелянта, правопорушення перелічені у довідці ГТУЮ у м. Києві.

Позивач у відзиві зазначає, що перевірка організації нотаріальної діяльності та виконання правил нотаріального діловодства приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 проведена не уповноваженим на її проведення суб`єктом перевірки (комісією), що свідчить про те, що комісія діяла не у складі, визначеному наказом Міністерства юстиції України від 03.12.2012 № 1242/7, у зв`язку з чим порушено пункт 3.1 та пункт 5.3 Порядку № 2260/5. Комісією при проведенні перевірки не дотримано пунктів 5.6-5.10 Порядку № 2260/5.

У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю - доповідача, думку представника позивача та думку представника відповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів зазначає наступне.

Судом апеляційної інстанції з матеріалів справи встановлено, що згідно з наказом Міністерства юстиції України від 03.12.2012 № 1242/7 затверджено Департаменту нотаріату, банкрутства та функціонування центрального засвідчувального органу провести з 10 по 14.12.2012 планову комплексну перевірку організації нотаріальної діяльності та виконання правил нотаріального діловодства приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1, для чого створено комісію у складі: керівника комісії - ОСОБА_9 та членів комісії - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5, ОСОБА_6.

За результатами проведеної перевірки комісією складена довідка про результати проведення планової комплексної перевірки організації нотаріальної діяльності та виконання правил нотаріального діловодства приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1.

За результатами відповідної перевірки організацію приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 її приватної нотаріальної діяльності визнано незадовільною та запропоновано начальнику Головного управління зупинити приватну нотаріальну діяльність ОСОБА_1 з підстав, передбачених пунктами 3, 8 ч. 1 ст. 29-1 Закону України «Про нотаріат», а також внести до Міністерства юстиції України подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю, виданого на ім`я ОСОБА_1 , відповідно до підпункту е) пункту 2 частини першої статті 12 Закону України від 02.09.1993 № 3425-ХІІ «Про нотаріат» (далі - ЗУ «Про нотаріат», Закон № 3425), у зв`язку з неодноразовим порушенням нею чинного законодавства при вчиненні нотаріальних дій.

Наказом Головного управління юстиції у місті Києві від 24.12.2012 № 3113 зупинено приватну нотаріальну діяльність приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 з 27.12.2012 до вирішення Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату Міністерства юстиції України питання про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю, виданого на ім`я ОСОБА_1 , але не більше як на шість місяців, на підставі пункту 8 частини 1 статті 29-1 ЗУ «Про нотаріат».

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату Міністерства юстиції України від 14.03.2013 на підставі підпункту е) пункту 2 частини першої статті 12 ЗУ «Про нотаріат» анульовано свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю ОСОБА_1 від 04.07.1996 № 2312.

Наказом Міністерства юстиції України від 26.03.2013 № 543/5, відповідно до рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату від 14.03.2013 та на підставі підпункту е) пункту 2 частини першої статті 12 ЗУ «Про нотаріат», у зв`язку з неодноразовим порушенням нотаріусом законодавства при вчиненні нотаріальних дій, анульовано свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю, видане Міністерством Юстиції України на ім`я ОСОБА_1 від 04.07.1996 № 2312.

Наказом Головного управління юстиції у місті Києві від 12.04.2013 № 198/6, відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 26.03.2013№ 543/5, зокрема, припинено приватну нотаріальну діяльність ОСОБА_1 з 12.04.2013 та припинено дію реєстраційного посвідчення про реєстрацію приватної нотаріальної діяльності ОСОБА_1. № 452, виданого Київським міським управлінням юстиції 27.10.2004.

Вважаючи вказані дії та накази такими, що порушують її права та інтереси, ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що за відсутності належних та допустимих доказів про вчинення приватним нотаріусом ОСОБА_1 порушень, передбачених підпунктом «е» пункту 2 частини першої статті 12 Закону України «Про нотаріат» Головним територіальним управлінням юстиції в м. Києві передчасно застосовано крайній захід дисциплінарного впливу на позивача та внесено подання про анулювання свідоцтва на право зайняття нотаріальною діяльністю, та не можуть бути законним й спірні накази Головного територіального управління юстиції України у м. Києві та Міністерства юстиції України, адже вони прийняті на підставі рішення комісії, яке є протиправним.

Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 12 Закону України «Про нотаріат» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що Міністерство юстиції України анулює свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю за рішенням Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату, прийнятим на підставі подання відповідного Головного управління юстиції, у випадках визначених Законом.

З метою реалізації вказаних положень Закону України «Про нотаріат» постановою Кабінету Міністрів України від 31.08.2011 № 923 затверджено Положення про Вищу кваліфікаційну комісію нотаріату (далі - Постанова № 923).

Відповідно до п. 3 Постанови № 923, який кореспондується зі ст. 10 Закону України «Про нотаріат», для вирішення питання про анулювання свідоцтва про право па зайняття нотаріальною діяльністю при Міністерстві юстиції України утворюється Вища кваліфікаційна комісія нотаріату. Персональний склад Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату затверджується наказом Міністерства юстиції України.

Частинами 9-10 статті 10 Закону України «Про нотаріат» визначено, що питання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю розглядається Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату за поданням відповідно Головного управління юстиції у випадках, визначених цим Законом. Порядок внесення такого подання встановлюється Міністерством юстиції України.

На виконання вказаної норми наказом Міністерства юстиції України від 28.07.2011 № 1904/5 затверджено Порядок внесення головними управліннями юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі або Нотаріальною палатою України подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю та його розгляд Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Порядок № 1904/5).

Пунктами 2-4 цього Порядку встановлено, що подання управління юстиції або Нотаріальної палати України про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю вноситься до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату. Воно повинно містити: інформацію про наявність підстав, визначених пунктом 2 частини першої статті 12 Закону; зазначення конкретних порушень, які були допущені нотаріусом; пропозиції щодо анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

До подання додаються: засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів, на підставі яких внесено подання: доповідна записка про перевірку роботи нотаріуса; пояснення нотаріуса на предмет обставин, викладених у доповідній записці про перевірку роботи нотаріуса; копії документів про зупинення нотаріальної діяльності; копії документів, що свідчать про виявлені в діяльності нотаріуса порушення; документи, що свідчать про вжиті заходи щодо виявлених в роботі нотаріуса порушень; відповідні документи органів дізнання і слідства, прокуратури, суду тощо.

Відповідно до пункту 10 вказаного Порядку на засіданні Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату заслуховуються члени Комісії, досліджуються та аналізуються подані документи. У разі відсутності безспірного підтвердження факту порушення закону Комісія відхиляє подання.

Таким чином, рішення про анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю приймається у разі безспірного підтвердження факту порушення нотаріусом норм чинного законодавства при вчиненні нотаріальних дій, що має бути підтверджено належними та допустимим доказами.

Міністерство юстиції України у відзиві на позовну заяву зазначало, що всі вчинені нотаріусом правопорушення перелічені у довідці ГТУЮ у м. Києві, складеної за результатами перевірки, та підтверджуються документами, які знаходяться у ГТУЮ у м. Києві, у зв`язку з чим не можуть бути надані Міністерством юстиції України.

Відповідно до п. 1 Положення про Головні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі (в редакції Наказу Міністерства юстиції України від 24.12.2012 № 1920/5) Головні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі підпорядковуються Міністерству юстиції України та є його територіальними органами.

Згідно з. ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

За правилами ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У даному випадку відповідачами взагалі не надано належних доказів об`єктивності вчинення ГТУЮ у м. Києві оскаржуваних дій та доказів правомірності прийняття оскаржуваних наказів ні суду першої, ні суду апеляційної інстанції.

Не містять матеріали справи і копій документів, що свідчили б про виявлені в діяльності нотаріуса (позивача) порушення.

Також, відповідно до пункту 3.1 та пункт 5.3 Порядку проведення перевірки організації нотаріальної діяльності державних і приватних нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 24.12.2008 № 2260/5, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Порядок № 2260/5) персональний склад комісії, її керівник, строки проведення перевірки контори, архіву, нотаріуса затверджуються наказом відповідно Мін`юсту чи управління юстиції. Наказ підтверджує повноваження членів комісії на проведення перевірки контори, архіву, нотаріуса у строк, зазначений в наказі.

Довідка щодо результатів перевірки підписується всіма членами комісії, а також завідувачем контори, завідувачем архіву, нотаріусом з відміткою про ознайомлення з результатами перевірки.

Колегія суддів зазначає, що згідно з наказом Міністерства юстиції України від 03.12.2012 № 1242/7 затверджено Департаменту нотаріату, банкрутства та функціонування центрального засвідчувального органу провести з 10 по 14.12.2012 планову комплексну перевірку організації нотаріальної діяльності та виконання правил нотаріального діловодства приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1, для чого створено комісію у складі: керівника комісії - ОСОБА_9 та членів комісії - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5, ОСОБА_8.

Разом з тим, у довідці, оформленій за результатами перевірки відсутні відомості як про участь члена комісії ОСОБА_5 у проведенні перевірки, так і відповідна графа з її прізвищем і підписом, не зазначені підстави, з яких вказаний член комісії не брала участі у перевірці (а.с.34-78, т.1), чим порушено пункт 3.1 та пункт 5.3 Порядку № 2260/5.

Отже, перевірка організації нотаріальної діяльності та виконання правил нотаріального діловодства приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 проведена не уповноваженим на її проведення суб`єктом перевірки (комісією не у повному складі, визначеному наказом Міністерства юстиції України від 03.12.2012 № 1242/7), колегія суддів приходить висновку, що комісія діяла не у складі, визначеному наказом Міністерства юстиції України від 03.12.2012 № 1242/7.

Крім того, перевірка нотаріальної діяльності в період з 10 по 14 грудня 2012 року, за результатами якої прийнято оскаржувані накази, проведена з порушенням положень пункту 2 Порядку № 2260/5 та ч. 2 ст. 33 Закону України «Про нотаріат», оскільки нею охоплені питання, які вже були предметом перевірки, проведеної у лютому 2012 року завідувачем Київського державного нотаріального архіву, згідно з наказом в.о. начальника Головного управління юстиції у м. Києві від 13.02.2012 № 219.

Відповідно до п. 2 Порядку № 2260/5 та ч. 2 ст. 33 Закону України «Про нотаріат» перевірка організації нотаріальної діяльності державних і приватних нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил ведення нотаріального діловодства може бути плановою комплексною перевіркою за певний період, яка здійснюється не частіше одного разу в два роки, та позаплановою перевіркою за зверненнями фізичних і юридичних осіб.

Перевіркою, проведеною у лютому 2012 року завідувачем Київського державного нотаріального архіву, згідно з наказом в.о. начальника Головного управління юстиції у м. Києві від 13.02.2012 № 219, охоплено наступне: архівні справи, реєстри для реєстрації нотаріальних дій, алфавітна книга обліку договорів відчуження нерухомого майна, алфавітна книга обліку інших договорів, журнал реєстрації вхідної кореспонденції, журнал реєстрації вихідної, кореспонденції, журнал обліку викликів нотаріуса для вчинення нотаріальних дій поза робочим місцем, алфавітна книга обліку спадкових справ, книга обліку і реєстрації спадкових справ, реєстри для реєстрації заборон відчуження нерухомого та рухомого майна, а також арештів, накладених на таке майно судами, слідчими органами, і реєстрації зняття таких заборон та арештів; алфавітна книга обліку реєстрації заборон відчуження нерухомого та рухомого майна, а також арештів, накладених на таке майно судами, слідчими органами, і реєстрації зняття таких заборон та арештів, особиста книга приватного нотаріуса з обліку надходження спеціальних даних і документів; особиста книга приватного нотаріуса з обліку зіпсованих та анульованих спеціальних бланків нотаріальних документів та інші.

За результатами перевірки, проведеної у лютому 2012 року згідно з наказом в.о. начальника Головного управління юстиції у м. Києві від 13.02.2012 № 219, стан архівних документів приватного нотаріуса ОСОБА_1, їх збереженість та готовність до передачі на державне зберігання до Київського державного нотаріального архіву відповідає встановленим вимогам.

За результатами перевірки, проведеної комісією на підставі наказу Міністерства юстиції України від 03.12.2012 № 1242/7 зроблено протилежні висновки щодо перевірених аспектів.

Таким чином, під час перевірки, проведеної комісією на підставі наказу Міністерства юстиції України від 03.12.2012 № 1242/7, перевірялися ті питання, які вже були предметом перевірки, проведеної у лютому 2012 року завідувачем Київського держаного нотаріального архіву, що відповідно до п. 2 Порядку № 2260/5 та ч. 2 ст. 33 Закону України «Про нотаріат» не допускається і є порушенням цих норм.

Підставою для анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріально діяльністю Вищою кваліфікаційною комісією нотаріату було визнано неодноразове порушення нотаріусом чинного законодавства при вчиненні нотаріальних дій (підпункт «е» пункту 2 частини 1 ст. 12 Закону України «Про нотаріат»).

Так, згідно з пунктом «е» пункту 2 частини 1 статті 12 Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю може бути анульовано Міністерством юстиції України: неодноразового порушення нотаріусом чинного законодавства при вчиненні нотаріальних дій або грубого порушення закону, яке завдало шкоди інтересам держави, підприємств, установ, організацій, громадян.

Комісією під час проведення перевірки нотаріальної діяльності ОСОБА_1 встановлено ряд порушень, зокрема:

1) порушення пункту 8.4.2 Положення про вимоги до робочого місця (контори) приватного нотаріуса та здійснення контролю за організацією нотаріальної діяльності, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 23.03.2011 № 888/5;

2) не забезпечення вимог пункту 3.4 Інструкції про порядок передачі нотаріальних документів на тимчасове зберігання до державного нотаріального архіву, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 09.07.2002 № 63/5;

3) порушення вимог підпункту 5.1 пункту 5 глави 15 Розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5;

4) порушення вимог статті 42 Закону України «Про нотаріат» та Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 №20/5;

5) нотаріальні дії вчинялися за відсутності на робочому місці (перебувала за кордоном) приватного нотаріуса ОСОБА_1 сторонніми особами, чим неодноразово порушувалися вимоги статей 1, 5, 43, 44, 45, 52 Закону та Правила ведення нотаріального діловодства, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 22.10.2010 №3253/5.

Щодо зазначених порушень, колегія суддів зазначає наступне.

Так, у лютому 2012 проведено перевірку Головним управлінням юстиції у м. Києві в особі Київського державного нотаріального архіву, за результатами якої складено довідку від 29.02.2012 року № 223/01-13, в якій зроблено висновок, що вимоги щодо розміщення в нотаріальній конторі справ постійного та тимчасового зберігання виконуються належним чином. Висновок щодо порушення, а також недотримання їх збереженості, а також їх готовності до передачі на державне зберігання до Київського державного нотаріального архіву спростовується висновками перевірки проведеної у лютому 2012 року завідувачем Київського державного нотаріального архіву, згідно з наказом в.о. начальника Головного управління юстиції у м. Києві від 13.02.2012 № 219, а також положеннями п. 2 Порядку № 2260/5 та ч. 2 ст. 33 Закону України «Про нотаріат».

Щодо інших порушень, визнаних Міністерством юстиції України, як підставою для анулювання свідоцтва про право на заняття нотаріальною діяльністю, колегія суддів звертає увагу, що жодного доказу у підтвердження порушення приватним нотаріусом законодавства під час вчинення нотаріальних дій відповідачами не надано ні суду першої, ні суду апеляційної інстанції.

Пунктом 5.2 Порядку № 2260/5 передбачено, що до матеріалів проведеної перевірки роботи контори, архіву, нотаріуса долучаються копії (фотокопії) документів, що стосуються виявлених порушень законодавства чи допущених помилок.

Комісією при складанні довідки не було долучено копій документів, що стосуються виявлених порушень законодавства, аналіз виявлених недолік, їх причини та пропозиції щодо їх усунення також відсутні.

Комісією було зафіксовано ряд порушень діловодства, які не ідентифікуються ні за предметом правочину, ні за складом осіб.

Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що відповідно до пункту 5.7 Порядку № 2260/5 за результатами проведеної перевірки контори, архіву, нотаріуса, на підставі висновків комісії Мін`юст (управління юстиції) видає наказ, у якому встановлюється строк для усунення виявлених порушень та помилок. Копія наказу направляється до виконання конторі, архіву, нотаріусу для врахування пропозицій комісії в п`ятиденний строк та долучається до відповідного наряду контори, архіву, нотаріуса, а також до реєстраційної справи нотаріуса.

Згідно пункту 5.8 Порядку № 2260/5 строк, який надається конторі, архіву, нотаріусу для усунення виявлених під час перевірки порушень та помилок, визначається у кожному випадку окремо, але не більше одного місяця з дня отримання наказу.

Після закінчення строку, установленого для усунення порушень та помилок, завідувач контори, завідувач архіву, нотаріус зобов`язані письмово повідомити про заходи, які були вжиті ними для усунення цих порушень і помилок, та надати письмові пояснення, якщо виявлені порушення та помилки усунути неможливо.

Відповідно до пункту 5.10 Порядку № 2260/5 якщо порушення, виявлені під час проведеної перевірки, не усунуті у наданий для цього строк чи не можуть бути усунуті, або якщо конторою, архівом, нотаріусом ігноруються висновки за результатами перевірки чи не виконуються рішення, прийняті за її наслідками, Мін`юст, управління юстиції приймають рішення про застосування до нотаріусів, працівників контори, архіву заходів реагування, передбачених чинним законодавством.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що Комісією при проведенні перевірки не дотримано пунктів 5.6-5.10 Порядку №2260/5, оскільки нотаріусу не видано та не направлено наказ, у якому встановлюється строк для усунення виявлених порушень та помилок; нотаріусу не надано можливості надати свої заперечення та пояснення щодо виявлених порушень, які в подальшому розглядаються разом з довідкою про проведену перевірку та іншими матеріалами перевірки.

Щодо доводів апелянта про те, що в матеріалах справи міститься копія довідки про результати перевірки організації позивачем її приватної нотаріальної діяльності, де зазначені пропозиції позивачеві провести роботу у місячний строк від дати отримання примірника довідки, про що письмово повідомити Департамент нотаріату, банкрутства та функціонування центрального засвідчу вального органу, колегія суддів зазначає, що пункт 5.7 Порядку №2260/5 містить імперативний припис, згідно з яким за результатами перевірки нотаріуса, Мін`юст (управління юстиції) видає наказ, у якому встановлюється строк для усунення виявлених порушень та помилок, а такий, як вбачається з матеріалів справи та не спростовано відповідачами, не видавався, а тому, такі доводи є необґрунтованими.

Висновку щодо неприпустимості порушення вказаних норм під час проведення перевірки дійшов і Верховний Суд у постанові від 23.05.2019 у справі № 804/243/18.

Вища кваліфікаційна комісія нотаріату, анулюючи свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю за неодноразове порушення нотаріусом чинного законодавства при вчиненні нотаріальних дій фактично встановила, що позивачем порушено правила ведення нотаріального діловодства.

Міністерство юстиції України зазначає, що нотаріальні дії в офісі приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1, яка перебувала за кордоном і була відсутня на робочому місці, вчинялися не самим нотаріусом, а сторонніми особами, чим неодноразово грубо порушувалися вимоги статей 2, 5, 43, 44, 45, 52 Закону України «Про нотаріат». Зазначене, на думку апелянта, свідчить також, що на порушення пунктів 2.3, 6.6, 7.17, 7.13 Правил ведення нотаріального діловодства, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 22.12.2010 № 3235/5, інші особи, маючи вільний доступ безперешкодно використовували спеціальні бланки нотаріальних документів для вчинення нотаріальних дій та вносили записи до реєстрів для реєстрації нотаріальних дій про нотаріальні дії, які не могли бути вчинені позивачем.

Згідно підпункту «е» пункту 2 частини 1 статті 12 Закону України «Про нотаріат» свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю може бути анульовано Міністерством юстиції України за рішенням Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату, прийнятим на підставі подання Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі, у випадку неодноразового порушення нотаріусом чинного законодавства при вчиненні нотаріальних дій або грубого порушення закону, яке завдало шкоди інтересам держави, підприємств, установ, організацій, громадян.

Згідно статті 34 Закону України «Про нотаріат» Нотаріуси вчиняють такі нотаріальні дії: 1) посвідчують правочини (договори, заповіти, довіреності тощо); 2) вживають заходів щодо охорони спадкового майна; 3) видають свідоцтва про право на спадщину; 4) видають свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя; 5) видають свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів); 6) видають свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися; 7) провадять опис майна фізичної особи, яка визнана безвісно відсутньою або місце перебування якої невідоме; 8) видають дублікати нотаріальних документів, що зберігаються у справах нотаріуса; 9) накладають заборону щодо відчуження нерухомого майна (майнових прав на нерухоме майно), що підлягає державній реєстрації; 9-1) накладають заборону щодо відчуження грошових сум, що будуть зараховані заявником вимоги, визначеним відповідно до частини четвертої статті 65-2 Закону України "Про акціонерні товариства" , на рахунок умовного зберігання (ескроу), відкритий відповідно до зазначеного закону; 10) засвідчують вірність копій (фотокопій) документів і виписок з них; 11) засвідчують справжність підпису на документах; 12) засвідчують вірність перекладу документів з однієї мови на іншу; 13) посвідчують факт, що фізична чи юридична особа є виконавцем заповіту; 14) посвідчують факт, що фізична особа є живою; 15) посвідчують факт перебування фізичної особи в певному місці; 16) посвідчують час пред`явлення документів; 17) передають заяви фізичних та юридичних осіб іншим фізичним та юридичним особам; 18) приймають у депозит грошові суми та цінні папери; 19) вчиняють виконавчі написи; 20) вчиняють протести векселів; 21) вчиняють морські протести; 22) приймають на зберігання документи.

На нотаріусів може бути покладено вчинення інших нотаріальних дій згідно із законом.

Тексти договорів, заповітів, довіреностей, свідоцтв, актів про морські протести та протести векселів, перекладів у разі засвідчення нотаріусом вірності перекладу документа з однієї мови на іншу, заяв, на яких нотаріусом засвідчується справжність підпису, за винятком тих примірників, що залишаються у справах нотаріуса, а також дублікатів нотаріальних документів, викладаються на спеціальних бланках нотаріальних документів. Зразок, опис, порядок витрачання, зберігання, обігу та звітності спеціальних бланків нотаріальних документів установлюються Кабінетом Міністрів України.

Колегія суддів звертає увагу, що норма підпункту «е» пункту 2 частини 1 статті 12 Закону України «Про нотаріат» застосовується у разі виявлення факту (ів) порушення нотаріусом норм чинного законодавства при вчиненні нотаріальних дій, передбачених статтею 34 цього Закону. Такі порушення мають вчинятися нотаріусом безпосередньо.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 20.11.2018 у справі №809/1649/17.

Крім того, у постанові від 20.11.2018 у справі №809/1649/17 Верховний Суд зазначив: «Крім того, колегія суддів зазначає, що встановлення факту порушень нотаріусом чинного законодавства при вчиненні нотаріальних дій належить до компетенції суду. Застосуванню відповідачем норм підпункту "е" пункту 2 частини 1 статті 12 Закону України "Про нотаріат" мало передувати встановлення судовим рішенням (рішеннями) фактів вчинення позивачем як нотаріусом певних порушень під час безпосереднього здійснення нотаріальних дій. Проте, відповідного судового рішення матеріали справи не містять.», а також, Верховний Суд звернув увагу, що встановлені відповідачем порушення щодо організації роботи офісу нотаріуса, порушення позивачем "Правил ведення нотаріального діловодства" (до Реєстру внесені відомості про нотаріальні дії, які не могли бути вчиненні нотаріусом, оскільки у вказаний період він перебував за кордоном), "Порядку витрачання, зберігання, обліку спеціальних бланків нотаріальних документів і звітність про їх використання" (спеціальні бланки нотаріальних документів використано не нотаріусом, оскільки нотаріус перебував за кордоном); "Порядку ведення Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів", "Положення про Єдиний реєстр довіреностей" (внесення записів до Єдиного реєстру про посвідчені довіреності, перевірки дійсності довіреностей у Єдиному реєстрі здійснено не реєстратором вказаного Реєстру - приватним нотаріусом, оскільки нотаріус перебував за кордоном), не тягнуть за собою застосування стосовно позивача санкції, передбаченої статтею 12 Закону України «Про нотаріат» у вигляді анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю.

Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків.

Колегія суддів враховує, що принцип презумпції невинуватості перш за все є гарантією процесуального характеру по кримінальних справах, але за висновками Європейського суду з прав людини його сфера застосування є значно ширшою: він є обов`язковим не тільки для кримінального суду, який приймає рішення щодо обґрунтованості обвинувачення, але й для всіх інших державних органів. Так, на думку Європейського суду з прав людини замах на презумпцію невинуватості може виходити не тільки від суду чи судді, але й від інших публічних влад.

При цьому принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень полягає в тому, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, на оцінці всіх фактів та обставин, що мають значення. В рішенні № 37801/97 від 1 липня 2003 року по справі «Суомінен проти Фінляндії» Європейський суд вказав, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вказує, що за відсутності належних та допустимих доказів про вчинення приватним нотаріусом ОСОБА_1 порушень, передбачених підпунктом «е» пункту 2 частини першої статті 12 Закону України «Про нотаріат» Головним територіальним управлінням юстиції в м. Києві передчасно застосовано крайній захід дисциплінарного впливу на позивача та внесено подання про анулювання свідоцтва на право зайняття нотаріальною діяльністю, у зв`язку з чим дії відповідача Головного територіального управління юстиції в м. Києві щодо внесення подання анулювання свідоцтва про права на заняття нотаріальною діяльністю за підпунктом «е» пункту 2 частини першої статті 12 Закону України «Про нотаріат» на підставі довідки про результати перевірки діяльності приватного нотаріуса ОСОБА_1 є такими, що не відповідають наведеним приписам Закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням викладених обставин та наведених норм матеріального права колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення комісії прийняте без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, а тому підлягає скасуванню.

Таким чином, не можуть бути визнані законним й спірні накази Головного територіального управління юстиції України у м. Києві та Міністерства юстиції України, адже вони прийняті на підставі рішення комісії, яке є протиправним.

Суд апеляційної інстанції, зважаючи на те, що внаслідок прийняття рішення комісії та спірних наказів відповідачів позивач позбавлений можливості здійснювати нотаріальну діяльність, а тому, з метою поновлення прав, відповідно до положень ч. 3 ст. 245 КАС України, вимоги позивача щодо зобов`язання Головного територіального управління юстиції у місті Києві та Міністерства юстиції України вчинити дії, спрямовані поновлення ОСОБА_1 в відомостях Єдиного реєстру нотаріусів, а також вимога щодо надання останній доступу до Єдиних та Державних реєстрів інформаційної мережі Міністерства юстиції України для вчинення дій та виконання нотаріальних обов`язків, передбачених Законом України «Про нотаріат», підлягають задоволенню.

З огляду на вказане, аргументи апелянта не заслуговують уваги, оскільки вони не спростовують вірних висновків суду першої інстанції і не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Варто зазначити, що особливістю адміністративного судочинства є те, що обов`язок доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії. Отже, вирішення даної справи залежить саме від доведеності відповідачем правомірності прийнятого спірного рішення.

Проте, відповідач в апеляційній скарзі обмежився лише викладом обставин та норм права, не вказав обґрунтованих підстав для скасування рішення суду першої інстанції, не надав доказів правомірності прийняття оскаржуваних рішень та доказів на підтвердження порушення нотаріусом норм законодавства при вчиненні нотаріальних дій.

Отже, вказані апелянтом обставини не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції та не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції винесене з дотриманням норм процесуального та матеріального права, судом першої інстанції встановлено всі обставини, що мають значення для справи, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, у зв`язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 вересня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 13 грудня 2019 року.

Головуючий суддя В.Ю. Ключкович

Судді О.О. Беспалов

Н.В. Безименна