open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
emblem

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2019 року справа № 580/3226/19

м . Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тимошенко В.П.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до державного кадастрового реєстратора міськрайонного управління юстиції у Канівському районі та м. Каневі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області Шемета Василя Анатолійовича, третя особа Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області про визнання дій протиправними та зобов?язання вчинити дії,

встановив:

11 жовтня 2019 року до Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до державного кадастрового реєстратора міськрайонного управління юстиції у Канівському районі та м. Каневі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області Шемета Василя Анатолійовича (19003, Черкаська область, м. Канів, вул. Шевченка, 47)), в якому просить:

1) визнати рішення відповідача №РВ-7100924662019 від 24.07.2019 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру протиправним та скасувати його;

2) зобов?язати відповідача повторно розглянути заяву позивача про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру від 10.07.2019 №3В-9704816092019 та внести відомості до Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки площею 2 га.

Позов мотивовано тим, що позивач звернувся до Міськрайонного управління у Канівському районі та м. Каневі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області із заявою про внесення відомостей до Державного земельного кадастру від 10.07.2019 року №ЗВ-9704816092019 разом зі всіма необхідними документами. За результатами розгляду якої відповідачем прийнято рішення №РВ-7100924662019 від 24.07.2019 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру. Підставою для відмови стала невідповідність електронного документа встановленим вимогам, а саме: відповідно до ст. 56 ЗУ «Про землеустрій» поділ земельних ділянок проводиться на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок погодженої та затвердженої рішенням органу який є розпорядником земельних ділянок згідно ст. 122 та ст. 186 ЗК України. Позивач не погоджується з оскаржуваним рішенням та зазначає, що ним подано до міськрайонного управління у Канівському районі та місті Каневі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області проект землеустрою, який був погоджений та пройшов експертизу і отримав позитивний висновок, а тому в державного кадастрового реєстратора були відсутні підстави для відмови у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру.

Ухвалою судді Тимошенко В.П. від 16.10.2019 відкрито провадження у даній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Заперечуючи проти позову представником відповідача та третьої особи 06.11.2019 подано до суду пояснення, в яких представник відповідача просить відмовити у задоволенні позовних вимог мотивуючи це тим, що рішенням відповідача №РВ-7100924662019 від 24.07.2019 позивачу правомірно відмовлено в проведенні державної реєстрації земельної ділянки з підстав невідповідності електронного документа встановленим вимогам, а саме: ст. 56 Закону України «Про землеустрій», поділ земельних ділянок проводиться на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок погодженої та затвердженої рішенням органу який є розпорядником земельних ділянок згідно ст. 122 та ст. 186 Земельного кодексу України. Крім того, позивачу рекомендовано звернутись до розробника землевпорядної документації для приведення її у відповідність до ст. 56 Закону України «Про землеустрій» та повторно подати на реєстрацію земельних ділянок.

На підставі ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи проводиться в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд зазначає таке.

ОСОБА_1 05.09.2018 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області із клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0000 га у власність для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Григорівської сільської ради (за межами населеного пункту) Канівського району, Черкаської області.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області №23-1346/14-19-СГ від 03.05.2019 видано дозвіл ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0000 га у власність для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Григорівської сільської ради (за межами населеного пункту) Канівського району, Черкаської області.

ОСОБА_1 звернувся до ДП «Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» для розробки проекту землеустрою.

ДП «Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0000 га у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства від 09.07.2019 року №857/82-19.

Проект землеустрою від 09.07.2019 №857/82-19 погоджений відповідно до ст. 186 ЗК України, пройшов державну експертизу та отримав позитивний висновок експерта державної експертизи Держгеокадастру в Хмельницькій області.

10.07.2019 ОСОБА_1 звернувся до Міськрайонного управління у Канівському районі та м. Каневі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області із заявою про внесення відомостей до Державного земельного кадастру №ЗВ-9704816092019.

Розглянувши заяву ОСОБА_1 про внесення відомостей до Державного земельного кадастру №ЗВ-9704816092019 від 10.07.2019 відповідачем прийнято рішення №РВ-7100924662019 від 24.07.2019 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру. Підставою для відмови вказано невідповідність електронного документа установленим вимогам, а саме: відповідно до ст. 56 ЗУ «Про землеустрій» поділ земельних ділянок проводиться на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок погодженої та затвердженої рішенням органу який є розпорядником земельних ділянок згідно ст. 122 та ст. 186 ЗК України. Крім того, рекомендовано звернутись до розробника землевпорядної документації для приведення її у відповідність до ст. 56 Закону України «Про землеустрій» та повторно подати на реєстрації земельних ділянок.

Позивач не погоджуючись з вищезазначеним рішенням звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Відповідно до ст.1 Закону "Про Державний земельний кадастр" (далі - Закон) державна реєстрація земельної ділянки - це внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

Згідно ч.1. ст.9 Закону внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

В ч.4 та ч.5 ст.9 Закону закріплено, що Державний кадастровий реєстратор здійснює реєстрацію заяв про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, надання таких відомостей; перевіряє відповідність поданих документів вимогам законодавства; формує поземельні книги на земельні ділянки, вносить записи до них, забезпечує зберігання таких книг; здійснює внесення відомостей до Державного земельного кадастру або надає відмову у їх внесенні; присвоює кадастрові номери земельним ділянкам; надає відомості з Державного земельного кадастру та відмову у їх наданні; здійснює виправлення помилок у Державному земельному кадастрі; передає органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно відомості про земельні ділянки; втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян чи їх об`єднань у діяльність Державного кадастрового реєстратора, пов`язану із здійсненням державної реєстрації земельних ділянок, забороняється.

Частиною 3 ст.5 Закону України "Про Державний земельний кадастр" визначено, що порядок ведення Державного земельного кадастру визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до вимог цього Закону.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051 затверджено Порядок ведення Державного земельного кадастру (далі - Порядок).

Згідно з п.67 Порядку внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру здійснюється виключно на підставі та відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр" та цього Порядку.

Частинами 4 та 5 Порядку ведення Державного земельного кадастру здійснює Держгеокадастр та його територіальні органи. До складу Держгеокадастру та його територіальних органів входять державні кадастрові реєстратори, які здійснюють внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей в межах повноважень, визначених Законом України "Про Державний земельний кадастр" та цим Порядком. Державний кадастровий реєстратор має доступ до всіх відомостей Державного земельного кадастру, самостійно приймає рішення про внесення відомостей до нього, надання таких відомостей, а також відмову у внесенні або наданні відомостей.

В свою чергу, відповідно до ст.24 Закону України "Про Державний земельний кадастр", державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку. Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним Державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за заявою: особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою, що є підставою для формування земельної ділянки при передачі її у власність чи користування із земель державної чи комунальної власності, або уповноваженої нею особи; власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності (у разі поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок) або уповноваженої ними особи; органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування (у разі формування земельних ділянок відповідно державної чи комунальної власності).

Для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстратору, який здійснює таку реєстрацію, подаються:

заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин;

оригінал документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки;

документація із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки у формі електронного документа.

Заява з доданими документами надається заявником особисто чи уповноваженою ним особою або надсилається поштою цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення.

Державний кадастровий реєстратор, який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, протягом чотирнадцяти днів з дня реєстрації заяви: перевіряє відповідність документів вимогам законодавства; за результатами перевірки здійснює державну реєстрацію земельної ділянки або надає заявнику мотивовану відмову у державній реєстрації

Підставою для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки є:

розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора;

подання заявником документів, передбачених частиною четвертою цієї статті, не в повному обсязі;

невідповідність поданих документів вимогам законодавства;

знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини;

зміна найменування акціонерного товариства у зв`язку із зміною типу акціонерного товариства або перетворенням акціонерного товариства в інше господарське товариство не є підставою для відмови у державній реєстрації земельної ділянки.

У разі надання відмови з підстави, визначеної абзацом другим частини шостої цієї статті, заявнику повідомляється найменування та адреса органу, до повноважень якого належить здійснення державної реєстрації земельної ділянки.

На підтвердження державної реєстрації земельної ділянки заявнику безоплатно видається витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Витяг містить всі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги. Складовою частиною витягу є кадастровий план земельної ділянки.

При здійсненні державної реєстрації земельної ділянки їй присвоюється кадастровий номер.

Відповідно до ч. 1, 2 ст.27 Закону України "Про Державний земельний кадастр" у разі поділу або об`єднання земельних ділянок запис про державну реєстрацію земельної ділянки та кадастровий номер земельної ділянки скасовуються, а Поземельна книга на таку земельну ділянку закривається; у Поземельній книзі на земельні ділянки, сформовані в результаті поділу або об`єднання земельних ділянок, здійснюється запис про такий поділ чи об`єднання із зазначенням скасованих кадастрових номерів земельних ділянок.

Згідно п.107 Порядку державна реєстрація земельної ділянки здійснюється під час її формування за результатами складення документації із землеустрою після її погодження у встановленому порядку та до прийняття рішення про її затвердження органом державної влади або органом місцевого самоврядування (у разі, коли згідно із законом така документація підлягає затвердженню таким органом) шляхом відкриття Поземельної книги на таку земельну ділянку відповідно до п.п.49-54 цього Порядку.

Пункт 110 Порядку передбачає, що для державної реєстрації земельної ділянки Державному кадастровому реєстраторові, який здійснює таку реєстрацію, подаються: заява про державну реєстрацію земельної ділянки за формою згідно з додатком; оригінал погодженої відповідно до законодавства документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки (разом з позитивним висновком державної експертизи землевпорядної документації у разі, коли така документація підлягає обов`язковій державній експертизі землевпорядної документації); електронний документ.

Пунктом 111 Порядку визначено: державний кадастровий реєстратор для здійснення державної реєстрації земельної ділянки протягом 14 календарних днів з дня реєстрації відповідної заяви перевіряє: відповідність поданих документів вимогам, передбаченим п.67 цього Порядку; електронний документ відповідно до п.74 цього Порядку.

За результатами перевірки Державний кадастровий реєстратор виконує одну з таких дій: здійснює державну реєстрацію земельної ділянки; за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру присвоює кадастровий номер земельній ділянці; відкриває Поземельну книгу та вносить відомості до неї (крім відомостей про затвердження документації із землеустрою, на підставі якої здійснена державна реєстрація земельної ділянки, а також про власників, користувачів земельної ділянки); робить позначку про проведення перевірки електронного документа та внесення відомостей до Державного земельного кадастру відповідно до пп.2 п.75 цього Порядку; надає за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру відомості, зазначені у пп.1 п.197 цього Порядку, відповідним органам державної влади, органам місцевого самоврядування; приймає рішення про відмову у державній реєстрації земельної ділянки відповідно до п.п.70, 73, 77-85 цього Порядку в разі: невідповідності поданих документів, зазначених у п.110 цього Порядку, вимогам, зазначеним у пп.1 і 2 цього пункту; розташування в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини; розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора; подання заявником документів, зазначених у п.110 цього Порядку, не в повному обсязі.

Відповідно до п.67 Порядку внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру здійснюється виключно на підставі та відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр" та цього Порядку; забороняється вимагати для внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру надання документів та здійснення дій, прямо не передбачених Законом України "Про Державний земельний кадастр". Документи, які є підставою для внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, мають відповідати таким вимогам: текст документів має бути написаний розбірливо; документи не мають містити підчищення або дописки, закреслені слова чи інші не обумовлені в них виправлення, орфографічні та арифметичні помилки, бути заповнені олівцем, а також з пошкодженнями, які не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст; документи мають відповідати вимогам Закону України "Про Державний земельний кадастр" та цього Порядку.

З аналізу викладеного слідує, що чинне законодавство, яким врегульовано спірні правовідносини містить перелік підстав для відмови у реєстрації земельної ділянки, який є вичерпними та імперативним.

Розглядаючи справу судом встановлено, що ОСОБА_1 наказом Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області №23-1346/14-19-СГ від 03.05.2019 видано дозвіл ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0000 га у власність для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Григорівської сільської ради (за межами населеного пункту) Канівського району, Черкаської області.

ДП «Черкаський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0000 га у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства від 09.07.2019 року №857/82-19, який 09.07.2019 погоджений відповідно до ст. 186 ЗК України, пройшов державну експертизу та отримав позитивний висновок експерта державної експертизи Держгеокадастру в Хмельницькій області.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 31.01.2018 № 60-р «Питання передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність об`єднаних територіальних громад» Держгеокадастру доручено забезпечити формування земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності в межах, визначених перспективним планом формування територій громад, шляхом проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності з подальшою передачею зазначених земельних ділянок у комунальну власність відповідних об`єднаних територіальних громад згідно із статтею 117 Земельного кодексу України.

Під час проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності сформована земельна ділянка з кадастровим номером 7122081900:01:001:1697 площею 3,9080 га.

Відповідно до акта приймання-передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 18.06.2019 Головне управління Держгеокадастру в Черкаській області передало, а Бобрицька сільська рада Канівського району Черкаської області прийняла у комунальну власність земельну ділянку з кадастровим номером 7122081900:01:001:1697, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 12.08.2019.

Суд звертає увагу, що земельна ділянка, на яку позивачем розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, є частиною земельної ділянки з кадастровим номером 7122081900:01:001:1697.

Позивачем у позовній заяві не заперечується, що на етапі затвердження проекту землеустрою бажана земельна ділянка перейшла з державної власності у комунальну, оскільки Бобрицька сільська рада об?єднаної територіальної громади Черкаської області прийняла у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, в тому числі і земельна ділянка, яку має отримати у власність позивач.

Відповідно до етапі 122 Земельного кодексу України (далі - Кодекс) сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Пунктом 9 статті 118 Кодексу передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та падання її у власність.

Поділ чи об`єднання земельної ділянки здійснюється за згодою власника земельної ділянки.

10.07.2019 ОСОБА_1 звернувся до Міськрайонного управління у Канівському районі та м. Каневі Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області із заявою про внесення відомостей до Державного земельного кадастру №ЗВ-9704816092019.

Розглянувши заяву ОСОБА_1 про внесення відомостей до Державного земельного кадастру №ЗВ-9704816092019 від 10.07.2019 відповідачем прийнято рішення №РВ-7100924662019 від 24.07.2019 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру. Підставою для відмови вказано невідповідність електронного документа установленим вимогам, а саме: відповідно до ст. 56 ЗУ «Про землеустрій» поділ земельних ділянок проводиться на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок погодженої та затвердженої рішенням органу який є розпорядником земельних ділянок згідно ст. 122 та ст. 186 ЗК України. Крім того, рекомендовано звернутись до розробника землевпорядної документації для приведення її у відповідність до ст. 56 Закону України «Про землеустрій» та повторно подати на реєстрації земельних ділянок.

З протоколу проведення перевірки електронного документа №ПП-7100621762019 від 24.07.2019 встановлено, що електронний документ не відповідає даним Державного земельного кадастру (геодезичній та картографічній основам, даним індексних кадастрових карт (планів), відомостям про інші об?єкти Державного земельного кадастру, їх кількісним і якісним характеристикам та відомостям про значення оцінки земельної ділянки) та встановленим вимогам до змісту, структури і технічних характеристик електронного документа.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що рішення про відмову у внесенні відомостей (змін до них) щодо земельної ділянки до Державного земельного кадастру (реєстраційний № РВ- 7100924662019 від 24.07.2019 є правомірним, оскільки у поданих документах є невідповідність ст. ст. 25, 56 Закону України «Про землеустрій», а саме невідповідність виду документації землеустрою та відсутня згода власника земельної ділянки на поділ чи об`єднання земельної ділянки.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частинами 1-2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст.139 КАС України при відмові у задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, судові витрати стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 90, 139-143, 159, 242-246, 250, 255, 262, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Копію рішення направити сторонам.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення до суду апеляційної інстанції через Черкаський окружний адміністративний суд. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення складене у повному обсязі 12.12.2019.

Суддя В.П. Тимошенко

Джерело: ЄДРСР 86317835
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку